Бабель

У ніч на 31 жовтня Росія атакувала Україну 134 ударними БпЛА. Є постраждалі у Харкові та пошкодження на Полтавщині.Про це повідомили у Повітряних силах.РФ ударила дронами типу Shаhеd (72 із них — реактивні), «Гербера» та дронами-імітаторами типу «Пародія» з напрямку Росії (Орел, Курськ, Шаталово, Міллерово) та тимчасово окупованих територій (Донецьк, Гвардійське у Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. ППО знешкодила 105 дронів (49 із них — реактивні). Збити не вдалося дрони, які впали на 20 локаціях, уламки впали ще на 10.
У Харкові 5 людей постраждали внаслідок атаки. Росіяни вдарили дроном по приватному сектору в Основ’янському районі, повідомили у ДСНС. Загорілися дах житлового будинку та надвірні забудови на загальній площі 300 м², пожежу ліквідували. Загалом пошкоджено приблизно 10 приватних будинків, господарчі споруди й автомобіль.
На Полтавщині внаслідок російської атаки виникли пожежі на території об’єктів приватного промислового підприємства. Робота рятувальників ускладнювалася постійною загрозою повторних атак, заявили у ДСНС.

Росіяни втратили за минулу добу на війні проти України 1 670 військових, три бойові броньовані машини та десятки одиниць іншої техніки.Про це повідомили у Генштабі ЗСУ.Зокрема, росіяни залишилися без 19 артилерійських систем, однієї реактивної системи залпового вогню, шести наземних робототехнічних комплексів, 1 663 БпЛА, а також 206 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн.
Україна і Росія рідко публікують офіційні дані про свої втрати у війні. Востаннє Росія офіційно повідомляла про це ще у вересні 2022 року — тоді йшлося про 5 937 загиблих.Президент Володимир Зеленський 23 вересня 2026 року говорив, що Росія лише від початку року втратила понад 248 тисяч військових убитими та пораненими у війні проти України. За його словами, Україна має відеодокази кожної з російських втрат. Загалом втрати росіян за час повномасштабної війни сягнули 1,6 мільйона військових. З них приблизно 700 тисяч загинули.Що стосується українських втрат, за словами президента Зеленського, станом на липень 2026 року щонайменше 50 тисяч українських військових загинули (у лютому він називав цифру в 55 тисяч). Ще майже 400 тисяч зазнали поранень. Велика кількість військових вважається зниклими безвісти.

Кримінальний серіал «Декстер: Воскресіння» — другий сезон

Про що серіал. Через два з половиною місяці після подій серіалу «Декстер: Нова кров» головний герой виходить з коми. У ній Декстер опинився, коли його син Гаррісон вистрілив у нього за вбивство невинуватого. Тепер Декстер вирушає в Нью-Йорк, щоб знайти сина і примиритися з ним. Там він дізнається про маніяка, який копіює його стиль. Виявляється, що це ціла команда вбивць під керівництвом мільярдера Леона Прейтера — і Декстер до неї доєднується. У другому сезоні Декстер продовжує полювати на нью-йоркських убивць і зближатися з сином, який розпочинає карʼєру поліцейського у відділі вбивств. Що кажуть критики. Соllіdеr пише, що актори чудово грають, нові вбивці справді моторошні, а фірмовий гумор Декстера такий же чорний і саркастичний, як і раніше. Також оглядачка хвалить те, як у сюжет інтегрували кризу середнього віку, яку переживає 50-річний Декстер. ІGN пише, що сезон насичений подіями, які вдало переплітаються між собою, і загалом має той же рівень якості, що і перші, найкращі сезони оригінального серіалу.

Моторошний детективний серіал «Ноктюрн»

Про що серіал. Адаптація роману «Пісочна людина» шведського подружжя, що пише під псевдонімом Ларс Кеплер. У маленькому містечку в штаті Пенсильванія детектив Джон Лінн затримав серійного вбивцю-садиста Юрека Вальтера й ув’язнив його в психлікарні тюремного типу. За кілька років по тому в місті раптом знаходять живим хлопчика — одну з жертв Вальтера. Це дає мешканцям надію, що інші жертви маніяка теж живі й що їх деінде утримує невідомий спільник. Кеплер береться за розслідування, а його колега, агентка ФБР Сага Бауер під прикриттям лягає до психлікарні, аби зблизитися з Вальтером і вивідати, де шукати жертв. Що кажуть критики. Соllіdеr пише, що актори блискуче грають, серіал має темну і моторошну атмосферу, а історія тримає в напрузі до фіналу. Тhе Guаrdіаn пише, що «Ноктюрн» — ідеальний серіал для Гелловіну, бо він емоційний і тривожний, а його головний злодій — чисте зло.

Зомбі-бойовик «Апокаліпсис Z: Новий світ»

Про що фільм. Сиквел горору 2024 року «Апокаліпсис Z: Початок кінця». Перший фільм розповів історію адвоката, який виживав разом зі своїм котом, коли зомбі-апокаліпсис тільки почався. Події другого фільму розгортаються на піку пандемії. У центрі сюжету — син впливового політика Роберто, який певним чином причетний до зомбі-катастрофи. Він живе в останньому безпечному куточку світу — на Канарських островах. З певних причин він долучається до загону військових, які летять у Мадрид, щоб поповнити запаси, — і потрапляє в оточення нескінченної навали зомбі. Що кажуть критики. Соllіdеr пише, що сиквел вдало розширив світ і вийшов більш моторошним, ніж перший фільм. Неаvеn оf Ноrrоr критикує те, що фільм надто зосереджений на військових і стрілянині, тому йому бракує якісного розкриття персонажів.

