Українська народна казка про двох братів — багатого й бідного, які по-різному ставилися до праці, чесності та допомоги ближньому. Коли бідний брат випадково втрачає свою сокиру в річці, йому на допомогу приходить чарівний дідусь, що випробовує його щирість і нагороджує за правду та скромність. А жадібний старший брат, намагаючись повторити удачу, зазнає покарання за заздрість і ненаситність. Казка вчить, що чесність і праця приносять справжнє багатство, а жадібність веде до втрат.
Жили колись на світі два брати. Старший багатий, а менший бідний. Багатий брат не знав, що робити, йому нічого не треба було. Жив у достатку та розкоші. А бідний брат днями спину не розгинав, рубав у лісі дрова, щоб прогодувати свою сім’ю. У бідного брата було лише одне багатство — його сокира.
Одного дня рубав він верби на березі річки. Раптом його сокира вислизнула і впала в воду. Не знав бідний, що робити, адже не міг повернутися додому без хліба й дивитися, як плачуть його голодні діти. Сів на березі річки і заплакав. Але чує, хтось його заспокоює:
— Не плач, скажи мені, що трапилось?
Розповів чоловік про своє нещастя і знову заплакав. А питав його маленький сивий дідусь з довгою бородою. Він пообіцяв, що дістане сокиру, і бідний брат заспокоївся. Підійшов дідусь до води і витяг срібну сокиру. І питає:
— Твоя сокира?
— Ні, не моя, — відповідає бідняк.
Витяг дід золоту сокиру і питає:
— Твоя сокира?
— Не моя, — відповів чоловік.
За третім разом дідусь витяг його сокиру. Взяв він свою сокиру і хотів починати роботу. А дідусь каже:
— Якщо ти в змозі заробити на хліб простою сокирою, то цими можеш заробити набагато більше.
І віддав йому обидві сокири. Повернувся бідняк додому і побачив багато накритий стіл. А дружина йому розповіла, що приходив маленький дідусь і дав їм багато золотих грошей. З того часу менший брат став багатим, як і старший брат, побудував собі гарний будинок.
Одного разу старший брат приїхав до нього у гості і здивовано запитав, як він розбагатів. Менший брат розповів про все, що з ним трапилося. Старший з заздрощів побіг з сокирою на річку. Пожбурив її у річку, сів і плаче. Підійшов дідусь, дістав із води срібну сокиру. Брат мовчки забрав її так, як і золоту, і залізну. Не подякувавши, побіг чимдуж додому. Але заблукав у лісі і, коли стемніло, вирішив перечекати до ранку. Йому наснилося, що дідусь сказав:
— Ти багато хотів, та мало одержав. Учися тепер у злиднях жити.
Так він блукав два дні, аж поки на третій день його знайшов менший брат. Вийшовши з лісу, він побачив замість свого будинку згарище. Всю його сім’ю менший брат забрав до себе жити, а старшому братові дуже було соромно. Адже коли він був багатий, то ні разу не допоміг своєму братові, котрий тепер його годував.
The post Українська народна казка «Золота сокира» first appeared on Бабусині казочки.
Українська народна казка про золоту сокиру, чесного бідного брата та жадібного багатого брата. Повчальна історія про працю, правду, заздрість і справедливу нагороду.
The post Українська народна казка «Золота сокира» first appeared on Бабусині казочки.
