Ціна Держави

🇮🇷Цивільна економіка Ірану руйнується, а військова - багатіє
Скорочений переклад статті з The Economist:
Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.

Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.

Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.

Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні.

Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.

Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.

Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.

У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.

Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.

Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.

Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Як стати найбагатшими у світі, не маючи жодних ресурсів? 💸

Нобелівський лауреат з економіки Мілтон Фрідман шукав відповідь на це питання все життя. І його висновки перевертають уявлення про те, що насправді робить країни заможними.

У новому відео наших друзів:
🔹Аномалія Гонконгу: як шматок скелі в океані обігнав світові імперії за рівнем життя.
🔹Чому найкраща допомога від держави — це просто не заважати.
🔹Японія проти Індії: як країна без нічого обігнала гіганта з заводами, залізницями і мільярдами допомоги

Складні ідеї тут пояснюють на котах через намальовану анімацію. Той випадок, коли економіка виявляється цікавішою за будь-який серіал.

🎬 ДИВИТИСЯ ВІДЕОhttps://kotonomika.short.gy/5sVQIO

"Євроінтеграція" чи новий простір для податкового свавілля?
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна у колонці для Економічної правди розклав по поличках як не повинна формуватися політика Уряду у податковій сфері.

Ключові тези:
🔹Законодавчі ініціативи Мінфіну, які подаються як частину гармонізації з ЄС, насправді може не наблизити Україну до європейських правил, а навпаки - розширити дискрецію податківців і посилити корупційні ризики. Головна проблема не в самій ідеї адаптації до норм ЄС, а в тому, що в українські реалії намагаються перенести найбільш небезпечні інструменти без попереднього запровадження базових європейських принципів - верховенства права, презумпції невинуватості та реального захисту платника податків.

🔹Поки не вщухли суперечки довкола спроб урізати спрощену систему до 1 млн грн, Мінфін вийшов із новою ініціативою. Її суть - зробити загальну систему оподаткування ще більш "ручним" інструментом. І це відбувається на тлі Національної стратегії доходів, яка і без того передбачає розширення повноважень податкової, зокрема в частині позасудового арешту активів підприємств. У поєднанні такі зміни можуть остаточно поховати мрію про нормальні, цивілізовані відносини між бізнесом і державою.

🔹Що саме пропонується? Насамперед фактично повертається давно скасований критерій "зв’язку витрат з господарською діяльністю". Колись він був справжнім кошмаром для бізнесу: інспектор на власний розсуд вирішував, чи потрібні були підприємству ті чи інші витрати. Тепер замість цього Мінфін пропонує іншу конструкцію: податківець зможе визначати, чи мала операція "ділову мету", чи була проведена лише для мінімізації податкової бази.

🔹Раніше поняття "ділова мета" застосовувалося до транскордонних операцій у межах анти-BEPS правил. Тепер його хочуть поширити і на внутрішні операції. Поки що - лише на операції між пов’язаними особами, але логіка руху очевидна: межі цього інструменту згодом можуть розширюватися. Формально це виглядає як боротьба зі схемами. Але на практиці в країні зі слабкими судами і високою корупцією це означає ще більше простору для "творчості" перевіряльників.

🔹Окремо вводиться поняття "податкового зловживання" на основі GAAR - загальних правил протидії ухиленню від сплати податків. Сам підхід не є чимось екзотичним: законодавство ЄС справді передбачає такі норми. Але в Європі вони працюють у системі, де остаточну крапку ставить незалежний суд, а права платника податків є фундаментальною цінністю. В Україні ж така норма без чітких, публічно визначених критеріїв ризикує перетворитися на інструмент "доїння" бізнесу.

🔹Приклад у нас уже є - СМКОР. Лише після серйозної кризи, яка вибухнула восени 2022 року, вдалося перейти до більш інклюзивної процедури формування критеріїв ризику. Саме це частково пом’якшило руйнівний ефект блокування накладних. У випадку з GAAR логіка мала б бути такою самою: жодної "норми прямої дії" без попередньо розроблених у відкритому процесі критеріїв за участю бізнесу, експертів і всіх стейкхолдерів.

