🧑💻Україна на 47-му місці у світі з використання Claude AI
Ця візуалізація показує, у яких країнах Claude використовують найактивніше саме відносно розміру працездатного населення, згідно з Anthropic AI Usage Index.
Де Claude використовують найчастіше
Нижче наведені дані, зібрані у 116 країнах за тиждень з 13 по 20 листопада 2025 року.
Кожен показник відображає рівень використання порівняно з тим, який можна було б очікувати, виходячи з чисельності працездатного населення країни.
Україна на 47 місці - між Уругваєм і Словаччиною.
Хто в лідерах
Перше місце в індексі Anthropic посів Ізраїль із показником 4,9x, суттєво випередивши інші держави. Ізраїль давно має репутацію "країни стартапів" - цей образ закріпився ще після виходу однойменної книги, яка описувала стрімкий технологічний розвиток країни.
На другому місці - Сінгапур із результатом 4,19x. Це невелике місто-держава також показало сильні результати в торішньому Глобальному інноваційному індексі, який оцінює країни за рівнем досліджень та підприємництва.
Оскільки індекс враховує використання відносно чисельності робочої сили, невеликі, але технологічно розвинені економіки можуть посідати дуже високі місця, навіть якщо їхня загальна кількість користувачів не така вже й велика.
Втім, серед країн, де зафіксовано щонайменше 10 тисяч діалогів, лідером стали США - із показником 3,69x. Америка також домінує за абсолютною часткою використання Claude, хоча великі сирі обсяги ще не означають такого ж глибокого проникнення, адже держави з більшим населенням природно мають перевагу в абсолютних цифрах.
Наприклад, Бразилія входить до числа найбільших користувачів Claude за загальним обсягом, але після коригування на розмір робочої сили її показник знижується до 0,7x.
Як виглядає регіональна картина
Загалом Азія демонструє сильні результати. Південна Корея належить до країн із найвищим рівнем використання Claude на душу працездатного населення - 3,12x.
Переважна більшість країн із найвищими показниками зосереджена в Північній Америці, Європі, Океанії та частково у Східній Азії.
До топ-20 також увійшли Мальта та Грузія з результатами 2,8x і 2,17x відповідно. Мальта стабільно демонструє результати вищі за її реальну вагу як невеликого європейського стартап-хабу, тоді як у Грузії тривають спроби інституціоналізувати використання штучного інтелекту.
На протилежному кінці рейтингу опинилися Танзанія та Ангола - з показниками 0,03x і 0,05x відповідно.
Частину менших країн до індексу не включили через недостатню кількість діалогів за період спостереження.
Для чого використовують AI
Характер використання Claude також залежить від економічних умов країни. У державах із нижчим рівнем доходів чатбот частіше застосовують для допомоги з домашніми завданнями та програмування, тоді як у багатших країнах спектр професійного використання значно ширший.
Це може бути пов’язано і з віком аудиторії. У менш заможних країнах вищу активність серед користувачів чатботів, імовірно, демонструють саме студенти.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ця візуалізація показує, у яких країнах Claude використовують найактивніше саме відносно розміру працездатного населення, згідно з Anthropic AI Usage Index.
Де Claude використовують найчастіше
Нижче наведені дані, зібрані у 116 країнах за тиждень з 13 по 20 листопада 2025 року.
Кожен показник відображає рівень використання порівняно з тим, який можна було б очікувати, виходячи з чисельності працездатного населення країни.
Україна на 47 місці - між Уругваєм і Словаччиною.
Хто в лідерах
Перше місце в індексі Anthropic посів Ізраїль із показником 4,9x, суттєво випередивши інші держави. Ізраїль давно має репутацію "країни стартапів" - цей образ закріпився ще після виходу однойменної книги, яка описувала стрімкий технологічний розвиток країни.
На другому місці - Сінгапур із результатом 4,19x. Це невелике місто-держава також показало сильні результати в торішньому Глобальному інноваційному індексі, який оцінює країни за рівнем досліджень та підприємництва.
Оскільки індекс враховує використання відносно чисельності робочої сили, невеликі, але технологічно розвинені економіки можуть посідати дуже високі місця, навіть якщо їхня загальна кількість користувачів не така вже й велика.
Втім, серед країн, де зафіксовано щонайменше 10 тисяч діалогів, лідером стали США - із показником 3,69x. Америка також домінує за абсолютною часткою використання Claude, хоча великі сирі обсяги ще не означають такого ж глибокого проникнення, адже держави з більшим населенням природно мають перевагу в абсолютних цифрах.
Наприклад, Бразилія входить до числа найбільших користувачів Claude за загальним обсягом, але після коригування на розмір робочої сили її показник знижується до 0,7x.
Як виглядає регіональна картина
Загалом Азія демонструє сильні результати. Південна Корея належить до країн із найвищим рівнем використання Claude на душу працездатного населення - 3,12x.
Переважна більшість країн із найвищими показниками зосереджена в Північній Америці, Європі, Океанії та частково у Східній Азії.
До топ-20 також увійшли Мальта та Грузія з результатами 2,8x і 2,17x відповідно. Мальта стабільно демонструє результати вищі за її реальну вагу як невеликого європейського стартап-хабу, тоді як у Грузії тривають спроби інституціоналізувати використання штучного інтелекту.
На протилежному кінці рейтингу опинилися Танзанія та Ангола - з показниками 0,03x і 0,05x відповідно.
Частину менших країн до індексу не включили через недостатню кількість діалогів за період спостереження.
Для чого використовують AI
Характер використання Claude також залежить від економічних умов країни. У державах із нижчим рівнем доходів чатбот частіше застосовують для допомоги з домашніми завданнями та програмування, тоді як у багатших країнах спектр професійного використання значно ширший.
Це може бути пов’язано і з віком аудиторії. У менш заможних країнах вищу активність серед користувачів чатботів, імовірно, демонструють саме студенти.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Щоб ви розуміли рівень і масштаби бізнесу в Україні: в ЄС мікробізнесом вважається підприємницька діяльність з оборотом €2 млн, тобто це зараз 101 млн грн.
Цікаво, чи у польському Форбсі писали про черговий мікробізнес на €2 млн? Ні
А все тому, що державні органи знищують підприємницьку діяльність своїми регуляціями, адмініструванням податків, відмовою податково стимулювати українців накопичувати.
І ця влада має піти на звалище історії
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Цікаво, чи у польському Форбсі писали про черговий мікробізнес на €2 млн? Ні
А все тому, що державні органи знищують підприємницьку діяльність своїми регуляціями, адмініструванням податків, відмовою податково стимулювати українців накопичувати.
І ця влада має піти на звалище історії
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😈 У проект з виробництва безпілотників з українськими напрацюваннями включилися сини президента США — Ерік Трамп і Дональд Трамп-молодший - Wall Street Journal
Стартап Powerus стане «обличчям» українського ВПК у США і каналом доступу щонайменше до $1,1 млрд закупівельних контрактів Пентагону.
Брати Трампи заходять у дроновий бізнес саме в той момент, коли уряд США готується витратити мільярди доларів на закупівлю безпілотників американського виробництва.
Сини президента США підтримали нову компанію з виробництва дронів, яка розраховує отримати великі контракти від United States Department of Defense.
Іронія ситуації полягає в тому, що цим відомством керує їхній батько — президент Донвльд Трамп, який як верховний головнокомандувач фактично контролює оборонні витрати.
Компанія Powerus, створена лише торік, у понеділок оголосила про плани об’єднатися з публічною компанією-власником гольф-курортів Aureus Greenway Holdings, що має зв’язки з родиною Трампів.
Генеральний директор Powerus Ендрю Фокс розповів виданню The Wall Street Journal, що угода у форматі так званого зворотного злиття дозволить компанії швидко вийти на фондовий ринок. Це відкриє доступ до капіталу, необхідного для масштабування виробництва та придбання інших компаній галузі.
Наразі Powerus виготовляє спеціалізовані безпілотники. Серед них — важкі безпілотні системи, здатні піднімати близько 227 кг вантажу, тактичні оборонні платформи та системи морського спостереження. За останні шість місяців компанія вже придбала трьох менших виробників дронів.
Інвесторами нової об’єднаної структури стали інвестиційна компанія American Ventures, що підтримується Еріком і Дональдом Трампом-молодшим, а також інвестбанк Dominari Securities, який також має зв’язки з родиною Трампів.
Серед інвесторів згадується і компанія Unusual Machines — виробник комплектуючих для дронів, де Дональд Трамп-молодший є акціонером і членом дорадчої ради.
Злиття відбувається саме тоді, коли Пентагон готується різко збільшити витрати на безпілотники. Кілька місяців тому United States Department of Defense оголосило, що протягом найближчих двох років планує значно розширити закупівлі “малих летальних дронів”.
У грудні Пентагон повідомив про намір витратити $1 млрд на закупівлю понад 200 тисяч безпілотників до 2027 року.
Очевидно, що Powerus розраховує скористатися цим попитом. За словами Ендрю Фокса, компанія планує довести виробництво до 10 тисяч дронів на місяць.
Крім того, потенційна конкуренція з боку іноземних виробників може суттєво скоротитися.
У грудні Federal Communications Commission заявила про заборону нових дронів та компонентів іноземного виробництва через міркування національної безпеки.
Це рішення стало наслідком оборонного закону, ухваленого у 2024 році, який зобов’язав регуляторів перевірити ризики, пов’язані з безпілотниками іноземного виробництва — передусім китайських компаній, таких як SZ DJI Technology та Autel Robotics.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Стартап Powerus стане «обличчям» українського ВПК у США і каналом доступу щонайменше до $1,1 млрд закупівельних контрактів Пентагону.
Брати Трампи заходять у дроновий бізнес саме в той момент, коли уряд США готується витратити мільярди доларів на закупівлю безпілотників американського виробництва.
Сини президента США підтримали нову компанію з виробництва дронів, яка розраховує отримати великі контракти від United States Department of Defense.
Іронія ситуації полягає в тому, що цим відомством керує їхній батько — президент Донвльд Трамп, який як верховний головнокомандувач фактично контролює оборонні витрати.
Компанія Powerus, створена лише торік, у понеділок оголосила про плани об’єднатися з публічною компанією-власником гольф-курортів Aureus Greenway Holdings, що має зв’язки з родиною Трампів.
Генеральний директор Powerus Ендрю Фокс розповів виданню The Wall Street Journal, що угода у форматі так званого зворотного злиття дозволить компанії швидко вийти на фондовий ринок. Це відкриє доступ до капіталу, необхідного для масштабування виробництва та придбання інших компаній галузі.
Наразі Powerus виготовляє спеціалізовані безпілотники. Серед них — важкі безпілотні системи, здатні піднімати близько 227 кг вантажу, тактичні оборонні платформи та системи морського спостереження. За останні шість місяців компанія вже придбала трьох менших виробників дронів.
Інвесторами нової об’єднаної структури стали інвестиційна компанія American Ventures, що підтримується Еріком і Дональдом Трампом-молодшим, а також інвестбанк Dominari Securities, який також має зв’язки з родиною Трампів.
Серед інвесторів згадується і компанія Unusual Machines — виробник комплектуючих для дронів, де Дональд Трамп-молодший є акціонером і членом дорадчої ради.
Злиття відбувається саме тоді, коли Пентагон готується різко збільшити витрати на безпілотники. Кілька місяців тому United States Department of Defense оголосило, що протягом найближчих двох років планує значно розширити закупівлі “малих летальних дронів”.
У грудні Пентагон повідомив про намір витратити $1 млрд на закупівлю понад 200 тисяч безпілотників до 2027 року.
Очевидно, що Powerus розраховує скористатися цим попитом. За словами Ендрю Фокса, компанія планує довести виробництво до 10 тисяч дронів на місяць.
Крім того, потенційна конкуренція з боку іноземних виробників може суттєво скоротитися.
У грудні Federal Communications Commission заявила про заборону нових дронів та компонентів іноземного виробництва через міркування національної безпеки.
