🇩🇪🇺🇦Україна та Німеччина узгодили оборонний пакет на 4 млрд євро: ракети для Patriot, IRIS-T і спільне виробництво дронів
Міністр оборони України Михайло Федоров і його німецький колега Борис Пісторіус погодили великий пакет оборонних домовленостей на загальну суму 4 млрд євро. Про це Федоров повідомив у Telegram.
За його словами, у межах цього пакета Україна отримає, зокрема, кілька сотень ракет для систем Patriot, а також deep-strike дрони великої дальності й mid-strike безпілотники середнього радіуса дії.
"Сотні ракет для Patriot, deep-strike і mid-strike дрони… Погодили пакет оборонних домовленостей на загальну суму 4 млрд євро - для посилення ППО, розвитку далекобійних спроможностей і спільного виробництва дронів", - написав міністр.
Окремо, за словами Федорова, Німеччина передасть Україні 36 пускових установок IRIS-T, що має додатково посилити багаторівневу систему української протиповітряної оборони.
Глава Міноборони уточнив, що Київ і Берлін уклали три ключові угоди.
Перша стосується зміцнення ППО: Німеччина профінансує контракт на сотні ракет для Patriot і надасть додаткові установки IRIS-T.
Друга передбачає розвиток далекобійного озброєння: сторони домовилися про інвестиції в цей напрямок у розмірі 300 млн євро.
Третя стосується спільного виробництва безпілотників. У межах ініціативи Build with Ukraine буде запущено випуск mid-strike дронів із використанням штучного інтелекту. На першому етапі планують виготовити 5 000 таких безпілотників для потреб українських військових.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міністр оборони України Михайло Федоров і його німецький колега Борис Пісторіус погодили великий пакет оборонних домовленостей на загальну суму 4 млрд євро. Про це Федоров повідомив у Telegram.
За його словами, у межах цього пакета Україна отримає, зокрема, кілька сотень ракет для систем Patriot, а також deep-strike дрони великої дальності й mid-strike безпілотники середнього радіуса дії.
"Сотні ракет для Patriot, deep-strike і mid-strike дрони… Погодили пакет оборонних домовленостей на загальну суму 4 млрд євро - для посилення ППО, розвитку далекобійних спроможностей і спільного виробництва дронів", - написав міністр.
Окремо, за словами Федорова, Німеччина передасть Україні 36 пускових установок IRIS-T, що має додатково посилити багаторівневу систему української протиповітряної оборони.
Глава Міноборони уточнив, що Київ і Берлін уклали три ключові угоди.
Перша стосується зміцнення ППО: Німеччина профінансує контракт на сотні ракет для Patriot і надасть додаткові установки IRIS-T.
Друга передбачає розвиток далекобійного озброєння: сторони домовилися про інвестиції в цей напрямок у розмірі 300 млн євро.
Третя стосується спільного виробництва безпілотників. У межах ініціативи Build with Ukraine буде запущено випуск mid-strike дронів із використанням штучного інтелекту. На першому етапі планують виготовити 5 000 таких безпілотників для потреб українських військових.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Доходи Росії від експорту нафти й пального у березні знову зросли, повідомило МЕА
Reuters
У березні доходи Росії від експорту сирої нафти та нафтопродуктів знову пішли вгору, відігравши падіння лютого, коли вони опустилися до найнижчого рівня від початку війни проти України у 2022 році. Як зазначає Міжнародне енергетичне агентство, відновленню виручки сприяло різке зростання цін на нафту на тлі війни з Іраном.
Для Росії доходи від продажу сировини залишаються критично важливою частиною бюджету, адже саме вони допомагають покривати дедалі більші військові витрати.
МЕА, штаб-квартира якого розташована в Парижі, повідомило, що в березні експорт російської сирої нафти зріс на 270 тис. барелів на добу порівняно з лютим - до 4,6 млн барелів на добу. Основним драйвером стало збільшення морських поставок, тоді як трубопровід «Дружба» і далі залишався поза роботою.
Прокачування через «Дружбу» до Угорщини та Словаччини територією України не відновилося після атак на інфраструктуру трубопроводу наприкінці січня.
За оцінкою агентства, доходи Росії від експорту нафти й нафтопродуктів у березні майже подвоїлися - до $19 млрд проти $9,75 млрд у лютому, оскільки світові ціни на нафту різко зросли.
Також МЕА зафіксувало збільшення видобутку: у березні Росія виробляла 8,96 млн барелів на добу проти 8,67 млн барелів на добу в лютому.
Втім, агентство попереджає, що в найближчій перспективі Росії може бути складно наростити видобуток вище рівнів, зафіксованих на початку першого кварталу. Причина - пошкодження портової та енергетичної інфраструктури.
Російські порти на Балтійському і Чорному морях, а також нафтопереробні заводи неодноразово зазнавали ударів українських безпілотників.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Reuters
У березні доходи Росії від експорту сирої нафти та нафтопродуктів знову пішли вгору, відігравши падіння лютого, коли вони опустилися до найнижчого рівня від початку війни проти України у 2022 році. Як зазначає Міжнародне енергетичне агентство, відновленню виручки сприяло різке зростання цін на нафту на тлі війни з Іраном.
Для Росії доходи від продажу сировини залишаються критично важливою частиною бюджету, адже саме вони допомагають покривати дедалі більші військові витрати.
МЕА, штаб-квартира якого розташована в Парижі, повідомило, що в березні експорт російської сирої нафти зріс на 270 тис. барелів на добу порівняно з лютим - до 4,6 млн барелів на добу. Основним драйвером стало збільшення морських поставок, тоді як трубопровід «Дружба» і далі залишався поза роботою.
Прокачування через «Дружбу» до Угорщини та Словаччини територією України не відновилося після атак на інфраструктуру трубопроводу наприкінці січня.
За оцінкою агентства, доходи Росії від експорту нафти й нафтопродуктів у березні майже подвоїлися - до $19 млрд проти $9,75 млрд у лютому, оскільки світові ціни на нафту різко зросли.
Також МЕА зафіксувало збільшення видобутку: у березні Росія виробляла 8,96 млн барелів на добу проти 8,67 млн барелів на добу в лютому.
Втім, агентство попереджає, що в найближчій перспективі Росії може бути складно наростити видобуток вище рівнів, зафіксованих на початку першого кварталу. Причина - пошкодження портової та енергетичної інфраструктури.
Російські порти на Балтійському і Чорному морях, а також нафтопереробні заводи неодноразово зазнавали ударів українських безпілотників.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Росія витратила 10 трлн рублів на обхід санкцій
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія спрямувала близько 130 млрд доларів, або приблизно 10 трлн рублів, на обхід західних санкцій. Про це йдеться у звіті Бюро із захисту Конституції Латвії (SAB) під назвою «Шкода, завдана Росії санкціями західних країн». У документі зазначається, що ці оцінки базуються на внутрішніх непублічних розрахунках самих російських органів влади.
За даними латвійської розвідки, російські відомства ведуть закриті підрахунки фактичних і потенційних збитків, спричинених санкціями, а також аналізують тенденції в окремих секторах економіки. Частина цих матеріалів, як стверджується у звіті, прямо підтверджує, що санкційний тиск уже завдав Росії відчутної шкоди.
Згідно з цими оцінками, після вторгнення Росія щороку змушена витрачати близько 32,5 млрд доларів або 2,4 трлн рублів, щоб через обхідні схеми закуповувати товари, які до війни могла отримувати із західних країн дешевше і простіше. При цьому в ці розрахунки не включені втрати, пов’язані з неможливістю забезпечити країну всім необхідним імпортом.
Санкції також боляче вдарили по російському експорту. Низка галузей втратила важливі ринки збуту в західних країнах, а за чотири роки війни Москва так і не змогла повноцінно замістити їх альтернативними напрямками. У період з 2021 по 2025 рік експорт російської залізної руди скоротився на 40%, чорних металів — на 20%, хімічної продукції — на 35%, а деревини та целюлози — на 50%.
Внутрішні прогнози російських відомств, на які посилається SAB, показують, що ці галузі не зможуть надолужити втрати і протягом наступних п’яти років. Це різко контрастує з офіційною риторикою російської влади, яка публічно демонструє куди оптимістичнішу картину.
