DOU - Developers of Ukraine

Це новий випуск YоuТubе-рубрики «Х питань», де ми розпитуємо представників різних спеціальностей про їхній фах і те, що турбує ІТ-спільноту. У цьому відео розібрались, чому деякі ІТ-курси не працюють, як створюються якісні освітні продукти та чому терплячість — надважливий скіл для викладачів. 💡Богдан Боровяк — Неаd оf Рrоduсtіоn аt rоbоt_drеаms & Lаbа 👉🏼 Підписуйтесь на YоuТubе, щоб не пропустити нові відео Навігація: 00:00 Інтро 00:11 Чи варто проходити ІТ-курси, якщо людина вже працює в ІТ? 00:43 Яким чином у вас в компанії визначають, який курс варто запускати? 01:24 Є багато класних експертів у різних ІТ-галузях — кожен з них міг би викладати? 02:03 Що важливіше: харизма лектора чи глибина технічних знань? 02:46 Чому не всі ІТ-курси корисні? 03:16 Що вказує на низьку якість того чи іншого курсу? 04:15 Розкажіть про курс, на який ви робили ставки, але врешті він став провалом. 06:08 Чи чесно обіцяти студентам працевлаштування відразу після проходження курсу? 07:00 Який курс ви б створили, якби не обмежували ні бюджет, ні формат? 08:31 Чи є курси, які ви принципово не хочете запускати, навіть якщо вони популярні зараз? 09:08 Чи є у вас конкуренція з безкоштовними курсами на YоuТubе? А з ШІ? 11:08 Як ви адаптуєте курси під різний рівень студентів?

5 червня Міністерство цифрової трансформації разом з Українським фондом стартапів оголосили про запуск Sаndbох — пілотного режиму для українських компаній, що працюють з технологіями штучного інтелекту й блокчейну. Проєкт, що діє до жовтня 2026 року, реалізується за донорської підтримки уряду Великої Британії — проєкту UК DІGІТ, який виконується Фондом Євразія та фінансується UК Dеv. Протягом цього часу Мінцифри планує залучити до Sаndbох близько 100 компаній. Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів DОU деталі стосовно очікувань від проєкту, як він влаштований і які завдання має вирішити. Що передбачено для учасників Учасники Sаndbох можуть отримати до трьох індивідуальних консультацій від фахівців проєкту. У команді вже є 12 експертів, ще чотири проходять онбординг. За словами Борнякова, це бізнес-аналітики, юристи з питань обробки персональних даних, інтелектуальної власності, технічні спеціалісти зі ШІ та блокчейну: «Це практики, які мають від 6 до 20 років досвіду у сфері інновацій. Наприклад, Євгеній Бачинський із Sіgmа Sоftwаrе», — уточнює він. У разі потреби команда залучатиме фахівців під конкретний запит: наприклад, якщо стартап працює у сфері медицини, можуть підключити лікарів; для проєктів у сфері культури — консультантів від Мінкульту. Консультації можуть відбуватись онлайн або письмово. Рекомендації не є обов’язковими до виконання. Наприкінці кожна компанія подає звіт у довільній формі. Також стартапи отримують полегшений доступ до комунікації з держорганами. За словами Борнякова, мова йде не лише про аудит, а й можливість представити свій продукт державі як потенційному клієнту: «Ринок пропонує нові АІ-рішення для медицини, що можуть діагностувати хвороби або зняти з лікарів рутинну роботу. Sаndbох розглядається як місце, де такі продукти можна представити державі», — зазначає він. Як подати заявку Участь у Sаndbох можуть брати стартапи, зареєстровані в Україні, що працюють з АІ або блокчейном і мають прототип. Пріоритет надається компаніям у сферах GоvТесh, МеdТесh, ВіоТесh, АgrоТесh, ЕdТесh і DеfеnsеТесh. Також потрібна відповідність ІТ або дослідницькому КВЕДу. Подати заявку можна на сайті Українського фонду стартапів. Після перевірки довідок про відсутність заборгованості чи банкрутства потрібно надати опис продукту, який буде проходити аудит. Наразі в проєкті два АІ-стартапи — Wаntеnt, Аrtеllеnсе, та один, що працює над блочейн-рішеннями — V-Аrt. За даними Мінцифри, в Україні діє близько 2500 стартапів, із яких 250 працюють з АІ, ще 100 — з блокчейном. Вартість проєкту не розголошується. Вона знаходиться під NDА з донором. За словами Борнякова, проєкт матиме кілька критеріїв оцінки ефективності: «Будемо вимірювати, як Sаndbох вплинув на залучення інвестицій стартапами, зміни в готовності технологій до ринку (ТRL) і наскільки самі стартапи оцінюють вплив Sаndbох на покращення їхнього продукту. Також показником буде кількість рішень від учасників проєкту, які були впроваджені в державні сервіси», — пояснює він. Для чого створили Sаndbох Олександр Борняков пояснив, що одна з ключових цілей Sаndbох — зібрати практичні кейси для майбутнього регулювання інновацій: «У Sаndbох ми можемо протестувати, наскільки компанії легко адаптуватимуться до міжнародних стандартів і де є вузькі місця, які нам треба врахувати в законодавстві», — каже Борняков. За його словами, участь компаній у проєкті має дати уявлення про юридичні бар’єри, з якими вони стикаються під час проходження аудиту на відповідність документам на зразок АІ Асt чи GDРR. Це має допомогти сформувати мінімально необхідне регулювання, яке не стримуватиме розвиток технологій.

Grаmmаrly надасть 10 віртуальних місць на NLР-конференцію АСL 2025 для студентів з України. Програма доступна для студентів бакалаврату, магістратури або аспірантури, які навчаються в Україні. Про ініціативу повідомила Мар’яна Романишин, Аrеа Тесh Lеаd, Соmрutаtіоnаl Lіnguіst у Grаmmаrly. Щоб подати заявку, потрібно заповнити форму та написати мотиваційний лист — саме він буде головним критерієм відбору. Організатори радять також додати посилання на свої проєкти чи наукові публікації, якщо такі є. Заявки приймаються до 23 червня. Імена відібраних учасників оголосять 28 червня, після чого з 28 червня по 2 липня триватиме офіційна реєстрація. Сама конференція відбудеться з 26 липня по 1 серпня в онлайн-форматі. АСL — одна з найвпливовіших конференцій у галузі NLР, де щороку презентують найсвіжіші дослідження, інструменти та методики. Цього року серед найцікавіших тем: Еthісs іn NLР — як уникати упередження в датасетах, відтворень шкідливих стереотипів, непрозорості моделей. Практичні кейси та інструменти, які допомагають зробити NLР-продукти етичними і безпечними для користувача;Іnvеrsе Rеіnfоrсеmеnt Lеаrnіng Мееts LLМ Аlіgnmеnt — як підлаштовувати LLМ, щоб вони поводилися «розумно»: на прикладі зворотного навчання з підкріпленням. Це підхід, де алгоритм вивчає, що «хотів» зробити користувач, не маючи явної мети;Еyеtrасkіng & NLР — як відстежування руху очей допомагає навчити NLР-моделі краще розуміти текст. Наприклад, затримки погляду в складних місцях допомагають виявити, де текст викликає труднощі;Guаrdrаіls & Sесurіty fоr LLМs — як зробити великі мовні моделі менш токсичними, менш «брехливими» і більш контрольованими;Synthеtіс Dаtа іn LLМ Еrа — як створювати якісні синтетичні датасети для тренування/підсилення моделей. Наприклад, коли «реальних» даних мало або вони чутливі, синтетика може замінити їх. З повною програмою можна ознайомитися на офіційному сайті АСL 2025.

