🔥В Україні запустили шостий біометановий завод
На сьогодні в Україні є шість виробників є біометану. Зокрема, один з них — «Теофіпільська енергетична компанія» — запустився цього місяця.
Цього року очікується запуск ще одного, сьомого заводу
З цих шести заводів чотири подає біометан у газопроводи (три у газорозподільні мережі та один у ГТС, тобто газопровід високого тиску). Ще два виготовляє біо-LNG — це охолоджений і переведений в рідку фазу газ. Його уже транспортують не трубопроводами, а возять кріоцистернами. Увесь біометан сертифікований згідно системи ICC EU, яка визнається Європейською комісією.
Попри запуск нових підприємств, поточні обсяги виробництва залишаються незначними. Загальна потужність біометанового виробництва в Україні становить близько 0,1 млрд куб. м на рік, що значно менше від внутрішнього споживання газу, яке сягає близько 20 млрд куб. м на рік.
До початку повномасштабної війни Україна планувала виробляти 1 млрд куб. м біометану до 2030 року, 4,5 млрд куб. м — до 2040 року та до 20 млрд куб. м — до 2050 року, що потенційно могло б повністю покрити нинішні потреби країни в природному газі.
За оцінками Біоенергетичної асоціації, для виробництва 20 млрд куб. м біометану на рік Україні потрібно близько 4 тис. біометанових заводів, які можуть працювати при агропідприємствах, що мають біовідходи.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
На сьогодні в Україні є шість виробників є біометану. Зокрема, один з них — «Теофіпільська енергетична компанія» — запустився цього місяця.
Цього року очікується запуск ще одного, сьомого заводу
З цих шести заводів чотири подає біометан у газопроводи (три у газорозподільні мережі та один у ГТС, тобто газопровід високого тиску). Ще два виготовляє біо-LNG — це охолоджений і переведений в рідку фазу газ. Його уже транспортують не трубопроводами, а возять кріоцистернами. Увесь біометан сертифікований згідно системи ICC EU, яка визнається Європейською комісією.
Попри запуск нових підприємств, поточні обсяги виробництва залишаються незначними. Загальна потужність біометанового виробництва в Україні становить близько 0,1 млрд куб. м на рік, що значно менше від внутрішнього споживання газу, яке сягає близько 20 млрд куб. м на рік.
До початку повномасштабної війни Україна планувала виробляти 1 млрд куб. м біометану до 2030 року, 4,5 млрд куб. м — до 2040 року та до 20 млрд куб. м — до 2050 року, що потенційно могло б повністю покрити нинішні потреби країни в природному газі.
За оцінками Біоенергетичної асоціації, для виробництва 20 млрд куб. м біометану на рік Україні потрібно близько 4 тис. біометанових заводів, які можуть працювати при агропідприємствах, що мають біовідходи.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Друзі, ось так виглядають автівки, на які ми збирали кошти. І потрібні нові для виконання завдань захисникам з 59 бригади.
Кожен зробив по донатику , та й закрили - лишилось по одній каві не випити за день , та нашіх хлопців підтримати .
Лишень погляньте як хлопці стараються для нашого майбутнього нищити ворога💪 Не лишаючи їм жодних шансів .
Ми повинні так само старатись для майбутнього кожного нашого воїна, аби вони мали чим, коли та як - нищити ворога.
Наразі дуже прогресивна та розвинена війна в напрямках безпілотної боротьби , тому треба забезпечити кожну з позицій всім необхідним , для того щоб це робити потрібно мати постійно транспорт - який нажаль через прогресивність цієї війни , є першочерговою ціллю для знищення - так само ворожими дронами 🥲
Ваша чашка кави ☕️ - може бути ціною чийогось життя , памʼятайте це !
І НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО РОЗІГРАШ 200 грн донат з коментарем «На перемогу» зроблять вас власниками трофею.
🎯 Ціль: 48 300,00 ₴
🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/43Yvew8qSr
💳 Номер картки банки
4874 1000 2434 5533
💳 Номер картки ПриватБанк
5168 7580 1931 1281
PayPal: gera128930@gmail.com
Кожен зробив по донатику , та й закрили - лишилось по одній каві не випити за день , та нашіх хлопців підтримати .
Лишень погляньте як хлопці стараються для нашого майбутнього нищити ворога💪 Не лишаючи їм жодних шансів .
Ми повинні так само старатись для майбутнього кожного нашого воїна, аби вони мали чим, коли та як - нищити ворога.
Наразі дуже прогресивна та розвинена війна в напрямках безпілотної боротьби , тому треба забезпечити кожну з позицій всім необхідним , для того щоб це робити потрібно мати постійно транспорт - який нажаль через прогресивність цієї війни , є першочерговою ціллю для знищення - так само ворожими дронами 🥲
Ваша чашка кави ☕️ - може бути ціною чийогось життя , памʼятайте це !
І НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО РОЗІГРАШ 200 грн донат з коментарем «На перемогу» зроблять вас власниками трофею.
🎯 Ціль: 48 300,00 ₴
🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/43Yvew8qSr
💳 Номер картки банки
4874 1000 2434 5533
💳 Номер картки ПриватБанк
5168 7580 1931 1281
PayPal: gera128930@gmail.com
🇪🇺🛢🇺🇦Україна погодилась на ремонт нафтопроводу Дружба після тиску ЄС - Financial Times
Київ погодився дозволити ремонтні роботи на трубопроводі "Дружба", яким російська нафта раніше надходила до Угорщини та Словаччини
Україна поступилася під тиском Євросоюзу й погодилася розблокувати ремонт нафтопроводу, що транспортує російську нафту до Центральної Європи. Це рішення має допомогти зрушити з місця надання кредиту ЄС на 90 млрд євро, який досі блокували Угорщина та Словаччина.
Нафтопровід "Дружба" опинився в центрі суперечки між Києвом і проросійськими урядами в Будапешті та Братиславі - у момент, коли Європа й без того перебуває під тиском нафтового шоку, спричиненого війною з Іраном.
У вівторок президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий прийняти технічну допомогу й фінансування від Брюсселя, хоча раніше виступав проти ідеї додаткових інспекцій трубопроводу. "Дружба" не працює з січня, після того як російські удари пошкодили її інфраструктуру.
За словами Зеленського, ремонт насосної станції у Львівській області на заході України дасть змогу відновити прокачування нафти приблизно за півтора місяця.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта заявили, що ЄС запропонував Україні технічну підтримку та фінансування, і Київ цю пропозицію прийняв. Вони також наголосили, що європейські експерти готові розпочати роботу негайно.
Речниця Єврокомісії Паула Піньйо сказала, що в Брюсселі "впевнені у можливості досягти прогресу в переговорах" щодо пакета на 90 млрд євро. Мета - підготувати рішення до саміту лідерів ЄС, який стартує в четвер.
Раніше Україна наполягала, що їй потрібен час на відновлення "Дружби", і вже надала європейським послам докази пошкоджень, вважаючи додаткові перевірки зайвими.
Однак у Будапешті та Братиславі звинувачували Київ у тому, що той нібито не проводить ремонт із політичних міркувань. Прем’єр-міністр Угорщини Орбан зробив конфлікт із Зеленським та Брюсселем однією з центральних тем своєї передвиборчої кампанії напередодні парламентських виборів наступного місяця.
Інші країни ЄС також закликали Київ допустити місію зі встановлення фактів, яка мала б підтвердити, що Україна справді намагається відновити транзит нафти, а також зняти аргументи Угорщини та Словаччини для блокування кредиту на 90 млрд євро.
На початку місяця групі угорських чиновників дозволили в’їхати в Україну, але до огляду "Дружби" їх не допустили, оскільки Київ заявив, що офіційний візит у такому форматі не був погоджений.
Українська державна компанія Нафтогаз повідомила, що в суботу представила докази пошкодження трубопроводу представникам 31 посольства в Києві. У зустрічі брали участь, зокрема, посол Угорщини та словацький дипломат.
Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Київ постійно інформує партнерів про стан "Дружби", масштаби пошкоджень після російських ударів, а також про те, яким чином і в які строки трубопровід може бути відновлений.
Фон дер Ляєн і Кошта наголосили, що вели "інтенсивні дискусії з державами-членами та Україною на всіх рівнях", щоб відремонтувати інфраструктуру і поновити постачання нафти до Угорщини та Словаччини.
У листі до Зеленського вони зазначили, що в умовах високої волатильності енергетичних ринків відновлення транзиту нафти через територію України набуває особливого значення для збереження стабільності ринку.
Вони також повідомили, що Угорщина чітко дала зрозуміти: продовжить блокувати як кредит на 90 млрд євро, так і новий пакет санкцій проти Росії. Обидва рішення потребують одностайної підтримки всіх країн ЄС.
Ще в суботу, спілкуючись із журналістами, Зеленський заявляв, що він "відверто проти" відновлення прокачування нафти через "Дружбу", і звинувачував європейські країни в шантажі. Також він поставив під сумнів, чи справді Євросоюз тепер "колективно" погодився на відновлення імпорту російських енергоносіїв.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Київ погодився дозволити ремонтні роботи на трубопроводі "Дружба", яким російська нафта раніше надходила до Угорщини та Словаччини
Україна поступилася під тиском Євросоюзу й погодилася розблокувати ремонт нафтопроводу, що транспортує російську нафту до Центральної Європи. Це рішення має допомогти зрушити з місця надання кредиту ЄС на 90 млрд євро, який досі блокували Угорщина та Словаччина.
Нафтопровід "Дружба" опинився в центрі суперечки між Києвом і проросійськими урядами в Будапешті та Братиславі - у момент, коли Європа й без того перебуває під тиском нафтового шоку, спричиненого війною з Іраном.
У вівторок президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий прийняти технічну допомогу й фінансування від Брюсселя, хоча раніше виступав проти ідеї додаткових інспекцій трубопроводу. "Дружба" не працює з січня, після того як російські удари пошкодили її інфраструктуру.
За словами Зеленського, ремонт насосної станції у Львівській області на заході України дасть змогу відновити прокачування нафти приблизно за півтора місяця.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта заявили, що ЄС запропонував Україні технічну підтримку та фінансування, і Київ цю пропозицію прийняв. Вони також наголосили, що європейські експерти готові розпочати роботу негайно.
Речниця Єврокомісії Паула Піньйо сказала, що в Брюсселі "впевнені у можливості досягти прогресу в переговорах" щодо пакета на 90 млрд євро. Мета - підготувати рішення до саміту лідерів ЄС, який стартує в четвер.
Раніше Україна наполягала, що їй потрібен час на відновлення "Дружби", і вже надала європейським послам докази пошкоджень, вважаючи додаткові перевірки зайвими.
Однак у Будапешті та Братиславі звинувачували Київ у тому, що той нібито не проводить ремонт із політичних міркувань. Прем’єр-міністр Угорщини Орбан зробив конфлікт із Зеленським та Брюсселем однією з центральних тем своєї передвиборчої кампанії напередодні парламентських виборів наступного місяця.
