🇮🇷Цивільна економіка Ірану руйнується, а військова - багатіє
Скорочений переклад статті з The Economist:
Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.
Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.
Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.
Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні.
Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.
Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.
Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.
У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.
Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.
Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.
Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Скорочений переклад статті з The Economist:
Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.
Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.
Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.
Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні.
Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.
Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.
Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.
У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.
Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.
Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.
Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🏭🔥Призупинив роботу один із найбільших НПЗ Росії NORSI через "уламки дронів"
Один із найбільших російських нафтопереробних заводів - NORSI, який є четвертим за потужністю в країні, - 5 квітня призупинив роботу після удару українських дронів, пише Reuters.
Тимчасова зупинка підприємства додає нової невизначеності російському енергетичному сектору, який і без того перебуває під постійним тиском українських атак. Під удари регулярно потрапляють не лише НПЗ, а й ключові нафтові експортні термінали Росії на Чорному та Балтійському морях.
У неділю російська влада заявила, що після атаки безпілотників на НПЗ NORSI спалахнула пожежа. Губернатор Нижньогородської області Глєб Нікітін повідомив, що на території заводу було уражено два об’єкти, а також постраждали електропідстанція та кілька житлових будинків.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, компанія Лукойл наразі не виставляє на продаж із цього заводу бензин, дизельне пальне та мазут. Підприємство розташоване приблизно за 450 км на схід від Москви.
За словами співрозмовників Reuters, постачання продукції з НПЗ можуть залишатися зупиненими щонайменше до кінця місяця.
У Лукойлі на запит агентства оперативно не відповіли.
NORSI є також другим за величиною виробником бензину в Росії. Його потужність дозволяє переробляти 16 млн тонн нафти на рік, або близько 320 тисяч барелів на добу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Один із найбільших російських нафтопереробних заводів - NORSI, який є четвертим за потужністю в країні, - 5 квітня призупинив роботу після удару українських дронів, пише Reuters.
Тимчасова зупинка підприємства додає нової невизначеності російському енергетичному сектору, який і без того перебуває під постійним тиском українських атак. Під удари регулярно потрапляють не лише НПЗ, а й ключові нафтові експортні термінали Росії на Чорному та Балтійському морях.
У неділю російська влада заявила, що після атаки безпілотників на НПЗ NORSI спалахнула пожежа. Губернатор Нижньогородської області Глєб Нікітін повідомив, що на території заводу було уражено два об’єкти, а також постраждали електропідстанція та кілька житлових будинків.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, компанія Лукойл наразі не виставляє на продаж із цього заводу бензин, дизельне пальне та мазут. Підприємство розташоване приблизно за 450 км на схід від Москви.
За словами співрозмовників Reuters, постачання продукції з НПЗ можуть залишатися зупиненими щонайменше до кінця місяця.
У Лукойлі на запит агентства оперативно не відповіли.
NORSI є також другим за величиною виробником бензину в Росії. Його потужність дозволяє переробляти 16 млн тонн нафти на рік, або близько 320 тисяч барелів на добу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Березень 2026 року відзначився наступними рекордами:
- Польоти шахедо-мопедів над територією України досягли нового рівня у 208 штук за день, побивши рекорд липня минулого року (203 штуки). Зусилля сил оборони з їх нейтралізації теж були рекордними - в середньому недолітали до цілі 188 штук на день (проти 180 у липні). Ефективність наших протиповітряних сил покращується четвертий місяць поспіль, і у березні перетнула позначку в 90%. Будемо сподіватися, що останній тренд буде продовжуватися.
- Четвертий місяць поспіль зростає кількість враженої ворожої автомобільної техніки: в середньому 196 штук на день (проти 145 у лютому). Очевидно, це є наслідком як того, що ворог більше атакує із всякого автомотлоху, так і того, що українські сили ефективно б'ють по ворожій логістиці.
- Запуски кабів та дронів-камікадзе супостатом на фронті теж значно зросли (до 258 та 8928 штук на день, відповідно). Примітно, що кількість запущених кабів зростає попри відносно стабільну кількість авіаційних ударів – виходить, що вража авіація несе дедалі більше кабів (імовірно, ці бомби дрібнішають).
- Кількість знищених ворожих безпілотників на лінії фронту експоненційно зростає четвертий місяць поспіль. У березні це вже 1921 штука на день ( 72% порівняно з рекордом лютого). Виходить, що українські сили оборони знищують приблизно кожен п’ятий безпілотник на фронті, тоді як рік тому це був лише кожен двадцятий. Більше того, якщо рік тому на 10 вражених окупантів приходився один вражений безпілотник, то у березні цього року це вже було 18 безпілотників.
Таким чином, у березні закріпився тренд лютого: бойові дії стають дедалі більш дистанційними та «безпілотними».
via Олександр Паращій, керівник з досліджень Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
- Польоти шахедо-мопедів над територією України досягли нового рівня у 208 штук за день, побивши рекорд липня минулого року (203 штуки). Зусилля сил оборони з їх нейтралізації теж були рекордними - в середньому недолітали до цілі 188 штук на день (проти 180 у липні). Ефективність наших протиповітряних сил покращується четвертий місяць поспіль, і у березні перетнула позначку в 90%. Будемо сподіватися, що останній тренд буде продовжуватися.
- Четвертий місяць поспіль зростає кількість враженої ворожої автомобільної техніки: в середньому 196 штук на день (проти 145 у лютому). Очевидно, це є наслідком як того, що ворог більше атакує із всякого автомотлоху, так і того, що українські сили ефективно б'ють по ворожій логістиці.
- Запуски кабів та дронів-камікадзе супостатом на фронті теж значно зросли (до 258 та 8928 штук на день, відповідно). Примітно, що кількість запущених кабів зростає попри відносно стабільну кількість авіаційних ударів – виходить, що вража авіація несе дедалі більше кабів (імовірно, ці бомби дрібнішають).
- Кількість знищених ворожих безпілотників на лінії фронту експоненційно зростає четвертий місяць поспіль. У березні це вже 1921 штука на день ( 72% порівняно з рекордом лютого). Виходить, що українські сили оборони знищують приблизно кожен п’ятий безпілотник на фронті, тоді як рік тому це був лише кожен двадцятий. Більше того, якщо рік тому на 10 вражених окупантів приходився один вражений безпілотник, то у березні цього року це вже було 18 безпілотників.
Таким чином, у березні закріпився тренд лютого: бойові дії стають дедалі більш дистанційними та «безпілотними».
via Олександр Паращій, керівник з досліджень Concorde Capital
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇨🇳🤝💩Тим часом китайські братушки, судячи з повідомлень інсайдерських ТГ-каналів РФ, успішно заробляють на російському газу.
Купують з суттєвими знижками і перепродають втридорога, залишаючи собі велику маржу.
Оце справжня дружба з метою побудови багатополярного світу, знищення гегемонії Заходу та побудови альтернативи всяким G7, НАТО і ЄС.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Купують з суттєвими знижками і перепродають втридорога, залишаючи собі велику маржу.
Оце справжня дружба з метою побудови багатополярного світу, знищення гегемонії Заходу та побудови альтернативи всяким G7, НАТО і ЄС.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
⚡❗Від Lockheed до європейських стартапів: виробники зброї змагаються за замовлення, пов’язані з війною проти Ірану - Financial Times
Адміністрація Дональда Трампа звернеться до Конгресу із запитом на $1,5 трлн оборонних витрат на 2027 рік. Це на 56% більше, ніж у 2025-му. Паралельно Пентагон попросив Білий дім подати ще один окремий запит — на додаткові $200 млрд для фінансування війни з Іраном.
