Канал Ціна Держави

Ціна Держави

we:@cost.ukraine
4.3 тис дописів, 23 підписників
Ціна Держави на we.ua
Проєкт “Стіна”: Яким має бути кордон, коли в тебе агресивний сусід?

Стіна. Проєкт, який застряг між реальністю та міфами. Палкі суперечки навколо нього не вщухають у країні, яка понад дванадцять років веде війну за власне виживання.

Над Стіною досі іронізують. Її звели до образу «паркана з сітки» і «решітки для гриля», яка здатна захистити хіба від «диких кабанів». Але не країну.

Час розставити крапки над “і”.

У цьому відео ми розкриємо правду. Покажемо факти. Продемонструємо докази. Ви побачите, що насправді відбулося з проєктом. Яка роль російської пропаганди. Хто приймав рішення усередині країни? Розкажемо, як захищають свої кордони у Європі. І ви побачите, як вас не лише намагалися, а, можливо, навіть змогли обдурити.

Наше ексклюзивне розслідування на тему, за яку ніколи не візьмуться інші.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • Проєкт “Стіна”: Яким має бути кордон, коли в тебе агресивний сусід?Стіна. Проєкт, який застряг між реальністю та міфами. Палкі... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
✞☭ Чи був Ісус соціалістом?
На Великдень три роки тому Ціна держави вирішила розібратися із твердженням, що Ісус Христос був прихильником соціалізму, адже одне з найвідоміших Його висловів "легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже".

У відео ви дізнаєтесь, що думав Христос про ринкову економіку, трудові контракти, гроші та багатство.

Підтримайте поширення якісного україномовного контенту переглядом, лайком і коментарем.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • ✞☭ Чи був Ісус соціалістом?На Великдень три роки тому Ціна держави вирішила розібратися із твердженням, що Ісус Христос був при... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
Єгипет пообіцяв більше не купувати зерно, яке Росія вивозить з окупованих українських територій. Заява гучна і важлива, але головне питання — чи реально це проконтролювати на практиці.

Після зустрічі Володимира Зеленського з президентом Єгипту Абделем Фаттахом ас-Сісі прозвучала обіцянка, що Каїр не прийматиме таке зерно. І це справді принципова історія: за словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, торік Росія вивезла з окупованих територій понад 2 млн тонн зерна, і майже 40% цього обсягу пішло саме до Єгипту.

Але проблема в тому, що довести походження такого зерна дуже складно. Як пояснює журналістка-розслідувачка SeaKrime Катерина Яресько, у Чорному морі судна масово або вимикають AIS, або використовують спуфінг — тобто передають фальшиві сигнали про своє місцезнаходження. На екрані судно може “бути” в Туреччині чи Новоросійську, а насправді вантажитися в Маріуполі, Бердянську, Севастополі чи Феодосії.

Схема працює просто: судно зникає з радарів у Чорному морі, а потім знову “з’являється” вже дорогою до Босфору. За цей час воно встигає завантажитися в окупованому порту. Далі в хід ідуть фейкові документи: замість конкретного порту вказують щось розмите на кшталт “один із російських портів Чорного моря”. І в країні призначення ці папери часто приймають без зайвих запитань.

Саме тому одного лише AIS недостатньо. Потрібні фото, відеофіксація, документи, супутні докази, конкретні кейси і постійний тиск на країни, які приймають такі вантажі.

І тут важливий момент: навіть якщо Єгипет не перекриє цей канал миттєво, сама публічність теми вже має значення. Тепер Україна може опиратися на цю заяву і надсилати не загальні ноти, а матеріали по конкретних рейсах і суднозаходах. Якщо Каїр почне реагувати хоча б на частину таких випадків — це вже буде результат. Якщо ні, стане зрозуміло, що заява була лише політичним жестом.

Ще один важливий висновок: Єгипет більше не є головним напрямком для краденого українського зерна. За словами Катерини Яресько, перше місце тепер вийшло до Сирії. І це, мабуть, найтривожніша частина всієї історії. Якщо відкрити сервіси відстеження руху суден, можна побачити постійний трафік зерновозів з окупованих портів саме до Сирії. Після зміни режиму там була коротка пауза, але потім прийом великих обсягів зерна з окупованих територій поновився.

