Змінити майбуття найменший здатен
Хоч зло здається сильним і міцним.
І ми, мов гобіти, за рідний край завзято
Йдемо стіною, ланцюгом тісним.

Лиш в єдності і дружбі сила сяє.
Коли один вже йти не має сил
То голос друга вірного лунає
″Свій Перстень неси сам,
а я несу твій біль″.

В найтемний час надії світло ллється.
Цвіт нації щитом незламним став.
І кожен крок хоч нам з трудом дається,
Та саме він речей міняє стан.

І гобіти для нас як приклад вправний
Бо силу й мужність в простоті знайшли.
Велике зло мине, кінець йому безславний,
Якщо ми єдність зміцнимо в собі.

***ya Baturina
29.12.2024


#поезія #поезіяукраїнською #українапереможе

Ми — їхні голоси, які кричать в тиші,
Не просто то слова, це гучний крик душі.
Виходимо разом, щоб не забули тих,
Хто був для нас щитом у перші дні Війни.

В ворожому полоні герої так страждають,
Не мовчимо за тих, хто там життя втрачає.
Ми боремось за те, щоб повернути їх,
Щоб правда зазвучала, щоб голос не затих.

Ми знаємо, як болем тиша роз’їдає,
Як важко нам чекати, коли звісток немає.
Та руки не опустимо і молимось за кожного
До обміну останнього, до часу переможного!

І це не просто акція, це боротьба жива,
За кожне наше серденько і за його права.
Спинитися, то значить на душу взяти гріх.
Але ж живі вони, ще обіймуть своїх!

***ya Baturina
26.12.2024