Лише за перші 16 днів бойових дій США разом із союзниками використали понад 11 200 боєприпасів, а їхня орієнтовна вартість, за підрахунками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), сягнула $26 млрд.
Серед використаного озброєння — понад 1200 ракет і систем ППО Patriot виробництва RTX, сотні далекобійних ракет Tomahawk, а також більш як 300 перехоплювачів THAAD, виготовлених Lockheed Martin.
Саме RTX, Lockheed Martin і ще один гігант американського оборонного сектору — Northrop Grumman — вважаються головними претендентами на найбільший зиск від нових контрактів. Ідеться, зокрема, про $16,5 млрд іноземних військових продажів країнам Перської затоки, які Державний департамент США схвалив від початку війни.
Таким чином, війна з Іраном уже стає потужним драйвером для оборонної промисловості: Вашингтон готує безпрецедентне збільшення військових витрат, а найбільші західні виробники зброї розраховують перетворити новий конфлікт на хвилю масштабних замовлень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Адміністрація Дональда Трампа звернеться до Конгресу із запитом на $1,5 трлн оборонних витрат на 2027 рік. Це на 56% більше, ніж у 2025-му. Паралельно Пентагон попросив Білий дім подати ще один окремий запит — на додаткові $200 млрд для фінансування війни з Іраном.
Лише за перші 16 днів бойових дій США разом із союзниками використали понад 11 200 боєприпасів, а їхня орієнтовна вартість, за підрахунками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), сягнула $26 млрд.
Серед використаного озброєння — понад 1200 ракет і систем ППО Patriot виробництва RTX, сотні далекобійних ракет Tomahawk, а також більш як 300 перехоплювачів THAAD, виготовлених Lockheed Martin.
Саме RTX, Lockheed Martin і ще один гігант американського оборонного сектору — Northrop Grumman — вважаються головними претендентами на найбільший зиск від нових контрактів. Ідеться, зокрема, про $16,5 млрд іноземних військових продажів країнам Перської затоки, які Державний департамент США схвалив від початку війни.
Таким чином, війна з Іраном уже стає потужним драйвером для оборонної промисловості: Вашингтон готує безпрецедентне збільшення військових витрат, а найбільші західні виробники зброї розраховують перетворити новий конфлікт на хвилю масштабних замовлень.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ключовий балтійський порт Росії відновив відвантаження нафти після атак - Bloomberg
Один із головних нафтових портів Росії на Балтиці — Усть-Луга — відновив відвантаження сирої нафти після кількох днів простою, спричиненого серією українських дронових атак у регіоні.
За даними Bloomberg, у суботу танкер класу Aframax Jewel розпочав завантаження.
Відвантаження в Усть-Лузі, яка є ключовим експортним хабом російської нафти на заході країни, припинилися наприкінці березня на тлі посилення українських ударів по енергетичній інфраструктурі вздовж балтійського узбережжя.
Водночас Україна продовжує атаки на російську нафтову інфраструктуру в Балтійському регіоні. Зокрема, раніше в неділю було пошкоджено об’єкти в порту Приморськ. Такі удари спрямовані на скорочення доходів Росії від експорту нафти, особливо в умовах зростання світових цін на енергоносії через війну на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Один із головних нафтових портів Росії на Балтиці — Усть-Луга — відновив відвантаження сирої нафти після кількох днів простою, спричиненого серією українських дронових атак у регіоні.
За даними Bloomberg, у суботу танкер класу Aframax Jewel розпочав завантаження.
Відвантаження в Усть-Лузі, яка є ключовим експортним хабом російської нафти на заході країни, припинилися наприкінці березня на тлі посилення українських ударів по енергетичній інфраструктурі вздовж балтійського узбережжя.
Водночас Україна продовжує атаки на російську нафтову інфраструктуру в Балтійському регіоні. Зокрема, раніше в неділю було пошкоджено об’єкти в порту Приморськ. Такі удари спрямовані на скорочення доходів Росії від експорту нафти, особливо в умовах зростання світових цін на енергоносії через війну на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Уночі українські дрони атакували Таганрог: під удар потрапили підприємство з виробництва безпілотників і авіазавод. Унаслідок атаки загинула одна людина, ще четверо зазнали поранень.
Також у водах Таганрозької затоки пошкоджено суховантаж під іноземним прапором. На борту спалахнула пожежа, серед постраждалих є один іноземний громадянин.
Окрім цього, безпілотники вдарили по району двох хімічних підприємств у Тольятті — «Тольяттикаучук» і «КуйбишевАзот». Один із працівників дістав осколкове поранення.
Російське Міноборони заявило, що за ніч було знищено 85 безпілотників над дев’ятьма регіонами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Також у водах Таганрозької затоки пошкоджено суховантаж під іноземним прапором. На борту спалахнула пожежа, серед постраждалих є один іноземний громадянин.
Окрім цього, безпілотники вдарили по району двох хімічних підприємств у Тольятті — «Тольяттикаучук» і «КуйбишевАзот». Один із працівників дістав осколкове поранення.
Російське Міноборони заявило, що за ніч було знищено 85 безпілотників над дев’ятьма регіонами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🌍 Ормузька протока - не єдина вразлива точка світової торгівлі - The Economist
Світова економіка знову згадала старе правило: достатньо перекрити кілька вузьких морських проходів - і під ударом опиняються постачання енергоносіїв, товарів, продовольства і промислової сировини по всій планеті.
Сьогодні в центрі уваги - Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу. Її фактичне блокування Іраном спричинило стрибок цін на енергоносії та новий виток глобальної нервозності. Але Ормуз - лише одна з приблизно дюжини критично важливих “вузьких точок” світової торгівлі.
📦 Морем і далі перевозять основу глобальної торгівлі
Близько 85% світового експорту за обсягом і 55% за вартістю досі перевозиться кораблями. А отже, вразливість морських маршрутів - це не периферійна проблема, а питання стабільності всієї світової економіки.
🗺 Які морські вузли є найважливішими
Окрім Ормузу, стратегічне значення мають:
Малаккська протока, через яку йде величезна частка потоків між Близьким Сходом та Азією;
Тайванська протока, важлива для виробничих ланцюгів Східної Азії;
Босфор і Дарданелли, що відкривають вихід з Чорного моря;
Гібралтар, який з’єднує Середземне море з Атлантикою;
Ла-Манш і данські протоки, критичні для європейської торгівлі;
Суецький і Панамський канали, як штучно створені глобальні скорочення маршрутів.
При цьому Ормуз навіть не є найбільш завантаженим чи “найбільш нафтовим” із цих шляхів - за деякими параметрами його перевершує Малакка. Але Ормуз унікальний тим, що це єдиний морський вихід із Перської затоки, а тому його перекриття особливо руйнівне.
📉 Що показує моделювання маршрутів
The Economist змоделював морські маршрути між 41 387 парами портів і перевірив, що станеться у разі перекриття ключових проходів.
Висновки дуже показові:
перекриття Малаккської протоки саме по собі ще не є катастрофою, якщо залишаються інші проходи через Індонезію;
але якщо перекрити весь архіпелаг, суднам доведеться робити гігантські гачки;
закриття Гібралтару перенаправить величезну частину світового трафіку на значно довші маршрути;
перекриття будь-якого з великих вузлів означає тисячі додаткових миль і тижні затримок.
⛽️ Близький Схід залишається найнебезпечнішим сектором
Геологія зробила Перську затоку центром світових вуглеводнів, а політика - зоною постійної нестабільності. Розпад Османської імперії, арабо-ізраїльський конфлікт, ісламізм, суперництво держав і втручання зовнішніх сил перетворили регіон на постійне джерело ризику.