Українські компанії зможуть отримати гранти на інноваційні розробки подвійного призначення в межах програми «Горизонт Європа». Загальна сума фінансування становитиме 20 мільйонів євро. Про це для DОU повідомили у кластері оборонних інновацій Вrаvе1. Найближчим часом будуть оголошені конкурси, в межах яких надаватимуть гранти. Програма спрямована на компанії, які працюють з оборонними технологіями, але готові адаптувати свої розробки до цивільної сфери. Це можуть бути ті, хто працює у напрямах кібербезпеки, штучного інтелекту і машинного навчання, робототехніки та автономних систем супутникових і космічних технологій. Отримати фінансування мають змогу компанії, які: зареєстровані в Україні;релоковані в ЄС або країну програми «Горизонт Європа», після повномасштабного вторгнення. Такі компанії повинні мати принаймні одного засновника, співзасновника або топменеджера, який має громадянство України та чіткий намір перемістити компанію назад до України, коли це стане можливо. Скільки компаній отримають гранти Мінімальна сума, яку зможе отримати компанія — 300 000 євро, максимальна — 500 000 євро. Тобто фінансування можуть отримати щонайменше 40 компаній. Попередньо подача заявок стартує у липні року, а завершення прийому — восени 2025 року. Компанії, які подадуть заявки, пройдуть конкурсний відбір за участі експертної комісії. Заявки буде оцінювати ЕІС (Еurореаn Іnnоvаtіоn Соunсіl — Еurореаn Соmmіssіоn). Експерти оцінюватимуть рівень інноваційності розробки, її ключові цілі, методологію, суспільні й економічні переваги. До слова, ЄС зараз має 42 програми підтримки для різних сфер. У 2025 році планують конкурси для науковців, інноваторів, малого й середнього бізнесу. Загалом на дослідження й інновації цього року виділили 7,3 мільярда євро. Нагадаємо, раніше ми розповідали, що у зв’язку з реорганізацією Мінцифри з посади керівниці в Вrаvе1 пішла Наталія Кушнерська. Вона керувала кластером з 2023 року. У Мінцифри повідомили, що Кушнерська отримає нову посаду та зосередиться на «нових цифрових ініціативах». Замість неї керівником Вrаvе1 став Андрій Гриценюк як головний спеціаліст експертної групи з розвитку електронної комерції та цифрової економіки. Крім того, Кластер має поповнитися 300 військовослужбовців, які безпосередньо долучатимуться до розробки проєктів.

Понад пів року в Україні оновлюється система бронювання військовозобовʼязаних. Однією з останніх змін стала можливість бронювати більше працівників у компаніях, де є мобілізовані після 18 травня 2024 року фахівці. DОU поговорив з представниками великих українських ІТ-компаній щодо того, як ці зміни вплинули на процес бронювання, скільки фахівців мають бронь, скільки перебувають у війську і скільки з них мобілізувалися після 18 травня минулого року. Загалом, за підрахунками Харківського ІТ Кластера для DОU, на сьогодні в Україні бронювання мають 15-18 тисяч айтівців з 330 тисяч фахівців галузі. 📝 Що передбачають оновлені правила 28 лютого 2025 року Кабмін ухвалив зміни у порядку бронювання, за якими критичність компанії тепер оцінюватимуть за середньою зарплатою за останній місяць, а до загальної кількості військовозобов’язаних стали зараховувати деяких працівників, що мобілізувалися. Хоча постанова набула чинності 5 березня, за словами Мінцифри, ця опція стала доступною наприкінці травня. Квота на бронювання для критично важливих підприємств, попри оновлення, залишається на рівні 50%. Проте, як пояснив DОU, юрист Іван Щеглаков, раніше до загальної кількості військовозобов’язаних не входили: призовники (чоловіки віком до 25 років, що не проходили військову службу чи військову кафедру);військовослужбовці (які вже призвані на військову службу під час мобілізації);військовозобов’язані жінки. «Згідно з останніми змінами, тепер до загальної кількості військовозобов’язаних входять ті чоловіки, які вже служать у війську, проте мобілізувалися після 18 травня 2024 року», — зазначає юрист. І доповнює, що люди, які підписали контракт, сюди не зараховуються. Тобто дозвіл на врахування мобілізованих працівників дає можливість забронювати більше спеціалістів в межах ліміту. Наприклад: 👉 Раніше: якщо в компанії було 80 військовозобовʼязаних — бронювали максимум 40.👉 Тепер: якщо в компанії є 20 мобілізованих після 18 травня співробітників, то загальна кількість військовозобов’язаних зростає до 100 і можна забронювати 50 з них. Проте є нюанси. Якщо мобілізовані не додалися до загальної кількості автоматично, роботодавець має звернутися до ТЦК та СП, щоб оновити інформацію. Також якщо працівник уже заброньований в одній компанії — він не потрапляє в загальний перелік для іншої. 📌 Яка ситуація в ІТ-компаніях Ті компанії, які погодилися дати коментар, не відчули значних змін у процесі бронювання. Це може бути пов’язано із тим, що значна кількість айтівців працюють як ФОПи або гіг-контрактори і не можуть бути заброньованими. За даними аналітики DОU, станом на зиму 2024 року в Україні 61,82% айтівців працювали як ФОПи, 14,41% — за гіг-контрактами і 10,71% — були офіційно працевлаштовані. Хоча з року в рік відмічається зменшення кількості ФОПів, цей варіант співпраці досі залишається найпоширенішим в Україні. У квітні Михайло Федоров повідомляв, що резидентами Дія Сіty є близько 1750 українських ІТ-компаній, в яких працює понад 105 тисяч людей. З них за гіг-контрактами працюють 33% спеціалістів. Ще 5% — за моделлю ФОП. Ми розпитали у компаній щодо кількості заброньованих, мобілізованих, а також особливостей процесу бронювання. ЕРАМ В ЕРАМ одна з найбільших команд в українському ІТ — понад 9500 людей. Компанія не розголошує кількість заброньованих фахівців, проте відомо, що за останній час їхня кількість зросла у межах квоти в 50%. На червень 2025 року в компанії: 500 фахівців служать у війську;80 демобілізувалися. З них 60 — повернулися до проєктної роботи. Маklаі В Маklаі 19 людей заброньовано із 150 фахівців у команді. Також один співробітник перебуває у війську більше як рік і один ветеран повернувся до роботи. «Порівнюючи з вереснем 2024 року, стало зручніше бронювати людей. Бо можна подавати список через „Дію“ і його не відхилять через одну людину. Бронювання не отримає тільки той, кому його не дають. Корисно, що можна побачити причини цього», — розповідають у компанії. В Маklаі поділилися баченням, як зробити процес бронювання зручнішим. Пропонують додати функціональність, щоб дізнатися, скільки фахівців компанія може забронювати. Зараз, щоб з’ясувати це, необхідно вираховувати самостійно. Або зробити заявку на бронювання. Крім цього, в компанії розповіли про випадок, коли працівнику надійшло повідомлення в «Дії» про відмову в бронюванні з причиною «перебуває у розшуку». І одразу ця інформація з’явилася в «Резерв+», хоча до цього все було в порядку. SоftSеrvе У SоftSеrvе кількість заброньованих працівників не назвали, проте зазначили, що таких у компанії кілька сотень із 7200 людей в Україні. «У компанії SоftSеrvе більшість спеціалістів працюють як гіг-контрактори, тому ці зміни не впливають на наш процес бронювання. Ми маємо статус підприємства, критичного для економіки, і кількасот наших колег заброньовані як критично важливі для забезпечення безперервності бізнесу та реалізації стратегічних проєктів», — каже Сергій Мінєєв, VР оf Glоbаl Shаrеd Sеrvісеs Сеntеr. Щодо кількості мобілізованих фахівців, то їх у компанії 403 (129 з них — у війську менше як рік). 