Бабель

«Російські генерали безжальні, але не повністю дурні»

За вашою оцінкою, Росія «витрачає свою армію», а Україна створює нову модель війни. Водночас росіяни швидко вдосконалюють дрони, РЕБ і тактику. Де сьогодні проходить межа між виснаженням російської армії та її здатністю адаптуватися? І що їй вдається краще, ніж ви очікували на початку повномасштабної війни?Моя професія полягала в тому, щоб намагатися розуміти росіян. Я думав, що вони хоча б трохи еволюціонували й перестали кидати людей під кулеметний вогонь на вірну смерть. Але вони й далі готові жертвувати людьми в масштабах, яких ми не бачили з часів Другої світової війни. Російські генерали безжальні, але, на жаль, не повністю дурні. Вони вміють якнайкраще використовувати свою недосконалу військову машину. Розуміють власні сильні сторони й діють відповідно: «Гаразд, переходимо до війни на виснаження. Використаємо нашу артилерію, якої в нас більше, застосуємо все, чого маємо вдосталь, і спробуємо повільно, але впевнено вбити Україну — смертю від тисячі порізів».Вони досить успішно адаптували тактику, щоб протидіяти українській обороні. На оперативному рівні теж діяли непогано. Наприклад, восени 2022 року зрозуміли, що мають відступити: їх настільки сильно побили, що виникла загроза, що Україна витіснить їх із півдня. Тож вони перейшли до оборони й побудували лінії, які зрештою зупинили український контрнаступ улітку 2023 року.Ніхто не наважувався сказати Путіну, що вони в дупі й мають перейти до оборони, але вони зробили це вчасно. Так само, коли [влітку і восени 2022 року] ви перерізали мости через Дніпро [готуючись до наступу на Херсонщині], росіяни зрозуміли, що їхні 30—35 тисяч військових опинилися під загрозою, і вирішили відвести їх, імовірно, не надто питаючи дозволу. Вони передбачили події, і це допомогло уникнути розгрому на окремих ділянках фронту. Попри всі зміни й адаптацію, де російська армія залишається системно слабкою?Їхня слабкість у тому, що вони не такі гнучкі, як Збройні сили України, коли йдеться про нові ідеї й технології. Але коли росіяни вже щось освоюють, то виробляють це у величезних кількостях — і це створює проблему. Вони побачили, що реактивні дрони працюють ефективно, тому створили спроможність виробляти три тисячі таких дронів на місяць.Але війна на виснаження теж має свої обмеження. Навіть якщо росіянам вдасться прорвати українську оборону на Донеччині — а я не вірю, що вони здатні це зробити, особливо після операції «Вівальді», — що вони робитимуть далі? Російська армія переважно піхотна й звикла просуватися на кілька сотень метрів за день. Вона не може раптом перейти до бліцкригу й долати 20, 30 чи 100 кілометрів на добу. Для цього бракує підготовки, військової культури й техніки. Навіть якщо їм вдасться мобілізувати 300—500 тисяч нових військових, це означатиме ще 300—500 тисяч вбитих росіян. Проте найбільша проблема російської армії — нездорові стосунки між військовим і політичним керівництвом. У здоровій системі військові говорять фактами, пояснюють, що можливо, і дають професійні поради, а політики ухвалюють рішення. У Росії ж усі брешуть і всі знають, що всі брешуть. Диктатор чомусь вважає, що йому ніхто не наважиться збрехати, і ухвалює рішення на підставі реальності, якої не існує.Через це їм значно складніше виграти війну, і я не думаю, що вони її виграють. Коротку війну можна виграти завдяки кращим силам, тактиці й оперативному плануванню, як ізраїльтяни в Шестиденній війні. Але коли війна триває місяцями й роками, вирішальним чинником стає економіка. Росія ще може вести цю війну кілька років, бо це диктатура: у людей можна забрати всі гроші, щоб покривати державний борг, який стрімко зростає. Але я все одно не думаю, що вона переживе Україну. Західні армії та НАТО вивчають досвід України. Чи готуються західні армії самі воювати так само?Перш за все, ми бачимо, що Росія готується до великої війни із Заходом. Саме тому вона продовжує виробляти танки. У неї щонайменше стільки ж танків, скільки було до повномасштабного вторгнення: росіяни компенсували втрати. А найкращі машини — Т-90М, Т-80БВМ та інші — залишають у резерві. Їх, імовірно, збережуть для нових сил, які Росія створюватиме після війни. Вони створюють нові з’єднання, перетворюють бригади на дивізії. «Дивізія» звучить набагато краще, ніж «бригада», хоча принаймні протягом наступних кількох років такі дивізії не матимуть значної бойової потужності. По суті, це ті самі бригади, тільки з пишними назвами.Однак ми не хочемо й не плануємо, якщо Росія нападе на нас, переходити до сценарію «Українська війна 2.0». Ми воюватимемо по-своєму й не дозволимо Росії диктувати нам, як має відбуватися війна. Росіяни хотіли б отримати ситуацію, подібну до української, коли вони використовують дрони й далекобійну зброю, щоб першими завдавати ударів і карати нас так, як карали Україну. Ми не збираємося грати в цю гру. Ми маємо абсолютну перевагу в повітрі й власні далекобійні спроможності. Наші солдати набагато краще підготовлені, і їх у нас навіть більше, ніж у Росії. Ми наступатимемо на них, а не просто терпітимемо російські удари.

