Чи може аніматор, який не любить аніме, отримати «Оскар»? Куніо Като довів, що так. У цій статті ми занурюємося в історію творця «Будинку із маленьких кубиків» — людини, яка вийшла за межі японського мейнстриму та створила універсальну мову спогадів, зрозумілу без жодного слова.

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що хентай є найвідомішим жанром японської анімації. Всі, хто дивиться аніме, знають про нього, але й багато хто з тих, хто ніколи не дивився аніме, теж про нього знають, навіть якщо не чули самого слова.

Сатоші Кон запам'ятався нам з одного боку як один з режисерів-гіперреалістів в аніме, а з іншого – як той, що постійно експериментував з реальністю, часом і простором. Змішуючи думки та події, він хотів розповісти про те, як сам сприймає час.

У 2019 році фільм Мамору Хосоди «Мирай з майбутнього» був номінований на премію «Оскар». Це перше аніме, не створене Studio Ghibli, яке увійшло до шорт-листу. Незважаючи на те, що премія йому тоді не дісталася, це чудова нагода поговорити про цього видатного режисера.

28 номер аніме-видання «СьогодНЯ!» - старійшого аніме-фензіна України.

Як відомо, Хаяо Міядзакі – великий любитель авіації. Майже у всіх його творах представлені різноманітні літальні апарати. Іноді це втілення реально існуючих прототипів. Інші апарати є цілком вигаданими. А деякі зробили крок з екранів у реальне життя.

Усі знають, що таке аніме. А якщо раптом ні, завжди можна підглянути визначення в інтернеті. Хоча єдиної думки все одно немає. Тож давайте поринемо глибше в контекст і спробуємо розібратися, що ж таке це ваше аніме?

У житті будь-якого анімешника рано чи пізно настає момент, коли улюблений серіал закінчується, а розлучатися з його героями просто немає сил. Саме тут на допомогу приходить аніме-магазин.

Світ Fallout похмурий і жорстокий. Цивілізація зруйнована, міста лежать у руїнах. Люди борються за виживання, використовуючи крихти ресурсів, що залишилися від предків. Але попри те, що головною цінністю на пустках є патрони та медикаменти, у цьому світі є і справжні багатії.

Світ гри Cyberpunk 2077 величезний і різноманітний. Його цікаво вивчати та відкривати для себе нові грані. Так у цій статті хочеться торкнутися того, як геймдизайн і оповідання всередині гри вплітають гравця в історію і визначають його рішення.

PUPARIA від режисера Шінґо Тамаґави та A Japanese Boy Who Draws від режисера Масанао Каваджірі – дві несхожі одна на одну роботи, але обʼєднані жагою до вільної творчості.

Як зазвичай у листопаді, непомітно і тихо пройшов черговий день народження харківського аніме-клубу Yume no Moto, вихідці з якого створили декілька аніме-фестивалів, друковане видання та навіть аніме-магазин. Гарний привід згадати про ці здобутки.

Нагорода "Оскар" дуже престижна для японських аніме-режисерів. У номінації "найкращий повнометражний анімаційний фільм" її ще ніхто не отримував, окрім Хаяо Міядзакі. Але є ще одна важлива номінація за яку боролися інші японські режисери. Про такі спроби йдеться у цій статті.