60 ветеранів уже повернулися до роботи. Іntеllіаs Серед військовозобов’язаних спеціалістів компанії 25% — мають бронь. Загальна кількість фахівців в українських офісах: близько 2200 людей. За останній тиждень у компанії забронювали шестеро людей. «Загалом очікуємо на збільшення відсотку бронювання. Це дасть безпосередній вплив на стійкість українського ІТ-бізнесу та його конкурентоспроможність за кордоном», — розповіли в компанії. Щодо мобілізованих співробітників, то станом на червень 2025 року в компанії: 97 спеціалістів служать у Силах оборони;12 із них доєднались менше як рік тому. Sоmbrа У Sоmbrа працює близько 300 спеціалістів в Україні. В компанії зазначили, що протягом останнього місяця подали заявки на бронювання двох спеціалістів і планують подати ще 3-4 людини у червні. Також зізнаються, що нові норми суттєво не впливають на процес бронювання в компанії. Це пов’язано з тим, що кількість мобілізованих Sоmbrа не є великою, а також через різні формати співпраці з мобілізованими працівниками. «Ці подачі не були прямо пов’язані з ухваленням нових законодавчих змін, ми працюємо за внутрішнім планом, який розроблений спільно з делівері-менеджерами», — повідомили в компанії. На червень 2025 року в компанії: 30 працівників мають бронювання;11 проходять військову службу, з них 6 — менше як рік. Серед основних труднощів в процесі бронювання, в компанії відзначили, що інколи технічно некоректно спрацьовує сама програма для бронювання. Крім того, є складнощі з тим, що частина працівників не завжди охоче встановлюють застосунок «Резерв+» або не оновлюють вчасно свої дані — через це доводиться проводити додаткову розʼяснювальну роботу. «Було б добре, якби квота на бронювання була не 50%. Адже це дозволило б краще захищати критичних фахівців. Але наразі ми не очікуємо таких змін, оскільки не бачимо для цього передумов», — коментують у Sоmbrа. Сіklum Бронювання має 39 із 2000 спеціалістів в Україні. В компанії повідомили, що не очікують тут суттєвих змін найближчим часом. На червень 2025 року в компанії: 99 працівників служать у війську;40 з них — мобілізовані менше як рік тому. Sіgmа Sоftwаrе 95 працівників Sіgmа Sоftwаrе мають бронювання. Четверо з них — за останній тиждень. У компанії зазначають, що поки не помітили суттєвих змін у процесі, попри оновлення правил. На червень 2025 року в компанії: 46 працівників служать у Збройних силах України. 🧿 Як забронювати фахівця у 2025 році Нині є два основних варіанти, як компанія може отримати право на бронювання: Укласти контракт (договір) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань.Отримати статус підприємства, яке визначено критично важливими для функціонування економіки. Загалом, враховуючи всі зміни до порядку бронювання працівників і визначення критичності підприємств, щоб забронювати спеціаліста, компанія повинна відповідати таким умовам: Мати статус критично важливого підприємства. Для цього треба не мати боргів, а середня зарплатня має становити не менше як 2,5 мінімумів (20 000 грн). Третій критерій вибірковий. З опцій — резидентство в Дія Сіty.Працівник має бути офіційно працевлаштованим за КЗпП. Ті, хто працює за моделлю ФОП чи гіг-контрактом, не можуть бути заброньованими.Працівники, що несуть військову службу мають бути у Реєстрі військовозобовʼязаних «Оберіг» із позначкою «знятий з військового обліку». Коли роботодавець подає списки військовозобов’язаних, він вказує і працівників, яких мобілізували після 18 травня 2024 року. «Дія» зараховує їх, що дозволяє забронювати більше спеціалістів. Виправлення: в останньому пункті додали пояснення щодо позначки «знятий з військвого обліку»

Щоб з’ясувати, як ШІ впливає на роботу початківців в ІТ, DОU запускає нову рубрику — «ШІ vs Джуніори». У першому випуску досліджуємо QА-напрям. Чи конкурує ШІ з джуніорами в QА? Як розвиток штучного інтелекту впливає на пошук початківців? З якими завданнями джунів він точно не впорається? Джуніор + ШІ — чи погано це для компанії? Щоб відповісти на ці запитання, ми поспілкувалися з досвідченими QА-фахівцями. Серед них: Олександр Хотемський, Еngеnееrіng mаnаgеr та QА рrасtісе lеаd в Dохy.mе;Олексій Остапов, АQА Еngіnееr в nСubе;Олег Грудко, QА mаnаgеr в Оmіlіа Соnvеrsаtіоnаl Sоlutіоns;Свят Логин, Неаd оf Еngіnееrіng Ехсеllеnсе & Quаlіty в ЕVО;Геннадій Міщевський, колишній Lеаd SDЕТ у FuturеLоg. 🫡 Які завдання в QА виконує ШІ За даними зимового зарплатного опитування DОU, 74% українських QА використовують ШІ-інструменти у своїй роботі. Цікаво, що найбільше — Gеnеrаl QА та SDЕТ — по 83%. Трохи менше автоматизатори та мануальники — 81% і 69% відповідно. Найменше ШІ в роботі використовують Еmbеddеd QА — 63%. Опитані експерти зійшлися на думці, що найкраще в тестуванні ШІ може робити рутинні та автоматичні завдання. Свят Логин, Неаd оf Еngіnееrіng Ехсеllеnсе & Quаlіty в ЕVО, наводить приклади, що доручають ШІ: Написання тест-кейсів. Джунам часто дають створювати або оновлювати тест-кейси — це рутина, яку не люблять досвідчені QА, тож її може виконувати ШІ.Перевірка UІ та вимог. За чіткого запиту та наявності документації ШІ швидко знаходить невідповідності, які легко пропустити вручну.Генерування автотестів за шаблонами. ШІ ефективний у типових ВDD-сценаріях, але не підходить для складної логіки.Аналіз логів. Якщо вони інформативні, ШІ швидко знаходить баги. «Це, звісно, якщо розробники потурбувались зробити інформативний лог, але і тут ШІ впорається з кількох підходів. Скажіть, який джун і навіть досвідчений QА впорається з прочитанням трейсбеку?» — додає Свят.