🛢❌40% російських експортних нафтових потужностей зупинено - розрахунки Reuters
Ех, яка прикрість. У світі шаленіють ціни на нафту, а росіюшка не може скористатися нагодою )))
Щонайменше 40% експортних можливостей Росії у нафтовому секторі наразі не працюють через удари українських дронів, атаку на ключовий трубопровід, обставини якої залишаються спірними, а також через арешти танкерів. Про це свідчать розрахунки Reuters, зроблені на основі ринкових даних.
Це найсерйозніший збій у постачанні нафти в новітній історії Росії — другого за обсягами експортера нафти у світі. Причому удар припав саме на момент, коли через війну з Іраном світові ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель.
Видобуток і експорт нафти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та критично важливою опорою для економіки РФ обсягом 2,6 трильйона доларів.
Україна посилила атаки
У березні Україна різко активізувала удари дронами по російській нафтовій та паливній експортній інфраструктурі. Під атаки потрапили всі три головні західні нафтові порти Росії: Новоросійськ на Чорному морі, а також Приморськ і Усть-Луга на Балтиці.
За підрахунками Reuters, станом на середу після останньої атаки було зупинено близько 40% російських потужностей з експорту сирої нафти, або приблизно 2 мільйони барелів на добу.
Йдеться, зокрема, про Приморськ, Усть-Лугу та нафтопровід «Дружба», який проходить через територію України до Угорщини та Словаччини.
Крім того, Київ завдавав ударів по нафтоперекачувальних станціях і нафтопереробних заводах. Українська сторона заявляє, що її мета — скоротити нафтові й газові доходи Москви, які забезпечують близько чверті надходжень до російського держбюджету, а також послабити військові можливості Росії.
У Москві ці удари називають терористичними атаками й у відповідь посилили заходи безпеки по всій країні в межах її 11 часових поясів.
Порти, трубопроводи і танкери
Україна заявила, що наприкінці січня частину трубопроводу «Дружба» було пошкоджено російськими ударами. Після цього і Словаччина, і Угорщина вимагали від Києва негайно відновити постачання.
Нафтовий термінал у Новоросійську, здатний перевалювати до 700 тисяч барелів на добу, після масштабної атаки українських дронів на початку місяця працює нижче запланованого рівня завантаження.
Додаткові проблеми створюють і часті арешти пов’язаних із Росією танкерів у Європі. За словами трейдерів, через це було порушено експорт приблизно 300 тисяч барелів арктичної нафти на добу, яка відвантажується з порту Мурманськ.
Оскільки західні експортні маршрути Росії опинилися під ударом, Москва змушена дедалі більше покладатися на постачання до азійських ринків. Але, як зазначають трейдери, ці напрямки також мають обмежену пропускну здатність.
Водночас Росія безперебійно продовжує постачання нафти трубопроводами до Китаю, зокрема маршрутами Сковородіно-Мохе та Атасу-Алашанькоу, а також експортує сорт ESPO Blend морем через порт Козьміно.
Сумарно ці три напрямки забезпечують близько 1,9 мільйона барелів нафти на добу.
Крім того, Росія продовжує відвантаження нафти з двох далекосхідних проєктів на Сахаліні — з острова щодня експортується близько 250 тисяч барелів.
Також, за словами трейдерів, Росія постачає приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу на нафтопереробні заводи сусідньої Білорусі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ех, яка прикрість. У світі шаленіють ціни на нафту, а росіюшка не може скористатися нагодою )))
Щонайменше 40% експортних можливостей Росії у нафтовому секторі наразі не працюють через удари українських дронів, атаку на ключовий трубопровід, обставини якої залишаються спірними, а також через арешти танкерів. Про це свідчать розрахунки Reuters, зроблені на основі ринкових даних.
Це найсерйозніший збій у постачанні нафти в новітній історії Росії — другого за обсягами експортера нафти у світі. Причому удар припав саме на момент, коли через війну з Іраном світові ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель.
Видобуток і експорт нафти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та критично важливою опорою для економіки РФ обсягом 2,6 трильйона доларів.
Україна посилила атаки
У березні Україна різко активізувала удари дронами по російській нафтовій та паливній експортній інфраструктурі. Під атаки потрапили всі три головні західні нафтові порти Росії: Новоросійськ на Чорному морі, а також Приморськ і Усть-Луга на Балтиці.
За підрахунками Reuters, станом на середу після останньої атаки було зупинено близько 40% російських потужностей з експорту сирої нафти, або приблизно 2 мільйони барелів на добу.
Йдеться, зокрема, про Приморськ, Усть-Лугу та нафтопровід «Дружба», який проходить через територію України до Угорщини та Словаччини.
Крім того, Київ завдавав ударів по нафтоперекачувальних станціях і нафтопереробних заводах. Українська сторона заявляє, що її мета — скоротити нафтові й газові доходи Москви, які забезпечують близько чверті надходжень до російського держбюджету, а також послабити військові можливості Росії.
У Москві ці удари називають терористичними атаками й у відповідь посилили заходи безпеки по всій країні в межах її 11 часових поясів.
Порти, трубопроводи і танкери
Україна заявила, що наприкінці січня частину трубопроводу «Дружба» було пошкоджено російськими ударами. Після цього і Словаччина, і Угорщина вимагали від Києва негайно відновити постачання.
Нафтовий термінал у Новоросійську, здатний перевалювати до 700 тисяч барелів на добу, після масштабної атаки українських дронів на початку місяця працює нижче запланованого рівня завантаження.
Додаткові проблеми створюють і часті арешти пов’язаних із Росією танкерів у Європі. За словами трейдерів, через це було порушено експорт приблизно 300 тисяч барелів арктичної нафти на добу, яка відвантажується з порту Мурманськ.
Оскільки західні експортні маршрути Росії опинилися під ударом, Москва змушена дедалі більше покладатися на постачання до азійських ринків. Але, як зазначають трейдери, ці напрямки також мають обмежену пропускну здатність.
Водночас Росія безперебійно продовжує постачання нафти трубопроводами до Китаю, зокрема маршрутами Сковородіно-Мохе та Атасу-Алашанькоу, а також експортує сорт ESPO Blend морем через порт Козьміно.
Сумарно ці три напрямки забезпечують близько 1,9 мільйона барелів нафти на добу.
Крім того, Росія продовжує відвантаження нафти з двох далекосхідних проєктів на Сахаліні — з острова щодня експортується близько 250 тисяч барелів.
Також, за словами трейдерів, Росія постачає приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу на нафтопереробні заводи сусідньої Білорусі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Навіть якщо Ормузька протока відкриється найближчим часом високі ціни на нафту і газ будуть ще декілька місяців - прогноз екс-голови Нафтогазу Андрія Коболєва
Останні танкери, що вирушили в дорогу з Затоки ще до ракетних атак Ірану, прибудуть в порти призначення та завершать розвантаження десь за 10 днів.
Якщо до цього ситуація з Ормузькою протокою не буде вирішена, на нас чекає ще один сплеск ціни на газ на додаток до того, який вже відбувся.
І навіть якщо вона і відкриється, швидке відновлення всіх пошкоджених терміналів не варто очікувати.
Тому високі ціни на газ та нафту будуть нашою реальністю найближчі декілька місяців.
На графіку форвардна ціна на літо цього року голландського хабу TTF, євро за МВтГ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Останні танкери, що вирушили в дорогу з Затоки ще до ракетних атак Ірану, прибудуть в порти призначення та завершать розвантаження десь за 10 днів.
Якщо до цього ситуація з Ормузькою протокою не буде вирішена, на нас чекає ще один сплеск ціни на газ на додаток до того, який вже відбувся.
І навіть якщо вона і відкриється, швидке відновлення всіх пошкоджених терміналів не варто очікувати.
Тому високі ціни на газ та нафту будуть нашою реальністю найближчі декілька місяців.
На графіку форвардна ціна на літо цього року голландського хабу TTF, євро за МВтГ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🤜🇮🇷Країни Перської затоки розглядають військові варіанти відповіді на атаки Ірану
Найбільші арабські держави Перської затоки розглядають можливість приєднання до війни США та Ізраїлю проти Ірану — якщо Тегеран вдарить по їхній критичній інфраструктурі. Про це повідомляють джерела, обізнані з ситуацією.
Найвпливовіші країни регіону — Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати — дедалі більше втрачають терпіння через іранські удари, які вже зачепили порти, енергетичні об’єкти та аеропорти. Втім, вони готові вступити у війну лише у разі прямої атаки на життєво важливу інфраструктуру — зокрема енергетичну або водну.
Більшість держав затоки рухаються саме в цьому напрямку, хоча є винятки, як-от Оман, який намагається зберегти роль посередника. Водночас країни побоюються, що їхнє втручання може спровокувати ще масштабнішу відповідь Ірану. Також існує ризик, що США можуть укласти угоду з Тегераном, залишивши союзників сам-на-сам із ослабленим, але агресивним режимом.
Навіть якщо країни регіону не приєднаються до війни, такий сценарій також не виключений.
Війна вже різко погіршила відносини Ірану з сунітськими арабськими державами. Протягом останніх п’яти років Саудівська Аравія та ОАЕ намагалися стабілізувати зв’язки з Тегераном, щоб уникнути саме такого конфлікту. Водночас країни затоки традиційно розглядали іранський режим як загрозу, що прагне поширити свій вплив у регіоні.
Останніми днями Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ перехопили іранські ракети та дрони. Абу-Дабі засудив «неспровоковану терористичну атаку» Ірану на Бахрейн, унаслідок якої загинув марокканський підрядник, що працював із збройними силами ОАЕ. Декілька військових із ОАЕ та Бахрейну були поранені.
Іран заявляє, що країни затоки є «законними цілями», оскільки США використовують їхню територію та повітряний простір для атак. Самі держави регіону це категорично заперечують.
Водночас у Катарі наголошують: після війни країнам доведеться шукати спосіб співіснування з Іраном, який залишається їхнім безпосереднім сусідом через Перську затоку.
Ситуація може різко загостритися, якщо США спробують захопити іранський нафтовий острів Харк, через який проходить близько 90% експорту іранської нафти. За словами іранських джерел, це спричинить потужну відповідь по всьому регіону. Якщо для операції буде використана територія ОАЕ, Іран може завдати нищівного удару у відповідь.
Тегеран також заявляє, що в разі подальшої ескалації готовий мінувати Ормузьку протоку та Перську затоку, навіть попри значні економічні втрати.
З початку війни Іран уже випустив майже 5 тисяч ракет і дронів по країнах затоки. Під ударами опинилися енергетичні об’єкти, військові бази США, житлові райони та туристичні зони. Найбільше постраждали ОАЕ. Загалом у регіоні загинули щонайменше 20 людей.
Паралельно Іран почав стягувати плату з окремих комерційних суден за «безпечний прохід» через Ормузьку протоку, що свідчить про його контроль над ключовою енергетичною артерією світу.
Останні події змушують країни Перської затоки активніше координувати дії між собою та із західними союзниками. Йдеться про обмін розвідданими, захист критичної інфраструктури, продовольчу безпеку та підготовку до можливих кризових сценаріїв.
Минулого тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Ер-Ріяді військовий варіант відповіді Ірану вже обговорювався як один із можливих.
Міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан заявив, що терпіння регіону не є безмежним і країни мають достатні можливості для відповіді.
Хоча Ер-Ріяд поки робить ставку на дипломатію, він готовий до військових дій у разі ударів по критичній інфраструктурі.