Інші країни ЄС також закликали Київ допустити місію зі встановлення фактів, яка мала б підтвердити, що Україна справді намагається відновити транзит нафти, а також зняти аргументи Угорщини та Словаччини для блокування кредиту на 90 млрд євро.
На початку місяця групі угорських чиновників дозволили в’їхати в Україну, але до огляду "Дружби" їх не допустили, оскільки Київ заявив, що офіційний візит у такому форматі не був погоджений.
Українська державна компанія Нафтогаз повідомила, що в суботу представила докази пошкодження трубопроводу представникам 31 посольства в Києві. У зустрічі брали участь, зокрема, посол Угорщини та словацький дипломат.
Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Київ постійно інформує партнерів про стан "Дружби", масштаби пошкоджень після російських ударів, а також про те, яким чином і в які строки трубопровід може бути відновлений.
Фон дер Ляєн і Кошта наголосили, що вели "інтенсивні дискусії з державами-членами та Україною на всіх рівнях", щоб відремонтувати інфраструктуру і поновити постачання нафти до Угорщини та Словаччини.
У листі до Зеленського вони зазначили, що в умовах високої волатильності енергетичних ринків відновлення транзиту нафти через територію України набуває особливого значення для збереження стабільності ринку.
Вони також повідомили, що Угорщина чітко дала зрозуміти: продовжить блокувати як кредит на 90 млрд євро, так і новий пакет санкцій проти Росії. Обидва рішення потребують одностайної підтримки всіх країн ЄС.
Ще в суботу, спілкуючись із журналістами, Зеленський заявляв, що він "відверто проти" відновлення прокачування нафти через "Дружбу", і звинувачував європейські країни в шантажі. Також він поставив під сумнів, чи справді Євросоюз тепер "колективно" погодився на відновлення імпорту російських енергоносіїв.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
⛽️ Імпорт бензину в лютому зріс на 18% - Enkorr
Минулого місяця імпорт бензинів збільшився на 18% і досяг 190 тис. т. Порівняно з лютим минулого року обсяги зросли в 2,4 раза. Високі темпи постачань у цей період стали продовженням тенденцій січня, коли країна занурилась у темряву. Ударні дози імпорту в другій половині січня й лютому не тільки знищили паростки дефіциту, що зароджувався на початку року, а й дозволили створити певний резерв пального перед наступним випробуванням — кризою на Близькому Сході.
🇬🇷Греки останньої надії
У лютому західний напрямок залишався основним джерелом постачань. Звідти завезли 117 тис. т, це на 14% більше порівняно з січнем. Водночас із півдня обсяги зросли на чверть, до 71,4 тис. т.
Жваву динаміку постачань із півдня забезпечив грецький бензин, обсяг якого злетів у 10 разів, до 35 тис. т. Увесь обсяг надійшов з заводу Motor Oil. Це стало відповіддю на скорочення пропозиції з Румунії й Молдови. Так, у лютому Rompetrol розпочав ремонтні роботи, а в березні технічне обслуговування запланував OMV Petrom. Як наслідок, прямі постачання з Румунії впали на третину, до 26,5 тис. т. Молдовські фірми, які здебільшого є провайдерами палива Rompetrol, також скоротили продажі на 33%, до 9,5 тис. т.
🇱🇹На заході давно без змін
Найбільший постачальник січня – Литва – не тільки зберіг свій статус лідера, а ще й наростив відвантаження на 13%, до 56,6 тис. т. Для ORLEN Lietuva Україна теж важлива – чверть виробництва бензину.
🇵🇱Ще більш результативним був місяць для польського ORLEN: обсяги зросли на 28%, до 26,4 тис. т.
Постачання бензину з периферійних напрямків минулого місяця також зросли. З країн, назви яких часто плутають, Словаччини й Словенії, обсяги імпорту збільшилися з 8 до 9 тис. т.
⛽️ОККО піднатиснула
Вимкнення світла в українських регіонах цієї зими сприяло зростанню кількості імпортерів. У січні число компаній збільшилося з 88 до 97, а в лютому підскочило до 105. Такого різнобарв’я серед імпортерів не було з серпня 2024 року, коли ринок готувався до першого етапу підвищення акцизів на бензин. Утім, на розподіл обсягів між «топами» і рештою це ніяк не вплинуло — на перший десяток у лютому так само, як і у січні, припало 77% імпорту.
Незмінний лідер ОККО у січні спрацював доволі скромно, вочевидь, не розраховував на великі продажі (імпортував лише 36,2 тис. т). Але вже в лютому обсяги злетіли на 73%, до 62,7 тис. т. Більше галичани завозили лише в липні минулого року, коли першими зорієнтувались після виходу з чату Кременчуцького НПЗ. Щоб забезпечити такий обсяг, окківцям довелося розпакувати грецький і словацький напрямки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Минулого місяця імпорт бензинів збільшився на 18% і досяг 190 тис. т. Порівняно з лютим минулого року обсяги зросли в 2,4 раза. Високі темпи постачань у цей період стали продовженням тенденцій січня, коли країна занурилась у темряву. Ударні дози імпорту в другій половині січня й лютому не тільки знищили паростки дефіциту, що зароджувався на початку року, а й дозволили створити певний резерв пального перед наступним випробуванням — кризою на Близькому Сході.
🇬🇷Греки останньої надії
У лютому західний напрямок залишався основним джерелом постачань. Звідти завезли 117 тис. т, це на 14% більше порівняно з січнем. Водночас із півдня обсяги зросли на чверть, до 71,4 тис. т.
Жваву динаміку постачань із півдня забезпечив грецький бензин, обсяг якого злетів у 10 разів, до 35 тис. т. Увесь обсяг надійшов з заводу Motor Oil. Це стало відповіддю на скорочення пропозиції з Румунії й Молдови. Так, у лютому Rompetrol розпочав ремонтні роботи, а в березні технічне обслуговування запланував OMV Petrom. Як наслідок, прямі постачання з Румунії впали на третину, до 26,5 тис. т. Молдовські фірми, які здебільшого є провайдерами палива Rompetrol, також скоротили продажі на 33%, до 9,5 тис. т.
🇱🇹На заході давно без змін
Найбільший постачальник січня – Литва – не тільки зберіг свій статус лідера, а ще й наростив відвантаження на 13%, до 56,6 тис. т. Для ORLEN Lietuva Україна теж важлива – чверть виробництва бензину.
🇵🇱Ще більш результативним був місяць для польського ORLEN: обсяги зросли на 28%, до 26,4 тис. т.
Постачання бензину з периферійних напрямків минулого місяця також зросли. З країн, назви яких часто плутають, Словаччини й Словенії, обсяги імпорту збільшилися з 8 до 9 тис. т.
⛽️ОККО піднатиснула
Вимкнення світла в українських регіонах цієї зими сприяло зростанню кількості імпортерів. У січні число компаній збільшилося з 88 до 97, а в лютому підскочило до 105. Такого різнобарв’я серед імпортерів не було з серпня 2024 року, коли ринок готувався до першого етапу підвищення акцизів на бензин. Утім, на розподіл обсягів між «топами» і рештою це ніяк не вплинуло — на перший десяток у лютому так само, як і у січні, припало 77% імпорту.
Незмінний лідер ОККО у січні спрацював доволі скромно, вочевидь, не розраховував на великі продажі (імпортував лише 36,2 тис. т). Але вже в лютому обсяги злетіли на 73%, до 62,7 тис. т. Більше галичани завозили лише в липні минулого року, коли першими зорієнтувались після виходу з чату Кременчуцького НПЗ. Щоб забезпечити такий обсяг, окківцям довелося розпакувати грецький і словацький напрямки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
❗️Цій новини важливо додати / нагадати контекст. Президент (мабуть з суто електоральних причин) не те, що не скоротив неефективні програми державних видатків як зимова тисяча чи національний кешбек, так й ще їх збільшив на 2026 рік. Зараз до них додалися ще 1500 грн пенсіонерам і отримувачам соцдопомоги кешбек на пальне. Це ще додатково витрат від 25 до 40 млрд грн.
Міністерство фінансів, яке повинно виступати "голосом розуму" і казати, що це витрати є шкідливими, бо в бюджеті брак коштів набрало у рота води і все мовчазно погоджує. МВФ, яке раніше било по руках за подібні популістичні речі (або, принаймні публічно казало, що це погані рішення), теж не надає оцінок. Проте у відповідь вимагає підвищення податків.
Якщо оподаткування посилок та податок на електронні платформи цілком адекватні і навіть (у випадку китайських маркетплейсів) корисні (див. останнє відео 🛍Як TEMU робить людей біднішими і використовує рабську працю), то ПДВ для ФОПів (навіть із 4 млн оборотом) та запровадження назавжди військового збору у 5% - це є вкрай шкідливі речі.
і тепер хочуть зробити депутатів крайніми в цій пастці, куди загнали країну рішення Президента та його слухняного Кабміну.
Іще одне важливе нагадування: ці $8,1 млрд ми отримуємо під завищений відсоток - 6,1%; в якому штрафна надбавка 2,75% за війну (тобто на нас напали, але ми за логікою МВФ винні в цьому). І ці гроші йдуть фактично на покриття попередніх боргів перед фондом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міністерство фінансів, яке повинно виступати "голосом розуму" і казати, що це витрати є шкідливими, бо в бюджеті брак коштів набрало у рота води і все мовчазно погоджує. МВФ, яке раніше било по руках за подібні популістичні речі (або, принаймні публічно казало, що це погані рішення), теж не надає оцінок. Проте у відповідь вимагає підвищення податків.
Якщо оподаткування посилок та податок на електронні платформи цілком адекватні і навіть (у випадку китайських маркетплейсів) корисні (див. останнє відео 🛍Як TEMU робить людей біднішими і використовує рабську працю), то ПДВ для ФОПів (навіть із 4 млн оборотом) та запровадження назавжди військового збору у 5% - це є вкрай шкідливі речі.
і тепер хочуть зробити депутатів крайніми в цій пастці, куди загнали країну рішення Президента та його слухняного Кабміну.
Іще одне важливе нагадування: ці $8,1 млрд ми отримуємо під завищений відсоток - 6,1%; в якому штрафна надбавка 2,75% за війну (тобто на нас напали, але ми за логікою МВФ винні в цьому). І ці гроші йдуть фактично на покриття попередніх боргів перед фондом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
МВФ б’є на сполох через допомогу Україні: парламент затягує рішення - Bloomberg
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах пакета на $8,1 млрд, оскільки Верховна Рада затримує ухвалення рішень, необхідних для розблокування цих коштів. Про це заявила представниця фонду.
Український парламент має до кінця березня ухвалити пакет законодавчих змін, передбачених новою чотирирічною кредитною програмою, затвердженою минулого місяця. Йдеться, зокрема, про підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.
Втім, депутати досі не перейшли до розгляду частини поправок, яких вимагає МВФ. Це розглядають як прояв непокори президенту Volodymyr Zelensky, що потенційно може фактично паралізувати роботу парламенту.
