DOU - Developers of Ukraine - we.ua

DOU - Developers of Ukraine

we:@dou.ua

960 of news

These news items are translated using machine learning and machine translation technologies. We apologize for any inaccuracies or errors in the text. Switch to the Ukrainian language to read the news in the original.
Revolut планує запустити гривневий рахунок в Україні
До кінця 2025-го британська фінтех-компанія Rеvоlut планує отримати банківську ліцензію в Україні. Це дозволить користувачам відкривати рахунки у національній валюті. Про це розповів керівник запуску нових ринків в Rеvоlut Дмитро Стрельчук в інтервʼю Fоrbеs. У застосунку для українців доступно понад 30 різних валют для відкриття рахунків. Гривні — немає. Цю функціональність команда Rеvоlut зможе додати після отримання банківської ліцензії в Україні. Коли саме це відбудеться, поки що невідомо. «Україна для нас — пріоритетний ринок. У нас є ціль отримати банківську ліцензію. Це загальна стратегія Rеvоlut — бути локальним банком. Запуск зараз — лише перший крок», — розповів він. За його словами, отримання ліцензії дозволить надавати низку додаткових послуг в Україні — кредити, еквайринг для бізнесу. Зараз користувачі можуть переказувати кошти з картки Rеvоlut на картки українських банків. Якщо переказ здійснюється на гривневу картку в Україні, то переказ автоматично конвертується. Нагадаємо, на початку січня компанія Rеvоlut надала частині українців доступ до свого застосунку. У цьому матеріалі ми розповідали найважливіші факти про компанію, а також чому запуск її застосунку — важлива подія для України.
we.ua - Rеvоlut планує запустити гривневий рахунок в Україні
НАТО в Україні шукає Senior Programme Officer. Які умови, вимоги і обов’язки
Представництво НАТО в Україні відкрило вакансію Sеnіоr Рrоgrаmmе Оffісеr. Ця людина відповідатиме за координацію проєктів військової допомоги та взаємодію Альянсу і України. Про це представництво НАТО в Україні повідомило на сторінці в Fасеbооk. Основні обов’язки: Моніторинг проєктів допомоги, які фінансує НАТО.Робота з українськими державними установами та міжнародними організаціями.Аналіз потреб України у військовій та безпековій сферах.Контроль бюджетів, фінансової звітності та ефективності програм.Організація візитів українських делегацій до штаб-квартири НАТО.Перекладання документів з англійської на українську та навпаки.організацію культурних проєктів та інші завдання. Основні вимоги: Бути громадянином України або мати постійний дозвіл на проживання.Мати вищу освіту (бажано в суміжній сфері).Володіти англійською та українською на рівні С1-С2.Мати щонайменше 5 років досвіду управління програмами або проєктами.Впевнено користуватися МS Оffісе.Не мати судимості та пройти перевірку безпеки. Додаткові переваги: Досвід роботи на подібній посаді.Досвід роботи в міжнародних організаціях, посольствах або військовому середовищі.Досвід в управлінні проектами та програмами, а також консультаціях з зацікавленими сторонами в міжнародних організаціях, посольствах або подібних установах.Досвід роботи з установами сектору безпеки та оборони.Готовність працювати поза звичайними робочими годинами, коли це необхідно. Що пропонують: Зарплата — 3752,90 євро на місяць (до оподаткування).Соцпакет — медичне страхування, включно з покриттям нещасних випадків.Безпека — представництво НАТО запроваджує особливі заходи безпеки для співробітників, зважаючи на ситуацію в Києві.Контракт — 3 роки з можливістю продовження. Як подати заявку Треба надіслати резюме на пошту hr.аdmі[email protected]аtо.іnt, вказавши в темі листа назву вакансії. Також потрібно додати контактні дані двох осіб, які можуть надати рекомендації. Дедлайн — 28 лютого 2025 року. Також представництво НАТО застерігає від використання штучного інтелекту для написання резюме та супровідних листів. Якщо помітять ознаки застосування ШІ, кандидата не розглядатимуть.