«Росія може випробувати статтю 5, поки Трамп залишається президентом. Усі знають, що він ідіот»

Якщо Росія вирішить випробувати НАТО обмеженою військовою операцією, який сценарій, на вашу думку, найімовірніший?Росія не здатна кинути виклик НАТО у військовому плані, але може спробувати кинути виклик статті 5, тобто єдності Альянсу. Саме єдність українського народу найбільше заважає Путіну перемогти. Щоб Україна могла воювати, їй потрібна підтримка Заходу, а вона надходить доти, доки ЄС і НАТО залишаються єдиними. Тому цієї зими росіяни, імовірно, спробують тримати нас у напрузі за допомогою дронів, а можливо, і ракет. У таких випадках завжди можна вигадати правдоподібне виправдання: мовляв, це була помилка, українська ракета або ракета збилася з курсу через збій. Завжди знайдеться пояснення, яке дозволить заперечувати навмисний напад.Але якщо Росія справді захоче випробувати статтю 5, то, на мою думку, зробить це протягом двох років, поки Трамп іще буде президентом США. Усі знають, що він ідіот. Ніхто не знає, що він зробить, бо він настільки дурний, що не розуміє, наскільки НАТО важливе для Сполучених Штатів. Водночас усі розуміють, що наступний президент — навіть якби це був Джей Ді Венс — знав би, наскільки важливий Альянс.Тож Росія може вирішити, що діяти треба зараз. Імовірно, вона обере одну з менших країн НАТО й розгорне масштабну інформаційну кампанію. У поширенні брехні росіяни дуже вправні. Вони можуть, наприклад, заявити, що естонці чинять геноцид, убиваючи російськомовне населення. Одночасно чинитимуть політичний тиск на керівництво західних країн. А потім проведуть обмежену операцію — наприклад, спробують захопити частину території Естонії або якийсь об’єкт НАТО. І скажуть: «Ми тут лише для того, щоб захистити своїх людей, як того вимагає наш закон. Ми маємо на це право й більше нічого не хочемо. А якщо ви нападете на нас, ми застосуємо ядерну зброю». Найімовірніше, навіть за президентства Трампа НАТО відповіло б на напад і розгромило російські сили. Якщо Альянс не зможе ухвалити рішення за статтею 5, то діяти можна буде в межах інших форматів співпраці. Саме тому існують, наприклад, Об’єднані експедиційні сили (JЕF) за участю Великої Британії та низки інших країн. Вони дають змогу ухвалити окреме рішення й діяти: «Гаразд, хлопці, можете й далі сперечатися в Північноатлантичній раді. А ми підемо й виженемо росіян».Для Росії це був би дуже ризикований крок. Але Путіну нічого втрачати. Він диктатор, у нього немає пенсійного плану. У день, коли він віддасть владу або втратить її, він помре. Якщо він спробує й програє, то що? Втратить кілька тисяч солдатів. Кого це хвилює? Людське життя для цього ідіота нічого не означає, навіть життя росіян. Тож я вважаю такий сценарій цілком можливим. Усі ж давно говорили про Нарву.Це нагадує сценарій із книги Карло Масали «Якщо Росія переможе». Те, що відбувається зараз, нагадує описаний там сценарій: спочатку міграційна криза, щоб переключити увагу Європи, а потім Нарва й російськомовні люди, яких нібито треба захищати. Ми вже бачили подібне. Так, це могло б мати сенс, адже в прикордонних районах є значні російські меншини. З іншого боку, саме на такий сценарій усі й очікують, тому НАТО вже присутнє в регіоні. Там навіть є американські війська, готові воювати. Росіяни одразу опинилися б у перестрілці з німцями, американцями чи британцями. Це значно ускладнило б операцію. Тому вони можуть спробувати щось інше. Це може бути Південно-Східна Європа або Шпіцберген. На півночі Росія має географічну перевагу: її флот краще пристосований до дій в Арктиці, ніж західні флоти. Тому проєктувати там західну морську силу складніше.Росіяни завжди вміли досягати оперативної несподіванки. Тож вони можуть навіть повернутися до країн Балтії саме тому, що всі цього очікують. Це могла б бути Фінляндія, хоча я в це не вірю. Росіяни засвоїли, що нападати на Фінляндію — погана ідея. Географія й клімат на нашому боці, ми краще підготовлені й маємо значно більшу армію, ніж, наприклад, країни Балтії. Ми говоримо про те, як НАТО може відповісти на такий напад. А що Альянс робить, щоб йому запобігти?У Балтійському регіоні всю осінь тривають навчання. Там розмістили передові сили, попереду масштабніші навчання. Створили систему готовності, яка дає змогу швидко перекидати підкріплення. Є боєприпаси, війська й готовність негайно вступити в бій.Естонці також зосереджують власні сили ближче до кордону, щоб швидше реагувати. Вони демонструють готовність і показують, що уважно стежать за росіянами. Естонські сили майже щодня кружляють навколо Калінінграда, і це дуже нервує росіян. Їхні ядерні погрози — мовляв, якщо ви щось зробите з Калінінградом, ми застосуємо ядерну зброю, — показують, наскільки вони занепокоєні. Польща могла б розгромити Калінінград за кілька днів. Якщо між нами почнеться війна, Росія не зможе підтримувати Калінінград.