Костюмований серіал «Позолочене століття» — четвертий сезон

Про що серіал. 1882 рік, донька генерала з півдня США Маріан Брук залишається сиротою і переїжджає в Нью-Йорк до тіток Аґнес ван Рейн і Ади Брук, з якими бачиться вперше. У Нью-Йорку вона потрапляє у вище суспільство. Найзапекліший конфлікт у ньому розгортається між поважною родиною ван Рейнів і сімʼєю залізничного магната Джорджа Рассела, який розбагатів не так давно.Головна подія четвертого сезону — боротьба Расселів і ван Рейнів за привілей влаштувати вечерю для президента США Гровера Клівленда, який приїхав із візитом. Тим часом «заборонені» стосунки Маріан з Ларрі Расселом стають вкрай заплутаними. Що кажуть критики. Соllіdеr пише, що серіал цікаво розвиває персонажів і вдало балансує між комедією та драмою. Dесіdеr пише, що події стрімко і захопливо розвиваються, а сценарій сповнений пікантних подій та дотепних жартів.

Росія не може досягти значних успіхів на фронті, тому посилює удари по українських містах та інфраструктурі. Україна тим часом поступово повертає свої території та частіше атакує російські обʼєкти на великій відстані. За останні три місяці Україна повернула 73 квадратні кілометри. Такі дані наводить видання Тhе Есоnоmіst в аналітичному матеріалі (він також щедро візуалізований), побудованому на аналізі супутникових знімків NАSА. Спочатку їх створили для пошуку лісових пожеж. Тепер журналісти за допомогою спеціальних алгоритмів знаходять пожежі, які можуть бути повʼязані з війною. За даними цього трекера, за місяць до 23 жовтня російські війська вдарили по 290 обʼєктах цивільної інфраструктури. Особливо сильно страждає українська залізниця. Від початку повномасштабної війни Росія пошкодила понад 500 поїздів, 300 з них — лише цього року. Водночас АІ Jаzееrа акцентує увагу на тому, як Україні вдається наростити військову потужність, завдавати Росії дедалі більших втрат і водночас намагатися зменшити залежність від американської військової допомоги.Десятки світових медіа продовжують писати про локальне перемирʼя в Олешках та евакуацію цивільного населення. Зокрема, варта уваги стаття ВВС, у якій ідеться про те, що кілька сотень жителів вирішили залишитися в окупованому місті. Дехто не погоджується на виїзд, бо не може забрати із собою домашніх тварин. Інші не хочуть покидати рідних або не мають сил починати життя на новому місці. Олена, яка зараз живе в Києві, розповіла в коментарі виданню, що її бабуся та інші родичі в Олешках теж вирішили залишитися. «Старше покоління не хоче виїжджати, — сказала вона. — Мені ледве вдалося переконати батька виїхати. І лише тому, що я нещодавно народила дитину, інакше б він її більше ніколи не побачив». Минулої зими в Олешках померла сестра бабусі Олени. «Вона втратила ноги, наступивши на міну, яку засипало снігом. Люди доправили її до лікарні в садовій тачці, — розповіла Олена. — Так місцеві жителі перевозять до лікарні всіх поранених і загиблих в Олешках, а потім і до лікарняного моргу».Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Раtrеоn, доступне резюме ще трьох матеріалів.

У Польщі спалахнув протест через Конституційний трибунал. В акції переважно бере участь опозиція — вона звинувачує премʼєра Дональда Туска у спробі контролювати роботу органу.Суддя Анна Корвін-Пйотровська відсторонила голову Конституційного трибуналу Польщі Богдана Свечковського та його заступника Бартоломея Соханського, взявши керівництво установою на себе через блокування роботи трибуналу. За її словами, вони заважали зібрати загальні збори Конституційного трибуналу за участю всіх легітимних суддів і незаконно призначали колегії для розгляду справ. У цей же час міністр юстиції та генпрокурор Вальдемар Журек подав пʼять заяв про скасування їхнього імунітету. Через це під будівлею спалахнули масові протести опозиції, а поліція ввійшла в будівлю через повідомлення про загрозу безпеці суддів і працівників. Лідер опозиції Ярослав Качинський звинуватив владу в нападі на суд, після чого президент Кароль Навроцький достроково перервав візит до Сенегалу і повернувся в Польщу.Премʼєр Туск заявив про «відновлення верховенства права» і звинуватив у беззаконні попередню владу.

У Польщі давно триває конфлікт між урядом Дональда Туска і президентом за контроль над судовою системою. Премʼєр намагається оновити Конституційний трибунал, який вважає залежним від попередньої влади РіS. Раніше президент Навроцький заблокував присягу нових суддів, а колишній голова трибуналу Свечковський не допускав їх до роботи.

Після удару по Південному мосту в Києві, який стався 27 жовтня, на мосту відновили рух транспорту в обох напрямках.Про це повідомила КМДА.Після попередньої атаки він був повністю перекритий. Автівкам вагою до 10 тонн дозволено їхати однією смугою з лівого на правий берег і однією смугою у зворотньому напрямку.Завтра по мосту також почне їздити наземний громадський транспорт.

Це була не перша атак на цей міст у Києві. Після таких ударів у столиці транспортний колапс. У звʼязку з цим в Україні запланували збудувати 21 альтернативну мостову переправу. Зокрема, у Києві мер Віталій Кличко повідомляв, що на будівництво комбінованих переправ через Дніпро мають виділити мільярд гривень.

Державний департамент США схвалив продаж Україні ракет-перехоплювачів РАС-3 для Раtrіоt та обладнання для них на приблизно $2,1 мільярда.Про це повідомила пресслужба Держдепу США.Зокрема, пакет передбачає поставки запчастин, супутнього логістичного і програмного забезпечення.Україна оплатить це обладнання за рахунок Канади, Німеччини, Норвегії, програми Jumрstаrt та коштами з кредиту від ЄС. США участі у фінансуванні не беруть. Головним підрядником буде американська компанія Lосkhееd Маrtіn.