Найбільш жорстку позицію демонструють ОАЕ. Міністр закордонних справ країни заявив, що держава не дозволить шантажувати себе терористичними методами. В Абу-Дабі також наполягають, що будь-яке перемир’я має усунути ядерну загрозу Ірану, його ракетні та дронові програми, а також спроби контролю над морськими шляхами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Найбільші арабські держави Перської затоки розглядають можливість приєднання до війни США та Ізраїлю проти Ірану — якщо Тегеран вдарить по їхній критичній інфраструктурі. Про це повідомляють джерела, обізнані з ситуацією.
Найвпливовіші країни регіону — Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати — дедалі більше втрачають терпіння через іранські удари, які вже зачепили порти, енергетичні об’єкти та аеропорти. Втім, вони готові вступити у війну лише у разі прямої атаки на життєво важливу інфраструктуру — зокрема енергетичну або водну.
Більшість держав затоки рухаються саме в цьому напрямку, хоча є винятки, як-от Оман, який намагається зберегти роль посередника. Водночас країни побоюються, що їхнє втручання може спровокувати ще масштабнішу відповідь Ірану. Також існує ризик, що США можуть укласти угоду з Тегераном, залишивши союзників сам-на-сам із ослабленим, але агресивним режимом.
Навіть якщо країни регіону не приєднаються до війни, такий сценарій також не виключений.
Війна вже різко погіршила відносини Ірану з сунітськими арабськими державами. Протягом останніх п’яти років Саудівська Аравія та ОАЕ намагалися стабілізувати зв’язки з Тегераном, щоб уникнути саме такого конфлікту. Водночас країни затоки традиційно розглядали іранський режим як загрозу, що прагне поширити свій вплив у регіоні.
Останніми днями Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ перехопили іранські ракети та дрони. Абу-Дабі засудив «неспровоковану терористичну атаку» Ірану на Бахрейн, унаслідок якої загинув марокканський підрядник, що працював із збройними силами ОАЕ. Декілька військових із ОАЕ та Бахрейну були поранені.
Іран заявляє, що країни затоки є «законними цілями», оскільки США використовують їхню територію та повітряний простір для атак. Самі держави регіону це категорично заперечують.
Водночас у Катарі наголошують: після війни країнам доведеться шукати спосіб співіснування з Іраном, який залишається їхнім безпосереднім сусідом через Перську затоку.
Ситуація може різко загостритися, якщо США спробують захопити іранський нафтовий острів Харк, через який проходить близько 90% експорту іранської нафти. За словами іранських джерел, це спричинить потужну відповідь по всьому регіону. Якщо для операції буде використана територія ОАЕ, Іран може завдати нищівного удару у відповідь.
Тегеран також заявляє, що в разі подальшої ескалації готовий мінувати Ормузьку протоку та Перську затоку, навіть попри значні економічні втрати.
З початку війни Іран уже випустив майже 5 тисяч ракет і дронів по країнах затоки. Під ударами опинилися енергетичні об’єкти, військові бази США, житлові райони та туристичні зони. Найбільше постраждали ОАЕ. Загалом у регіоні загинули щонайменше 20 людей.
Паралельно Іран почав стягувати плату з окремих комерційних суден за «безпечний прохід» через Ормузьку протоку, що свідчить про його контроль над ключовою енергетичною артерією світу.
Останні події змушують країни Перської затоки активніше координувати дії між собою та із західними союзниками. Йдеться про обмін розвідданими, захист критичної інфраструктури, продовольчу безпеку та підготовку до можливих кризових сценаріїв.
Минулого тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Ер-Ріяді військовий варіант відповіді Ірану вже обговорювався як один із можливих.
Міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан заявив, що терпіння регіону не є безмежним і країни мають достатні можливості для відповіді.
Хоча Ер-Ріяд поки робить ставку на дипломатію, він готовий до військових дій у разі ударів по критичній інфраструктурі.
Найбільш жорстку позицію демонструють ОАЕ. Міністр закордонних справ країни заявив, що держава не дозволить шантажувати себе терористичними методами. В Абу-Дабі також наполягають, що будь-яке перемир’я має усунути ядерну загрозу Ірану, його ракетні та дронові програми, а також спроби контролю над морськими шляхами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Індія закупила 60 млн барелів російської нафти з премією у $5-15 на квітень - Bloomberg
Індійські нафтопереробники закупили близько 60 мільйонів барелів російської нафти з поставкою наступного місяця. Такі закупівлі частково зняли побоювання щодо дефіциту сировини на тлі того, як війна на Близькому Сході обмежує глобальні поставки.
За словами співрозмовників, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, партії нафти купувалися з премією від 5 до 15 доларів за барель до Brent (тобто заплатили більше). За даними аналітичної компанії Kpler, цей обсяг майже відповідає рівню закупівель на поточний місяць, але більш ніж удвічі перевищує показник лютого.
Активізація закупівель відбулася після того, як США надали виняток, що дозволив Індії приймати російську нафту, вже завантажену на танкери до 5 березня, аби компенсувати дефіцит, спричинений фактичним блокуванням Ормузької протоки. Згодом цей дозвіл поширили й на інші країни, а також уточнили, що купувати можна й ту нафту, яка вже перебувала в морі до 12 березня.
Індія значною мірою залежить від імпортної нафти і стала одним із найбільших покупців російської сировини зі знижкою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року. Однак із кінця минулого року під тиском США Нью-Делі різко скоротив закупівлі з Росії, переключившись переважно на нафту із Саудівської Аравії та Іраку. Значна частина цих обсягів, утім, опинилася заблокованою в Перській затоці після початку війни.
За словами джерел, у Нью-Делі очікують, що американський виняток буде продовжено доти, доки зберігатимуться перебої в Ормузькій протоці. Саме тому на ринок російської нафти повернулися, зокрема, такі компанії, як Mangalore Refinery & Petrochemicals Ltd. і Hindustan Mittal Energy Ltd., які уникали цих закупівель із грудня.
Водночас, окрім нарощування імпорту з Росії, індійські переробники намагаються диверсифікувати постачання на тлі затягування війни. За даними Kpler, обсяг закупівель венесуельської нафти з поставкою у квітні може сягнути 8 мільйонів барелів - це найвищий рівень із жовтня 2020 року.
Тим часом Росія отримує значні вигоди від відновлення попиту та високих цін на свою нафту. Доходи Кремля від експорту сирої нафти зараз є найбільшими з березня 2022 року - тобто з періоду невдовзі після того, як російські війська напали на Україну.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Індійські нафтопереробники закупили близько 60 мільйонів барелів російської нафти з поставкою наступного місяця. Такі закупівлі частково зняли побоювання щодо дефіциту сировини на тлі того, як війна на Близькому Сході обмежує глобальні поставки.
За словами співрозмовників, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, партії нафти купувалися з премією від 5 до 15 доларів за барель до Brent (тобто заплатили більше). За даними аналітичної компанії Kpler, цей обсяг майже відповідає рівню закупівель на поточний місяць, але більш ніж удвічі перевищує показник лютого.
Активізація закупівель відбулася після того, як США надали виняток, що дозволив Індії приймати російську нафту, вже завантажену на танкери до 5 березня, аби компенсувати дефіцит, спричинений фактичним блокуванням Ормузької протоки. Згодом цей дозвіл поширили й на інші країни, а також уточнили, що купувати можна й ту нафту, яка вже перебувала в морі до 12 березня.
Індія значною мірою залежить від імпортної нафти і стала одним із найбільших покупців російської сировини зі знижкою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року. Однак із кінця минулого року під тиском США Нью-Делі різко скоротив закупівлі з Росії, переключившись переважно на нафту із Саудівської Аравії та Іраку. Значна частина цих обсягів, утім, опинилася заблокованою в Перській затоці після початку війни.
За словами джерел, у Нью-Делі очікують, що американський виняток буде продовжено доти, доки зберігатимуться перебої в Ормузькій протоці. Саме тому на ринок російської нафти повернулися, зокрема, такі компанії, як Mangalore Refinery & Petrochemicals Ltd. і Hindustan Mittal Energy Ltd., які уникали цих закупівель із грудня.
Водночас, окрім нарощування імпорту з Росії, індійські переробники намагаються диверсифікувати постачання на тлі затягування війни. За даними Kpler, обсяг закупівель венесуельської нафти з поставкою у квітні може сягнути 8 мільйонів барелів - це найвищий рівень із жовтня 2020 року.
Тим часом Росія отримує значні вигоди від відновлення попиту та високих цін на свою нафту. Доходи Кремля від експорту сирої нафти зараз є найбільшими з березня 2022 року - тобто з періоду невдовзі після того, як російські війська напали на Україну.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У болоті, холоді та голоді постійно перебувають наші бійці задля знищення ворожої сили та стримування її штурмових дій.
Під постійними ударами ворожих FPV-дронів, під безперервним наглядом ворожих «крил» і «мавіків» бійці роблять неможливе: переміщуються, щоб забезпечити позиції всім необхідним майном, аби мати змогу нищити ворога.
Каністра бензину для генератора іноді може коштувати життя. За нею треба йти пішки, щоб доправити під позицію, бо можливості підвезення просто фізично немає, а всі шляхи контролюються ворожими дронами.
Цінуймо кожен крок наших воїнів та підтримуймо їх до перемоги.
І не забуваймо про розіграш: донат від 200 грн із коментарем «На перемогу» дасть вам шанс стати власником трофею.
🎯 Ціль: 28 000,00 ₴
🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/43Yvew8qSr
💳 Номер картки банки
4874 1000 2434 5533
💳 Номер картки ПриватБанк
5168 7580 1931 1281
PayPal: gera128930@gmail.com
Під постійними ударами ворожих FPV-дронів, під безперервним наглядом ворожих «крил» і «мавіків» бійці роблять неможливе: переміщуються, щоб забезпечити позиції всім необхідним майном, аби мати змогу нищити ворога.
Каністра бензину для генератора іноді може коштувати життя. За нею треба йти пішки, щоб доправити під позицію, бо можливості підвезення просто фізично немає, а всі шляхи контролюються ворожими дронами.
Цінуймо кожен крок наших воїнів та підтримуймо їх до перемоги.
І не забуваймо про розіграш: донат від 200 грн із коментарем «На перемогу» дасть вам шанс стати власником трофею.
🎯 Ціль: 28 000,00 ₴
🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/43Yvew8qSr
💳 Номер картки банки
4874 1000 2434 5533
💳 Номер картки ПриватБанк
5168 7580 1931 1281
PayPal: gera128930@gmail.com
Країни заходу мають збільшити військову підтримку України, оскільки для них це незначні витрати, водночас, Україна фінансує армію на межі своїх можливостей
Рекомендуємо аналітичний звіт від Міжнародного інституту свободи. Ключові висновки:
🔹За 2022 – 2025 роки військові витрати України становили приблизно 30% ВВП. ри цьому сукупні державні витрати України за чотири роки становили $567,07 млрд або 76% ВВП.
🔹У разі погіршення становища із зовнішнім фінансуванням, перерозподіл бюджетних ресурсів між військовою та невійськовою частиною є основним додатковим джерелом фінансування.
🔹При цьому необхідно суттєво знизити обсяг невійськових витрат.
🔹У період 2022 – 2025 років середньорічні невоєнні витрати становили 46,2% ВВП.
🔹Слабка українська економіка з низьким рівнем присутності в європейській та міжнародній системі поділу праці, слабкими інститутами захисту прав власності, низькою якістю держуправління та домінацією держави в економіці не може собі дозволити рівень державних витрат у 70 - 75% ВВП. Це гальмує економічне зростання, «годує» корупцію, деморалізує приватне підприємництво та посилює кризу довіри в країні.
