🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 12 ⚔️ ЖМЕРИНКА І УНР: ДНІ, КОЛИ ТУТ ВИРІШУВАЛАСЯ ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 📍 Вінницька область 1919 рік став одним із найдраматичніших в історії Української Народної Республіки. Українська армія одночасно боролася проти більшовицьких військ та російської Добровольчої армії Антона Денікіна. І саме тоді невелика залізнична Жмеринка на короткий час опинилася в самому центрі української політики та війни. 🚂 ЧОМУ САМЕ ЖМЕРИНКА? Відповідь — залізниця. Зі Жмеринки колії розходилися на: ➡️ Київ ➡️ Одесу ➡️ Могилів-Подільський ➡️ Волочиськ і далі на захід Для армії це означало можливість швидко перевозити: ⚔️ військові частини; 📦 боєприпаси; 🥖 продовольство; 🏥 поранених; 📜 урядові документи. Хто контролював Жмеринку — той контролював один із найважливіших транспортних вузлів Поділля. 🇺🇦 СИМОН ПЕТЛЮРА У ЖМЕРИНЦІ У 1919 році тут перебував Симон Петлюра — Головний отаман військ УНР і фактичний керівник Української Народної Республіки. Разом із військовими до Жмеринки переміщувалися державні установи та командування. Жмеринська міська історична довідка називає цей епізод «12 днями, коли місто виконувало роль столиці УНР». Точніше буде сказати: Жмеринка на короткий час стала одним із головних політичних і військових центрів УНР. Бо в умовах війни українська влада була змушена постійно переміщуватися разом із фронтом. 🏛 НАРАДА 4 ЛИСТОПАДА 1919 РОКУ Особливо важлива подія відбулася у Жмеринці 4 листопада 1919 року. Тут зібралися представники керівництва УНР та Української Галицької Армії. Становище було катастрофічним. ⚠️ Не вистачало боєприпасів. 🥖 Бракувало продовольства. 👕 Не вистачало одягу. 💊 Майже не було ліків. А найстрашніше — українську армію косила епідемія тифу. Тисячі вояків були хворими й уже не могли воювати. Потрібно було вирішувати: що робити далі? ⚔️ РОЗКОЛ МІЖ ДВОМА УКРАЇНСЬКИМИ АРМІЯМИ У той час разом діяли: 🇺🇦 Армія Української Народної Республіки та 🇺🇦 Українська Галицька Армія. Але їхнє становище дедалі погіршувалося. Командування УГА вважало, що армію може врятувати тимчасова домовленість із білогвардійськими військами Денікіна. Керівництво УНР не підтримувало такого рішення. Після жмеринської наради переговори все одно продовжилися. 6 листопада 1919 року представники Української Галицької Армії у Зятківцях підписали угоду з Добровольчою армією. Для українського визвольного руху це стало дуже тяжким ударом. ⚔️ 11 ЛИСТОПАДА — ЖМЕРИНКУ ВТРАТИЛИ Добровольча армія продовжувала наступ. 11 листопада 1919 року денікінські війська захопили Жмеринку. УНР втратила надзвичайно важливий залізничний вузол. Того самого дня було втрачено й Могилів-Подільський. Пізніше противник захопив Бар, Проскурів та інші міста Поділля. 🚂 Українські державні установи й військове командування відступали далі. 🕯 ТИФ — ВОРОГ, ЯКИЙ НЕ МАВ ФОРМИ Восени 1919 року українська армія воювала не лише проти військ противника. Епідемія висипного тифу стала справжньою катастрофою. Хворіли тисячі солдатів. Не вистачало: 💊 ліків; 🏥 лікарень; 👨‍⚕️ медичного персоналу; 🧼 засобів гігієни; 🥖 нормального харчування. Подекуди цілі військові частини втрачали боєздатність без жодного пострілу. Саме тому жмеринські події неможливо зрозуміти без цієї трагедії. ⚠️ «ТРИКУТНИК СМЕРТІ» Після втрати Жмеринки становище УНР стало ще гіршим. Наприкінці листопада залишки української армії опинилися в районі Любар — Чортория — Миропіль. Цю ситуацію назвали «трикутником смерті». Українські війська були затиснуті між: 🔴 більшовицькою Червоною армією; ⚪ російською Добровольчою армією; 🇵🇱 польськими військами. До того ж армію продовжував нищити тиф. Здавалося, боротьбу завершено. Але українські вояки вирішили інакше. 🐎 ПЕРШИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД 6 грудня 1919 року частини Армії УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка вирушили у знаменитий Перший зимовий похід.

#МістаУкраїни