🔹Проблема ще й глибша. Українська податкова культура досі виходить не з презумпції невинуватості платника, а з презумпції його вини. Бізнес часто сприймається не як джерело економічного зростання, а як підозрілий об’єкт для "мобілізації податків". Це накладається на багаторічну традицію конфіскаційного оподаткування: не витрати підганяються під доходи, а доходи будь-якою ціною підтягуються під видатки бюджету. Звідси - сумнозвісні "індикативи", плани зборів, донарахування, штрафи і вся система, яка історично заохочувала дискрецію.

🔹Потрібно не дозволяти податковій писати правила для самої себе. Потрібна глибока податкова реформа: спрощення і впорядкування адміністрування ПДВ, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці, детінізація, скорочення неефективних витрат, пенсійна реформа і повне перезавантаження ДПС за принципами реформ БЕБ та митниці.
Читати весь текст

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайтеспонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

😈🏭🔥Призупинив роботу один із найбільших НПЗ Росії NORSI через "уламки дронів"

Один із найбільших російських нафтопереробних заводів - NORSI, який є четвертим за потужністю в країні, - 5 квітня призупинив роботу після удару українських дронів, пише Reuters.

Тимчасова зупинка підприємства додає нової невизначеності російському енергетичному сектору, який і без того перебуває під постійним тиском українських атак. Під удари регулярно потрапляють не лише НПЗ, а й ключові нафтові експортні термінали Росії на Чорному та Балтійському морях.

У неділю російська влада заявила, що після атаки безпілотників на НПЗ NORSI спалахнула пожежа. Губернатор Нижньогородської області Глєб Нікітін повідомив, що на території заводу було уражено два об’єкти, а також постраждали електропідстанція та кілька житлових будинків.

За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, компанія Лукойл наразі не виставляє на продаж із цього заводу бензин, дизельне пальне та мазут. Підприємство розташоване приблизно за 450 км на схід від Москви.

За словами співрозмовників Reuters, постачання продукції з НПЗ можуть залишатися зупиненими щонайменше до кінця місяця.

У Лукойлі на запит агентства оперативно не відповіли.

NORSI є також другим за величиною виробником бензину в Росії. Його потужність дозволяє переробляти 16 млн тонн нафти на рік, або близько 320 тисяч барелів на добу.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Рада продовжила дію військового збору на 3 роки після завершення війни - ЕП
Згідно з результатами, за ухвалення законопроєкту 15110 в цілому проголосували 257 депутатів.

Як інформує Міністерство фінансів, закон передбачає продовження сплати військового збору у чинних на сьогодні розмірах протягом трьох років після припинення або скасування воєнного стану.

Законом передбачено, що протягом трьох років діятимуть поточні ставки військового збору:

для фізичних осіб — 5% (для військовослужбовців та працівників сектору безпеки і оборони — 1,5%);
для фізичних осіб — підприємців 1-ї, 2-ї та 4-ї груп єдиного податку — 10% від розміру мінімальної заробітної плати;
для платників єдиного податку 3-ї групи (фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, крім е-резидентів) — 1% від доходу.

Насправді це не найгірше що могло бути, бо попередньо нам хотіли навішати довічну сплату військового збору. Щоправда є побоювання, що по закінченню цього 3-річного терміну виникне бажання ще продовжити.

І ключове в цьому питання: на жаль, ніколи військовий збір не йшов напряму на армію. Гроші як частина ПДФО скидувалися у загальний котел і звідти витрачалися.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Ціна на нафту з РФ найвища за 13 років. Все завдяки війні з Іраном - Bloomberg
Ціни на російську нафту підскочили до найвищого рівня більш ніж за 13 років - на тлі глобального нафтового ралі, спричиненого війною навколо Ірану.

Флагманський російський сорт Urals 2 квітня подорожчав до $116,05 за барель у порту Приморськ - найбільшому нафтовому експортному терміналі Росії на Балтійському узбережжі. Про це свідчать дані Argus Media.

