Ціна Держави

Чому прогресивна шкала оподаткування - зло?Людина описує досвід Німеччини:Трохи матчасті про те, як живе середньостатистичний європеєць у великому та привабливому місті. Скажімо, в Мюнхені😁 При річній зарплатні у 60К євро (доволі нормальна, середньо вища по ринку, але може бути і вище), людина отримує десь 3000 євро на руки (точна сума залежить від податкової групи та всяких пільг).Середня квартирка у Мюнхені, щоб туди запхнутись хоча б самому або парою, але не факт, що родиною, - коштує десь 1200-1500 євро на місяць. Тобто третину або навіть половину ЗП людина віддає на оренду. Залишається якась там сума на все інше - жити можна. Однак є сумніви щодо накопичувань, які у довгостроковій перспективі повинні були б зробити з цієї людини може і не багатія, але хоча б стійкого представника середнього класу з усіма його матеріальними атрибутами.До цього додамо, що в країні діє прогресивна ставка податку, і радикальної різниці між ЗП у 60К та 80К євро не має. Більше того, може статися невиправне, якщо ти переступиш якусь там лінію тієї прогресивної ставки - тебе можуть лишити певних пільг або ти будеш платити більше за садочок і т.д. Тобто підвищення зарплатні - це, простигосподи, трохи ризик.То що стимулює така система? Прагнення до стабільності та тепленького куточка. Бо як би життя тебе не катало, держава тебе підхопить. Чи не рай?Я не експертка в податкових системах, може рай він і правда такий. Але я трохи розбираюсь в людській природі. Тож що НЕ стимулює ця система? Моє припущення - конкуренцію.Як би ти не ліз зі штанів - твоє фінансове становище радикально не зміниться. Воно буде непоганим, до речі, але й не космос. То навіщо рватись уперед? Будувати кар’єру, працювати більше і краще, створювати крутий сервіс? Якщо за це крім, може, морального задоволення - особливо нічого і не буде. Хіба що більше головняка та відповідальності і менше вільного часу.Яку людину формує така система? Ту, що вже наїлася і нікуди не спішить. Бо, щоб бігти — треба бути голодним. Чи це добре або погано - питання риторичне, але відголоски цього ми відчуваємо сьогодні у відношенні до війни.Про інновації та підприємництво я навіть не починатиму — ви й самі все розумієте.Додам тільки, що конкуренція провокує менш очевидні речі. Вона змушує замислитися — хто ти, що ти можеш, у чому твоя сила. Вона підштов*** до саморефлексії, формулювання власних цінностей, постановки цілей і пошуку стратегії. Конкуренція з її ризиками та падіннями провокує ініціацію - перетворення дитини на дорослого.Європейська система оподаткування не дуже ідеальне середовище для цього. Правда, що багатьом менш соціально захищеним суспільствам хотілося б досягнути цього рівня (бо райсько ж), але у всього є ціна. І у нашому випадку - це інертність, застиглість, безамбіцйіність, і наважусь це сказати, - поступова втрата сенсів.Треба зазначити, що цю інформацію не треба генералізувати. Бо і стартапи є, і бізнес, і багатії. До речі, цікаво, як саме люди досягають успіху - наприклад, в Німеччині податок на інвестиційний дохід часто нижчий, ніж на зарплатню. Ну і спадки від багатих бабусь теж ніхто не відміняв. Але ми говоримо про загальну систему і людину, яку вона формує в середньому по палаті. 📩 Підписуйся на \"Ціну держави\"
https://www.facebook.com/photo/?fbid=10222371475875746&set=a.10203180517073770