За оцінками самих російських чиновників, до 2030 року зовнішня торгівля Росії щороку скорочуватиметься приблизно на 5%, або на 35 млрд доларів — це близько 2,7 трлн рублів на рік. Якщо така динаміка збережеться, сукупні втрати до 2030 року сягнуть 175,5 млрд доларів, що приблизно дорівнює 13 трлн рублів.
У звіті також зазначається, що найбільшу загрозу для російської економіки — приблизно на 136 млрд доларів — становлять прямі санкції проти російських компаній і цілих секторів, вторинні санкції щодо торговельних партнерів Москви, торговельні ембарго, а також американські мита.
Водночас, як підкреслює латвійська спецслужба, у внутрішніх російських документах негативні оцінки нерідко супроводжуються формулюваннями в дусі державної пропаганди. У звітах поруч із реальними втратами фігурують тези про те, що «російська економіка успішно долає санкції», «Росія зміцнює свої позиції як одна з великих держав багатополярного світу» і «ефективно заміщує втрачені західні ринки іншими».
На думку SAB, це створює високу ймовірність того, що Володимир Путін отримує спотворену картину стану економіки: у ній домінують сигнали про успіхи, а проблеми та ризики відсуваються на другий план. Латвійська розвідка вважає, що подібні звіти, ймовірно, лише зміцнюють переконання Кремля в тому, що збитки від санкцій є менш значущими, ніж мета встановити контроль над Україною.
У результаті, як зазначається в документі, російські чиновники, відповідальні за економіку, виходять із того, що змінити ситуацію вони або не можуть, або не хочуть, а тому змушені й далі діяти в умовах затяжного конфлікту із Заходом і постійного санкційного тиску.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія спрямувала близько 130 млрд доларів, або приблизно 10 трлн рублів, на обхід західних санкцій. Про це йдеться у звіті Бюро із захисту Конституції Латвії (SAB) під назвою «Шкода, завдана Росії санкціями західних країн». У документі зазначається, що ці оцінки базуються на внутрішніх непублічних розрахунках самих російських органів влади.
За даними латвійської розвідки, російські відомства ведуть закриті підрахунки фактичних і потенційних збитків, спричинених санкціями, а також аналізують тенденції в окремих секторах економіки. Частина цих матеріалів, як стверджується у звіті, прямо підтверджує, що санкційний тиск уже завдав Росії відчутної шкоди.
Згідно з цими оцінками, після вторгнення Росія щороку змушена витрачати близько 32,5 млрд доларів або 2,4 трлн рублів, щоб через обхідні схеми закуповувати товари, які до війни могла отримувати із західних країн дешевше і простіше. При цьому в ці розрахунки не включені втрати, пов’язані з неможливістю забезпечити країну всім необхідним імпортом.
Санкції також боляче вдарили по російському експорту. Низка галузей втратила важливі ринки збуту в західних країнах, а за чотири роки війни Москва так і не змогла повноцінно замістити їх альтернативними напрямками. У період з 2021 по 2025 рік експорт російської залізної руди скоротився на 40%, чорних металів — на 20%, хімічної продукції — на 35%, а деревини та целюлози — на 50%.
Внутрішні прогнози російських відомств, на які посилається SAB, показують, що ці галузі не зможуть надолужити втрати і протягом наступних п’яти років. Це різко контрастує з офіційною риторикою російської влади, яка публічно демонструє куди оптимістичнішу картину.
За оцінками самих російських чиновників, до 2030 року зовнішня торгівля Росії щороку скорочуватиметься приблизно на 5%, або на 35 млрд доларів — це близько 2,7 трлн рублів на рік. Якщо така динаміка збережеться, сукупні втрати до 2030 року сягнуть 175,5 млрд доларів, що приблизно дорівнює 13 трлн рублів.
У звіті також зазначається, що найбільшу загрозу для російської економіки — приблизно на 136 млрд доларів — становлять прямі санкції проти російських компаній і цілих секторів, вторинні санкції щодо торговельних партнерів Москви, торговельні ембарго, а також американські мита.
Водночас, як підкреслює латвійська спецслужба, у внутрішніх російських документах негативні оцінки нерідко супроводжуються формулюваннями в дусі державної пропаганди. У звітах поруч із реальними втратами фігурують тези про те, що «російська економіка успішно долає санкції», «Росія зміцнює свої позиції як одна з великих держав багатополярного світу» і «ефективно заміщує втрачені західні ринки іншими».
На думку SAB, це створює високу ймовірність того, що Володимир Путін отримує спотворену картину стану економіки: у ній домінують сигнали про успіхи, а проблеми та ризики відсуваються на другий план. Латвійська розвідка вважає, що подібні звіти, ймовірно, лише зміцнюють переконання Кремля в тому, що збитки від санкцій є менш значущими, ніж мета встановити контроль над Україною.
У результаті, як зазначається в документі, російські чиновники, відповідальні за економіку, виходять із того, що змінити ситуацію вони або не можуть, або не хочуть, а тому змушені й далі діяти в умовах затяжного конфлікту із Заходом і постійного санкційного тиску.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈💩Україна завдала удару по нафтових родовищах «Лукойла» в Каспійському морі
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України атакували дві російські бурові платформи на шельфі Каспійського моря. Про це повідомили Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій. Операцію провели в межах стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу Росії.
Ціллю стали льодостійкі стаціонарні платформи ЛСП-2 на родовищі імені Валерія Грайфера та ЛСП-1 на родовищі імені Юрія Корчагіна. У ССО наголосили, що обидві платформи належать російській компанії «Лукойл».
Об’єкти розташовані в північній частині Каспійського моря, майже за 1000 кілометрів від лінії фронту, і відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії паливно-мастильними матеріалами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України атакували дві російські бурові платформи на шельфі Каспійського моря. Про це повідомили Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій. Операцію провели в межах стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу Росії.
Ціллю стали льодостійкі стаціонарні платформи ЛСП-2 на родовищі імені Валерія Грайфера та ЛСП-1 на родовищі імені Юрія Корчагіна. У ССО наголосили, що обидві платформи належать російській компанії «Лукойл».
Об’єкти розташовані в північній частині Каспійського моря, майже за 1000 кілометрів від лінії фронту, і відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії паливно-мастильними матеріалами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🛬Найбільша криза-результат війни в Перській Затоці, яка ще насувається, - на ринку авіаційного палива.
Посилання на статтю з Petroleum Argus стосовно запасів та можливих проблем на цьому ринку в Європі.
Графік (на який я додав Австралію смайликом в окулярах аби було видно рівень можливої драми та трагедії Зеленого континенту) - з цієї статті.
Якщо дуже коротко викласти головну тезу статті, то вибуття 20% нафти із Затоки з ринку непропорційно сильно вдарило по ринку авіаційного палива. Якщо Затока не відкриється взагалі, то:
- Британія може залишитися без авіаційного палива через три місяці
- Португалія - через чотири
- Угорщина - через п'ять
Австралія вже зараз, схоже, живе в режимі hand-to-mouth, бо три дні тому авіаційного пального було на 28 днів, імпорт складає 100%, а танкери ще йдуть. Хоча в Австралії є якнайменше одна перевага - здатність заплатити більш високу ціну, якої немає у бідних країн Азії, які також на 100% або близько того залежать від імпорту авіаційного пального. Пакістан, наприклад, вже попередив іноземні авіалінії, що вони не мають розраховувати на дозаправку в аеропортах країни, а мають прилітати з достатнім запасом пального на маршрут назад.
🇺🇦Чому це важливо для України? Бо Ф-16 та Міражі заправляються пальним, яке вже зараз коштує вдвічі дорожче, ніж до війни, збільшуючи потреби фінансування бюджетного дефіциту. Бо раціонування пального в Європі (дуже ймовірне) може обмежити поставки його для ВПС України.
Бо спікери йоббіков та АфД тепер зможуть формулювати простий месідж для пересічного європейця, що його квитки на Майорку коштують так дорого, бо весь керосин віддали ЗСУ і цей месідж буде важко перебити раціональними аргументами.
via Сергій Будкін, партнер-засновник компанії Finpoint
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Посилання на статтю з Petroleum Argus стосовно запасів та можливих проблем на цьому ринку в Європі.
Графік (на який я додав Австралію смайликом в окулярах аби було видно рівень можливої драми та трагедії Зеленого континенту) - з цієї статті.