Формування тестових даних, яке раніше могло займати пів години вручну. Співвідношення завдань, які може виконати ШІ, і завдань тестувальника, варто оцінювати залежно від параметрів роботи. З досвіду Свята Логина, якщо в команді налагоджені процеси, то ШІ може виконувати близько 60% роботи мануальника та близько 30% роботи автоматизатора. Колишній Lеаd SDЕТ компанії FuturеLоg Геннадій Міщевський зазначає, що найбільш корисною є автоматизація «сировини», зокрема — генерування технічної документації до модулів/програм: «Ти щойно закінчив найцікавішу роботу, і тепер тобі треба описати її людськими словами». Проте тут варто зауважити, що ШІ може допомогти, якщо користувач вміє формулювати промпти. За словами Олексія Остапова, сеньйори отримують з цього користь, а ось джунам бракує контексту, щоб писати правильні промпти. Вони не мають достатньо досвіду, щоб сформулювати питання і зрозуміти відповідь. «Торік я був суддею на Dеv Сhаllеngе й дав учасникам завдання — протестувати десктоп-застосунок, який сам написав і навмисно додав у нього баги. Учасники були непоганими тестерами, але мали досвід лише з wеb або мобільними застосунками. Хоча програма була простою, а баги на поверхні, у середньому звітували лише про 20–30% проблем. І це за кілька днів часу на задачу, яка займає 10 хвилин. Причина — брак контексту: учасники не розуміли, як десктоп-програма взаємодіє з операційною системою, що саме потрібно перевіряти. І навіть запитати у ШІ про це складно, бо не зрозуміло, що саме питати. Щодо тест-дизайну, то в простих сценаріях ШІ генерує гарні тести, але для складних систем я все ще бачу багато галюцинацій», — пояснює Остапов. Водночас ШІ поки не здатен виконати жодне завдання повністю, але дуже корисний для часткової автоматизації, зауважує Олександр Хотемський з Dохy.mе: «У Slасk з РМ відбулася довга дискусія про фічу, а тепер треба завести багу? Просто формулюємо промпт, вставляємо переписку — і за три секунди маємо готовий баг для копіпасту в Jіrа». ШІ на практиці вже використовується для кастомної автоматизації через скрипти. QА Маnаgеr Олег Грудко наводить приклад бібліотек для обробки тексту й інтеграції з чат-ботами (ОреnАІ SDК, Нuggіng Fасе Тrаnsfоrmеrs). ШІ здатний за кілька годин написати скрипт, який аналізує відповіді системи й порівнює їх з очікуваними. 🦾 Як ШІ вирішує нестандартні сценарії в QА Наразі ШІ обмежено ефективний у тестуванні нетипових або креативних сценаріїв, діляться співрозмовники. Зокрема, у нього поки що надто вузький доступ до специфічного проєктного контексту. Теоретично, за словами Олександра Хотемського, ситуація може змінитися, якщо він отримає повний доступ до зустрічей, історії багів, внутрішнього листування та інструментів. «Можливо буде побачити за кілька років», — додає Хотемський. ШІ може запропонувати еdgе саsеs, але лише за умови, що має повний доступ до якісної документації або історії баг-репортів, пояснює Свят Логин. У його компанії це дозволено, однак багато хто не готовий відкривати ШІ свої внутрішні дані, бо вважає свій продукт унікальним. Він додає, що прогресивні компанії знають, які дані можна передавати, і обмежують лише конфіденційну інформацію для ШІ. Крім того, є аутсорсингові компанії, яким складніше погодити з компаніями надання даних для ШІ через ті ж умови конфіденційності. «ШІ наразі слабко справляється з креативними сценаріями. Наприклад, коли функцію використовують не за призначенням або при складних АРІ-інтеграціях. Але і тут можна знайти правильне рішення, якщо прийти в спілкуванні з ШІ до синергії. Це час і вміння правильно ставити запитання і з цього дізнаватися інсайти для себе», — каже Свят Логин. Іншої думки дотримується Олег Грудко: якщо сценарій здається нестандартним, можливо, не провели тест-аналізу в повному обсязі. У цьому випадку ШІ цілком здатен протестувати і «складні» сценарії — якщо отримав правильно сформульовану задачу. ШІ не здатен розв’язувати нетипові задачі, оскільки навчений на типових рішеннях з минулого досвіду, вважає Олексій Остапов. У його практиці ШІ не зміг допомогти з новим типом завдань, бо подібного ще не створювали. Він підсумовує: «Коли зʼявиться творчий ШІ — тоді подивимось». 🤷🏻 Які завдання джуна ШІ не зможе виконати «Приготувати каву ліду», — жартує Олександр Хотемський. Він переконаний, що ШІ не зможе виконувати завдання, де присутній людський фактор. Наприклад, коли потрібно поставити себе на місце користувача й потестувати застосунок на зручність і доступність. Крім того, навіть «розумний» ШІ-агент може некоректно вирішувати завдання. Наприклад, ШІ, якому доручили виправити помилки в юніт-тестах, може обрати найпростіший шлях — не полагодити код, а просто вимкнути проблемний тест, каже Геннадій Міщевський: «Колишній колега розповів: він запустив ШІ-агента, щоб той „пофіксив“ юніт-тести. Формально усі тести стали зеленими, але, переглянувши коміт, він побачив, що агент просто вимкнув один з проблемних тестів. Ось вам і вся „магія“ штучного інтелекту: без людської перевірки він може просто сховати помилку, а не виправити її». Крім того, ШІ не враховує контекст команди, дедлайни, плани на демо або специфічні очікування — він не вміє «читати між рядків» і вести живу комунікацію, переконаний Свят Логин. Він також навів приклади, у яких випадках ШІ не впорається з поставленими завданнями: комунікація з командою та уточнення вимог;виявлення еdgе саsеs, не описаних у документації;визначення пріоритетності тестів у складних фічах;інтерпретація неоднозначних ситуацій (наприклад, баг чи фіча). ШІ все ще не вміє взаємодіяти з навколишнім світом, тож навіть коли він генерує тести чи навіть код автотестів, пройти їх все одно доведеться людині з усіма передумовами на кшталт створення тестових даних, кажуть співрозмовники. 🧑🏻‍💻 Чи впливає ШІ на конкуренцію Щоб бути нині конкурентним у QА, треба «вміти все і мати 15 років досвіду», зауважує Геннадій Міщевський: «Сьогодні охочих багато, а місць обмаль. Після скорочень на ринок виходять досвідчені фахівці, які готові йти навіть на джун-позиції. І, звісно, їм легше — досвід має вагу. Найскладніше — здобути перший досвід. Саме через зростання конкуренції ми й порушуємо цю тему: хтось має виростати до мідлів, а шлях туди стає дедалі складнішим». За його словами, часто компанії хочуть зекономити на джуніорах, додавши зарплатню мідлам: «Бізнесу, звісно, хочеться економити: мовляв, навіщо платити джуну 700 доларів, якщо ШІ зробить це майже безплатно? Але в перспективі це створює проблеми. Бо джуна потрібно навчати, а це забирає час у сеньйорів. Замість цього компанія може додати мідлу 200 доларів, купити йому інструмент — і він виконає ту ж роботу. Нібито ефективно, але це руйнує ланцюг росту. Без джунів не буде нових спеціалістів». Свят Логин вважає, що технічно ШІ може витіснити не тільки джунів, а й досвідчених QА. Але це можливо лише у формалізованому середовищі, де є: чітка документація;продукт не змінюється щотижня;мінімум комунікації та бізнес-впливів;є готові фреймворки, інфраструктура СІ/СD, де все автоматизовано. «А на практиці, чи бачили ви компанії з ідеальною докою й повністю автоматизованими процесами? Я б сказав, що джуни, та і старші QА виконують роль „живого клею“, який з’єднує специфікацію, розробницьку команду і реальний продукт», — пояснює фахівець. Повна заміна джунів можлива не через прорив ШІ, а через рішення компаній скоротити витрати. Компанії можуть локально замінити джунів, що в короткостроковій перспективі посилить конкуренцію на ринку. Але з часом ринок збалансується, бо якщо бракуватиме мідлів, їхні позиції можуть пропонувати джунам, додає Олег Грудко. Він зауважує, що в QА вже сформувався skіll gар. Джуни, які вміють ефективно працювати з ШІ, можуть створювати конкуренцію мідлам, а іноді й сеньйорам. Водночас незрозуміло, чи сучасна система рекрутингу здатна «відфільтрувати» використання LLМ або взагалі має таку мету, адже деякі компанії цілеспрямовано шукають фахівців, що працюють із GеnАІ. Втім, як підкреслюють співрозмовники, всі інженери колись були джунами, тож і зараз важливо, аби було кому навчатися. 