WAS

21 лютого 1952 року в Дацці (нині столиця Бангладеш) відбулася демонстрація студентів, які виступали за надання бенгальській мові статусу офіційної в тодішньому Пакистані. Після здобуття незалежності у 1947 році новостворений Пакистан складався з двох частин – Західного та Східного (Бангладеш). У 1948 році уряд Пакистану оголосив єдиною державною мовою урду, хоча більшість населення Східного Пакистану розмовляла бенгальською. Це рішення викликало протести, які досягли кульмінації 21 лютого 1952 року, коли поліція відкрила вогонь по демонстрантах. Загинули кілька студентів.

Жертви протестів стали символами боротьби за мовні права, і в 1956 році бенгальська була визнана однією з офіційних мов Пакистану. Події 1952 року вплинули на подальший рух за незалежність Бангладеш, яка відокремилася у 1971 році. На знак вшанування загиблих у Дацці збудували Меморіал мовного руху (Shaheed Minar), а 1999 року ЮНЕСКО оголосила 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.