Втім, навіть точкові збої ламають економіку цієї схеми. Один із останніх кейсів: судно з краденим зерном не прийняли в Туреччині. Воно тижнями простоювало біля узбережжя, потім змінило напрямок, знову чекало і досі не могло нормально розвантажитися. А це вже прямі збитки для трейдерів і судновласників: зриваються строки, ростуть витрати, потрібно шукати новий порт, нового покупця або нову логістику. Чим більше таких проблем — тим менше прибутку від краденого зерна.

Так, Росія може частково перекидати зерно іншими маршрутами — залізницею чи через інші порти. Але це дорожче, довше і складніше. А отже, будь-яке ускладнення цієї логістики вже працює на Україну.

Тож головне зараз — не сама заява Єгипту, а те, чи перетвориться вона на реальні дії. Бо кожен зірваний рейс, кожна затримка і кожен закритий порт для краденого зерна — це не символічна, а цілком практична втрата для Росії.

Докладніше у Латифундіста читайте

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Єгипет каже «ні» зерну з ТОТ: чи реально це і хто тепер головний покупець краденої пшениці
Єгипет пообіцяв більше не купувати зерно, яке Росія вивозить з окупованих українських територій. Заява гучна і важлива, але голо... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
От просто уявіть... Маленьке село, загублене десь серед херсонських степів, в якому проживає близько 300 людей. Зараз тут немає середньої школи, немає дитячого садка, немає доріг, але є ... чемпіони України з карате. Ба більше, в селі, куди складно доїхати навіть позашляховиком, живуть діти - призери Чемпіонату світу з кіокушин. Деякі з них змушені ходити на тренування пішки по 14 кілометрів, адже, якщо пам'ятаєте, доріг у тих краях майже немає...

Зараз малі чакноріси поїхали до Польщі, де вже завтра представлятимуть нашу країну та Херсонщину на Чемпіонаті Європи. На вояж каратистам збирали всім селом, бо то досить дороге задоволення.

Подробиці про те, як життя в маленькому Михайлові змінив переїзд у ті краї тренера з Херсона, який рятувався від росіян, - оно назнімав у сюжеті. Чесно, Голлівуд може спокійно брати цю історію за сценарій для крутої драми або бойовика.

Хто хоче допомогти дітям, які в далекому степу культивують карате, - можете зробити. Арігато вам за це, як то кажуть у нас на Херсонщині.
https://youtu.be/wtHxoCt4fIg

via Коберник Петроhttps://www.facebook.com/kobernik.petro/posts/pfbid02Pi4FLgn8M5nwZRGfenq6ayKfZpRNzmfpCcWu5TP4LEYi5Qa2r6f5sTcZa5B63j29l?__cft__[0]=AZag0WAcCoTePc_AUiAPKWs4di__r_pSmNqKwOj5bdbq1nSVXh_kiWCaUn0P8QS8N0YJmFSTMKojOBjZxclnmZxaVmV5PfGM7x7y0eAXXUc6dybOUSLflCjJEtRR8wuJg5uPTdRZ8VjsL7B5BwsHX7oPpwOR35bx72WGjNmMbkdslg&__tn__=,O,P-R
  • От просто уявіть... Маленьке село, загублене десь серед херсонських степів, в якому проживає близько 300 людей. Зараз тут немає ... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
😈💩Україна завдала удару по нафтових родовищах «Лукойла» в Каспійському морі

У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України атакували дві російські бурові платформи на шельфі Каспійського моря. Про це повідомили Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій. Операцію провели в межах стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу Росії.

Ціллю стали льодостійкі стаціонарні платформи ЛСП-2 на родовищі імені Валерія Грайфера та ЛСП-1 на родовищі імені Юрія Корчагіна. У ССО наголосили, що обидві платформи належать російській компанії «Лукойл».