🔹Глибока фіскальна реформа, тобто радикальна зміна структури податкової системи, у тому числі податкового адміністрування з одного боку, та ревізія видаткової частини бюджету з іншого, з урахуванням стану ЗСУ та вимог фронту, є не лише комплексним заходом для досягнення макроекономічної стабільності, але також частиною заходів щодо зміцнення обороноздатності, а також покращення підтримки ЗСУ.
🔹Така опція як підвищення податкового навантаження в України давно вичерпана - воно і так надмірне.
🔹 У 2025 році податкові доходи України становили ~37% ВВП, що перевищує середній показник країн ОЕСР.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайтеспонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Рекомендуємо аналітичний звіт від Міжнародного інституту свободи. Ключові висновки:
🔹За 2022 – 2025 роки військові витрати України становили приблизно 30% ВВП. ри цьому сукупні державні витрати України за чотири роки становили $567,07 млрд або 76% ВВП.
🔹У разі погіршення становища із зовнішнім фінансуванням, перерозподіл бюджетних ресурсів між військовою та невійськовою частиною є основним додатковим джерелом фінансування.
🔹При цьому необхідно суттєво знизити обсяг невійськових витрат.
🔹У період 2022 – 2025 років середньорічні невоєнні витрати становили 46,2% ВВП.
🔹Слабка українська економіка з низьким рівнем присутності в європейській та міжнародній системі поділу праці, слабкими інститутами захисту прав власності, низькою якістю держуправління та домінацією держави в економіці не може собі дозволити рівень державних витрат у 70 - 75% ВВП. Це гальмує економічне зростання, «годує» корупцію, деморалізує приватне підприємництво та посилює кризу довіри в країні.
🔹Глибока фіскальна реформа, тобто радикальна зміна структури податкової системи, у тому числі податкового адміністрування з одного боку, та ревізія видаткової частини бюджету з іншого, з урахуванням стану ЗСУ та вимог фронту, є не лише комплексним заходом для досягнення макроекономічної стабільності, але також частиною заходів щодо зміцнення обороноздатності, а також покращення підтримки ЗСУ.
🔹Така опція як підвищення податкового навантаження в України давно вичерпана - воно і так надмірне.
🔹 У 2025 році податкові доходи України становили ~37% ВВП, що перевищує середній показник країн ОЕСР.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайтеспонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Російська нафта в Індії вперше з початку війни проти України продається з премією і дорожча за Brent - Bloomberg
Російська нафта в Індії вперше від початку повномасштабної війни проти України почала продаватися з премією. Це ще одне свідчення того, як конфлікт на Близькому Сході грає на руку Москві та розхитує світовий енергетичний ринок.
Флагманський російський сорт Urals уперше торгується з премією до Dated Brent у точці поставки до Індії - одного з ключових світових орієнтирів для фізичних нафтових угод. За даними Argus Media, у п’ятницю ціна цієї нафти на західному узбережжі Індії сягнула 121,65 долара за барель. Це найвищий рівень із кінця лютого 2023 року, відколи Argus почав публікувати такі дані.
Війна на Близькому Сході скоротила значну частину глобальних поставок, а США, на тлі загострення ситуації, фактично дозволили покупцям без страху санкцій купувати російську нафту, що зберігається в танкерах у морі. До цього, в межах торговельних переговорів на початку року, Індія навпаки скорочувала закупівлі російської сировини.
Більш м’який підхід Вашингтона знову пожвавив попит Індії на російську нафту. За словами обізнаних джерел, провідні індійські переробники, серед яких Indian Oil Corp. і Reliance Industries Ltd., уже закупили десятки мільйонів барелів російської нафти, що постачається морем. Це, своєю чергою, допомагає наповнювати російський бюджет на тлі того, що війна проти України триває вже п’ятий рік.
Подорожчали навіть ті обсяги, які ще не були відвантажені. У п’ятницю середня ціна Urals у російських західних портах становила 89,58 долара за барель - це найвищий показник із кінця липня 2022 року, свідчать дані Argus Media. Водночас поки незрозуміло, чи саме Росія отримує вигоду від різниці між експортною ціною та ціною поставки.
Ціна Urals зараз значно перевищує середній рівень у 59 доларів за барель, який закладено в російський бюджет на цей рік. Хоча стрімке зростання нафтових котирувань збільшує доходи російської держави, Москва водночас готується скорочувати витрати, щоб стримати зростання бюджетного дефіциту і не допустити збільшення запозичень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Російська нафта в Індії вперше від початку повномасштабної війни проти України почала продаватися з премією. Це ще одне свідчення того, як конфлікт на Близькому Сході грає на руку Москві та розхитує світовий енергетичний ринок.
Флагманський російський сорт Urals уперше торгується з премією до Dated Brent у точці поставки до Індії - одного з ключових світових орієнтирів для фізичних нафтових угод. За даними Argus Media, у п’ятницю ціна цієї нафти на західному узбережжі Індії сягнула 121,65 долара за барель. Це найвищий рівень із кінця лютого 2023 року, відколи Argus почав публікувати такі дані.
Війна на Близькому Сході скоротила значну частину глобальних поставок, а США, на тлі загострення ситуації, фактично дозволили покупцям без страху санкцій купувати російську нафту, що зберігається в танкерах у морі. До цього, в межах торговельних переговорів на початку року, Індія навпаки скорочувала закупівлі російської сировини.
Більш м’який підхід Вашингтона знову пожвавив попит Індії на російську нафту. За словами обізнаних джерел, провідні індійські переробники, серед яких Indian Oil Corp. і Reliance Industries Ltd., уже закупили десятки мільйонів барелів російської нафти, що постачається морем. Це, своєю чергою, допомагає наповнювати російський бюджет на тлі того, що війна проти України триває вже п’ятий рік.
Подорожчали навіть ті обсяги, які ще не були відвантажені. У п’ятницю середня ціна Urals у російських західних портах становила 89,58 долара за барель - це найвищий показник із кінця липня 2022 року, свідчать дані Argus Media. Водночас поки незрозуміло, чи саме Росія отримує вигоду від різниці між експортною ціною та ціною поставки.
Ціна Urals зараз значно перевищує середній рівень у 59 доларів за барель, який закладено в російський бюджет на цей рік. Хоча стрімке зростання нафтових котирувань збільшує доходи російської держави, Москва водночас готується скорочувати витрати, щоб стримати зростання бюджетного дефіциту і не допустити збільшення запозичень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Останнім часом дуже сумно від публічних новин по контрактам та закупівлям високотехнологічної оборонки в Європі та не тільки.
На фото ви бачите польського військового з дроном-перехоплювачем AS-3 MEROPS.
Польша, Румунія, США, Данія та інші країни НАТО уже взяли його на озброєння або в процесі, навчаються екіпажі, розгортаються сервісні центри.
Це контракти на мільярди доларів.
Меропс - чудовий, насправді, продукт. З "combat proven in Ukraine", бо без цієї приписки зараз ти нічого високотехнологічного і "дронового" у Світі не продаси.
Цей дрон успішно застосовується в Україні і ним збивають десятки і сотні шахедів.
АЛЕ
Цей дрон - американської компанії. Виробляється на Заході, з українського там невелика частина R&D, тактика застосування і сотні кейсів успішних збиттів нашими операторами.
До чого я веду?
Гроші лишаються на заході. Ми лишаємось ні з чим.
Таких кейсів більш ніж вдосталь: кейси Helsing, Anduril, Quantum Systems... Які роблять хороші продукти, відкатують тут технології і успішно виробляються та продаються на заході, маючи доступ до глобальних ринків та глобальних грошей.
А що ж українські компанії, запитаєте Ви?
На прикладі тих же перехоплювавчів - у нас є 5-7 компаній, котрі випускають продукцію не гіршу а десь і кращу за ті ж Меропси. Які теж збивають шахеди сотнями. Які подекуди дешевші за західні аналоги. Але поставляти на Захід вони нічого не можуть, бо... їм не дають цього робити влада та зарегульованість процедур.
Але ж "експорт оборонки" відкрили, скажете ви!
По факту - це брехня, було укладено всього декілька спільних контрактів, це крапля в морі можливостей які лежать перед українським оборонним сектором.
В цей же час основний дозвільний орган (Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю) який видає дозволи на прямий експорт в разі ПОКРИТТЯ ВНУТРІШНІХ ПОТРЕБ місяцями блокує або штампує відмови виробникам по контрактам в країни НАТО, навіть не Африку чи Близький схід (який ми теж по факту уже про#бали).
Це не тільки про перехоплювачі. Це про НРК, розвідувальні та ударні дрони, софт, АІ, бойові алгоритми, засоби РЕР та РЕБ, навіть компонентну базу частково.
Усе те, що народилося і відшліфувалося на цій війні, нашою кров'ю по суті.
По суті Україна зараз робить для світу те, що колись робила нафта для нафтових монархій - створює нове стратегічне багатство.
Бо схема тут дуже проста:
ми створюємо середовище, де технологія стає ефективною;
ми даємо фронт, дані, досвід, операторів, інженерний цикл;
а монетизують це часто інші.
Це не просто про бізнес.
Це про гроші, які не зайшли в Україну.
Про податки, які не заплатилися тут.
Про заводи, які не масштабувалися тут.
Про інженерів, які завтра поїдуть туди, де є ринок, де є більше грошей і зрозумілі правила.
Найгірший сценарій для країни — не програти війну.
Найгірший сценарій — виграти війну, але програти ринок, який ця війна створила.
Високотехнологічний defense-ринок не чекає і не буде чекати. Контракти підписуються на роки вперед. Ну або блокуються купкою чиновників в якійсь там комісії.
Якщо сьогодні не зайшов - завтра вже пізно, заробить хтось інший, але не Україна.
via Роман Сініцин
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
На фото ви бачите польського військового з дроном-перехоплювачем AS-3 MEROPS.
Польша, Румунія, США, Данія та інші країни НАТО уже взяли його на озброєння або в процесі, навчаються екіпажі, розгортаються сервісні центри.
Це контракти на мільярди доларів.
Меропс - чудовий, насправді, продукт. З "combat proven in Ukraine", бо без цієї приписки зараз ти нічого високотехнологічного і "дронового" у Світі не продаси.
Цей дрон успішно застосовується в Україні і ним збивають десятки і сотні шахедів.
АЛЕ
Цей дрон - американської компанії. Виробляється на Заході, з українського там невелика частина R&D, тактика застосування і сотні кейсів успішних збиттів нашими операторами.
До чого я веду?
Гроші лишаються на заході. Ми лишаємось ні з чим.
Таких кейсів більш ніж вдосталь: кейси Helsing, Anduril, Quantum Systems... Які роблять хороші продукти, відкатують тут технології і успішно виробляються та продаються на заході, маючи доступ до глобальних ринків та глобальних грошей.
А що ж українські компанії, запитаєте Ви?
На прикладі тих же перехоплювавчів - у нас є 5-7 компаній, котрі випускають продукцію не гіршу а десь і кращу за ті ж Меропси. Які теж збивають шахеди сотнями. Які подекуди дешевші за західні аналоги. Але поставляти на Захід вони нічого не можуть, бо... їм не дають цього робити влада та зарегульованість процедур.
Але ж "експорт оборонки" відкрили, скажете ви!
По факту - це брехня, було укладено всього декілька спільних контрактів, це крапля в морі можливостей які лежать перед українським оборонним сектором.
В цей же час основний дозвільний орган (Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю) який видає дозволи на прямий експорт в разі ПОКРИТТЯ ВНУТРІШНІХ ПОТРЕБ місяцями блокує або штампує відмови виробникам по контрактам в країни НАТО, навіть не Африку чи Близький схід (який ми теж по факту уже про#бали).
Це не тільки про перехоплювачі. Це про НРК, розвідувальні та ударні дрони, софт, АІ, бойові алгоритми, засоби РЕР та РЕБ, навіть компонентну базу частково.