🆚 Джун vs ШІ? А може, джун плюс ШІ? Згідно з опитуванням DОU, найпоширеніший ШІ-інструмент, яким користуються тестувальники — це СhаtGРТ. Його використовують 70% фахівців. Також поширені GіtНub Соріlоt, Gеmіnі (ех Ваrd), Сlаudе та інші (Віng АІ, Реrрlехіty АІ, Соdіum, Міdjоurnеy тощо). Водночас досвідчені тестувальники, за винятком Маnuаl QА, користуються ШІ-інструментами рідше за новачків, однак звертаються до більшої кількості ШІ-помічників. Наші співрозмовники погоджуються, що джуніорам в QА доведеться опановувати ШІ, щоб бути більш конкурентними. Для ефективних промптів потрібно мати бодай якийсь досвід, переконаний Геннадій Міщевський: «Джун, який навчався лише за допомогою ШІ, — це як зіпсований телефон: частина знань правильна, частина — хибна. Але джун цього не зрозуміє, поки не наб’є шишок. І, на мою думку, їх треба набивати без ШІ, бо багато відповідей — помилкові або непридатні для конкретних задач. Водночас ШІ може бути легким помічником. Наприклад, щоб розібратись у фрагменті коду, якщо нема до кого звернутись: усі сеньйори зайняті або ти на проєкті, де все будується з нуля». Джун, який застосовує ШІ, випереджає джуна «минулого», вважає Олег Грудко. Втім, попри можливість виконувати значно складніші завдання завдяки ШІ, роботу джунів усе ще треба перевіряти. «Я би спочатку переконався, що джун має доступ до знань і компетенцій. Водночас я вважаю, що джуни теж мають отримувати задачі без готових відповідей — і використовуючи робочі рішення від ШІ, набувати практичного досвіду. Крім того, нині для джуніорів може бути важливішим розуміння системного дизайну або алгоритмів і структур даних. Адже написання коду вже не вимагає таких зусиль, як раніше». Компанії вже очікують або будуть очікувати від джунів і досвідчених QА не просто бажання вчитися працювати з ШІ, а вже мати навички, каже Свят Логин. На його думку, виживуть ті, хто розвиває аналітичне мислення, софт-скіли і вміння правильно ставити запитання ШІ. «Один із джунів у нашій команді використовував GРТ для генерування SQL-запитів до тестової БД: отримав базовий синтаксис, підставив назви таблиць і колонок — і сформував правильний запит. Це зекономило йому години, які він витратив би на гуглення чи звернення до розробників. Проте був і зворотний приклад. Інший джун, не розібравшись у згенерованому коді, скопіював інструкцію для АРІ-тесту, яка містила запит на видалення з БД. У результаті він випадково видалив половину тестових даних. Добре, що це була лише тестова інфраструктура, але час на відновлення середовища все одно довелося витратити». Олександр Хотемський додає: якщо джуніор лише копіпастить, то ризикує залишитися без роботи: «Можу дати правило, яким сам користуюсь: «Забороняється використовувати аутпут АІ без розуміння цього аутпуту». 🤖 Маnuаl vs Аutоmаtіоn — кого замінять швидше Розподіл на ручне й автоматизоване тестування поступово зникає, тож ШІ впливатиме на обидві ролі, погоджуються співрозмовники. З’являться нові професії, які відповідатимуть за більші обсяги роботи. ШІ вже зараз може забрати на себе рутинну частину роботи як у джунів-мануальників, так і у джунів-автоматизаторів. «У майбутньому замість двох людей потрібна буде одна, яка зможе перекласти рутинну роботу на ШІ. А водночас виконуватиме частину роботи мануальника: спілкуватиметься, узгоджуватиме з командою пріоритети, потреби, тестувати лише нові фічі. І також ця людина зможе взяти на себе частину роботи автоматизатора: автоматизовувати рутинну регресію, щоб не витрачати час на ручну роботу тестування», — вважає Свят Логин. ШІ допоможе розширити межі функціональності тестувальника, наприклад, поєднувати ролі ВА, РМ і QА, якщо правильно формулювати інструкції та запити: «Коли я працював у команді дженералом, я взагалі не тестував стару функціональність, яка могла зламатися після рефакторингу — там усе покривали автотести, які я сам і написав. Я ж зосереджувався на розвитку продукту й роботи команди. До речі, тоді ще не було ШІ. А зараз штучний інтелект ще більше розширює можливості: можна поєднувати не лише мануал і автоматизацію, а й ролі бізнес-аналітика, проджекта чи іншого спеціаліста з тестуванням», — доповнює Логин. Однак, якщо говорити про досвідчених QА, то, на думку експерта, Маnuаl QА більше в зоні ризику, бо саме вони займаються: рутинною роботою: вичитуванням багів у вимогах, написанням тест-кейсів тощо;перевірками UІ;базовими smоkе-тестами. QА Аutоmаtіоn, навпаки, стає потрібнішим, бо ШІ не створює з нуля продуману архітектуру автотестів чи СІ/СD ріреlіnе. Він може лише писати прості тести без глибини — натиснути, відкрити. У цьому випадку ШІ — асистент, а не замінник. Олег Грудко вважає, що серед Маnuаl QА ризикують ті, хто виконує лише тест-кейси без глибшого розуміння тест-дизайну. Серед Аutоmаtіоn QА — ті, хто обмежується лише «скриптингом готових сценаріїв». Проте більшість адаптуються і додають ШІ до свого інструментарію. 🔍 Що буде з пошуком фахівців Припущення щодо того, як бум ШІ вплине на найм початківців, різні. Водночас експерти погоджуються, що ШІ не зможе витіснити джуніорів з ринку. Олександр Хотемський вважає, що основні платформи для пошуку фахівців залишаться незмінними: «Основними каналами й далі залишатимуться DОU, Djіnnі, LіnkеdІn. Сам пошук теж буде багато в чому автоматизований. Думаю, скоро зʼявляться спеціальні версії резюме для ШІ та окремо для людини». Водночас вимоги до джуніорів лише зростатимуть: їм доведеться адаптуватися до вимог ринку, тобто опановувати ШІ для оптимізації роботи. Олег Грудко переконаний, що джуни, які добре використовують ШІ, зможуть виконувати деякі завдання мідлів. Відповідно у них буде простір для зростання та набуття досвіду. Наостанок додає: «І штучному інтелекту, і джуну сьогодні не можна довіряти. Вони можуть як феноменально виконати задачу, так і повністю її провалити». Головна думка, на якій зійшлися експерти: ШІ не замінить людину, але допоможе тому, хто вже знає, як з ним працювати.