Це рішення стало наслідком оборонного закону, ухваленого у 2024 році, який зобов’язав регуляторів перевірити ризики, пов’язані з безпілотниками іноземного виробництва — передусім китайських компаній, таких як SZ DJI Technology та Autel Robotics.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇪🇺🚚Як диджиталізація робить митницю ЄС найефективнішою
ЄС побудував не просто фізичний митний простір, а одну з найбільших у світі інтегрованих цифрових систем контролю руху товарів, яка об’єднує основні загальноєвропейські платформи:
- Комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS),
- Систему контролю імпорту (ICS2),
- Автоматизовану експортну систему (AES),
- Систему рішень з митних питань (CDS)
- та Систему митних розслідувань (CIS, включно з FIDE), а також інші онлайн-сервіси й бази даних спільної митної служби ЄС.
Цифрові платформи працюють як єдина мережа, що з’єднує кожен кордон, порт і склад у Європі, дозволяючи митній системі швидко і точно ідентифікувати ризики, координувати дії та ефективно контролювати рух товарів.
У рамках триваючої митної реформи ці системи поступово інтегруються в єдиний Customs Data Hub (про нього поговоримо згодом), що ще більше зміцнить безпеку і автоматизацію митних процедур у Союзі.
NCTS - спільна електронна транзитна система, яка з’єднала митниці ЄС, країн EFTA, Туреччини, України, Великої Британії, а також з 1 листопада 2025 року Молдови та Чорногорії. Вона перетворює десятки національних процедур на один цифровий транзит.
Наприклад, українська компанія відправляє вантаж зі Львова до порту Лісабона. Оформлення відбувається один раз на старті. Далі Польща, Чехія, Німеччина, Франція, Іспанія проходяться без нових митних процедур. І вже в кінцевій точці, Португалії, - транзит закривається, та товар відпускається у вільний обіг або вантажиться на корабель для подальшого експорту.
Митна “магістраль”, як будь-яка велика траса, потребує контролю безпеки. ICS2 (Import Control System) - це система “митного радару”, яка аналізує ризики до фізичного прибуття товару в ЄС. Вона збирає дані про вантаж ще на етапі завантаження - за тисячі кілометрів від Європи.
ICS2 - це також відповідь на сьогоднішню реальність швидко зростаючої електронної комерції - мільйони мікропосилок з AliExpress, Temu чи Amazon. Без цифрового фільтра фізичні митниці просто не витримали навантаження.
NCTS робить рух безперервним, а ICS2 забезпечує прозорість і безпеку. Тому ЄС сьогодні - не просто зона вільної торгівлі, а цифрова митна інфраструктура, де кордон перетворюється з будки зі шлагбаумом - на аналітичний керований центр.
Спеціальний статус уповноваженого економічного оператора - AEO (Authorised Economic Operator) - це той момент, коли митна “магістраль” ЄС дозволяє їхати у VIP-смузі.
Статус Authorised Economic Operator отримує бізнес, який довів надійність: дотримується митних і податкових правил, веде прозорий облік, має підтверджену фінансову стійкість, контролює процеси всередині компанії та виконує стандарти безпеки, зокрема контроль доступу, моніторинг і перевірку партнерів.
Статус визнається в усьому ЄС і в країнах, з якими укладені угоди про взаємне визнання, зокрема з Японією, Норвегією, Китаєм і частково зі США.
EU CSW-CERTEX - Єдине цифрове вікно для митниці ЄС, необхідне для процесу оформлення товарів. Воно працює як пункт комунікації, де всі необхідні довідки, сертифікати, документи, дозволи та ліцензії подаються один раз в електронному форматі - і автоматично стають доступними митниці та всім причетним органам. Це скорочує час перевірки, мінімізує “людський фактор” і робить процес менш вразливим до помилок чи корупції.
GUM - система управління гарантіями. Коли компанія ввозить або перевозить товар, вона може тимчасово не платити мито, замість цього держава бере гарантію як заставу - якщо щось піде не так, вартість буде покрита.
Усі держави в ЄС повинні говорити з митницею однією цифровою мовою. Ця мова - EU Customs Data Model (EUCDM) - єдина модель даних, яку мають використовувати всі IT-системи, бізнес та митні органи. Однакова “цифрова мова” означає, що дані вводяться один раз і розуміються всюди.
Докладніше у відео 🇪🇺Секрет багатства ЄС
❗️Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
@costukrainehttps://youtu.be/QOqBeJWCzkk
ЄС побудував не просто фізичний митний простір, а одну з найбільших у світі інтегрованих цифрових систем контролю руху товарів, яка об’єднує основні загальноєвропейські платформи:
- Комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS),
- Систему контролю імпорту (ICS2),
- Автоматизовану експортну систему (AES),
- Систему рішень з митних питань (CDS)
- та Систему митних розслідувань (CIS, включно з FIDE), а також інші онлайн-сервіси й бази даних спільної митної служби ЄС.
Цифрові платформи працюють як єдина мережа, що з’єднує кожен кордон, порт і склад у Європі, дозволяючи митній системі швидко і точно ідентифікувати ризики, координувати дії та ефективно контролювати рух товарів.
У рамках триваючої митної реформи ці системи поступово інтегруються в єдиний Customs Data Hub (про нього поговоримо згодом), що ще більше зміцнить безпеку і автоматизацію митних процедур у Союзі.
NCTS - спільна електронна транзитна система, яка з’єднала митниці ЄС, країн EFTA, Туреччини, України, Великої Британії, а також з 1 листопада 2025 року Молдови та Чорногорії. Вона перетворює десятки національних процедур на один цифровий транзит.
Наприклад, українська компанія відправляє вантаж зі Львова до порту Лісабона. Оформлення відбувається один раз на старті. Далі Польща, Чехія, Німеччина, Франція, Іспанія проходяться без нових митних процедур. І вже в кінцевій точці, Португалії, - транзит закривається, та товар відпускається у вільний обіг або вантажиться на корабель для подальшого експорту.
Митна “магістраль”, як будь-яка велика траса, потребує контролю безпеки. ICS2 (Import Control System) - це система “митного радару”, яка аналізує ризики до фізичного прибуття товару в ЄС. Вона збирає дані про вантаж ще на етапі завантаження - за тисячі кілометрів від Європи.
ICS2 - це також відповідь на сьогоднішню реальність швидко зростаючої електронної комерції - мільйони мікропосилок з AliExpress, Temu чи Amazon. Без цифрового фільтра фізичні митниці просто не витримали навантаження.
NCTS робить рух безперервним, а ICS2 забезпечує прозорість і безпеку. Тому ЄС сьогодні - не просто зона вільної торгівлі, а цифрова митна інфраструктура, де кордон перетворюється з будки зі шлагбаумом - на аналітичний керований центр.
Спеціальний статус уповноваженого економічного оператора - AEO (Authorised Economic Operator) - це той момент, коли митна “магістраль” ЄС дозволяє їхати у VIP-смузі.
Статус Authorised Economic Operator отримує бізнес, який довів надійність: дотримується митних і податкових правил, веде прозорий облік, має підтверджену фінансову стійкість, контролює процеси всередині компанії та виконує стандарти безпеки, зокрема контроль доступу, моніторинг і перевірку партнерів.
Статус визнається в усьому ЄС і в країнах, з якими укладені угоди про взаємне визнання, зокрема з Японією, Норвегією, Китаєм і частково зі США.
EU CSW-CERTEX - Єдине цифрове вікно для митниці ЄС, необхідне для процесу оформлення товарів. Воно працює як пункт комунікації, де всі необхідні довідки, сертифікати, документи, дозволи та ліцензії подаються один раз в електронному форматі - і автоматично стають доступними митниці та всім причетним органам. Це скорочує час перевірки, мінімізує “людський фактор” і робить процес менш вразливим до помилок чи корупції.
GUM - система управління гарантіями. Коли компанія ввозить або перевозить товар, вона може тимчасово не платити мито, замість цього держава бере гарантію як заставу - якщо щось піде не так, вартість буде покрита.
Усі держави в ЄС повинні говорити з митницею однією цифровою мовою. Ця мова - EU Customs Data Model (EUCDM) - єдина модель даних, яку мають використовувати всі IT-системи, бізнес та митні органи. Однакова “цифрова мова” означає, що дані вводяться один раз і розуміються всюди.
Докладніше у відео 🇪🇺Секрет багатства ЄС
❗️Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
@costukrainehttps://youtu.be/QOqBeJWCzkk
🇪🇺Як функціонує Митний союз ЄС
У центрі митної “магістралі” лежить Договір про функціонування Європейського Союзу. У ньому передбачено створення митного союзу, заборону мит між державами-членами та встановлення спільного митного тарифу щодо третіх країн. Це установчий договір, що має найвищу юридичну силу - своєрідна “конституція європейської митниці” - на її основі ухвалюються всі нижчестоячі регламенти.
Серцем сучасної митної системи є Митний кодекс Союзу - Union Customs Code. Якщо Договір про функціонування відповідає за те, що таке митний союз, то Union Customs Code за те, як саме він працює.
Кодекс визначає загальні правила та процедури, застосовні до товарів, ввезених на митну територію Союзу або вивезених з неї. Жодних локальних інструкцій. Один кодекс для всієї системи - від Лісабона до Таллінна.
Поруч із кодексом діє масив делегованих і імплементаційних регламентів, які уточнюють технічні деталі. А ще є законодавство, яке формально не є митним, але тісно пов’язане з рухом товарів. Наприклад, директиви і регламенти щодо ПДВ у транскордонній торгівлі, правила акцизів, законодавство про ринковий нагляд і безпечність продукції.
А щоб бізнес та митні органи могли адаптуватися діє Перехідне положення (TDA). Це наче «тимчасовий режим сумісності», що дозволяє перевести “паперові рішення” до повної цифровізації (докладні правила транзиту, походження, зразки форм, взаємодію між митними органами (митні рішення, консультації). Для цього розробник -
Генеральний директорат з питань податків та митного союзу Єврокомісії (TAXUD) - публікує зрозумілі інструкції - набір гайдів, мануалів і коментарів з усіх складних тем: від загальних рекомендацій до отримання статусу авторизованого економічного оператора (AEO), тарифної інформації, тонкощів транзиту та правил походження товарів. І хоча ці документи не є законами у прямому сенсі, вони дають точне розуміння того, як саме Єврокомісія бачить і тлумачить норми митного законодавства ЄС. Це свого роду «дорожня карта», яка допомагає рухатися простіше і зрозуміліше.
Митна вартість, тариф й товари
В митному союзі рухаються конкретні товари - колумбійська кава, турецькі помідори, тайваньскі мікрочипи, будь-що. Щоб їх пропустити, митниці потрібні дві речі: зрозуміти, що це за товар і скільки це коштує. Від цього і від країни походження залежить, яке мито заплатить імпортер на зовнішньому кордоні ЄС.
Митний кодекс UCC задає рамку дуже чітко:
- Митна вартість = реальна ціна угоди. Якщо завозяться смартфони з Китаю - митниця повинна виходити з фактичної ціни контракту, а не припущення, скільки б це могло коштувати на ринку.
- Єдина тарифна мова для всіх: Єдиний митний тариф Комбінована номенклатура (CN). Один і той самий товар завжди класифікується однаково, у будь-якій країні. Наприклад, пральна машина має код 8450, незалежно, чи вона перетинає кордон у ї чи в Данії.
- Жодна країна не може затвердити “власну ідентифікацію”.
- Походження товару - тобто, де він “народився”, і чи має він право на пільгове мито, чи йде за повною ставкою. Наприклад, автомобіль зібраний у Марокко, при ввезенні в ЄС може користуватися преференцією по миту, якщо під час виробництва в Марокко змінився товарний код або створена суттєва додана вартість.
До імпорту товарів через зовнішні кордони ЄС застосовується Єдиний митний тариф. Наприклад, якщо мито на імпорт бананів 10% - воно 10% у всіх 27 країнах. Але ставки мита відрізняються для різних видів імпорту залежно від того, що це за товари та звідки вони походять.
Щоб класифікувати товар, ЄС має єдину 8-значну систему кодів – Combined Nomenclature (CN). Це величезний каталог усіх товарів, які можуть потрапити на митну “магістраль” ЄС - система з понад 10 тис. товарних позицій. Вона синхронізована з міжнародною HS-Гармонізованою системою опису та кодування товарів, але уточнена спеціально під європейські реалії.