Якщо дуже коротко викласти головну тезу статті, то вибуття 20% нафти із Затоки з ринку непропорційно сильно вдарило по ринку авіаційного палива. Якщо Затока не відкриється взагалі, то:
- Британія може залишитися без авіаційного палива через три місяці
- Португалія - через чотири
- Угорщина - через п'ять
Австралія вже зараз, схоже, живе в режимі hand-to-mouth, бо три дні тому авіаційного пального було на 28 днів, імпорт складає 100%, а танкери ще йдуть. Хоча в Австралії є якнайменше одна перевага - здатність заплатити більш високу ціну, якої немає у бідних країн Азії, які також на 100% або близько того залежать від імпорту авіаційного пального. Пакістан, наприклад, вже попередив іноземні авіалінії, що вони не мають розраховувати на дозаправку в аеропортах країни, а мають прилітати з достатнім запасом пального на маршрут назад.
🇺🇦Чому це важливо для України? Бо Ф-16 та Міражі заправляються пальним, яке вже зараз коштує вдвічі дорожче, ніж до війни, збільшуючи потреби фінансування бюджетного дефіциту. Бо раціонування пального в Європі (дуже ймовірне) може обмежити поставки його для ВПС України.
Бо спікери йоббіков та АфД тепер зможуть формулювати простий месідж для пересічного європейця, що його квитки на Майорку коштують так дорого, бо весь керосин віддали ЗСУ і цей месідж буде важко перебити раціональними аргументами.
via Сергій Будкін, партнер-засновник компанії Finpoint
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈Українські безпілотники вдарили по великому нафтовому вузлу в Краснодарському краї, через який сировина йде на експорт
У ніч на 9 квітня українські дрони атакували "одне з підприємств" у місті Кримськ Краснодарського краю. Місцеві жителі протягом години чули понад 20 вибухів.
Під удар потрапила Кримська лінійна виробничо-диспетчерська станція. Після атаки безпілотників на об’єкті спалахнула пожежа.
Ця станція забезпечує перекачування нафти й нафтопродуктів магістральними трубопроводами "Тихорєцьк - Новоросійськ 2.3", "Кримськ - Грушова", "Кримськ - Краснодар", а також нафтопродуктопроводом "Тихорєцьк - Новоросійськ 1".
Саме через ЛПДС "Кримська" нафта і нафтопродукти далі спрямовуються трубопроводами до порту Новоросійськ, а також на Ільський і Афіпський нафтопереробні заводи. Станція входить до структури АТ "Чорномортранснафта" і вважається однією з найбільших у Краснодарському краї.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У ніч на 9 квітня українські дрони атакували "одне з підприємств" у місті Кримськ Краснодарського краю. Місцеві жителі протягом години чули понад 20 вибухів.
Під удар потрапила Кримська лінійна виробничо-диспетчерська станція. Після атаки безпілотників на об’єкті спалахнула пожежа.
Ця станція забезпечує перекачування нафти й нафтопродуктів магістральними трубопроводами "Тихорєцьк - Новоросійськ 2.3", "Кримськ - Грушова", "Кримськ - Краснодар", а також нафтопродуктопроводом "Тихорєцьк - Новоросійськ 1".
Саме через ЛПДС "Кримська" нафта і нафтопродукти далі спрямовуються трубопроводами до порту Новоросійськ, а також на Ільський і Афіпський нафтопереробні заводи. Станція входить до структури АТ "Чорномортранснафта" і вважається однією з найбільших у Краснодарському краї.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Росія наростила нафтові доходи до максимуму з початку великої війни проти України - Bloomberg
Росія зараз заробляє на експорті нафти більше, ніж будь-коли від перших тижнів повномасштабної війни проти України. Причина - різкий стрибок світових цін і певне відновлення експортних потоків, що підняло вартість відвантажень до максимуму з червня 2022 року.
За чотири тижні до 5 квітня Росія в середньому відвантажувала 3,35 млн барелів сирої нафти на добу. У грошовому вимірі це дало найвищий результат майже за чотири роки.
Війна на Близькому Сході підштовхнула світові нафтові ціни до багаторічних максимумів і одночасно посилила попит на російську нафту. Після того як Іран фактично перекрив Ормузьку протоку, у Перській затоці виявилися заблокованими понад 12 млн барелів на добу близькосхідного нафтового експорту. На цьому тлі переробники почали шукати альтернативні джерела постачання, а Росія змогла швидше розпродувати нафту, що раніше накопичилася в морі.
Втім, Кремль усе одно не отримує повного ефекту від високих цін. Його доходи продовжують обмежувати українські удари дронами по експортній інфраструктурі на Балтійському та Чорноморському узбережжях.
Вартість експорту
У середньому за чотири тижні до 5 квітня валова виручка Москви від морського експорту нафти зросла до $2,02 млрд на тиждень проти $1,79 млрд за період до 29 березня. Це найвищий показник із червня 2022 року. Додатковий імпульс дала нова хвиля зростання цін, яка наклалася на відновлення фізичних поставок.
За даними відстеження суден та портових агентів, за тиждень до 5 квітня 28 танкерів завантажили 20,88 млн барелів російської сирої нафти. Тижнем раніше це було лише 16,62 млн барелів на 22 суднах. У середньодобовому вимірі це означає зростання до 2,98 млн барелів на добу, або приблизно на 610 тис. барелів більше, ніж тижнем раніше.
Головним драйвером став відскок поставок із Приморська, які попереднього тижня були порушені серією українських ударів. Водночас з Усть-Луги не було жодного експорту після серйозних пошкоджень порту. Певне відновлення також показав тихоокеанський порт Козьміно, де попереднього тижня, ймовірно, було чотириденне вікно без завантажень.
Індія знову активно купує
Індійські НПЗ активно викупили російські барелі, які раніше зависли в Аравійському морі. У березні поставки до Індії відновилися до 1,9 млн барелів на добу - це максимум із червня, після того як США дозволили купувати російську нафту, завантажену на танкери до 12 березня.
Водночас постачання до Китаю знизилися до приблизно такого ж рівня після рекордних 2,1 млн барелів на добу в лютому.
За даними Vortexa і суднового моніторингу, до 5 квітня спостережувані поставки до азійських покупців, включно з танкерами без остаточно вказаного пункту призначення, зросли до 3,09 млн барелів на добу за чотиритижневим середнім показником.
Ціни зросли різко
Ціна Urals із балтійських портів піднялася приблизно на $12,50, до $85,73 за барель, а чорноморські партії зросли до $84,07. Тихоокеанська ESPO додала $7,90 і в середньому коштувала $92,11 за барель. Ціна поставки до Індії також підскочила - на $16,10, до $113,76 за барель. Усі ці дані наводить Argus Media.
Якщо дивитися лише на останній тиждень до 5 квітня, то середня вартість експорту зросла до приблизно $2,1 млрд, що на $630 млн більше, ніж тижнем раніше. Зростання фізичних потоків додатково підсилив ще один ривок цін: Urals за тиждень до 29 березня подорожчала ще приблизно на $18,50 за барель. Наприкінці тижня російський еталон досяг $116,05 за барель - це максимум більш ніж за 13 років. Тихоокеанська ESPO додала ще $2,60, майже повністю відігравши падіння попереднього тижня.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Росія зараз заробляє на експорті нафти більше, ніж будь-коли від перших тижнів повномасштабної війни проти України. Причина - різкий стрибок світових цін і певне відновлення експортних потоків, що підняло вартість відвантажень до максимуму з червня 2022 року.
За чотири тижні до 5 квітня Росія в середньому відвантажувала 3,35 млн барелів сирої нафти на добу. У грошовому вимірі це дало найвищий результат майже за чотири роки.
Війна на Близькому Сході підштовхнула світові нафтові ціни до багаторічних максимумів і одночасно посилила попит на російську нафту. Після того як Іран фактично перекрив Ормузьку протоку, у Перській затоці виявилися заблокованими понад 12 млн барелів на добу близькосхідного нафтового експорту. На цьому тлі переробники почали шукати альтернативні джерела постачання, а Росія змогла швидше розпродувати нафту, що раніше накопичилася в морі.
Втім, Кремль усе одно не отримує повного ефекту від високих цін. Його доходи продовжують обмежувати українські удари дронами по експортній інфраструктурі на Балтійському та Чорноморському узбережжях.
Вартість експорту
У середньому за чотири тижні до 5 квітня валова виручка Москви від морського експорту нафти зросла до $2,02 млрд на тиждень проти $1,79 млрд за період до 29 березня. Це найвищий показник із червня 2022 року. Додатковий імпульс дала нова хвиля зростання цін, яка наклалася на відновлення фізичних поставок.