Суец уже блокувався на роки. Іран контролює північне узбережжя Ормузу з 1979 року. А тепер до ризиків у Перській затоці додаються ще й Червоне море та Баб-ель-Мандеб.
🇨🇳 Китай особливо нервує через морські “вузькі місця”
Для Китаю це питання не теорії, а вразливості. Ще Ху Цзіньтао говорив про “дилему Малакки”: більша частина китайського імпорту енергії проходить через вузький коридор, який теоретично можна перекрити.
Тому Пекін:
будує океанський флот, який уже чисельно перевищує американський;
розвиває трубопроводи через Росію, Центральну Азію та М’янму;
інвестує в порти в межах “Поясу і шляху”;
розширює військову присутність далеко від власних берегів.
Війна навколо Ірану лише посилила в Китаї переконання, що морські маршрути треба не просто використовувати, а й уміти захищати силою.
🚢 Світ адаптується, але дорого
Коли судна перестали безпечно ходити через Суец, вони масово пішли в обхід Африки. Коли Ормуз став фактично закритим, товари почали частково везти сушею - через Джидду, Фуджейру, навіть Туреччину.
Але у цієї адаптації є межі:
дороги, вантажівки й трубопроводи не можуть повністю замінити море;
у Фуджейрі вже виникали 30-кілометрові затори;
близько 300 нафтових танкерів застрягли в затоці або були змушені міняти напрямок;
ставки фрахту для найбільших танкерів підскочили з приблизно $90 тис. на добу до $230 тис.;
світовий флот у березні знизив швидкість на 2%, імовірно, щоб економити дороге пальне.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Світова економіка знову згадала старе правило: достатньо перекрити кілька вузьких морських проходів - і під ударом опиняються постачання енергоносіїв, товарів, продовольства і промислової сировини по всій планеті.
Сьогодні в центрі уваги - Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу. Її фактичне блокування Іраном спричинило стрибок цін на енергоносії та новий виток глобальної нервозності. Але Ормуз - лише одна з приблизно дюжини критично важливих “вузьких точок” світової торгівлі.
📦 Морем і далі перевозять основу глобальної торгівлі
Близько 85% світового експорту за обсягом і 55% за вартістю досі перевозиться кораблями. А отже, вразливість морських маршрутів - це не периферійна проблема, а питання стабільності всієї світової економіки.
🗺 Які морські вузли є найважливішими
Окрім Ормузу, стратегічне значення мають:
Малаккська протока, через яку йде величезна частка потоків між Близьким Сходом та Азією;
Тайванська протока, важлива для виробничих ланцюгів Східної Азії;
Босфор і Дарданелли, що відкривають вихід з Чорного моря;
Гібралтар, який з’єднує Середземне море з Атлантикою;
Ла-Манш і данські протоки, критичні для європейської торгівлі;
Суецький і Панамський канали, як штучно створені глобальні скорочення маршрутів.
При цьому Ормуз навіть не є найбільш завантаженим чи “найбільш нафтовим” із цих шляхів - за деякими параметрами його перевершує Малакка. Але Ормуз унікальний тим, що це єдиний морський вихід із Перської затоки, а тому його перекриття особливо руйнівне.
📉 Що показує моделювання маршрутів
The Economist змоделював морські маршрути між 41 387 парами портів і перевірив, що станеться у разі перекриття ключових проходів.
Висновки дуже показові:
перекриття Малаккської протоки саме по собі ще не є катастрофою, якщо залишаються інші проходи через Індонезію;
але якщо перекрити весь архіпелаг, суднам доведеться робити гігантські гачки;
закриття Гібралтару перенаправить величезну частину світового трафіку на значно довші маршрути;
перекриття будь-якого з великих вузлів означає тисячі додаткових миль і тижні затримок.
⛽️ Близький Схід залишається найнебезпечнішим сектором
Геологія зробила Перську затоку центром світових вуглеводнів, а політика - зоною постійної нестабільності. Розпад Османської імперії, арабо-ізраїльський конфлікт, ісламізм, суперництво держав і втручання зовнішніх сил перетворили регіон на постійне джерело ризику.
Суец уже блокувався на роки. Іран контролює північне узбережжя Ормузу з 1979 року. А тепер до ризиків у Перській затоці додаються ще й Червоне море та Баб-ель-Мандеб.
🇨🇳 Китай особливо нервує через морські “вузькі місця”
Для Китаю це питання не теорії, а вразливості. Ще Ху Цзіньтао говорив про “дилему Малакки”: більша частина китайського імпорту енергії проходить через вузький коридор, який теоретично можна перекрити.
Тому Пекін:
будує океанський флот, який уже чисельно перевищує американський;
розвиває трубопроводи через Росію, Центральну Азію та М’янму;
інвестує в порти в межах “Поясу і шляху”;
розширює військову присутність далеко від власних берегів.
Війна навколо Ірану лише посилила в Китаї переконання, що морські маршрути треба не просто використовувати, а й уміти захищати силою.
🚢 Світ адаптується, але дорого
Коли судна перестали безпечно ходити через Суец, вони масово пішли в обхід Африки. Коли Ормуз став фактично закритим, товари почали частково везти сушею - через Джидду, Фуджейру, навіть Туреччину.
Але у цієї адаптації є межі:
дороги, вантажівки й трубопроводи не можуть повністю замінити море;
у Фуджейрі вже виникали 30-кілометрові затори;
близько 300 нафтових танкерів застрягли в затоці або були змушені міняти напрямок;
ставки фрахту для найбільших танкерів підскочили з приблизно $90 тис. на добу до $230 тис.;
світовий флот у березні знизив швидкість на 2%, імовірно, щоб економити дороге пальне.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Збір БФ «Громадянин»:
‼️Два важкі поранення. Зруйноване коліно. Постійний біль. Потрібне ендопротезування.
🫡🇺🇦 Руслан Хлистун, 30 ОМБр, командир взводу
Історія Руслана а згодом і звіт: ctzn24.com/hero/284
«…нашу позицію накрив КАБ – бетонне укриття склалося, як картон. Нас затиснуло під землею… Чотири години відкопували побратими…
Пізніше – дронова засада, артилерія…
Я вижив. Але маю серйозне ураження коліна – не можу повноцінно рухатися, не можу нормально присісти чи встати. Кожен рух супроводжується болем.
Попри це, я залишаюся на службі поруч зі своїми побратимами. Не на передовій, але поряд. …» – ділиться Руслан.
❗️Потрібне ендопротезування колінного суглоба, щоб повернути можливість рухатися та залишитися в строю❗️
ЗБИРАЄМО 137 600 грн
✅ Монобанка Руслана:
send.monobank.ua/jar/5TWeYzPQtv
✅ IBAN ПриватБанк pb.ua/short?2ZMHT
✅ ctzn24.com/donate
🙏 Підтримайте – кожен донат це шанс знову стати на ноги! 🇺🇦https://ctzn24.com/ua/
‼️Два важкі поранення. Зруйноване коліно. Постійний біль. Потрібне ендопротезування.
🫡🇺🇦 Руслан Хлистун, 30 ОМБр, командир взводу
Історія Руслана а згодом і звіт: ctzn24.com/hero/284
«…нашу позицію накрив КАБ – бетонне укриття склалося, як картон. Нас затиснуло під землею… Чотири години відкопували побратими…
Пізніше – дронова засада, артилерія…
Я вижив. Але маю серйозне ураження коліна – не можу повноцінно рухатися, не можу нормально присісти чи встати. Кожен рух супроводжується болем.
Попри це, я залишаюся на службі поруч зі своїми побратимами. Не на передовій, але поряд. …» – ділиться Руслан.
