WAS

У 1944 р. віденський педіатр Ганс Аспергер опублікував статтю про дітей, яких досліджував з 1938 року, із соціальними труднощами, вузькими інтересами, моторною незграбністю й своєрідною мовою — за збереженого інтелекту. Він назвав цей стан «аутичною психопатією». У 1981 британська психіатриня Лорна Вінґ привернула увагу до цих спостережень і ввела в обіг термін «синдром Аспергера». У 2013 р. Американська психіатрична асоціація об’єднала цей діагноз із розладом аутистичного спектра.

У 2018 році австрійський історик Гервіґ Чех оприлюднив дослідження про зв’язки Аспергера з нацистською системою «расової гігієни». Він стверджував, що лікар направляв дітей до віденської клініки «Ам Шпіґельґрунд», де діяла програма дитячої «евтаназії», у 1940-45 рр. було вбито сотні дітей. У 2022 році були наведені припущення про відсутність доказів обізнаності Аспергера про подальшу долю його пацієнтів.

До кінця життя (1980) Аспергер працював із дітьми, в першу чергу психічними хворобами і розладами.