«Якщо визнати, що ми воюємо з Росією, доведеться щось із цим робити, а не просто обговорювати»

Ми бачимо гібридні атаки — дрони, кібератаки, інформаційні операції, спрямовані проти європейських країн, але їх не завжди одразу пов’язують із Росією. Наприклад, у серпні в аеропорту німецького Лейпцига знайшли дрон із вибухівкою біля українських літаків. Берлін публічно звинуватив Москву. Які докази причетності Росії потрібні, щоб НАТО відповіло на таку атаку?Насамперед я ненавиджу термін «гібридна війна». Це не російський, а західний термін, який політики тепер використовують, щоб не говорити про війну, у якій ми насправді перебуваємо з Росією. Якщо визнати, що ми воюємо з Росією, доведеться щось із цим робити, а не просто обговорювати.У доктрині Герасимова є дев’ять фаз війни. Шоста — дев’ята, наскільки я розумію цю модель, — це вже війна, яка зрештою може завершитися застосуванням ядерної зброї. Зараз ми перебуваємо на третьому рівні й рухаємося до четвертого, коли починають використовувати військову силу різними способами, щоб створювати проблеми противнику. На цьому етапі, коли ми ще перебуваємо в сірій зоні, найважливіше — правдоподібне заперечення. Росія робить усе, щоб ми не могли на сто відсотків довести її причетність. Це особливо ефективно проти Заходу, бо ми — демократичні держави з правовими системами. У західній політичній культурі часто думають так: якщо ми можемо довести провину в суді, тоді можемо сказати, що це зробила Росія, і покарати її. Це абсолютно хибний підхід.Що нам потрібно робити? У випадку з Лейпцигом ми побачили перші кроки. Замість того щоб насамперед розмовляти з юристами, треба говорити з розвідниками. Запитайте: «Наскільки ймовірно, що за цим стоїть Росія?» Іноді розвідка може надати стовідсотковий доказ, який неможливо використати в суді. Як колишній керівник розвідки, я знаю, що ми не розкриватимемо суду свої джерела, бо не хочемо їх втратити. Тож розвідники можуть сказати: «Ви не можете використати це публічно, але в нас є доказ». Або навіть без остаточного доказу оцінити, що з імовірністю 90 відсотків за інцидентом стоїть Росія. І тоді рішення треба ухвалювати з урахуванням цієї оцінки. Росія дуже задоволена нинішньою ситуацією. Для неї це найкращий варіант: усі знають, що це Росія, і саме цього вона хоче. Вона прагне, щоб усі її боялися й розуміли, хто стоїть за атаками. Але оскільки ми не можемо довести причетність, то нічого не робимо. Єдиний спосіб це зупинити — сказати: «Та пішли ви. Ми вас покараємо». Кожного разу, коли трапляється подібне, має бути покарання. Німці принаймні почали діяти. Це хороший перший крок: вони безпосередньо покарали Росію за певні дії. Зробили замало, але все-таки зробили.Щоразу, коли стається великий інцидент із дронами, ми могли б передавати Україні один мільярд доларів із заморожених російських активів. Це цілком можливо. Проблема лише в тому, що західні політики — найбільш недалекоглядні, безхребетні й боягузливі люди. Я знаю, бо сам був одним із них. Їх важко змусити ухвалити рішення, доки ситуація не стане абсолютно критичною. Але тоді зазвичай уже надто пізно.Ви згадали заморожені російські активи. Зараз знову обговорюють можливість передати їх Україні. Як ви оцінюєте перспективи цього рішення?Обговорення триває. Бельгію переконують погодитися на цей крок, а інші країни ЄС мають дати їй гарантії, щоб використати ці активи. Варіанти прості: або ми платимо самі за підтримку України, або використовуємо заморожені російські кошти. Економіки багатьох країн ЄС зараз не в найкращому стані, тож вони думають: «Нам доведеться платити? Може, краще використати заморожені активи». Я думаю, що зрештою ми до цього дійдемо. Ми скажемо: «Та пішли ви, ми використаємо ці гроші». Але мене страшенно дратує, що ми дозволили війні тривати так довго й не зробили цього раніше.Зараз попереду президентські вибори у Франції, і є ризик, що до влади прийде Марін Ле Пен, яка підтримує Путіна, або інший проросійський політик. Після цього діяти буде набагато складніше. Або погляньмо на Німеччину, де набирає сили «Альтернатива для Німеччини». Ми мали закінчити цю війну три роки тому. І могли б це зробити, якби діяли рішучіше. Але маємо те, що маємо. Не треба плакати над розлитим молоком. Треба рухатися далі й знайти спосіб використати заморожені активи. Чи можуть вибори в країнах ЄС у найближчі роки послабити підтримку України? Чи обговорюють у Євросоюзі заходи на випадок російського втручання?Якщо подивитися на опитування, то в Європі Україну й далі підтримують, хоча в різних країнах рівень цієї підтримки відрізняється, як і готовність надавати різні види допомоги. Просто люди не пов’язують це з власним невдоволенням внутрішньою політикою. Вони протестують проти того, що відбувається в їхніх країнах, і шукають нові обличчя. З цим пов’язана, наприклад, популярність «Альтернативи для Німеччини» (АfD). Це корумповані політики, яких фінансує Росія. Вони вважають, що потрібно припинити підтримувати Україну й почати знову купувати російські газ і нафту. Але звичайних виборців це не надто хвилює. Вони хочуть, щоб їхня власна економіка працювала. АfD обіцяє це забезпечити. А оскільки Фрідріх Мерц не зміг виконати своїх обіцянок, люди думають: «Тоді проголосую за нових». Вибори — це передусім національна справа. ЄС не може прямо втручатися у виборчий процес, бо тоді ми робили б те саме, що й Росія. Що ми можемо зробити — ухвалити законодавство, яке обмежуватиме можливості держав, що не входять до ЄС, проводити інформаційні кампанії. Наприклад, можна вимагати від платформ видаляти ботів, яких використовують у кампаніях, підтримуваних іноземними державами. У нас немає проблеми з тим, що людина під власним ім’ям цілодобово пише в інтернеті й критикує проукраїнських або проєвропейських політиків. Але якщо росіяни запускають мільйон ботів, тоді це вже проблема.