❗️Потрібне ендопротезування колінного суглоба, щоб повернути можливість рухатися та залишитися в строю❗️
ЗБИРАЄМО 137 600 грн
✅ Монобанка Руслана:
send.monobank.ua/jar/5TWeYzPQtv
✅ IBAN ПриватБанк pb.ua/short?2ZMHT
✅ ctzn24.com/donate
🙏 Підтримайте – кожен донат це шанс знову стати на ноги! 🇺🇦https://ctzn24.com/ua/
😈⛴Під час удару по танкеру російського “тіньового флоту” загинув генерал ГРУ, який курував диверсії та вбивства за кордоном
Унаслідок атаки на танкер російського “тіньового флоту” Qendil у грудні 2025 року загинув генерал Головного розвідувального управління РФ Андрій Авер’янов, якого пов’язують з організацією диверсій і ліквідацій за межами Росії. Про це повідомляє французька радіостанція RFI з посиланням на поінформовані джерела.
За даними журналістів, за цією операцією могли стояти українські військові, які діяли з території Лівії у координації з офіційним Триполі. На борту судна, крім екіпажу, перебували близько десяти високопоставлених представників російської розвідки, замаскованих під моряків. Один зі співрозмовників RFI пояснив, що саме такий спосіб пересування вважається для російських розвідників найбезпечнішим.
Унаслідок удару загинули двоє людей, ще семеро дістали поранення. Серед загиблих, за інформацією джерел, був і Авер’янов. Офіційно російська влада цю інформацію не коментувала.
Співрозмовники RFI також зазначають, що невдовзі після цього стався можливий удар у відповідь. 23 грудня в Туреччині зазнав катастрофи літак начальника Генерального штабу Лівії генерала Мухаммеда аль-Хаддада. За даними джерел радіостанції, причиною міг стати вибух на борту, а до інциденту, ймовірно, причетна Росія. Водночас офіційного підтвердження цієї версії немає.
Ще один епізод стався 19 березня, коли на найбільшому лівійському нафтовому родовищі Ель-Шарара спалахнула пожежа на трубопроводі. На місці виявили російські боєприпаси, однак лівійська влада поки що не робила офіційних заяв щодо відповідальних за цей інцидент.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Унаслідок атаки на танкер російського “тіньового флоту” Qendil у грудні 2025 року загинув генерал Головного розвідувального управління РФ Андрій Авер’янов, якого пов’язують з організацією диверсій і ліквідацій за межами Росії. Про це повідомляє французька радіостанція RFI з посиланням на поінформовані джерела.
За даними журналістів, за цією операцією могли стояти українські військові, які діяли з території Лівії у координації з офіційним Триполі. На борту судна, крім екіпажу, перебували близько десяти високопоставлених представників російської розвідки, замаскованих під моряків. Один зі співрозмовників RFI пояснив, що саме такий спосіб пересування вважається для російських розвідників найбезпечнішим.
Унаслідок удару загинули двоє людей, ще семеро дістали поранення. Серед загиблих, за інформацією джерел, був і Авер’янов. Офіційно російська влада цю інформацію не коментувала.
Співрозмовники RFI також зазначають, що невдовзі після цього стався можливий удар у відповідь. 23 грудня в Туреччині зазнав катастрофи літак начальника Генерального штабу Лівії генерала Мухаммеда аль-Хаддада. За даними джерел радіостанції, причиною міг стати вибух на борту, а до інциденту, ймовірно, причетна Росія. Водночас офіційного підтвердження цієї версії немає.
Ще один епізод стався 19 березня, коли на найбільшому лівійському нафтовому родовищі Ель-Шарара спалахнула пожежа на трубопроводі. На місці виявили російські боєприпаси, однак лівійська влада поки що не робила офіційних заяв щодо відповідальних за цей інцидент.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈Обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг $6,8 млрд
У 2025 році обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг приблизно $6,8 млрд. Водночас загальний обсяг оборонного виробництва зростав повільніше через обмежене внутрішнє фінансування. Натомість технологічні сегменти зростали значно швидше: виробництво БпЛА збільшилося на 137%, наземних роботизованих комплексів (НРК) — на 488%, а систем РЕБ — на 215%.
Водночас зазначається, що реальний розмір ринку є вищим, оскільки значна частина закупівель відбувається через децентралізовані канали — благодійні фонди, прямі контракти підрозділів і власне виробництво бригад, яке не потрапляє до офіційної статистики.
Найбільший інвестиційний потенціал має сегмент безпілотних летальних апаратів. Його обсяг зростав найшвидше і найбільше, сягнувши позначки у $6,3 млрд торік. На ринку працюють щонайменше 150 компаній – здебільшого галузь розвивається завдяки приватним підприємствам, хоча державний гравець продовжує мати стратегічну вагу завдяки масштабу. Найшвидше зростає виробництво далекобійних дронів та перехоплювачів, тоді як FPV залишаються наймасовішим сегментом. Серед перспективних напрямів — перехоплювачі, які тільки починають масштабуватися, дрони middle-strike та вітчизняні аналоги розвідувальних мультикоптерів як альтернатива китайським DJI.
Сегмент НРК лише формується і швидко зростає (у 2024 році його оцінювали у $43 млн), хоча поки залишається відносно невеликим – $252 млн. Основними драйверами росту є логістичні та евакуаційні платформи. Ударні системи та системи розмінування відкривають нові ніші зі значним довгостроковим попитом.
У 2025 році ринок засобів РЕБ оцінили в $220 млн. Наразі цей сектор переходить від розрізнених рішень до серійного виробництва перевірених платформ із фокусом на програмно-визначені системи, здатні аналізувати сигнали та вибірково їх придушувати.
У 2025 році українські оборонні компанії та стартапи залучили близько $129 млн інвестицій і грантів — і це мінімальна оцінка, оскільки частина угод залишається закритою з міркувань безпеки.
Найбільші інвестиції припадають на сегмент ШІ та програмного забезпечення. Серед ключових механізмів фінансування — гранти Brave1 (понад $60 млн у 2025 році, підтримка понад 600 компаній), венчурні інвестиції, пільгові кредити за програмою «5-7-9%» ($160 млн для 108 підприємств) та фінансування країн-партнерів у форматі прямих закупівель. Компанії, що залучали фінансування, швидко нарощують обсяги виробництва.
На графіку: динаміка ринку безпілотних літальних апаратів
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У 2025 році обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг приблизно $6,8 млрд. Водночас загальний обсяг оборонного виробництва зростав повільніше через обмежене внутрішнє фінансування. Натомість технологічні сегменти зростали значно швидше: виробництво БпЛА збільшилося на 137%, наземних роботизованих комплексів (НРК) — на 488%, а систем РЕБ — на 215%.
Водночас зазначається, що реальний розмір ринку є вищим, оскільки значна частина закупівель відбувається через децентралізовані канали — благодійні фонди, прямі контракти підрозділів і власне виробництво бригад, яке не потрапляє до офіційної статистики.
Найбільший інвестиційний потенціал має сегмент безпілотних летальних апаратів. Його обсяг зростав найшвидше і найбільше, сягнувши позначки у $6,3 млрд торік. На ринку працюють щонайменше 150 компаній – здебільшого галузь розвивається завдяки приватним підприємствам, хоча державний гравець продовжує мати стратегічну вагу завдяки масштабу. Найшвидше зростає виробництво далекобійних дронів та перехоплювачів, тоді як FPV залишаються наймасовішим сегментом. Серед перспективних напрямів — перехоплювачі, які тільки починають масштабуватися, дрони middle-strike та вітчизняні аналоги розвідувальних мультикоптерів як альтернатива китайським DJI.