Ця ціна, яка не враховує вартість доставки, майже вдвічі перевищує середній рівень $59 за барель, закладений у російський бюджет на цей рік. Додаткові нафтові доходи частково послаблюють тиск на фінанси Кремля, який продовжує війну проти України.

Конфлікт на Близькому Сході фактично перекрив близько п’ятої частини світових поставок нафти, що проходять через Ормузьку протоку. Президент США Дональд Трамп зажадав від Тегерана відкрити цей критично важливий морський шлях, пригрозивши в іншому разі знищенням ключової інфраструктури. Кінцевим терміном він назвав 20:00 за східним часом США у вівторок.

У російському чорноморському порту Новоросійськ сорт Urals у четвер коштував $114,45 за барель, також за даними Argus Media. Середній дисконт Urals із західних портів Росії до світового еталона Dated Brent звузився до менш ніж $27,75 за барель - це найнижчий рівень із середини грудня.

До моменту прибуття в Індію Urals уже торгується з премією до Brent. За даними агентства, вона розширилася до $6,1 за барель проти $3,9 ще два тижні тому. Водночас залишається незрозумілим, чи дістається Росії повністю ця різниця між експортною ціною та ціною поставки.

Втім, можливості Москви повною мірою скористатися глобальним стрибком нафтових цін обмежують українські удари по нафтовій експортній інфраструктурі та нафтопереробних заводах. Київ посилив атаки на морські порти, особливо на Балтиці, звідки відвантажується близько 40% усієї російської сирої нафти, що експортується морем. Це створює перебої із завантаженням і зменшує доходи Росії від сировинного експорту.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Березень 2026 року відзначився наступними рекордами:
- Польоти шахедо-мопедів над територією України досягли нового рівня у 208 штук за день, побивши рекорд липня минулого року (203 штуки). Зусилля сил оборони з їх нейтралізації теж були рекордними - в середньому недолітали до цілі 188 штук на день (проти 180 у липні). Ефективність наших протиповітряних сил покращується четвертий місяць поспіль, і у березні перетнула позначку в 90%. Будемо сподіватися, що останній тренд буде продовжуватися.

- Четвертий місяць поспіль зростає кількість враженої ворожої автомобільної техніки: в середньому 196 штук на день (проти 145 у лютому). Очевидно, це є наслідком як того, що ворог більше атакує із всякого автомотлоху, так і того, що українські сили ефективно б'ють по ворожій логістиці.

- Запуски кабів та дронів-камікадзе супостатом на фронті теж значно зросли (до 258 та 8928 штук на день, відповідно). Примітно, що кількість запущених кабів зростає попри відносно стабільну кількість авіаційних ударів – виходить, що вража авіація несе дедалі більше кабів (імовірно, ці бомби дрібнішають).

- Кількість знищених ворожих безпілотників на лінії фронту експоненційно зростає четвертий місяць поспіль. У березні це вже 1921 штука на день ( 72% порівняно з рекордом лютого). Виходить, що українські сили оборони знищують приблизно кожен п’ятий безпілотник на фронті, тоді як рік тому це був лише кожен двадцятий. Більше того, якщо рік тому на 10 вражених окупантів приходився один вражений безпілотник, то у березні цього року це вже було 18 безпілотників.

Таким чином, у березні закріпився тренд лютого: бойові дії стають дедалі більш дистанційними та «безпілотними».
via Олександр Паращій, керівник з досліджень Concorde Capital

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🏦На 5% впали міжнародні резерви України у березня - до $52 млрд
Станом на 1 квітня 2026 міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $51 998,0 млн. У березні вони зменшилися на 5%.

Таке скорочення пояснюється валютними інтервенціями Національного банку та виплатами за державним боргом в іноземній валюті. Ці витрати лише частково перекрили надходження від міжнародних партнерів і від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики - валютних ОВДП. Попри зниження, обсяг міжнародних резервів залишається достатнім для підтримки стійкості валютного ринку.

На зміну резервів у березні 2026 року вплинули кілька чинників.

По-перше, операції Національного банку на валютному ринку України. У березні Національний банк продав на валютному ринку $4 774,4 млн.