Об’єкти розташовані в північній частині Каспійського моря, майже за 1000 кілометрів від лінії фронту, і відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії паливно-мастильними матеріалами.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • 😈💩Україна завдала удару по нафтових родовищах «Лукойла» в Каспійському моріУ ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України а... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
Ох ці ж шукачі велферу і халяви... Давайте допоможемо жінці у Польщі отримати виплати в Україні )))

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • Ох ці ж шукачі велферу і халяви... Давайте допоможемо жінці у Польщі отримати виплати в Україні )))📩 Підписуйся на
Ціна Держави на we.ua
🫡У 2025 році прибуток «Газпром нефти» скоротився майже вдвічі проти 2024-го. Загалом доходи компанії знижуються вже з 2023 року.

Чистий прибуток «Газпром нефти» за підсумками 2025 року становив 246 млрд рублів, йдеться у пресрелізі компанії. Це на 49% менше, ніж роком раніше: у 2024-му компанія заробила 479,5 млрд рублів.

Таким чином, прибуток «Газпром нефти» падає третій рік поспіль, хоча востаннє збитковою компанія була ще у 1999 році. Якщо у 2023 році річні доходи зменшилися лише на 7%, то у 2024-му спад уже сягнув чверті.

Окрім втрати європейського ринку після повномасштабного вторгнення в Україну, експерти пояснювали погіршення фінансових результатів структур «Газпрому» також підвищенням податку на видобуток корисних копалин. Цей крок російська влада використовувала для покриття зрослих військових витрат.

У 2024 році в Росії обговорювали сценарій об’єднання «Газпром нефти», «Роснефти» та «Лукойла» в одну національну компанію. За цим планом саме «Роснефть» мала поглинути «Газпром нефть» і «Лукойл», однак частина керівників цих корпорацій виступила проти такого злиття.

Керівництво «Газпрому» заявляло про намір реструктуризувати компанію та скоротити штат, щоб реагувати на рекордні збитки. Однак на практиці в корпоративній структурі майже нічого не змінилося. Однією з причин є те, що Кремль регулярно використовує компанію не лише для профільного бізнесу, а й для виконання спеціальних політичних завдань. Зокрема, «Газпром» залучають до пропагандистських проєктів, будівництва спортивних об’єктів і благоустрою міст.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ціна Держави на we.ua
Голова офісу міграційної політики з заспокійливою мантрою: українська демографічна та економічна проблема

Текст від каналу «Економічний Вісник».
«1–1,5 млн українців можуть виїхати за кордон на заробітки після завершення війни», заявив голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.

В статті зазначається, що характер міграції змінюється — причиною виїзду стає трудова міграція із наступною підтримкою родин в Україні (у вигляді грошових переказів), тоді як на початку війни вона була обумовлена небезпекою. Це фокусування на другорядному питанні й зняття нервової напруги читача, розрада.
Насправді, залишення батьківщини такою великою кількістю українців у катастрофою для ринку праці та бюджету — соціальної його частини.

По-перше, ринок праці на фоні мобілізації та міграції відчуває структурний дефіцит кадрів, що довгий час сприяло інфляції. По-друге, із такою масовою міграцією (1–1,5 млн) значно скоротиться кількість платників податків. Тепер перейдемо ж до структури української економіки та демографії.

В Україні спостерігається тривалий негативний демографічний тренд паралельно з міграцією (обидва посилені війною), що призводить до скорочення наявної кількості робочих кадрів.
За різними оцінками, населення України на початку 2026 становить 28–33 млн осіб, тоді як у 2020 — 41,5 млн, суттєвий відтік.
Скорочується населення працездатного віку (15–64 роки): до 2030 воно зменшиться з поточних 26,25 млн до 25,82 млн.
Серйозного удару ринок праці зазнав через війну: на 2024 кількість працездатного населення скоротилася на 40% відносно 2021.

При цьому реальна кількість зайнятого населення у 2021 дорівнювала 15 млн, тоді як останні дані повідомляють про приблизно 10,4 млн працівників. Це означає, що співвідношення працюючих українців та пенсіонерів фактично дійшло пропорції 1:1.