Усе те, що народилося і відшліфувалося на цій війні, нашою кров'ю по суті.
По суті Україна зараз робить для світу те, що колись робила нафта для нафтових монархій - створює нове стратегічне багатство.
Бо схема тут дуже проста:
ми створюємо середовище, де технологія стає ефективною;
ми даємо фронт, дані, досвід, операторів, інженерний цикл;
а монетизують це часто інші.
Це не просто про бізнес.
Це про гроші, які не зайшли в Україну.
Про податки, які не заплатилися тут.
Про заводи, які не масштабувалися тут.
Про інженерів, які завтра поїдуть туди, де є ринок, де є більше грошей і зрозумілі правила.
Найгірший сценарій для країни — не програти війну.
Найгірший сценарій — виграти війну, але програти ринок, який ця війна створила.
Високотехнологічний defense-ринок не чекає і не буде чекати. Контракти підписуються на роки вперед. Ну або блокуються купкою чиновників в якійсь там комісії.
Якщо сьогодні не зайшов - завтра вже пізно, заробить хтось інший, але не Україна.
via Роман Сініцин
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Україна на 111-му місці в Індексі щастя
Gallup та Оксфордський університет представили глобальне дослідження щастя. Точніше, чи відчувають себе щасливими люди в різних країнах.
Серед лідерів країни північної Європи: 1 Фінляндія, 2 Ісландія, 3 Данія, 4 Коста-Ріка, 5 Швеція
Ми між Кенією і Марокко. І це не дивно, бо у нас війна і щоденні обстріли. Щасливим тут бути важко.
З цікавого: Індія, якій пророкують стати мінімум третьою силою у світі, має катастрофічно нещасливе населення - 116 місце у світі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Gallup та Оксфордський університет представили глобальне дослідження щастя. Точніше, чи відчувають себе щасливими люди в різних країнах.
Серед лідерів країни північної Європи: 1 Фінляндія, 2 Ісландія, 3 Данія, 4 Коста-Ріка, 5 Швеція
Ми між Кенією і Марокко. І це не дивно, бо у нас війна і щоденні обстріли. Щасливим тут бути важко.
З цікавого: Індія, якій пророкують стати мінімум третьою силою у світі, має катастрофічно нещасливе населення - 116 місце у світі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇮🇳🛢Російську нафту, яка йшла до Китаю, перенаправляють до Індії, оскільки Нью-Делі нарощує закупівлі - Bloomberg
Танкер із російською нафтою, який спочатку прямував до Китаю, розвернувся в Південнокитайському морі й тепер поспіхом іде до Індії. Це сталося після того, як Нью-Делі почав ще активніше нарощувати імпорт із Росії.
Судно Aqua Titan має прибути до Нью-Мангалура 21 березня з партією нафти Urals, яку завантажили наприкінці січня в одному з балтійських портів. Про це свідчать дані відстеження суден. Танкер класу Aframax спершу вказував пунктом призначення китайський порт Жічжао, але в середині березня, вже у водах Південно-Східної Азії, змінив курс. Це сталося через кілька днів після того, як США дозволили Індії тимчасово збільшити закупівлі російської нафти.
Уже протягом тижня після цього послаблення індійські нафтопереробники придбали вражаючі 30 млн барелів російської нафти. Цей крок мав допомогти країні компенсувати втрату постачань із Близького Сходу на тлі війни з Іраном.
Відтоді дозвіл на відновлення закупівель із Росії отримали й інші країни. Це відкриває шлях до нових перенаправлень вантажів, які раніше йшли до Китаю. Останніми місяцями саме Китай залишався для Москви фактично "покупцем останньої надії" після того, як Індія скоротила імпорт. Повернення на ринок нових покупців, зокрема Японії та Південної Кореї, ймовірно, підштовхне ціни вгору.
За даними Vortexa Ltd., щонайменше сім танкерів із російською нафтою вже змінили пункт призначення просто під час рейсу - з Китаю на Індію. При цьому на ринку російської нафти зараз присутні всі великі індійські нафтопереробні компанії.
Окремо варто згадати танкер Zouzou N. класу Suezmax, який тепер вказує наступним пунктом призначення індійську Сікку. Орієнтовна дата прибуття - 25 березня. За даними Kpler, судно перевозить казахстанську нафту CPC Blend. Воно вийшло з Новоросійська на російському Чорному морі й спочатку прямувало до вод поблизу Жічжао, однак на початку березня також розвернулося та взяло курс на Індію.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Танкер із російською нафтою, який спочатку прямував до Китаю, розвернувся в Південнокитайському морі й тепер поспіхом іде до Індії. Це сталося після того, як Нью-Делі почав ще активніше нарощувати імпорт із Росії.
Судно Aqua Titan має прибути до Нью-Мангалура 21 березня з партією нафти Urals, яку завантажили наприкінці січня в одному з балтійських портів. Про це свідчать дані відстеження суден. Танкер класу Aframax спершу вказував пунктом призначення китайський порт Жічжао, але в середині березня, вже у водах Південно-Східної Азії, змінив курс. Це сталося через кілька днів після того, як США дозволили Індії тимчасово збільшити закупівлі російської нафти.
Уже протягом тижня після цього послаблення індійські нафтопереробники придбали вражаючі 30 млн барелів російської нафти. Цей крок мав допомогти країні компенсувати втрату постачань із Близького Сходу на тлі війни з Іраном.
Відтоді дозвіл на відновлення закупівель із Росії отримали й інші країни. Це відкриває шлях до нових перенаправлень вантажів, які раніше йшли до Китаю. Останніми місяцями саме Китай залишався для Москви фактично "покупцем останньої надії" після того, як Індія скоротила імпорт. Повернення на ринок нових покупців, зокрема Японії та Південної Кореї, ймовірно, підштовхне ціни вгору.
За даними Vortexa Ltd., щонайменше сім танкерів із російською нафтою вже змінили пункт призначення просто під час рейсу - з Китаю на Індію. При цьому на ринку російської нафти зараз присутні всі великі індійські нафтопереробні компанії.
Окремо варто згадати танкер Zouzou N. класу Suezmax, який тепер вказує наступним пунктом призначення індійську Сікку. Орієнтовна дата прибуття - 25 березня. За даними Kpler, судно перевозить казахстанську нафту CPC Blend. Воно вийшло з Новоросійська на російському Чорному морі й спочатку прямувало до вод поблизу Жічжао, однак на початку березня також розвернулося та взяло курс на Індію.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Друзі, ось так виглядають автівки, на які ми збирали кошти. І потрібні нові для виконання завдань захисникам з 59 бригади.
Кожен зробив по донатику , та й закрили - лишилось по одній каві не випити за день , та нашіх хлопців підтримати .
Лишень погляньте як хлопці стараються для нашого майбутнього нищити ворога💪 Не лишаючи їм жодних шансів .
Ми повинні так само старатись для майбутнього кожного нашого воїна, аби вони мали чим, коли та як - нищити ворога.
Наразі дуже прогресивна та розвинена війна в напрямках безпілотної боротьби , тому треба забезпечити кожну з позицій всім необхідним , для того щоб це робити потрібно мати постійно транспорт - який нажаль через прогресивність цієї війни , є першочерговою ціллю для знищення - так само ворожими дронами 🥲
Ваша чашка кави ☕️ - може бути ціною чийогось життя , памʼятайте це !
І НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО РОЗІГРАШ 200 грн донат з коментарем «На перемогу» зроблять вас власниками трофею.
🎯 Ціль: 48 300,00 ₴
🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/43Yvew8qSr
💳 Номер картки банки
4874 1000 2434 5533
💳 Номер картки ПриватБанк
5168 7580 1931 1281
PayPal: gera128930@gmail.com
Кожен зробив по донатику , та й закрили - лишилось по одній каві не випити за день , та нашіх хлопців підтримати .
Лишень погляньте як хлопці стараються для нашого майбутнього нищити ворога💪 Не лишаючи їм жодних шансів .
Ми повинні так само старатись для майбутнього кожного нашого воїна, аби вони мали чим, коли та як - нищити ворога.
Наразі дуже прогресивна та розвинена війна в напрямках безпілотної боротьби , тому треба забезпечити кожну з позицій всім необхідним , для того щоб це робити потрібно мати постійно транспорт - який нажаль через прогресивність цієї війни , є першочерговою ціллю для знищення - так само ворожими дронами 🥲
Ваша чашка кави ☕️ - може бути ціною чийогось життя , памʼятайте це !
І НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО РОЗІГРАШ 200 грн донат з коментарем «На перемогу» зроблять вас власниками трофею.
🎯 Ціль: 48 300,00 ₴
🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/43Yvew8qSr
💳 Номер картки банки
4874 1000 2434 5533
💳 Номер картки ПриватБанк
5168 7580 1931 1281
PayPal: gera128930@gmail.com
⛽️ Імпорт бензину в лютому зріс на 18% - Enkorr
Минулого місяця імпорт бензинів збільшився на 18% і досяг 190 тис. т. Порівняно з лютим минулого року обсяги зросли в 2,4 раза. Високі темпи постачань у цей період стали продовженням тенденцій січня, коли країна занурилась у темряву. Ударні дози імпорту в другій половині січня й лютому не тільки знищили паростки дефіциту, що зароджувався на початку року, а й дозволили створити певний резерв пального перед наступним випробуванням — кризою на Близькому Сході.
🇬🇷Греки останньої надії
У лютому західний напрямок залишався основним джерелом постачань. Звідти завезли 117 тис. т, це на 14% більше порівняно з січнем. Водночас із півдня обсяги зросли на чверть, до 71,4 тис. т.
Жваву динаміку постачань із півдня забезпечив грецький бензин, обсяг якого злетів у 10 разів, до 35 тис. т. Увесь обсяг надійшов з заводу Motor Oil. Це стало відповіддю на скорочення пропозиції з Румунії й Молдови. Так, у лютому Rompetrol розпочав ремонтні роботи, а в березні технічне обслуговування запланував OMV Petrom. Як наслідок, прямі постачання з Румунії впали на третину, до 26,5 тис. т. Молдовські фірми, які здебільшого є провайдерами палива Rompetrol, також скоротили продажі на 33%, до 9,5 тис. т.
🇱🇹На заході давно без змін
Найбільший постачальник січня – Литва – не тільки зберіг свій статус лідера, а ще й наростив відвантаження на 13%, до 56,6 тис. т. Для ORLEN Lietuva Україна теж важлива – чверть виробництва бензину.
🇵🇱Ще більш результативним був місяць для польського ORLEN: обсяги зросли на 28%, до 26,4 тис. т.
Постачання бензину з периферійних напрямків минулого місяця також зросли. З країн, назви яких часто плутають, Словаччини й Словенії, обсяги імпорту збільшилися з 8 до 9 тис. т.
⛽️ОККО піднатиснула
Вимкнення світла в українських регіонах цієї зими сприяло зростанню кількості імпортерів. У січні число компаній збільшилося з 88 до 97, а в лютому підскочило до 105. Такого різнобарв’я серед імпортерів не було з серпня 2024 року, коли ринок готувався до першого етапу підвищення акцизів на бензин. Утім, на розподіл обсягів між «топами» і рештою це ніяк не вплинуло — на перший десяток у лютому так само, як і у січні, припало 77% імпорту.
