WAS

13 березня 1961 року в Києві сталася Куренівська трагедія – одна з найбільших техногенних катастроф в історії міста. О 8:30 ранку прорвало греблю на Бабиному Яру, що утримувала тонни пульпи (суміші глини, піску та води), яку роками скидали з цегельних заводів. Потік висотою до 14 метрів ринувся в напрямку Куренівки зі швидкістю до 5 м/с, знищивши житлові будинки, транспорт і трамвайне депо. Згідно з офіційними даними, загинуло 145 осіб, хоча називають і значно більші цифри – від 1,5 до 2 тисяч людей.

Унаслідок катастрофи затоплено близько 30 гектарів міста, зруйновано сотні будівель, частина Куренівки перетворилася на болото. Радянська влада 4 дні замовчувала трагедію – інформація про подію не з’являлася у ЗМІ, а ліквідаторів зобов’язували підписати угоди про нерозголошення. Поховання загиблих проводили таємно, а Куренівку відновлювали в прискореному темпі.