Трудова міграція та відтік населення дійсно стали причиною закордонних переказів, що в останні роки до війни становили 8–10% ВВП. Проте це прискорило старіння українського суспільства, висмикнуло молоді кадри з ринку й додало навантаження на пенсіонерів (нижче буде видно) та бюджет.

Поточна кількість пенсіонерів в Україні — 10,2 млн осіб. Цікавий, проте одночасно сумний факт: ~2,8 млн з них продовжують працювати, що відображає високе навантаження на соціальну політику та низький рівень пенсій. Тобто, держава вже нездатна забезпечити рівень пенсій, що не спонукає в працювати, оскільки бюджет перевантажений. Тут відображається і проблема рентоорієнтованості української економіки, її низької продуктивності — ті працюючі 10,4 млн нездатні генерувати такий обсяг вартості, що конвертується у відповідний обсяг державних податків для забезпечення соцполітики.

Навантаження на пенсійний фонд буде зростати (ефект буде посилюватися за рахунок скорочення працюючого населення). Частка людей віку 65 : 1991 — 12%, 2021 — 18%, 2024 — 22%, 2030 (прогноз) — 24–26%.
Це означає 9–10 млн пенсіонерів навіть при скороченні населення, що виливається в проблему — пенсіонерів на одного працюючого все більше, навантаження на бюджет і «гарячої молоді», яка будує майбутнє країни, все менше.

Таким чином, картина вимальовується депресивна. Закордонні перекази від трудових мігрантів — це безпідставний оптимізм, крім того стихія, на яку не можна покладатися при державному плануванні.

Ця надія може залишатися, якщо не враховувати певний емпіричний факт — грошові перекази із-за кордону поступово зменшуються.
У 2020 вони становили $12,1 млрд, у 2021 — $15 млрд, у 2022 — майже $13 млрд, у 2023 — $11,5 млрд, у 2024 — $9,6 млрд, у 2025 — понад $8 млрд.
Це завʼязано з асиміляцією мігрантів на фоні війни в Україні, що продовжується. Наразі ніхто не може назвати точні терміни закінчення війни, тож зберігається невизначеність, невигідна для України в цілому й в аспекті переказів окремо.
Чим довше йде війна, тим більше українських мігрантів закріпляться за кордоном, тим менше з них повернеться.

Нагадаємо про наше відео 🤱Українці вимирають: що робити з демографією?

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • Голова офісу міграційної політики з заспокійливою мантрою: українська демографічна та економічна проблемаТекст від каналу «Еко... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
Європейські аеропорти можуть зіткнутися з дефіцитом авіапального вже за три тижні - The Guardian

Те про що писав наш патрон Сергій Будкін підтверджується

Під загрозою можуть опинитися і літні авіарейси, і сезон відпусток, попереджає Airports Council International

Європейські аеропорти попередили, що літній туристичний сезон може опинитися під загрозою, якщо постачання нафти через Ормузьку протоку не відновиться впродовж найближчих трьох тижнів.

Airports Council International Europe (ACI Europe) у листі до єврокомісара з транспорту Апостолоса Ціцікостаса повідомила, що Євросоюз перебуває лише за три тижні від можливого дефіциту авіаційного пального.

Це попередження посилює побоювання щодо можливих скасувань рейсів і зриву літніх відпусток, якщо війна США та Ізраїлю проти Ірану затягнеться. Від початку березня ціни на нафту різко зросли після того, як Іран фактично перекрив Ормузьку протоку — один із ключових морських маршрутів для експорту енергоносіїв із Перської затоки — у відповідь на воєнні дії.

Цього тижня Дональд Трамп оголосив про припинення вогню, однак у п’ятницю ціна на нафту марки Brent усе ще трималася біля позначки 96 доларів за барель через сумніви, чи вдасться це перемир’я втримати. До початку війни нафта коштувала близько 72 доларів за барель.