За даними відстеження суден та портових агентів, за тиждень до 5 квітня 28 танкерів завантажили 20,88 млн барелів російської сирої нафти. Тижнем раніше це було лише 16,62 млн барелів на 22 суднах. У середньодобовому вимірі це означає зростання до 2,98 млн барелів на добу, або приблизно на 610 тис. барелів більше, ніж тижнем раніше.
Головним драйвером став відскок поставок із Приморська, які попереднього тижня були порушені серією українських ударів. Водночас з Усть-Луги не було жодного експорту після серйозних пошкоджень порту. Певне відновлення також показав тихоокеанський порт Козьміно, де попереднього тижня, ймовірно, було чотириденне вікно без завантажень.
Індія знову активно купує
Індійські НПЗ активно викупили російські барелі, які раніше зависли в Аравійському морі. У березні поставки до Індії відновилися до 1,9 млн барелів на добу - це максимум із червня, після того як США дозволили купувати російську нафту, завантажену на танкери до 12 березня.
Водночас постачання до Китаю знизилися до приблизно такого ж рівня після рекордних 2,1 млн барелів на добу в лютому.
За даними Vortexa і суднового моніторингу, до 5 квітня спостережувані поставки до азійських покупців, включно з танкерами без остаточно вказаного пункту призначення, зросли до 3,09 млн барелів на добу за чотиритижневим середнім показником.
Ціни зросли різко
Ціна Urals із балтійських портів піднялася приблизно на $12,50, до $85,73 за барель, а чорноморські партії зросли до $84,07. Тихоокеанська ESPO додала $7,90 і в середньому коштувала $92,11 за барель. Ціна поставки до Індії також підскочила - на $16,10, до $113,76 за барель. Усі ці дані наводить Argus Media.
Якщо дивитися лише на останній тиждень до 5 квітня, то середня вартість експорту зросла до приблизно $2,1 млрд, що на $630 млн більше, ніж тижнем раніше. Зростання фізичних потоків додатково підсилив ще один ривок цін: Urals за тиждень до 29 березня подорожчала ще приблизно на $18,50 за барель. Наприкінці тижня російський еталон досяг $116,05 за барель - це максимум більш ніж за 13 років. Тихоокеанська ESPO додала ще $2,60, майже повністю відігравши падіння попереднього тижня.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇮🇷Цивільна економіка Ірану руйнується, а військова - багатіє
Скорочений переклад статті з The Economist:
Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.
Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.
Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.
Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні.
Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.
Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.
Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.
У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.
Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.
Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.
Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Скорочений переклад статті з The Economist:
Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.
Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.
Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.
Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні.
Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.
Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.
Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.
У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.
Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.
Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.
Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🏭🔥Призупинив роботу один із найбільших НПЗ Росії NORSI через "уламки дронів"
Один із найбільших російських нафтопереробних заводів - NORSI, який є четвертим за потужністю в країні, - 5 квітня призупинив роботу після удару українських дронів, пише Reuters.
Тимчасова зупинка підприємства додає нової невизначеності російському енергетичному сектору, який і без того перебуває під постійним тиском українських атак. Під удари регулярно потрапляють не лише НПЗ, а й ключові нафтові експортні термінали Росії на Чорному та Балтійському морях.
У неділю російська влада заявила, що після атаки безпілотників на НПЗ NORSI спалахнула пожежа. Губернатор Нижньогородської області Глєб Нікітін повідомив, що на території заводу було уражено два об’єкти, а також постраждали електропідстанція та кілька житлових будинків.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, компанія Лукойл наразі не виставляє на продаж із цього заводу бензин, дизельне пальне та мазут. Підприємство розташоване приблизно за 450 км на схід від Москви.
За словами співрозмовників Reuters, постачання продукції з НПЗ можуть залишатися зупиненими щонайменше до кінця місяця.
У Лукойлі на запит агентства оперативно не відповіли.
NORSI є також другим за величиною виробником бензину в Росії. Його потужність дозволяє переробляти 16 млн тонн нафти на рік, або близько 320 тисяч барелів на добу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Один із найбільших російських нафтопереробних заводів - NORSI, який є четвертим за потужністю в країні, - 5 квітня призупинив роботу після удару українських дронів, пише Reuters.
Тимчасова зупинка підприємства додає нової невизначеності російському енергетичному сектору, який і без того перебуває під постійним тиском українських атак. Під удари регулярно потрапляють не лише НПЗ, а й ключові нафтові експортні термінали Росії на Чорному та Балтійському морях.
У неділю російська влада заявила, що після атаки безпілотників на НПЗ NORSI спалахнула пожежа. Губернатор Нижньогородської області Глєб Нікітін повідомив, що на території заводу було уражено два об’єкти, а також постраждали електропідстанція та кілька житлових будинків.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, компанія Лукойл наразі не виставляє на продаж із цього заводу бензин, дизельне пальне та мазут. Підприємство розташоване приблизно за 450 км на схід від Москви.
За словами співрозмовників Reuters, постачання продукції з НПЗ можуть залишатися зупиненими щонайменше до кінця місяця.
У Лукойлі на запит агентства оперативно не відповіли.
NORSI є також другим за величиною виробником бензину в Росії. Його потужність дозволяє переробляти 16 млн тонн нафти на рік, або близько 320 тисяч барелів на добу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Березень 2026 року відзначився наступними рекордами:
- Польоти шахедо-мопедів над територією України досягли нового рівня у 208 штук за день, побивши рекорд липня минулого року (203 штуки). Зусилля сил оборони з їх нейтралізації теж були рекордними - в середньому недолітали до цілі 188 штук на день (проти 180 у липні). Ефективність наших протиповітряних сил покращується четвертий місяць поспіль, і у березні перетнула позначку в 90%. Будемо сподіватися, що останній тренд буде продовжуватися.
- Четвертий місяць поспіль зростає кількість враженої ворожої автомобільної техніки: в середньому 196 штук на день (проти 145 у лютому). Очевидно, це є наслідком як того, що ворог більше атакує із всякого автомотлоху, так і того, що українські сили ефективно б'ють по ворожій логістиці.
- Запуски кабів та дронів-камікадзе супостатом на фронті теж значно зросли (до 258 та 8928 штук на день, відповідно). Примітно, що кількість запущених кабів зростає попри відносно стабільну кількість авіаційних ударів – виходить, що вража авіація несе дедалі більше кабів (імовірно, ці бомби дрібнішають).
- Кількість знищених ворожих безпілотників на лінії фронту експоненційно зростає четвертий місяць поспіль. У березні це вже 1921 штука на день ( 72% порівняно з рекордом лютого). Виходить, що українські сили оборони знищують приблизно кожен п’ятий безпілотник на фронті, тоді як рік тому це був лише кожен двадцятий. Більше того, якщо рік тому на 10 вражених окупантів приходився один вражений безпілотник, то у березні цього року це вже було 18 безпілотників.
Таким чином, у березні закріпився тренд лютого: бойові дії стають дедалі більш дистанційними та «безпілотними».
via Олександр Паращій, керівник з досліджень Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
- Польоти шахедо-мопедів над територією України досягли нового рівня у 208 штук за день, побивши рекорд липня минулого року (203 штуки). Зусилля сил оборони з їх нейтралізації теж були рекордними - в середньому недолітали до цілі 188 штук на день (проти 180 у липні). Ефективність наших протиповітряних сил покращується четвертий місяць поспіль, і у березні перетнула позначку в 90%. Будемо сподіватися, що останній тренд буде продовжуватися.
- Четвертий місяць поспіль зростає кількість враженої ворожої автомобільної техніки: в середньому 196 штук на день (проти 145 у лютому). Очевидно, це є наслідком як того, що ворог більше атакує із всякого автомотлоху, так і того, що українські сили ефективно б'ють по ворожій логістиці.
- Запуски кабів та дронів-камікадзе супостатом на фронті теж значно зросли (до 258 та 8928 штук на день, відповідно). Примітно, що кількість запущених кабів зростає попри відносно стабільну кількість авіаційних ударів – виходить, що вража авіація несе дедалі більше кабів (імовірно, ці бомби дрібнішають).
- Кількість знищених ворожих безпілотників на лінії фронту експоненційно зростає четвертий місяць поспіль. У березні це вже 1921 штука на день ( 72% порівняно з рекордом лютого). Виходить, що українські сили оборони знищують приблизно кожен п’ятий безпілотник на фронті, тоді як рік тому це був лише кожен двадцятий. Більше того, якщо рік тому на 10 вражених окупантів приходився один вражений безпілотник, то у березні цього року це вже було 18 безпілотників.