Сегмент НРК лише формується і швидко зростає (у 2024 році його оцінювали у $43 млн), хоча поки залишається відносно невеликим – $252 млн. Основними драйверами росту є логістичні та евакуаційні платформи. Ударні системи та системи розмінування відкривають нові ніші зі значним довгостроковим попитом.
У 2025 році ринок засобів РЕБ оцінили в $220 млн. Наразі цей сектор переходить від розрізнених рішень до серійного виробництва перевірених платформ із фокусом на програмно-визначені системи, здатні аналізувати сигнали та вибірково їх придушувати.
У 2025 році українські оборонні компанії та стартапи залучили близько $129 млн інвестицій і грантів — і це мінімальна оцінка, оскільки частина угод залишається закритою з міркувань безпеки.
Найбільші інвестиції припадають на сегмент ШІ та програмного забезпечення. Серед ключових механізмів фінансування — гранти Brave1 (понад $60 млн у 2025 році, підтримка понад 600 компаній), венчурні інвестиції, пільгові кредити за програмою «5-7-9%» ($160 млн для 108 підприємств) та фінансування країн-партнерів у форматі прямих закупівель. Компанії, що залучали фінансування, швидко нарощують обсяги виробництва.
На графіку: динаміка ринку безпілотних літальних апаратів
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Війна з Іраном приносить Росії надприбутки від сировини - Bloomberg
Війна навколо Ірану принесла Росії мільярдні додаткові доходи від нафти, але її виграш цим не обмежується. Москва також отримує зиск від подорожчання газу, зерна, алюмінію та добрив.
Контроль Тегерана над Ормузькою протокою різко обмежив потоки нафти з Перської затоки, що автоматично підштовхнуло вгору ціну на російську нафту марки Urals. Але Ормуз — це не лише маршрут для сирої нафти. Через нього також проходять великі обсяги алюмінію, скрапленого природного газу та частини добрив. Коли ці поставки почали стискатися, ціни різко пішли вгору: алюміній від початку конфлікту подорожчав на 12%, а карбамід — майже на три чверті.
Більше того, з’являються ознаки, що частина російської сировини поступово втрачає статус «токсичної», який вона отримала після повномасштабного вторгнення РФ в Україну чотири роки тому. Вашингтон уже послабив санкційний тиск на російську нафту, що перебуває в морі, а західні покупці знову починають придивлятися до російських металів, яких довго уникали. Додатково Росія може виграти й від того, що між Європою та Азією загострюється конкуренція за скраплений газ.
Ще за тиждень до ударів США та Ізраїлю по Ірану Росія розглядала можливість знизити прогноз економічного зростання, оскільки жорсткіші санкції через війну проти України били по нафтових доходах. Урядовці навіть обговорювали ідею опустити базову ціну нафти для бюджетного правила до $45–50 за барель.
Однак війна в Перській затоці кардинально змінила ситуацію. У п’ятницю російська Urals у західних портах РФ у середньому коштувала $93,40 за барель, свідчать дані Argus Media.
Hосійський нафтовий експорт може отримати додатково близько $40 млрд до кінця року, якщо високі ціни на нафту збережуться. Якщо ж війна США та Ізраїлю проти Ірану швидко завершиться, Ормузька протока знову відкриється, а ціни повернуться до довоєнного рівня протягом трьох місяців, цей додатковий ефект обмежиться сумою менш як $10 млрд.
Хоча нафта залишається одним із головних джерел наповнення кремлівської скарбниці, конфлікт на Близькому Сході підігріває і ціни на інші російські товари.
Зокрема, біржові ціни на алюміній прямують до максимуму за чотири роки після того, як іранські дрони та ракети вразили два великі заводи в Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це різко покращило перспективи для російського металу, який західні покупці після 2022 року переважно ігнорували.
"Русал" уже отримує запити зі США та Європи щодо наявних вільних виробничих потужностей. В останні роки компанія, яка забезпечує понад 5% світового виробництва алюмінію, була змушена перенаправити приблизно половину своїх продажів до Китаю через обмеження Заходу.
Ще один великий вигодонабувач — сектор добрив. Закриття Ормузької протоки перекрило життєво важливі потоки добрив і газу з Перської затоки, який потрібен для їх виробництва. У цій ситуації Росія, другий найбільший виробник і країна, що контролює близько п’ятої частини світової торгівлі поживними речовинами для сільського господарства, готова зайняти звільнену нішу.
Здатність Росії сповна скористатися війною в Ірані підривають українські удари по її нафтопереробці, інфраструктурі та підприємствах з виробництва добрив.
Перспективи російського експорту пшениці цього сезону і наступного поліпшуються, оскільки ризики постачання через конфлікт на Близькому Сході стимулюють попит. Додатково російські аграрії виграють від цінових обмежень на внутрішньому ринку добрив, тоді як дорожчі ресурси можуть вдарити по врожайності в Європі та Україні.
Ще один очевидний бенефіціар — російський газ. Після того як іранські удари вивели з ладу найбільший у світі завод зі зрідження газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей, конкуренція між Європою та Азією за LNG лише посилюється. У такій ситуації російські виробники можуть заробити на вищих світових цінах, навіть попри те, що Євросоюз поступово запроваджує нові обмеження проти російського скрапленого газу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Війна навколо Ірану принесла Росії мільярдні додаткові доходи від нафти, але її виграш цим не обмежується. Москва також отримує зиск від подорожчання газу, зерна, алюмінію та добрив.
Контроль Тегерана над Ормузькою протокою різко обмежив потоки нафти з Перської затоки, що автоматично підштовхнуло вгору ціну на російську нафту марки Urals. Але Ормуз — це не лише маршрут для сирої нафти. Через нього також проходять великі обсяги алюмінію, скрапленого природного газу та частини добрив. Коли ці поставки почали стискатися, ціни різко пішли вгору: алюміній від початку конфлікту подорожчав на 12%, а карбамід — майже на три чверті.
Більше того, з’являються ознаки, що частина російської сировини поступово втрачає статус «токсичної», який вона отримала після повномасштабного вторгнення РФ в Україну чотири роки тому. Вашингтон уже послабив санкційний тиск на російську нафту, що перебуває в морі, а західні покупці знову починають придивлятися до російських металів, яких довго уникали. Додатково Росія може виграти й від того, що між Європою та Азією загострюється конкуренція за скраплений газ.
Ще за тиждень до ударів США та Ізраїлю по Ірану Росія розглядала можливість знизити прогноз економічного зростання, оскільки жорсткіші санкції через війну проти України били по нафтових доходах. Урядовці навіть обговорювали ідею опустити базову ціну нафти для бюджетного правила до $45–50 за барель.
Однак війна в Перській затоці кардинально змінила ситуацію. У п’ятницю російська Urals у західних портах РФ у середньому коштувала $93,40 за барель, свідчать дані Argus Media.
Hосійський нафтовий експорт може отримати додатково близько $40 млрд до кінця року, якщо високі ціни на нафту збережуться. Якщо ж війна США та Ізраїлю проти Ірану швидко завершиться, Ормузька протока знову відкриється, а ціни повернуться до довоєнного рівня протягом трьох місяців, цей додатковий ефект обмежиться сумою менш як $10 млрд.
Хоча нафта залишається одним із головних джерел наповнення кремлівської скарбниці, конфлікт на Близькому Сході підігріває і ціни на інші російські товари.
Зокрема, біржові ціни на алюміній прямують до максимуму за чотири роки після того, як іранські дрони та ракети вразили два великі заводи в Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це різко покращило перспективи для російського металу, який західні покупці після 2022 року переважно ігнорували.