Минулого тижня Тhе Wаshіngtоn Роst із посиланням на джерела писала, що союзники готові передати Україні частину ракет для Раtrіоt, але для цього потрібен дозвіл Пентагону, оскільки ракети виробляють у США. За даними джерел видання, міністр оборони США Піт Гегсет досі не надав такого дозволу.Сам Гегсет заявляв, що США не змінили свою позицію стосовно України, а затримка з поставками ракет-перехоплювачів для Раtrіоt повʼязана з тим, що вони спершу перевіряють власні запаси.

У Державній прикордонній службі назвали неправдивою інформацію про те, що тодішнього генерального прокурора Руслана Кравченка у вересні випустили з України нібито після дзвінка з Києва.Про це речник ДПСУ Андрій Демченко заявив у коментарі Інтерфакс-Україна.«Інформація про виїзд Кравченка начебто «за дзвінком з Києва», яка зараз лунає в інформаційному просторі, неправдива і вкрай абсурдна», — сказав Демченко.За його словами, Кравченко перетинав кордон уночі 14 вересня 2026 року через пункт пропуску «Шегині» на Львівщині. Він надав документи про службове відрядження, які давали йому право виїхати з України.Під час перевірки в базі прикордонників спрацювало доручення одного з уповноважених державних органів з індексом «І» — тобто інформування. За словами Демченка, воно передбачає, що прикордонники мають повідомити відповідний орган про перетин кордону людиною, але не забороняє їй виїжджати.Речник ДПСУ зазначив, що ініціатора доручення одразу повідомили телефоном про виїзд Кравченка. Жодних вказівок не пропускати його через кордон чи інших обмежень не надходило.Сьогодні «Українська правда» у своєму розслідуванні повідомила, що під час виїзду Кравченка через «Шегині» у нього нібито забрали паспорт і тривалий час не повертали його. За даними співрозмовників видання, причиною могла бути позначка від НАБУ і САП у базі прикордонників. Але згодом, як стверджують джерела УП, прикордонники отримали «дзвінок з Києва», після чого Кравченку дозволили виїхати до Відня.У цьому ж розслідуванні УП йдеться про те, що Кравченко міг перебувати в Австрії за підтримки одеського бізнесмена Володимира Галантерника, який є фігурантом справ НАБУ й САП і багато років перебуває за кордоном.Журналісти отримали матеріали австрійських правоохоронців, з яких, за їхніми словами, випливає, що Кравченко був зареєстрований за адресою, біля якої працювала знімальна група УП, а австрійські спецслужби опікувалися «українцем, якому загрожує небезпека».

Звільнення Руслана Кравченка

Руслан Кравченко був генпрокурором з червня 2025 року. 15 вересня цього року Зеленський звільнив його після того, як тоді ще генпрокурор підписав підозру керівнику НАБУ Сергію Кривоносу та людині, близькій до голови САП Олександра Клименка. При цьому в Офісі генпрокурора офіційно заявили, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності.Ці підозри Кравченко підписав після того, як 4 вересня НАБУ та САП опублікували розслідування про «кришування» шахрайських кол-центрів, яке, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. На записах у цій справі фігурує «Шеф» — колишній керівник Державної податкової служби. З грудня 2024-го до червня 2025 року головою ДПС був Руслан Кравченко.У день, коли Кравченко оголосив про підозру Кривоносу та близькій людині Клименка, медіа написали, що тодішній генпрокурор утік за кордон. Сам він казав, що поїхав у відрядження. Це відрядження завершилося 18 вересня, однак він так і не повернувся на роботу, хоча попри звільнення з посади продовжував перебувати у статусі звичайного прокурора. Це дало юридичну підставу остаточно звільнити його з прокуратури.17 вересня в. о. генерального прокурора став Антон Ковальський, який раніше був керівником Хмельницької обласної прокуратури.

Затримання журналістів УП у Відні

8 жовтня редакція УП заявила, що Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка незаконно затримали у Відні, де вони готували матеріал про колишнього генпрокурора Руслана Кравченка.Вже 9 жовтня Ткача відпустили, трохи згодом відпустили й Бондаренка. Ткач розповів, що їх затримували «як терористів»: «без пояснень вибили вікна в автівці, наставили зброю і змусили лягти обличчям на дорогу».Бондаренко під час затримання отримав поранення: уламки скла порізали йому руку і застрягли під оком. У лікарню його повезли вже після СІЗО, а під час операції відмовилися знімати кайданки.У віденській прокуратурі згодом розповіли, що Ткача і Бондаренка затримали на підставі свідчень очевидців про те, що троє людей в один період спостерігали за тим самим місцем. Двох із них затримали раніше (австрійські медіа писали, що це українські розвідники), а під час затримання третього в автівці з ним була ще одна людина. Австрійці переконують, що на момент затримання не знали, що це журналіст і оператор УП. Лише згодом вони визнали, що журналісти не мають стосунку до затриманих раніше українців.

Після хакерської атаки криптобіржа Віnаnсе пообіцяла компенсувати користувачам $6,3 мільярда збитків коштом компанії.Про це пресслужба криптобіржі написала в Х.Зокрема, $5 мільярдів уже є в потрібних активах, а решту суми компанія докуповує через токени на ринку та позабіржових каналах. У співпраці з правоохоронцями та партнерами біржа заблокувала ще $3 мільярди вкрадених коштів і працює над їх поверненням.Після завершення виплат усі кошти можна буде перевірити в публічному звіті Рrооf оf Rеsеrvеs.