По-друге, надходження уряду та виплати за обслуговування і погашення державного боргу. У березні на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $3 045,9 млн, з них:

$1 521,1 млн - від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF);
$1 474,3 млн - через рахунки Світового банку;
$50,5 млн - від розміщення валютних ОВДП.

На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було виплачено $123,3 млн, зокрема:

$59,4 млн - на обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
$6,1 млн - на обслуговування боргу перед ЄС;
$5,2 млн - на обслуговування ОВДП;
$52,6 млн - іншим кредиторам.

Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $260 млн.

По-третє, переоцінка фінансових інструментів. У березні через переоцінку вартість фінансових інструментів зменшилася на $656,2 млн. Це сталося через зміцнення долара щодо інших резервних валют і зниження ціни на золото.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,5 місяця майбутнього імпорту.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Щонайменше 83 чиновники задекларували 108 об'єктів закордонної нерухомості, придбаних після лютого 2022 року, згідно із дослідженням Економічної правди

Квартири, будинки, земельні ділянки у 20 країнах. Більшість оформили майно на дружину, чоловіка або дітей і відзвітували перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Деякі задекларували лише після того, як журналісти написали про знахідку першими, як у випадку з Корявченковим.

У таких випадках у країнах з низьким рівнем корупції вмикається податкова та інші органи, які просять пояснити високі витрати виходячи зі скромних доходів. Якщо чиновник не може це зробити, то це підстава для обвинувачення: а) несплата податків; б) незаконне збагачення.

У нас же можна закривати очі на топ-автопарки та іноземну нерухомість посадовців, проте ганяти нещасних ФОПів, обіцяючи їм ПДВ із оборотом у понад 1 млн грн.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Але навіть в цій публікації топ-банкіра у поважному і респектабельному виданні боязнь зробити навіть натяк на атомну енергетику. За співвідношенням ціна/безпека/екологічність - це найкраще, що може бути у світі.

Ми у нашому відео "Як "екологи" знищують економіку й екологію: прокляття Ґрети Тунберг" з купою досліджень і розрахунків на руках довели, що "зелений перехід" є згубним для економіки. Саме відмова від АЕС призвела до того, що та ж Німеччина стала більше споживати викопного палива, відповідно, збільшуючи викиди СО2, чим перекреслила ефект від усіх введених в експлуатацію вітряків та сонячних панелей.

Має працювати здоровий глузд, науковий підхід, а не релігійне мислення "вірю / не вірю". На жаль, екологічні фундаменталісти Європи перетворили екологію з науки в елемент віри, що передбачає жорстку і безкомпромісну боротьбу з "єретиками".

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Залежність Європи від викопного палива створює ризики для цінової стабільності
Стаття у Financial Times Френка Елдерсона, члена Виконавчої ради Європейського центрального банку та заступника голови наглядової ради ЄЦБ.

Енергетична залежність Європи стала одним із найвразливіших місць нашої економіки. Недавні стрибки цін на енергоносії призвели до масштабного відтоку ресурсів з Європи, змусили уряди вдаватися до екстрених заходів і виснажили державні фінанси. Ці витрати реальні, вони повторюються і значною мірою є марними.

Якби Європа досягла своїх цілей у сфері сталої енергетики, зв’язок між внутрішніми цінами на енергоносії та нестабільністю світових енергетичних ринків був би значно слабшим.

Енергетична політика — це сфера відповідальності демократично обраних урядів, і це правильно. Але водночас енергетична залежність Європи має серйозні наслідки і для Європейського центрального банку. Наше головне завдання — забезпечення цінової стабільності. Однак постійні коливання цін на енергоносії дедалі більше ускладнюють досягнення цієї мети.

Європа й досі залишається серед розвинених економік, які найбільше залежать від імпорту викопного палива. Особливо гостро ця вразливість проявилася після початку війни Росії проти України, коли ціни на енергоносії різко зросли, а інфляція в єврозоні в жовтні 2022 року досягла 10,6%. Це явище дехто цілком влучно назвав «викопною інфляцією».