Таким чином, у березні закріпився тренд лютого: бойові дії стають дедалі більш дистанційними та «безпілотними».
via Олександр Паращій, керівник з досліджень Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇨🇳🤝💩Тим часом китайські братушки, судячи з повідомлень інсайдерських ТГ-каналів РФ, успішно заробляють на російському газу.
Купують з суттєвими знижками і перепродають втридорога, залишаючи собі велику маржу.
Оце справжня дружба з метою побудови багатополярного світу, знищення гегемонії Заходу та побудови альтернативи всяким G7, НАТО і ЄС.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Купують з суттєвими знижками і перепродають втридорога, залишаючи собі велику маржу.
Оце справжня дружба з метою побудови багатополярного світу, знищення гегемонії Заходу та побудови альтернативи всяким G7, НАТО і ЄС.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
⚡❗Від Lockheed до європейських стартапів: виробники зброї змагаються за замовлення, пов’язані з війною проти Ірану - Financial Times
Адміністрація Дональда Трампа звернеться до Конгресу із запитом на $1,5 трлн оборонних витрат на 2027 рік. Це на 56% більше, ніж у 2025-му. Паралельно Пентагон попросив Білий дім подати ще один окремий запит — на додаткові $200 млрд для фінансування війни з Іраном.
Лише за перші 16 днів бойових дій США разом із союзниками використали понад 11 200 боєприпасів, а їхня орієнтовна вартість, за підрахунками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), сягнула $26 млрд.
Серед використаного озброєння — понад 1200 ракет і систем ППО Patriot виробництва RTX, сотні далекобійних ракет Tomahawk, а також більш як 300 перехоплювачів THAAD, виготовлених Lockheed Martin.
Саме RTX, Lockheed Martin і ще один гігант американського оборонного сектору — Northrop Grumman — вважаються головними претендентами на найбільший зиск від нових контрактів. Ідеться, зокрема, про $16,5 млрд іноземних військових продажів країнам Перської затоки, які Державний департамент США схвалив від початку війни.
Таким чином, війна з Іраном уже стає потужним драйвером для оборонної промисловості: Вашингтон готує безпрецедентне збільшення військових витрат, а найбільші західні виробники зброї розраховують перетворити новий конфлікт на хвилю масштабних замовлень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Адміністрація Дональда Трампа звернеться до Конгресу із запитом на $1,5 трлн оборонних витрат на 2027 рік. Це на 56% більше, ніж у 2025-му. Паралельно Пентагон попросив Білий дім подати ще один окремий запит — на додаткові $200 млрд для фінансування війни з Іраном.
Лише за перші 16 днів бойових дій США разом із союзниками використали понад 11 200 боєприпасів, а їхня орієнтовна вартість, за підрахунками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), сягнула $26 млрд.
Серед використаного озброєння — понад 1200 ракет і систем ППО Patriot виробництва RTX, сотні далекобійних ракет Tomahawk, а також більш як 300 перехоплювачів THAAD, виготовлених Lockheed Martin.
Саме RTX, Lockheed Martin і ще один гігант американського оборонного сектору — Northrop Grumman — вважаються головними претендентами на найбільший зиск від нових контрактів. Ідеться, зокрема, про $16,5 млрд іноземних військових продажів країнам Перської затоки, які Державний департамент США схвалив від початку війни.
Таким чином, війна з Іраном уже стає потужним драйвером для оборонної промисловості: Вашингтон готує безпрецедентне збільшення військових витрат, а найбільші західні виробники зброї розраховують перетворити новий конфлікт на хвилю масштабних замовлень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ключовий балтійський порт Росії відновив відвантаження нафти після атак - Bloomberg
Один із головних нафтових портів Росії на Балтиці — Усть-Луга — відновив відвантаження сирої нафти після кількох днів простою, спричиненого серією українських дронових атак у регіоні.
За даними Bloomberg, у суботу танкер класу Aframax Jewel розпочав завантаження.
Відвантаження в Усть-Лузі, яка є ключовим експортним хабом російської нафти на заході країни, припинилися наприкінці березня на тлі посилення українських ударів по енергетичній інфраструктурі вздовж балтійського узбережжя.
Водночас Україна продовжує атаки на російську нафтову інфраструктуру в Балтійському регіоні. Зокрема, раніше в неділю було пошкоджено об’єкти в порту Приморськ. Такі удари спрямовані на скорочення доходів Росії від експорту нафти, особливо в умовах зростання світових цін на енергоносії через війну на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Один із головних нафтових портів Росії на Балтиці — Усть-Луга — відновив відвантаження сирої нафти після кількох днів простою, спричиненого серією українських дронових атак у регіоні.
За даними Bloomberg, у суботу танкер класу Aframax Jewel розпочав завантаження.
Відвантаження в Усть-Лузі, яка є ключовим експортним хабом російської нафти на заході країни, припинилися наприкінці березня на тлі посилення українських ударів по енергетичній інфраструктурі вздовж балтійського узбережжя.
Водночас Україна продовжує атаки на російську нафтову інфраструктуру в Балтійському регіоні. Зокрема, раніше в неділю було пошкоджено об’єкти в порту Приморськ. Такі удари спрямовані на скорочення доходів Росії від експорту нафти, особливо в умовах зростання світових цін на енергоносії через війну на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Уночі українські дрони атакували Таганрог: під удар потрапили підприємство з виробництва безпілотників і авіазавод. Унаслідок атаки загинула одна людина, ще четверо зазнали поранень.
Також у водах Таганрозької затоки пошкоджено суховантаж під іноземним прапором. На борту спалахнула пожежа, серед постраждалих є один іноземний громадянин.
Окрім цього, безпілотники вдарили по району двох хімічних підприємств у Тольятті — «Тольяттикаучук» і «КуйбишевАзот». Один із працівників дістав осколкове поранення.
Російське Міноборони заявило, що за ніч було знищено 85 безпілотників над дев’ятьма регіонами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Також у водах Таганрозької затоки пошкоджено суховантаж під іноземним прапором. На борту спалахнула пожежа, серед постраждалих є один іноземний громадянин.
Окрім цього, безпілотники вдарили по району двох хімічних підприємств у Тольятті — «Тольяттикаучук» і «КуйбишевАзот». Один із працівників дістав осколкове поранення.
Російське Міноборони заявило, що за ніч було знищено 85 безпілотників над дев’ятьма регіонами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🌍 Ормузька протока - не єдина вразлива точка світової торгівлі - The Economist
Світова економіка знову згадала старе правило: достатньо перекрити кілька вузьких морських проходів - і під ударом опиняються постачання енергоносіїв, товарів, продовольства і промислової сировини по всій планеті.
Сьогодні в центрі уваги - Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу. Її фактичне блокування Іраном спричинило стрибок цін на енергоносії та новий виток глобальної нервозності. Але Ормуз - лише одна з приблизно дюжини критично важливих “вузьких точок” світової торгівлі.
📦 Морем і далі перевозять основу глобальної торгівлі
Близько 85% світового експорту за обсягом і 55% за вартістю досі перевозиться кораблями. А отже, вразливість морських маршрутів - це не периферійна проблема, а питання стабільності всієї світової економіки.
🗺 Які морські вузли є найважливішими
Окрім Ормузу, стратегічне значення мають:
Малаккська протока, через яку йде величезна частка потоків між Близьким Сходом та Азією;
Тайванська протока, важлива для виробничих ланцюгів Східної Азії;
Босфор і Дарданелли, що відкривають вихід з Чорного моря;
Гібралтар, який з’єднує Середземне море з Атлантикою;
Ла-Манш і данські протоки, критичні для європейської торгівлі;
Суецький і Панамський канали, як штучно створені глобальні скорочення маршрутів.
При цьому Ормуз навіть не є найбільш завантаженим чи “найбільш нафтовим” із цих шляхів - за деякими параметрами його перевершує Малакка. Але Ормуз унікальний тим, що це єдиний морський вихід із Перської затоки, а тому його перекриття особливо руйнівне.
📉 Що показує моделювання маршрутів
The Economist змоделював морські маршрути між 41 387 парами портів і перевірив, що станеться у разі перекриття ключових проходів.