"Русал" уже отримує запити зі США та Європи щодо наявних вільних виробничих потужностей. В останні роки компанія, яка забезпечує понад 5% світового виробництва алюмінію, була змушена перенаправити приблизно половину своїх продажів до Китаю через обмеження Заходу.
Ще один великий вигодонабувач — сектор добрив. Закриття Ормузької протоки перекрило життєво важливі потоки добрив і газу з Перської затоки, який потрібен для їх виробництва. У цій ситуації Росія, другий найбільший виробник і країна, що контролює близько п’ятої частини світової торгівлі поживними речовинами для сільського господарства, готова зайняти звільнену нішу.
Здатність Росії сповна скористатися війною в Ірані підривають українські удари по її нафтопереробці, інфраструктурі та підприємствах з виробництва добрив.
Перспективи російського експорту пшениці цього сезону і наступного поліпшуються, оскільки ризики постачання через конфлікт на Близькому Сході стимулюють попит. Додатково російські аграрії виграють від цінових обмежень на внутрішньому ринку добрив, тоді як дорожчі ресурси можуть вдарити по врожайності в Європі та Україні.
Ще один очевидний бенефіціар — російський газ. Після того як іранські удари вивели з ладу найбільший у світі завод зі зрідження газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей, конкуренція між Європою та Азією за LNG лише посилюється. У такій ситуації російські виробники можуть заробити на вищих світових цінах, навіть попри те, що Євросоюз поступово запроваджує нові обмеження проти російського скрапленого газу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📦У Луцьку росія Шахедами знищила термінал "Нової пошти"
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Окупанти, за умови відсутності якісної розвідки, банального очковтирательства (коли вищому керівництву треба прозвітувати про ураження, аби по голові не отримати) і банального руского роздовбайства, будуть все більше і більше атакувати бізнес, щоб зруйнувати нашу економіку.
Іншого вони не вміють. Якщо уважно вивчити історію Московії-РІ-СРСР, то вони завжди досягали успіхів у війнах виключно через терор місцевого населення: захоплення Новгорода і Пскова, захоплення Казані, окупація Сибіру, Кавказькі війни, придушення повстання у Білорусі і Польщі тощо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🛢Українські дрони вже вп'яте атакували один із найбільших нафтових портів Росії на Балтиці
У ніч на 31 березня українські безпілотники знову завдали удару по одному з ключових російських нафтових портів на Балтійському морі. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За його словами, над регіоном було знищено 38 БПЛА, а в порту Усть-Луга зафіксовано пошкодження. Водночас він не уточнив, які саме об’єкти постраждали.
З 23 березня Усть-Луга вже вп'яте стала ціллю українських дронів. Раніше атаки на порт фіксувалися 23, 25, 27 і 29 березня. Після цих ударів його роботу тимчасово зупиняли.
Через паливні термінали Усть-Луги на експорт перевалюють нафту, нафту, мазут, авіаційний гас і газойль. Щодоби через них проходить близько 700 тисяч барелів. За обсягами експорту нафти на Балтиці це другий російський порт після Приморська.
Сам Приморськ наприкінці березня також неодноразово потрапляв під удари безпілотників. Разом ці два порти забезпечують близько 40% російського нафтового експорту.
Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка спричинила різкий стрибок світових цін на енергоносії, Збройні сили України зосередили удари саме по російській портовій інфраструктурі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У ніч на 31 березня українські безпілотники знову завдали удару по одному з ключових російських нафтових портів на Балтійському морі. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За його словами, над регіоном було знищено 38 БПЛА, а в порту Усть-Луга зафіксовано пошкодження. Водночас він не уточнив, які саме об’єкти постраждали.
З 23 березня Усть-Луга вже вп'яте стала ціллю українських дронів. Раніше атаки на порт фіксувалися 23, 25, 27 і 29 березня. Після цих ударів його роботу тимчасово зупиняли.
Через паливні термінали Усть-Луги на експорт перевалюють нафту, нафту, мазут, авіаційний гас і газойль. Щодоби через них проходить близько 700 тисяч барелів. За обсягами експорту нафти на Балтиці це другий російський порт після Приморська.
Сам Приморськ наприкінці березня також неодноразово потрапляв під удари безпілотників. Разом ці два порти забезпечують близько 40% російського нафтового експорту.
Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка спричинила різкий стрибок світових цін на енергоносії, Збройні сили України зосередили удари саме по російській портовій інфраструктурі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
👰♀️😈Українські «домогосподарки» та нова війна
«Це українські домогосподарки. У них є 3D-принтери на кухні, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація» - Армін Паппергер, CEO Rheinmetall
Не можу не прокоментувати цю заяву.
У цих словах чути не аналітику, а образу.
Образу людини і системи, які раптом побачили, що їхні дорогі, складні і повільні рішення більше не працюють так, як раніше.
Україна за 4 роки не просто адаптувалася до війни.
Україна створила нові правила.
Швидкість. Масштаб. Дешевизна. Ефективність.
Поки великі оборонні концерни будують складні дорогі системи роками, Україна робить рішення, які працюють уже сьогодні на полі бою.
І саме тому виникає така реакція.Бо це вже не про технології. Це про втрату ринку.
Це емоційна заява великого бізнесу, який бачить, що його продукти стають менш релевантними в новій війні.
І я сприймаю ці слова як відверте знецінення того, що зробила Україна.
Тисячі інженерів, військових, підприємців за ці роки створили нову індустрію з нуля - в умовах війни.
І ця індустрія вже довела свою ефективність.
Саме тому сьогодні змінюється не лише фронт.
Змінюється вся логіка війни.
via Віктор Євпак
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
«Це українські домогосподарки. У них є 3D-принтери на кухні, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація» - Армін Паппергер, CEO Rheinmetall
Не можу не прокоментувати цю заяву.
У цих словах чути не аналітику, а образу.
Образу людини і системи, які раптом побачили, що їхні дорогі, складні і повільні рішення більше не працюють так, як раніше.
Україна за 4 роки не просто адаптувалася до війни.
Україна створила нові правила.
Швидкість. Масштаб. Дешевизна. Ефективність.
Поки великі оборонні концерни будують складні дорогі системи роками, Україна робить рішення, які працюють уже сьогодні на полі бою.
І саме тому виникає така реакція.Бо це вже не про технології. Це про втрату ринку.
Це емоційна заява великого бізнесу, який бачить, що його продукти стають менш релевантними в новій війні.
І я сприймаю ці слова як відверте знецінення того, що зробила Україна.
Тисячі інженерів, військових, підприємців за ці роки створили нову індустрію з нуля - в умовах війни.
І ця індустрія вже довела свою ефективність.
Саме тому сьогодні змінюється не лише фронт.
Змінюється вся логіка війни.
via Віктор Євпак
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🤦Керівник Рейнметал назвав українських виробників дронів домогосподарками, що на 3Д-принтерах друкують дрони на кухнях.
А ми не ображаємося, десь так і є, а от керівник такого рівня показав своє повне нерозуміння, куди рухається сучасна війна, тобто його ринок.
Домогосподарські дрони витіснили з Чорного моря рос флот, домогосподарські дрони наносять удари в тилу ворога, не питаючи дозвола в партнерів і без страху «ескалації», і вже перехоплюють шахеди.
Це ми, українці, у нас немає стільки грошей, як в Рейнметал, наші інновації - з підручних засобів, а ще у нас немає часу на довгі роздуми, треба захищатися тут і зараз.
Дрони змінили поле бою і хтось може розкаже керівнику високого рівня, на що перетворять домогосподарські копійчані «пісюни» його металеві багатомільйонні бляшанки?