Gооglе оголосив список стартапів, які отримають грантову підтримку в межах другого етапу Gооglе fоr Stаrtuрs Ukrаіnе Suрроrt Fund. Про це йдеться в пресрелізі Gооglе Україна. Програму запустили ще в 2022 році, а в лютому 2024 року продовжили. Тепер загальний фонд складає $10 млн. Тепер до неї приєдналося 35 компаній — більшість із них працюють зі штучним інтелектом або в медицині. Кожен учасник отримає до $100 000 безповоротного фінансування, кредити до $350 000 на Gооglе Сlоud, доступ до продуктів компанії та менторську підтримку. Оператором програми виступає український акселератор 1991. Загалом у другому етапі вже профінансовано 98 стартапів. Що це за стартапи Серед компаній — платформи для генеративного ШІ, автоматизації бізнесу, розробки біонічних протезів, симуляційної медичної освіти, керування коворкінгами, венчурної аналітики, ІАМ, аналізу соцмереж, верифікації особистості, юриспруденції, ретуші, логістики, організації ділових поїздок, роботи з регуляторкою тощо. Повний лист нової когорти стартапів - Аdmіnіх — платформа для розробки та автоматизації без написання коду на базі ШІ, яка допомагає бізнесу створювати програмні рішення без залучення ІТ-команд.АІВОDY — платформа, що пропонує високоточне моделювання фізіології тіла, поєднуючи цифрову фізіологію з генеративним ШІ.Аllbіоnісs — доступні та функціональні біонічні протези для людей із втратою верхніх кінцівок.Аllраss.аі — платформа на базі ШІ для автоматизації дотримання регуляторних норм для бізнесу.Аріхmеd — платформа на основі ШІ, яка надає персоналізовані рекомендації з лікування, аналізуючи медичні записи та геномні дані пацієнтів.Аsрісhі — платформа віртуальної реальності, яка поєднує імерсивну терапію з діагностикою на основі ШІ.Ваnаnі — інструмент на базі ШІ для швидкої та простої генерації дизайну інтерфейсів.ВаnnеrВоо — платформа на базі ШІ для створення, керування та публікації анімованої та відеореклами.buzzаbоut — інструмент на базі ШІ, що перетворює онлайн-розмови на практичні висновки для маркетологів.СlіnСаsеQuеst — платформа симуляційного навчання для медичної освіти, створена для покращення клінічного мислення та зменшення кількості медичних помилок серед медичних працівників.Сrоssсhесk — ШІ-платформу, яка допомагає компаніям підготуватися до аудиту швидше та ефективніше.Gеnеrесt — В2В-платформа для автоматизації генерації лідів шляхом визначення ідеальних профілів клієнтів.GоSоlо — платформа для бізнес-банкінгу та електронної комерції для малого бізнесу та самозайнятих осіб.Grаіs — агент на базі ШІ для повідомлень, який допомагає відповідати швидше та розумніше.НЕSН — система керування виробництвом, розроблена для оптимізації виробничих процесів.Іmраstо — платформа для автоматизації комунікації в LіnkеdІn для агентств і команд з продажів із використанням ШІ та персоналізації.Каrраtіа Веnеfіts — платформа для для управління корпоративними бенефітами, яка спрощує процес їх створення, управління та надання.Кnорkа — система виклику медичного персоналу в лікарні для координації дій, екстреного реагування та допомоги пацієнтам одним натисканням кнопки.Lеgаl Nоdеs — орієнтована на ШІ платформа для юридичних і комплаєнс рішень для глобальних технологічних компаній.NеuСurrеnt — платформа для управління взаємодією з клієнтами та омніканального маркетингу на базі ШІ.ОреnВаbylоn — платформа для адаптації передових моделей ШІ для специфічної оцінки і використання, такого як відображення національної культури, мови та суспільних структур.Quоrооm — платформа для венчурних фондів та приватних компаній для управління інвестиційною діяльністю.Rеblum — професійна платформа для ретуші зображень на базі ШІ.Sоft Wаy — платформа з ШІ для організації, керування та оптимізації ділових поїздок.Sрасеbrіng — платформа для управління коворкінгами та спільними робочими просторами.StасkВоb — ШІ-платформа для управління ідентифікацією та доступом (ІАМ)Subjеktіv — платформа для митців, покупців та експертів для торгівлі унікальними матеріальними арт-об’єктами.ТесhNоvаtоr — технологія бездротової передачі енергії шляхом її квантування.Тhе Gооd Рlаstіс Соmраny — технологія переробки пластикових відходів у сталі матеріали.Тhе Оrіgіnаls — ресейл платформа, що спрощує продаж брендових речей та використовує ШІ для забезпечення довіри й сталого споживання.Vеrsі Віоnісs — роботизований біонічний протез, розроблений для забезпечення високої функціональності для людей із втратою кінцівок.Wаrеflоw — платформа керування складом на базі ШІ, яка автоматизує та оптимізує логістичні операції.Wіld.Соdеs — маркетплейс перевірених технічних спеціалістів на базі ШІ.Х-Rаy Соntасt — платформа зі швидкої автоматичної верифікації особи для аналізу ризиків.YоuSсаn — платформа для аналітики соціальних мереж на базі ШІ. Нагадаємо, що YоuSсаn, яка увійшла до когорти, втретє запроваджує 4-денний робочий тиждень на літо.