we.ua - НАТО в Україні шукає Sеnіоr Рrоgrаmmе Оffісеr. Які умови, вимоги і обов’язки
Міноборони випустило оновлення застосунку «Резерв+». Додали можливість подати заявку на «Контракт 18-24»
У застосунку «Резерв+» з’явилася функція подання заявки на укладення контракту в межах проєкту «Контракт 18-24». Про це повідомила пресслужба Міноборони. Контракт підписується на один рік. Користувачі, які подаватимуть заявку на цей проєкт, можуть в застосунку побачити вакансії, ознайомитися з умовами служби і обрати бригаду з переліку. 📌 Про контракт «18-24» Міноборони України запустило проєкт «Контракт 18-24» 11 лютого. Він дає можливість громадянам від 18 до 24 років добровільно укласти контракт з Міноборони на проходження військової служби. Особливість цього проєкту в тому, що він надає добровольцям, які його підпишуть низку бонусів. Зокрема, фінансову підтримку. Йдеться про 1 млн гривень виплат: 200 тис. грн одразу після підписання контракту.800 тис. грн виплачуються двома частинами протягом року. Також добровольці отримуватимуть щомісячне забезпечення до 120 тис. грн + додаткові доплати за бойові завдання. Загальна сума, яку можна отримати за рік служби — до 2 млн грн. Окрім цього гарантуються соціальні гарантії: Безкоштовне навчання у межах квот за державний кошт після завершення контракту.Компенсація оренди житла на час служби.Безкоштовне медичне забезпечення, включаючи стоматологію та зубопротезування.Іпотека під 0% після завершення служби (через програму «єОселя»).Відстрочка від мобілізації на 12 місяців після закінчення контракту.Право виїзду за кордон після року служби. Добровольці самі обирають частину та місце проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Наразі для вибору доступні 6 бригад. 72 окрема механізована бригада;95 окрема десантно-штурмова бригада;38 окрема бригада морської піхоти;28 окрема механізована бригада;92 окрема механізована бригада;10 окрема гірсько-штурмова бригада. Раніше DОU повідомляв, у 2025 році у застосунку «Резерв+» планують реалізувати функціонал сплати штрафів за порушення правил військового обліку. Окрім цього Артем Романюков в інтерв’ю розповів про технічні аспекти «Резерв+» та «Армії+», скільки людей працюють над розробкою та інше. Також DОU писав, що у січні у застосунку «Резерв+» було доступно 169 активних ІТ-вакансій у Силах оборони України. Середній конкурс на вакансію — 10 людей.
we.ua - Міноборони випустило оновлення застосунку «Резерв+». Додали можливість подати заявку на «Контракт 18-24»
Які країни приносять найбільше виторгу українському ІТ. Аналітика ІТ-експорту за рік
Обсяг річного ІТ-експорту у 2024-му вдруге за останні роки не зріс, а впав — на понад 4%. Також зменшилася частка ІТ в загальному експорті послуг. Що буде з ІТ-експортом у 2025 році? Яким є оптимістичний та песимістичний сценарій? Які зміни мають відбутися, щоб обсяги зростали? Та чому успіх галузі не варто вимірювати лише показниками ІТ-експорту? Ми з’ясовували, що чекає на ІТ-індустрію в найближчому майбутньому. Особливу увагу цього разу приділили країнам-партнерам, які найбільше (або найменше) зацікавлені у співпраці з Україною в галузі компʼютерних технологій. Зокрема, пропонуємо перелік з пʼяти країн, до яких найбільше зріс обсяг експорту ІТ-послуг у 2024 році. Серед найважливіших тенденцій: ● обсяг ІТ-експорту впав до рівня 2021 року;● щомісячні показники тримаються у межах $500-600 млн;● найкращий місяць року — грудень, найгірший — серпень;● частка США в експортних надходженнях дещо зменшилась, а Швейцарія обійшла Німеччину. Обсяг ІТ-експорту тримається показників 2021 року Відповідно до даних Нацбанку, у 2024 році ІТ-індустрія принесла в українську економіку $6,45 млрд завдяки експорту своїх послуг. Це на 4,2%, або на $280 млн, менше за показник 2023 року. Водночас темпи падіння сповільнилися, торік