«Не можна вимагати від України стандартів ЄС і водночас закривати для неї ринок»

Поговорімо про європейську інтеграцію України. Єврокомісія запропонувала новий підхід до розширення ЄС, який, зокрема, передбачає обмеження доступу українського агросектора до європейського ринку та фінансування. Чи означає це, що Україна може вступити до ЄС на особливих умовах?Передусім у новому документі Єврокомісії йдеться про проблему, яку ми нарешті усвідомили: процес вступу до ЄС зламаний. Багато країн, які почали цей процес, як і Україна, ще на початку 2010-х років, досі перебувають у черзі й не бачать суттєвого прогресу. Тому ідея полягає в тому, щоб змінити процес.Усі розуміють стратегічну важливість України. Європа буде безпечнішою та сильнішою, якщо Україна стане її членом. Але завжди постають два питання: корупція й сільське господарство. З корупцією, на мою думку, розібратися легше. Ви вже зробили багато хорошої роботи. У вас усе ще є інституційні проблеми на найвищому рівні, але я думаю, що ви рухаєтеся в правильному напрямку. А от сільське господарство буде значно складнішим питанням. Якщо сказати Україні, що вона не може продавати свою сільськогосподарську продукцію до Європи, але водночас мусить перейти на європейські стандарти, це створить величезні витрати. Наприклад, собівартість виробництва сої може зрости приблизно на 150 євро за гектар. А Україна ризикуватиме втратити світові ринки, куди досі експортує близько 90 відсотків своєї продукції. Ми не можемо так чинити. Я колись лусну від гніву через цю абсурдну ситуацію. Росія блокує експорт українського зерна, а країни ЄС відмовляються дозволяти перевозити його через свої території. Водночас російське зерно й українське зерно, частину якого Росія вкрала в України, експортують через ЄС на світові ринки. Вибачте за мою французьку, але що в біса з вами не так, хлопці? Україна чотири з половиною роки воює за свою свободу, дає Європі час підготуватися — а потім отримує таку пропозицію.На жаль, ми не можемо змінити правила лише для України. Проте варто подивитися на Польщу та її розвиток після вступу до ЄС у 2004 році. Відтоді її економіка значно зросла, а показник ВВП на одну людину з урахуванням вартості життя зріс приблизно втричі. Членство в ЄС стало для польської економіки величезним поштовхом. Я бачу такі самі можливості для України. Найкраще, що може статися з вашою країною, — це вступ до ЄС.Що Європа може зробити вже зараз, щоб Росія не змогла продовжувати війну?Я ненавиджу, коли наші політичні лідери заявляють, що підтримуватимуть Україну стільки, скільки потрібно. Це дурня, бо це не стратегія. Хіба що ваша стратегія полягає в тому, щоб дозволити Україні повільно стекти кров’ю.Потрібно ухвалити політичне рішення: ми завершимо цю війну за рік. А потім зібрати економістів і військових та сказати: «Гаразд, розробіть план. Як ми цього досягнемо? Як зруйнуємо російську економіку? Як надамо Україні таку військову підтримку, щоб вона могла перемогти за рік?». З нашими ресурсами це цілком можливо. Нам потрібна лише одна річ — найважливіша й найскладніша для здобуття: політична воля. Бо більшість політичних лідерів — боягузи.Погляньте на те, що сталося кілька днів тому, коли росіяни затопили два кораблі біля Болгарії. Ми знову обговорюємо, що робити. Але це акт війни. Щонайменше, що нам потрібно зробити, — запровадити санкції проти решти російського тіньового флоту, створити морську оперативну групу НАТО для захисту судноплавства, зокрема українських перевезень, а також використати заморожені російські активи, щоб оплатити ремонт і компенсувати втрати за потоплені кораблі та загиблих моряків. Це мінімум, який ми маємо зробити. Такий крок дав би Кремлю привід замислитися. Але наші політики не розуміють росіян. У нас багато політиків, але дуже мало державних діячів і діячок, які наважуються ухвалювати складні рішення, щоб захистити себе від цих злочинців.

Упродовж минулої доби, 12 жовтня, російська армія втратила на війні в Україні ще 1 390 військових і два танки.Про це звітує Генштаб ЗСУ.Зокрема, росіяни залишилися без семи бронемашин, одного ППО, 51 артилерійської системи, двох реактивних систем залпового вогню, 15 наземних робототехнічних комплексів, 1 889 БпЛА, 362 одиниць автомобільної техніки та 5 одиниць — спеціальної.
Україна і Росія рідко публікують офіційні дані про свої втрати у війні. Востаннє Росія офіційно повідомляла про це ще у вересні 2022 року — тоді йшлося про 5 937 загиблих.Президент України Володимир Зеленський 31 липня 2026 року озвучив нові дані — втрати росіян за час повномасштабної війни сягнули 1,6 мільйона військових. З них приблизно 700 тисяч загинули.Що стосується українських втрат, за словами президента Зеленського, щонайменше 50 тисяч українських військових загинули (у лютому він називав цифру в 55 тисяч). Ще майже 400 тисяч зазнали поранень. Велика кількість військових вважаються зниклими безвісти.

