5 січня - день пам\'яті легендарного Діда Панаса - Петра Векслярова (1911-1994).
Хто памʼятає оце незмінне:
«Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка…»
Так звертався до української малечі Дід Панас у передачі «На добраніч, діти».
Народився Петро у Тальному на Черкащині в єврейській родині. Під час Другої світової війни разом з родиною потрапив до фільтраційного табору. Рідні загинули, а Петрові вдалося вирватися і змінити прізвище на Векскляров.
Петро захопився в юності театром, грав у драмгуртку, де його побачили актори з Черкас. У 1932р. Вескляров став актором Черкаського робітничо-селянського театру.
По війні П.Весклярова призначають до Волинського українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка.
Працюючи в Луцьку, отримав запрошення зніматися в кіно у Київ.
Акторську кінокарʼєру «знищила» головна роль його життя - Дід Панас.
Весклярова перестали запрошувати зніматися в кіно. Бо яку б роль йому не запропонували, народ бачив у акторові винятково «Дідуся Панаса».
Та була ще одна причина, через яку Петрові Весклярову не пропонували головні ролі. Майже фантастична. В СРСР, державі тотальної русифікації, актор Вескляров… практично не говорив російською мовою. Завжди – лише українською. На «мовні» питання відповідав жартома: «Я російську вивчити не можу»… У фільмах, де Вескляров знімався, його персонажів озвучували інші актори.
Колеги згадують Петра Юхимовича як людину товариську, з чудовим почуттям гумору, жартівника й прекрасного оповідача.
Людина, яка все своє життя присвятила тому, аби покоління за поколінням дітей в Україні чули українську мову, слухали українські казки, долучалися України й ставали українцями.
Як згадували його колеги, коли одного разу в ефірі він закашляв, то на телебачення прийшло кілька вантажівок з листами-порадами, різними травами, ліками з усіх куточків України.
\"Він приходив у вишиванках і йшов, не перевдягаючись. І це були всі його особисті вишиванки, не з костюмерної. Він був вірним українській культурі і мові, в житті говорив українською, і це відчувалось крізь екран.\", - згадувала Тамара Стратієнко, народна артистка України.
Для кожного українця Дід Панас був рідним.
Світла пам’ять і наша вдячність.
Якщо памʼятаєте Діда Панаса - напишіть у коментарях.
(За матеріалами з інтернету)
Підписуйтеся на Територія А
Хто памʼятає оце незмінне:
«Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка…»
Так звертався до української малечі Дід Панас у передачі «На добраніч, діти».
Народився Петро у Тальному на Черкащині в єврейській родині. Під час Другої світової війни разом з родиною потрапив до фільтраційного табору. Рідні загинули, а Петрові вдалося вирватися і змінити прізвище на Векскляров.
Петро захопився в юності театром, грав у драмгуртку, де його побачили актори з Черкас. У 1932р. Вескляров став актором Черкаського робітничо-селянського театру.
По війні П.Весклярова призначають до Волинського українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка.
Працюючи в Луцьку, отримав запрошення зніматися в кіно у Київ.
Акторську кінокарʼєру «знищила» головна роль його життя - Дід Панас.
Весклярова перестали запрошувати зніматися в кіно. Бо яку б роль йому не запропонували, народ бачив у акторові винятково «Дідуся Панаса».
Та була ще одна причина, через яку Петрові Весклярову не пропонували головні ролі. Майже фантастична. В СРСР, державі тотальної русифікації, актор Вескляров… практично не говорив російською мовою. Завжди – лише українською. На «мовні» питання відповідав жартома: «Я російську вивчити не можу»… У фільмах, де Вескляров знімався, його персонажів озвучували інші актори.
Колеги згадують Петра Юхимовича як людину товариську, з чудовим почуттям гумору, жартівника й прекрасного оповідача.
Людина, яка все своє життя присвятила тому, аби покоління за поколінням дітей в Україні чули українську мову, слухали українські казки, долучалися України й ставали українцями.
Як згадували його колеги, коли одного разу в ефірі він закашляв, то на телебачення прийшло кілька вантажівок з листами-порадами, різними травами, ліками з усіх куточків України.
\"Він приходив у вишиванках і йшов, не перевдягаючись. І це були всі його особисті вишиванки, не з костюмерної. Він був вірним українській культурі і мові, в житті говорив українською, і це відчувалось крізь екран.\", - згадувала Тамара Стратієнко, народна артистка України.
Для кожного українця Дід Панас був рідним.
Світла пам’ять і наша вдячність.
Якщо памʼятаєте Діда Панаса - напишіть у коментарях.
(За матеріалами з інтернету)
Підписуйтеся на Територія А
About channel
ТЕРИТОРІЯ А: із 90тих - назавжди мистецька агенція "ТЕРИТОРІЯ"
Created: 18 February 2025
Responsible:
Channel source
This channel relays data from the next publicly available source: https://www.youtube.com/channel/UC6oZi0YxLFCfZfg0wLBDOrw, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.