Висновки дуже показові:
перекриття Малаккської протоки саме по собі ще не є катастрофою, якщо залишаються інші проходи через Індонезію;
але якщо перекрити весь архіпелаг, суднам доведеться робити гігантські гачки;
закриття Гібралтару перенаправить величезну частину світового трафіку на значно довші маршрути;
перекриття будь-якого з великих вузлів означає тисячі додаткових миль і тижні затримок.
⛽️ Близький Схід залишається найнебезпечнішим сектором
Геологія зробила Перську затоку центром світових вуглеводнів, а політика - зоною постійної нестабільності. Розпад Османської імперії, арабо-ізраїльський конфлікт, ісламізм, суперництво держав і втручання зовнішніх сил перетворили регіон на постійне джерело ризику.
Суец уже блокувався на роки. Іран контролює північне узбережжя Ормузу з 1979 року. А тепер до ризиків у Перській затоці додаються ще й Червоне море та Баб-ель-Мандеб.
🇨🇳 Китай особливо нервує через морські “вузькі місця”
Для Китаю це питання не теорії, а вразливості. Ще Ху Цзіньтао говорив про “дилему Малакки”: більша частина китайського імпорту енергії проходить через вузький коридор, який теоретично можна перекрити.
Тому Пекін:
будує океанський флот, який уже чисельно перевищує американський;
розвиває трубопроводи через Росію, Центральну Азію та М’янму;
інвестує в порти в межах “Поясу і шляху”;
розширює військову присутність далеко від власних берегів.
Війна навколо Ірану лише посилила в Китаї переконання, що морські маршрути треба не просто використовувати, а й уміти захищати силою.
🚢 Світ адаптується, але дорого
Коли судна перестали безпечно ходити через Суец, вони масово пішли в обхід Африки. Коли Ормуз став фактично закритим, товари почали частково везти сушею - через Джидду, Фуджейру, навіть Туреччину.
Але у цієї адаптації є межі:
дороги, вантажівки й трубопроводи не можуть повністю замінити море;
у Фуджейрі вже виникали 30-кілометрові затори;
близько 300 нафтових танкерів застрягли в затоці або були змушені міняти напрямок;
ставки фрахту для найбільших танкерів підскочили з приблизно $90 тис. на добу до $230 тис.;
світовий флот у березні знизив швидкість на 2%, імовірно, щоб економити дороге пальне.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Світова економіка знову згадала старе правило: достатньо перекрити кілька вузьких морських проходів - і під ударом опиняються постачання енергоносіїв, товарів, продовольства і промислової сировини по всій планеті.
Сьогодні в центрі уваги - Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу. Її фактичне блокування Іраном спричинило стрибок цін на енергоносії та новий виток глобальної нервозності. Але Ормуз - лише одна з приблизно дюжини критично важливих “вузьких точок” світової торгівлі.
📦 Морем і далі перевозять основу глобальної торгівлі
Близько 85% світового експорту за обсягом і 55% за вартістю досі перевозиться кораблями. А отже, вразливість морських маршрутів - це не периферійна проблема, а питання стабільності всієї світової економіки.
🗺 Які морські вузли є найважливішими
Окрім Ормузу, стратегічне значення мають:
Малаккська протока, через яку йде величезна частка потоків між Близьким Сходом та Азією;
Тайванська протока, важлива для виробничих ланцюгів Східної Азії;
Босфор і Дарданелли, що відкривають вихід з Чорного моря;
Гібралтар, який з’єднує Середземне море з Атлантикою;
Ла-Манш і данські протоки, критичні для європейської торгівлі;
Суецький і Панамський канали, як штучно створені глобальні скорочення маршрутів.
При цьому Ормуз навіть не є найбільш завантаженим чи “найбільш нафтовим” із цих шляхів - за деякими параметрами його перевершує Малакка. Але Ормуз унікальний тим, що це єдиний морський вихід із Перської затоки, а тому його перекриття особливо руйнівне.
📉 Що показує моделювання маршрутів
The Economist змоделював морські маршрути між 41 387 парами портів і перевірив, що станеться у разі перекриття ключових проходів.
Висновки дуже показові:
перекриття Малаккської протоки саме по собі ще не є катастрофою, якщо залишаються інші проходи через Індонезію;
але якщо перекрити весь архіпелаг, суднам доведеться робити гігантські гачки;
закриття Гібралтару перенаправить величезну частину світового трафіку на значно довші маршрути;
перекриття будь-якого з великих вузлів означає тисячі додаткових миль і тижні затримок.
⛽️ Близький Схід залишається найнебезпечнішим сектором
Геологія зробила Перську затоку центром світових вуглеводнів, а політика - зоною постійної нестабільності. Розпад Османської імперії, арабо-ізраїльський конфлікт, ісламізм, суперництво держав і втручання зовнішніх сил перетворили регіон на постійне джерело ризику.
Суец уже блокувався на роки. Іран контролює північне узбережжя Ормузу з 1979 року. А тепер до ризиків у Перській затоці додаються ще й Червоне море та Баб-ель-Мандеб.
🇨🇳 Китай особливо нервує через морські “вузькі місця”
Для Китаю це питання не теорії, а вразливості. Ще Ху Цзіньтао говорив про “дилему Малакки”: більша частина китайського імпорту енергії проходить через вузький коридор, який теоретично можна перекрити.
Тому Пекін:
будує океанський флот, який уже чисельно перевищує американський;
розвиває трубопроводи через Росію, Центральну Азію та М’янму;
інвестує в порти в межах “Поясу і шляху”;
розширює військову присутність далеко від власних берегів.
Війна навколо Ірану лише посилила в Китаї переконання, що морські маршрути треба не просто використовувати, а й уміти захищати силою.
🚢 Світ адаптується, але дорого
Коли судна перестали безпечно ходити через Суец, вони масово пішли в обхід Африки. Коли Ормуз став фактично закритим, товари почали частково везти сушею - через Джидду, Фуджейру, навіть Туреччину.
Але у цієї адаптації є межі:
дороги, вантажівки й трубопроводи не можуть повністю замінити море;
у Фуджейрі вже виникали 30-кілометрові затори;
близько 300 нафтових танкерів застрягли в затоці або були змушені міняти напрямок;
ставки фрахту для найбільших танкерів підскочили з приблизно $90 тис. на добу до $230 тис.;
світовий флот у березні знизив швидкість на 2%, імовірно, щоб економити дороге пальне.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Збір БФ «Громадянин»:
‼️Два важкі поранення. Зруйноване коліно. Постійний біль. Потрібне ендопротезування.
🫡🇺🇦 Руслан Хлистун, 30 ОМБр, командир взводу
Історія Руслана а згодом і звіт: ctzn24.com/hero/284
«…нашу позицію накрив КАБ – бетонне укриття склалося, як картон. Нас затиснуло під землею… Чотири години відкопували побратими…
Пізніше – дронова засада, артилерія…
Я вижив. Але маю серйозне ураження коліна – не можу повноцінно рухатися, не можу нормально присісти чи встати. Кожен рух супроводжується болем.
Попри це, я залишаюся на службі поруч зі своїми побратимами. Не на передовій, але поряд. …» – ділиться Руслан.
❗️Потрібне ендопротезування колінного суглоба, щоб повернути можливість рухатися та залишитися в строю❗️
ЗБИРАЄМО 137 600 грн
✅ Монобанка Руслана:
send.monobank.ua/jar/5TWeYzPQtv
✅ IBAN ПриватБанк pb.ua/short?2ZMHT
✅ ctzn24.com/donate
🙏 Підтримайте – кожен донат це шанс знову стати на ноги! 🇺🇦https://ctzn24.com/ua/
‼️Два важкі поранення. Зруйноване коліно. Постійний біль. Потрібне ендопротезування.
🫡🇺🇦 Руслан Хлистун, 30 ОМБр, командир взводу
Історія Руслана а згодом і звіт: ctzn24.com/hero/284
«…нашу позицію накрив КАБ – бетонне укриття склалося, як картон. Нас затиснуло під землею… Чотири години відкопували побратими…
Пізніше – дронова засада, артилерія…
Я вижив. Але маю серйозне ураження коліна – не можу повноцінно рухатися, не можу нормально присісти чи встати. Кожен рух супроводжується болем.
Попри це, я залишаюся на службі поруч зі своїми побратимами. Не на передовій, але поряд. …» – ділиться Руслан.