У листі ACI Europe прямо сказано: якщо прохід через Ормузьку протоку не буде відновлений у значному та стабільному обсязі впродовж наступних трьох тижнів, системний дефіцит авіапального в ЄС стане реальністю.

Ціни на авіаційне пальне стрімко зростають ще з кінця лютого, після ударів по Ірану, санкціонованих Дональдом Трампом і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. За даними Iata, світові ціни на авіапальне наприкінці минулого тижня перевищили торішній рівень більш ніж удвічі й сягнули 1 650 доларів за тонну.

Найбільше постраждала Азія, де ціни зросли на 163% у річному вимірі. У Європі зростання також виявилося дуже значним — 138%, на тлі глобальної боротьби за доступ до обмежених обсягів пального.

Гендиректор найбільшої європейської авіакомпанії Ryanair Майкл О’Лірі цього тижня заявив, що найбільш уразливою до можливого дефіциту авіапального в Європі є Велика Британія, яка не входить до ЄС, через свою залежність від постачання з Кувейту.

За даними провайдера судноплавної аналітики Vortexa, останній танкер з авіапальним для Європи, який пройшов Ормузьку протоку ще до початку війни, має прибути до Копенгагена завтра. Раніше це саме судно в понеділок доставило частину вантажу до Роттердама.

Останній танкер із паливом із країн Перської затоки, призначений для Великої Британії, прибув до Кента у вівторок на судні Maetiga із Саудівської Аравії.

Зазвичай Європа отримувала понад 60% свого авіапального з нафтопереробних заводів країн Перської затоки, причому понад 40% цих обсягів транспортувалися саме через Ормузьку протоку. Тепер, коли Іран фактично взяв під контроль цей критично важливий маршрут, європейські покупці змушені конкурувати з Азією за нові партії пального з інших регіонів світу, поки останні поставки із Затоки ще надходять.

За оцінкою австралійського інвестбанку Macquarie, світовий ринок авіапального виявився особливо вразливим до збоїв у Перській затоці, оскільки для такого продукту існує значно менше альтернативних маршрутів постачання. Якщо частину сирої нафти можна перенаправити в обхід протоки трубопроводами, то для авіапального такої можливості практично немає.

Навіть якщо торговельні потоки відновляться, банк очікує, що ринок нафтопродуктів, зокрема пального, приходитиме до норми щонайменше на два-три місяці довше, ніж ринок сирої нафти.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • Європейські аеропорти можуть зіткнутися з дефіцитом авіапального вже за три тижні - The GuardianТе про що писав наш патрон Сер... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
Джей Ді Венс однозначно допоміг Джабба Гатті з Будапешту на виборах😂😂😂

Після завершення політичної кар'єри може підпрацьовувати віп-агітатором )))

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • Джей Ді Венс однозначно допоміг Джабба Гатті з Будапешту на виборах😂😂😂Після завершення політичної кар'єри може підпрацьовувати... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
Кабмін призначив нового голову Державної митної служби — Ореста Мандзія, одного з фіналістів відкритого конкурсу.

Це рішення ми чекали ще з 1 листопада 2024 року, коли набув чинності закон про перезавантаження митниці. Саме він запустив нову процедуру відбору керівника ДМС і заклав наступний етап реформи — переатестацію всіх працівників.

Орест Мандзій з 2017 року працював у НАБУ, де очолював один із підрозділів детективів.

Це призначення важливе не лише саме по собі. Митниця роками залишається однією з найбільш корумпованих інституцій, а її реформа є однією з ключових умов для співпраці з МВФ. При цьому, за спільними оцінками CASE Україна, Інституту соціально-економічних трансформацій та Економічної експертної платформи, втрати бюджету від контрабанди та “сірого” імпорту становлять 105–120 млрд грн на рік. Або 328,7 млн грн на день. Це ціна нереформування органу - затягування з конкурсом, призначенням тощо.

Сподіваємось, що це буде не просто кадрове рішення, а справжній старт якісного перезавантаження ДМС — із очищенням системи, зменшенням “сірого” імпорту та демонтажем корупційних практик.