Докладніше у відео 🇪🇺Секрет багатства ЄС
❗️Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується МЗС Данії.https://youtu.be/QOqBeJWCzkk
У центрі митної “магістралі” лежить Договір про функціонування Європейського Союзу. У ньому передбачено створення митного союзу, заборону мит між державами-членами та встановлення спільного митного тарифу щодо третіх країн. Це установчий договір, що має найвищу юридичну силу - своєрідна “конституція європейської митниці” - на її основі ухвалюються всі нижчестоячі регламенти.
Серцем сучасної митної системи є Митний кодекс Союзу - Union Customs Code. Якщо Договір про функціонування відповідає за те, що таке митний союз, то Union Customs Code за те, як саме він працює.
Кодекс визначає загальні правила та процедури, застосовні до товарів, ввезених на митну територію Союзу або вивезених з неї. Жодних локальних інструкцій. Один кодекс для всієї системи - від Лісабона до Таллінна.
Поруч із кодексом діє масив делегованих і імплементаційних регламентів, які уточнюють технічні деталі. А ще є законодавство, яке формально не є митним, але тісно пов’язане з рухом товарів. Наприклад, директиви і регламенти щодо ПДВ у транскордонній торгівлі, правила акцизів, законодавство про ринковий нагляд і безпечність продукції.
А щоб бізнес та митні органи могли адаптуватися діє Перехідне положення (TDA). Це наче «тимчасовий режим сумісності», що дозволяє перевести “паперові рішення” до повної цифровізації (докладні правила транзиту, походження, зразки форм, взаємодію між митними органами (митні рішення, консультації). Для цього розробник -
Генеральний директорат з питань податків та митного союзу Єврокомісії (TAXUD) - публікує зрозумілі інструкції - набір гайдів, мануалів і коментарів з усіх складних тем: від загальних рекомендацій до отримання статусу авторизованого економічного оператора (AEO), тарифної інформації, тонкощів транзиту та правил походження товарів. І хоча ці документи не є законами у прямому сенсі, вони дають точне розуміння того, як саме Єврокомісія бачить і тлумачить норми митного законодавства ЄС. Це свого роду «дорожня карта», яка допомагає рухатися простіше і зрозуміліше.
Митна вартість, тариф й товари
В митному союзі рухаються конкретні товари - колумбійська кава, турецькі помідори, тайваньскі мікрочипи, будь-що. Щоб їх пропустити, митниці потрібні дві речі: зрозуміти, що це за товар і скільки це коштує. Від цього і від країни походження залежить, яке мито заплатить імпортер на зовнішньому кордоні ЄС.
Митний кодекс UCC задає рамку дуже чітко:
- Митна вартість = реальна ціна угоди. Якщо завозяться смартфони з Китаю - митниця повинна виходити з фактичної ціни контракту, а не припущення, скільки б це могло коштувати на ринку.
- Єдина тарифна мова для всіх: Єдиний митний тариф Комбінована номенклатура (CN). Один і той самий товар завжди класифікується однаково, у будь-якій країні. Наприклад, пральна машина має код 8450, незалежно, чи вона перетинає кордон у ї чи в Данії.
- Жодна країна не може затвердити “власну ідентифікацію”.
- Походження товару - тобто, де він “народився”, і чи має він право на пільгове мито, чи йде за повною ставкою. Наприклад, автомобіль зібраний у Марокко, при ввезенні в ЄС може користуватися преференцією по миту, якщо під час виробництва в Марокко змінився товарний код або створена суттєва додана вартість.
До імпорту товарів через зовнішні кордони ЄС застосовується Єдиний митний тариф. Наприклад, якщо мито на імпорт бананів 10% - воно 10% у всіх 27 країнах. Але ставки мита відрізняються для різних видів імпорту залежно від того, що це за товари та звідки вони походять.
Щоб класифікувати товар, ЄС має єдину 8-значну систему кодів – Combined Nomenclature (CN). Це величезний каталог усіх товарів, які можуть потрапити на митну “магістраль” ЄС - система з понад 10 тис. товарних позицій. Вона синхронізована з міжнародною HS-Гармонізованою системою опису та кодування товарів, але уточнена спеціально під європейські реалії.
Докладніше у відео 🇪🇺Секрет багатства ЄС
❗️Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується МЗС Данії.https://youtu.be/QOqBeJWCzkk
🇺🇦🇵🇱 3% ВВП Польщі забезпечили бізнеси, які заснували мігранти з України
Маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий під час виступу у Верховна Рада України заявив, що підприємства, створені громадянами України в Польщі, забезпечують близько 3% валового внутрішнього продукту країни. Заява пролунала 23 лютого під час його візиту до Києва.
За словами Чажастого, українці заснували в Польщі близько 90 тис. фізичних осіб-підприємців та понад 20 тис. компаній. Ці бізнеси функціонують у різних секторах економіки та стали помітною складовою польського ринку праці й підприємництва.
Маршалок Сейму наголосив, що польська влада продовжує створювати умови для легального проживання та роботи громадян України. Він підкреслив, що внесок українців у розвиток польської економіки є відчутним і позитивно впливає на макроекономічні показники держави.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий під час виступу у Верховна Рада України заявив, що підприємства, створені громадянами України в Польщі, забезпечують близько 3% валового внутрішнього продукту країни. Заява пролунала 23 лютого під час його візиту до Києва.
За словами Чажастого, українці заснували в Польщі близько 90 тис. фізичних осіб-підприємців та понад 20 тис. компаній. Ці бізнеси функціонують у різних секторах економіки та стали помітною складовою польського ринку праці й підприємництва.
Маршалок Сейму наголосив, що польська влада продовжує створювати умови для легального проживання та роботи громадян України. Він підкреслив, що внесок українців у розвиток польської економіки є відчутним і позитивно впливає на макроекономічні показники держави.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Мінфін програв битву з ФОПами, але відступати не збирається і розробив інший - ще жахливіший законопроект.
Його проаналізував В'ячеслав Черкашин, асоційований експерт CASE-Україна, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації:
За наслідками першого ознайомлення з 149 сторінковим законопроєктом щодо імплементації правил протидії ухиленню від оподаткування, що вчора презентований Міністерством фінансів.
Завжди вважав що на фоні тривалої запеклої боротьби з офшорами та тіньовою економікою гірше ніж ядерний вибух Закону 466, який відбувся у 2020 році, у нормативному полі вже не буде. Саме після нього кількість податкових консультантів, юристів та аудиторів зросла експотенціально, а інвестиційний клімат ще пару років перебував непритомним. Проте, як говорив відомий польський класик: коли думав, що досяг дна, знизу постукали.
Проект дійсно вийшов знаковим - за рівнем агресій до платників податків, за градусом бажання держави зібрати податки будь-якою ціною, за ступенем надзвичайного ускладнення податкового законодавства.
Навіть більше, для полум'яних борців з податковими ухилянтами нова термінологія проекту звучить як чудова музика – «податкове зловживання», «комбінована операція», «безпосередній та відкладений економічний ефект», «побічна вигода», «трансфер майна або діяльності», «гібридні розбіжності» etc. Для бізнесу це тисячі марно витрачених часів та купа грошей, сотні нових перевірок, адміністративних та судових суперечок.
Вибухово зростає інструментарій тиску. Розумна економічна причина (ділова мета) поширюється на внутрішні операції. Оновлені визначення «місця ефективного управління» та «постійного представництва» роблять більшість іноземних компаній, економічно пов’язаних з Україною, заручниками, що повинні реєструватися в податкової (або їх зроблять такими примусово зі штрафом 600 тис грн), звітувати та сплачувати податок на прибуток.
Економічно активних українців, зокрема ФОПів, доходи яких будуть визнані податковим зловживанням, чекатиме ставка податку 30%. При цьому здійснення ФОПом протягом 3-х років податкового зловживання є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку.
Доречи автори пишуть що законопроект є втіленням стандартів ЄС та ОЕСР, але частина новацій мають суто національне походження (такого викривленого трактування «місця ефективного управління» не знайдеш ніде в ЕС або ОЕСР).
Підсумовуємо. Уряд (якщо цей токсичний документ потрапить у парламент) остаточно підтвердить курс на запровадження надрепресивної податкової напалм-політики, а бізнес залишиться сам на сам з зростаючим тиском фіскалів на фоні вкрай недружньої та архіскладної податкової системи. Будь-які економічні зв’язки з Україною потенційно стануть фіскально небезпечними, а українське податкове резиденство окремою формою покарання нерезидентів, що ще мають з нами справи. Законопроект в цілому є глибоко ворожим до ідей відновлення країни та економіки, залучення інвестицій та повернення біженців – українців. Весь цей жах планують запровадити з 1 січня 2028 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Його проаналізував В'ячеслав Черкашин, асоційований експерт CASE-Україна, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації:
За наслідками першого ознайомлення з 149 сторінковим законопроєктом щодо імплементації правил протидії ухиленню від оподаткування, що вчора презентований Міністерством фінансів.
Завжди вважав що на фоні тривалої запеклої боротьби з офшорами та тіньовою економікою гірше ніж ядерний вибух Закону 466, який відбувся у 2020 році, у нормативному полі вже не буде. Саме після нього кількість податкових консультантів, юристів та аудиторів зросла експотенціально, а інвестиційний клімат ще пару років перебував непритомним. Проте, як говорив відомий польський класик: коли думав, що досяг дна, знизу постукали.
Проект дійсно вийшов знаковим - за рівнем агресій до платників податків, за градусом бажання держави зібрати податки будь-якою ціною, за ступенем надзвичайного ускладнення податкового законодавства.
Навіть більше, для полум'яних борців з податковими ухилянтами нова термінологія проекту звучить як чудова музика – «податкове зловживання», «комбінована операція», «безпосередній та відкладений економічний ефект», «побічна вигода», «трансфер майна або діяльності», «гібридні розбіжності» etc. Для бізнесу це тисячі марно витрачених часів та купа грошей, сотні нових перевірок, адміністративних та судових суперечок.
Вибухово зростає інструментарій тиску. Розумна економічна причина (ділова мета) поширюється на внутрішні операції. Оновлені визначення «місця ефективного управління» та «постійного представництва» роблять більшість іноземних компаній, економічно пов’язаних з Україною, заручниками, що повинні реєструватися в податкової (або їх зроблять такими примусово зі штрафом 600 тис грн), звітувати та сплачувати податок на прибуток.
Економічно активних українців, зокрема ФОПів, доходи яких будуть визнані податковим зловживанням, чекатиме ставка податку 30%. При цьому здійснення ФОПом протягом 3-х років податкового зловживання є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку.
Доречи автори пишуть що законопроект є втіленням стандартів ЄС та ОЕСР, але частина новацій мають суто національне походження (такого викривленого трактування «місця ефективного управління» не знайдеш ніде в ЕС або ОЕСР).
Підсумовуємо. Уряд (якщо цей токсичний документ потрапить у парламент) остаточно підтвердить курс на запровадження надрепресивної податкової напалм-політики, а бізнес залишиться сам на сам з зростаючим тиском фіскалів на фоні вкрай недружньої та архіскладної податкової системи. Будь-які економічні зв’язки з Україною потенційно стануть фіскально небезпечними, а українське податкове резиденство окремою формою покарання нерезидентів, що ще мають з нами справи. Законопроект в цілому є глибоко ворожим до ідей відновлення країни та економіки, залучення інвестицій та повернення біженців – українців. Весь цей жах планують запровадити з 1 січня 2028 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, яка дозволяє розвідку та видобуток нафти й газу у Венесуелі.
Документ, оприлюднений на сайті відомства, передбачає можливість постачання американських товарів, технологій, програмного забезпечення та послуг, необхідних для геологорозвідки, освоєння родовищ і видобутку вуглеводнів.
Ліцензія встановлює чіткі умови: будь-які контракти з урядом Венесуели або державною енергетичною компанією PDVSA мають відповідати законодавству США, а можливі спори за такими угодами повинні розглядатися саме в американській юрисдикції.
