Знаєте, з чим у мене асоціюється літо? З кіно. Коли починались літні канікули, батьки негласно дозволяли мені порушувати графік і це відкривало нові можливості ...

Це історія про Норі - дівчинку, яка від самого народження стала небажаною для власної родини лише через те, ким були її батьки.

Коли ми дивимося кіно, ми не завжди замислюємося, чому саме цей кадр так нас притягує. Чому одна сцена може залишитися в пам’яті, навіть якщо ми вже забули частину сюжету.

«Привіт, печале» - роман, написаний 18-річною Франсуазою Саган, який одразу став культовим і сколихнув літературний світ. Це історія про свободу, кохання і розчарування, про легкість літніх днів і тіні, що завжди поруч...

Пишу вам, як то кажуть, по гарячих слідах! От тільки перегорнула останню сторінку трилеру і мені є що сказати 🙂

Гортаючи сторінки, ти ніби поринаєш в епоху, що складається з образів, настроїв і сенсів. Коли читаєш і відкриваєш для себе ідеї, закладені в твори, — надихаєшся якимось дивним, майже невловимим чином. І так приємно цим наповнюватися 🖤

Лоувен — молода письменниця, у якої зараз не найкращі часи й майже немає грошей. Одного дня до неї звертається Джеремі Кроуфорд — чоловік відомої авторки бестселерів Веріті, і пропонує завершити її серію книг після автокатастрофи, що залишила Веріті паралізованою.

Листопад 1975 року. Маленька Міранда Ларкін повертається зі школи додому й не знаходить маму. У будинку все на своїх місцях: речі, гаманець, жодних слідів боротьби чи вторгнення — ніби нічого не сталося.

Це книга про ритми природи і про те, як навчитися їх помічати. У ній авторки розповідають про ключові моменти року: зимове й літнє сонцестояння, весняне та осіннє рівнодення, а також свята сівби, росту і збору врожаю між ними.

Є такі історії, з якими ти виростаєш і які формують увесь твій подальший книжковий шлях.

У родині Мертонів усі мають таємниці — навіть мерці. Після родинної вечері Фреда знаходять зарізаним, а його дружину Шейлу — задушеною у власному маєтку. І дуже швидко стає зрозуміло: це хтось зі своїх. Бо мотив тут є майже в кожного.

Меріт Восс живе в родині, де зовні все ніби нормально, але насправді — суцільна тиша й недомовленість. Вони мешкають у колишній церкві, мати постійно хвора і живе в підвалі, батько одружений з її колишньою медсестрою, а брати й сестра здаються ідеальними.

Люсі Чейз прокидається закривавлена, а поряд — мертве тіло її подруги Саванни. Містечко одразу вирішує, хто винен, але поліція не доводить її провину. Щоб почати нове життя, Люсі залишає Пламптон....

Бея Ґрім з дитинства звикла виживати сама. Без підтримки, без запасного плану, без ілюзій. У неї є лише мета — вступити до коледжу — і розуміння, що в цьому житті можна розраховувати тільки на себе.

Це історія про жінку, яка занадто розумна для свого часу. Елізабет Зотт — талановита хімікиня, для якої наука не хобі, а сенс життя.

Лідс закохується в Лейлу майже миттєво й упевнений, що це назавжди. Але все ламається в одну мить — після замаху Лейла опиняється між життям і смертю...

Друга частина «Трилогії про вбивче кохання», і тут ставки стають ще вищими. 🤫

«Врозтіч» — це тиха, дуже особиста історія, яка для когось може стати дзеркалом. Про нарцисичних коханців, дітей, що забирають увесь ресурс, війну, яка змінює правила гри, і про втрату чутливості до себе.

«Глушина» — фінальна частина трилогії від Сари Пірс про детективку Елін Ворнер, і це той випадок, коли серія завершується справді гідно. Трилер, у якому тема насильства вплетена в детективну історію настільки гармонійно, що аж моторошно.

У східному Окленді К’яра живе з братом Маркусом у занедбаному «Реґал-Гаї», і їхнє життя далеке від будь-якої «королівськості». Мама — у в’язниці, батька немає, а діти намагаються вижити на власні сили...