Незмінний лідер ОККО у січні спрацював доволі скромно, вочевидь, не розраховував на великі продажі (імпортував лише 36,2 тис. т). Але вже в лютому обсяги злетіли на 73%, до 62,7 тис. т. Більше галичани завозили лише в липні минулого року, коли першими зорієнтувались після виходу з чату Кременчуцького НПЗ. Щоб забезпечити такий обсяг, окківцям довелося розпакувати грецький і словацький напрямки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Минулого місяця імпорт бензинів збільшився на 18% і досяг 190 тис. т. Порівняно з лютим минулого року обсяги зросли в 2,4 раза. Високі темпи постачань у цей період стали продовженням тенденцій січня, коли країна занурилась у темряву. Ударні дози імпорту в другій половині січня й лютому не тільки знищили паростки дефіциту, що зароджувався на початку року, а й дозволили створити певний резерв пального перед наступним випробуванням — кризою на Близькому Сході.
🇬🇷Греки останньої надії
У лютому західний напрямок залишався основним джерелом постачань. Звідти завезли 117 тис. т, це на 14% більше порівняно з січнем. Водночас із півдня обсяги зросли на чверть, до 71,4 тис. т.
Жваву динаміку постачань із півдня забезпечив грецький бензин, обсяг якого злетів у 10 разів, до 35 тис. т. Увесь обсяг надійшов з заводу Motor Oil. Це стало відповіддю на скорочення пропозиції з Румунії й Молдови. Так, у лютому Rompetrol розпочав ремонтні роботи, а в березні технічне обслуговування запланував OMV Petrom. Як наслідок, прямі постачання з Румунії впали на третину, до 26,5 тис. т. Молдовські фірми, які здебільшого є провайдерами палива Rompetrol, також скоротили продажі на 33%, до 9,5 тис. т.
🇱🇹На заході давно без змін
Найбільший постачальник січня – Литва – не тільки зберіг свій статус лідера, а ще й наростив відвантаження на 13%, до 56,6 тис. т. Для ORLEN Lietuva Україна теж важлива – чверть виробництва бензину.
🇵🇱Ще більш результативним був місяць для польського ORLEN: обсяги зросли на 28%, до 26,4 тис. т.
Постачання бензину з периферійних напрямків минулого місяця також зросли. З країн, назви яких часто плутають, Словаччини й Словенії, обсяги імпорту збільшилися з 8 до 9 тис. т.
⛽️ОККО піднатиснула
Вимкнення світла в українських регіонах цієї зими сприяло зростанню кількості імпортерів. У січні число компаній збільшилося з 88 до 97, а в лютому підскочило до 105. Такого різнобарв’я серед імпортерів не було з серпня 2024 року, коли ринок готувався до першого етапу підвищення акцизів на бензин. Утім, на розподіл обсягів між «топами» і рештою це ніяк не вплинуло — на перший десяток у лютому так само, як і у січні, припало 77% імпорту.
Незмінний лідер ОККО у січні спрацював доволі скромно, вочевидь, не розраховував на великі продажі (імпортував лише 36,2 тис. т). Але вже в лютому обсяги злетіли на 73%, до 62,7 тис. т. Більше галичани завозили лише в липні минулого року, коли першими зорієнтувались після виходу з чату Кременчуцького НПЗ. Щоб забезпечити такий обсяг, окківцям довелося розпакувати грецький і словацький напрямки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇩🇪⚡Оборонний ривок Мерца на €600 млрд уже змінює німецьку економіку - Bloomberg
Курс канцлера Фрідріха Мерца на переозброєння Бундесверу перестає бути просто геополітичною відповіддю на нову небезпеку в Європі. Тепер це ще й потужний економічний фактор. На військове посилення Німеччини вже зарезервовано початкові 600 млрд євро - приблизно 687 млрд доларів. І цей гігантський ресурс починає перетворюватися на реальні замовлення, нові заводи, розширення виробництва та приплив інвестицій.
Поштовхом до цієї трансформації стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Саме воно запустило найбільшу перебудову німецької армії з часів холодної війни. Те, що ще недавно виглядало як повільна й забюрократизована система, зараз різко набирає темп.
Особливе значення має те, що оборонні витрати фактично виведені за межі жорстких бюджетних правил Німеччини. Це означає, що в перспективі військові видатки можуть навіть перевищити окрему інфраструктурну програму, яка формально обмежена 500 млрд євро.
Ще одна важлива деталь: на практиці величезна частина нових коштів не йде за кордон, як очікували спочатку, а залишається всередині країни. Найбільший позитивний ефект нині дає саме обсяг внутрішніх замовлень. Уряд Німеччини заявляє, що 85% контрактів уже розміщуються в межах самої країни та загалом європейського регіону.
Найяскравіший приклад нового темпу - Rheinmetall AG, найбільший оборонний підрядник Німеччини. Компанія змогла відкрити новий завод із виробництва боєприпасів лише за 15 місяців. Від початку 2025 її акції підскочили більш ніж на 160%. Інший гравець, Hensoldt AG, який виробляє радари, повідомив про зростання замовлень на 62% лише за минулий рік.
Цей процес уже підтримує загальну економіку. До 2028 оборонний сектор додасть до зростання економіки Німеччини 0,5 відсоткового пункта. Інститут Ifo також заявив, що швидке розгортання оборонних програм підтримує прогноз зростання вже цього року, навіть попри нові ризики, створені війною навколо Ірану.
Причому близькосхідна криза лише підсилює цей ефект. Війна з Іраном вже збільшує попит на німецькі системи озброєння з боку країн Перської затоки, які шукають способи захисту від іранських ракет.
Оборонний бум допомагає і традиційній німецькій промисловості. Частина виробників, зокрема проблемні автомобільні компанії та суміжні підприємства, переорієнтовуються на постачання для армії. У цьому бачать не лише короткостроковий ефект, а й можливий довший технологічний поштовх. Логіка проста: якщо військові інвестиції запустять інновації з цивільним застосуванням, ефект може бути схожим на той, який колись дали світу військові розробки інтернету чи GPS.
Особливо важливо, що нові оборонні продукти дедалі сильніше формуються під впливом війни в Україні. Саме українське поле бою стало джерелом технологічних уроків для всієї Європи. На першому стартап-форумі перед Мюнхенською безпековою конференцією серед учасників була ARX Robotics GmbH, яка виробляє автономні наземні роботи. Їх у перспективі можна адаптувати і для цивільних задач - наприклад, для обробки багажу в аеропортах.
Гроші в сектор ідуть не лише через державу. Deutsche Bank AG створив окрему команду для розширення фінансування оборонної галузі. А компанія Tytan Technologies GmbH, яка виробляє дрони-перехоплювачі та була заснована у 2023 році, вже розширює виробництво в Німеччині, Україні та на інших дружніх ринках. Нещодавно вона залучила 30 млн євро фінансування. Якщо раніше приватні інвестори сторонилися оборонної галузі, то тепер, за словами керівника з розвитку бізнесу Тома Айфлера, ситуація кардинально змінилася.
Німеччина запускає не просто програму переозброєння. Вона будує нову оборонно-промислову модель, яка вже впливає і на її армію, і на її економіку.
❗️Дуже правильне рішення. Краще гроші інвестувати в оборону, ніж проїдати через щедру соціалочку, що продукує лише паразитичні настрої та поведінку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Курс канцлера Фрідріха Мерца на переозброєння Бундесверу перестає бути просто геополітичною відповіддю на нову небезпеку в Європі. Тепер це ще й потужний економічний фактор. На військове посилення Німеччини вже зарезервовано початкові 600 млрд євро - приблизно 687 млрд доларів. І цей гігантський ресурс починає перетворюватися на реальні замовлення, нові заводи, розширення виробництва та приплив інвестицій.
Поштовхом до цієї трансформації стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Саме воно запустило найбільшу перебудову німецької армії з часів холодної війни. Те, що ще недавно виглядало як повільна й забюрократизована система, зараз різко набирає темп.
Особливе значення має те, що оборонні витрати фактично виведені за межі жорстких бюджетних правил Німеччини. Це означає, що в перспективі військові видатки можуть навіть перевищити окрему інфраструктурну програму, яка формально обмежена 500 млрд євро.
Ще одна важлива деталь: на практиці величезна частина нових коштів не йде за кордон, як очікували спочатку, а залишається всередині країни. Найбільший позитивний ефект нині дає саме обсяг внутрішніх замовлень. Уряд Німеччини заявляє, що 85% контрактів уже розміщуються в межах самої країни та загалом європейського регіону.
Найяскравіший приклад нового темпу - Rheinmetall AG, найбільший оборонний підрядник Німеччини. Компанія змогла відкрити новий завод із виробництва боєприпасів лише за 15 місяців. Від початку 2025 її акції підскочили більш ніж на 160%. Інший гравець, Hensoldt AG, який виробляє радари, повідомив про зростання замовлень на 62% лише за минулий рік.
Цей процес уже підтримує загальну економіку. До 2028 оборонний сектор додасть до зростання економіки Німеччини 0,5 відсоткового пункта. Інститут Ifo також заявив, що швидке розгортання оборонних програм підтримує прогноз зростання вже цього року, навіть попри нові ризики, створені війною навколо Ірану.
Причому близькосхідна криза лише підсилює цей ефект. Війна з Іраном вже збільшує попит на німецькі системи озброєння з боку країн Перської затоки, які шукають способи захисту від іранських ракет.
Оборонний бум допомагає і традиційній німецькій промисловості. Частина виробників, зокрема проблемні автомобільні компанії та суміжні підприємства, переорієнтовуються на постачання для армії. У цьому бачать не лише короткостроковий ефект, а й можливий довший технологічний поштовх. Логіка проста: якщо військові інвестиції запустять інновації з цивільним застосуванням, ефект може бути схожим на той, який колись дали світу військові розробки інтернету чи GPS.
Особливо важливо, що нові оборонні продукти дедалі сильніше формуються під впливом війни в Україні. Саме українське поле бою стало джерелом технологічних уроків для всієї Європи. На першому стартап-форумі перед Мюнхенською безпековою конференцією серед учасників була ARX Robotics GmbH, яка виробляє автономні наземні роботи. Їх у перспективі можна адаптувати і для цивільних задач - наприклад, для обробки багажу в аеропортах.
Гроші в сектор ідуть не лише через державу. Deutsche Bank AG створив окрему команду для розширення фінансування оборонної галузі. А компанія Tytan Technologies GmbH, яка виробляє дрони-перехоплювачі та була заснована у 2023 році, вже розширює виробництво в Німеччині, Україні та на інших дружніх ринках. Нещодавно вона залучила 30 млн євро фінансування. Якщо раніше приватні інвестори сторонилися оборонної галузі, то тепер, за словами керівника з розвитку бізнесу Тома Айфлера, ситуація кардинально змінилася.
Німеччина запускає не просто програму переозброєння. Вона будує нову оборонно-промислову модель, яка вже впливає і на її армію, і на її економіку.
❗️Дуже правильне рішення. Краще гроші інвестувати в оборону, ніж проїдати через щедру соціалочку, що продукує лише паразитичні настрої та поведінку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
◾️Російське енергетичне вугілля дорожчає в Азії, але заробити на цьому повною мірою Москва не зможе
Загострення конфлікту на Близькому Сході вдарило не лише по нафті й газу, а й підштовхнуло вгору ціни на енергетичне вугілля. На азійських ринках подорожчало і російське висококалорійне вугілля, однак цей ціновий сплеск не означає автоматичного поліпшення становища для всіх російських експортерів.
За даними NEFT Research, вугілля калорійністю 6000 ккал/кг на умовах FOB Восточний за тиждень, що завершився 8 березня, подорожчало на 13,6% - до $96,7 за тонну. Це найвищий рівень із грудня 2024 року. Від початку року ціна зросла на 14,4%, а у річному вимірі - на 16,8%. Нетбек із відвантаження зі східних портів за той самий період підскочив одразу на 47% - до 2 974 рублів за тонну.