Остання геополітична напруженість показала, наскільки мало змінилася ця залежність: конфлікт на Близькому Сході спровокував новий стрибок цін на енергоносії в Європі. У березневому макроекономічному прогнозі фахівців ЄЦБ зазначається, що це призведе до вищої інфляції та повільнішого економічного зростання у 2026.

Перед нами постає складна дилема. Посилення монетарної політики заради стримування інфляції може поглибити економічне уповільнення. Натомість її пом’якшення для підтримки зростання може закріпити інфляцію на підвищеному рівні.

Європа не здатна повністю усунути геополітичні ризики, але може суттєво зменшити свою вразливість до них. Найефективніший шлях — скоротити залежність від імпортованого викопного палива та прискорити системний перехід на чисту енергетику всередині Європи.

Приклад Іспанії, яка активно розвиває відновлювану енергетику, добре демонструє переваги таких інвестицій. За оцінками Банку Іспанії, оптові ціни на електроенергію на початку 2024 були приблизно на 40% нижчими, ніж були б за умови, якби вітрова та сонячна генерація залишалася на рівні 2019.

Ширше впровадження подібних підходів означало б менше потрясінь для домогосподарств, бізнесу, державних фінансів і фінансових ринків, а в підсумку — вищу макроекономічну та цінову стабільність.

Дехто стверджує, що такий перехід буде надто дорогим. Справді, за оцінками Європейської комісії, у 2026–2030 обсяг необхідних інвестицій має становити близько 660 млрд євро щороку.

Інвестиції в чисту й стійку енергетику дозволяють скоротити величезні витрати на викопне паливо. Сьогодні Європа витрачає майже 400 млрд євро на рік на його імпорт. Водночас граничні витрати на виробництво відновлюваної енергії всередині Європи структурно нижчі. Після створення необхідної інфраструктури сама енергія фактично стає майже безкоштовною.

Згідно з новим аналізом Комітету Великої Британії зі зміни клімату, кожен фунт, вкладений у сталу енергетику, приносить від 2,2 до 4,1 фунта вигоди. Тому не дивно, що в недавніх стратегічних доповідях, зокрема у звіті Маріо Драґі «Майбутнє європейської конкурентоспроможності», декарбонізацію названо одним із ключових елементів довгострокової економічної стратегії Європи.

Потрібні значні стартові інвестиції, глибокі та ефективні ринки капіталу, а також передбачувана державна політика. Щоб мобілізувати капітал у потрібних масштабах, доведеться просунутися у створенні союзу заощаджень та інвестицій.

Потрібно дотриматися цілей декарбонізації та зберегти Систему торгівлі квотами на викиди як надійний ринковий механізм ціноутворення на вуглець.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇨🇳🤝💩Тим часом китайські братушки, судячи з повідомлень інсайдерських ТГ-каналів РФ, успішно заробляють на російському газу.

Купують з суттєвими знижками і перепродають втридорога, залишаючи собі велику маржу.

Оце справжня дружба з метою побудови багатополярного світу, знищення гегемонії Заходу та побудови альтернативи всяким G7, НАТО і ЄС.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Гарне спостереження:

Впровадження вільного ринку та капіталізму у Східній Європі не тільки зробило ці країни набагато заможнішими, а й значно підвищило середню тривалість життя.

За соціалізм виступають лише ті, хто ніколи на власному досвіді не відчував соціалістичних злиднів. Не слухайте їх.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇪🇺🇺🇦Україна на 9% виконала план для членства в ЄС

Минуло три повних місяці 2026 року, тобто 25% часу, за який ЄС чекає від нас втілення всього плану. Та наразі експертна оцінка дає Україні за його виконання лише 9 балів зі 100, тобто менше навіть за 10%.

За деякими пунктами маємо нулі або ж 0,5 (наприклад, коли пункт складається з двох елементів, і лише за одним з них є прогрес, та й той – мінімальний).