Ці заходи вкрай непопулярні серед населення на п’ятому році війни, однак без них Україна не зможе отримати решту коштів. Із нового пакета Київ уже отримав $1,5 млрд.
"Можу сказати прямо: я занепокоєна", - заявила в понеділок у коментарі Bloomberg постійна представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано.
За словами джерела, обізнаного з ситуацією, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм має розпочати зустрічі з українськими парламентарями 18 березня. Співрозмовник говорив на умовах анонімності, оскільки йшлося про закриті консультації. МВФ, штаб-квартира якого розташована у Вашингтоні, є другим за обсягом зовнішнім донором України.
Нинішнє загострення відбувається в той момент, коли Україна ризикує вже за кілька місяців зіткнутися з гострою нестачею коштів. Причина - блокування Угорщиною та Словаччиною пакета кредитної допомоги від Євросоюзу на понад 90 млрд євро (близько $104 млрд) у межах суперечки навколо постачання нафти.
У найгіршому сценарії - якщо ці гроші так і не надійдуть - Національному банку України може знову довестися напряму кредитувати Міністерство фінансів, як це вже було в перший рік повномасштабної війни. Про це минулого тижня в інтерв’ю Bloomberg сказав голова НБУ Андрій Пишний.
Саме тому фінансування від МВФ зараз набуває для Києва ще більшої ваги.
У суботу Володимир Зеленський заявив, що "готовий обговорювати з представниками парламенту зміни до закону про мобілізацію, щоб депутати могли поїхати на фронт". Фактично це прозвучало як попередження: якщо парламентарі не підтримають необхідні рішення, їх можуть призвати до армії.
"Якщо ви не служите державі в парламенті, тоді служіть державі на передовій", - сказав він журналістам у Києві.
Цей конфлікт став, мабуть, найвиразнішим сигналом того, що президент уже не може автоматично розраховувати на свою парламентську більшість. Від початку війни Росії проти України депутати, включно з частиною опозиції, загалом підтримували уряд. Але тепер ситуація, схоже, змінюється.
"На жаль, представники опозиції не додають своїх голосів за низку важливих законопроєктів, - сказав Зеленський. - Навіть щодо законів, які не є терміновими, завжди доводиться вести переговори з опозиційними силами й довго їх переконувати".
Президент також повідомив, що багато депутатів планують скласти мандати, але деталей не навів.
Серед законодавчих змін, які парламент має затвердити, - запровадження ПДВ для домогосподарств і компаній, зареєстрованих за спрощеною системою оподаткування. Ще одна вимога МВФ передбачає зниження порогу вартості для оподаткування міжнародних посилок.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах пакета на $8,1 млрд, оскільки Верховна Рада затримує ухвалення рішень, необхідних для розблокування цих коштів. Про це заявила представниця фонду.
Український парламент має до кінця березня ухвалити пакет законодавчих змін, передбачених новою чотирирічною кредитною програмою, затвердженою минулого місяця. Йдеться, зокрема, про підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.
Втім, депутати досі не перейшли до розгляду частини поправок, яких вимагає МВФ. Це розглядають як прояв непокори президенту Volodymyr Zelensky, що потенційно може фактично паралізувати роботу парламенту.
Ці заходи вкрай непопулярні серед населення на п’ятому році війни, однак без них Україна не зможе отримати решту коштів. Із нового пакета Київ уже отримав $1,5 млрд.
"Можу сказати прямо: я занепокоєна", - заявила в понеділок у коментарі Bloomberg постійна представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано.
За словами джерела, обізнаного з ситуацією, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм має розпочати зустрічі з українськими парламентарями 18 березня. Співрозмовник говорив на умовах анонімності, оскільки йшлося про закриті консультації. МВФ, штаб-квартира якого розташована у Вашингтоні, є другим за обсягом зовнішнім донором України.
Нинішнє загострення відбувається в той момент, коли Україна ризикує вже за кілька місяців зіткнутися з гострою нестачею коштів. Причина - блокування Угорщиною та Словаччиною пакета кредитної допомоги від Євросоюзу на понад 90 млрд євро (близько $104 млрд) у межах суперечки навколо постачання нафти.
У найгіршому сценарії - якщо ці гроші так і не надійдуть - Національному банку України може знову довестися напряму кредитувати Міністерство фінансів, як це вже було в перший рік повномасштабної війни. Про це минулого тижня в інтерв’ю Bloomberg сказав голова НБУ Андрій Пишний.
Саме тому фінансування від МВФ зараз набуває для Києва ще більшої ваги.
У суботу Володимир Зеленський заявив, що "готовий обговорювати з представниками парламенту зміни до закону про мобілізацію, щоб депутати могли поїхати на фронт". Фактично це прозвучало як попередження: якщо парламентарі не підтримають необхідні рішення, їх можуть призвати до армії.
"Якщо ви не служите державі в парламенті, тоді служіть державі на передовій", - сказав він журналістам у Києві.
Цей конфлікт став, мабуть, найвиразнішим сигналом того, що президент уже не може автоматично розраховувати на свою парламентську більшість. Від початку війни Росії проти України депутати, включно з частиною опозиції, загалом підтримували уряд. Але тепер ситуація, схоже, змінюється.
"На жаль, представники опозиції не додають своїх голосів за низку важливих законопроєктів, - сказав Зеленський. - Навіть щодо законів, які не є терміновими, завжди доводиться вести переговори з опозиційними силами й довго їх переконувати".
Президент також повідомив, що багато депутатів планують скласти мандати, але деталей не навів.
Серед законодавчих змін, які парламент має затвердити, - запровадження ПДВ для домогосподарств і компаній, зареєстрованих за спрощеною системою оподаткування. Ще одна вимога МВФ передбачає зниження порогу вартості для оподаткування міжнародних посилок.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇩🇪⚡Оборонний ривок Мерца на €600 млрд уже змінює німецьку економіку - Bloomberg
Курс канцлера Фрідріха Мерца на переозброєння Бундесверу перестає бути просто геополітичною відповіддю на нову небезпеку в Європі. Тепер це ще й потужний економічний фактор. На військове посилення Німеччини вже зарезервовано початкові 600 млрд євро - приблизно 687 млрд доларів. І цей гігантський ресурс починає перетворюватися на реальні замовлення, нові заводи, розширення виробництва та приплив інвестицій.
Поштовхом до цієї трансформації стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Саме воно запустило найбільшу перебудову німецької армії з часів холодної війни. Те, що ще недавно виглядало як повільна й забюрократизована система, зараз різко набирає темп.
Особливе значення має те, що оборонні витрати фактично виведені за межі жорстких бюджетних правил Німеччини. Це означає, що в перспективі військові видатки можуть навіть перевищити окрему інфраструктурну програму, яка формально обмежена 500 млрд євро.
Ще одна важлива деталь: на практиці величезна частина нових коштів не йде за кордон, як очікували спочатку, а залишається всередині країни. Найбільший позитивний ефект нині дає саме обсяг внутрішніх замовлень. Уряд Німеччини заявляє, що 85% контрактів уже розміщуються в межах самої країни та загалом європейського регіону.
Найяскравіший приклад нового темпу - Rheinmetall AG, найбільший оборонний підрядник Німеччини. Компанія змогла відкрити новий завод із виробництва боєприпасів лише за 15 місяців. Від початку 2025 її акції підскочили більш ніж на 160%. Інший гравець, Hensoldt AG, який виробляє радари, повідомив про зростання замовлень на 62% лише за минулий рік.
Цей процес уже підтримує загальну економіку. До 2028 оборонний сектор додасть до зростання економіки Німеччини 0,5 відсоткового пункта. Інститут Ifo також заявив, що швидке розгортання оборонних програм підтримує прогноз зростання вже цього року, навіть попри нові ризики, створені війною навколо Ірану.
Причому близькосхідна криза лише підсилює цей ефект. Війна з Іраном вже збільшує попит на німецькі системи озброєння з боку країн Перської затоки, які шукають способи захисту від іранських ракет.
Оборонний бум допомагає і традиційній німецькій промисловості. Частина виробників, зокрема проблемні автомобільні компанії та суміжні підприємства, переорієнтовуються на постачання для армії. У цьому бачать не лише короткостроковий ефект, а й можливий довший технологічний поштовх. Логіка проста: якщо військові інвестиції запустять інновації з цивільним застосуванням, ефект може бути схожим на той, який колись дали світу військові розробки інтернету чи GPS.
Особливо важливо, що нові оборонні продукти дедалі сильніше формуються під впливом війни в Україні. Саме українське поле бою стало джерелом технологічних уроків для всієї Європи. На першому стартап-форумі перед Мюнхенською безпековою конференцією серед учасників була ARX Robotics GmbH, яка виробляє автономні наземні роботи. Їх у перспективі можна адаптувати і для цивільних задач - наприклад, для обробки багажу в аеропортах.
Гроші в сектор ідуть не лише через державу. Deutsche Bank AG створив окрему команду для розширення фінансування оборонної галузі. А компанія Tytan Technologies GmbH, яка виробляє дрони-перехоплювачі та була заснована у 2023 році, вже розширює виробництво в Німеччині, Україні та на інших дружніх ринках. Нещодавно вона залучила 30 млн євро фінансування. Якщо раніше приватні інвестори сторонилися оборонної галузі, то тепер, за словами керівника з розвитку бізнесу Тома Айфлера, ситуація кардинально змінилася.
Німеччина запускає не просто програму переозброєння. Вона будує нову оборонно-промислову модель, яка вже впливає і на її армію, і на її економіку.
❗️Дуже правильне рішення. Краще гроші інвестувати в оборону, ніж проїдати через щедру соціалочку, що продукує лише паразитичні настрої та поведінку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Курс канцлера Фрідріха Мерца на переозброєння Бундесверу перестає бути просто геополітичною відповіддю на нову небезпеку в Європі. Тепер це ще й потужний економічний фактор. На військове посилення Німеччини вже зарезервовано початкові 600 млрд євро - приблизно 687 млрд доларів. І цей гігантський ресурс починає перетворюватися на реальні замовлення, нові заводи, розширення виробництва та приплив інвестицій.
Поштовхом до цієї трансформації стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Саме воно запустило найбільшу перебудову німецької армії з часів холодної війни. Те, що ще недавно виглядало як повільна й забюрократизована система, зараз різко набирає темп.
Особливе значення має те, що оборонні витрати фактично виведені за межі жорстких бюджетних правил Німеччини. Це означає, що в перспективі військові видатки можуть навіть перевищити окрему інфраструктурну програму, яка формально обмежена 500 млрд євро.
Ще одна важлива деталь: на практиці величезна частина нових коштів не йде за кордон, як очікували спочатку, а залишається всередині країни. Найбільший позитивний ефект нині дає саме обсяг внутрішніх замовлень. Уряд Німеччини заявляє, що 85% контрактів уже розміщуються в межах самої країни та загалом європейського регіону.
Найяскравіший приклад нового темпу - Rheinmetall AG, найбільший оборонний підрядник Німеччини. Компанія змогла відкрити новий завод із виробництва боєприпасів лише за 15 місяців. Від початку 2025 її акції підскочили більш ніж на 160%. Інший гравець, Hensoldt AG, який виробляє радари, повідомив про зростання замовлень на 62% лише за минулий рік.
