Богдан провів 292 дні на позиції у Степногірську. Зайшов у 19 років, а вийшов уже 20-річним.

На початку туди ще проходила техніка. Але росіяни швидко перерізали всі шляхи, і Богдан із побратимом опинилися у повній ізоляції. Вони самотужки укріпили укриття, навчилися чути ворога й жити за лічені метри від нього.

Одного дня Богдан втратив побратима — його вбив ворожий боєприпас. 16 днів хлопець тримав позицію один, чекаючи на заміну. А потім довелося долати 16 кілометрів пішки крізь кілзону, щоб повернутися до своїх.

І перша, кому він зателефонував, — була мама.

Сьогодні Богдан удома, з рідними, у відпустці. Дякуємо йому і кожному українському захиснику, який тримає лінію фронту, захищачи Україну та вільний світ від російської агресії.