Усі платежі на користь підсанкційних осіб чи структур мають спрямовуватися до спеціального фонду, який перебуває під контролем США. Водночас документ прямо забороняє створення нових спільних підприємств чи інших компаній у Венесуелі для розвідки або видобутку нафти й газу. Також заборонені будь-які операції за участю фізичних чи юридичних осіб із Росії, Ірану, Північної Кореї та Куби.
Як зазначає Reuters, для розширення видобутку венесуельським нафтовим компаніям необхідні дозволи США на використання спеціалізованого обладнання та імпорт бурових установок. Наразі у країні видобувають майже 1 млн барелів нафти на добу. За оцінками Управління енергетичної інформації США (EIA), у найближчі місяці обсяги видобутку можуть зрости приблизно на 20%.
Послаблення санкцій щодо енергетичного сектору Венесуели розпочалося після того, як на початку січня в ході спецоперації був затриманий президент Ніколас Мадуро. Його доправили до США, де йому висунули обвинувачення у наркоторгівлі. Раніше Вашингтон уже видавав низку генеральних ліцензій, спрямованих на сприяння експорту, зберіганню, імпорту та продажу венесуельської нафти.
Після усунення Мадуро виконання обов’язків президента перебрала на себе віцепрезидентка Делсі Родрігес. Під її керівництвом уряд Венесуели уклав із США угоду, відповідно до якої Вашингтон контролюватиме продаж венесуельської нафти.
👏Черговий ляпас Москві, що продемонстрував її недієздатність у міжнародній політиці та респект Білому дому, що усунув рузкіх з Венесуели.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Документ, оприлюднений на сайті відомства, передбачає можливість постачання американських товарів, технологій, програмного забезпечення та послуг, необхідних для геологорозвідки, освоєння родовищ і видобутку вуглеводнів.
Ліцензія встановлює чіткі умови: будь-які контракти з урядом Венесуели або державною енергетичною компанією PDVSA мають відповідати законодавству США, а можливі спори за такими угодами повинні розглядатися саме в американській юрисдикції.
Усі платежі на користь підсанкційних осіб чи структур мають спрямовуватися до спеціального фонду, який перебуває під контролем США. Водночас документ прямо забороняє створення нових спільних підприємств чи інших компаній у Венесуелі для розвідки або видобутку нафти й газу. Також заборонені будь-які операції за участю фізичних чи юридичних осіб із Росії, Ірану, Північної Кореї та Куби.
Як зазначає Reuters, для розширення видобутку венесуельським нафтовим компаніям необхідні дозволи США на використання спеціалізованого обладнання та імпорт бурових установок. Наразі у країні видобувають майже 1 млн барелів нафти на добу. За оцінками Управління енергетичної інформації США (EIA), у найближчі місяці обсяги видобутку можуть зрости приблизно на 20%.
Послаблення санкцій щодо енергетичного сектору Венесуели розпочалося після того, як на початку січня в ході спецоперації був затриманий президент Ніколас Мадуро. Його доправили до США, де йому висунули обвинувачення у наркоторгівлі. Раніше Вашингтон уже видавав низку генеральних ліцензій, спрямованих на сприяння експорту, зберіганню, імпорту та продажу венесуельської нафти.
Після усунення Мадуро виконання обов’язків президента перебрала на себе віцепрезидентка Делсі Родрігес. Під її керівництвом уряд Венесуели уклав із США угоду, відповідно до якої Вашингтон контролюватиме продаж венесуельської нафти.
👏Черговий ляпас Москві, що продемонстрував її недієздатність у міжнародній політиці та респект Білому дому, що усунув рузкіх з Венесуели.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇱🇾🇪🇺Лівія має намір наростити експорт газу до Європи до 2030 року - Reuters
Лівія планує суттєво збільшити видобуток природного газу протягом найближчих п’яти років, щоб до 2030 року значно наростити його постачання на європейський ринок. Про це повідомив голова Національної нафтової корпорації Лівії (NOC) Масуд Сулейман.
Виступаючи на конференції LNG2026 у Катарі, Сулейман зазначив, що країна розраховує довести обсяги газовидобутку до 1 млрд стандартних кубічних футів на добу (28,3 млн м³ газу на добу), а вже у другій половині поточного року розпочати освоєння сланцевого газу.
Водночас він визнав, що іноземні інвестори ставляться до Лівії з обережністю. Після повалення режиму Муаммара Каддафі у 2011 році країна залишається політично нестабільною, а сутички між збройними угрупованнями регулярно призводять до перебоїв у видобутку нафти й газу через суперечки щодо розподілу доходів.
За словами Сулеймана, Лівія володіє колосальними запасами природного газу — близько 80 трлн кубічних футів (2,26 трлн м³), які включають як традиційні, так і нетрадиційні ресурси. Попри це, нині країна експортує лише незначні обсяги газу через трубопровід Greenstream, що з’єднує Лівію з Європою.
Очільник NOC також повідомив, що 11 лютого буде оголошено переможців останнього ліцензійного тендера, у якому взяли участь приблизно 37 компаній з різних регіонів світу. Серед них — Chevron, Eni, ConocoPhillips, а також консорціум за участю Repsol.
Крім того, протягом цього року NOC планує провести ще один тендер, а також розглянути можливості розробки нетрадиційних ресурсів і родовищ із низькою рентабельністю.
Минулого місяця Лівія уклала 25-річну угоду з компаніями TotalEnergies та ConocoPhillips щодо спільної розробки нафтових родовищ, що має стати ще одним кроком до відновлення та розвитку енергетичного сектору країни.
❗️Це дуже важлива новина! Нагадаємо, що ЄС з початку 2027 року відмовляється повністю від імпорту російського СПГ, а восени 2027 - від трубопроводного газу з РФ. Як раз Лівія має стати одним із замінників російського газу. Транспортування буде дешевше, ніж з РФ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Лівія планує суттєво збільшити видобуток природного газу протягом найближчих п’яти років, щоб до 2030 року значно наростити його постачання на європейський ринок. Про це повідомив голова Національної нафтової корпорації Лівії (NOC) Масуд Сулейман.
Виступаючи на конференції LNG2026 у Катарі, Сулейман зазначив, що країна розраховує довести обсяги газовидобутку до 1 млрд стандартних кубічних футів на добу (28,3 млн м³ газу на добу), а вже у другій половині поточного року розпочати освоєння сланцевого газу.
Водночас він визнав, що іноземні інвестори ставляться до Лівії з обережністю. Після повалення режиму Муаммара Каддафі у 2011 році країна залишається політично нестабільною, а сутички між збройними угрупованнями регулярно призводять до перебоїв у видобутку нафти й газу через суперечки щодо розподілу доходів.
За словами Сулеймана, Лівія володіє колосальними запасами природного газу — близько 80 трлн кубічних футів (2,26 трлн м³), які включають як традиційні, так і нетрадиційні ресурси. Попри це, нині країна експортує лише незначні обсяги газу через трубопровід Greenstream, що з’єднує Лівію з Європою.
Очільник NOC також повідомив, що 11 лютого буде оголошено переможців останнього ліцензійного тендера, у якому взяли участь приблизно 37 компаній з різних регіонів світу. Серед них — Chevron, Eni, ConocoPhillips, а також консорціум за участю Repsol.
Крім того, протягом цього року NOC планує провести ще один тендер, а також розглянути можливості розробки нетрадиційних ресурсів і родовищ із низькою рентабельністю.
Минулого місяця Лівія уклала 25-річну угоду з компаніями TotalEnergies та ConocoPhillips щодо спільної розробки нафтових родовищ, що має стати ще одним кроком до відновлення та розвитку енергетичного сектору країни.
❗️Це дуже важлива новина! Нагадаємо, що ЄС з початку 2027 року відмовляється повністю від імпорту російського СПГ, а восени 2027 - від трубопроводного газу з РФ. Як раз Лівія має стати одним із замінників російського газу. Транспортування буде дешевше, ніж з РФ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🪙Чергові 5 копійок/шагів про ПДВ для малого бізнесу
ООН нещодавно опублікувала серію керівних документів щодо податку на додану вартість (посилання у коменті). Це майже дворічний підсумок роботи експертів UN Tax Committee, що надає конкретні практичні інструменти, що допоможуть країнам посилити розробку податкової політики, адміністрування та дотримання вимог.
Серед іншого, як не дивно, окремий розділ VAT/GST for Small and Medium Enterprises (SMEs). Ключові поради стисло:
1) загальні (стандартні) вимоги щодо адміністрування ПДВ є складними та обтяжливими для МСБ, тому спрощення є ключовим компонентом для цієї категорії платників;
2) потенційні заходи спрощення:
- надлегка процедура реєстрації (наприклад, без заяви, автоматично);
- зменшення частоти подання декларацій (раз на квартал або на рік);
- широка просвітницька компанія та наявність більш доступних та зручних для користувача інструкцій щодо дотримання вимог;
- спрощені системи обліку ПДВ або схема фіксованої ставки (остання передбачена і 112 Директивою ЄС);
3) встановлення актуального порогу реєстрації ПДВ відіграє ключову роль у зменшенні адміністративного навантаження. Свіжа вибірка за 23 регіонами світу говорить про те, що:
- у 10 регіонах VAT registration threshold стартує від еквіваленту 4 млн гривень!
- український чинний поріг реєстрації ПДВ в 1 млн грн (біля 23,4 тис дол) існує лише в двох регіонах світу - Південна Європа та Північна Америка (де панує GST).
"Перелічені заходи можуть мати значний вплив на зменшення адміністративного навантаження на МСБ, полегшуючи їм виконання своїх зобов'язань щодо ПДВ та дозволяючи їм зосередитися на розвитку свого бізнесу".
Може прислухаються?
В'ячеслав Черкашин, асоційований експерт CASE-Україна, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
ООН нещодавно опублікувала серію керівних документів щодо податку на додану вартість (посилання у коменті). Це майже дворічний підсумок роботи експертів UN Tax Committee, що надає конкретні практичні інструменти, що допоможуть країнам посилити розробку податкової політики, адміністрування та дотримання вимог.
Серед іншого, як не дивно, окремий розділ VAT/GST for Small and Medium Enterprises (SMEs). Ключові поради стисло:
1) загальні (стандартні) вимоги щодо адміністрування ПДВ є складними та обтяжливими для МСБ, тому спрощення є ключовим компонентом для цієї категорії платників;
2) потенційні заходи спрощення:
- надлегка процедура реєстрації (наприклад, без заяви, автоматично);
- зменшення частоти подання декларацій (раз на квартал або на рік);
- широка просвітницька компанія та наявність більш доступних та зручних для користувача інструкцій щодо дотримання вимог;
- спрощені системи обліку ПДВ або схема фіксованої ставки (остання передбачена і 112 Директивою ЄС);
3) встановлення актуального порогу реєстрації ПДВ відіграє ключову роль у зменшенні адміністративного навантаження. Свіжа вибірка за 23 регіонами світу говорить про те, що:
- у 10 регіонах VAT registration threshold стартує від еквіваленту 4 млн гривень!
- український чинний поріг реєстрації ПДВ в 1 млн грн (біля 23,4 тис дол) існує лише в двох регіонах світу - Південна Європа та Північна Америка (де панує GST).
"Перелічені заходи можуть мати значний вплив на зменшення адміністративного навантаження на МСБ, полегшуючи їм виконання своїх зобов'язань щодо ПДВ та дозволяючи їм зосередитися на розвитку свого бізнесу".
Може прислухаються?
В'ячеслав Черкашин, асоційований експерт CASE-Україна, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
❗️Зверніть увагу, хто підписав листа від імені Міністерства фінансів - заступник Міністра Світлана Воробей.
Коли ми прийшли до Міністерства фінансів з геніальною ідеєю - скасувати обов'язковість акт виконаних робіт, бо це є рудимент, що діє в країнах постсовка, - то та сама пані заступниця відповіла нам, що акти є в ЄС і в нас гармонізований бухгалтерський облік з ЄС.
При тому, що ми, крім опитування бізнесу з розрахунками втрат на рівні 34 млрд грн на рік (у цінах 2021), надали докладний огляд практики в ЄС та інших розвинутих країнах. Він довів, що актів там не існує, а в якості підтвердження надання послуг є факт оплати.
Тоді жодні розрахунки, жодні факти не переконали Мінфін в особі п. Світлани Воробей.
Сьогодні вже у питання із ПДВ для ФОПів з оборотом у понад 1 млн грн ситуація аналогічна. Навіть гірше: є рішення Державної регуляторної служби, на яке, згідно із законом, має зважати Мінфін.
Але пані Світлана Воробей тепер ігнорує центральний орган виконавчої влади (про бізнес, Раду бізнес-омбудсмена, аналітичні центри та експертів ми мовчимо).
На превеликий жаль, Міністерство фінансів усі останні роки є: 1) гальмом для прогресивних реформ у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування; 2) ініціатором нововведень, які погіршують бізнес-клімат та збільшують корупційні ризики.
Міністерство фінансів таким чином обстоює презумпцію вини платника податків.
Виникає питання: що з цим робити? Можлива ротація в Міністерстві фінансів стане виходом з кризи?
Що можна зробити вже зараз: Підписати дві петиції про скасування ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн.
1️⃣ Перша петиція (15 046 голос) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9039
2️⃣ Друга петиція (24 687 голоси) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051
Залишилося небагато зібрати
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Коли ми прийшли до Міністерства фінансів з геніальною ідеєю - скасувати обов'язковість акт виконаних робіт, бо це є рудимент, що діє в країнах постсовка, - то та сама пані заступниця відповіла нам, що акти є в ЄС і в нас гармонізований бухгалтерський облік з ЄС.
При тому, що ми, крім опитування бізнесу з розрахунками втрат на рівні 34 млрд грн на рік (у цінах 2021), надали докладний огляд практики в ЄС та інших розвинутих країнах. Він довів, що актів там не існує, а в якості підтвердження надання послуг є факт оплати.
Тоді жодні розрахунки, жодні факти не переконали Мінфін в особі п. Світлани Воробей.
Сьогодні вже у питання із ПДВ для ФОПів з оборотом у понад 1 млн грн ситуація аналогічна. Навіть гірше: є рішення Державної регуляторної служби, на яке, згідно із законом, має зважати Мінфін.
Але пані Світлана Воробей тепер ігнорує центральний орган виконавчої влади (про бізнес, Раду бізнес-омбудсмена, аналітичні центри та експертів ми мовчимо).
На превеликий жаль, Міністерство фінансів усі останні роки є: 1) гальмом для прогресивних реформ у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування; 2) ініціатором нововведень, які погіршують бізнес-клімат та збільшують корупційні ризики.
Міністерство фінансів таким чином обстоює презумпцію вини платника податків.
Виникає питання: що з цим робити? Можлива ротація в Міністерстві фінансів стане виходом з кризи?
Що можна зробити вже зараз: Підписати дві петиції про скасування ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн.
1️⃣ Перша петиція (15 046 голос) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9039
2️⃣ Друга петиція (24 687 голоси) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051
Залишилося небагато зібрати
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міністерство фінансів України опублікувало відповідь на зауваження бізнесу та рішення ДРС щодо законопроєкту про обов’язкове ПДВ для ФОПів.
Якщо коротко — Мінфін не прийняв жодної суттєвої критики і просто повторив свою політичну позицію, прикрившись Національною стратегією доходів та євроінтеграційною риторикою.🤦♂️
☝️Але важливо інше. Рішення ДРС — це не дискусія, а юридичний факт. Регулятор чітко зафіксував: аналіз регуляторного впливу є неякісним, витрати бізнесу занижені в десятки разів, альтернативи не прораховані, М-тест не проведений, ризики для економіки і суспільства проігноровані. Це пряме порушення закону про регуляторну політику. Лист Мінфіну цього не спростовує — він просто цього не визнає.
🤦♂️Фактично Мінфін каже: «ми вважаємо, що все зробили правильно», але це не дає йому права ігнорувати ДРС. Без нового АРВ і повторного погодження цей проєкт не може легітимно рухатися далі😎. Спроба «продавити» регулятора політично можлива, але це буде небезпечний прецедент руйнування самої системи регуляторних запобіжників.
Ми окремо хочемо нагадати: на початку 2024 року у співзасновників Національна бізнес-коаліція ММБ (НБК ММБ) (Рада міст ЗахистиФОП) була зустріч з Міністерством фінансів саме щодо перегляду розділу Національної стратегії доходів про «реформування» спрощеної системи. Наші альтернативні пропозиції були офіційно передані. Після цього Мінфін не надав жодного зворотного зв’язку і більше не виходив на комунікацію, залишивши все в первинному, жорсткому варіанті.
Це пояснює і нинішню відповідь: діалогу немає, є лише спроба реалізувати заздалегідь ухвалене рішення.
Наші подальші дії очевидні: ми будемо наполягати на дотриманні закону, на реальному аналізі альтернатив, на детінізації через точкові реформи, а не масовий тиск на мікробізнес. І ми публічно закликаємо Державна регуляторна служба України та керівника Олексій Кучер триматися міцно ✊💪. Сьогодні її позиція — це не про ФОПів, а про те, чи залишиться в Україні бодай мінімальний захист від поганого регулювання про взагалі існування противаг шкідливим для бізнесу ініціативам.
Мікро- і малий бізнес — не проблема бюджету. Проблема — у небажанні боротися зі справжніми схемами.
“Think small first” (Спочатку думай про малих) - це головний принцип європейської економічної політики
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член Української Ради Бізнесу
✍️У відповідь на ігнор Мінфіну, що ви можете зробити? Підписати дві петиції про скасування ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн.
1️⃣ Перша петиція (15 046 голос) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9039
2️⃣ Друга петиція (24 687 голоси) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051
Залишилося небагато зібрати
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Якщо коротко — Мінфін не прийняв жодної суттєвої критики і просто повторив свою політичну позицію, прикрившись Національною стратегією доходів та євроінтеграційною риторикою.🤦♂️
☝️Але важливо інше. Рішення ДРС — це не дискусія, а юридичний факт. Регулятор чітко зафіксував: аналіз регуляторного впливу є неякісним, витрати бізнесу занижені в десятки разів, альтернативи не прораховані, М-тест не проведений, ризики для економіки і суспільства проігноровані. Це пряме порушення закону про регуляторну політику. Лист Мінфіну цього не спростовує — він просто цього не визнає.
🤦♂️Фактично Мінфін каже: «ми вважаємо, що все зробили правильно», але це не дає йому права ігнорувати ДРС. Без нового АРВ і повторного погодження цей проєкт не може легітимно рухатися далі😎. Спроба «продавити» регулятора політично можлива, але це буде небезпечний прецедент руйнування самої системи регуляторних запобіжників.
Ми окремо хочемо нагадати: на початку 2024 року у співзасновників Національна бізнес-коаліція ММБ (НБК ММБ) (Рада міст ЗахистиФОП) була зустріч з Міністерством фінансів саме щодо перегляду розділу Національної стратегії доходів про «реформування» спрощеної системи. Наші альтернативні пропозиції були офіційно передані. Після цього Мінфін не надав жодного зворотного зв’язку і більше не виходив на комунікацію, залишивши все в первинному, жорсткому варіанті.
Це пояснює і нинішню відповідь: діалогу немає, є лише спроба реалізувати заздалегідь ухвалене рішення.
Наші подальші дії очевидні: ми будемо наполягати на дотриманні закону, на реальному аналізі альтернатив, на детінізації через точкові реформи, а не масовий тиск на мікробізнес. І ми публічно закликаємо Державна регуляторна служба України та керівника Олексій Кучер триматися міцно ✊💪. Сьогодні її позиція — це не про ФОПів, а про те, чи залишиться в Україні бодай мінімальний захист від поганого регулювання про взагалі існування противаг шкідливим для бізнесу ініціативам.
Мікро- і малий бізнес — не проблема бюджету. Проблема — у небажанні боротися зі справжніми схемами.
“Think small first” (Спочатку думай про малих) - це головний принцип європейської економічної політики
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член Української Ради Бізнесу
✍️У відповідь на ігнор Мінфіну, що ви можете зробити? Підписати дві петиції про скасування ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн.
1️⃣ Перша петиція (15 046 голос) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9039
2️⃣ Друга петиція (24 687 голоси) - https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9051
Залишилося небагато зібрати
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
👍Дякуємо, Павле, за номінацію нас на міністра економіки. Але є одна маленька проблема - у Міністерства економіки немає повноважень розв'язувати проблеми бізнесу, які реально впливають на економіку.
В українського бізнесу є дві ключові проблеми - захист прав власності і адміністрування податків ( податкові ставки). І це лежить в площині Міністерства юстиції та Міністерства фінансів.
Тобто захиститися від рейдерів, захиститися від ненажерливої податкової з їхніми блокуваннями податкових накладних і адмініструванням ПДВ, ставками податків (зокрема, податки на працю), від митниці з їхнім ручним визначенням митної вартості тощо Мінекономіки не допоможе. Це все у відповідальності Мінюстиції та Мінфіну. І саме там треба ставити порядних людей, що сповідують ідеї економічної свободи, а не є обслугою влади і придворними аналітичними центрами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
В українського бізнесу є дві ключові проблеми - захист прав власності і адміністрування податків ( податкові ставки). І це лежить в площині Міністерства юстиції та Міністерства фінансів.
Тобто захиститися від рейдерів, захиститися від ненажерливої податкової з їхніми блокуваннями податкових накладних і адмініструванням ПДВ, ставками податків (зокрема, податки на працю), від митниці з їхнім ручним визначенням митної вартості тощо Мінекономіки не допоможе. Це все у відповідальності Мінюстиції та Мінфіну. І саме там треба ставити порядних людей, що сповідують ідеї економічної свободи, а не є обслугою влади і придворними аналітичними центрами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
⚖️Детективи НАБУ обшукали митний пост "Луцьк" і його посадовців: вилучили понад $850 тисяч
Українська митниця - це не лише масштабна контрабанда, яка коштує бюджету 120 млрд грн втрат. Можливість митникам в ручному режимі визначати митну вартість товарів призводить до того, що майже всі імпортовані товари завозяться з оплатою мзди митникам.
Навіть ті, хто хоче працювати чесно не може це робити, бо інакше митники будуть визначати шалену ціну або дуууже довго розмитнювати (що смертельно, наприклад, для продуктів харчування). Тому всі платять митникам (часто через митних брокерів), щоб у тебе була реальна митна вартість.
Є випадки, коли дійсно в чорну завозиться. Наприклад, по документам це гральні карти (так в один з років був спалах шаленого імпорту колод), а в реальності це смартфони. Це вже чорні схеми.
В деяких випадках ринок поділений - тільки конкретні імпортери можуть завозити той чи інший товар (наприклад, тканини чи каву). І якщо ти хочеш створити конкуренцію, бо знайшов якогось унікального виробника з низькими цінами, то тобі ніхто не дасть цього - твоя митна вартість буде х2 чи х3.
Можливо ми ці наші знання оформимо в текст і зробимо відео про те як все в наших магазинах - від кави і мандарин до смартфонів і взуття - містить в собі корупційний податок від митників. Напишіть в коментарях чи цікаво було таке.
Мабуть після державних підприємств саме митниця №2 з генерування корупційного кешу. Там просто шалені обороти, які потім йдуть на: підкупи суддів, прокурорів, політиків, на виплати народним депутатам "зарплати в конвертах", на всяких блогерів іванових-пєтрових, які відбілюють владу.
Наркотики, зброя - це дрібниці в масштабах стягнення мзди з кави, мандарин, суконь, смартфонів тощо.
І саме через це ніхто ніколи не робив реальних реформ на митниці. Всі ці новини про те як поставили якесь там супер-пупер нове обладнання, сканери - це дитсадок.
У нас по темі митниці і контрабанди є два відео:
"Як податкова і митниця вбивають бізнес в Україні"
🚚Як і скільки заробляють на контрабанді: втрати для економіки України
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Українська митниця - це не лише масштабна контрабанда, яка коштує бюджету 120 млрд грн втрат. Можливість митникам в ручному режимі визначати митну вартість товарів призводить до того, що майже всі імпортовані товари завозяться з оплатою мзди митникам.
Навіть ті, хто хоче працювати чесно не може це робити, бо інакше митники будуть визначати шалену ціну або дуууже довго розмитнювати (що смертельно, наприклад, для продуктів харчування). Тому всі платять митникам (часто через митних брокерів), щоб у тебе була реальна митна вартість.
Є випадки, коли дійсно в чорну завозиться. Наприклад, по документам це гральні карти (так в один з років був спалах шаленого імпорту колод), а в реальності це смартфони. Це вже чорні схеми.
В деяких випадках ринок поділений - тільки конкретні імпортери можуть завозити той чи інший товар (наприклад, тканини чи каву). І якщо ти хочеш створити конкуренцію, бо знайшов якогось унікального виробника з низькими цінами, то тобі ніхто не дасть цього - твоя митна вартість буде х2 чи х3.
Можливо ми ці наші знання оформимо в текст і зробимо відео про те як все в наших магазинах - від кави і мандарин до смартфонів і взуття - містить в собі корупційний податок від митників. Напишіть в коментарях чи цікаво було таке.
Мабуть після державних підприємств саме митниця №2 з генерування корупційного кешу. Там просто шалені обороти, які потім йдуть на: підкупи суддів, прокурорів, політиків, на виплати народним депутатам "зарплати в конвертах", на всяких блогерів іванових-пєтрових, які відбілюють владу.
Наркотики, зброя - це дрібниці в масштабах стягнення мзди з кави, мандарин, суконь, смартфонів тощо.
І саме через це ніхто ніколи не робив реальних реформ на митниці. Всі ці новини про те як поставили якесь там супер-пупер нове обладнання, сканери - це дитсадок.
У нас по темі митниці і контрабанди є два відео:
"Як податкова і митниця вбивають бізнес в Україні"
🚚Як і скільки заробляють на контрабанді: втрати для економіки України
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Пані прем'єр-міністр, не треба ніяких пільгових кредитів ФОПам. Просто не запроваджуйте ПДВ за оборот у понад 1 млн грн. І все.
ФОПи якось самі дадуть собі раду. Наприклад, куплять у розстрочку від банків під 0% потрібне обладнання.
Не треба якось допомагати, стимулювати бізнес. Йому треба просто не заважати. А от підзвітний вам Мінфін просто мріє вбити спрощену систему оподаткування.
UPD: Загалом політика українських усіх урядів характеризувалась наступним принципом "допомогти на копійку, а потім здерти на гривню"
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
ФОПи якось самі дадуть собі раду. Наприклад, куплять у розстрочку від банків під 0% потрібне обладнання.
Не треба якось допомагати, стимулювати бізнес. Йому треба просто не заважати. А от підзвітний вам Мінфін просто мріє вбити спрощену систему оподаткування.
UPD: Загалом політика українських усіх урядів характеризувалась наступним принципом "допомогти на копійку, а потім здерти на гривню"
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇻🇪🛢Як нафтові запаси Венесуели співвідносяться з іншими країнами світу
На тлі глобальних енергетичних дискусій Венесуела вирізняється одним фактом: вона має найбільші доведені запаси нафти у світі. Однак її поточна роль на світовому ринку значно скромніша, ніж була колись.
Тим часом такі держави, як США та Саудівська Аравія, утримують лідерство у щоденному видобутку, а венесуельське виробництво поступово скорочувалося протягом десятиліть.
У цій візуалізації «запаси» означають обсяг нафти, який можна економічно доцільно видобувати за нинішніх умов. Дані взяті зі Statistical Bulletin OPEC за 2025 рік.
Безпрецедентна «резервна база» Венесуели
Венесуела має орієнтовно 303 млрд барелів доведених запасів нафти — це найбільший показник серед усіх країн світу й помітно більше, ніж у Саудівської Аравії. Загалом це становить приблизно 17% глобальних доведених запасів.
Основна маса ресурсів зосереджена в поясі Оріноко, де домінують поклади важкої нафти. Її перевага — великий обсяг, але є й проблема: видобувати її дорожче, а інфраструктура має бути спеціалізованою.
Рейтинг доведених запасів нафти (2024)
🇻🇪 Венесуела — 303,221 млрд барелів
🇸🇦 Саудівська Аравія — 267,200
🇮🇷 Іран — 208,600
🇨🇦 Канада — 163,000
🇮🇶 Ірак — 145,019
🇦🇪 ОАЕ — 113,000
🇰🇼 Кувейт — 101,500
🇷🇺 Росія — 80,000
🇱🇾 Лівія — 48,363
🇺🇸 США — 45,014
🇳🇬 Нігерія — 37,280
🇰🇿 Казахстан — 30,000
🇨🇳 Китай — 28,182
🇶🇦 Катар — 25,244
Велетенські запаси — але скромний видобуток
Попри домінування у запасах, у 2024 році Венесуела була лише 21-ю у світі за видобутком, виробляючи приблизно 960 тис. барелів на добу.
Для порівняння: у піковий період 1970-х років Венесуела видобувала до 3,5 млн барелів на добу, що становило понад 7% світового видобутку на той момент.
Пізніше, у 2010-х, видобуток різко впав. Минулого року середній показник складав приблизно 1,1 млн барелів на добу, або близько 1% глобального видобутку.
Нафтова галузь Венесуели тривалий час перебуває під тиском через:
-багаторічне неефективне управління,
- хронічне недофінансування,
- міжнародні санкції, які обмежили роботу сектору та експортні можливості.
Попри це, деякі західні компанії, зокрема американська Chevron, досі присутні в країні. Водночас їхня роль істотно скоротилася, оскільки санкції розширювалися, а експорт потрапляв під дедалі жорсткіший контроль.
Згасання впливу в ОПЕК
Венесуела була одним із країн-засновників ОПЕК разом з Іраном, Іраком, Кувейтом і Саудівською Аравією. Але її авторитет усередині організації зменшився — паралельно зі спадом видобутку.
У нас є відео: ☭🇻🇪Що соціалізм зробив з Венесуелою?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
На тлі глобальних енергетичних дискусій Венесуела вирізняється одним фактом: вона має найбільші доведені запаси нафти у світі. Однак її поточна роль на світовому ринку значно скромніша, ніж була колись.
Тим часом такі держави, як США та Саудівська Аравія, утримують лідерство у щоденному видобутку, а венесуельське виробництво поступово скорочувалося протягом десятиліть.
У цій візуалізації «запаси» означають обсяг нафти, який можна економічно доцільно видобувати за нинішніх умов. Дані взяті зі Statistical Bulletin OPEC за 2025 рік.
Безпрецедентна «резервна база» Венесуели
Венесуела має орієнтовно 303 млрд барелів доведених запасів нафти — це найбільший показник серед усіх країн світу й помітно більше, ніж у Саудівської Аравії. Загалом це становить приблизно 17% глобальних доведених запасів.
Основна маса ресурсів зосереджена в поясі Оріноко, де домінують поклади важкої нафти. Її перевага — великий обсяг, але є й проблема: видобувати її дорожче, а інфраструктура має бути спеціалізованою.
Рейтинг доведених запасів нафти (2024)
🇻🇪 Венесуела — 303,221 млрд барелів
🇸🇦 Саудівська Аравія — 267,200
🇮🇷 Іран — 208,600
🇨🇦 Канада — 163,000
🇮🇶 Ірак — 145,019
🇦🇪 ОАЕ — 113,000
🇰🇼 Кувейт — 101,500
🇷🇺 Росія — 80,000
🇱🇾 Лівія — 48,363
🇺🇸 США — 45,014
🇳🇬 Нігерія — 37,280
🇰🇿 Казахстан — 30,000
🇨🇳 Китай — 28,182
🇶🇦 Катар — 25,244
Велетенські запаси — але скромний видобуток
Попри домінування у запасах, у 2024 році Венесуела була лише 21-ю у світі за видобутком, виробляючи приблизно 960 тис. барелів на добу.
Для порівняння: у піковий період 1970-х років Венесуела видобувала до 3,5 млн барелів на добу, що становило понад 7% світового видобутку на той момент.
Пізніше, у 2010-х, видобуток різко впав. Минулого року середній показник складав приблизно 1,1 млн барелів на добу, або близько 1% глобального видобутку.
Нафтова галузь Венесуели тривалий час перебуває під тиском через:
-багаторічне неефективне управління,
- хронічне недофінансування,
- міжнародні санкції, які обмежили роботу сектору та експортні можливості.
Попри це, деякі західні компанії, зокрема американська Chevron, досі присутні в країні. Водночас їхня роль істотно скоротилася, оскільки санкції розширювалися, а експорт потрапляв під дедалі жорсткіший контроль.
Згасання впливу в ОПЕК
Венесуела була одним із країн-засновників ОПЕК разом з Іраном, Іраком, Кувейтом і Саудівською Аравією. Але її авторитет усередині організації зменшився — паралельно зі спадом видобутку.
У нас є відео: ☭🇻🇪Що соціалізм зробив з Венесуелою?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🤦♀️Мінфін веслує не туди. Чому запровадити ПДВ для ФОП – це погана ідея?
Колонка для Forbes Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Україна про те, що появу нових бізнесів треба стимулювати не "програми стимулювання" чи податковими пільгами, а зменшення марних витрат на податкове адміністрування. Тоді як прихильники ідеї демонтувати спрощений режим оподаткування вважають, що його наявність стримує розвиток підприємництва.
Ключові тези:
🔹Світовий банк наводить результати дослідження у 29 країнах ОЕСР, що зменшення витрат на податкове адміністрування на 10% веде до пришвидшення появи нових бізнесів на 4%. Не програми урядового стимулювання, не податкові пільги, а саме зменшення марних витрат на податкове адміністрування стимулює появу бізнесів!!!
🔹У дослідженні CASE Україна про стан податкового адміністрування ми визначили, що в Україні на ведення податкового та бухгалтерського обліку на загальній системі оподаткування з ПДВ потрібно в середньому 478,2 людино-днів на рік.
🔹 У світі в середньому на податкове адміністрування підприємці витрачають 234 робочих години на рік (не людино-дні, а години). Це приблизно 29 людино-днів на рік, або у понад 16 разів менше, ніж платник ПДВ витрачає на податкове адміністрування в Україні.
🔹У країнах ЄС цей показник становить 161 годину на рік, або близько 20 людино-днів, що майже у 24 рази менше, ніж в Україні.
🔹Найразючіший показник у Бразилії – 1501 годину на рік на податкове адміністрування, але це всього 187,6 людино-днів на рік, що у два з половиною рази менше, ніж витрачає платник ПДВ в Україні.
🔹 Спрощений режим оподаткування дозволяє мінімізувати «задоволення» та витрати від спілкування з державою. Він дає змогу тисячам підприємців не стикатись з реальністю «478,2 людино-днів на рік», не страждати від презумпції вини й банально не платити хабарі за те, що ти якийсь не такий, бо почав підприємницьку діяльність.
🔹Прихильники ідеї демонтувати спрощений режим, також люблять вказувати на те, що наявність спрощеного режиму стримує розвиток бізнесу. Ніби через наявність спрощеного режиму підприємці «дробляться», тому й не можуть отримувати банківське кредитування, а тому й залишаються малими й, відповідно, через це страждає зростання економіки.
Як показують показники, наведені вище, критики спрощеного режиму просто плутають причину та наслідок. Саме вороже середовище до підприємця за межами спрощеного режиму і є основною причиною його небажання виходити «у відкрите море» і мати справу з усіма «принадами» українського податкового адміністрування.
🔹Захисники спрощеного режиму визнають використання ФОП у схемах і пропонують шляхи, як з цією проблемою боротись, не руйнуючи весь спрощений режим. Натомість Міністерство фінансів взагалі не визнає проблему обтяжливості податкового адміністрування.
🔹У своїх розрахунках суспільних втрат Мінфін пропонує зовсім альтернативну реальність, ігноруючи не те, що оцінки вартості ведення податкового та бухгалтерського обліку аналітичних центрів, а й оцінки самого Світового банку, які теж підсвічують проблему (хоча знову без уваги з боку Мінфіну).
🔹Чи може податкова політика бути якісною та ефективною, якщо ключовий орган закриває очі на глобальну проблему і не бачить у кімнаті величезного слона. Чому так – чи через непрофесійність, чи через конфлікт інтересів керівництва Мінфіну – це вже питання до політичного керівництва країни.
Читати весь текст
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Колонка для Forbes Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Україна про те, що появу нових бізнесів треба стимулювати не "програми стимулювання" чи податковими пільгами, а зменшення марних витрат на податкове адміністрування. Тоді як прихильники ідеї демонтувати спрощений режим оподаткування вважають, що його наявність стримує розвиток підприємництва.
Ключові тези:
🔹Світовий банк наводить результати дослідження у 29 країнах ОЕСР, що зменшення витрат на податкове адміністрування на 10% веде до пришвидшення появи нових бізнесів на 4%. Не програми урядового стимулювання, не податкові пільги, а саме зменшення марних витрат на податкове адміністрування стимулює появу бізнесів!!!
🔹У дослідженні CASE Україна про стан податкового адміністрування ми визначили, що в Україні на ведення податкового та бухгалтерського обліку на загальній системі оподаткування з ПДВ потрібно в середньому 478,2 людино-днів на рік.
🔹 У світі в середньому на податкове адміністрування підприємці витрачають 234 робочих години на рік (не людино-дні, а години). Це приблизно 29 людино-днів на рік, або у понад 16 разів менше, ніж платник ПДВ витрачає на податкове адміністрування в Україні.
🔹У країнах ЄС цей показник становить 161 годину на рік, або близько 20 людино-днів, що майже у 24 рази менше, ніж в Україні.
🔹Найразючіший показник у Бразилії – 1501 годину на рік на податкове адміністрування, але це всього 187,6 людино-днів на рік, що у два з половиною рази менше, ніж витрачає платник ПДВ в Україні.
🔹 Спрощений режим оподаткування дозволяє мінімізувати «задоволення» та витрати від спілкування з державою. Він дає змогу тисячам підприємців не стикатись з реальністю «478,2 людино-днів на рік», не страждати від презумпції вини й банально не платити хабарі за те, що ти якийсь не такий, бо почав підприємницьку діяльність.
🔹Прихильники ідеї демонтувати спрощений режим, також люблять вказувати на те, що наявність спрощеного режиму стримує розвиток бізнесу. Ніби через наявність спрощеного режиму підприємці «дробляться», тому й не можуть отримувати банківське кредитування, а тому й залишаються малими й, відповідно, через це страждає зростання економіки.
Як показують показники, наведені вище, критики спрощеного режиму просто плутають причину та наслідок. Саме вороже середовище до підприємця за межами спрощеного режиму і є основною причиною його небажання виходити «у відкрите море» і мати справу з усіма «принадами» українського податкового адміністрування.
🔹Захисники спрощеного режиму визнають використання ФОП у схемах і пропонують шляхи, як з цією проблемою боротись, не руйнуючи весь спрощений режим. Натомість Міністерство фінансів взагалі не визнає проблему обтяжливості податкового адміністрування.
🔹У своїх розрахунках суспільних втрат Мінфін пропонує зовсім альтернативну реальність, ігноруючи не те, що оцінки вартості ведення податкового та бухгалтерського обліку аналітичних центрів, а й оцінки самого Світового банку, які теж підсвічують проблему (хоча знову без уваги з боку Мінфіну).
🔹Чи може податкова політика бути якісною та ефективною, якщо ключовий орган закриває очі на глобальну проблему і не бачить у кімнаті величезного слона. Чому так – чи через непрофесійність, чи через конфлікт інтересів керівництва Мінфіну – це вже питання до політичного керівництва країни.
Читати весь текст
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🏗Запрацював онлайн-портал для подання проєктів до Американсько-Українського Інвестиційного Фонду відбудови
Міністерство економіки України разом із Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США (DFC) запустили онлайн-портал, через який можна подати інвестиційні проєкти до Американсько-Українського Інвестиційного Фонду відбудови (АУІФ).
Це перший практичний крок до запуску інвестицій у 2026 році після того, як у грудні Фонд підтвердив повну готовність до роботи.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев повідомив, що Фонд офіційно відкрив прийом проєктів. За його словами, мета на цей рік — підписати перші три інвестиційні угоди. Йдеться про добре підготовлені проєкти у пріоритетних галузях, які матимуть чіткий ефект для відбудови країни та будуть цікавими для міжнародних інвесторів. Фонд готовий вкладати кошти в ініціативи, які зміцнюють партнерство між Україною і США та підсилюють стійкість української економіки. Перші інвестиції очікують уже в найближчі місяці.
Подати проєкт через онлайн-портал можуть компанії та інвестори, які працюють у цільових секторах Фонду та шукають фінансування.
Насамперед АУІФ розглядатиме проєкти в таких сферах:
🔹критичні мінерали (видобуток і переробка);
🔹енергетика (генерація, передача, а також видобуток вуглеводнів);
🔹транспорт і логістика;
🔹 інформаційно-комунікаційні технології;
🔹новітні технології.
У перші роки роботи Фонд планує зосередитися переважно на інвестиціях у капітал та інструментах, близьких до капіталу (квазікапітал).
Після подання заявки команда Фонду проводить попередній відбір. Якщо проєкт зацікавить, із заявником зв’язуються для уточнення деталей і запитують додаткові матеріали — фінансову модель, структуру проєкту, підтвердження готовності до реалізації, інформацію про партнерів тощо. Під час оцінки також аналізують основні ризики та способи їх зменшення. Вимоги можуть різнитися залежно від галузі, стадії проєкту та форми фінансування.
Американсько-Український Інвестиційний Фонд відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund) створений на основі угоди між Україною та США. Стартовий капітал Фонду становить $150 млн: по $75 млн внесли США через DFC та Україна.
Фонд має Керівну раду та чотири профільні комітети — інвестиційний, аудиторський, адміністративний і комітет з пошуку проєктів. Ключовим операційним партнером та інвестиційним радником Фонду є компанія Alvarez & Marsal (A&M).
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міністерство економіки України разом із Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США (DFC) запустили онлайн-портал, через який можна подати інвестиційні проєкти до Американсько-Українського Інвестиційного Фонду відбудови (АУІФ).
Це перший практичний крок до запуску інвестицій у 2026 році після того, як у грудні Фонд підтвердив повну готовність до роботи.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев повідомив, що Фонд офіційно відкрив прийом проєктів. За його словами, мета на цей рік — підписати перші три інвестиційні угоди. Йдеться про добре підготовлені проєкти у пріоритетних галузях, які матимуть чіткий ефект для відбудови країни та будуть цікавими для міжнародних інвесторів. Фонд готовий вкладати кошти в ініціативи, які зміцнюють партнерство між Україною і США та підсилюють стійкість української економіки. Перші інвестиції очікують уже в найближчі місяці.
Подати проєкт через онлайн-портал можуть компанії та інвестори, які працюють у цільових секторах Фонду та шукають фінансування.
Насамперед АУІФ розглядатиме проєкти в таких сферах:
🔹критичні мінерали (видобуток і переробка);
🔹енергетика (генерація, передача, а також видобуток вуглеводнів);
🔹транспорт і логістика;
🔹 інформаційно-комунікаційні технології;
🔹новітні технології.
У перші роки роботи Фонд планує зосередитися переважно на інвестиціях у капітал та інструментах, близьких до капіталу (квазікапітал).
Після подання заявки команда Фонду проводить попередній відбір. Якщо проєкт зацікавить, із заявником зв’язуються для уточнення деталей і запитують додаткові матеріали — фінансову модель, структуру проєкту, підтвердження готовності до реалізації, інформацію про партнерів тощо. Під час оцінки також аналізують основні ризики та способи їх зменшення. Вимоги можуть різнитися залежно від галузі, стадії проєкту та форми фінансування.
Американсько-Український Інвестиційний Фонд відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund) створений на основі угоди між Україною та США. Стартовий капітал Фонду становить $150 млн: по $75 млн внесли США через DFC та Україна.
Фонд має Керівну раду та чотири профільні комітети — інвестиційний, аудиторський, адміністративний і комітет з пошуку проєктів. Ключовим операційним партнером та інвестиційним радником Фонду є компанія Alvarez & Marsal (A&M).
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇵🇱Як Польща здійснила апгрейт цифрової інфраструктури та запровадила е-сервіси на митниці
Центральним порталом є Платформа електронних митно-податкових послуг, через яку проходить вся взаємодія держави з бізнесом. Компанії можуть онлайн оформлювати імпорт, експорт і транзит, без паперової тяганини та особистих візитів.
Є окремий модуль і для брендів: правовласники можуть напряму повідомляти митницю про підробки й контрафакт. Це особливо критично в епоху e-commerce, де потоки дрібних відправлень зростають.
Для товарів підвищеного ризику - пального, алкоголю, тютюну - Польща використовує систему SENT. Вона фіксує кожне переміщення: відправник подає електронне повідомлення, отримує номер SENT, а перевізник активує його під час завантаження. З цього моменту держава знає, хто, що, звідки і куди везе.
Щойно вантажівка починає рух, у справу вступає e-TOLL – це національна електронна GPS-система дорожніх платежів, яку адмініструє KAS.
SENT і e-TOLL інтегровані між собою, вони працюють як один механізм: система звіряє маршрут із даними декларацій і миттєво бачить, якщо щось не сходиться - машина «зникла», поїхала не тим шляхом, не сплачено збір тощо.
У таких випадках автоматично формується ризиковий сигнал для KAS. Це може означати виїзну перевірку, зупинку транспорту або донарахування податків. Завдяки цим сервісам Польща закрила одну з найболючіших сфер для зловживань - рух підакцизних товарів.
Коли товар приїжджає до ЄС, митниця повинна визначити, що це за товар і скільки за нього треба сплатити мита. Для цього існує Єдиний митний тариф - цифрова база даних TARIC, у якій є класифікація товарів за кодами, ставки мита та додаткові вимоги (наприклад, ліцензії, сертифікати, квоти, антидемпінгові заходи).
Бізнес-користувачі можуть звіряти свої дані із тарифами автоматично.
Прискорення митних процедур у Польщі стало можливим завдяки інтеграції з європейськими системами безпеки.
Країна підключилася до спільного інформаційного простору ЄС, де митниці обмінюються даними про вантажі ще до того, як вони перетнуть кордон.
Алгоритми оцінюють ризики наперед і вирішують, до якого «каналу» віднести вантаж:
зелений - автоматичний пропуск,
жовтий - перевірка документів,
червоний - повний огляд.
Логіка проста: чим більше інформації збирають «до кордону», тим менше часу втрачають «на кордоні». Таким чином митниця концентрується лише на підозрілих партіях, а легальний бізнес проходить кордон швидше.
Україна, до речі, почала застосовувати попереднє декларування навіть раніше за ЄС, а тепер поступово переходить на європейський формат ENS для перевізників, що прямують до країн Союзу.
У Польщі (як і в усьому ЄС) важливим елементом митної системи є статус AEO - надійного економічного оператора. Щоб його отримати, компанія проходить глибоку перевірку: аудит, документообіг, процедури безпеки, IT-системи, фінансову звітність; дані звіряють з електронними реєстрами та базами ризиків. Сьогодні в Польщі діє близько 960 AEO, що відповідає масштабам її економіки та є співставним із середніми показниками в ЄС.
Для порівняння: Німеччина має близько 7 тис. AEO, Франція - 1,8 тис., Нідерланди - 1,6 тис. В Україні система AEO почала працювати лише у 2020 році, тому кількість сертифікованих компаній поки невелика - менше 100.
Для Польщі інтеграція систем і автоматизація стали основою для підвищення прозорості процедур оформлення і водночас боротьби з митними шахрайствами.
Якщо раніше обробка декларацій у портах займала години або навіть не одну добу, то після інтеграції до ЄС та запуску ІТ-систем час скоротився до кількох годин.
Докладніше у відео 🇵🇱💶 Як Польща заробляє мільярди на митниці
Відео підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Центральним порталом є Платформа електронних митно-податкових послуг, через яку проходить вся взаємодія держави з бізнесом. Компанії можуть онлайн оформлювати імпорт, експорт і транзит, без паперової тяганини та особистих візитів.
Є окремий модуль і для брендів: правовласники можуть напряму повідомляти митницю про підробки й контрафакт. Це особливо критично в епоху e-commerce, де потоки дрібних відправлень зростають.
Для товарів підвищеного ризику - пального, алкоголю, тютюну - Польща використовує систему SENT. Вона фіксує кожне переміщення: відправник подає електронне повідомлення, отримує номер SENT, а перевізник активує його під час завантаження. З цього моменту держава знає, хто, що, звідки і куди везе.
Щойно вантажівка починає рух, у справу вступає e-TOLL – це національна електронна GPS-система дорожніх платежів, яку адмініструє KAS.
SENT і e-TOLL інтегровані між собою, вони працюють як один механізм: система звіряє маршрут із даними декларацій і миттєво бачить, якщо щось не сходиться - машина «зникла», поїхала не тим шляхом, не сплачено збір тощо.
У таких випадках автоматично формується ризиковий сигнал для KAS. Це може означати виїзну перевірку, зупинку транспорту або донарахування податків. Завдяки цим сервісам Польща закрила одну з найболючіших сфер для зловживань - рух підакцизних товарів.
Коли товар приїжджає до ЄС, митниця повинна визначити, що це за товар і скільки за нього треба сплатити мита. Для цього існує Єдиний митний тариф - цифрова база даних TARIC, у якій є класифікація товарів за кодами, ставки мита та додаткові вимоги (наприклад, ліцензії, сертифікати, квоти, антидемпінгові заходи).
Бізнес-користувачі можуть звіряти свої дані із тарифами автоматично.
Прискорення митних процедур у Польщі стало можливим завдяки інтеграції з європейськими системами безпеки.
Країна підключилася до спільного інформаційного простору ЄС, де митниці обмінюються даними про вантажі ще до того, як вони перетнуть кордон.
Алгоритми оцінюють ризики наперед і вирішують, до якого «каналу» віднести вантаж:
зелений - автоматичний пропуск,
жовтий - перевірка документів,
червоний - повний огляд.
Логіка проста: чим більше інформації збирають «до кордону», тим менше часу втрачають «на кордоні». Таким чином митниця концентрується лише на підозрілих партіях, а легальний бізнес проходить кордон швидше.
Україна, до речі, почала застосовувати попереднє декларування навіть раніше за ЄС, а тепер поступово переходить на європейський формат ENS для перевізників, що прямують до країн Союзу.
У Польщі (як і в усьому ЄС) важливим елементом митної системи є статус AEO - надійного економічного оператора. Щоб його отримати, компанія проходить глибоку перевірку: аудит, документообіг, процедури безпеки, IT-системи, фінансову звітність; дані звіряють з електронними реєстрами та базами ризиків. Сьогодні в Польщі діє близько 960 AEO, що відповідає масштабам її економіки та є співставним із середніми показниками в ЄС.
Для порівняння: Німеччина має близько 7 тис. AEO, Франція - 1,8 тис., Нідерланди - 1,6 тис. В Україні система AEO почала працювати лише у 2020 році, тому кількість сертифікованих компаній поки невелика - менше 100.
Для Польщі інтеграція систем і автоматизація стали основою для підвищення прозорості процедур оформлення і водночас боротьби з митними шахрайствами.
Якщо раніше обробка декларацій у портах займала години або навіть не одну добу, то після інтеграції до ЄС та запуску ІТ-систем час скоротився до кількох годин.
Докладніше у відео 🇵🇱💶 Як Польща заробляє мільярди на митниці
Відео підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💸ПДВ для ФОП із 1 млн грн обороту: “вигідна реформа” чи дорогий удар по мікробізнесу?
Розбір законопроекту Мінфіна про ПДВ для ФОПів від старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського.
Ключові тези:
📌 Що каже Мінфін:
- під дію правила потрапляють 660 тис. платників ЄП із оборотом 2024 року понад 1 млн грн;
- вони мають “додатково сплатити” до бюджету ≈ 40 млрд грн;
- витрати бізнесу на адміністрування ПДВ — ≈ 2 млрд грн;
- громадяни нібито “нічого не втратять”.
Але проблема в тому, що це методологічно неправильна оцінка. Бо ПДВ — податок на кінцеве споживання, а отже ці 40 млрд грн — це не “вигода”, а втрати громадян через зростання цін (або втрати бізнесу, якщо він змушений буде частково “взяти це на себе”). Фіскальний ефект — це фактично перекладання грошей із приватної кишені в державну.
⚠️ Найбільший провал — в оцінці адміністрування.
Мінфін заклав у розрахунок припущення, що підприємець витратить на ПДВ лише 56 людино-годин на рік (!). Це не відповідає реальності хоча б тому, що ПДВ потребує бухгалтерського обліку.
🔎 Дані дослідження CASE Україна (2025):
різниця в трудовитратах на податкове адміністрування між ФОП на ЄП без ПДВ і з ПДВ становить 140,2 людино-дня на рік
— це у 20 разів більше, ніж у Мінфіну.
📌 Додатково:
- ймовірність перевірки для платника ЄП з ПДВ утричі вища, ніж без нього;
- кожного третього платника ПДВ перевіряли;
- майже кожна друга перевірка — зі штрафом або пенею;
- є окрема проблема блокування податкових накладних, яку без кваліфікованого бухгалтера (а іноді й адвоката) часто не вирішити.
🧾 Скільки це реально коштуватиме?
Якщо для адміністрування ПДВ потрібно в середньому один бухгалтер на два мікробізнеси, то для всіх нових платників ПДВ треба ≈ 330 тис. бухгалтерів, яких просто немає на ринку праці.
Виходячи із середньої зарплати 27 тис. грн/місяць, сумарні адміністративні витрати бізнесу становитимуть щонайменше 107 млрд грн на рік — тобто це чисті втрати суспільного добробуту.
І це узгоджується з ринковою практикою: бухгалтерське обслуговування ФОПа з ПДВ на ЄП коштує від 10 тис. грн/місяць.
🏪 Наслідки для ринку:
- у роздрібній торгівлі націнка 20–30%, тобто з обороту 1 млн грн бізнес має лише 200–300 тис. грн, з яких ще треба оплачувати оренду, електроенергію та інші витрати;
мікробізнес такого рівня не потягне бухгалтера, а отже або:
- залишаться ще дрібніші “бізнеси для виживання”,
- або бізнес почне приховувати доходи.
Це посилить ринкову владу великих мереж, тиснутиме на постачальників, сприятиме зростанню цін — як це відбувається в країнах ЄС, де спрощені режими відсутні/обмежені та діють низькі пороги ПДВ.
🧨 Але реалістичний сценарій може бути ще гіршим:
- мікробізнеси почнуть масово закриватися,
- йти в тінь або “відкуповуватися” від податкової,
- а висококваліфіковані фрилансери активніше шукатимуть роботу за кордоном, де за подібні податки — краща якість держави і менше контактів із податківцями.
✅ Що можна зробити натомість?
Логічним рішенням було б встановити поріг реєстрації ПДВ на рівні верхнього ліміту спрощеної системи:
якщо не 3-ї групи (≈10 млн грн), то хоча б 2-ї (≈7 млн грн).
У ЄС поріг становить 85 тис. євро/рік (а для транскордонних операцій — 100 тис. євро), але для України він має бути вищим, бо наша система адміністрування ПДВ — одна з найобтяжливіших, а чим складніше адміністрування, тим вищим має бути поріг.
Нинішній поріг в Україні встановили у 2015 році, і якщо індексувати його на зростання мінімальної зарплати — як це роблять для фіксованого ЄП та ЄСВ — то виходить приблизно ті ж 7 млн грн.
❗️Якщо рахувати не “фіскальні надходження”, а реальні суспільні втрати — то варіант “залишити як є” виглядає набагато привабливішим, ніж запропонована “реформа”.
Читати всю статтю
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://zn.ua/ukr/finances/pdv-dlja-fop-realnij-analiz-vihod-i-vitrat.html
Розбір законопроекту Мінфіна про ПДВ для ФОПів від старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського.
Ключові тези:
📌 Що каже Мінфін:
- під дію правила потрапляють 660 тис. платників ЄП із оборотом 2024 року понад 1 млн грн;
- вони мають “додатково сплатити” до бюджету ≈ 40 млрд грн;
- витрати бізнесу на адміністрування ПДВ — ≈ 2 млрд грн;
- громадяни нібито “нічого не втратять”.
Але проблема в тому, що це методологічно неправильна оцінка. Бо ПДВ — податок на кінцеве споживання, а отже ці 40 млрд грн — це не “вигода”, а втрати громадян через зростання цін (або втрати бізнесу, якщо він змушений буде частково “взяти це на себе”). Фіскальний ефект — це фактично перекладання грошей із приватної кишені в державну.
⚠️ Найбільший провал — в оцінці адміністрування.
Мінфін заклав у розрахунок припущення, що підприємець витратить на ПДВ лише 56 людино-годин на рік (!). Це не відповідає реальності хоча б тому, що ПДВ потребує бухгалтерського обліку.
🔎 Дані дослідження CASE Україна (2025):
різниця в трудовитратах на податкове адміністрування між ФОП на ЄП без ПДВ і з ПДВ становить 140,2 людино-дня на рік
— це у 20 разів більше, ніж у Мінфіну.
📌 Додатково:
- ймовірність перевірки для платника ЄП з ПДВ утричі вища, ніж без нього;
- кожного третього платника ПДВ перевіряли;
- майже кожна друга перевірка — зі штрафом або пенею;
- є окрема проблема блокування податкових накладних, яку без кваліфікованого бухгалтера (а іноді й адвоката) часто не вирішити.
🧾 Скільки це реально коштуватиме?
Якщо для адміністрування ПДВ потрібно в середньому один бухгалтер на два мікробізнеси, то для всіх нових платників ПДВ треба ≈ 330 тис. бухгалтерів, яких просто немає на ринку праці.
Виходячи із середньої зарплати 27 тис. грн/місяць, сумарні адміністративні витрати бізнесу становитимуть щонайменше 107 млрд грн на рік — тобто це чисті втрати суспільного добробуту.
І це узгоджується з ринковою практикою: бухгалтерське обслуговування ФОПа з ПДВ на ЄП коштує від 10 тис. грн/місяць.
🏪 Наслідки для ринку:
- у роздрібній торгівлі націнка 20–30%, тобто з обороту 1 млн грн бізнес має лише 200–300 тис. грн, з яких ще треба оплачувати оренду, електроенергію та інші витрати;
мікробізнес такого рівня не потягне бухгалтера, а отже або:
- залишаться ще дрібніші “бізнеси для виживання”,
- або бізнес почне приховувати доходи.
Це посилить ринкову владу великих мереж, тиснутиме на постачальників, сприятиме зростанню цін — як це відбувається в країнах ЄС, де спрощені режими відсутні/обмежені та діють низькі пороги ПДВ.
🧨 Але реалістичний сценарій може бути ще гіршим:
- мікробізнеси почнуть масово закриватися,
- йти в тінь або “відкуповуватися” від податкової,
- а висококваліфіковані фрилансери активніше шукатимуть роботу за кордоном, де за подібні податки — краща якість держави і менше контактів із податківцями.
✅ Що можна зробити натомість?
Логічним рішенням було б встановити поріг реєстрації ПДВ на рівні верхнього ліміту спрощеної системи:
якщо не 3-ї групи (≈10 млн грн), то хоча б 2-ї (≈7 млн грн).
У ЄС поріг становить 85 тис. євро/рік (а для транскордонних операцій — 100 тис. євро), але для України він має бути вищим, бо наша система адміністрування ПДВ — одна з найобтяжливіших, а чим складніше адміністрування, тим вищим має бути поріг.
Нинішній поріг в Україні встановили у 2015 році, і якщо індексувати його на зростання мінімальної зарплати — як це роблять для фіксованого ЄП та ЄСВ — то виходить приблизно ті ж 7 млн грн.
❗️Якщо рахувати не “фіскальні надходження”, а реальні суспільні втрати — то варіант “залишити як є” виглядає набагато привабливішим, ніж запропонована “реформа”.
Читати всю статтю
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://zn.ua/ukr/finances/pdv-dlja-fop-realnij-analiz-vihod-i-vitrat.html
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Created: 22 May 2025
Responsible:
This channel relays data from the next publicly available source: https://t.me/costukraine, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.