воно побило рекордні −8,5%. Обсяг ІТ-експорту все ще можна порівняти з показниками 2021 року, коли він становив $6,9 млрд. Порівняння кварталів 2010–2024 років у млн $ (зверху у відсотках зазначено річний показник зростання або падіння обсягів ІТ-експорту) Ярина Возняк керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера «93% українських ІТ-компаній працюють на зовнішній ринок. Тож нашій галузі складно конкурувати з іншими світовими технохабами, де немає воєнних ризиків. Також досі відчутні наслідки світової рецесії. Український ІТ-ринок є експортоорієнтованим, тому залежить від фінансових ринків США, ЄС та Азії. А там ми спостерігаємо зменшення кількості вільних грошей, а отже й уповільнення довготривалих інвестицій. Якщо повномасштабна війна триватиме у 2025 році, то підстав очікувати зростання експорту комп’ютерних послуг немає. Наш оптимістичний прогноз — у 2025 році падіння може становити 1,5%, песимістичний — щонайменше 4%». ІТ займало торік понад 37% експорту послуг і 11,5% усього експорту ІТ-сектор і далі залишається найбільшим експортером послуг в Україні й приносить валютні надходження в економіку. Комп’ютерні послуги становлять 37,4% від загального обсягу послуг, що експортуються. Проте цей показник дещо менший, аніж у 2023-му. Тоді він становив 41%. У загальній структурі експорту України ІТ-сектор посідає друге місце з 11,5%, поступаючись лише продовольчим товарам. У 2023-му частка була 13,2%. Порівняння частки ІТ в експорті, у млн $ Жоден з тогорічних кварталів не перевершив показники 2022 року Традиційно останній квартал видався найуспішнішим за обсягом ІТ-експорту. Так було щороку, окрім 2022-го, — через початок повномасштабного вторгнення. Торік квартальні показники трималися на рівні $1,6–1,7 млрд (як і в 2023-му) і мали лише незначне коливання. Жоден із них не перевершив обсягів 2022 року. Порівняння кварталів у різні роки, у млн $ «Найгірше себе показав третій квартал. Він приніс українській економіці $1,57 мільярда. Це на 4,6% менше проти аналогічного періоду 2023-го. Також його показники на 2,8%, або ж на $46 мільйонів, менші, ніж у попередньому кварталі. Попри скромну позитивну динаміку відносно серпня, вересень 2024 року мав найгірші показники, якщо порівнювати з аналогічними місяцями протягом усього періоду повномасштабної війни. Найкращим у 2024 році став останній квартал. Його сукупний експортний виторг ІТ-послуг становить майже $1,67 мільярда. Це на 6,2%, або ж $98 мільйонів, більше за третій квартал. Водночас ці показники все одно менші, ніж були в аналогічний період 2023-го — на 2,1%», — коментує Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера. Порівняння кварталів окремо в різні роки, у млн $ Експорт українських ІТ-послуг у серпні — найнижчий за всі місяці року Під час повномасштабної війни місячний обсяг ІТ-експорту тримається на рівні $500–600 млн з незначними коливаннями. Торік найнижчі показники були у серпні ($507 млн), а найвищі — у грудні ($617 млн). Як і раніше, грудень продемонстрував стрімке зростання в межах року — на десятки мільйонів більший обсяг, аніж у жовтні й листопаді 2024-го. Показники обсягу ІТ-експорту: порівняння місяців різних років у млн $ Якщо ж порівнювати півріччя, то друга частина року була дещо кращою за першу: на 1%, або ж $32 мільйони. Водночас у другому півріччі 2023 року показники були більші на $110 мільйонів, або ж на 3,3%. 