Територія А

Колеги кажуть: якби він був нахабнішим, то його пісні звучали б на всіх радіостанціях.

«Він відчував людину відразу, – каже Гарик Кричевский. – Якщо особа йому не подобалася, то він мав сміливість сказати їй про це. Міг навіть розвернутися й піти. Йому бракувало дипломатичності для шоубізнесу».

Він не прагнув зіркового життя. Так вважає більшість друзів співака. Навіть виступати на концертах Хурсенко не любив. Казав дружині: ідеальний для нього варіант – писати вдома пісні, видавати альбоми. Але, як і будь-який інший виконавець, чекав на визнання.

ЖИВ НА ДВІ ХАТИ
Довгий час співак жив на два міста: Луцьк та Київ. Орендував у Києві досить скромну квартиру, а донька з дружиною вирішили не переїздити з Луцька. Оля каже, що ніколи не любила великих міст і почувалася в них чужою.

«У нас часто поставало питання переїзду, – пригадує вона. – Але я не готова була кинути роботу і переїхати. Не бачила себе там. Тому їздила до чоловіка тільки на вихідні. На роботу мені було в понеділок у другу зміну, то я встигала все».

Так подружжя жило майже десять років. Поки Хурсенко не зник з естради і переїхав до Луцька назав­жди. У чоловіка був цукровий діабет. Діагноз поставили у Києві. Слава відразу зібрав речі й повернувся додому. Спочатку був на таблетках, а потім дружина варила йому трави, стежила, щоб дотримувався дієти. Але він все одно їздив на риболовлю та займався спортом. Іноді дозволяв собі пиво. За певний час Славі довелося перейти на інсулін. З’явилися і певні побічні ефекти.

«Якось приїхав з риболовлі, а я якраз паску пекла. Зайшла в кімнату і побачила, що з ним щось негаразд, – каже дружина. – Тоді дала йому ложку меду, Славі стало краще. Потім це почало траплятися все частіше».

У співака були напади гліпоглікемії внаслідок впливу інсуліну на організм. Тож дружина скрізь, де можна, розставляла банки з медом: удома, в машині, у друзів. На той випадок, якщо чоловікові раптом стане зле.

«Я щодві години телефонувала і питала, як він. Чула, який у нього голос. Якщо він був такий, як у людини, яка добряче випила, то це означало, що у нього скоро трапиться напад. Тоді я впрошувала Славу, щоб з’їв ложку меду. Після цього йому ставало краще. Але одного дня я не догледіла чоловіка. Славко тоді був на риболовлі на улюбленому озері. Думаю, він не зрозумів, що йому стане зле. Не встиг з’їсти той мед. Пам’ятаю, що якраз хотіла подзвонити чоловікові. Однак мені завадила робота, на нараду покликали. Відклала телефон і пішла. Потім я усе порахувала: саме тоді йому стало зле. І якби я тоді зателефонувала, то почула б його голос і урятувала б...».

УЛЮБЛЕНЕ ХОБІ – РИБОЛОВЛЯ
В’ячеслав дуже любив риболовлю, ходив на неї щонеділі. Чоловік був ладен їхати у будь-яку точку Волині, аби тільки гарно клювало. Він знав усі озера навкруги.

«Коли поставало питання: риболовля чи концерт, то Слава завжди вибирав риболовлю, – каже дружина. – У нього було таке собі рибацьке чуття, завжди знав, коли буде клювати. Він привозив по два умивальники риби. Я дзвонила усім сусідам, друзям, щоб приходили і розбирали. А малесеньких рибок розкидала з балкона місцевим котам. Він любив рибалити сам. На риболовлі писав музику і тексти до пісень».

Текст - Всеволод Харківський

Геніальна пісня «Соколята»
https://youtu.be/KRT6QIL5Z3A