Сьогодні увага світових медіа була прикута до нового повороту Дональда Трампа в російсько-українській війні. Тhе Есоnоmіst пише, що він, схоже, вирішив, що критика Зеленського, залицяння до Путіна та купівля російського дизельного пального допоможуть республіканцям на проміжних виборах. Проте незрозуміло, наскільки серйозно треба ставитися до погроз Штатів призупинити поставки зброї — новий поворот проти України може бути таким самим тимчасовим, як і попередні. Також за законом США не можуть імпортувати російську нафту без згоди Конгресу, а обсяги поставок дизелю на два місяці, про які домовились Трамп і Путін, покривають лише півтора дня американського споживання. Ця угода Трампа може виявитись такою ж фіктивною як і його «енергетичне перемирʼя», підсумовує редакція.Журналіст польської Rzероsроlіtа Єнджей Білецький пише, що угода Трампа і Путіна залишиться лише на папері, якщо українці не припинять атаки на російські НПЗ — а вони не збираються цього робити. Також поворот Трампа змушує по-новому поглянути на плани постійної військової бази США в Польщі. Не можна виключати, що й вона є лише розмінною монетою в перемовинах Вашингтону з Москвою. А інвестиційний стратег Сюзанна Стрітер розповіла катарській Аl Jаzееrа, що постійні коливання між санкціями і поступками Росії шкодять компаніям, які роблять довгострокові інвестиції, та створюють регуляторні ризики їхнім ланцюгам поставок.Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Раtrеоn, доступне резюме ще двох матеріалів.

Керівника відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайла Ткача та його оператора Ярослава Бондаренка затримали в Австрії, бо їх помітили в місці, за яким також стежили двоє підозрюваних у шпигунстві чоловіків.Про це пише Rеutеrs.Прокуратура Відня ще раз наголосила: причина не в його професійній діяльності. Там сказали, що підозра ґрунтувалася на інформації свідків і на тому, що підозрювані слідкували за тим місцем у той самий час, що й Ткач.5 жовтня в Австрії також затримали двох імовірних співробітників української військової розвідки. 7 жовтня їх арештували до 21 жовтня. Обидва чоловіки заперечують висунуті проти них звинувачення. Їх підозрюють у діяльності на користь іноземної розвідувальної служби на шкоду Австрії (§ 256 Кримінального кодексу).

Що передувало

8 жовтня редакція УП заявила, що Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка незаконно затримали у Відні, коли вони виконували редакційне завдання, повʼязане з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Вже 9 жовтня Ткача відпустили. Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва заявила, що Ткача утримували у Відні понад 12 годин, але зранку звʼязку з ним не було.Оператор Ярослав Бондаренко написав, що дістав різані рани правої руки, а уламки скла застрягли під оком. Під час операції відмовилися знімати оператору кайданки. У віденській прокуратурі згодом розповіли, що Ткача і Бондаренка затримали через підозру в шпигунстві, проте вона не підтвердилася.

У ніч на 12 жовтня хакери атакували системи керування холодильниками щонайменше в 400 супермаркетах Франції, розігрівши їх до 50 °С за шість годин. У результаті продукти зіпсувалися, а в деяких місцях виникли пожежі.Про це пишуть ВFМТV і Rеutеrs.Найбільше постраждала компанія Lеs Моusquеtаіrеs, якій належать мережі Іntеrmаrсhé та Nеttо. Атака зачепила близько 300 магазинів. Щоб уникнути ризиків для здоров’я покупців, усі продукти з холодильників утилізували.Також постраждали холодильники приблизно в 100 супермаркетах мереж Саrrеfоur і Соореrаtіvе U. Генеральний директор Соореrаtіvе U Домінік Шелшер назвав атаку «безпрецедентною» і «надзвичайно серйозною». За оцінкою ВFМТV, збитки від цієї атаки у всій Франції можуть сягнути кількох мільйонів євро.
Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню доручив Національному агентству з кібербезпеки розслідувати інцидент. Французькі фахівці виявили вразливість у програмному забезпеченні данської компанії Dаnfоss, яке використовують для керування холодильними системами.У Dаnfоss підтвердили, що знають про інциденти у Франції й уточнили, що постраждалі системи працювали на застарілій прошивці.Франція координує розслідування з європейськими партнерами, оскільки інцидент міг зачепити й інші країни.

Російська армія 12 жовтня атакувала виробничий комплекс компанії Rоshеn у Вінниці, а також била по Київщині, Сумщині та Херсонщині.«Бабель» зібрав інформацію про наслідки ударів ворога.У компанії Rоshеn кажуть, що ніхто не постраждав, бо люди були в укритті. Також компанія спростувала інформацію про «виробництво дронів» на підприємствах. Там кажуть, що виготовляють кондитерську продукцію і не виготовляють дронів або іншої продукції військового призначення.На Київщині загинула людина, ще дві постраждали. У Києві через удар по багатоповерхівці постраждали четверо людей.У Нововоронцовці на Херсонщині постраждала жінка.На Сумщині в Глухові постраждали двоє людей.

Всі країни-члени ЄС погодили Україні та Молдові другий і третій переговорні кластери про вступ до Євросоюзу.Про це повідомив міністр закордонних справ Ірландії Томас Бьорн.Ідеться про кластер 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».Після цього, 13 жовтня, може пройти міжурядова конференція Україна — ЄС, на якій формально можуть відкрити кластери 2 і 3.

Які успіхи України на шляху до ЄС?