Позитивну динаміку показало і вугілля калорійністю 5500 ккал/кг. За підсумками тижня 2-8 березня його ціна на умовах FOB Восточний сягнула $81,7 за тонну. Це на 6,7% більше, ніж тижнем раніше, і на 16,4% більше, ніж рік тому. Нетбек зріс на 31,9% - до 1 801 рубля за тонну.
Головний фактор цього руху - зростання цін на газ. Після ескалації на Близькому Сході газові котирування на світових ринках у моменті піднімалися до максимумів із початку 2023 року. А оскільки ціни на енергетичне вугілля традиційно тісно корелюють із газом, ринок вугілля також пішов угору. Додатково на настрої тиснуть ризики тривалого перекриття Ормузької протоки та можливих пошкоджень інфраструктури СПГ.
Особливо активно на це відреагувала Південна Корея. Ціни на російське енергетичне вугілля 6000 ккал/кг у Кореї піднялися вище $116-117 за тонну CFR Korea. Саме преміальні ринки зараз дозволяють частково компенсувати різке зростання транспортних витрат.
Натомість Китай поводиться значно стриманіше. Там ціна зросла лише до $102 за тонну CFR China. Причина проста: китайська енергетика значною мірою спирається на вугілля та власний видобуток, тому гострої потреби в додатковому імпорті немає. Через це китайські покупці не готові закладати у контрактну ціну зростання вартості фрахту.
І саме тут для Росії починається головна проблема. Попри зростання біржових цін, компанії, які не мають доступу до преміальних ринків на кшталт Південної Кореї, опиняються під тиском витрат: дорожчий фрахт у Китаї просто не компенсується ціною продажу. Тобто ринок ніби й росте, але заробити на цьому можуть далеко не всі.
Висхідний тренд на ринку енергетичного вугілля може зберігатися до кінця березня, але потенціал цього ралі обмежений. Після піку зимового попиту ринок зазвичай входить у фазу корекції. Отже, короткостроково це навряд чи призведе до суттєвого збільшення фізичних продажів російських вугільних компаній. Основний ефект буде радше фінансовим - у вигляді певного покращення рентабельності експорту. Але навіть зараз нетбеки для більшості виробників усе ще не перекривають витрат на видобуток.
Є й інші чинники зростання. Рнок підтримує одразу кілька процесів. По-перше, Індонезія, найбільший у світі експортер вугілля, цього року планує скоротити видобуток до 600 млн тонн проти 800 млн тонн торік. По-друге, в Австралії спостерігаються перебої з постачанням через повені та погодні ризики. По-третє, у Китаї видобуток зростає повільно - прогнозований приріст становить лише 30-35 млн тонн, що підвищує потребу в імпорті. І нарешті, через дорожчання СПГ в Азії вугілля знову стає більш привабливою альтернативою.
Є і ще один нюанс: побоювання щодо стабільності поставок із самої Росії. Їх підсилюють логістичні збої та атаки безпілотників на російські порти.
Отже, ситуація для Росії виглядає суперечливо. З одного боку, ціни на азійському ринку зростають, і це частково поліпшує фінансову картину. З іншого - вигода концентрується лише на окремих напрямках, тоді як для багатьох експортерів зростання фрахту й далі "з’їдає" потенційний прибуток. Тож навіть на тлі нового енергетичного шоку Москва не отримує безумовного виграшу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Загострення конфлікту на Близькому Сході вдарило не лише по нафті й газу, а й підштовхнуло вгору ціни на енергетичне вугілля. На азійських ринках подорожчало і російське висококалорійне вугілля, однак цей ціновий сплеск не означає автоматичного поліпшення становища для всіх російських експортерів.
За даними NEFT Research, вугілля калорійністю 6000 ккал/кг на умовах FOB Восточний за тиждень, що завершився 8 березня, подорожчало на 13,6% - до $96,7 за тонну. Це найвищий рівень із грудня 2024 року. Від початку року ціна зросла на 14,4%, а у річному вимірі - на 16,8%. Нетбек із відвантаження зі східних портів за той самий період підскочив одразу на 47% - до 2 974 рублів за тонну.
Позитивну динаміку показало і вугілля калорійністю 5500 ккал/кг. За підсумками тижня 2-8 березня його ціна на умовах FOB Восточний сягнула $81,7 за тонну. Це на 6,7% більше, ніж тижнем раніше, і на 16,4% більше, ніж рік тому. Нетбек зріс на 31,9% - до 1 801 рубля за тонну.
Головний фактор цього руху - зростання цін на газ. Після ескалації на Близькому Сході газові котирування на світових ринках у моменті піднімалися до максимумів із початку 2023 року. А оскільки ціни на енергетичне вугілля традиційно тісно корелюють із газом, ринок вугілля також пішов угору. Додатково на настрої тиснуть ризики тривалого перекриття Ормузької протоки та можливих пошкоджень інфраструктури СПГ.
Особливо активно на це відреагувала Південна Корея. Ціни на російське енергетичне вугілля 6000 ккал/кг у Кореї піднялися вище $116-117 за тонну CFR Korea. Саме преміальні ринки зараз дозволяють частково компенсувати різке зростання транспортних витрат.
Натомість Китай поводиться значно стриманіше. Там ціна зросла лише до $102 за тонну CFR China. Причина проста: китайська енергетика значною мірою спирається на вугілля та власний видобуток, тому гострої потреби в додатковому імпорті немає. Через це китайські покупці не готові закладати у контрактну ціну зростання вартості фрахту.
І саме тут для Росії починається головна проблема. Попри зростання біржових цін, компанії, які не мають доступу до преміальних ринків на кшталт Південної Кореї, опиняються під тиском витрат: дорожчий фрахт у Китаї просто не компенсується ціною продажу. Тобто ринок ніби й росте, але заробити на цьому можуть далеко не всі.
Висхідний тренд на ринку енергетичного вугілля може зберігатися до кінця березня, але потенціал цього ралі обмежений. Після піку зимового попиту ринок зазвичай входить у фазу корекції. Отже, короткостроково це навряд чи призведе до суттєвого збільшення фізичних продажів російських вугільних компаній. Основний ефект буде радше фінансовим - у вигляді певного покращення рентабельності експорту. Але навіть зараз нетбеки для більшості виробників усе ще не перекривають витрат на видобуток.
Є й інші чинники зростання. Рнок підтримує одразу кілька процесів. По-перше, Індонезія, найбільший у світі експортер вугілля, цього року планує скоротити видобуток до 600 млн тонн проти 800 млн тонн торік. По-друге, в Австралії спостерігаються перебої з постачанням через повені та погодні ризики. По-третє, у Китаї видобуток зростає повільно - прогнозований приріст становить лише 30-35 млн тонн, що підвищує потребу в імпорті. І нарешті, через дорожчання СПГ в Азії вугілля знову стає більш привабливою альтернативою.
Є і ще один нюанс: побоювання щодо стабільності поставок із самої Росії. Їх підсилюють логістичні збої та атаки безпілотників на російські порти.
Отже, ситуація для Росії виглядає суперечливо. З одного боку, ціни на азійському ринку зростають, і це частково поліпшує фінансову картину. З іншого - вигода концентрується лише на окремих напрямках, тоді як для багатьох експортерів зростання фрахту й далі "з’їдає" потенційний прибуток. Тож навіть на тлі нового енергетичного шоку Москва не отримує безумовного виграшу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Поляки протестують проти рішення президента Навроцького заветувати кредит на програму SAFE. Це історія, яка впливає на нашу можливість зберегти в майбутньому нашу оборонну промисловість. Правда, в ній нема "простих рішень"
Що сталося? Європейська Комісія вирішила надати можливість країнам ЄС отримувати дешеві кредити (під гарантії ЄС). Головна мета — фінансування переозброєння Європи. В правилах є пункт "треба співпрацювати з Україною", але чимало країн на нього забили.
Польща отримала найбільшу частину SAFE — 44 мільярди євро з 150 загалом. Прем'єр офіційно заявив, що 80% грошей піде на фінансування польської індустрії. Польща і справді озброюється, тільки в Південної Кореї поляки купили танків та ракет (включно з ППО) на 22 мільярди євро (і збільшують контракти).
Чому SAFE йде на "власне виробництво" зрозуміло — залишають робочі місця та податки, створюють виробництво. А український досвід намагаються інтегрувати, переманюючи наших виробників і інженерів (пропонуючи дешеві кредити)
Цю струнку конструкцію порушив президент Навроцький, заветувавши кредитну програму. Суто з політичних міркувань - він також вимагає, щоб Польща "не працювала під диктовку Брюсселю". Хоча яка там диктовка - взяли дешевий кредит та розбудовуй власне виробництво.
Німці, до речі, проігнорували SAFE — в них своїх грошей на переозброєння достатньо. Навроцький хоче бути як німці.
Тепер питання — як це все впливає на нашу оборонку? Протести означають, що всередині Польщі ще немає рішення про те, як саме країна буде готуватися до відбиття російського нападу. Якими грошима, якими індустріями. Цього рішення немає ні в кого, недавно на одній панельній дискусії Єврокомісар Кубіліус чесно сказав, що Україна їм потрібна, бо невідомо як протистояти російським дронам.
Але Кубіліус має вплив лише на виділення фінансування, історія з Польщею та "вето-срето" показує, що гроші — це далеко не все.
Про спільне бачення захисту з кожною країною Східного флангу нам треба говорити саме зараз зараз. Коли полетять російські дрони можна буде тільки оголошувати заяви "а в нас є чим перехоплювати". Часу на те, щоб вбудувати наше "є" у військові стратегії не буде.
via Roman Vybranovskyy
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Що сталося? Європейська Комісія вирішила надати можливість країнам ЄС отримувати дешеві кредити (під гарантії ЄС). Головна мета — фінансування переозброєння Європи. В правилах є пункт "треба співпрацювати з Україною", але чимало країн на нього забили.
Польща отримала найбільшу частину SAFE — 44 мільярди євро з 150 загалом. Прем'єр офіційно заявив, що 80% грошей піде на фінансування польської індустрії. Польща і справді озброюється, тільки в Південної Кореї поляки купили танків та ракет (включно з ППО) на 22 мільярди євро (і збільшують контракти).
Чому SAFE йде на "власне виробництво" зрозуміло — залишають робочі місця та податки, створюють виробництво. А український досвід намагаються інтегрувати, переманюючи наших виробників і інженерів (пропонуючи дешеві кредити)
Цю струнку конструкцію порушив президент Навроцький, заветувавши кредитну програму. Суто з політичних міркувань - він також вимагає, щоб Польща "не працювала під диктовку Брюсселю". Хоча яка там диктовка - взяли дешевий кредит та розбудовуй власне виробництво.
Німці, до речі, проігнорували SAFE — в них своїх грошей на переозброєння достатньо. Навроцький хоче бути як німці.
Тепер питання — як це все впливає на нашу оборонку? Протести означають, що всередині Польщі ще немає рішення про те, як саме країна буде готуватися до відбиття російського нападу. Якими грошима, якими індустріями. Цього рішення немає ні в кого, недавно на одній панельній дискусії Єврокомісар Кубіліус чесно сказав, що Україна їм потрібна, бо невідомо як протистояти російським дронам.
Але Кубіліус має вплив лише на виділення фінансування, історія з Польщею та "вето-срето" показує, що гроші — це далеко не все.
Про спільне бачення захисту з кожною країною Східного флангу нам треба говорити саме зараз зараз. Коли полетять російські дрони можна буде тільки оголошувати заяви "а в нас є чим перехоплювати". Часу на те, щоб вбудувати наше "є" у військові стратегії не буде.
via Roman Vybranovskyy
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
❗️Голова правління німецького Rheinmetall Армін Паппергер: європейські країни стикаються з гострим браком боєприпасів
За його словами, у разі повномасштабних бойових дій наявні запаси можуть закінчитися буквально за кілька днів.