❗️Потрібне ендопротезування колінного суглоба, щоб повернути можливість рухатися та залишитися в строю❗️
ЗБИРАЄМО 137 600 грн
✅ Монобанка Руслана:
send.monobank.ua/jar/5TWeYzPQtv
✅ IBAN ПриватБанк pb.ua/short?2ZMHT
✅ ctzn24.com/donate
🙏 Підтримайте – кожен донат це шанс знову стати на ноги! 🇺🇦https://ctzn24.com/ua/
😈⛴Під час удару по танкеру російського “тіньового флоту” загинув генерал ГРУ, який курував диверсії та вбивства за кордоном
Унаслідок атаки на танкер російського “тіньового флоту” Qendil у грудні 2025 року загинув генерал Головного розвідувального управління РФ Андрій Авер’янов, якого пов’язують з організацією диверсій і ліквідацій за межами Росії. Про це повідомляє французька радіостанція RFI з посиланням на поінформовані джерела.
За даними журналістів, за цією операцією могли стояти українські військові, які діяли з території Лівії у координації з офіційним Триполі. На борту судна, крім екіпажу, перебували близько десяти високопоставлених представників російської розвідки, замаскованих під моряків. Один зі співрозмовників RFI пояснив, що саме такий спосіб пересування вважається для російських розвідників найбезпечнішим.
Унаслідок удару загинули двоє людей, ще семеро дістали поранення. Серед загиблих, за інформацією джерел, був і Авер’янов. Офіційно російська влада цю інформацію не коментувала.
Співрозмовники RFI також зазначають, що невдовзі після цього стався можливий удар у відповідь. 23 грудня в Туреччині зазнав катастрофи літак начальника Генерального штабу Лівії генерала Мухаммеда аль-Хаддада. За даними джерел радіостанції, причиною міг стати вибух на борту, а до інциденту, ймовірно, причетна Росія. Водночас офіційного підтвердження цієї версії немає.
Ще один епізод стався 19 березня, коли на найбільшому лівійському нафтовому родовищі Ель-Шарара спалахнула пожежа на трубопроводі. На місці виявили російські боєприпаси, однак лівійська влада поки що не робила офіційних заяв щодо відповідальних за цей інцидент.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Унаслідок атаки на танкер російського “тіньового флоту” Qendil у грудні 2025 року загинув генерал Головного розвідувального управління РФ Андрій Авер’янов, якого пов’язують з організацією диверсій і ліквідацій за межами Росії. Про це повідомляє французька радіостанція RFI з посиланням на поінформовані джерела.
За даними журналістів, за цією операцією могли стояти українські військові, які діяли з території Лівії у координації з офіційним Триполі. На борту судна, крім екіпажу, перебували близько десяти високопоставлених представників російської розвідки, замаскованих під моряків. Один зі співрозмовників RFI пояснив, що саме такий спосіб пересування вважається для російських розвідників найбезпечнішим.
Унаслідок удару загинули двоє людей, ще семеро дістали поранення. Серед загиблих, за інформацією джерел, був і Авер’янов. Офіційно російська влада цю інформацію не коментувала.
Співрозмовники RFI також зазначають, що невдовзі після цього стався можливий удар у відповідь. 23 грудня в Туреччині зазнав катастрофи літак начальника Генерального штабу Лівії генерала Мухаммеда аль-Хаддада. За даними джерел радіостанції, причиною міг стати вибух на борту, а до інциденту, ймовірно, причетна Росія. Водночас офіційного підтвердження цієї версії немає.
Ще один епізод стався 19 березня, коли на найбільшому лівійському нафтовому родовищі Ель-Шарара спалахнула пожежа на трубопроводі. На місці виявили російські боєприпаси, однак лівійська влада поки що не робила офіційних заяв щодо відповідальних за цей інцидент.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈Обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг $6,8 млрд
У 2025 році обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг приблизно $6,8 млрд. Водночас загальний обсяг оборонного виробництва зростав повільніше через обмежене внутрішнє фінансування. Натомість технологічні сегменти зростали значно швидше: виробництво БпЛА збільшилося на 137%, наземних роботизованих комплексів (НРК) — на 488%, а систем РЕБ — на 215%.
Водночас зазначається, що реальний розмір ринку є вищим, оскільки значна частина закупівель відбувається через децентралізовані канали — благодійні фонди, прямі контракти підрозділів і власне виробництво бригад, яке не потрапляє до офіційної статистики.
Найбільший інвестиційний потенціал має сегмент безпілотних летальних апаратів. Його обсяг зростав найшвидше і найбільше, сягнувши позначки у $6,3 млрд торік. На ринку працюють щонайменше 150 компаній – здебільшого галузь розвивається завдяки приватним підприємствам, хоча державний гравець продовжує мати стратегічну вагу завдяки масштабу. Найшвидше зростає виробництво далекобійних дронів та перехоплювачів, тоді як FPV залишаються наймасовішим сегментом. Серед перспективних напрямів — перехоплювачі, які тільки починають масштабуватися, дрони middle-strike та вітчизняні аналоги розвідувальних мультикоптерів як альтернатива китайським DJI.
Сегмент НРК лише формується і швидко зростає (у 2024 році його оцінювали у $43 млн), хоча поки залишається відносно невеликим – $252 млн. Основними драйверами росту є логістичні та евакуаційні платформи. Ударні системи та системи розмінування відкривають нові ніші зі значним довгостроковим попитом.
У 2025 році ринок засобів РЕБ оцінили в $220 млн. Наразі цей сектор переходить від розрізнених рішень до серійного виробництва перевірених платформ із фокусом на програмно-визначені системи, здатні аналізувати сигнали та вибірково їх придушувати.
У 2025 році українські оборонні компанії та стартапи залучили близько $129 млн інвестицій і грантів — і це мінімальна оцінка, оскільки частина угод залишається закритою з міркувань безпеки.
Найбільші інвестиції припадають на сегмент ШІ та програмного забезпечення. Серед ключових механізмів фінансування — гранти Brave1 (понад $60 млн у 2025 році, підтримка понад 600 компаній), венчурні інвестиції, пільгові кредити за програмою «5-7-9%» ($160 млн для 108 підприємств) та фінансування країн-партнерів у форматі прямих закупівель. Компанії, що залучали фінансування, швидко нарощують обсяги виробництва.
На графіку: динаміка ринку безпілотних літальних апаратів
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У 2025 році обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг приблизно $6,8 млрд. Водночас загальний обсяг оборонного виробництва зростав повільніше через обмежене внутрішнє фінансування. Натомість технологічні сегменти зростали значно швидше: виробництво БпЛА збільшилося на 137%, наземних роботизованих комплексів (НРК) — на 488%, а систем РЕБ — на 215%.
Водночас зазначається, що реальний розмір ринку є вищим, оскільки значна частина закупівель відбувається через децентралізовані канали — благодійні фонди, прямі контракти підрозділів і власне виробництво бригад, яке не потрапляє до офіційної статистики.
Найбільший інвестиційний потенціал має сегмент безпілотних летальних апаратів. Його обсяг зростав найшвидше і найбільше, сягнувши позначки у $6,3 млрд торік. На ринку працюють щонайменше 150 компаній – здебільшого галузь розвивається завдяки приватним підприємствам, хоча державний гравець продовжує мати стратегічну вагу завдяки масштабу. Найшвидше зростає виробництво далекобійних дронів та перехоплювачів, тоді як FPV залишаються наймасовішим сегментом. Серед перспективних напрямів — перехоплювачі, які тільки починають масштабуватися, дрони middle-strike та вітчизняні аналоги розвідувальних мультикоптерів як альтернатива китайським DJI.
Сегмент НРК лише формується і швидко зростає (у 2024 році його оцінювали у $43 млн), хоча поки залишається відносно невеликим – $252 млн. Основними драйверами росту є логістичні та евакуаційні платформи. Ударні системи та системи розмінування відкривають нові ніші зі значним довгостроковим попитом.
У 2025 році ринок засобів РЕБ оцінили в $220 млн. Наразі цей сектор переходить від розрізнених рішень до серійного виробництва перевірених платформ із фокусом на програмно-визначені системи, здатні аналізувати сигнали та вибірково їх придушувати.
У 2025 році українські оборонні компанії та стартапи залучили близько $129 млн інвестицій і грантів — і це мінімальна оцінка, оскільки частина угод залишається закритою з міркувань безпеки.