До речі, ми стали прям експертами в митній справі, самі того не бажаючи )))
Ось наші доробки у форматі відео по темі:
- Як і скільки заробляють на контрабанді: втрати для економіки України
- Як Нідерланди заробляють мільярди на митниці
- Як податкова і митниця вбивають бізнес в Україні. Презумпція вини платника податків
- Країни Балтії: від совкової митниці до сучасного сервісу на мільярди
- Як Польща заробляє мільярди на митниці
- Контрабандна дірка ЄС: як Болгарія й Румунія контролюють Європу
- Секрет багатства ЄС: як єдина митна система зробила Європу торговим гігантом

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ціна Держави на we.ua
Ну погодьтесь, яке ж в нас гуманне законодавство 🙂
Замість 10 років тюрми за фінансові махінації - н**уя, бо то було давно.
Затягування розгляду справи давно стало рятівним колом для мільйонерів та мільярдерів, щоб уникнути правосуддя.
via Олександр Равчев

Невідворотність покарання - це та ключова річ, яка шкутильгає у нас в судовій системі.

Ми цю теоремо довели на прикладі митниці. Наша доведена теза полягає у тому, що верховенство права (незалежний суд, де можна захистити право власності) - ключ до процвітання.

І що робити з цією судовою системою ми теж знаємо - окреме відео. І знаємо як використати для цього ШІ.

Але, на жаль, ми не можемо на це знайти ресурси...

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • Ну погодьтесь, яке ж в нас гуманне законодавство 🙂 Замість 10 років тюрми за фінансові махінації - н**уя, бо то було давно. За... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
У нас всі представники політичного керівництва кажуть, що в України є унікальний шанс і вікно можливостей на світовому ринку зброї. І кажуть, що можна втратити їх.

Але, водночас, у нас по факту діє негласна заборона на експорт зброї. З початком війни у Перській затоці СБУ обдзвонювало, зокрема, виробників дронів, щоб ті нічого не продавали.

Як так виходить? Права рука не знає, що робить ліва? Чи усі спікери від влади бояться прямо в очі Президенту сказати, що обмеження на експорт продукції ОПК - це дурня?

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ціна Держави на we.ua
🇺🇸🤷‍♀️Чому рівень народжуваності у США впав до рекордного мінімуму - The Wall Street Journal

С
умарний коефіцієнт народжуваності у США, ймовірно, знизився до рекордно низького рівня — 1,57 дитини на жінку у 2025 році, свідчать попередні дані CDC. Народження дітей і надалі зміщується у старші вікові групи: вперше рівень народжуваності серед американок віком 35–39 років перевищив показник жінок 20–24 років.

Нові федеральні дані, оприлюднені у четвер, показують, що у 2025 році показники народжуваності в країні знову оновили історичний мінімум. Водночас уже шостий рік поспіль кількість народжених у США дітей залишається майже незмінною — близько 3,6 мільйона на рік.

Загальний рівень народжуваності — тобто кількість народжень на 1 000 жінок віком від 15 до 44 років — у 2025 році знизився до рекордних 53,1, свідчать попередні дані Центрів з контролю та профілактики захворювань США. Загалом цей показник переважно зменшується ще з 2007 року, коли він досяг піку напередодні рецесії — саме тоді жінки покоління міленіалів почали входити у свій основний репродуктивний вік.

Хоча серед білих неіспаномовних американок минулого року було зафіксовано невелике зростання кількості народжень, серед жінок інших расових та етнічних груп народжуваність дещо знизилася.

Зміна пріоритетів серед молодих жінок, зокрема більші та більш вимогливі можливості на ринку праці, розширені можливості для дозвілля, більша інтенсивність виховання дітей... роблять рішення мати дітей менш привабливим.

Нам би їхні проблеми. У нас рівень фертильності 0,9.

Нагадаємо, у нас вийшло відео 🤱Українці вимирають: що робити з демографією?