Україна активізувала співпрацю з ЄС 2014 року, після перемоги Революції гідності. Того ж року ВРУ та Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Курс на членство України в Євросоюзі та НАТО закріпили в Конституції з лютого 2019 року.28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ у ЄС і висунула низку умов, які країна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні статус кандидата.Наприкінці 2023 року Євросоюз дозволив почати переговори. Формально вони стартували у 2024-му, але процес сповільнився, зокрема через позицію тодішнього премʼєра Угорщини Віктора Орбана, який блокував відкриття переговорних кластерів.Після того як в Угорщині змінився уряд, у червні 2026-го країна зняла 17-місячне вето на вступ України до ЄС. Однак уже за кілька тижнів Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС, якщо Київ не виконає угоду про права угорців на Закарпатті.Зараз для України вже відкриті два кластери — «Основи» та «Зовнішні відносини».

Європейський Союз знову розглядає можливість використати заморожені російські активи на тлі дефіциту фінансування України у 2027 році.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас після засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає кореспондентка «Бабеля».За її словами, Україна потребує фінансової підтримки, а Росія не демонструє ознак готовності до миру. Тому Євросоюз має шукати джерела фінансування, які допоможуть Україні вистояти.«Найлогічніше, щоб Росія заплатила за збитки, яких вона завдає», — зазначила висока представниця ЄС, пояснюючи, чому заморожені російські активи знову опинилися на порядку денному.Вона додала, що обговорення триватиме, зокрема щодо розподілу ризиків між державами-членами.10 вересня 122 депутати Європарламенту підписали лист із закликом відновити переговори про використання заморожених російських активів для дпомоги України. Автори листа підтримали ініціативу, започатковану наприкінці серпня чотирма країнами ЄС.

Заморожені активи Центробанку Росії в Євросоюзі оцінюють у понад €200 мільярдів. Країни ЄС використовують прибутки від заморожених активів РФ для фінансування допомоги Україні. Попередня виплата була навесні 2026 року.

Європейський Союз готує екстрений протокол безпеки, який допоможе країнам-членам швидше реагувати на гібридні атаки. Його запропонують у межах Європейської стратегії безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас після засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає кореспондентка «Бабеля».Протокол передбачатиме швидкі консультації між країнами та набір інструментів, які можна буде оперативно застосовувати у відповідь на такі загрози.Міністри закордонних справ також обговорили, як комплексно протидіяти гібридним атакам. Серед пріоритетів — нові санкції проти Росії, зокрема 22-й пакет, суворіший контроль за дотриманням уже запроваджених обмежень, боротьба з російським тіньовим флотом, встановлення винних у гібридних атаках і кращий обмін розвідувальними даними.Окремо ЄС обговорює обмеження на пересування російських дипломатів, менше туристичних віз для громадян Росії та заборону на в’їзд колишнім російським військовим. За словами Каллас, міністри політично підтримують останню пропозицію, але ще мають узгодити, як її втілити на практиці.

Президент Володимир Зеленський заявив, що сьогодні РФ атакувала шість енергооб’єктів України, попри оголошене Дональдом Трампом енергетичне перемир’я між Україною та Росією.Про це він повідомив в Х.Ще президент заявив, що Україна минулої ночі не била по енергетичних об’єктах РФ, а війська Путіна продовжили атакувати українську інфраструктуру. Тож дедалі очевидніше, що Москва не збирається підтримувати запропоноване США енергетичне перемир’я.Також президент ще раз наголосив, що ціни на дизель не залежать від українських ударів по російських нафтобазах, а зростають через блокаду Ормузької протоки.

11 жовтня Трамп анонсував енергетичне перемирʼя між Україною та Росією. За його словами, обидві сторони погодилися і воно розпочало діяти «негайно». Водночас Володимир Зеленський у коментарі Ахіоs заявив, що оголошене перемирʼя стало для нього новиною. 12 жовтня Ахіоs написало, що Трамп мав на увазі припинення взаємних ударів по НПЗ.Напередодні Зеленський говорив, що Україна зупинить атаки на російські НПЗ, якщо РФ перестане бити по українській енергетиці.

Підтримка України через механізм РURL продовжує працювати, попри погрози адміністрації Дональда Трампа.Про це в коментарі кореспондентці «Бабеля» на умовах анонімності заявив представник НАТО, реагуючи на інформацію про можливе блокування постачань з боку США.Раніше Fіnаnсіаl Тіmеs із посиланням на європейських посадовців повідомила, що американські чиновники погрожували припинити обмін розвідувальними даними та закупівлю американської зброї для України через механізм РURL, щоб змусити Київ зупинити удари по російських НПЗ. Зокрема, за даними медіа, американські представники звʼязалися із заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою.

11 жовтня президент США заявив про енергетичне перемирʼя між Україною та Росією. Водночас Володимир Зеленський у коментарі Ахіоs казав, що це стало для нього новиною. Проте президент зазначав: Україна готова зупинити атаки на російські НПЗ, якщо РФ перестане бити по українській енергетиці.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 16119 про навчання мовами національних меншин і корінних народів.Про це повідомила пресслужба парламенту.Закон гарантує право дітей із нацменшин і корінних народів, мови яких є офіційними мовами ЄС, здобувати освіту рідною мовою поряд із державною. Він також передбачає можливість надавати школам статус закладу нацменшини, якщо в ньому понад половину дітей навчається відповідною мовою.Закон має допомогти поєднати належний рівень володіння українською мовою зі збереженням мовної та культурної самобутності національних меншин і корінних народів України.Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос назвала ухвалення цього закону в Україні «надзвичайно важливим кроком», який має «вирішальне значення для подальшого просування реформ».Ухвалити цей закон вимагала Угорщина — країна натомість обіцяла підтримати відкриття двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС. Очікується, що погодити позиції про відкриття кластерів мають сьогодні, а формально відкрити — завтра.

