AgroPortal

Коли війна змусила багатьох українців переглянути свої життєві плани, мешканка Нової Одеси на Миколаївщині Лідія Дащенко вирішила створити власну справу, яка б не лише приносила дохід, а й дарувала радість людям. Так з'явився «Лавандовий простір» — місце, де серед фіолетових квітів можна відчути спокій, красу і справжню атмосферу Провансу.

У той час, коли про сільський зелений туризм в Україні майже ніхто не говорив, а поїздки у село не сприймалися як повноцінний туристичний продукт, Надія Михайлова вже бачила в цьому майбутнє. Сьогодні її садиба Соuntry Ноusе UА на Полтавщині — це не просто туристична локація, а цілий культурно-гастрономічний простір, де відроджують традиції, навчають дітей, створюють авторський крафт і популяризують українське село далеко за межами країни.

У 30 років Артур Шевчук уже встиг попрацювати у різних сферах — від продажу автозапчастин до професійного фермерства. Сьогодні він розвиває власний ягідний проєкт «Полунична казка» на Житомирщині та впевнено говорить про масштабування бізнесу й вихід на європейський ринок.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Реоnіtа у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.

Сімейна ферма-сироварня «Руками» у селищі Богданівці на Хмельниччині — приклад того, як невелике домашнє захоплення може перерости у впізнаваний ремісничий проєкт. Засновники Юрій та Юлія Ковальчуки не мали ані аграрної освіти, ані досвіду в сироварінні. За фахом обоє юристи, а до України повернулися з Іспанії лише за кілька місяців до початку повномасштабної війни.

Сиродавлена олія сьогодні поступово виходить за межі нішевого продукту та стає частиною культури свідомого споживання. Українці дедалі частіше звертають увагу не лише на ціну, а й на походження сировини, спосіб виробництва та свіжість продукту. Саме на цьому принципі будує свою роботу крафтове виробництво сиродавленої олії ОLІV у Черкасах.

Минулий сезон для пасічників Запоріжжя виявився непростим — через погодні умови медозбори були значно слабшими, ніж зазвичай. Відповідно, ціна на мед через його дефіцит була доволі високою.

П’ятеро ентузіастів з Асоціації крафтових виноробів України у 2021 році розпочали співпрацю з МЗС щодо бренду Wіnеs оf Ukrаіnе. Це стало поштовхом, аби промотувати українські вина за кордоном.

Раніше про роботизацію в сільському господарстві можна було почути поодинокі історії. Сьогодні ж цей тренд запроваджують у багатьох агропідприємствах з метою полегшення умов праці, пришвидшення процесів виробництва та допомоги або навіть заміни людського ресурсу, який в Україні, на жаль, у дефіциті.

За 10 км від Вінниці у селі Лани знаходиться сімейна екоферма «Щедрі лани». Це приклад господарства із закритим циклом: тут вирощують, переробляють і продають продукцію на місці. 

Чай ТМ Тrаvkа створений після більш ніж 10-річного досвіду експорту сировини. Спочатку продукт пропонуватимуть саме вітчизняним споживачам. Трав'яні композиції створювалися із залученням німецьких чайних сомельє — tеа tеstеrs. Наразі є дев’ять готових рецептур чаю в різному пакованні — як розсипного, так і у фільтр-пакетах.

Ще зовсім недавно професія водія фури чи зерновоза вважалася майже суто чоловічою. Дорога, далекі рейси, відповідальність за вантаж і техніку — усе це сприймалося як сфера, де жінці складно реалізувати себе. Проте сучасні реалії змінюють уявлення про можливості та ролі у професії.

Сьогодні українські виноградарі та винороби відзначають своє професійне свято — День виноградарів, виноробів і садівників України. Воно відзначається з 2020 року і традиційно припадає на другу неділю листопада, символізуючи роль цієї галузі у розвитку аграрної культури.

Спаржа — не лише делікатес, а й справжній суперфуд, який дедалі частіше з’являється на українських столах. Попри свою витонченість, цей овоч має потужний оздоровчий потенціал і заслуговує на місце у щоденному раціоні.

У селі Кваси на Закарпатті, у приміщенні броварні «Ципа» на другому поверсі працює ростерія, де народжується унікальна гуцульська кава під брендом «Боркут». Її створюють із повагою до природи, традицій і з особливим підходом до обсмаження зерна, котре зберігається у бербеницях, що надихнуло і на назву, і на філософію виробництва.

Літо — не літо, якщо у ньому немає кавуна та дині. Ці дві культури — як комбо, на яке українці чекають з року в рік.

Багато фермерських господарств уже завершили збір лохини. Дощова погода в першій половині серпня трохи скоротила сезон ягід і у ФГ «Ружена-Агро» на Житомирщині.

З кожним роком дедалі більше аграріїв впроваджують у технології біопрепарати, керуючись бажанням збереження й відновлення родючості ґрунту, а також — наближення господарювання до відповідності стандартам ЄС. Тож біопрепарати стали повноцінним елементом сучасних агротехнологій, який має свою нішу, потенціал і науково підтверджену ефективність за правильного застосування.

Усі ми родом із дитинства. Роса на босих ногах рано-вранці. Поскрипування дерев’яних дверей, які ніколи не закривалися на ключ. Запах свіжоскошеного сіна. Дзвін відра, що вдаряється об стінки криниці. Кіт на подвір’ї, який гріється на сонці й разом із тобою очікує, коли бабуся принесе свіжого молока.

Виробником продукції торгової марки Gаdеrіа є підприємство «Львівський сад», засноване 2014 року з площею садів понад 70 га. Насадження компанії розташовані в екологічно чистій місцевості — поблизу села Стільсько.