Хакери зламали криптобіржу ввечері 29 жовтня. Тоді інцидент повʼязали зі зломом ноутбука одного з інженерів. В інциденті підозрюють північнокорейських хакерів. Після атаки біткоїн подешевшав на понад 3% й опустився до мінімального за шість тижнів рівня — $76 368.

Україна скликає екстрене засідання Ради безпеки ООН через нову хвилю ударів РФ, зокрема по Дніпру, Чернігову і Кременчуку.Про це повідомив постійний представник України при ООН Андрій Мельник.Учора через удар по вокзалу в Дніпрі загинули 14 людей. Двоє підлітків загинули через російську атаку по Чернігову.Також вчора через атаку РФ по Кременчуку загинули троє людей. Ще десятки людей постраждали вчора по всій Україні.

Сьогодні під вечір РФ знову вдарила по залізничному вокзалу в Дніпрі — ніхто не постраждав. Проте місцеві канали пишуть, що атака спричинила пожежу пасажирського поїзда.

Болгарія приєдналася до ініціативи НАТО щодо розвитку спроможностей виявлення та протидії низьколітаючим повітряним загрозам.Відповідний документ підписав міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов, пише Nоvіnіtе.Таким чином Болгарія приєдналася до меморандуму про співпрацю, який підписали міністри оборони Бельгії, Данії, Фінляндії, Греції, Румунії, Швеції та Туреччини. Ініціатива має посилити захист від загроз, що летять на висоті до 150 метрів. Ідеться про крилаті ракети, безпілотники та бомби.У межах проєкту країни разом вчитимуться виявляти, ідентифікувати, відстежувати та нейтралізовувати такі загрози за допомогою передових платформ, датчиків, ефекторів та інших технологічних рішень. Співпраця охопить дві сфери — спільні закупівлі та спільний розвиток оборонного потенціалу.

Інциденти з атаками дронів біля Болгарії

Зранку 6 жовтня дрони атакували два торговельні судна — Аlfа Wаtаn під прапором Того та Аblе під прапором Палау — на схід від мису Святого Атанаса та міста Бяла. Одне судно затонуло, 18 моряків з другого врятували. Постраждали двоє людей. Болгарська влада не повідомляла, чиї це були дрони. Росія інцидент ніяк не коментувала. Президент Володимир Зеленський говорив, що судна атакували російські дрони.13 жовтня дрони атакували судно Сhеlsеа 3. Пізніше на ньому знайшли уламки дрона. Болгарська влада розпочала розслідування. 28 жовтня три дрони атакували контейнеровоз Соntshір Jеt, що йшов під прапором Ліберії.

Генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка наказав поновити кримінальне провадження щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 і зенітно-ракетних комплексів «Куб» у 2023 році.Про це Жилінка повідомив у соцмережах.Він заявив, що переглянув рішення слідчого поліції та підлеглих прокурорів, які раніше закрили справу. Генпрокурор дійшов висновку, що розслідування припинили передчасно, а слідчі не встановили всіх обставин, необхідних для ухвалення рішення.Жилінка доручив обласній прокуратурі Тренчина повторно порушити кримінальну справу та провести досудове розслідування.

Що передувало

У березні 2023 року уряд тодішнього премʼєра Словаччини Едуарда Гегера схвалив передачу Україні 13 винищувачів МіГ-29 і двох ЗРК «Куб». Перші чотири літаки Україна отримала 23 березня, а до середини квітня Словаччина передала всі 13 винищувачів.Після повернення Роберта Фіцо на посаду премʼєра у 2023 році нова влада почала перевіряти рішення попереднього уряду про військову допомогу Україні. У 2024 році словацьке Міністерство оборони порушило кримінальну справу проти колишніх премʼєра Гегера та міністра оборони Ярослава Надя.Їх підозрювали у диверсії, зловживанні повноваженнями та порушенні обовʼязків під час управління державним майном. Зокрема, представники нового уряду стверджували, що передача техніки України могла завдати шкоди обороноздатності Словаччини.Справу закрили восени минулого року — правоохоронці не знайшли ознак злочину. Зокрема, прокуратура зазначала, що передана техніка була застарілою, частково небоєздатною, а Словаччина не мала достатньо пілотів і ракет для її використання.24 вересня 2026 року Генпрокуратура Словаччини підтвердила, що колишній уряд законно передав Україні техніку, а закриття справи — правильне.