Які успіхи України на шляху до ЄС?

Україна активізувала співпрацю з ЄС 2014 року, після перемоги Революції гідності. Того ж року ВРУ та Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Курс на членство України в Євросоюзі та НАТО закріпили в Конституції з лютого 2019 року.28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ у ЄС і висунула низку умов, які країна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні статус кандидата.Наприкінці 2023 року Євросоюз дозволив почати переговори. Формально вони стартували у 2024-му, але процес сповільнився, зокрема через позицію тодішнього премʼєра Угорщини Віктора Орбана, який блокував відкриття переговорних кластерів.Після того як в Угорщині змінився уряд, у червні 2026-го країна зняла 17-місячне вето на вступ України до ЄС. Однак уже за кілька тижнів Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС, якщо Київ не виконає угоду про права угорців на Закарпатті.Зараз для України відкрили два кластери — «Основи» та «Зовнішні відносини».

Російська армія протягом дня атакувала Дніпропетровщину, Харківщину та Донеччину. Внаслідок ударів є загиблі та постраждалі.«Бабель» зібрав головне про наслідки російських обстрілів.У Дніпрі через атаку РФ постраждали троє людей. У Павлограді на Дніпропетровщині кількість постраждалих зросла до трьох.
На Донеччині в Черкаському постраждала родина — загинули троє людей, ще четверо поранені.У Лозовій на Харківщині через удари РФ по приватному сектору загинула жінка, ще семеро людей постраждали.
Також стало відомо, що росіяни знищили виробництво мастильних матеріалів компанії «КСМ Протек» на Київщині.

У Швеції відпустили затриманий ще в березні цього року танкер Sеа Оwl 1, який перебуває під санкціями ЄС, України, Великої Британії та Канади.Про це повідомляє SVТ.Раніше у Швеції встановили, що судно змінювало прапор. Після цього країна отримала підтвердження від Екваторіальної Гвінеї, що танкер ходить під їхнім прапором.Поки судно ще не покинуло Швеції і стоїть у порту Треллеборга. Проте танкер не потребує дозволу від Швеції для стоянки на якорі, а на борту має бути достатньо екіпажу, щоб продовжити плавання.

Ввечері 12 березня шведська берегова охорона затримала танкер Sеа Оwl 1, що йшов під прапором Коморських Островів. Тоді шведські правоохоронці підозрювали, що корабля немає у шведському реєстрі суден, він ходить під чужим прапором, і тому немає жодної держави, яка може поручитися за безпеку на борту.

На підконтрольну Україні територію повернули ще 11 дітей з окупованої Херсонської області. Це сім хлопчиків і чотири дівчинки віком від 1 року і 4 місяців до 17 років.Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.Він розповів, що всі діти зараз у безпеці та отримують необхідну допомогу, але їм довелося пережити тиск і погрози з боку окупантів. Зокрема, 16-річного хлопця в школі примусово навчали, як поводитися зі зброєю та керувати дронами.Іншого підлітка під погрозами змусили відвідувати російську школу і примусом поставили на військовий облік, а його родина переживала регулярні обшуки окупантів зі зброєю.Також окупанти погрожували родині 8-річної дівчинки, що відправлять її до дитячого будинку, якщо вона не вчитиметься в російській школі. Там дітей змушували брати участь у пропагандистських заходах і малювати листівки для військових РФ.Прокудін додав, що від початку року з тимчасово окупованої території Херсонщини вдалося повернути вже 219 українських дітей.

Депортація українських дітей — один з воєнних злочинів Росії, за це Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна та дитячого омбудсмана РФ Марії Львової-Бєлової. Україна офіційно підтвердила, що Росія викрала 20,6 тисячі українських дітей. Сама РФ каже, що вивезла 744 тисячі дітей.

Європейський Союз увів санкції проти трьох людей і чотирьох компаній через підтримку ядерної та ракетної програм Північної Кореї, а також співпрацю з Росією.Про це повідомила Рада ЄС.Зокрема, під санкції потрапив Рі Сон Джин — дослідник Національного управління аерокосмічних технологій КНДР і посадовець Головного ракетного управління країни. Він працював у Росії технічним фахівцем і навчав росіян використовувати північнокорейські ракети.Також санкції запровадили проти російської девелоперської компанії Sаmоlеt Grоuр та її генеральної директорки Анни Акішиної. Компанія залучала працівників із КНДР до будівельних проєктів у Владивостоці, що порушує санкції ООН.До списку внесли й засновника російського холдингу Вlасk Ноrsе Володимира Соколова. Його звинувачують у сприянні торговельній та промисловій співпраці з КНДР, зокрема в реалізації спільного інвестиційного проєкту в Приморському краї.Серед компаній під санкціями також опинилися судноплавна компанія Раеkyаngsаn Shірріng, судно якої перевозило нафтопродукти з Росії до КНДР в обхід обмежень ООН, і дочірня компанія Вlасk Ноrsе — Gоldеn Аutumn Аgrоhоldіng.Санкції передбачають заборону на вʼїзд до ЄС та замороження активів. Людям і компаніям також заборонено прямо чи опосередковано надавати кошти та економічні ресурси.Після цього рішення у санкційному списку Євросоюзу щодо КНДР перебувають уже 80 людей і 25 компаній. У Раді ЄС заявили, що занепокоєні поглибленням військової та економічної співпраці між Росією та КНДР. Зокрема, йдеться про відправлення північнокорейських військових до Росії, працевлаштування громадян КНДР, спільні комерційні проєкти та обмін зброї на нафту.