📩
Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • 🇺🇸🤷‍♀️Чому рівень народжуваності у США впав до рекордного мінімуму - The Wall Street JournalСумарний коефіцієнт народжуваності... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
🇨🇳🔋Енергетична безпека Китаю проходить не через Ормузьку протоку, а через тотальну електрифікацію - Carnegie Endowment for International Peace


Завдяки електрифікації енергетична безпека Китаю більше не залежить від Ормузької протоки. Країна нарощує свої абсолютні потужності з генерації на вугіллі, хоча частка вугілля у внутрішньому виробництві електроенергії загалом знижується.

Енергетична безпека Китаю насправді пов’язана не стільки з нафтою чи газом, імпорт від яких країна справді потребує. Вона завжди була нерозривно прив’язана до вугілля. Китай споживає понад половину всього вугілля у світі, і саме цей ресурс є головною опорою як для китайської промисловості, так і для електроенергетичної системи.

З 2022 року загальне споживання вугілля помітно зросло. Це збігається з новою хвилею введення потужностей в експлуатацію після різкого повороту Пекіна до пріоритету енергетичної безпеки на тлі внутрішньої енергетичної кризи, про яку йшлося вище. Лише у 2024 році Китай додав колосальні близько 95 ГВт вугільних потужностей — це більше, ніж уся встановлена електрогенеруюча потужність В’єтнаму.

Хоча сонячна енергетика в Китаї вже досягла цінового паритету з вугіллям, країна має потужну промислову базу та цілісну електротехнологічну екосистему, націлену на створення нової енергетичної моделі — або, як дехто це називає, «електродержави». У цій логіці пік вугілля не просто не суперечить такій стратегії, а є необхідною умовою для її реалізації.

На графіку: частка вугілля в енергогенерації КНР

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • 🇨🇳🔋Енергетична безпека Китаю проходить не через Ормузьку протоку, а через тотальну електрифікацію - Carnegie Endowment for Inter... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
📈 Прогрес не стоїть на місці і вже зараз штучний інтелект активно залучають до розвитку бізнесу.

Навчіться обирати та впроваджувати інструменти штучного інтелекту під потреби вашого бізнесу — на курсі AI for Business від robot_dreams.

Вашим ментором буде Андрій Рижков, former Machine Learning Practice Leader у Provectus, який відповідає за розвиток Центру досконалості генеративного AI, керує AI/ML-проєктами від передпродажної стадії до POC.

На курсі ви:
🤖 набудете фундаментальних знань у галузі штучного інтелекту
🤖 розберете концепції штучного інтелекту й машинного навчання
🤖 дізнаєтеся за якими критеріями обирати релевантні інструменти під потреби бізнесу
🤖 зрозумієте, які завдання можна закривати за допомогою АІ/ML-платформ
🤖 розглянете успішні та невдалі кейси застосування АІ-технологій в різних галузях

У результаті — оберете комплекс ефективних АІ-рішень для свого бізнесу та розробите бізнес-стратегію впровадження конкретних АІ-платформ.

Старт курсу: 16 квітня

Деталі, програма та реєстрація ⬅️https://robotdreams.cc/uk/course/1490-ai-for-business?utm_source=tg_costukraine&utm_medium=partner&utm_campaign=ryzhkov_aibiz&utm_content=affiliate&utm_term=rdcc_13
  • 📈 Прогрес не стоїть на місці і вже зараз штучний інтелект активно залучають до розвитку бізнесу.Навчіться обирати та впроваджу... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
Приємне враження залишило інтерв'ю міністра соціальної політики Дмитра Улютина Forbes, в якому він розповідає про накопичувальну пенсійну систему.

Яку концепцію пенсійної реформи готуєте?

Опрацьовуємо модель, що складається з трьох елементів. Перший – базова виплата після досягнення певного віку. Її мета – запобігти бідності серед людей старшого віку, які з різних причин отримували низьку заробітну плату. Сьогодні такі пенсії не покривають навіть базових потреб, і нова система має це змінити.

Другий елемент – страхова складова, яка має стати більш прозорою та справедливою і безпосередньо залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених за цей час внесків. Вона не буде прив’язана до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня заробітної плати.