... Тому Україна – від уряду до парламенту та президента – повинна нарешті зробити все, щоб довести ЄС свою спроможність проводити фундаментальні реформи і відновити цю роботу.
Докладніше в ЄП

Цікаво, що на цей раз завадило керівникам держави у впровадженні змін? Пишіть варіанти у коментарях

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

На 14% зріс дохід топ-10 банків України - Opendatabot

304,27 млрд грн сукупного доходу отримали торік банки-лідери Індексу Опендатаботу 2026. За рік дохід банків зріс на 14%.

80% сукупного доходу всіх 60 українських банків сформувала десятка лідерів. Більша частина цих коштів традиційно припадає на 5 державних банків: 67% доходу банківської сфери Індексу, або 202,89 млрд грн.

Беззаперечним лідером ринку залишається ПриватБанк — 122,63 млрд грн доходу. Це на 11% більше, ніж роком раніше. Водночас чистий прибуток банку зменшився на 28% — до 29,08 млрд грн. Попри це він все одно залишається найбільш прибутковим банком країни.

Основною причиною падіння прибутку стали податкові витрати: у 2025 році вони склали 58,88 млрд грн — близько 67% від прибутку до оподаткування. Додаткові податкові зобов’язання виникли після того, як банк припинив визнавати активи, пов’язані з колишніми власниками, і нарахував близько 37,5 млрд грн податку на прибуток.

Другу сходинку рейтингу традиційно посідає державний Ощадбанк. Його дохід у 2025 році склав 41,68 млрд грн — на 13% більше, ніж у рік до того. Прибуток також зріс на 12% і сягнув 16,63 млрд грн.

Найбільш помітний прорив року зробив приватний Універсал банк (monobank). Його дохід зріс у 1,4 раза: до 27,2 млрд грн. Завдяки цьому банк піднявся на третю позицію, випередивши Райффайзен Банк. Крім того, Універсал показав і найбільше зростання прибутку серед банків-лідерів Індексу: у 2,8 раза.

Райффайзен Банк цього року опустився на четверте місце. Його дохід зріс на 8% і склав 23,63 млрд грн. Водночас банк наростив прибуток у 2,5 раза — до 10,74 млрд грн.

П’яту позицію другий рік поспіль займає ПУМБ. Дохід банку зріс на 23% — до 22,6 млрд грн, а прибуток подвоївся і сягнув 8,05 млрд грн.

Укрсиббанк уже третій рік поспіль утримує сьому позицію в Індексі. Його дохід зріс на 5% і склав 16,06 млрд грн. При цьому прибуток збільшився у 1,4 раза — до 5,8 млрд грн.

Державні Укргазбанк та Укрексімбанк другий рік поспіль посідають сьоме та восьме місця відповідно. Укргазбанк торік наростив дохід на 7% — до 13,48 млрд грн, а прибуток збільшив у 1,7 раза й отримав 4,87 млрд грн. В Укрексімбанку 9% доходу за рік — 13,25 млрд грн, а от прибуток зріс у 1,6 раза — до 8,86 млрд грн.

ОТП Банк став одним із небагатьох, кому вдалося покращити позиції у рейтингу. Він піднявся з десятого місця на дев’яте. Його дохід у 2025 році зріс на 7% і склав 11,85 млрд грн, а прибуток збільшився у 1,3 раза — до 8,99 млрд грн.

П’ятим державним банком у десятці залишається Сенс Банк. Попри зростання доходу на 7% — до 11,85 млрд грн — він опустився в рейтингу на одну позицію і тепер посідає десяте місце. Його прибуток, навпаки, зменшився на 16% і склав 3,2 млрд грн.

Загалом різке зростання прибутків у більшості банків торік може пояснюватися не лише операційними результатами. За звітами НБУ, витрати на податок на прибуток у 2025 році становили близько 25% від прибутку до оподаткування, тоді як у 2024 році цей показник був приблизно вдвічі більшим — близько 50%.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

⚡❗Від Lockheed до європейських стартапів: виробники зброї змагаються за замовлення, пов’язані з війною проти Ірану - Financial Times

Адміністрація Дональда Трампа звернеться до Конгресу із запитом на $1,5 трлн оборонних витрат на 2027 рік. Це на 56% більше, ніж у 2025-му. Паралельно Пентагон попросив Білий дім подати ще один окремий запит — на додаткові $200 млрд для фінансування війни з Іраном.