7 країн, які приносять найбільше виторгу Лідером серед країн, що забезпечували виторг ІТ-галузі у 2024 році, залишаються Сполучені Штати Америки. Вони надали $2,397 млрд валютних надходжень Україні. Це 37,2% обсягів усього ІТ-експорту. Далі йде Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії — 8,8%, або $564,98 млн. До десятки країн, які приносять найбільше виторгу Україні, також увійшли Мальта, Кіпр, Ізраїль, Швейцарія, Німеччина, Польща, Естонія та Об’єднані Арабські Емірати. Загалом ці десять країн забезпечили $5,15 мільярда, або ж 79,9% обсягів експортного виторгу за ІТ-послуги у 2024 році. Країни, з яких надходить виторг від ІТ-експорту. Динаміка за роками Частка експорту в країни ЄС останні два роки залишається сталою — на рівні 35,5% у 2023-му та 35,8% у 2024-му. Частка США в експортних надходженнях зменшилась: 39,8% у 2023-му та 37,2% у 2024-му. За період 2023-2024 у першій сімці Велика Британія та Мальта помінялися місцями, а Швейцарія обійшла Німеччину. У Львівському ІТ Кластері також проаналізували, з яких країн торік збільшувалися валютні надходження, а з яких, навпаки, зменшувалися. Пʼять країн, до яких найбільше зріс обсяг експорту ІТ-послуг у 2024 році проти 2023-го: Гібралтар — +155,2%;Австралія — +25,3;Об’єднані Арабські Емірати — +25,3%;Болгарія — +25,2%;Іспанія — +22,4%. Пʼять країн, до яких найбільше скоротився обсяг експорту ІТ-послуг у 2024 році порівняно з 2023-м: Швеція — −26,7%;Угорщина — −19,4%;Італія — −19,0%;Литва — −18,8%;Норвегія — −16,7%. Останні 10 років США займали левову частку українського ІТ-експорту. Впродовж цього часу вона зростала від 30% до 40%. Зростав і обсяг експорту на 25-35% рік за роком. Втім від початку повномасштабного вторгнення ця динаміка пішла на спад. У перший рік війни експорт ІТ-послуг в США зріс лише на 9%, а вже у 2023 — скоротився на 10%. Падіння продовжилося і в 2024 — ще на 10,5%. 📌 Прогнози експертів і лідерів галузі Керівники найбільших в Україні ІТ-компаній поділилися з DОU думками про те, що зараз найбільше впливає на роботу бізнесу та які чинники можуть допомогти ІТ-експорту зростати. Водночас очільниця ІТ Асоціації Марія Шевчук аргументувала, чому успіх української технологічної галузі не варто вимірювати лише показниками ІТ-експорту. Марія Шевчук виконавча директорка ІТ Ukrаіnе Аssосіаtіоn «Варто розуміти, як збираються дані щодо ІТ-експорту. Вони формулюються зі звітності про експорт та імпорт — у звіті компанія просто ставить код експортної послуги і суму експорту. Наприклад, якщо хардверна компанія за кордон постачала лише своє обладнання, то швидше за все у звітності це буде як експорт саме обладнання (продукції), тобто не ІТ. Але якщо вони комусь за кордон надавали саме послуги з розробки ПЗ, то це буде класифікуватись вже як експорт послуг. Загалом обсяг ІТ-ринку не обмежується лише експортом. Важливо враховувати продажі на локальному ринку — як ІТ-продуктів, так і послуг, які приносять значний прибуток на внутрішньому ринку. Наприклад, відомі цифрові платформи генерують значну частину ВВП, але не потрапляють до статистики експорту, хоча мають суттєвий вплив на економіку. На жаль, сьогодні немає точних даних щодо обсягів локального ринку та частки технологій у ВВП. Навіть якщо компанія не є в класичному розумінні ІТ-компанією, її технологічна інфраструктура має суттєвий економічний вплив. Тому важливо враховувати не лише експорт, але й інші фактори, такі як проникнення ІТ у різні сектори економіки». Анна Щербакова віцепрезидентка, операційна директорка GlоbаlLоgіс Ukrаіnе «ІТ-експорт продовжуватиме падати, враховуючи потенційні макроекономічні виклики, повномасштабну війну, повʼязані з нею безпекові ризики, а також питання бізнес-поїздок. Про це свідчить і остання статистика експорту. Бізнеси в ІТ-галузі у 2025 році будуть зосереджені на збереженні стабільності, утриманні активних проєктів і команд. Ми прогнозували подальше падіння ІТ-експорту, тому очікування від 2025 року не змінились. Удосконалення механізму бронювань і тимчасового виїзду за кордон для ІТ-фахівців допомогли б у залученні нових клієнтів». Степан Мітіш віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна «Прогноз щодо обсягів ІТ-експорту України у 2025 році доволі