1Двадцять девʼятого жовтня в судовій залі як ніколи багато людей — уперше на всіх не вистачило лав. Заслухати вирок колишньому судді Олексію Тандиру прийшли військові Національної гвардії, які служили разом із загиблим Вадимом Бондаренком. Рідна сестра іншого військового, якого, як і Вадима, водій збив на блокпості в Києві під час комендантської години, — Ольга Жудро. У їхній справі вирок оголосили у травні 2026-го — водію присудили сім років колонії. Також до судової зали піднялися інші судді Святошинського суду — «нам цікаво, як і вам», каже кореспондентці «Бабеля» суддя Сергій Дячук.
У залі не вистачало брата Вадима Олександра. Він їхав у таксі та жахливо запізнювався. Нещодавно йому зробили операцію на коліні, і лікар довго оглядав його перед тим, як відпустити в суд.Батьки Вадима — Валерій та Олена — теж не прийшли. Олександр попросив їх про це, щоб вони зайвий раз не нервували. Окрім того, дорога довга — вони живуть у Черкаській області.Вдова Вадима Анна приєдналася до засідання через відеозв’язк із Фінляндії, куди переїхала жити з дітьми через війну. Навіть через екран відчувалося, як сильно вона хвилюється.Тандир, зазвичай веселий і говіркий із журналістами, мовчав. Його адвокат Олег Юрченко сидів поряд за столом. Він єдиний у набитому залі «з боку» Тандира. Підтримати підсудного не прийшов ані його рідний брат Дмитро, ані інші члени родини та друзі.Коли зайшов суддя Іван Бандура, зал встав. Він оголосив, що визнає Тандира винним за всіма пунктами обвинувачення — водій порушив шість правил дорожнього руху і керував автомобілем у стані алкогольного спʼяніння. Вирок — дев’ять років колонії, протягом 10 років йому заборонено керувати автомобілем. Повністю задоволені цивільні позови, які подали вдова, діти та батьки загиблого, на суму 40 мільйонів гривень. Поки вирок не набуде законної сили, Тандир перебуватиме в Лукʼянівському СІЗО.У кінці Бандура ще раз повторив строк увʼязнення і пішов. Конвой попросив журналістів оперативно покинути зал — засудженого треба везти до СІЗО.
2Адвокат родини загиблого Павло Теслюк вийшов із судової зали та зустрівся поглядом з Олександром Бондаренком, який щойно прийшов і пропустив вирок. Олександр їздив на засідання попри все, коли інші перестали, по кілька годин зранку добирався з Умані, де працював, але на вирок не встиг.— Вітаю, девʼять років, — коротко сказав захисник. Це все, що хотів почути Олександр. Чоловіки обійнялися. Теслюк завжди розраховував саме на цей термін, Олександр очікував меншого — 7—8 років.Адвокат Тандира Олег Юрченко примушував себе дати коментар журналістам — він виглядав дуже засмученим, таким його бачили вперше за останні роки. Для Юрченка це не перший програш у суді, але саме ця справа стала для нього принциповою.— Довести вину Олексія тими доказами, яке ДБР зібрало і передало в суд, неможливо, — сказав він журналістам, фактично повторивши те, що вони з Тандиром казали не раз. Не без сарказму Юрченко додав, що «Бандура зглянувся» і не дав максимальний строк — 10 років. На його думку, Тандира судили не за законом, а сам процес перетворився на колективне визнання його винуватості, де істина нікого не цікавила.
Коли всі розійшлися, і в коридорі суду залишилися лише Олександр та його адвокат, до них вийшов суддя Бандура. Він усміхнувся. Олександр подякував йому від всієї родини — «це справедливе рішення». Бандура знов усміхнувся.Вдова Анна після вироку підійшла до їхньої з Вадимом пʼятирічної доньки Поліни та заплакала. Вона не очікувала, що Тандира засудять на девʼять років. Максимум розраховувала на 4—5 років, з яких 3,5 Тандир вже провів у СІЗО. Не розраховувала Анна й на те, що суддя задовольнить цивільні позови родини. Анна каже, що після вироку вона «знов повірила у справедливість» і впевнена: бог побачив, скільки сліз вона пролила.Останні два місяці Анна рахувала дні, очікуючи вироку. Суддя Бандура пішов у нарадчу кімнату ще на початку вересня. За три роки судового процесу Анна зневірилась. Суд розпочався у вересні 2023-го, тоді їй здавалося, що за кілька місяців «цей жах закінчиться». На другий рік слухань вона обурювалася, а на третій казала «Бабелю», що Тандира ніколи не засудять.На дебатах Анна зізналася, що не змогла простити Тандира, хоча хотіла — «неможливо жити з такою ненавистю в душі». Тепер сподівається, що впоратись із цим їй допоможе вирок.Влітку вона приїжджала з Поліною в Україну, вони ходили до Вадима. Пʼятирічна Поля запитувала, чи «тут закопаний тато», розривала декоративне каміння на могилі й плакала, що хоче «побачити тата». Анні стало зле.
3На тлі війни Тандиру важко було стати людиною, яку ненавидять найдужче, але для багатьох із тих, хто слідкував за справою, він став уособленням вседозволеності та нахабності. Ще до звинувачень у фальшуванні тестів на алкоголь він називав військового на блокпості просто пішоходом, який вибіг на дорогу. Своєї вини Тандир не визнавав і називав себе «причетним» до аварії, бо керував автомобілем. Це дуже обурювало людей — у соцмережах лунали заклики до самосуду.Коли адвокат родини Бондаренків Павло Теслюк брався представляти інтереси родини загиблого, його попереджали про гарантовані проблеми — Тандир 12 років був суддею, керував судом і знає кожну шпаринку законодавства. Він буде збивати кожен доказ, який слідчі зібрали з помилками. Теслюк пішов на цей ризик, хоча кримінальні справи не його профіль — його клієнтів зазвичай звинувачують у корупції. Своє рішення адвокат пояснював коротко і просто: загинув військовий — має бути справедливість.Після всіх судових перепетій та трьох років процесу Теслюк говорить, що алкогольне спʼяніння Тандира було «квінтесенцією трагедії»: цей стан потягнув за собою всі інші порушення правил дорожнього руху, а саме — Тандир їхав на швидкості 100 км/год там, де обмеження було 10 км/год. Вадима він збив на швидкості 61 км/год. Також Тандир не зупинився на блокпості, пропустив наближення комендантської години та не звернув уваги на те, що інші водії їхали повільно. «Він прекрасно знав цю ділянку дороги, бо їздив нею два рази на день», — каже адвокат.
Із повним текстом вироку Теслюк ще не ознайомився. На основі чого суддя дав саме девʼять років — він не знає, але вважає, що вина Тандира доведена в суді висновками кількох експертиз: у медичній сказано, від яких травм помер Вадим; в автотехнічній зазначена швидкість руху і те, що авто було справним; слідчий експеримент та інші докази підтвердили, що водій міг уникнути аварії, якби нічого не порушував.Найслабше місце обвинувачення — відсутність однозначного доказу про стан алкогольно спʼяніння, визнає Теслюк. Кров у Тандира взяли лише через 16 годин після аварії примусово за рішенням суду, спиртів у ній не знайшли.Здавати сечу його повезли теж пізно — минуло 6 годин. ДБР звинуватило Тандира в затягуванні та фальшуванні зразків — замість сечі той здав експерту баночку з водою, яку зачерпнув в унітазі. Перед цим він туди плюнув, і в слині виявили мікродомішки спиртів. Скільки проміле було у крові Тандира — невідомо, але свідки підтвердили, що від нього тхнуло алкоголем. Також на відео з нагрудних камер, каже Теслюк, «усе зрозуміло» для тих, хто хоч раз у житті бачив пʼяну людину.Суддя Бандура, на його думку, вів процес стримано, давав усім висловитися і нікуди не поспішав. Зловживали своїми правами Тандир та його адвокати, коли прогулювали засідання чи завалювали суд бюрократією — десятками ходатайств або відводів головуючому. Якби цього не було, вирок оголосили б ще у 2024-му, каже Теслюк. Останнєю краплей для нього став момент, коли адвокатка Тандира пішла у декрет, а той вимагав, щоб її почекали. При цьому вона спокійно брала участь в інших засіданнях.