В інтерв’ю швейцарській газеті Neue Zürcher Zeitung він підкреслив, що більшість держав Європи не мають достатніх запасів боєприпасів. Паппергер повідомив, що компанія планує різко наростити виробництво артилерійських снарядів: якщо зараз концерн випускає близько 70 тис. на рік, то до 2030 року цей показник мають намір довести до 1,5 млн.
Керівник Rheinmetall також звернув увагу на стрімке зростання попиту на бронетехніку. За його словами, сучасна війна вимагає кращого захисту військових від дронів і ракет, тому армії активно замовляють нові бойові машини.
Наразі портфель замовлень концерну наближається до 70 млрд євро, і, за оцінками Паппергера, протягом року він може подвоїтися.
Основна частина постачань за вже укладеними контрактами запланована на 2029–2030.
Оцінки керівника німецького оборонного гіганта підтверджуються статистикою Stockholm International Peace Research Institute. За даними інституту, упродовж останніх п’яти років (2021–2025) європейські країни більш ніж утричі збільшили імпорт озброєнь і стали найбільшим регіоном-покупцем у світі, на який припало 33% глобальних поставок.
Майже половина цієї зброї — 48% — вироблена у Сполучені Штати Америки. Американський експорт до Європи за цей період зріс на 217%, що ще більше зміцнило позиції США як головного постачальника.
Водночас російський експорт озброєнь різко скоротився — приблизно на 64% за той самий період. У результаті частка Росія на світовому ринку зброї зменшилася до 6,8%.
🤦♀ Європейська інфантильність не припиняє дивувати. На дворі п'ятий рік повномасштабної війни в Європі із залученням КНДР та Ірану найманці РФ зі всього світу, а найбільший оборонний концерн продовжує виготовляти на рік стільки снарядів, скільки вистачить на 1-2 тижні інтенсивних боїв.
@costukrainehttps://www.nzz.ch/wirtschaft/sollte-deutschland-angegriffen-werden-wuerden-wir-wohl-aus-der-schweiz-nicht-mehr-beliefert-sagt-rheinmetall-chef-papperger-ld.1928547
За його словами, у разі повномасштабних бойових дій наявні запаси можуть закінчитися буквально за кілька днів.
В інтерв’ю швейцарській газеті Neue Zürcher Zeitung він підкреслив, що більшість держав Європи не мають достатніх запасів боєприпасів. Паппергер повідомив, що компанія планує різко наростити виробництво артилерійських снарядів: якщо зараз концерн випускає близько 70 тис. на рік, то до 2030 року цей показник мають намір довести до 1,5 млн.
Керівник Rheinmetall також звернув увагу на стрімке зростання попиту на бронетехніку. За його словами, сучасна війна вимагає кращого захисту військових від дронів і ракет, тому армії активно замовляють нові бойові машини.
Наразі портфель замовлень концерну наближається до 70 млрд євро, і, за оцінками Паппергера, протягом року він може подвоїтися.
Основна частина постачань за вже укладеними контрактами запланована на 2029–2030.
Оцінки керівника німецького оборонного гіганта підтверджуються статистикою Stockholm International Peace Research Institute. За даними інституту, упродовж останніх п’яти років (2021–2025) європейські країни більш ніж утричі збільшили імпорт озброєнь і стали найбільшим регіоном-покупцем у світі, на який припало 33% глобальних поставок.
Майже половина цієї зброї — 48% — вироблена у Сполучені Штати Америки. Американський експорт до Європи за цей період зріс на 217%, що ще більше зміцнило позиції США як головного постачальника.
Водночас російський експорт озброєнь різко скоротився — приблизно на 64% за той самий період. У результаті частка Росія на світовому ринку зброї зменшилася до 6,8%.
🤦♀ Європейська інфантильність не припиняє дивувати. На дворі п'ятий рік повномасштабної війни в Європі із залученням КНДР та Ірану найманці РФ зі всього світу, а найбільший оборонний концерн продовжує виготовляти на рік стільки снарядів, скільки вистачить на 1-2 тижні інтенсивних боїв.
@costukrainehttps://www.nzz.ch/wirtschaft/sollte-deutschland-angegriffen-werden-wuerden-wir-wohl-aus-der-schweiz-nicht-mehr-beliefert-sagt-rheinmetall-chef-papperger-ld.1928547
Нафтові танкери атакували біля Іраку. Ціна на нафту пішла вгору - Bloomberg
У територіальних водах Іраку були атаковані два нафтові танкери. Це черговий епізод у серії ударів по суднах у Перській затоці, які дедалі більше підвищують ризики для глобальних поставок енергоносіїв на тлі поглиблення війни на Близькому Сході.
Після ударів по суднах біля іракського узбережжя країна призупинила роботу своїх нафтових терміналів. Останні події свідчать про посилення іранських дій у відповідь, що лише підживлює песимізм щодо тривалості конфлікту.
Напади на судна останніми днями помітно активізувалися. У четвер UK Maritime Trade Operations повідомила, що трохи північніше від Джебель-Алі в Об’єднаних Арабських Еміратах одне із суден було уражене невідомим снарядом. Тим часом представник ВМС Таїланду заявив, що в середу під удар потрапило вантажне судно. Йдеться про тайський суховантаж Mayuree Naree дедвейтом 30 тисяч тонн, який саме намагався вийти з Ормузької протоки.
За даними іракської державної компанії з маркетингу нафти SOMO, у водах Іраку були уражені танкери Safesea Vishnu під прапором Маршаллових островів і Zefyros під прапором Мальти. Ірак також зупинив операції на своїх нафтових терміналах, повідомив директор Генеральної компанії портів Іраку, слова якого цитує іракське інформагентство.
З міркувань безпеки суднам також наказали залишити нафтовий термінал Міна-ель-Фахаль в Омані. За кілька годин порт знову відкрили, і зараз операції та завантаження відновлено у штатному режимі, повідомила в електронному листі Gulf Mercantile Exchange. Проте сама евакуація в Міна-ель-Фахалі, який розташований поза межами Ормузької протоки, показує, що конфлікт уже поширюється і на ті небагато портів, через які близькосхідну нафту ще можна відвантажувати.
Як зазначив керівник сировинної стратегії ING Groep NV Воррен Паттерсон, перебої в Омані посилюють "побоювання щодо ширшого регіонального дефіциту постачань". За його словами, ринок тепер буде змушений турбуватися не лише про нафтові потоки через Ормузьку протоку.
У четвер глобальний еталон Brent у моменті підскакував на 10%, оскільки криза продовжує поглиблюватися. І навіть новина про історичне вивільнення 400 млн барелів із резервів, скоординоване Міжнародним енергетичним агентством, не змогла зупинити ралі. Ба більше, сам рекордний масштаб інтервенції, схоже, ще більше стривожив частину інвесторів, зважаючи на те, що війна триває менш ніж два тижні.
Наказ про евакуацію з термінала Міна-ель-Фахаль надійшов після дронових ударів по інших портах Оману в середу.
Безпілотники також уразили паливні резервуари в порту Салала. Частину інших апаратів вдалося перехопити, повідомило державне інформагентство Оману з посиланням на джерело в силових структурах. Після цього в Салалі призупинили роботу контейнерного та вантажного терміналів, тоді як інші оманські порти, зокрема Дукм, продовжують працювати у звичайному режимі, свідчить звіт Inchcape Shipping Services.
Раніше могло здаватися, ніби найгірший сценарій уже настав - адже фактичне блокування Ормузької протоки триває майже два тижні. Але евакуація флоту в Омані, за її словами, "свідчить про те, що ситуація може погіршитися ще більше".
За оцінками Kpler, через термінал Міна-ель-Фахаль експортується приблизно 1 млн барелів оманської нафти на добу. У четвер цей сорт коштував близько $132 за барель, що значно вище за Brent, який зараз торгується поблизу $96.
Проблеми з експортом нафти з Оману мають особливе значення ще й тому, що цей сорт - один із двох, які досі можуть використовуватися для формування близькосхідного еталона Dubai. Саме він, своєю чергою, визначає вартість більшості нафтових постачань із регіону.
Фактичне закриття Ормузької протоки - вузького морського проходу, через який транспортується близько п’ятої частини світової нафти, - вже змусило Ірак, Кувейт і Саудівську Аравію скоротити видобуток. Саудівська Аравія, своєю чергою, перенаправляє нафту трубопроводом до Янбу на узбережжі Червоного моря.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У територіальних водах Іраку були атаковані два нафтові танкери. Це черговий епізод у серії ударів по суднах у Перській затоці, які дедалі більше підвищують ризики для глобальних поставок енергоносіїв на тлі поглиблення війни на Близькому Сході.
Після ударів по суднах біля іракського узбережжя країна призупинила роботу своїх нафтових терміналів. Останні події свідчать про посилення іранських дій у відповідь, що лише підживлює песимізм щодо тривалості конфлікту.
Напади на судна останніми днями помітно активізувалися. У четвер UK Maritime Trade Operations повідомила, що трохи північніше від Джебель-Алі в Об’єднаних Арабських Еміратах одне із суден було уражене невідомим снарядом. Тим часом представник ВМС Таїланду заявив, що в середу під удар потрапило вантажне судно. Йдеться про тайський суховантаж Mayuree Naree дедвейтом 30 тисяч тонн, який саме намагався вийти з Ормузької протоки.
За даними іракської державної компанії з маркетингу нафти SOMO, у водах Іраку були уражені танкери Safesea Vishnu під прапором Маршаллових островів і Zefyros під прапором Мальти. Ірак також зупинив операції на своїх нафтових терміналах, повідомив директор Генеральної компанії портів Іраку, слова якого цитує іракське інформагентство.
З міркувань безпеки суднам також наказали залишити нафтовий термінал Міна-ель-Фахаль в Омані. За кілька годин порт знову відкрили, і зараз операції та завантаження відновлено у штатному режимі, повідомила в електронному листі Gulf Mercantile Exchange. Проте сама евакуація в Міна-ель-Фахалі, який розташований поза межами Ормузької протоки, показує, що конфлікт уже поширюється і на ті небагато портів, через які близькосхідну нафту ще можна відвантажувати.
Як зазначив керівник сировинної стратегії ING Groep NV Воррен Паттерсон, перебої в Омані посилюють "побоювання щодо ширшого регіонального дефіциту постачань". За його словами, ринок тепер буде змушений турбуватися не лише про нафтові потоки через Ормузьку протоку.
У четвер глобальний еталон Brent у моменті підскакував на 10%, оскільки криза продовжує поглиблюватися. І навіть новина про історичне вивільнення 400 млн барелів із резервів, скоординоване Міжнародним енергетичним агентством, не змогла зупинити ралі. Ба більше, сам рекордний масштаб інтервенції, схоже, ще більше стривожив частину інвесторів, зважаючи на те, що війна триває менш ніж два тижні.
Наказ про евакуацію з термінала Міна-ель-Фахаль надійшов після дронових ударів по інших портах Оману в середу.
Безпілотники також уразили паливні резервуари в порту Салала. Частину інших апаратів вдалося перехопити, повідомило державне інформагентство Оману з посиланням на джерело в силових структурах. Після цього в Салалі призупинили роботу контейнерного та вантажного терміналів, тоді як інші оманські порти, зокрема Дукм, продовжують працювати у звичайному режимі, свідчить звіт Inchcape Shipping Services.
Раніше могло здаватися, ніби найгірший сценарій уже настав - адже фактичне блокування Ормузької протоки триває майже два тижні. Але евакуація флоту в Омані, за її словами, "свідчить про те, що ситуація може погіршитися ще більше".