Цей процес уже підтримує загальну економіку. До 2028 оборонний сектор додасть до зростання економіки Німеччини 0,5 відсоткового пункта. Інститут Ifo також заявив, що швидке розгортання оборонних програм підтримує прогноз зростання вже цього року, навіть попри нові ризики, створені війною навколо Ірану.
Причому близькосхідна криза лише підсилює цей ефект. Війна з Іраном вже збільшує попит на німецькі системи озброєння з боку країн Перської затоки, які шукають способи захисту від іранських ракет.
Оборонний бум допомагає і традиційній німецькій промисловості. Частина виробників, зокрема проблемні автомобільні компанії та суміжні підприємства, переорієнтовуються на постачання для армії. У цьому бачать не лише короткостроковий ефект, а й можливий довший технологічний поштовх. Логіка проста: якщо військові інвестиції запустять інновації з цивільним застосуванням, ефект може бути схожим на той, який колись дали світу військові розробки інтернету чи GPS.
Особливо важливо, що нові оборонні продукти дедалі сильніше формуються під впливом війни в Україні. Саме українське поле бою стало джерелом технологічних уроків для всієї Європи. На першому стартап-форумі перед Мюнхенською безпековою конференцією серед учасників була ARX Robotics GmbH, яка виробляє автономні наземні роботи. Їх у перспективі можна адаптувати і для цивільних задач - наприклад, для обробки багажу в аеропортах.
Гроші в сектор ідуть не лише через державу. Deutsche Bank AG створив окрему команду для розширення фінансування оборонної галузі. А компанія Tytan Technologies GmbH, яка виробляє дрони-перехоплювачі та була заснована у 2023 році, вже розширює виробництво в Німеччині, Україні та на інших дружніх ринках. Нещодавно вона залучила 30 млн євро фінансування. Якщо раніше приватні інвестори сторонилися оборонної галузі, то тепер, за словами керівника з розвитку бізнесу Тома Айфлера, ситуація кардинально змінилася.
Німеччина запускає не просто програму переозброєння. Вона будує нову оборонно-промислову модель, яка вже впливає і на її армію, і на її економіку.
❗️Дуже правильне рішення. Краще гроші інвестувати в оборону, ніж проїдати через щедру соціалочку, що продукує лише паразитичні настрої та поведінку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇮🇳Індія завищувала собі показники ВВП - Peterson Institute for International Economics
Якщо підсумувати темпи зростання з офіційної індійської статистики національних рахунків за період 2004-2025 років, то виходить, що рівень реального ВВП країни був завищений на 22%, а споживання - на 31%.
Аналізується методологія розрахунку ВВП, запроваджена в січні 2015 року: спочатку для даних після 2011/12 фінансового року, а згодом і для історичних рядів. Після переходу на нову методику зв’язок між ВВП та низкою ключових міжгалузевих індикаторів - зокрема експортом, кредитуванням, податками, споживанням електроенергії, продажами та індексом промислового виробництва - або зруйнувався, або суттєво ослаб.
Автори стверджують, що головна проблема ряду, побудованого за методикою 2015 року, полягала не у відсутності так званої подвійної дефляції, як це часто припускають, а радше у використанні невідповідних дефляторів та індикаторів. Саме ці методологічні вади, на їхню думку, призвели до помилкового вимірювання економічного зростання в обидва боки протягом останніх двох десятиліть.
Загалом, за оцінками дослідників, у процесі ретроспективного перерахунку зростання за 2005-2011 роки було занижене приблизно на 1-1,5 відсоткового пункта, тоді як у наступні роки, навпаки, воно виявилося завищеним приблизно на 1,5-2 відсоткові пункти.
На думку авторів, у 2011-2023 роках індійська економіка насправді зростала в середньому на 4-4,5% на рік, а не на 6%, як показувала офіційна статистика.
Звідси випливає їхній головний висновок: замість картини рівномірного та стабільного зростання впродовж двох десятиліть, Індія, ймовірно, пережила період буму, після якого настало повільніше, хоча все ще доволі стійке зростання. Такий висновок, як підкреслюють дослідники, суперечить як загальному сприйняттю ситуації, так і більшості економічних індикаторів.
Макроекономічні показники різко прискорювалися від 1990-х до початку 2000-х років, але згодом так само різко сповільнилися, опустившись нижче рівнів, зафіксованих до 2005 року. Водночас офіційні дані щодо ВВП і далі малюють картину майже незмінного, стабільного зростання протягом усього цього періоду.
У нашому відео 🇮🇳Чи Індія пережене Китай і стане лідером світу? ми говорили, що орієнтація на зростання ВВП є оманливою у визначенні перспектив країни стати світовим лідером. Занадто багато в країні проблем (відтік високовартісних людей, відсутність доступу до шкільної освіти, кастова система тощо). А тут ще виявляється, вони собі на 1/3 домалювували темпи економічного зростання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Якщо підсумувати темпи зростання з офіційної індійської статистики національних рахунків за період 2004-2025 років, то виходить, що рівень реального ВВП країни був завищений на 22%, а споживання - на 31%.
Аналізується методологія розрахунку ВВП, запроваджена в січні 2015 року: спочатку для даних після 2011/12 фінансового року, а згодом і для історичних рядів. Після переходу на нову методику зв’язок між ВВП та низкою ключових міжгалузевих індикаторів - зокрема експортом, кредитуванням, податками, споживанням електроенергії, продажами та індексом промислового виробництва - або зруйнувався, або суттєво ослаб.
Автори стверджують, що головна проблема ряду, побудованого за методикою 2015 року, полягала не у відсутності так званої подвійної дефляції, як це часто припускають, а радше у використанні невідповідних дефляторів та індикаторів. Саме ці методологічні вади, на їхню думку, призвели до помилкового вимірювання економічного зростання в обидва боки протягом останніх двох десятиліть.
Загалом, за оцінками дослідників, у процесі ретроспективного перерахунку зростання за 2005-2011 роки було занижене приблизно на 1-1,5 відсоткового пункта, тоді як у наступні роки, навпаки, воно виявилося завищеним приблизно на 1,5-2 відсоткові пункти.
На думку авторів, у 2011-2023 роках індійська економіка насправді зростала в середньому на 4-4,5% на рік, а не на 6%, як показувала офіційна статистика.
Звідси випливає їхній головний висновок: замість картини рівномірного та стабільного зростання впродовж двох десятиліть, Індія, ймовірно, пережила період буму, після якого настало повільніше, хоча все ще доволі стійке зростання. Такий висновок, як підкреслюють дослідники, суперечить як загальному сприйняттю ситуації, так і більшості економічних індикаторів.
Макроекономічні показники різко прискорювалися від 1990-х до початку 2000-х років, але згодом так само різко сповільнилися, опустившись нижче рівнів, зафіксованих до 2005 року. Водночас офіційні дані щодо ВВП і далі малюють картину майже незмінного, стабільного зростання протягом усього цього періоду.
У нашому відео 🇮🇳Чи Індія пережене Китай і стане лідером світу? ми говорили, що орієнтація на зростання ВВП є оманливою у визначенні перспектив країни стати світовим лідером. Занадто багато в країні проблем (відтік високовартісних людей, відсутність доступу до шкільної освіти, кастова система тощо). А тут ще виявляється, вони собі на 1/3 домалювували темпи економічного зростання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🤷♀️Відключення електроенергії для населення не буде, але буде для промислових споживачів.
Яке гарне рішення з претензією на електоральні дивіденди. А те, що промислові споживачі тримають економіку, дають робочі місця, сплачують податки і зарплати, мало кого цікавить.
Має бути баланс між промисловими і побутовими споживачами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Яке гарне рішення з претензією на електоральні дивіденди. А те, що промислові споживачі тримають економіку, дають робочі місця, сплачують податки і зарплати, мало кого цікавить.
Має бути баланс між промисловими і побутовими споживачами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
На 22% зріс дохід лідерів ритейлу
Понад 647 млрд грн доходу отримали компанії-лідери Індексу Опендатаботу 2026 у сфері роздрібної торгівлі. Це на 22% більше, ніж сукупний дохід компаній-топів у Індексі 2025 року. Проте не усім вдалось отримати прибуток. Очолюють рейтинг незмінно АТБ, Сільпо та Аврора.
647,33 млрд грн склав сукупний дохід компаній ритейлу, що увійшли до Індексу Опендатаботу 2026. Це на 22% більше, ніж сукупний дохід лідерів Індексу 2025.
За рік вхідний поріг у десятку кращих помітно виріс: з 20 млрд грн в Індексі 2025 до 30 млрд грн цьогоріч.
Верхівка рейтингу залишилася незмінною. Так, першість утримує АТБ-маркет — 247,35 млрд грн доходу за 2025. Це більш ніж третина від загального доходу всіх компаній десятки кращих. За рік дохід мережі зріс на 18%, а прибуток на 11% — до 3,43 млрд грн. Компанія входить до фінансово-промислової групи АТБ, якій належать понад 13 бізнесів.
Другу позицію вже четвертий рік поспіль посідає Сільпо-Фуд із Fozzy Group із 106,07 млрд грн доходу — на 14% більше, ніж роком раніше. Водночас Сільпо показало найбільше зростання прибутку серед усіх учасників Індексу — у 7,5 раза (1,16 млрд грн).
Третє місце другий рік поспіль посідає мережа магазинів Аврора (Вигідна покупка). Її дохід за рік зріс на 30% і склав 49,25 млрд грн. Саме ця компанія стала найприбутковішою в Індексі: її прибуток у 2025 сягнув 4,52 млрд грн, що на 11% більше, ніж роком раніше.
Окрім Сільпо, ще одна компанія із Fozzy Group увійшла до десятки. Так, четверте місце вдруге поспіль посідає Фора. Торік її дохід зріс на 27% і сягнув 44,34 млрд грн. Водночас прибуток збільшився утричі — до 394,5 млн грн. Сукупно Сільпо та Фора отримали 150,41 млрд грн, що становить 23% доходу всіх компаній Індексу.
До п’ятірки лідерів повернулася мережа магазинів техніки Comfy (Комфі Трейд), яка торік не потрапила до рейтингу через несвоєчасно подану звітність. Торік дохід компанії склав 39 млрд грн, що на 12% більше, ніж у 2024. Водночас прибуток скоротився майже вдвічі — з 25,5 млн грн до 12,8 млн грн.
6 позицію другий рік поспіль утримує мережа Novus. Її дохід зріс на 20% — до 34,69 млрд грн, тоді як прибуток залишився майже незмінним — 556 млн грн.
Не всім учасникам Індексу вдалося завершити рік із прибутком. Якщо у попередньому Індексі всі компанії з топу ритейлу працювали «в плюс», то у 2025-му з’явилися й збиткові.
Так, компанія Metro (Метро Кеш енд Кері Україна), яка другий рік поспіль посідає 7-ме місце, отримала збиток 380,9 млн грн, хоча її дохід зріс на 18% і склав 33,92 млрд грн.