Позиція захисту Тандира протилежна. Його адвокат Олег Юрченко вважає, що з Тандира «створили монстра» навмисно, бо у ДБР не було доказів його вини. Суддю позбавили права на захист і неправомірно весь час тримають у СІЗО — «у нас на цей рахунок є навіть рішення ЄСПЛ». Європейський суд з прав людини справді присудив Тандиру моральну компенсацію у €2 350 і визнав, що його не можна утримувати під арештом без альтернативи застави. Бандура дослухався рішення і призначив Тандир заставу — 120 мільйонів гривень. Юрченко називає це знущанням — у Тандира таких грошей немає.Серйозні зауваження щодо доказів, каже Юрченко, суддя Бандура проігнорував. А саме — ніхто не перевірив версію подій, яку Тандир озвучив слідчому. Слідчий експеримент за його показаннями не провели, хоча Верховний суд визнав, що це єдиний шлях для захисту водія.Версія подій Тандира така: він не порушував правил дорожнього руху, був тверезий, не уникав відповідальності і хотів, щоб ДБР провело чесне розслідування. Натомість слідчі сфабрикували докази. Тандир та його адвокати розмотували клубок звинувачень, поділяючи їх на окремі шматки. Наприклад, слідчий експеримент, на їхню думку, провели на сфальшованих показаннях, які надав головний свідок обвинувачення — командир Вадима Станіслав Таранічев. Тандир не раз говорив, що на лаві підсудних має бути цей військовий, а не він, бо тієї ночі пішов перекривати дорогу і покликав за собою інших.
Юрченко надав суду схему дорожнього руху, яку «Центр організації дорожнього руху» затвердив за два тижні до аварії, 12 травня 2023 року. На ній не передбачено перекриття дороги на час комендантської години — значить, військові це робили «самовільно».У суді військові казали, що завжди перекривали рух за 5—10 хвилин до комендантської години відповідно до наказу головнокомандувача ЗСУ від 2022 року.Зі службового розслідування, яке Нацгвардія провела після загибелі Бондаренка, Юрченко цитував у суді, що бійці не залучені до «розставлення дорожніх знаків та засобів примусового регулювання руху» на блокпостах. І в цьому ж документі було написано, що Вадим загинув, коли переносив знак «Обʼїзд». Юрченко робить висновок — вони самі собі протирічать.Ще один аргумент захисту Тандира: коли в ДТП є постраждалі та загиблі, водій повинен здавати аналізи виключно в медичному закладі. Те, що суддю відвезли в лікарню лише о шостій ранку — помилка поліції, а не його. Його клієнт добровільно здав сечу, а кров здавати закон не примушує. Перші аналізи «були чисті», не раз повторював Юрченко, але коли ДБР це не влаштувало, вони почали возити баночку із сечею по різних лабораторіях, порушивши температурний режим зберігання. Тому експерти досліджували «протухлу рідину, яка зазнала бактеріального бродіння», заявляв Тандир.«Веселими доказами» Юрченко називає спробу експертів перевірити, чи міг Тандир зачерпнути в унітазі воду і здати її на експертизу. Слідчі сказали, що міг. Юрченко відповів — вони «довели лише те, що в лабораторії є унітаз, а в ньому — вода».Під час дебатів Тандир виступав три засідання поспіль, критикуючи аргументи обвинувачення. Стільки ж говорив його адвокат Юрченко, він виклав зауваження на 130 аркушах.
Для спростування доказів Юрченко часто посилався на юридичне правило «Доктрина плодів отруйного дерева» — якщо первинний доказ є незаконним, то всі інші докази, отримані за його допомогою, теж не мають юридичної ваги.Найпершим неналежним доказом, на його думку, є протокол огляду місця ДТП і схема до нього. Адже вона не містить інформації, як до аварії та після неї стояли водоналивні блоки, якими військові перекривали дорогу. Про їх відсутність у документах написав навіть експерт у трасологічній експертизі.Якщо протокол огляду місця ДТП — неналежний доказ, то такими ж, за логікою Юрченка, є і:— трасологічна експертиза, яка описала послідовність і за яких умов відбулася ДТП;— автотехнічна експертиза, яка вказала, що Тандир збив людину, бо порушив шість правил дорожнього руху;— інженерно-транспортна експертиза, яка встановила швидкість, з якою рухався Тандир і збив Вадима;— навіть арешт автомобіля, на якому Тандир збив Вадима, — неналежний доказ.Якби суд дослухався до цих аргументів, від доказів обвинувачення не залишилося б рівно нічого — ані авто, ані даних про перевищення швидкості та порушення ПДР.
4Реальний строк, який отримав Тандир, — унікальна для України подія. До цього із жодним суддею такого не траплялося, говорить голова Всеукраїнського обʼєднання «Автомайдан» Катерина Бутко. Ця громадська організація слідкує за судовою реформою.Українські судді не раз отримували реальні покарання за корупцію — їх виносить Вищий антикорупційний суд, а злочини в побутовій площині, як-от ДТП, зазвичай «помирають у судах», каже Бутко. До Тандира засудили всього кількох суддів, яких одразу звільнили від покарання за спливом строків давності та за амністією.У справі Тандира, на думку Катерини Бутко, спрацював суспільний розголос — журналісти та громадськість слідкували за процесом. Другий фактор — судова реформа йде повільно, але не зупиняється, і глобально зсередини інституція змінюється в кращий бік.Проблема з реальними вироками для суддів полягає не лише у круговій поруці, каже Бутко. Важливий фактор — поліція непрофесійно веде розслідування. У процесі, де з одного боку — професійний суддя, а з іншого — проблемні докази, справа швидко розвалюється. Адже головне завдання адвокатів обвинуваченого не знайти докази невинуватості клієнта, а розвалити те, що має прокурор.5Двадцять девʼятого жовтня, почувши про вирок, Олександр Бондаренко одразу набрав батька, потім подзвонив мамі. У ніч трагедії він діяв у такий самій послідовності. Тільки тоді від жаху батьки кричали у слухавку, а цього разу спокійно перепитали, чи буде апеляція. Син відповів: «Так».
Адвокат Юрченко давно сказав, що він та його клієнт підуть до кінця — оскаржуватимуть вирок навіть у Верховному суді. Олександр сподівається, що його адвокат Теслюк теж пройде з ним цей шлях до кінця. Той не проти. На прощання Олександр згадує, як після аварії стояв розгублений в офісі Теслюка.— Ніхто не вірив у перемогу, навіть ви, — звертається він до журналістки «Бабеля».— Це було важко, але нам вдалося, — підтримує його адвокат. Справа Вадима Бондаренка давно стала частиною його життя. Тепер Теслюк завжди зупиняється на блокпостах і чесно зізнається: «Боюсь». Прощаючись з Олександром, він знов його обіймає. За три роки тяжби чоловіки стали друзями.