Найбільші інвестиції припадають на сегмент ШІ та програмного забезпечення. Серед ключових механізмів фінансування — гранти Brave1 (понад $60 млн у 2025 році, підтримка понад 600 компаній), венчурні інвестиції, пільгові кредити за програмою «5-7-9%» ($160 млн для 108 підприємств) та фінансування країн-партнерів у форматі прямих закупівель. Компанії, що залучали фінансування, швидко нарощують обсяги виробництва.
На графіку: динаміка ринку безпілотних літальних апаратів
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Війна з Іраном приносить Росії надприбутки від сировини - Bloomberg
Війна навколо Ірану принесла Росії мільярдні додаткові доходи від нафти, але її виграш цим не обмежується. Москва також отримує зиск від подорожчання газу, зерна, алюмінію та добрив.
Контроль Тегерана над Ормузькою протокою різко обмежив потоки нафти з Перської затоки, що автоматично підштовхнуло вгору ціну на російську нафту марки Urals. Але Ормуз — це не лише маршрут для сирої нафти. Через нього також проходять великі обсяги алюмінію, скрапленого природного газу та частини добрив. Коли ці поставки почали стискатися, ціни різко пішли вгору: алюміній від початку конфлікту подорожчав на 12%, а карбамід — майже на три чверті.
Більше того, з’являються ознаки, що частина російської сировини поступово втрачає статус «токсичної», який вона отримала після повномасштабного вторгнення РФ в Україну чотири роки тому. Вашингтон уже послабив санкційний тиск на російську нафту, що перебуває в морі, а західні покупці знову починають придивлятися до російських металів, яких довго уникали. Додатково Росія може виграти й від того, що між Європою та Азією загострюється конкуренція за скраплений газ.
Ще за тиждень до ударів США та Ізраїлю по Ірану Росія розглядала можливість знизити прогноз економічного зростання, оскільки жорсткіші санкції через війну проти України били по нафтових доходах. Урядовці навіть обговорювали ідею опустити базову ціну нафти для бюджетного правила до $45–50 за барель.
Однак війна в Перській затоці кардинально змінила ситуацію. У п’ятницю російська Urals у західних портах РФ у середньому коштувала $93,40 за барель, свідчать дані Argus Media.
Hосійський нафтовий експорт може отримати додатково близько $40 млрд до кінця року, якщо високі ціни на нафту збережуться. Якщо ж війна США та Ізраїлю проти Ірану швидко завершиться, Ормузька протока знову відкриється, а ціни повернуться до довоєнного рівня протягом трьох місяців, цей додатковий ефект обмежиться сумою менш як $10 млрд.
Хоча нафта залишається одним із головних джерел наповнення кремлівської скарбниці, конфлікт на Близькому Сході підігріває і ціни на інші російські товари.
Зокрема, біржові ціни на алюміній прямують до максимуму за чотири роки після того, як іранські дрони та ракети вразили два великі заводи в Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це різко покращило перспективи для російського металу, який західні покупці після 2022 року переважно ігнорували.
"Русал" уже отримує запити зі США та Європи щодо наявних вільних виробничих потужностей. В останні роки компанія, яка забезпечує понад 5% світового виробництва алюмінію, була змушена перенаправити приблизно половину своїх продажів до Китаю через обмеження Заходу.
Ще один великий вигодонабувач — сектор добрив. Закриття Ормузької протоки перекрило життєво важливі потоки добрив і газу з Перської затоки, який потрібен для їх виробництва. У цій ситуації Росія, другий найбільший виробник і країна, що контролює близько п’ятої частини світової торгівлі поживними речовинами для сільського господарства, готова зайняти звільнену нішу.
Здатність Росії сповна скористатися війною в Ірані підривають українські удари по її нафтопереробці, інфраструктурі та підприємствах з виробництва добрив.
Перспективи російського експорту пшениці цього сезону і наступного поліпшуються, оскільки ризики постачання через конфлікт на Близькому Сході стимулюють попит. Додатково російські аграрії виграють від цінових обмежень на внутрішньому ринку добрив, тоді як дорожчі ресурси можуть вдарити по врожайності в Європі та Україні.
Ще один очевидний бенефіціар — російський газ. Після того як іранські удари вивели з ладу найбільший у світі завод зі зрідження газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей, конкуренція між Європою та Азією за LNG лише посилюється. У такій ситуації російські виробники можуть заробити на вищих світових цінах, навіть попри те, що Євросоюз поступово запроваджує нові обмеження проти російського скрапленого газу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Війна навколо Ірану принесла Росії мільярдні додаткові доходи від нафти, але її виграш цим не обмежується. Москва також отримує зиск від подорожчання газу, зерна, алюмінію та добрив.
Контроль Тегерана над Ормузькою протокою різко обмежив потоки нафти з Перської затоки, що автоматично підштовхнуло вгору ціну на російську нафту марки Urals. Але Ормуз — це не лише маршрут для сирої нафти. Через нього також проходять великі обсяги алюмінію, скрапленого природного газу та частини добрив. Коли ці поставки почали стискатися, ціни різко пішли вгору: алюміній від початку конфлікту подорожчав на 12%, а карбамід — майже на три чверті.
Більше того, з’являються ознаки, що частина російської сировини поступово втрачає статус «токсичної», який вона отримала після повномасштабного вторгнення РФ в Україну чотири роки тому. Вашингтон уже послабив санкційний тиск на російську нафту, що перебуває в морі, а західні покупці знову починають придивлятися до російських металів, яких довго уникали. Додатково Росія може виграти й від того, що між Європою та Азією загострюється конкуренція за скраплений газ.
Ще за тиждень до ударів США та Ізраїлю по Ірану Росія розглядала можливість знизити прогноз економічного зростання, оскільки жорсткіші санкції через війну проти України били по нафтових доходах. Урядовці навіть обговорювали ідею опустити базову ціну нафти для бюджетного правила до $45–50 за барель.
Однак війна в Перській затоці кардинально змінила ситуацію. У п’ятницю російська Urals у західних портах РФ у середньому коштувала $93,40 за барель, свідчать дані Argus Media.
Hосійський нафтовий експорт може отримати додатково близько $40 млрд до кінця року, якщо високі ціни на нафту збережуться. Якщо ж війна США та Ізраїлю проти Ірану швидко завершиться, Ормузька протока знову відкриється, а ціни повернуться до довоєнного рівня протягом трьох місяців, цей додатковий ефект обмежиться сумою менш як $10 млрд.
Хоча нафта залишається одним із головних джерел наповнення кремлівської скарбниці, конфлікт на Близькому Сході підігріває і ціни на інші російські товари.
Зокрема, біржові ціни на алюміній прямують до максимуму за чотири роки після того, як іранські дрони та ракети вразили два великі заводи в Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це різко покращило перспективи для російського металу, який західні покупці після 2022 року переважно ігнорували.
"Русал" уже отримує запити зі США та Європи щодо наявних вільних виробничих потужностей. В останні роки компанія, яка забезпечує понад 5% світового виробництва алюмінію, була змушена перенаправити приблизно половину своїх продажів до Китаю через обмеження Заходу.
Ще один великий вигодонабувач — сектор добрив. Закриття Ормузької протоки перекрило життєво важливі потоки добрив і газу з Перської затоки, який потрібен для їх виробництва. У цій ситуації Росія, другий найбільший виробник і країна, що контролює близько п’ятої частини світової торгівлі поживними речовинами для сільського господарства, готова зайняти звільнену нішу.
Здатність Росії сповна скористатися війною в Ірані підривають українські удари по її нафтопереробці, інфраструктурі та підприємствах з виробництва добрив.
Перспективи російського експорту пшениці цього сезону і наступного поліпшуються, оскільки ризики постачання через конфлікт на Близькому Сході стимулюють попит. Додатково російські аграрії виграють від цінових обмежень на внутрішньому ринку добрив, тоді як дорожчі ресурси можуть вдарити по врожайності в Європі та Україні.
Ще один очевидний бенефіціар — російський газ. Після того як іранські удари вивели з ладу найбільший у світі завод зі зрідження газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей, конкуренція між Європою та Азією за LNG лише посилюється. У такій ситуації російські виробники можуть заробити на вищих світових цінах, навіть попри те, що Євросоюз поступово запроваджує нові обмеження проти російського скрапленого газу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📦У Луцьку росія Шахедами знищила термінал "Нової пошти"
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Створено: 22 травня 2025
Відповідальні:
Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://t.me/costukraine, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.
Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.