Юля Белінська, Forbes
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
А ми не ображаємося, десь так і є, а от керівник такого рівня показав своє повне нерозуміння, куди рухається сучасна війна, тобто його ринок.
Домогосподарські дрони витіснили з Чорного моря рос флот, домогосподарські дрони наносять удари в тилу ворога, не питаючи дозвола в партнерів і без страху «ескалації», і вже перехоплюють шахеди.
Це ми, українці, у нас немає стільки грошей, як в Рейнметал, наші інновації - з підручних засобів, а ще у нас немає часу на довгі роздуми, треба захищатися тут і зараз.
Дрони змінили поле бою і хтось може розкаже керівнику високого рівня, на що перетворять домогосподарські копійчані «пісюни» його металеві багатомільйонні бляшанки?
Юля Белінська, Forbes
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
РФ не планує скорочувати видатки, а й думає збільшувати витрати на війну через ціни на нафту - Bloomberg
Це означає різку зміну настроїв порівняно з ситуацією ще місяць тому. Тоді уряд розглядав можливість зниження прогнозу економічного зростання до 0,7-1% через посилення санкцій за вторгнення в Україну і падіння нафтових цін, яке вдарило по бюджетних надходженнях. Також обговорювалося зниження базової ціни на нафту в бюджетному правилі - механізмі, який визначає розподіл надлишкових доходів від енергоносіїв, - із нинішніх $59 за барель до $45-50, якщо б світ надовго увійшов у період дешевої нафти.
Однак війна США та Ізраїлю проти Ірану зруйнувала ці розрахунки. Росія стала одним із головних вигодонабувачів, оскільки перебої з постачанням через Ормузьку протоку підняли ціни на нафту вище $100 за барель. Це ралі підштовхнуло флагманський російський сорт Urals майже до максимуму за чотири роки. Додатково ситуацію полегшило й те, що США послабили частину обмежень на продаж російської нафти, намагаючись стабілізувати світову пропозицію.
Якщо середня ціна Urals цього року підніметься до $75-80 за барель або вище, це може принести Росії додатково 3-4 трлн рублів, або $37-49 млрд, нафтових і газових доходів. Це, своєю чергою, допоможе скоротити бюджетний дефіцит приблизно до 1% ВВП.
Хоча удари українських дронів по російських балтійських експортних вузлах у Приморську та Усть-Лузі ускладнюють Москві можливість повною мірою скористатися зростанням цін на нафту, російські чиновники вважають, що цей ефект буде обмеженим. У довшій перспективі Росія, ймовірно, виграє навіть у разі зниження нафтових цін, оскільки її переговорні позиції з Китаєм, Індією та іншими великими покупцями посилилися, а ставлення до російських енергоресурсів змінилося під впливом війни на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Це означає різку зміну настроїв порівняно з ситуацією ще місяць тому. Тоді уряд розглядав можливість зниження прогнозу економічного зростання до 0,7-1% через посилення санкцій за вторгнення в Україну і падіння нафтових цін, яке вдарило по бюджетних надходженнях. Також обговорювалося зниження базової ціни на нафту в бюджетному правилі - механізмі, який визначає розподіл надлишкових доходів від енергоносіїв, - із нинішніх $59 за барель до $45-50, якщо б світ надовго увійшов у період дешевої нафти.
Однак війна США та Ізраїлю проти Ірану зруйнувала ці розрахунки. Росія стала одним із головних вигодонабувачів, оскільки перебої з постачанням через Ормузьку протоку підняли ціни на нафту вище $100 за барель. Це ралі підштовхнуло флагманський російський сорт Urals майже до максимуму за чотири роки. Додатково ситуацію полегшило й те, що США послабили частину обмежень на продаж російської нафти, намагаючись стабілізувати світову пропозицію.
Якщо середня ціна Urals цього року підніметься до $75-80 за барель або вище, це може принести Росії додатково 3-4 трлн рублів, або $37-49 млрд, нафтових і газових доходів. Це, своєю чергою, допоможе скоротити бюджетний дефіцит приблизно до 1% ВВП.
Хоча удари українських дронів по російських балтійських експортних вузлах у Приморську та Усть-Лузі ускладнюють Москві можливість повною мірою скористатися зростанням цін на нафту, російські чиновники вважають, що цей ефект буде обмеженим. У довшій перспективі Росія, ймовірно, виграє навіть у разі зниження нафтових цін, оскільки її переговорні позиції з Китаєм, Індією та іншими великими покупцями посилилися, а ставлення до російських енергоресурсів змінилося під впливом війни на Близькому Сході.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🏭ЗСУ атакували дронами авіазавод у Смоленську під час візиту Медведєва
Увечері 26 березня українські безпілотники завдали удару по Смоленській області.
Атака відбулася того самого дня, коли Смоленську область відвідав заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв. Під час поїздки він перевіряв, як виконується державне оборонне замовлення.
Одним із ключових оборонних підприємств регіону є Смоленський авіаційний завод (АТ «Смоленський авіаційний завод», СмАЗ), що входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння». Імовірно, саме цей об’єкт і відвідував Медведєв. За даними українських ресурсів, саме завод став ціллю атаки.
Cили оборони України вдарили по Смоленському авіазаводу, і публікує кадри, на яких біля прохідної підприємства видно машини МНС. Цю інформацію підтверджує і Astra. Видання зазначає, що до заводу, який, за даними українських спецслужб, виробляє крилаті ракети та безпілотники, також прибули карети швидкої допомоги. Крім того, перед появою оперативних служб у місті чули кілька вибухів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Увечері 26 березня українські безпілотники завдали удару по Смоленській області.
Атака відбулася того самого дня, коли Смоленську область відвідав заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв. Під час поїздки він перевіряв, як виконується державне оборонне замовлення.
Одним із ключових оборонних підприємств регіону є Смоленський авіаційний завод (АТ «Смоленський авіаційний завод», СмАЗ), що входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння». Імовірно, саме цей об’єкт і відвідував Медведєв. За даними українських ресурсів, саме завод став ціллю атаки.
Cили оборони України вдарили по Смоленському авіазаводу, і публікує кадри, на яких біля прохідної підприємства видно машини МНС. Цю інформацію підтверджує і Astra. Видання зазначає, що до заводу, який, за даними українських спецслужб, виробляє крилаті ракети та безпілотники, також прибули карети швидкої допомоги. Крім того, перед появою оперативних служб у місті чули кілька вибухів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈🏭Українські дрони вдарили по найбільшому в Європі заводу фосфорних добрив
Забули! Доброго ранку! Гарного дня і завершення робочого тижня 😆
У ніч на 27 березня українські безпілотники завдали удару по “промисловому майданчику” в Череповці.
Під удар потрапило підприємство АТ «Апатит», яке входить до Череповецького хімічного кластера групи «ФосАгро». Це найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один із провідних російських виробників комплексних добрив.
Раніше українські безпілотники вже атакували хімічний завод «КуйбишевАзот» у Тольятті. Після удару 11 березня на підприємстві спалахнула пожежа в одному з цехів. Цей завод входить до десятки найбільших підприємств азотної промисловості Росії.
У лютому Збройні сили України тричі завдавали ударів по хімічних підприємствах на території РФ. 7 лютого під атаку потрапив найбільший хімічний завод Тверської області — Рєдкінський дослідний завод. Після влучань там почалася масштабна пожежа. 17 лютого безпілотники уразили підприємство «Метафракс Кемікалс» у Пермському краї, що також призвело до займання. 25 лютого було атаковано завод «Дорогобуж» у Смоленській області. Тоді загинули семеро людей.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Забули! Доброго ранку! Гарного дня і завершення робочого тижня 😆
У ніч на 27 березня українські безпілотники завдали удару по “промисловому майданчику” в Череповці.