Лише за перші 16 днів бойових дій США разом із союзниками використали понад 11 200 боєприпасів, а їхня орієнтовна вартість, за підрахунками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), сягнула $26 млрд.

Серед використаного озброєння — понад 1200 ракет і систем ППО Patriot виробництва RTX, сотні далекобійних ракет Tomahawk, а також більш як 300 перехоплювачів THAAD, виготовлених Lockheed Martin.

Саме RTX, Lockheed Martin і ще один гігант американського оборонного сектору — Northrop Grumman — вважаються головними претендентами на найбільший зиск від нових контрактів. Ідеться, зокрема, про $16,5 млрд іноземних військових продажів країнам Перської затоки, які Державний департамент США схвалив від початку війни.

Таким чином, війна з Іраном уже стає потужним драйвером для оборонної промисловості: Вашингтон готує безпрецедентне збільшення військових витрат, а найбільші західні виробники зброї розраховують перетворити новий конфлікт на хвилю масштабних замовлень.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Митниця - пріоритет у протидії корупції для бізенсу
Минулого тижня НАЗК презентувало щорічне масштабне дослідження населення і бізнесу про розуміння, сприйняття та поширеність корупції.

Саме опитування робила компанія Info Sapiens (це дуже професійні соціологи, ми теж до них звертаємося, коли потрібні послуги з опитування бізнесу).

Там безліч цікавих даних. Ми звернули увагу на розділ "Пріоритетні сфери боротьби з корупцією". Для підприємців вже не перший рік поспіль лідерство за митницею.

Нагадаємо, що у листопаді 2024 року парламентарі прийняли закон про перезавантаження митниці. З того моменту системно Мінфіном затягувався конкурс на голову ДМС. Нарешті конкурсна комісія відібрала двох кандидатів. Тепер міністр Сергій Марченко має вибрати одного протягом 10 днів з моменту подачі. Все ще чекаємо.

Це до теми про створення умов для ведення бізнесу, економічного зростання, що має повертати українців в Україну. Декларується одне, а робиться - протилежне.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Ключовий балтійський порт Росії відновив відвантаження нафти після атак - Bloomberg

Один із головних нафтових портів Росії на Балтиці — Усть-Луга — відновив відвантаження сирої нафти після кількох днів простою, спричиненого серією українських дронових атак у регіоні.

За даними Bloomberg, у суботу танкер класу Aframax Jewel розпочав завантаження.

Відвантаження в Усть-Лузі, яка є ключовим експортним хабом російської нафти на заході країни, припинилися наприкінці березня на тлі посилення українських ударів по енергетичній інфраструктурі вздовж балтійського узбережжя.

Водночас Україна продовжує атаки на російську нафтову інфраструктуру в Балтійському регіоні. Зокрема, раніше в неділю було пошкоджено об’єкти в порту Приморськ. Такі удари спрямовані на скорочення доходів Росії від експорту нафти, особливо в умовах зростання світових цін на енергоносії через війну на Близькому Сході.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Після загибелі батька очолила господарство: як працює фермерка з Краснопілля за 10 кілометрів від РФ

Дар’я Придатко — голова фермерського господарства у Краснопіллі, що за 10 кілометрів від кордону з Росією. Ще кілька років тому вона працювала лаборанткою, а нині керує господарством під обстрілами. 19 серпня 2022 року на міні загинув її батько — голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Сумської області Іван Дейнека. Після цього жінка взяла на себе справу його життя.
У господарстві до 100 гектарів землі. Більшість складів зруйновані внаслідок російських атак.

Українські підприємці - це основа економіки, її хребет. Саме на них є основна надія у повоєнному відновленні країни. І вони ефективніші за державу. Головне, щоб підприємцям не заважали і створили сприятливий бізнес-клімат в країні

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Непоганий старт відео про демографію... мали скепсис, бо тема не дуже хайпова відео здалося заскладним через велику кількість даних

Дякуємо, що сприяєте поширенню своїми переглядами, лайками і коментарями

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1