За оцінками Kpler, через термінал Міна-ель-Фахаль експортується приблизно 1 млн барелів оманської нафти на добу. У четвер цей сорт коштував близько $132 за барель, що значно вище за Brent, який зараз торгується поблизу $96.
Проблеми з експортом нафти з Оману мають особливе значення ще й тому, що цей сорт - один із двох, які досі можуть використовуватися для формування близькосхідного еталона Dubai. Саме він, своєю чергою, визначає вартість більшості нафтових постачань із регіону.
Фактичне закриття Ормузької протоки - вузького морського проходу, через який транспортується близько п’ятої частини світової нафти, - вже змусило Ірак, Кувейт і Саудівську Аравію скоротити видобуток. Саудівська Аравія, своєю чергою, перенаправляє нафту трубопроводом до Янбу на узбережжі Червоного моря.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇺🇦🇩🇪Українські інструктори допомагатимуть німецькій армії готуватися до оборони від Росії до 2029 року - Reuters
Українські військові інструктори допоможуть Німеччині підготувати армію до можливого захисту від російського нападу на НАТО до 2029 року. Про це заявив командувач німецької армії, що фактично означає символічну зміну ролей після багатьох років, коли саме західні військові навчали українських бійців.
Минулого місяця Берлін і Київ домовилися, що Україна направить своїх інструкторів до навчальних центрів Бундесверу, де вони ділитимуться досвідом, здобутим у боях проти російського вторгнення.
"Ми покладаємо на це великі сподівання", - сказав в інтерв’ю Reuters генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг, головнокомандувач сухопутних військ Німеччини. "Українська армія нині є єдиною у світі, яка має реальний фронтовий досвід війни проти Росії".
Німеччина не єдина західна держава, яка прагне використати український бойовий досвід. Уже в четвер президент України пообіцяв надати допомогу США у протидії іранським дронам на Близькому Сході.
За словами Фройдінга, саме Німеччина першою домовилася з Україною про залучення її військових інструкторів, але незабаром цим шляхом можуть піти й інші країни.
Відповідаючи на запитання, що саме дадуть Україні німецькій армії, Фройдінг послався на оцінки німецьких та інших західних спецслужб, згідно з якими Росія може бути готова до масштабного нападу на НАТО вже до 2029 року.
"Це фактично вже завтра. У нас немає часу - ворог не чекатиме, поки ми оголосимо, що готові. Тому ми повинні використати кожну можливість для підготовки", - наголосив він.
Росія запевняє, що не має наміру нападати на НАТО. Однак західні чиновники зазначають, що до таких заяв не можна ставитися беззастережно, адже перед вторгненням в Україну Москва говорила те саме.
Досвід в артилерії, дронах і військовій інженерії
Фройдінг, який очолив німецьку армію минулого жовтня, а до того координував постачання німецького озброєння Києву, повідомив, що перша група українських інструкторів, імовірно, налічуватиме кілька десятків осіб. Вони працюватимуть у Німеччині по кілька тижнів за один цикл.
Очікується, що українські військові ділитимуться знаннями у сферах артилерії, інженерної справи, дій бронетехніки, застосування дронів, а також управління і координації військ.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Німеччина навчала українських військових роботі з такими системами, як бойові машини піхоти Marder, танки Leopard, гаубиці та комплекси ППО.
За словами Фройдінга, Україна не лише опанувала ці системи, а й розвинула їхнє застосування у реальних боях, виробивши нові підходи до війни, що базується на даних - тобто високоцифрових і взаємопов’язаних бойових операцій, яких не знайдеш у звичайних підручниках.
"Те, що тепер вони приїжджають до нас уже як інструктори, свідчить про безпекове партнерство на рівних", - підсумував Фройдінг.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Українські військові інструктори допоможуть Німеччині підготувати армію до можливого захисту від російського нападу на НАТО до 2029 року. Про це заявив командувач німецької армії, що фактично означає символічну зміну ролей після багатьох років, коли саме західні військові навчали українських бійців.
Минулого місяця Берлін і Київ домовилися, що Україна направить своїх інструкторів до навчальних центрів Бундесверу, де вони ділитимуться досвідом, здобутим у боях проти російського вторгнення.
"Ми покладаємо на це великі сподівання", - сказав в інтерв’ю Reuters генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг, головнокомандувач сухопутних військ Німеччини. "Українська армія нині є єдиною у світі, яка має реальний фронтовий досвід війни проти Росії".
Німеччина не єдина західна держава, яка прагне використати український бойовий досвід. Уже в четвер президент України пообіцяв надати допомогу США у протидії іранським дронам на Близькому Сході.
За словами Фройдінга, саме Німеччина першою домовилася з Україною про залучення її військових інструкторів, але незабаром цим шляхом можуть піти й інші країни.
Відповідаючи на запитання, що саме дадуть Україні німецькій армії, Фройдінг послався на оцінки німецьких та інших західних спецслужб, згідно з якими Росія може бути готова до масштабного нападу на НАТО вже до 2029 року.
"Це фактично вже завтра. У нас немає часу - ворог не чекатиме, поки ми оголосимо, що готові. Тому ми повинні використати кожну можливість для підготовки", - наголосив він.
Росія запевняє, що не має наміру нападати на НАТО. Однак західні чиновники зазначають, що до таких заяв не можна ставитися беззастережно, адже перед вторгненням в Україну Москва говорила те саме.
Досвід в артилерії, дронах і військовій інженерії
Фройдінг, який очолив німецьку армію минулого жовтня, а до того координував постачання німецького озброєння Києву, повідомив, що перша група українських інструкторів, імовірно, налічуватиме кілька десятків осіб. Вони працюватимуть у Німеччині по кілька тижнів за один цикл.
Очікується, що українські військові ділитимуться знаннями у сферах артилерії, інженерної справи, дій бронетехніки, застосування дронів, а також управління і координації військ.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Німеччина навчала українських військових роботі з такими системами, як бойові машини піхоти Marder, танки Leopard, гаубиці та комплекси ППО.
За словами Фройдінга, Україна не лише опанувала ці системи, а й розвинула їхнє застосування у реальних боях, виробивши нові підходи до війни, що базується на даних - тобто високоцифрових і взаємопов’язаних бойових операцій, яких не знайдеш у звичайних підручниках.
"Те, що тепер вони приїжджають до нас уже як інструктори, свідчить про безпекове партнерство на рівних", - підсумував Фройдінг.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Парламент Угорщини схвалив резолюцію, яка відкидає членство України в ЄС
Національна асамблея Угорщини більшістю голосів схвалила резолюцію про відмову від підтримки вступу України до ЄС, а також проти подальшого фінансування її військових потреб країнами Євросоюзу.
Крім того, у документі є заклик не надсилати гроші та озброєння Україні, а також перешкоджати перенаправленню європейських фондів, нібито призначених для Угорщини, на потреби Києва.
Автори резолюції стверджують, що частка фінансування України в наступному семирічному бюджеті ЄС може перевищити 360 мільярдів євро, частково коштом скорочення сільськогосподарських субсидій.
Там також згадується про план відновлення України, який, за підрахунками авторів, нібито коштуватиме кожній угорській родині майже 1,4 мільйона форинтів (3,6 тис. євро).
Європейські безробітні, що сидять на шиї в європейців розповідають, що не треба допомагати Україні під час війни. Звісно, ця країна живе виключно за рахунок ЄС і є однією з найбідніших країн Союзу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Національна асамблея Угорщини більшістю голосів схвалила резолюцію про відмову від підтримки вступу України до ЄС, а також проти подальшого фінансування її військових потреб країнами Євросоюзу.
Крім того, у документі є заклик не надсилати гроші та озброєння Україні, а також перешкоджати перенаправленню європейських фондів, нібито призначених для Угорщини, на потреби Києва.
Автори резолюції стверджують, що частка фінансування України в наступному семирічному бюджеті ЄС може перевищити 360 мільярдів євро, частково коштом скорочення сільськогосподарських субсидій.
Там також згадується про план відновлення України, який, за підрахунками авторів, нібито коштуватиме кожній угорській родині майже 1,4 мільйона форинтів (3,6 тис. євро).
Європейські безробітні, що сидять на шиї в європейців розповідають, що не треба допомагати Україні під час війни. Звісно, ця країна живе виключно за рахунок ЄС і є однією з найбідніших країн Союзу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Лютий 2026 року відзначився наступними рекордами:
- Застосування кабів та дронів-камікадзе супостатом (в середньому 226 та 6321 штук на день, відповідно). Попередні рекорди (у 184 та 5718 штук на день) були подолані з легкістю. Порівняно з лютим минулого року, застосування кабів зросло в 1,8 разів, а дронів-камікадзе – у 2,5 рази.
- Знищення ворожої автомобільної техніки: в середньому 145 штук на день (попередній рекорд, 137, був аж у березні минулого року). Поки що незрозуміло, чи то є наслідком того, що ворог більше атакує із застосуванням авто, чи то українські сили більш ефективно луплять по тилам та логістиці.
- Кількість знищених ворожих безпілотників на лінії фронту стрімко зростає третій місяць поспіль: у лютому маємо цілих 1115 штук на день, і це зростання у 8,5 разів за рік. Це очевидно пов’язано як із помітним зростанням застосування ворогом безпілотників, так і з суттєвим покращенням спроможностей українських оборонців протидіяти цій напасті.
Отож, на фоні стабілізації кількості бойових зіткнень (5 – 6 тисяч на місяць протягом останніх 10 місяців), маємо сталу тенденцію до того, що бойові дії стають дедалі більш дистанційними. А безпілотники дедалі більше замінюють російські тушки як на болях битви, так і в статистиці уражень збройними силами України.
Зокрема, лютий був першим місяцем за цю війну, коли статистика збитих російських безпілотників була більшою за кількість уражених окупантів. Тож можна вже обережно стверджувати, що безпілотники не доповнюють, а скоріше замінюють оті тушки.
via Олександр Паращій, Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
- Застосування кабів та дронів-камікадзе супостатом (в середньому 226 та 6321 штук на день, відповідно). Попередні рекорди (у 184 та 5718 штук на день) були подолані з легкістю. Порівняно з лютим минулого року, застосування кабів зросло в 1,8 разів, а дронів-камікадзе – у 2,5 рази.
- Знищення ворожої автомобільної техніки: в середньому 145 штук на день (попередній рекорд, 137, був аж у березні минулого року). Поки що незрозуміло, чи то є наслідком того, що ворог більше атакує із застосуванням авто, чи то українські сили більш ефективно луплять по тилам та логістиці.
- Кількість знищених ворожих безпілотників на лінії фронту стрімко зростає третій місяць поспіль: у лютому маємо цілих 1115 штук на день, і це зростання у 8,5 разів за рік. Це очевидно пов’язано як із помітним зростанням застосування ворогом безпілотників, так і з суттєвим покращенням спроможностей українських оборонців протидіяти цій напасті.
Отож, на фоні стабілізації кількості бойових зіткнень (5 – 6 тисяч на місяць протягом останніх 10 місяців), маємо сталу тенденцію до того, що бойові дії стають дедалі більш дистанційними. А безпілотники дедалі більше замінюють російські тушки як на болях битви, так і в статистиці уражень збройними силами України.
Зокрема, лютий був першим місяцем за цю війну, коли статистика збитих російських безпілотників була більшою за кількість уражених окупантів. Тож можна вже обережно стверджувати, що безпілотники не доповнюють, а скоріше замінюють оті тушки.
via Олександр Паращій, Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Створено: 22 травня 2025
Відповідальні:
Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://t.me/costukraine, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.
Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.