Під удар потрапило підприємство АТ «Апатит», яке входить до Череповецького хімічного кластера групи «ФосАгро». Це найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один із провідних російських виробників комплексних добрив.
Раніше українські безпілотники вже атакували хімічний завод «КуйбишевАзот» у Тольятті. Після удару 11 березня на підприємстві спалахнула пожежа в одному з цехів. Цей завод входить до десятки найбільших підприємств азотної промисловості Росії.
У лютому Збройні сили України тричі завдавали ударів по хімічних підприємствах на території РФ. 7 лютого під атаку потрапив найбільший хімічний завод Тверської області — Рєдкінський дослідний завод. Після влучань там почалася масштабна пожежа. 17 лютого безпілотники уразили підприємство «Метафракс Кемікалс» у Пермському краї, що також призвело до займання. 25 лютого було атаковано завод «Дорогобуж» у Смоленській області. Тоді загинули семеро людей.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Як ми втрачаємо глобальний ринок озброєнь
Головред "Оборонки" Богдан Мірошниченко пише, що пройшов місяць від початку війни в Ірані, а українські виробники дронів-перехоплювачів не уклали жодного контракту з арабськими країнами. При цьому наша держава декларує відкритий експорт зброї та готовність допомагати партнерам з Арабської затоки. Чому так і що відбувається?
У лютому Україна успішно і дуже вчасно презентувала свою військову техніку на виставці WDS-2026 у Саудівській Аравії. Замовники з арабських країн особливо цікавились дронами-перехоплювачами та іншими засобами протидії дронам-камікадзе. Не пройшло й місяця, як цікавість переросла у реальну потребу. Початок війни з Іраном та сотні дешевих дронів-камікадзе, спрямованих на нафтові об'єкти, змусили військових командирів з Аравійського півострова перебрати свої візитки та звернутись до українських компаній.
Звертались не тільки за дронами. У нас проти "Шахедів" також є засоби РЕБ, малі радари, системи візуальних та звукових сенсорів, програмне забезпечення для аналізу тактики противника та координації мобільних груп.
У наших виробників буквально розривались телефони та поштові скриньки від пропозицій почати співпрацю. У західних, ізраїльських та арабських медіа творилось щось неймовірне – всі почали говорити про досягнення української оборонної промисловості. Такої реклами не купиш за жодні гроші.
Вітчизняні виробники побачили у цьому бізнес-можливість. Водночас влада побачила можливість політичну. І ці два підходи породили протиріччя, через які компанії вже місяць не можуть почати працювати в цьому напрямку й змушені тупцювати на одному місці.
Про це докладно у статті:
⚠️ Головна проблема — обмеження на експорт
▪️ Українська влада фактично блокує вільний експорт озброєння
▪️ Для вивезення потрібні складні погодження та дозволи
▪️ Частина контрактів зривається або зависає через бюрократію
👉 У результаті виробники не можуть швидко вийти на міжнародний ринок, попри високий попит.
🏭 Позиція виробників
▪️ Бізнес наполягає: експорт необхідний для розвитку галузі
▪️ Продаж за кордон = додаткові доходи, масштабування і інвестиції
▪️ Це дозволить збільшити виробництво і для потреб ЗСУ
Але без змін у політиці держави ці можливості залишаються обмеженими.
🌍 Чому цікавий саме Близький Схід
▪️ Регіон активно переозброюється
▪️ Є попит на дешеві та ефективні рішення проти дронів
▪️ Українські технології мають унікальну перевагу — вони перевірені у реальній війні
💸 Економічний потенціал
▪️ Ринок дронів стрімко зростає
▪️ Україна може стати важливим експортером
▪️ Йдеться про потенційно мільярдні контракти
Але поки що цей потенціал реалізується лише частково.
Держава стримує експорт не випадково:
▪️ є ризик витоку технологій
▪️ є пріоритет забезпечення ЗСУ
▪️ є питання контролю за кінцевими користувачами
Тому влада намагається балансувати між безпекою і бізнес-інтересами.
Україна вже стала одним із центрів розробки сучасних дронів —
але:
👉 попит у світі є
👉 технології є
👉 виробники готові
❗️а от правила гри для експорту — поки що гальмують розвиток
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Головред "Оборонки" Богдан Мірошниченко пише, що пройшов місяць від початку війни в Ірані, а українські виробники дронів-перехоплювачів не уклали жодного контракту з арабськими країнами. При цьому наша держава декларує відкритий експорт зброї та готовність допомагати партнерам з Арабської затоки. Чому так і що відбувається?
У лютому Україна успішно і дуже вчасно презентувала свою військову техніку на виставці WDS-2026 у Саудівській Аравії. Замовники з арабських країн особливо цікавились дронами-перехоплювачами та іншими засобами протидії дронам-камікадзе. Не пройшло й місяця, як цікавість переросла у реальну потребу. Початок війни з Іраном та сотні дешевих дронів-камікадзе, спрямованих на нафтові об'єкти, змусили військових командирів з Аравійського півострова перебрати свої візитки та звернутись до українських компаній.
Звертались не тільки за дронами. У нас проти "Шахедів" також є засоби РЕБ, малі радари, системи візуальних та звукових сенсорів, програмне забезпечення для аналізу тактики противника та координації мобільних груп.
У наших виробників буквально розривались телефони та поштові скриньки від пропозицій почати співпрацю. У західних, ізраїльських та арабських медіа творилось щось неймовірне – всі почали говорити про досягнення української оборонної промисловості. Такої реклами не купиш за жодні гроші.
Вітчизняні виробники побачили у цьому бізнес-можливість. Водночас влада побачила можливість політичну. І ці два підходи породили протиріччя, через які компанії вже місяць не можуть почати працювати в цьому напрямку й змушені тупцювати на одному місці.
Про це докладно у статті:
⚠️ Головна проблема — обмеження на експорт
▪️ Українська влада фактично блокує вільний експорт озброєння
▪️ Для вивезення потрібні складні погодження та дозволи
▪️ Частина контрактів зривається або зависає через бюрократію
👉 У результаті виробники не можуть швидко вийти на міжнародний ринок, попри високий попит.
🏭 Позиція виробників
▪️ Бізнес наполягає: експорт необхідний для розвитку галузі
▪️ Продаж за кордон = додаткові доходи, масштабування і інвестиції
▪️ Це дозволить збільшити виробництво і для потреб ЗСУ
Але без змін у політиці держави ці можливості залишаються обмеженими.
🌍 Чому цікавий саме Близький Схід
▪️ Регіон активно переозброюється
▪️ Є попит на дешеві та ефективні рішення проти дронів
▪️ Українські технології мають унікальну перевагу — вони перевірені у реальній війні
💸 Економічний потенціал
▪️ Ринок дронів стрімко зростає
▪️ Україна може стати важливим експортером
▪️ Йдеться про потенційно мільярдні контракти
Але поки що цей потенціал реалізується лише частково.
Держава стримує експорт не випадково:
▪️ є ризик витоку технологій
▪️ є пріоритет забезпечення ЗСУ
▪️ є питання контролю за кінцевими користувачами
Тому влада намагається балансувати між безпекою і бізнес-інтересами.
Україна вже стала одним із центрів розробки сучасних дронів —
але:
👉 попит у світі є
👉 технології є
👉 виробники готові
❗️а от правила гри для експорту — поки що гальмують розвиток
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Created: 22 May 2025
Responsible:
This channel relays data from the next publicly available source: https://t.me/costukraine, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.