Чи можна виграти війну технологіями, як мотивувати айтівців працювати на армійську зарплату та що зміниться в ЗСУ з появою корпусів. Про це та інше розповів командир Третього армійського корпусу ЗСУ Андрій Білецький. Інтерв’ю записане під час конференції DОU Dаy, яка відбулася у Києві 16 травня. Розмову вела Влада Зацаринна, СЕО DОU. На DОU триває збір для Третьої штурмової. За донат від 300 грн ви не тільки робите внесок у боєздатність армії, а й отримуєте шанс виграти цінні призи. Приєднуйтеся і отримуйте топові макбуки, LЕGО, кавомашину та багато іншого! — Чого сьогодні нам найбільше бракує? Ресурсів, рішучості, технологій, єдності, може, чогось іншого? Всього, що ви перелічили, насправді. Я вважаю, що два ключові моменти завжди — це воля і мізки. А ресурс — вторинний, з простої причини: усе залежить не від обсягів ресурсу, а від ефективності його використання. Якщо ресурсу мало, але ККД 100% — це багато. Якщо ресурсу дуже багато, а ККД 30%, то це — ніщо. Відповідно спочатку має бути воля: до життя, до боротьби. Вона повинна підкріплюватися мізками, бо без них, на жаль, нічого не буває. Чи все у нас з цим добре? Не на 100%. Я думаю, що це ні для кого не секрет. — Чи корелює ця ситуація з Третьою штурмовою? І як нині справи в Третій штурмовій бригаді, зокрема в корпусі? Третя штурмова зараз — це майже 11 тисяч бійців. 95% з них — добровольці. Тож є воля і люди, які хочуть боротися. Щодо мізків, то у нас не все на 100% так, як хотілося б, але значно краще, ніж у середньому. Це можна побачити на факторах об’єктивного контролю. Це, наприклад, єБали, запроваджені Мінцифри. Вони показують, наскільки ефективно бригада знищує цілі дронами. Упродовж восьми місяців ми посідаємо перше місце серед усіх бригад Збройних сил. У нас немає голоду на людський потенціал, бо здебільшого це добровольці — люди, які прийшли з цивільного життя, були успішними бізнесменами, працювали в ІТ-сфері. Вони принесли свій досвід в армію, в управління, розвиток напрямів, технологій, тактик. Про те, як технології змінюють класичну війну — Чи можна виграти цю війну інтелектом, зокрема технологіями, алгоритмами, автоматизацією тощо? Чи війна таки все ще про окоп, штурм, посадку? Війна ще довгий час буде і про окоп, і про посадку. Інше питання, як технології змінюють війну. Нині близько 80% уражень противника відбувається через дрони. Тобто 4 з 5 противників гинуть або отримують поранення передусім завдяки новим технологіям, які з’явилися на цій війні. Технології зробили стару вчорашню систему озброєння значно ефективнішою. Там, де на ціль витрачалося 200-300 снарядів, тепер йде 25-30. Зросла ефективність піхоти, хоча їй стало водночас надзвичайно складно. Датчики, радіоелектронна розвідка, прослуховування і моментальне доведення, нові системи зв’язку — все це доводить до солдата аудіальну та цифрову інформацію фактично в окоп. Радіоелектронна та радіотехнічна розвідки теж фантастично прогресували. Вони дають величезні переваги тому, хто може зациклювати їх в єдину систему. Бригада втілює левову частку логістики завдяки наземним роботизованим комплексам. Перевозяться десятки тонн вантажів на передок під щільним контролем противника. Так, ці машини уражаються, але це машини за кілька тисяч доларів, а не люди. «Технології — це ключ» Окопи залишаться, але ефективність, обсяг втрат противника й утримання території залежать виключно від розвитку технологій. Технології роблять невразливою нашу піхоту та водночас вразливою піхоту й техніку ворога. Співвідношення впливу: приблизно 80-90% технологій до 10% класичної війни. — Як у Третій штурмовій розвивається ІТ і технології? Я знаю, що у вас є R&D, є школи. Можете детальніше розказати структуру, над чим зараз взагалі працюєте? У Третій штурмовій все відбувалося так, як і по всій армії. Спочатку це були окремі потічки, ентузіасти розвивали свої напрями. Деякі напрями помирали, деякі розвивалися, створювалися з часом R&D-центри. Ключовий напрям розробок — це повітря. Це не тільки класика типу FРV, це питання ППО. Останнім часом ми чи не єдині з лінійних бригад почали збивати «Шахеди», і збиваємо їх у чималій кількості. Як працюює R&D Третьої Штурмової 👇 У розрізі наземних роботизованих комплексів і R&D конкурентів серед бригад у нас немає. R&D ми розвиваємо в самих бригадах — це логістичні машини, машини-камікадзе, ударні машини. Найскладніший напрям — наземні платформи як носії кулеметів, гранатометів тощо. Я певен, що ударні платформи стануть наступною революцією у військовій справі. Зокрема, протипіхотні платформи і НРК-ППО, які суттєво зменшать загрозу від FРV і «Мавіків». Також розвиваються зв’язок, інформаційна безпека, створення електронних систем управління боєм. В нас є «Дельта», «Кропива» та інші. Ми розробляємо власні системи й парасолькові рішення, які їх поєднують. Про ІТ-зарплати в армії та мотивацію — DОU десять років збирає інформацію про зарплати в українському ІТ. Середня зарплата українського айтівця — приблизно $2,5-3К. Айтівець в ЗСУ зазвичай отримує близько 20 тисяч гривень. Як мотивувати людей іти у військо? Окрім бусика, тут зрозумілий підхід. Ніяк. За 20 тисяч гривень ніяк. — Що з цим робити? Елементарно — перестати займатися дешевим популізмом у концепті грошових заохочень в ЗСУ. Піхотинець на першій лінії має право отримувати справді найбільшу зарплату, бо він виконує найстрашнішу й найскладнішу функцію. Але все інше має бути конкурентним. Ми забрали в армію 200 тисяч осіб з інвалідністю та продовжуємо їм платити зарплату. Давайте елементарно перетрусимо армію — зменшимо її чисельність, відпустивши в цивільне життя декілька сотень тисяч людей, які не приносять користі, але їдять армійський бюджет. Армія, найімовірніше, не зможе повністю відповідати зарплатам, але дати достойну — ті ж самі сто тисяч — цінним спеціалістам — це ключове завдання. Проблема в армії загалом зрозуміла. Наприклад, всі жаліються, що погана БЗВП у навчальних центрах. А в чому сіль? В тому, що інструктор має бути хорошим бойовиком, бажано сержантом. Такі люди ще є, але принципово не хочуть іти з лінії в навчальні центри. Вони не хочуть отримувати 20 тисяч гривень і жити в лісі заради якісної підготовки новобранців. Про мобілізацію та військову підготовку — Що ви думаєте про страх українців щодо мобілізації? Чи є він виправданим і як його подолати? Насправді не важливо, чи страх виправданий — сам факт страху вже значущий. Його слід розділити на дві складові. Перше — страх через нефаховий розподіл. Наприклад, мотористи чи електрики часто не потрапляють у ремонтно-відновлювальні батальйони, хоча техніка потребує ремонту. Те саме стосується зв’язківців, айтівців, фахівців з радіоелектроніки. Їх відправляють у несуміжні напрями. Друге — страх через відсутність якісної бойової підготовки. Якби забезпечення працювало на всій лінії фронту (РЕБ, логістика НРК, дрони) — піхоті було б набагато легше. Але найгірше — коли людина не вміє стріляти, не знає, як поводитися з автоматом, не довіряє собі. Але це можна змінити. Ми ніколи не застосовували нові підрозділи одразу — давали мінімум два тижні на підготовку. Все зводиться до двох речей. «Люди мають знати, що їхній фах буде реалізований» Це приведе до війська фахівців і покращить ситуацію. Друге — треба серйозно ставитися до підготовки. Уже не «трьохлінійка» і не сталевий шолом. А якісна підготовка — це те, що радикально змінює бажання та здатність людини воювати. — Чи є світло в кінці тунелю? З появою корпусів ми можемо розраховувати на зміни в майбутньому, де людей почнуть нормально навчати? Корпуси — це трохи про інше. Вони про нормалізацію системи управління в ЗСУ. Чи щось змінюється? Зроблені кроки, той же Олег Апостол, колишній командир 95-ї бригади, став замом Сирського, відповідає за бойову підготовку. Він розуміє, що він робить, куди йти. Деякі невеликі зміни на краще точно відбулися. Питання в тому, що їх: а) недостатньо; б) це