Третій елемент – передбачаємо трансформацію спеціальних пенсій у професійні пенсійні схеми. Ранній вихід на пенсію та інші відмінні від загальних умов додаткові виплати мають забезпечуватися саме професійною складовою системи, а не фінансуватися з солідарної системи. Йдеться про чітке відокремлення цієї складової від загальної пенсійної системи.

Окремий елемент – накопичувальна система. Замість повністю обовʼязкової системи хочемо запровадити добровільну з автозаписом.

Як це буде працювати?

Спочатку всіх автоматично зараховуватимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції. В такому разі вона має чітко розуміти, що отримуватиме виплати лише із солідарної системи. Періодичність такого автоматичного зарахування також буде додатково опрацьована.

Схожа концепція діє в Польщі. Загалом досвід європейських колег показує, що обовʼязкова накопичувальна система не є ефективною.

Паралельно з колегами розглядаємо варіанти інвестування коштів накопичувальної системи – шукаємо фінансові інструменти, які можуть надійно захистити заощадження.
Доволі здорова позиція. У 2021 році наш старший економіст Володимир Дубровський написав програмну статтю "Обов’язкова накопичувальна пенсія — не панацея", що має бути лише добровільна пенсійна система (як в США):

коли громадяни від самого початку несуть особисту відповідальність за свої накопичення, зникає проблема завищених очікувань і подальших розчарувань від політичних обіцянок. У такій системі підвищується якість управління пенсійними активами, бо виборці починають дуже прискіпливо ставитися до рішень, які можуть загрожувати фінансовій безпеці (популістські ідеї політиків, які реалізовують за рахунок вартості заощаджень). Окрім того, така система пенсійного забезпечення набуває стійкості завдяки легітимності в очах виборців, що мають досить широкі можливості вибору, в який спосіб забезпечувати себе на старість, відчуваючи зв’язок між своїми зусиллями та власними пенсійними накопиченнями.

Тепер до пана міністра лише одне побажання - якомога швидше проведіть пенсійну реформу.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ціна Держави на we.ua
Не треба бути Нобелівським лауреатом з економіки, щоб знати, що найкраща програма зі стримування цін для населення - це зменшення податків.

але ця опція у нашій владі заблокована

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ціна Держави на we.ua
7,9% склала інфляція у березні у порівнянні з минулим роком та 1,7% порівняно із лютим - Держстат

Топ-5 товарів, що найбільше зросли у ціні за рік (березень 2026 до березня 2025)
⛽️ Паливо та мастила — 23,4%
🥚 Яйця — 20,1%
🐟 Риба та продукти з риби — 19,4%
🍎 Фрукти — 17,1%
🍷 Алкогольні напої, тютюнові вироби — 15,7%

Топ-5 товарів, що найменше зросли у ціні (точніше впали ціни)
🥕 Овочі — -15,1%
🍬 Цукор — -11,9%
👞 Взуття — -6,6%
👕 Одяг — -5,8%
💊 Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання — -2,5%

Топ-5 послуг, що найбільше зросли у ціні
📱 Зв’язок — 14,9%
🚌 Автодорожній пасажирський транспорт — 14,4%
🎓 Освіта — 14,4%
🩺 Амбулаторні послуги — 13,2%
🍽 Ресторани та готелі — 13,0%

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
  • 7,9% склала інфляція у березні у порівнянні з минулим роком та 1,7% порівняно із лютим - ДержстатТоп-5 товарів, що найбільше з... - Ціна Держави на we.ua
Ціна Держави на we.ua
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

▪️Балади економного лицаря — Поради фінансиста як зберегти і примножити кошти. На каналі розповідаємо про шлях до фінансової свободи та як не потрапити в пастки. Підписуйтесь!

▪️Новини для ФОП — якісний перевірений новинний контент для ФОПів, тут Ви можете дізнатися багато цікавої інформації про податки для ФОП.

▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.

▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.

▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.

▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу

▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key
Про канал

Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки

Створено: 22 травня 2025
Відповідальні:
Джерело каналу

Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://t.me/costukraine, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.

Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил