DOU - Developers of Ukraine

Мінцифри анонсувало появу Реєстру реєстрів, що міститиме інформацію про всі державні електронні реєстри. Він має допомогти людям швидко знаходити, де зберігаються потрібні їм дані, а державним органам — ефективніше взаємодіяти між собою. Нині в Україні є 363 реєстри, зауважує DОU Олександр Закусило, директор директорату електронних реєстрів і даних Мінцифри. Ми дізналися в нього, чому реєстр створюють саме зараз, скільки грошей витратили на його розробку й коли він запрацює. Також поспілкувалися зі старшим експертом Академії електронного управління (Естонія) Олегом Бурбою. Він розповів, чим реєстр може стати в пригоді бізнес-аналітикам і розробникам і який досвід у цьому має Естонія. Довідково про директорат Мінцифри і команду. Директорат займається формуванням політики у сфері реєстрів, інтероперабельністю реєстрів, а віднедавна і відкритими даними. Залучений до творення стратегії використання хмарних технологій для державних даних. Один з напрямів, яким нині опікуються, — якість даних у реєстрах, що важливо для розробки більшості послуг Мінцифри. У команді 13 фахівців. 🧮 Навіщо зробили і скільки грошей витратили на розробку Головне призначення Реєстру реєстрів — упорядкувати публічні електронні реєстри й дати людям, бізнесу та органам влади актуальну інформацію про чинні в Україні. Тут не будуть міститися дані, лише опис того, що зберігається в кожному окремому реєстрі. За словами Олександра Закусила, у Реєстрі реєстрів можна буде знайти інформацію про: об’єкти — що саме містить кожен окремий реєстр. Наприклад, дані про фізичних осіб, юридичних осіб;статус реєстру: чи він у процесі створення, припинення або функціонує;систему, яка забезпечує роботу реєстру (якщо така є).нормативно-правову базу: посилання на акти, які регулюють функціонування реєстру.дані про держателя та адміністратора реєстру. Окрім того, тут закладено функцію встановлювати зв’язки між реєстрами та іншими ресурсами. Щодо кошторису, то Олександр Закусило розповів DОU: розробка Реєстру реєстрів обійшлася у два мільйони гривень. Реєстр створили за донорські кошти. Зокрема, за підтримки уряду Федеративної Республіки Німеччина і партнерів зі Східної Європи, GІZ, Академії е-урядування, Федерального міністерства економічного співробітництва. Уже за бюджетні кошти нині відбувається побудова КСЗІ (комплексної системи захисту інформації). Директор директорату Мінцифри додає: «Загальна сума — близько 500 тисяч грн. Тендери пройшли в кінці 2024-го. Тобто роботи із захисту тривають менше як квартал. Стандарт для КСЗІ — шість місяців, якщо ніхто нікуди не біжить. Враховуючи певні бюрократичні процедури, ми достатньо швидко рухаємося». 🦸‍♂️ Кому буде корисний серед розробників Олег Бурба з Академії електронного управління вважає, що реєстр буде цікавий аналітикам, бізнес-аналітикам, які залучені до реінжинірингу різних бізнес-процесів: «Йдеться про фахівців, які хочу зробити „аналогові“ послуги цифровими. Коли вони будуть працювати з реінжинірингом певної послуги, зможуть звертатися до Реєстру реєстрів і бачити, що з цієї теми вже є і де взяти. Бо зараз це наче в космосі робиться, без розуміння інформаційного поля. Бізнес-аналітики починають збирати ці дані в себе, якось їх обробляють, накопичують, формують нереальні структури даних, добігають до держателів реєстрів, усвідомлюють хибність своїх гіпотез і повертаються на стартову точку. Але навіщо це робити, коли є реєстр, який зберігає відомості про цю сутність? Візьміть їх звідти. Також це корисно розробникам, які займаються інтеграціями інформаційних систем. Реєстр реєстрів — це метадані про реєстри, які є в Україні. А власне відомості про ці об’єкти є в самих реєстрах». 👨‍👩‍👧‍👦 Навіщо Реєстр реєстрів державі та суспільству Загалом реєстром можна буде користуватися як каталогом і легше знаходити джерела даних. Олександр Закусило з Мінцифри пояснює: «Він стане в пригоді державним органам, яким при створенні послуг треба розуміти, де брати дані. Щодо деяких реєстрів це очевидно, для інших ні, оскільки загалом їх багато. Органи влади матимуть електронні кабінети, де зможуть заповнювати інформацію. А також реєстр потрібен громадянському суспільству. Будь-яка людина зможе зайти на сайт і побачити, які дані оброблює державний орган і для чого. Нині, щоб це зрозуміти, потрібно читати нормативні документи. Інформація в нормативці зібрана не компактно. І потрібно мати досвід, бути в темі, знати, чим відрізняються документи, які створюють реєстр, від документа, яким описується його порядок тощо. І це стане простішим і зручним. Для Мінцифри це теж важливий інструмент, оскільки ви не можете чимось керувати, якщо не ведете облік і не розумієте чітко, в якому статусі перебуває та чи інша сутність обліку. Зокрема, реєстр створений фактично чи лише на папері». Олег Бурба з Академії електронного управління ділиться досвідом Естонії, яка уже впровадила в себе схожий інструмент і автоматизує завдяки цьому різні процеси: «У них є схожа річ під назвою RІНА та інструмент RІНАКЕ, компонент управління даними. Цей реєстр — не просто каталог чи збір назв інших реєстрів. У ньому зберігається інформація про набори даних і їхню структуру, метадані. Коли ця система розвивається, стає простіше забезпечувати семантичну інтероперабельність, сумісність між реєстрами. Візьмемо для прикладу реєстр домашніх тварин. Я можу переглянути в реєстрі реєстрів, які об’єкти тут містяться. Які в нього сутності та атрибути, структура. І потім можу збагнути, які дата-сети звідти використати у своїх бізнес-процесах. Естонія просунулася тут набагато далі, ніж ми. Вони давно створили цей реєстр, і тепер на основі цих даних їхнє управління статистики оптимізує загальну роботу. Тобто вони бачать велику картину і кажуть: „Дивіться, у вашому реєстрі є отакий набір даних, для чого він вам, коли його можна взяти в базовому реєстрі?“. І прибирають таким чином дублювання, пробують оптимізувати інформацію, управляють даними. На своїх презентаціях естонські колеги візуалізують відомості реєстру реєстрів як дерево, і ти розумієш, звідки і які дані можна отримати. Наприклад, де зберігається ІD і в яких реєстрах використовується. Тому реєстр реєстрів — це модель єдиного державного інформаційного поля, яке показує дані, якими володіє держава. На цьому можна надбудовувати аналітичні інструменти, щоб розуміти, що автоматизувати». ⌛На якому етапі впровадження Реєстру Реєстр розробили і передали на баланс Мінцифри у кінці 2023 року, а тепер готуються впровадити його в промислову експлуатацію, ділиться з DОU Олександр Закусило. Це етап, коли програмні продукти створені, протестовані й налаштовані. Нині будують систему захисту інформації (КЗСІ), після чого можливо буде запустити реєстр повноцінно. При цьому нещодавно ухвалили закон, який скасовує КСЗІ і запроваджує інші системи захисту. 17 квітня президент його підписав. На запитання, що далі робитимуть, Мінцифри відповідає: «Ми відстежуємо зміни та як це впливає на вимоги до побудови захисту інформації в реєстрі. У будь-якому разі хочемо запустити і наповнити його до кінця року». 📌 Чому саме зараз виникла потреба запускати Реєстр реєстрів Створення реєстру було передбачено законом України, який набрав чинності на початку 2022 року. Раніше існував НРЕІР (Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів). «Він містив більш технічні дані — про засоби, на яких реєстр функціонує (операційні системи, мови програмування, фреймворки). Йому на зміну прийшов Реєстр реєстрів, якому надали інших характеристик. Зокрема, тут зробили фокус на дані: навіщо вони, на підставі чого зібрані і які з них будуть доступні для інформаційного обміну. Загалом потреба в такому реєстрі тісно пов’язана з інтероперабельністю, частково — з відкритими даними. Бо якщо хочете, щоб якісь дані публікувалися, треба знати, де вони містяться, хто є розпорядником», — зауважує Олександр Закусило. 📝 Як будуть його наповнювати Співробітники органів влади будуть вносити інформацію про свої реєстри. А Мінцифри перевірятиме валідність. Тоді інформація ставатиме публічною. Олександр Закусило з Мінцифри пояснює: «Зараз реєстр функціонує в межах середовищ, які готові для наповнення. Ми проводили тестування на певних даних для дослідної експлуатації, але це не є продуктовими даними. План такий: ми отримуємо КСЗІ, вводимо реєстр в промислову експлуатацію, відкриваємо можливість органам влади заповнювати поля. Паралельно підготували розпорядження Кабінету міністрів з вказівкою, до якого часу це зробити. Інформацію, яка була в НРЕІР, ми зберегли, вона буде доступна держателям для передзаповнення, але там змінилися набори полів, тож буде трохи роботи. Нині є 363 реєстри, які треба буде додати у Реєстр реєстрів». 🤔 Мати 363 реєстри — це добре? На думку Олега Бурби, це звичайна річ: «Їх для чогось створюють так чи інакше. Так історично склалося, що у нас немає реєстру населення. Ця інформація міститься в основних трьох реєстрах: ДРАЦС, ДРФО і ЄДДР. Також існують галузеві реєстри та інформаційні системи. Наприклад, чим замінити реєстр НАЗК? Або реєстр Пенсійного фонду? На базі кожного великого реєстру вже вибудована інформаційно-аналітична система. І є купа бізнес-процесів в державі, які використовують відомості з цих реєстрів».