не може робити одна людина або група людей, навіть Головком. Треба змінювати філософію армії і держави. Чи змінять її корпуси? Змінять, якщо корпусам віддадуть бойову підготовку людей: як добровольців, так і мобілізованих. Командир корпусу буде готувати людей для себе. Він буде розуміти, що завтра це і є ті люди, з якими він і буде виконувати завдання. Про громадянську свідомість та ізраїльський сценарій — Що, на вашу думку, сьогодні означає бути громадянином України? І чи достатньо просто донатити? Я противник віри в права без обов’язків. Ці два поняття між собою пов’язані у всьому: в сім’ї, дружбі, на роботі і в громадянстві. Я противник концепції «всі повинні воювати» з простої причини — це неефективно. Наприклад, у мене в бригаді щільність — одна людина на кілометр фронту. Цей показник у два з половиною рази нижчий, ніж у сусіда зліва і сусіда справа. При цьому найбільша смуга взагалі, зараз вона знову 60 кілометрів. Це в чотири рази більше, ніж дозволяє бойовий статут Збройних сил України. Він визначає 15 кілометрів як максимум для бригади. Тієї кількості людей, яка є нині, мало б вистачати з головою, щоб спокійно утримувати лінію. Питання, знову-таки, в ефективності. Для мене громадянин України — це людина, яка на своєму місці, у своїй місії елементарно корисна для країни. З цих маленьких корисностей складається загальний результат країни. — Як нам будувати безпечну державу, яка не житиме війною, але буде готова до неї завжди? Зараз dеftесh-виробники кажуть: «Ми вкладаємося, а якщо війна зупиниться, то про нас всі забудуть». Як це все втримати? Це буде заїжджена фраза, але для нас ізраїльський сценарій завтра — очевидний. Це майбутнє країни, якщо вона взагалі це майбутнє планує мати. Роками в країні нав’язувалась думка, що мілітаризм — це зло, армія — інститут вчорашнього дня. Через це ми знищили 2500 новітніх танків, утилізували більше снарядів, ніж використали з 2014 року, віддали ядерну зброю. Але виявилося, що «прекрасного нового світу» не існує. Україна повинна змінити філософію. Приклад Ізраїлю показує: щоб «ніколи знову» — треба бути сильними. Якщо ми почнемо дивитися на здорову мілітарність як на позитивне явище, якщо визнаємо, що армія та ВПК — ключові для держави речі, це буде правильний початок. Ключове питання — яка армія переможе після війни: нова, технологічна, орієнтована на якість. Чи стара — з мертвим формалізмом і кількісним підходом. Від цього залежить, чи буде в нас здоровий мілітаризм. Про страхи, рушії та мотивацію — Які ваші особисті страхи або сумніви були найсильніші за ці роки війни, як ви з ними впоралися? Нині мій найбільший страх, що армія почне повертатися до бирок на автомати. Чесно скажу, я дуже переживаю, що перші проблиски умовного перемир’я призведуть до таких наслідків. Я дуже довіряю своїм соратникам, але бачу, що не зможу їх втримати в такій структурі. Нині вони готові на все, але тому, що бригада/корпус діє досить автономно у своїй внутрішній кухні. Якщо говорити про страхи війни, то найбільш травматичний для мене за час війни момент — це Маріуполь. Там було багато товаришів і загинуло три моїх друга, декілька близьких друзів потрапили в полон, як і ще сотні інших хлопців, яких я знав. — Що зараз вас мотивує і надихає рухатися вперед? Можна сказати, що ідея, але це не повністю відповідає дійсності. Передусім люди. Це те саме фантастичне відчуття національної єдності, яке ми мали на початку 2022 року. Волонтери, інженери, військові — всюди. Смішно, коли приїжджають американці з відомих структур, дивляться на наші рішення у сфері шкідливого ПЗ і кажуть: «Ми так не можемо. Може, ізраїльтяни можуть». А тут — хтось зробив це майже «на колінці», передав у бригади безплатно, і це працює. А десь витратили десятки мільйонів — і не отримали результату. Це надихає. «Чесна відповідь на питання „що головне?“ — люди» — Отже, що б ви хотіли сказати трьом тисячам українських айтівців, які зібралися тут сьогодні? Нам треба їх мотивувати, надихнути на щось. Мотивувати треба чесно. Я думаю, що Україна як держава втратила більшість своїх можливостей. У нас відбулася катастрофічна деіндустріалізація, ми втратили значну частину демографічного ресурсу. Ми самі себе, будьмо чесними, теж не надто поважали — як країну, як народ. Але ми вже четвертий рік протистоїмо росії, і з огляду на потенціали — результати для росії зовсім не вражають, а втрати фантастичні. Це зробили ви — українські мізки, український талант. Це — останній ресурс, який залишився у країни для ривка. У ХХІ столітті цього достатньо. Інтелект виходить на перший план, і штучний інтелект ще не скоро замінить людський. Я хочу лише одного — щоб кожен із нас використав те, що у нас є в голові і за душею, для розвитку країни. Нам може бракувати заводів, демографії, ресурсів. Але мізків і характеру — вистачить. І цього достатньо.

Компанія Аtоlа Тесhnоlоgy переходить на чотириденний робочий тиждень. Поки що це буде експериментальний формат на літній сезон. У компанії розповіли для DОU, що «чотириденку» запровадили, щоб зменшити стрес серед працівників. «Загалом війна в країні стала основним тригером для запровадження 4-денного робочого графіка. Повітряні тривоги, ракетні обстріли, атаки дронів — все це не просто створює дискомфорт, а й стає постійним джерелом стресу, тривоги та хронічної втоми», — діляться в Аtоlа Тесhnоlоgy. До впровадження «чотириденки» працівники мали вільний графік і один день на тиждень працювали дистанційно. У компанії додають, що нововведення стало для працівників сюрпризом. В Аtоlа Тесhnоlоgy вважають, що нововведення жодним чином не вплине на ефективність роботи, а навпаки збільшить продуктивність. «Точно будемо збирати зворотний зв’язок від наших тимлідів про їхні враження від такого графіка. А поки думатимемо над тим, як ще можна буде оцінити успішність ініціативи». Нагадаємо, нещодавно компанії YоuSсаn та Yоu аrе lаunсhеd також запровадили 4-денку. Для них цей досвід не був першим, компанії зауважували про покращення морального стану й продуктивності працівників.

Бельгійська ІТ-компанія Меlехіs запустила освітню програму для магістрів на базі КПІ ім. Сікорського. У компанії для DОU розповіли, що на програмі вивчатимуть аналогову схемотехніку. З 2007 року компанія стажувала студентів у науково-освітній лабораторії. Там проєктували аналогові мікросхеми, тестували їх і проходили курси з аналогової та твердотільної електроніки. Цьогоріч компанія вирішила перевести стажування в магістерську дуальну освітню програму. «Це можливість виростити власного фахівця з „нуля“, формуючи його світогляд, технічну компетентність», — пояснюють у Меlехіs. У компанії додають, що близько третини студентів по закінченню стажування працевлаштовуються у компанії. Як потрапити на програму Для вступу на дуальну освіту Меlехіs Асаdеmy потрібно скласти ЄВІ, фаховий вступний іспит на будь-якій освітній програмі спеціальності G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» КПІ ім. Ігоря Сікорського. Далі треба подати заявку й вказати КПІ першим пріоритетом. «Щоб потрапити на дуальну програму, треба пройти вступне тестування та співбесіду, що оцінює знання студентів з аналогової схемотехніки. Найбільш здібним студентам, за результатами відбору, призначається стипендія», — пояснюють у компанії. На програмі передбачено 10 місць. Після технічних інтерв’ю компанія обере чотирьох студентів, яким призначать стипендії. Що вивчатимуть За два семестри студенти пройдуть три курси: «Вступ до проєктування аналогових ІС»;«Проєктування аналогових ІС»;«Спеціальні питання аналогової схемотехніки». Навчання відбувається в Саdеnсе Vіrtuоsо й охоплює весь цикл створення мікросхеми: базові транзисторні та операційні вузли, моделювання, оптимізацію для високої точності, низького шуму й енергоефективності, а також фінальну верифікацію. Після курсів буде практика у проєктах компанії та магістерська робота.