Не дуже вдалим був рік й для Rozetka, яка належить до ФПГ Розетка, що володіє 10 бізнесами.. Компанія отримала 38,9 млн грн збитку, а її дохід майже не змінився — 30 млрд грн ( 1% за рік). Через це компанія різко втратила позиції: з 5-го місця у рейтингу 2025 року вона опустилася одразу на 10-те.
Восьму позицію вже третій рік поспіль утримує мережа магазинів Eva (РУШ). Компанія належить до Корпорації Тервін, що об’єднує понад 20 бізнесів. Торік дохід компанії зріс на 18% — до 31,82 млрд грн, однак прибуток скоротився на 21% — з 1,4 млрд грн до 1,1 млрд грн.
Новачком Індексу стала компанія Петрол Контракт, що працює під брендом WOG. Компанію було засновано лише у 2022, проте торік вона показала найбільше зростання доходу серед усіх учасників Індексу. За рік показник зріс у 1,7 раза — до 30,79 млрд грн. Прибуток також зріс у 1,7 раза і склав 342,6 млн грн. Раніше до Індексу входила інша компанія групи Континіум — Вест Петрол Маркет, однак з 2024 її дохід суттєво скоротився.
Водночас цього року до Індексу ритейлу не потрапили кілька великих гравців. Зокрема, мережа Varus (компанія Омега), що також належить до Корпорації Тервін у 2025 отримала 24 млрд грн доходу ( 20%) та 42,7 млн грн прибутку ( 21%). Також поза рейтингом залишилася компанія Фудком, що управляє мережею Велика кишеня: її дохід зріс на 19% — до 23,65 млрд грн, а прибуток збільшився утричі і склав 378,7 млн грн. Компанія належить до ФПГ Рітейл груп.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Понад 647 млрд грн доходу отримали компанії-лідери Індексу Опендатаботу 2026 у сфері роздрібної торгівлі. Це на 22% більше, ніж сукупний дохід компаній-топів у Індексі 2025 року. Проте не усім вдалось отримати прибуток. Очолюють рейтинг незмінно АТБ, Сільпо та Аврора.
647,33 млрд грн склав сукупний дохід компаній ритейлу, що увійшли до Індексу Опендатаботу 2026. Це на 22% більше, ніж сукупний дохід лідерів Індексу 2025.
За рік вхідний поріг у десятку кращих помітно виріс: з 20 млрд грн в Індексі 2025 до 30 млрд грн цьогоріч.
Верхівка рейтингу залишилася незмінною. Так, першість утримує АТБ-маркет — 247,35 млрд грн доходу за 2025. Це більш ніж третина від загального доходу всіх компаній десятки кращих. За рік дохід мережі зріс на 18%, а прибуток на 11% — до 3,43 млрд грн. Компанія входить до фінансово-промислової групи АТБ, якій належать понад 13 бізнесів.
Другу позицію вже четвертий рік поспіль посідає Сільпо-Фуд із Fozzy Group із 106,07 млрд грн доходу — на 14% більше, ніж роком раніше. Водночас Сільпо показало найбільше зростання прибутку серед усіх учасників Індексу — у 7,5 раза (1,16 млрд грн).
Третє місце другий рік поспіль посідає мережа магазинів Аврора (Вигідна покупка). Її дохід за рік зріс на 30% і склав 49,25 млрд грн. Саме ця компанія стала найприбутковішою в Індексі: її прибуток у 2025 сягнув 4,52 млрд грн, що на 11% більше, ніж роком раніше.
Окрім Сільпо, ще одна компанія із Fozzy Group увійшла до десятки. Так, четверте місце вдруге поспіль посідає Фора. Торік її дохід зріс на 27% і сягнув 44,34 млрд грн. Водночас прибуток збільшився утричі — до 394,5 млн грн. Сукупно Сільпо та Фора отримали 150,41 млрд грн, що становить 23% доходу всіх компаній Індексу.
До п’ятірки лідерів повернулася мережа магазинів техніки Comfy (Комфі Трейд), яка торік не потрапила до рейтингу через несвоєчасно подану звітність. Торік дохід компанії склав 39 млрд грн, що на 12% більше, ніж у 2024. Водночас прибуток скоротився майже вдвічі — з 25,5 млн грн до 12,8 млн грн.
6 позицію другий рік поспіль утримує мережа Novus. Її дохід зріс на 20% — до 34,69 млрд грн, тоді як прибуток залишився майже незмінним — 556 млн грн.
Не всім учасникам Індексу вдалося завершити рік із прибутком. Якщо у попередньому Індексі всі компанії з топу ритейлу працювали «в плюс», то у 2025-му з’явилися й збиткові.
Так, компанія Metro (Метро Кеш енд Кері Україна), яка другий рік поспіль посідає 7-ме місце, отримала збиток 380,9 млн грн, хоча її дохід зріс на 18% і склав 33,92 млрд грн.
Не дуже вдалим був рік й для Rozetka, яка належить до ФПГ Розетка, що володіє 10 бізнесами.. Компанія отримала 38,9 млн грн збитку, а її дохід майже не змінився — 30 млрд грн ( 1% за рік). Через це компанія різко втратила позиції: з 5-го місця у рейтингу 2025 року вона опустилася одразу на 10-те.
Восьму позицію вже третій рік поспіль утримує мережа магазинів Eva (РУШ). Компанія належить до Корпорації Тервін, що об’єднує понад 20 бізнесів. Торік дохід компанії зріс на 18% — до 31,82 млрд грн, однак прибуток скоротився на 21% — з 1,4 млрд грн до 1,1 млрд грн.
Новачком Індексу стала компанія Петрол Контракт, що працює під брендом WOG. Компанію було засновано лише у 2022, проте торік вона показала найбільше зростання доходу серед усіх учасників Індексу. За рік показник зріс у 1,7 раза — до 30,79 млрд грн. Прибуток також зріс у 1,7 раза і склав 342,6 млн грн. Раніше до Індексу входила інша компанія групи Континіум — Вест Петрол Маркет, однак з 2024 її дохід суттєво скоротився.
Водночас цього року до Індексу ритейлу не потрапили кілька великих гравців. Зокрема, мережа Varus (компанія Омега), що також належить до Корпорації Тервін у 2025 отримала 24 млрд грн доходу ( 20%) та 42,7 млн грн прибутку ( 21%). Також поза рейтингом залишилася компанія Фудком, що управляє мережею Велика кишеня: її дохід зріс на 19% — до 23,65 млрд грн, а прибуток збільшився утричі і склав 378,7 млн грн. Компанія належить до ФПГ Рітейл груп.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🧑💻Україна на 47-му місці у світі з використання Claude AI
Ця візуалізація показує, у яких країнах Claude використовують найактивніше саме відносно розміру працездатного населення, згідно з Anthropic AI Usage Index.
Де Claude використовують найчастіше
Нижче наведені дані, зібрані у 116 країнах за тиждень з 13 по 20 листопада 2025 року.
Кожен показник відображає рівень використання порівняно з тим, який можна було б очікувати, виходячи з чисельності працездатного населення країни.
Україна на 47 місці - між Уругваєм і Словаччиною.
Хто в лідерах
Перше місце в індексі Anthropic посів Ізраїль із показником 4,9x, суттєво випередивши інші держави. Ізраїль давно має репутацію "країни стартапів" - цей образ закріпився ще після виходу однойменної книги, яка описувала стрімкий технологічний розвиток країни.
На другому місці - Сінгапур із результатом 4,19x. Це невелике місто-держава також показало сильні результати в торішньому Глобальному інноваційному індексі, який оцінює країни за рівнем досліджень та підприємництва.
Оскільки індекс враховує використання відносно чисельності робочої сили, невеликі, але технологічно розвинені економіки можуть посідати дуже високі місця, навіть якщо їхня загальна кількість користувачів не така вже й велика.
Втім, серед країн, де зафіксовано щонайменше 10 тисяч діалогів, лідером стали США - із показником 3,69x. Америка також домінує за абсолютною часткою використання Claude, хоча великі сирі обсяги ще не означають такого ж глибокого проникнення, адже держави з більшим населенням природно мають перевагу в абсолютних цифрах.
Наприклад, Бразилія входить до числа найбільших користувачів Claude за загальним обсягом, але після коригування на розмір робочої сили її показник знижується до 0,7x.
Як виглядає регіональна картина
Загалом Азія демонструє сильні результати. Південна Корея належить до країн із найвищим рівнем використання Claude на душу працездатного населення - 3,12x.
Переважна більшість країн із найвищими показниками зосереджена в Північній Америці, Європі, Океанії та частково у Східній Азії.
До топ-20 також увійшли Мальта та Грузія з результатами 2,8x і 2,17x відповідно. Мальта стабільно демонструє результати вищі за її реальну вагу як невеликого європейського стартап-хабу, тоді як у Грузії тривають спроби інституціоналізувати використання штучного інтелекту.
На протилежному кінці рейтингу опинилися Танзанія та Ангола - з показниками 0,03x і 0,05x відповідно.
Частину менших країн до індексу не включили через недостатню кількість діалогів за період спостереження.
Для чого використовують AI
Характер використання Claude також залежить від економічних умов країни. У державах із нижчим рівнем доходів чатбот частіше застосовують для допомоги з домашніми завданнями та програмування, тоді як у багатших країнах спектр професійного використання значно ширший.
Це може бути пов’язано і з віком аудиторії. У менш заможних країнах вищу активність серед користувачів чатботів, імовірно, демонструють саме студенти.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ця візуалізація показує, у яких країнах Claude використовують найактивніше саме відносно розміру працездатного населення, згідно з Anthropic AI Usage Index.
Де Claude використовують найчастіше
Нижче наведені дані, зібрані у 116 країнах за тиждень з 13 по 20 листопада 2025 року.
Кожен показник відображає рівень використання порівняно з тим, який можна було б очікувати, виходячи з чисельності працездатного населення країни.
Україна на 47 місці - між Уругваєм і Словаччиною.
Хто в лідерах
Перше місце в індексі Anthropic посів Ізраїль із показником 4,9x, суттєво випередивши інші держави. Ізраїль давно має репутацію "країни стартапів" - цей образ закріпився ще після виходу однойменної книги, яка описувала стрімкий технологічний розвиток країни.
На другому місці - Сінгапур із результатом 4,19x. Це невелике місто-держава також показало сильні результати в торішньому Глобальному інноваційному індексі, який оцінює країни за рівнем досліджень та підприємництва.
Оскільки індекс враховує використання відносно чисельності робочої сили, невеликі, але технологічно розвинені економіки можуть посідати дуже високі місця, навіть якщо їхня загальна кількість користувачів не така вже й велика.
Втім, серед країн, де зафіксовано щонайменше 10 тисяч діалогів, лідером стали США - із показником 3,69x. Америка також домінує за абсолютною часткою використання Claude, хоча великі сирі обсяги ще не означають такого ж глибокого проникнення, адже держави з більшим населенням природно мають перевагу в абсолютних цифрах.
Наприклад, Бразилія входить до числа найбільших користувачів Claude за загальним обсягом, але після коригування на розмір робочої сили її показник знижується до 0,7x.
Як виглядає регіональна картина
Загалом Азія демонструє сильні результати. Південна Корея належить до країн із найвищим рівнем використання Claude на душу працездатного населення - 3,12x.
Переважна більшість країн із найвищими показниками зосереджена в Північній Америці, Європі, Океанії та частково у Східній Азії.
До топ-20 також увійшли Мальта та Грузія з результатами 2,8x і 2,17x відповідно. Мальта стабільно демонструє результати вищі за її реальну вагу як невеликого європейського стартап-хабу, тоді як у Грузії тривають спроби інституціоналізувати використання штучного інтелекту.
На протилежному кінці рейтингу опинилися Танзанія та Ангола - з показниками 0,03x і 0,05x відповідно.
Частину менших країн до індексу не включили через недостатню кількість діалогів за період спостереження.
Для чого використовують AI
Характер використання Claude також залежить від економічних умов країни. У державах із нижчим рівнем доходів чатбот частіше застосовують для допомоги з домашніми завданнями та програмування, тоді як у багатших країнах спектр професійного використання значно ширший.
Це може бути пов’язано і з віком аудиторії. У менш заможних країнах вищу активність серед користувачів чатботів, імовірно, демонструють саме студенти.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
◾️Російське енергетичне вугілля дорожчає в Азії, але заробити на цьому повною мірою Москва не зможе
Загострення конфлікту на Близькому Сході вдарило не лише по нафті й газу, а й підштовхнуло вгору ціни на енергетичне вугілля. На азійських ринках подорожчало і російське висококалорійне вугілля, однак цей ціновий сплеск не означає автоматичного поліпшення становища для всіх російських експортерів.
За даними NEFT Research, вугілля калорійністю 6000 ккал/кг на умовах FOB Восточний за тиждень, що завершився 8 березня, подорожчало на 13,6% - до $96,7 за тонну. Це найвищий рівень із грудня 2024 року. Від початку року ціна зросла на 14,4%, а у річному вимірі - на 16,8%. Нетбек із відвантаження зі східних портів за той самий період підскочив одразу на 47% - до 2 974 рублів за тонну.
Позитивну динаміку показало і вугілля калорійністю 5500 ккал/кг. За підсумками тижня 2-8 березня його ціна на умовах FOB Восточний сягнула $81,7 за тонну. Це на 6,7% більше, ніж тижнем раніше, і на 16,4% більше, ніж рік тому. Нетбек зріс на 31,9% - до 1 801 рубля за тонну.
Головний фактор цього руху - зростання цін на газ. Після ескалації на Близькому Сході газові котирування на світових ринках у моменті піднімалися до максимумів із початку 2023 року. А оскільки ціни на енергетичне вугілля традиційно тісно корелюють із газом, ринок вугілля також пішов угору. Додатково на настрої тиснуть ризики тривалого перекриття Ормузької протоки та можливих пошкоджень інфраструктури СПГ.
Особливо активно на це відреагувала Південна Корея. Ціни на російське енергетичне вугілля 6000 ккал/кг у Кореї піднялися вище $116-117 за тонну CFR Korea. Саме преміальні ринки зараз дозволяють частково компенсувати різке зростання транспортних витрат.
Натомість Китай поводиться значно стриманіше. Там ціна зросла лише до $102 за тонну CFR China. Причина проста: китайська енергетика значною мірою спирається на вугілля та власний видобуток, тому гострої потреби в додатковому імпорті немає. Через це китайські покупці не готові закладати у контрактну ціну зростання вартості фрахту.
І саме тут для Росії починається головна проблема. Попри зростання біржових цін, компанії, які не мають доступу до преміальних ринків на кшталт Південної Кореї, опиняються під тиском витрат: дорожчий фрахт у Китаї просто не компенсується ціною продажу. Тобто ринок ніби й росте, але заробити на цьому можуть далеко не всі.
Висхідний тренд на ринку енергетичного вугілля може зберігатися до кінця березня, але потенціал цього ралі обмежений. Після піку зимового попиту ринок зазвичай входить у фазу корекції. Отже, короткостроково це навряд чи призведе до суттєвого збільшення фізичних продажів російських вугільних компаній. Основний ефект буде радше фінансовим - у вигляді певного покращення рентабельності експорту. Але навіть зараз нетбеки для більшості виробників усе ще не перекривають витрат на видобуток.
Є й інші чинники зростання. Рнок підтримує одразу кілька процесів. По-перше, Індонезія, найбільший у світі експортер вугілля, цього року планує скоротити видобуток до 600 млн тонн проти 800 млн тонн торік. По-друге, в Австралії спостерігаються перебої з постачанням через повені та погодні ризики. По-третє, у Китаї видобуток зростає повільно - прогнозований приріст становить лише 30-35 млн тонн, що підвищує потребу в імпорті. І нарешті, через дорожчання СПГ в Азії вугілля знову стає більш привабливою альтернативою.
Є і ще один нюанс: побоювання щодо стабільності поставок із самої Росії. Їх підсилюють логістичні збої та атаки безпілотників на російські порти.
Отже, ситуація для Росії виглядає суперечливо. З одного боку, ціни на азійському ринку зростають, і це частково поліпшує фінансову картину. З іншого - вигода концентрується лише на окремих напрямках, тоді як для багатьох експортерів зростання фрахту й далі "з’їдає" потенційний прибуток. Тож навіть на тлі нового енергетичного шоку Москва не отримує безумовного виграшу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Загострення конфлікту на Близькому Сході вдарило не лише по нафті й газу, а й підштовхнуло вгору ціни на енергетичне вугілля. На азійських ринках подорожчало і російське висококалорійне вугілля, однак цей ціновий сплеск не означає автоматичного поліпшення становища для всіх російських експортерів.
За даними NEFT Research, вугілля калорійністю 6000 ккал/кг на умовах FOB Восточний за тиждень, що завершився 8 березня, подорожчало на 13,6% - до $96,7 за тонну. Це найвищий рівень із грудня 2024 року. Від початку року ціна зросла на 14,4%, а у річному вимірі - на 16,8%. Нетбек із відвантаження зі східних портів за той самий період підскочив одразу на 47% - до 2 974 рублів за тонну.
Позитивну динаміку показало і вугілля калорійністю 5500 ккал/кг. За підсумками тижня 2-8 березня його ціна на умовах FOB Восточний сягнула $81,7 за тонну. Це на 6,7% більше, ніж тижнем раніше, і на 16,4% більше, ніж рік тому. Нетбек зріс на 31,9% - до 1 801 рубля за тонну.
Головний фактор цього руху - зростання цін на газ. Після ескалації на Близькому Сході газові котирування на світових ринках у моменті піднімалися до максимумів із початку 2023 року. А оскільки ціни на енергетичне вугілля традиційно тісно корелюють із газом, ринок вугілля також пішов угору. Додатково на настрої тиснуть ризики тривалого перекриття Ормузької протоки та можливих пошкоджень інфраструктури СПГ.
Особливо активно на це відреагувала Південна Корея. Ціни на російське енергетичне вугілля 6000 ккал/кг у Кореї піднялися вище $116-117 за тонну CFR Korea. Саме преміальні ринки зараз дозволяють частково компенсувати різке зростання транспортних витрат.
Натомість Китай поводиться значно стриманіше. Там ціна зросла лише до $102 за тонну CFR China. Причина проста: китайська енергетика значною мірою спирається на вугілля та власний видобуток, тому гострої потреби в додатковому імпорті немає. Через це китайські покупці не готові закладати у контрактну ціну зростання вартості фрахту.
І саме тут для Росії починається головна проблема. Попри зростання біржових цін, компанії, які не мають доступу до преміальних ринків на кшталт Південної Кореї, опиняються під тиском витрат: дорожчий фрахт у Китаї просто не компенсується ціною продажу. Тобто ринок ніби й росте, але заробити на цьому можуть далеко не всі.
Висхідний тренд на ринку енергетичного вугілля може зберігатися до кінця березня, але потенціал цього ралі обмежений. Після піку зимового попиту ринок зазвичай входить у фазу корекції. Отже, короткостроково це навряд чи призведе до суттєвого збільшення фізичних продажів російських вугільних компаній. Основний ефект буде радше фінансовим - у вигляді певного покращення рентабельності експорту. Але навіть зараз нетбеки для більшості виробників усе ще не перекривають витрат на видобуток.
Є й інші чинники зростання. Рнок підтримує одразу кілька процесів. По-перше, Індонезія, найбільший у світі експортер вугілля, цього року планує скоротити видобуток до 600 млн тонн проти 800 млн тонн торік. По-друге, в Австралії спостерігаються перебої з постачанням через повені та погодні ризики. По-третє, у Китаї видобуток зростає повільно - прогнозований приріст становить лише 30-35 млн тонн, що підвищує потребу в імпорті. І нарешті, через дорожчання СПГ в Азії вугілля знову стає більш привабливою альтернативою.
Є і ще один нюанс: побоювання щодо стабільності поставок із самої Росії. Їх підсилюють логістичні збої та атаки безпілотників на російські порти.
Отже, ситуація для Росії виглядає суперечливо. З одного боку, ціни на азійському ринку зростають, і це частково поліпшує фінансову картину. З іншого - вигода концентрується лише на окремих напрямках, тоді як для багатьох експортерів зростання фрахту й далі "з’їдає" потенційний прибуток. Тож навіть на тлі нового енергетичного шоку Москва не отримує безумовного виграшу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📦 Якщо день керівника складається з контролю запасів, пошуку дефектів та перевірки витрат — виробництво працює неефективно.
Навчіться системно оптимізувати процеси, підвищувати якість продукції, зменшувати витрати та застосовувати сучасні підходи управління — на курсі «Управління виробництвом» від Laba.
Після 15 занять ви:
📌 налаштовуєте системне виробництво за принципами Lean, 5S та Kaizen
📌 усуваєте вузькі місця шляхом балансування ліній через Kanban та Just-in-Time
📌 оптимізуєте запаси для зниження витрат на зберігання та автоматизуєте облік
📌 керуєте обладнанням на основі оцінки ефективності OEE та проактивного обслуговування
📌 контролюєте якість і собівартість через впровадження ISO/HACCP та аналіз витрат
📌 будуєте стратегію зростання на базі аналізу ринку та фінансових показників
Викладач: Сергій Сальников, Director of Manufacturing у Suziria Group з понад 18 років досвіду на виробництвах та 11 років у виробничому управлінні.
Перше заняття — 2 квітня
Дізнатися детальніше про курс 👈https://laba.ua/lecture/upravlinnya-virobnictvom?utm_source=tg_costukraine&utm_medium=partner&utm_campaign=salnykov_manuf_man&utm_content=affiliate
Навчіться системно оптимізувати процеси, підвищувати якість продукції, зменшувати витрати та застосовувати сучасні підходи управління — на курсі «Управління виробництвом» від Laba.
Після 15 занять ви:
📌 налаштовуєте системне виробництво за принципами Lean, 5S та Kaizen
📌 усуваєте вузькі місця шляхом балансування ліній через Kanban та Just-in-Time
📌 оптимізуєте запаси для зниження витрат на зберігання та автоматизуєте облік
📌 керуєте обладнанням на основі оцінки ефективності OEE та проактивного обслуговування
📌 контролюєте якість і собівартість через впровадження ISO/HACCP та аналіз витрат
📌 будуєте стратегію зростання на базі аналізу ринку та фінансових показників
Викладач: Сергій Сальников, Director of Manufacturing у Suziria Group з понад 18 років досвіду на виробництвах та 11 років у виробничому управлінні.
Перше заняття — 2 квітня
Дізнатися детальніше про курс 👈https://laba.ua/lecture/upravlinnya-virobnictvom?utm_source=tg_costukraine&utm_medium=partner&utm_campaign=salnykov_manuf_man&utm_content=affiliate
Державний борг як фундамент економічної моделі в розвинених країнах
Текст підготував «Економічний Вісник», підписуйтеся та читайте більше.
Фактично державний борг перетворився на системний механізм:
• згладжування криз;
• підтримання фінансових ринків;
• стабілізації попиту;
• запобігання різкому падінню прибутків та інвестицій.
Ці ризики мають постійний характер — змінюється лише інтенсивність тиску, яка останніми роками зростає. Особливо це стало помітно після пандемії.
Тривалий час розвинені країни мали перевагу. У США, Японії та низці країн Європи боргова модель працює завдяки глибокій фінансовій системі, статусу резервних валют і можливості утримувати відносно низькі ставки. Показовий приклад — Японія, де борг перевищує 200% ВВП, але значна його частина перебуває всередині національної фінансової системи.
Однак із початком війни в Україні та загостренням глобальної кризи ставки центральних банків різко зросли, що підвищило вартість обслуговування боргу.
У Китаї зростання боргу має іншу природу. Після світової фінансової кризи влада зробила ставку на масштабне кредитне стимулювання — інфраструктуру, будівництво та промисловість. Це підтримало високі темпи зростання, але спричинило накопичення зобов’язань на всіх рівнях.
На відміну від західних економік, де борг підтримує споживання і фінансові ринки, у Китаї він значною мірою обслуговував інвестиційний цикл. Однак уповільнення зростання ВВП робить боргове навантаження дедалі важчим, оскільки економічна база розширюється повільніше за зобов’язання.
Криза 2007–2009 років стала переломним моментом. Темпи економічного зростання почали знижуватися з структурних причин, і модель агресивного розширення державного боргу поступово наблизилася до своїх обмежень.
Подальше зростання боргу можливе лише за трьох умов:
• стабільно низький рівень інфляції;
• зростання ВВП швидше за зростання самого боргу;
• довіри до фінансових інститутів — тобто, платоспроможність ЦБ, надійність, стійкість валюти та ринку.
Сьогодні всі ці умови послаблюються. Інфляційні очікування залишаються нестабільними, темпи зростання економіки у багатьох розвинених країнах відстають від темпів накопичення боргу, а політичні конфлікти підривають довіру до фінансових інститутів.
У результаті з 2007 року державний борг у розвинених країнах і Китаї перестав бути тимчасовим антикризовим інструментом і перетворився на постійний елемент економічної архітектури.
Його зростання відображає структурне уповільнення світової економіки, необхідність підтримання попиту та залежність фінансової системи від державної підтримки. Це не випадкова аномалія, а наслідок трансформації механізмів функціонування сучасної економіки.
Водночас розвинені країни мають певну перевагу: значна частина їхнього боргу перебуває в руках внутрішніх інвесторів. У США, наприклад, резиденти володіють приблизно 75% державного боргу.
Однак після зростання ставок і інфляції процентні виплати дедалі сильніше тиснуть на бюджет. У перспективі це може призвести до жорсткої оптимізації соціальних витрат на користь обслуговування боргу або військових видатків у нових умовах геополітичного суперництва.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Текст підготував «Економічний Вісник», підписуйтеся та читайте більше.
Фактично державний борг перетворився на системний механізм:
• згладжування криз;
• підтримання фінансових ринків;
• стабілізації попиту;
• запобігання різкому падінню прибутків та інвестицій.
Ці ризики мають постійний характер — змінюється лише інтенсивність тиску, яка останніми роками зростає. Особливо це стало помітно після пандемії.
Тривалий час розвинені країни мали перевагу. У США, Японії та низці країн Європи боргова модель працює завдяки глибокій фінансовій системі, статусу резервних валют і можливості утримувати відносно низькі ставки. Показовий приклад — Японія, де борг перевищує 200% ВВП, але значна його частина перебуває всередині національної фінансової системи.
Однак із початком війни в Україні та загостренням глобальної кризи ставки центральних банків різко зросли, що підвищило вартість обслуговування боргу.
У Китаї зростання боргу має іншу природу. Після світової фінансової кризи влада зробила ставку на масштабне кредитне стимулювання — інфраструктуру, будівництво та промисловість. Це підтримало високі темпи зростання, але спричинило накопичення зобов’язань на всіх рівнях.
На відміну від західних економік, де борг підтримує споживання і фінансові ринки, у Китаї він значною мірою обслуговував інвестиційний цикл. Однак уповільнення зростання ВВП робить боргове навантаження дедалі важчим, оскільки економічна база розширюється повільніше за зобов’язання.
Криза 2007–2009 років стала переломним моментом. Темпи економічного зростання почали знижуватися з структурних причин, і модель агресивного розширення державного боргу поступово наблизилася до своїх обмежень.
Подальше зростання боргу можливе лише за трьох умов:
• стабільно низький рівень інфляції;
• зростання ВВП швидше за зростання самого боргу;
• довіри до фінансових інститутів — тобто, платоспроможність ЦБ, надійність, стійкість валюти та ринку.
Сьогодні всі ці умови послаблюються. Інфляційні очікування залишаються нестабільними, темпи зростання економіки у багатьох розвинених країнах відстають від темпів накопичення боргу, а політичні конфлікти підривають довіру до фінансових інститутів.
У результаті з 2007 року державний борг у розвинених країнах і Китаї перестав бути тимчасовим антикризовим інструментом і перетворився на постійний елемент економічної архітектури.
Його зростання відображає структурне уповільнення світової економіки, необхідність підтримання попиту та залежність фінансової системи від державної підтримки. Це не випадкова аномалія, а наслідок трансформації механізмів функціонування сучасної економіки.
Водночас розвинені країни мають певну перевагу: значна частина їхнього боргу перебуває в руках внутрішніх інвесторів. У США, наприклад, резиденти володіють приблизно 75% державного боргу.
Однак після зростання ставок і інфляції процентні виплати дедалі сильніше тиснуть на бюджет. У перспективі це може призвести до жорсткої оптимізації соціальних витрат на користь обслуговування боргу або військових видатків у нових умовах геополітичного суперництва.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Поляки протестують проти рішення президента Навроцького заветувати кредит на програму SAFE. Це історія, яка впливає на нашу можливість зберегти в майбутньому нашу оборонну промисловість. Правда, в ній нема "простих рішень"
Що сталося? Європейська Комісія вирішила надати можливість країнам ЄС отримувати дешеві кредити (під гарантії ЄС). Головна мета — фінансування переозброєння Європи. В правилах є пункт "треба співпрацювати з Україною", але чимало країн на нього забили.
Польща отримала найбільшу частину SAFE — 44 мільярди євро з 150 загалом. Прем'єр офіційно заявив, що 80% грошей піде на фінансування польської індустрії. Польща і справді озброюється, тільки в Південної Кореї поляки купили танків та ракет (включно з ППО) на 22 мільярди євро (і збільшують контракти).
Чому SAFE йде на "власне виробництво" зрозуміло — залишають робочі місця та податки, створюють виробництво. А український досвід намагаються інтегрувати, переманюючи наших виробників і інженерів (пропонуючи дешеві кредити)
Цю струнку конструкцію порушив президент Навроцький, заветувавши кредитну програму. Суто з політичних міркувань - він також вимагає, щоб Польща "не працювала під диктовку Брюсселю". Хоча яка там диктовка - взяли дешевий кредит та розбудовуй власне виробництво.
Німці, до речі, проігнорували SAFE — в них своїх грошей на переозброєння достатньо. Навроцький хоче бути як німці.
Тепер питання — як це все впливає на нашу оборонку? Протести означають, що всередині Польщі ще немає рішення про те, як саме країна буде готуватися до відбиття російського нападу. Якими грошима, якими індустріями. Цього рішення немає ні в кого, недавно на одній панельній дискусії Єврокомісар Кубіліус чесно сказав, що Україна їм потрібна, бо невідомо як протистояти російським дронам.
Але Кубіліус має вплив лише на виділення фінансування, історія з Польщею та "вето-срето" показує, що гроші — це далеко не все.
Про спільне бачення захисту з кожною країною Східного флангу нам треба говорити саме зараз зараз. Коли полетять російські дрони можна буде тільки оголошувати заяви "а в нас є чим перехоплювати". Часу на те, щоб вбудувати наше "є" у військові стратегії не буде.
via Roman Vybranovskyy
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Що сталося? Європейська Комісія вирішила надати можливість країнам ЄС отримувати дешеві кредити (під гарантії ЄС). Головна мета — фінансування переозброєння Європи. В правилах є пункт "треба співпрацювати з Україною", але чимало країн на нього забили.
Польща отримала найбільшу частину SAFE — 44 мільярди євро з 150 загалом. Прем'єр офіційно заявив, що 80% грошей піде на фінансування польської індустрії. Польща і справді озброюється, тільки в Південної Кореї поляки купили танків та ракет (включно з ППО) на 22 мільярди євро (і збільшують контракти).
Чому SAFE йде на "власне виробництво" зрозуміло — залишають робочі місця та податки, створюють виробництво. А український досвід намагаються інтегрувати, переманюючи наших виробників і інженерів (пропонуючи дешеві кредити)
Цю струнку конструкцію порушив президент Навроцький, заветувавши кредитну програму. Суто з політичних міркувань - він також вимагає, щоб Польща "не працювала під диктовку Брюсселю". Хоча яка там диктовка - взяли дешевий кредит та розбудовуй власне виробництво.
Німці, до речі, проігнорували SAFE — в них своїх грошей на переозброєння достатньо. Навроцький хоче бути як німці.
Тепер питання — як це все впливає на нашу оборонку? Протести означають, що всередині Польщі ще немає рішення про те, як саме країна буде готуватися до відбиття російського нападу. Якими грошима, якими індустріями. Цього рішення немає ні в кого, недавно на одній панельній дискусії Єврокомісар Кубіліус чесно сказав, що Україна їм потрібна, бо невідомо як протистояти російським дронам.
Але Кубіліус має вплив лише на виділення фінансування, історія з Польщею та "вето-срето" показує, що гроші — це далеко не все.
Про спільне бачення захисту з кожною країною Східного флангу нам треба говорити саме зараз зараз. Коли полетять російські дрони можна буде тільки оголошувати заяви "а в нас є чим перехоплювати". Часу на те, щоб вбудувати наше "є" у військові стратегії не буде.
via Roman Vybranovskyy
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇨🇳🛍Як TEMU робить людей біднішими і використовує рабську працю
Все більше товарів реалізуються через інтернет, оминаючи традиційні мережі роздрібної торгівлі. Лідерами на цьому ринку є китайські маркетплейси. Їхня популярність в багатьох країнах світу, в тому числі, і в Україні, обумовлена цінами, які часом в декілька разів нижчі, ніж у інших продавців.
До роботи цих платформ існує маса претензій. Значна частина небезпечних товарів на ринку ЄС продається саме через онлайн-платформи. Йдеться про косметику з перевищенням норм шкідливих речовин, дитячі іграшки з токсичними фарбами, електроніку з ризиком займання.
Регулятори Франції та Німеччини масово вилучали електроприлади, замовлені через китайські маркетплейси, через невідповідність стандартам ЄС. Світовий ринок підробок обчислюється сотнями мільярдів доларів щороку. Глобальна торгівля підробленими товарами у 2021 році досягла 467 млрд доларів США. Китай залишається основним джерелом контрафактних товарів, на який припадає 45% усіх зареєстрованих вилучень.
Бренди на кшталт Nike, Adidas, Apple вказують на продаж фейків через міжнародні маркетплейси та ініціюють судові процеси. Дешеві товари - це не знижка 70%, це 100% підробка.
Деякі китайські застосунки стали об’єктами перевірок у ЄС щодо дотримання правил GDPR через агресивний збір метаданих та поведінкової інформації Фіксують скарги на китайських тех гігантів за незаконну передачу даних до Китаю.
ЄС і США запровадили обмеження на імпорт продукції, пов’язаної з примусовою працею в Сіньцзяні. У 2024 році в ЄС набув чинності регламент про заборону продукції, виготовленої з використанням примусової праці.
За фасадом “дешево і швидко” ховаються питання безпеки, фейків, даних і прав людини. Китайські електронні майданчики також підривають державні бюджети інших країн, оскільки масово постачають товари через механізм дрібних посилок із заниженою митною вартістю. У ЄС діє спеціальний режим Import One Stop Shop (IOSS), який дозволяє дистанційні продажі товарів вартістю до 150 євро оподатковувати ПДВ у спрощеному порядку ще на етапі покупки. Лише у 2024 році до ЄС було імпортовано 4,6 мільярда таких товарів із низькою вартістю, - це 12 млн посилок щодня; 91% із них надходять саме з Китаю.
У Франції у 2025 році зафіксовано майже 10 мільярдів євро недонадходжень ПДВ, і серед ключових причин влада називає заниження вартості посилок з e-commerce платформ. У Румунії річні фіскальні втрати від прямих поставок із позаєвропейських платформ оцінюються у близько 2,1 млрд євро. Йдеться про багатомільярдні збитки, що прямо б’ють по доходах державних бюджетів.
Проте, схоже, часи процвітання китайської електронної комерції змінюються. Цей поріг у 150 євро роками використовувався для: дроблення відправлень на дрібні партії; заниження митної вартості; уникнення повноцінних митних процедур і контролю. Система, що створювалась для полегшення життя споживачів, перетворилась на величезний фіскальний «фільтр з дірками», що дозволяє підтримувати невиправдано низькі ціни. Європейська комісія прямо пов’язує рішення про скасування порогу 150 євро з масштабними зловживаннями через недооцінку вартості товарів. Через вибухове зростання потоку дрібних посилок ЄС уже погодився на тимчасовий збір у 3 євро за кожну таку відправку з липня 2026 року.
Як китайські маркетплейси знищують місцевий бізнес, порушують правила праці і торгівлі та роблять людей біднішими у нашому відео.
Дивіться нове відео Ціни держави
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Все більше товарів реалізуються через інтернет, оминаючи традиційні мережі роздрібної торгівлі. Лідерами на цьому ринку є китайські маркетплейси. Їхня популярність в багатьох країнах світу, в тому числі, і в Україні, обумовлена цінами, які часом в декілька разів нижчі, ніж у інших продавців.
До роботи цих платформ існує маса претензій. Значна частина небезпечних товарів на ринку ЄС продається саме через онлайн-платформи. Йдеться про косметику з перевищенням норм шкідливих речовин, дитячі іграшки з токсичними фарбами, електроніку з ризиком займання.
Регулятори Франції та Німеччини масово вилучали електроприлади, замовлені через китайські маркетплейси, через невідповідність стандартам ЄС. Світовий ринок підробок обчислюється сотнями мільярдів доларів щороку. Глобальна торгівля підробленими товарами у 2021 році досягла 467 млрд доларів США. Китай залишається основним джерелом контрафактних товарів, на який припадає 45% усіх зареєстрованих вилучень.
Бренди на кшталт Nike, Adidas, Apple вказують на продаж фейків через міжнародні маркетплейси та ініціюють судові процеси. Дешеві товари - це не знижка 70%, це 100% підробка.
Деякі китайські застосунки стали об’єктами перевірок у ЄС щодо дотримання правил GDPR через агресивний збір метаданих та поведінкової інформації Фіксують скарги на китайських тех гігантів за незаконну передачу даних до Китаю.
ЄС і США запровадили обмеження на імпорт продукції, пов’язаної з примусовою працею в Сіньцзяні. У 2024 році в ЄС набув чинності регламент про заборону продукції, виготовленої з використанням примусової праці.
За фасадом “дешево і швидко” ховаються питання безпеки, фейків, даних і прав людини. Китайські електронні майданчики також підривають державні бюджети інших країн, оскільки масово постачають товари через механізм дрібних посилок із заниженою митною вартістю. У ЄС діє спеціальний режим Import One Stop Shop (IOSS), який дозволяє дистанційні продажі товарів вартістю до 150 євро оподатковувати ПДВ у спрощеному порядку ще на етапі покупки. Лише у 2024 році до ЄС було імпортовано 4,6 мільярда таких товарів із низькою вартістю, - це 12 млн посилок щодня; 91% із них надходять саме з Китаю.
У Франції у 2025 році зафіксовано майже 10 мільярдів євро недонадходжень ПДВ, і серед ключових причин влада називає заниження вартості посилок з e-commerce платформ. У Румунії річні фіскальні втрати від прямих поставок із позаєвропейських платформ оцінюються у близько 2,1 млрд євро. Йдеться про багатомільярдні збитки, що прямо б’ють по доходах державних бюджетів.
Проте, схоже, часи процвітання китайської електронної комерції змінюються. Цей поріг у 150 євро роками використовувався для: дроблення відправлень на дрібні партії; заниження митної вартості; уникнення повноцінних митних процедур і контролю. Система, що створювалась для полегшення життя споживачів, перетворилась на величезний фіскальний «фільтр з дірками», що дозволяє підтримувати невиправдано низькі ціни. Європейська комісія прямо пов’язує рішення про скасування порогу 150 євро з масштабними зловживаннями через недооцінку вартості товарів. Через вибухове зростання потоку дрібних посилок ЄС уже погодився на тимчасовий збір у 3 євро за кожну таку відправку з липня 2026 року.
Як китайські маркетплейси знищують місцевий бізнес, порушують правила праці і торгівлі та роблять людей біднішими у нашому відео.
Дивіться нове відео Ціни держави
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Україна цього року планує залучити від партнерів 5 млрд євро на підтримку енергетики
Тоді вже і ми докинемо гівна 💩 на вентилятор
"Для того, щоб відновити, захистити й модернізувати нашу енергетику, маємо на цей рік дуже амбітний план – залучити близько 5 млрд євро від міжнародних партнерів", – сказав Шмигаль.
За його словами, Україна також запропонувала партнерам новий формат координації – так званий "енергетичний Рамштайн", що базується на трирівневій системі управління. Перший – це політичний рівень у формі міністерських зустрічей, другий – це операційний центр у формі секретаріату. Третій полягає у визначенні результату.
Тобто у нас дірка в енергетиці на 5 ярдів євро через кацапські обстріли і ми замість того, щоб усі ресурси кидати на енергетику, яку кацапи обстрілюватимуть далі, кидаємо на кешбек на бензин для 6-літрових двигунів всяких там Мустангів, Доджів і роздаватимемо по 1500 грн пенсіонерам та отримувачам соцдопомоги.
Просто геніальне рішення. Як би ми були європейцями і до нас прийшов Зеленський з чеком, то ми б (на місці європейців) послали б його. І чому прем'єр-міністерка мовчить, чому міністр енергетики мовчить, чому Мінфін (Марченко) мовчить?
Чому у владі немає жодної людини, яка може набратися сміливості і сказати, що дебільні ідеї Президента - це лайно? Ви хочете знищити країну???????
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Тоді вже і ми докинемо гівна 💩 на вентилятор
"Для того, щоб відновити, захистити й модернізувати нашу енергетику, маємо на цей рік дуже амбітний план – залучити близько 5 млрд євро від міжнародних партнерів", – сказав Шмигаль.
За його словами, Україна також запропонувала партнерам новий формат координації – так званий "енергетичний Рамштайн", що базується на трирівневій системі управління. Перший – це політичний рівень у формі міністерських зустрічей, другий – це операційний центр у формі секретаріату. Третій полягає у визначенні результату.
Тобто у нас дірка в енергетиці на 5 ярдів євро через кацапські обстріли і ми замість того, щоб усі ресурси кидати на енергетику, яку кацапи обстрілюватимуть далі, кидаємо на кешбек на бензин для 6-літрових двигунів всяких там Мустангів, Доджів і роздаватимемо по 1500 грн пенсіонерам та отримувачам соцдопомоги.
Просто геніальне рішення. Як би ми були європейцями і до нас прийшов Зеленський з чеком, то ми б (на місці європейців) послали б його. І чому прем'єр-міністерка мовчить, чому міністр енергетики мовчить, чому Мінфін (Марченко) мовчить?
Чому у владі немає жодної людини, яка може набратися сміливості і сказати, що дебільні ідеї Президента - це лайно? Ви хочете знищити країну???????
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Щоб ви розуміли рівень і масштаби бізнесу в Україні: в ЄС мікробізнесом вважається підприємницька діяльність з оборотом €2 млн, тобто це зараз 101 млн грн.
Цікаво, чи у польському Форбсі писали про черговий мікробізнес на €2 млн? Ні
А все тому, що державні органи знищують підприємницьку діяльність своїми регуляціями, адмініструванням податків, відмовою податково стимулювати українців накопичувати.
І ця влада має піти на звалище історії
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Цікаво, чи у польському Форбсі писали про черговий мікробізнес на €2 млн? Ні
А все тому, що державні органи знищують підприємницьку діяльність своїми регуляціями, адмініструванням податків, відмовою податково стимулювати українців накопичувати.
І ця влада має піти на звалище історії
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Created: 22 May 2025
Responsible:
This channel relays data from the next publicly available source: https://t.me/costukraine, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.