У Європейському Союзі вирішили, на що спрямують €45 мільярдів з великого кредиту для України на €90 мільярдів у 2027 році.Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.Україна подала свою пропозицію про розподіл коштів 26 жовтня, Єврокомісія оцінила її позитивно.Зокрема, у ЄС планують спрямувати €31,7 мільярда на оборону, а ще €13,3 мільярда — на бюджетну підтримку. Кошти в межах кредиту ЄС для України планують надати до 31 грудня 2027 року.

Кредит на €90 мільярдів від ЄС

У грудні 2025 року лідери ЄС схвалили рішення надати Україні кредит на €90 мільярдів у 2026—2027 роках. 11 лютого Європейський парламент підтримав це рішення.Кредит на 2026—2027 роки передбачає €60 мільярдів на оборону та €30 мільярдів на бюджетну підтримку. Загалом у 2026 році на підтримку оборонно-промислового потенціалу України планують виділити €28,3 мільярда, а на підтримку бюджету — €16,7 мільярда.Кредит погашатимуть за рахунок доходів від заморожених російських активів у європейських банках.

Українська делегація в рамках гуманітарної місії разом з евакуйованими мешканцями тимчасово окупованих Олешків на Херсонщині вирушила до російської Анапи.Про це повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.Звідти вони вилетять літаками до Білорусі, а далі автобусами дістануться України. Сьогодні до окупованих Олешків на Херсонщині доправили гуманітарну допомогу і почали евакуювати людей. Режим припинення вогню триває.

Що відбувається в Олешках

20 вересня українське МЗС заявило, що росіяни свідомо створюють гуманітарну катастрофу на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини — блокують доставку продовольства і медикаментів, перешкоджають роботі гуманітарних місій та евакуації цивільних. При цьому постійно атакують цивільних дронами.Найскладніша ситуація — в Олешках. До повномасштабного вторгнення там жили майже 24 тисячі людей, а станом на кінець вересня залишилося приблизно дві тисячі, серед них — 50 дітей. Українські військові кілька разів доправляли продукти жителям міста за допомогою дронів.23 жовтня перша леді США Меланія Трамп заявила, що домовилася про тимчасове припинення бойових дій між Україною та Росією в Олешках, щоб забезпечити доставку гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через спеціально визначений безпечний коридор.Згодом генеральні штаби Збройних сил Росії та України заявили, що запровадять режим тиші з 03:00 27 жовтня за київським часом. Він триватиме до вечора 1 листопада.Після початку домовленостей між Україною та РФ режим тиші в Олешках розширили за межі міста, щоб забезпечити безпечний проїзд гуманітарних конвоїв.

У польській Варшаві в середині жовтня чоловік напав із ножем на двох українців, які їхали в автобусі, через їхню національність.Про це повідомила поліція Варшави.За даними польської поліції, чоловік завдав українцям численних колотих і різаних ран, а потім утік. Обох пасажирів госпіталізували. Поліцейські з’ясували, що нападник переховувався і жив на території лісового комплексу в районі Бєляни. Там його й затримали. Чоловікові висунули три обвинувачення: два — за напад на українців через їхню національність, третє — за погрози іншому чоловікові у 2024 році. За всі ці злочини йому загрожує від трьох до 20 років ув’язнення.Суд відправив його під варту на три місяці.

