AgroPortal

«Починав із невеликих обсягів, крок за кроком вивчав технології, вдосконалював виробництво та завойовував довіру покупців якісним продуктом», — розповів у коментарі АgrоРоrtаl.uа Олександр Горох.

СОК «Чиста флора» став інноваційним ідейником, який допоміг підприємствам Карпатського регіону в розвитку. Розробив стандарт Lосаl рrоduсt, працює за технологією сталого розвитку й акцентує увагу на медових продуктах.Член кооперативу ТОВ «Верховинка» має замкнений цикл виробництва — від фармакультурного (у природі) до виробничого цеху, де створюють понад 100 видів різноманітної продукції лише з натуральної сировини: трав’яні та ягідні чаї, цикорій, драже з продуктів бджільництва, приправи, крафтовий алкоголь та косметичні засоби.Як розповів голова наглядової ради СОК «Чиста флора», власник фамільного бренду Stоvріuk Fаmіly Вrеnd та керівник ТОВ «Верховинка» Михайло Стовп’юк під час навчально-практичного польового семінару в межах проєкту FаrmFоrсе, мета кооперативу — комплексне рішення, яке приносить користь людям.

Рослинне харчування пройшло шлях від давніх традицій до окремої глобальної індустрії. Зокрема, світовий ринок замінників м’яса у 2026 році оцінюється у $8,63 млрд, а до 2034 року його обсяг може зрости до $20,7 млрд.Водночас навколо вегетаріанства та рослинних білків досі існує чимало міфів. АgrоРоrtаl.uа розібрався, які твердження відповідають дійсності, а які — ні.

Про те, як домашнє захоплення перетворилося на виробництво, які перці сьогодні найбільш затребувані та як сезонність урожаю впливає на ціну готового продукту, АgrоРоrtаl.uа розповів засновник НеllDаddy Олександр Горчаков.Шлях до власного виробництва гострих соусів розпочався задовго до появи бренду — ще з бабусиного літнього супу у 1998 році. Саме тоді він уперше спробував гострий перець і зрозумів, що такий смак йому подобається. Згодом захоплення перетворилося на кулінарні експерименти. У 2000 році Олександр Горчаков вступив на навчання за кулінарним напрямом і почав самостійно експериментувати з соусами. Особливе місце серед них посів знаменитий Таbаsсо, який на початку 2000-х був для нього доволі дорогим продуктом.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними. 

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Салат вважається однією з найпростіших зелених культур, однак навколо його вирощування, зберігання, користі та бізнес-перспектив існує чимало міфів.

Українське виноробство дедалі активніше заявляє про себе не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Виробники інвестують у сучасні технології, працюють із локальними сортами винограду та розвивають винні регіони як частину аграрної економіки. Одним із таких прикладів є Ріlоt’s Wіnеs, що працює у Бессарабії. 

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці. 

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами. 

Шпинат давно став символом здорового харчування, однак навколо цієї культури досі існує чимало міфів — від складності вирощування до користі та потенціалу для бізнесу.

П'ять років тому львів'янин Роман Динис вийшов на пенсію. Отримавши перші виплати, зрозумів, що цих коштів недостатньо. Тоді й з’явилася ідея відкрити крафтову майстерню «Струмок» із виробництва яблучного оцту.

Коли війна змусила багатьох українців переглянути свої життєві плани, мешканка Нової Одеси на Миколаївщині Лідія Дащенко вирішила створити власну справу, яка б не лише приносила дохід, а й дарувала радість людям. Так з'явився «Лавандовий простір» — місце, де серед фіолетових квітів можна відчути спокій, красу і справжню атмосферу Провансу.

У той час, коли про сільський зелений туризм в Україні майже ніхто не говорив, а поїздки у село не сприймалися як повноцінний туристичний продукт, Надія Михайлова вже бачила в цьому майбутнє. Сьогодні її садиба Соuntry Ноusе UА на Полтавщині — це не просто туристична локація, а цілий культурно-гастрономічний простір, де відроджують традиції, навчають дітей, створюють авторський крафт і популяризують українське село далеко за межами країни.

У 30 років Артур Шевчук уже встиг попрацювати у різних сферах — від продажу автозапчастин до професійного фермерства. Сьогодні він розвиває власний ягідний проєкт «Полунична казка» на Житомирщині та впевнено говорить про масштабування бізнесу й вихід на європейський ринок.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Реоnіtа у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.

Сімейна ферма-сироварня «Руками» у селищі Богданівці на Хмельниччині — приклад того, як невелике домашнє захоплення може перерости у впізнаваний ремісничий проєкт. Засновники Юрій та Юлія Ковальчуки не мали ані аграрної освіти, ані досвіду в сироварінні. За фахом обоє юристи, а до України повернулися з Іспанії лише за кілька місяців до початку повномасштабної війни.

Сиродавлена олія сьогодні поступово виходить за межі нішевого продукту та стає частиною культури свідомого споживання. Українці дедалі частіше звертають увагу не лише на ціну, а й на походження сировини, спосіб виробництва та свіжість продукту. Саме на цьому принципі будує свою роботу крафтове виробництво сиродавленої олії ОLІV у Черкасах.

Минулий сезон для пасічників Запоріжжя виявився непростим — через погодні умови медозбори були значно слабшими, ніж зазвичай. Відповідно, ціна на мед через його дефіцит була доволі високою.

П’ятеро ентузіастів з Асоціації крафтових виноробів України у 2021 році розпочали співпрацю з МЗС щодо бренду Wіnеs оf Ukrаіnе. Це стало поштовхом, аби промотувати українські вина за кордоном.