5 січня - день пам\'яті легендарного Діда Панаса - Петра Векслярова (1911-1994).
Хто памʼятає оце незмінне:
«Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка…»
Так звертався до української малечі Дід Панас у передачі «На добраніч, діти».
Народився Петро у Тальному на Черкащині в єврейській родині. Під час Другої світової війни разом з родиною потрапив до фільтраційного табору. Рідні загинули, а Петрові вдалося вирватися і змінити прізвище на Векскляров.
Петро захопився в юності театром, грав у драмгуртку, де його побачили актори з Черкас. У 1932р. Вескляров став актором Черкаського робітничо-селянського театру.
По війні П.Весклярова призначають до Волинського українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка.
Працюючи в Луцьку, отримав запрошення зніматися в кіно у Київ.
Акторську кінокарʼєру «знищила» головна роль його життя - Дід Панас.
Весклярова перестали запрошувати зніматися в кіно. Бо яку б роль йому не запропонували, народ бачив у акторові винятково «Дідуся Панаса».
Та була ще одна причина, через яку Петрові Весклярову не пропонували головні ролі. Майже фантастична. В СРСР, державі тотальної русифікації, актор Вескляров… практично не говорив російською мовою. Завжди – лише українською. На «мовні» питання відповідав жартома: «Я російську вивчити не можу»… У фільмах, де Вескляров знімався, його персонажів озвучували інші актори.
Колеги згадують Петра Юхимовича як людину товариську, з чудовим почуттям гумору, жартівника й прекрасного оповідача.
Людина, яка все своє життя присвятила тому, аби покоління за поколінням дітей в Україні чули українську мову, слухали українські казки, долучалися України й ставали українцями.
Як згадували його колеги, коли одного разу в ефірі він закашляв, то на телебачення прийшло кілька вантажівок з листами-порадами, різними травами, ліками з усіх куточків України.
\"Він приходив у вишиванках і йшов, не перевдягаючись. І це були всі його особисті вишиванки, не з костюмерної. Він був вірним українській культурі і мові, в житті говорив українською, і це відчувалось крізь екран.\", - згадувала Тамара Стратієнко, народна артистка України.
Для кожного українця Дід Панас був рідним.
Світла пам’ять і наша вдячність.
Якщо памʼятаєте Діда Панаса - напишіть у коментарях.
(За матеріалами з інтернету)
Підписуйтеся на Територія А
Хто памʼятає оце незмінне:
«Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка…»
Так звертався до української малечі Дід Панас у передачі «На добраніч, діти».
Народився Петро у Тальному на Черкащині в єврейській родині. Під час Другої світової війни разом з родиною потрапив до фільтраційного табору. Рідні загинули, а Петрові вдалося вирватися і змінити прізвище на Векскляров.
Петро захопився в юності театром, грав у драмгуртку, де його побачили актори з Черкас. У 1932р. Вескляров став актором Черкаського робітничо-селянського театру.
По війні П.Весклярова призначають до Волинського українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка.
Працюючи в Луцьку, отримав запрошення зніматися в кіно у Київ.
Акторську кінокарʼєру «знищила» головна роль його життя - Дід Панас.
Весклярова перестали запрошувати зніматися в кіно. Бо яку б роль йому не запропонували, народ бачив у акторові винятково «Дідуся Панаса».
Та була ще одна причина, через яку Петрові Весклярову не пропонували головні ролі. Майже фантастична. В СРСР, державі тотальної русифікації, актор Вескляров… практично не говорив російською мовою. Завжди – лише українською. На «мовні» питання відповідав жартома: «Я російську вивчити не можу»… У фільмах, де Вескляров знімався, його персонажів озвучували інші актори.
Колеги згадують Петра Юхимовича як людину товариську, з чудовим почуттям гумору, жартівника й прекрасного оповідача.
Людина, яка все своє життя присвятила тому, аби покоління за поколінням дітей в Україні чули українську мову, слухали українські казки, долучалися України й ставали українцями.
Як згадували його колеги, коли одного разу в ефірі він закашляв, то на телебачення прийшло кілька вантажівок з листами-порадами, різними травами, ліками з усіх куточків України.
\"Він приходив у вишиванках і йшов, не перевдягаючись. І це були всі його особисті вишиванки, не з костюмерної. Він був вірним українській культурі і мові, в житті говорив українською, і це відчувалось крізь екран.\", - згадувала Тамара Стратієнко, народна артистка України.
Для кожного українця Дід Панас був рідним.
Світла пам’ять і наша вдячність.
Якщо памʼятаєте Діда Панаса - напишіть у коментарях.
(За матеріалами з інтернету)
Підписуйтеся на Територія А
Про канал
ТЕРИТОРІЯ А: із 90тих - назавжди мистецька агенція "ТЕРИТОРІЯ"
Створено: 18 лютого 2025
Відповідальні:
Джерело каналу
Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://www.youtube.com/channel/UC6oZi0YxLFCfZfg0wLBDOrw, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.
Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.