Мій біль. Вести Софійку не в ігрову кімнату разом із Дімкою, не бачити, як вони сміються і граються разом. А вести її до тата — на місце його спочинку,
— пише мама Софійки.

На відео маленька дівчинка приходить на могилу свого тата. Обіймає його портрет, цілує його, залишає м\'яку іграшку.

Саме так виглядає ціна російської війни для тисяч українських дітей. Вони ростуть без тих, хто мав би тримати їх за руку.

Вічна пам\'ять кожному українському захиснику. І сили кожній українській родині, яка вчиться жити далі.