Сьогодні міністри закордонних справ ЄС також погодили майже 1 600 нових санкцій проти російського ВПК. Це найбільше розширення санкційного списку від початку повномасштабної війни. Понад половину нових санкцій стосується ланцюгів виробництва балістичних ракет.

Танкер Міnеrvа zеn уже прибув до США. Очікувалося, що саме він везтиме придбаний у Росії дизель, але моніторингові сервіси стверджують, що насправді на борту добрива.Про те, що танкер уже прибув до США, свідчать дані сервісу Маrіnе Тrаffіс. Зараз він у порту поруч з містом Вілмінгтон, штат Північна Кароліна. Ще один сервіс ТаnkеrТrасkеrs пише, що танкер привіз до Штатів рідке добриво, а саме карбідно-аміакову суміш. Її ввезення дозволено в межах заборони на імпорт вуглеводнів, яку США ввели в березні 2022 року. Імпортером у Вілмінгтоні є компанія «ЄвроХім Північна Америка».Платформа Lіvе-АІS, що раніше писала, що судно везе дизель, свій попередній пост видалила.

9 жовтня Трамп заявив, що РФ погодилася постачати дизель на американський і світові ринки, щоб знизити ціни на пальне. Після цього в Мінфіні США оголосили, що управління з контролю за іноземними активами видає тимчасову ліцензію на експорт російського дизелю.

Прокуратура звернулася до суду через те, що міська влада Києва не встановила мобільні укриття в столиці. Суд просять визнати бездіяльність Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації протиправною.Про це йдеться у повідомленні Київської міської прокуратури.Також прокуратура просить встановити такі укриття біля зупинок громадського транспорту, у парках, скверах тощо. Прокуратура уточнила, що чинне законодавство покладає саме на органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади обовʼязок створювати та підтримувати у належному стані захисні споруди та укриття.У прокуратурі зазначають, що наразі в Києві недостатньо укриттів. Тому, на думку прокуратури, міська влада має терміново вжити заходів, щоб вирішити цю проблему.5 жовтня «Слідству.Інфо» повідомили в КМДА, що Київ потребує 7 894 звичайних і 620 мобільних укриттів. До кінця року закупити планують лише 14 мобільних укриттів. 11 вересня міський голова Віталій Кличко говорив, що впродовж місяця в столиці зʼявиться 40—50 мобільних укриттів. Наразі в Києві є лише чотири мобільних укриття — їх розмістили приватні організації.

Україна вважає помилкою рішення Євросоюзу виключити зі санкційного списку двох бізнесменів з РФ і запропонує запровадити санкції проти ще десяти російських олігархів.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, передає кореспондентка «Бабеля».«Під час війни санкцій ніколи не буде достатньо. Наша позиція така: виключити двох російських олігархів із санкційного списку було хибним кроком. Це було неправильне рішення. Саме тому ми запропонуємо запровадити санкції ще проти десяти російських олігархів», — сказав Сибіга.Він також висловив сподівання, що Євросоюз якнайшвидше ухвалить 22-й пакет санкцій проти Росії. За його словами, ЄС має посилювати тиск на Москву, ізолювати Росію та повною мірою використовувати заморожені російські активи.

22 вересня Євросоюз зняв санкції проти двох російських мільярдерів Алішера Усманова й Михайла Фрідмана. Тоді уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що Україна запропонувала замінити їх іншими олігархами з Росії — Володимиром Лісіним і Володимиром Потаніним. Лісін контролює Новолипецький металургійний комбінат — одну з найбільших металургійних компаній РФ, а Потанін — одну з найбільших у світі компаній з видобутку нікелю «Норнікель».

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні та в цілому законопроєкт № 16119 про навчання мовами нацменшин і корінних народів.Про це повідомила пресслужба парламенту.Закон розширює можливості навчатися мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і мовами корінних народів України. Він також передбачає врахування їхньої історії, культури й традицій в освітніх програмах, а в разі закриття чи реорганізації школи — можливість продовжити навчання відповідною мовою.Закон має допомогти поєднати належний рівень володіння українською мовою зі збереженням мовної та культурної самобутності національних меншин і корінних народів України.Ухвалити цей закон вимагала Угорщина — країна натомість обіцяла підтримати відкриття двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС. Очікується, що погодити позиції про відкриття кластерів мають сьогодні, а формально відкрити — завтра.

Які успіхи України на шляху до ЄС?

Україна активізувала співпрацю з ЄС 2014 року, після перемоги Революції гідності. Того ж року ВРУ та Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Курс на членство України в Євросоюзі та НАТО закріпили в Конституції з лютого 2019 року.28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ у ЄС і висунула низку умов, які країна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні статус кандидата.Наприкінці 2023 року Євросоюз дозволив почати переговори. Формально вони стартували у 2024-му, але процес сповільнився, зокрема через позицію тодішнього премʼєра Угорщини Віктора Орбана, який блокував відкриття переговорних кластерів.Після того як в Угорщині змінився уряд, у червні 2026-го країна зняла 17-місячне вето на вступ України до ЄС. Однак уже за кілька тижнів Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС, якщо Київ не виконає угоду про права угорців на Закарпатті.Зараз для України відкрили два кластери — «Основи» та «Зовнішні відносини».