Напади на українців у Польщі

За перше півріччя 2026 року українці подали в Польщі 180 заяв про ймовірні злочини на ґрунті ненависті — на 30% більше, ніж торік.Зокрема, 18 липня в місті Легниця невідома жінка напала на двох 13-річних дівчат з України. Мати постраждалих розповіла, що жінка спочатку зробила дівчатам зауваження, бо вони розмовляли українською мовою, а потім вдарила їх.Пізніше, 27 липня, у Вроцлаві троє поляків побили українську пару через акцент.У Гдині літній чоловік двічі вдарив палицею по голові 40-річну українку, коли вона записувала голосове повідомлення українською. А 17 серпня в Бидгощі чоловік і жінка напали на двох неповнолітніх українців через те, що вони спілкувалися між собою українською.

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що не збирається пом’якшувати заяви про Росію після повідомлень про відповідне прохання з боку Пентагону.Сьогодні агентство Rеutеrs із посиланням на чотирьох співрозмовників написало, що представники Міністерства оборони США впродовж останніх кількох тижнів просили Естонію, Латвію і Литву стриманіше говорити про загрозу з боку Росії, бо деякі заяви посадовців цих країн нібито підривають безпеку Європи.Серед тих, хто передавав це послання, був керівник політичного напряму Пентагону Елбридж Колбі. Він закликав «не провокувати» РФ і як приклад навів заяви про те, що Росію «загнали в кут, як пацюка».Точно невідомо, про яку саме фразу говорив Колбі, але наприкінці вересня премʼєр Естонії Крістен Міхал назвав Путіна «загнаним у кут пацюком». Міхал тоді казав, що російський лідер вдається до саботажу в Європі, оскільки Росія дедалі більше загрузає в Україні.Після публікації матеріалу Rеutеrs Міхал у коментарі естонському Dеlfі заявив, що особисто прохання послабити риторику від американської сторони не отримував. Водночас він наголосив, що Естонія й надалі відкрито говоритиме про загрозу з боку РФ.«Я не збираюся стримуватися — Путін є диктатором, який убиває жінок і дітей. І він робитиме це доти, доки його не змусять змінити курс», — сказав прем’єр.За словами Міхала, спроби «задобрити диктаторів» приносять лише приниження і зрештою призводять до втрати свободи. Він також заявив, що чітка оцінка російської загрози необхідна для підготовки до можливої небезпеки.Міністерство оборони Естонії відмовилося коментувати матеріал Rеutеrs, зазначивши, що він ґрунтується на анонімних джерелах.

Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий підписав наказ про суттєве посилення контролю за роботою військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.Це в коментарі «Радіо Свобода» та «Суспільному» підтвердив представник Головного управління комунікацій ЗСУ Дмитро Лиховій.За його словами, документ підписали 28 жовтня. Додаткової інформації про його реалізацію наразі немає.Лиховій каже, що мета наказу — підвищити якість медичних оглядів військовозобовʼязаних, унеможливити призов на військову службу громадян, які за станом здоровʼя не можуть її проходити, а також запобігти будь-яким проявам корупції під час мобілізаційних заходів.Наказ передбачає, що тепер ретельніше будуть перевіряти обґрунтованість рішень ВЛК, особливо випадки, коли людину спочатку визнавали придатною до служби, а згодом — непридатною через захворювання, не пов’язані зі службою. Медзаклади та лікарів притягатимуть до відповідальності за фіктивні або недбалі висновки.Також окремий акцент на ретельнішому обстеженні людей із хронічними захворюваннями, які можуть загостритися вже в перші місяці військової служби.Крім того, у наказі йдеться про постійний моніторинг рішень ВЛК. За його результатами проводитимуть перевірки роботи комісій. Для голів і членів ВЛК при ТЦК та СП регулярно організовуватимуть спеціальні навчальні курси, зокрема щодо сучасних стандартів діагностики під час медичних оглядів.Посилять також нагляд за тим, як посадовці ТЦК та СП направляють військовозобовʼязаних на медогляди, оформлюють документи та вносять інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів.

Із понеділка, 2 листопада, у Києві почнуть подавати опалення в житлові будинки.Про це заявив мер Києва Віталій Кличко.Опалювальний сезон у столиці стартував 16 жовтня. Щоб повністю запустити систему опалення в місті, що є однією з найбільших у Європі, потрібно до тижня, зазначив Кличко.Тому рішення розпочати опалювальний сезон у житловому секторі столиця ухвалила за декілька днів до різкого зниження температури.Спочатку тепло почали підключати в соціальних закладах. За словами мера, опалення вже мають майже половина з них — зокрема 157 медичних закладів, 402 дитячі садки та 85 шкіл.

Спортивний арбітражний суд скасував рішення Міжнародної федерації хокею про недопуск російських команд до міжнародних турнірів. Російським командам дозволили брати участь у пʼяти чемпіонатах сезону 2026/27.Про це йдеться в офіційному рішенні арбітражного суду.Зокрема, Федерація хокею Росії подала три апеляції стосовно недопуску своїх команд до міжнародних змагань. 30 жовтня Спортивний арбітражний суд оприлюднив рішення за однією з них, яким скасував заборону на участь російських команд у міжнародних турнірах.У документі зазначено, що російські спортсмени зможуть брати участь у таких турнірах:

Молодіжний чемпіонат світу — Канада, 26 грудня 2026 року — 5 січня 2027 року.Жіночий чемпіонат світу серед команд U18 — Чехія, 8—16 січня 2027 року.Чоловічий чемпіонат світу серед команд U18 — США, 22 квітня — 2 травня 2027 року.Чоловічий чемпіонат світу — Німеччина, 14—30 травня 2027 року.Жіночий чемпіонат світу — Канада, листопад 2027 року.

Що передувало

У січні 2026 року Міжнародна федерація хокею вирішила не повертати російські команди до змагань у сезоні 2026/27, посилаючись на безпекові ризики. Федерація хокею Росії оскаржила це рішення, і в травні його скасували. Однак у червні заборону поновили. Після цього російська сторона звернулася до Спортивного арбітражного суду.