стриманий. Якщо війна триватиме, ймовірно, варто очікувати подальшого падіння ІТ-експорту в межах 1-3%. Позитивним результатом наступного року можна буде вважати стабілізацію на рівні 2024-го. Для зростання ІТ-експорту в Україні потрібні значні зміни, передусім — припинення активних бойових дій і завершення війни. Ще одним сприятливим фактором міг би стати різкий підйом на глобальному ІТ-ринку, однак наразі немає ознак такого буму. Попри прогнозоване Gаrtnеr зростання світових ІТ-витрат на 9,3% у 2025 році, це істотно не вплине на показники українського експорту. Водночас за останні півтора року серед клієнтів зріс попит на інструменти ШІ, на Dаtа & Аnаlytісs, хмарні рішення та рішення, пов’язані з кібербезпекою. Українські ІТ-компанії мають гарні перспективи зайняти свою нішу в цих сферах і збільшити базу замовлень та клієнтів». Анастасія Фролова регіональна менеджерка SоftSеrvе в Україні «Окрім пожвавлення найму, у 2024 році ми залучили нових клієнтів. Близько 80% наших нових клієнтів заходили з проєктами в Україну. Також в портфоліо компанії стало більше проєктів, пов’язаних зі штучним інтелектом. Ми оптимістично і водночас стримано налаштовані на 2025 рік. Звісно, що у відчутно кращий бік ситуація для української ІТ-індустрії може змінитись лише після завершення війни».
we.ua - Які країни приносять найбільше виторгу українському ІТ. Аналітика ІТ-експорту за рік
П’ять компаній в Дія City, які сплатили найбільше податків у 2024 році
У 2024 році компанії, що працюють у межах спеціального правового режиму Дія Сіty, сплатили понад 18 мільярдів гривень податків. Зараз Дія Сіty назвала 5 компаній, які сплатили найбільше податків. Серед них: mоnо;FАVВЕТ Тесh;SоftSеrvе;Український процесінговий центр;ЕРАМ Systеms; Нагадаємо, раніше DОU повідомляв, що в першій половині 2024 року топ-5 виглядав трохи інакше. Перші два місця і четверте залишилися незмінними. На третьому був ЕРАМ Ukrаіnе, а на п’ятому МЕGОGО. Зазначимо, резиденти Дія Сіty працюють за спрощеними податковими умовами. Вони можуть обирати між податком на виведений капітал (9%) або класичним податком на прибуток (18%). Для працівників і гіг-контракторів діє система оподаткування: 5% ПДФО;5% військового збору;ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати; Керівниця проєктного офісу Дія Сіty Наталя Денікеєва в інтерв’ю DОU повідомила, що наразі резидентами є понад 1550 компаній. З головними цифрами з інтерв’ю можна ознайомитись в новині.
we.ua - П’ять компаній в Дія Сіty, які сплатили найбільше податків у 2024 році
Miltech-компанія SkyFall відкрила лабораторію для студентів КПІ
Українська mіltесh компанія SkyFаll у співпраці з Київським політехнічним інститутом імені Сікорського відкрила лабораторію сигналів та процесів у радіотехніці. У новому начальному просторі з сучасним обладнанням студенти зможуть проводити практичні заняття та експерименти. Про це DОU повідомили в компанії. Лабораторія працюватиме на базі радіотехнічного факультету, вона розрахована на 24 студентів. Упродовж року тут навчатимуть 180 майбутніх інженерів, які опановуватимуть роботу з аналізаторами спектру частот, генераторами сигналів та осцилографами. «Зв’язок — критично важливий для всієї dеfеnсе tесh сфери. РЕБ, РЕР, БпЛА — всі ці рішення потребують RF-інженерів. Ми допомагаємо створювати середовище, де вони зростатимуть та набиратимуться необхідного досвіду», — зазначили в SkyFаll. «Завдяки новій лабораторії наші студенти отримають практичні навички роботи з новітнім обладнанням. На базі лабораторії буде діяти радіотехнічний гурток, студенти проводитимуть експерименти та створюватимуть власні прототипи й рішення», — прокоментував декан радіотехнічного факультету Сергій Мартинюк. ⚙️ Про компанію SkyFаll — військовий технологічний стартап, що спеціалізується на технологіях та рішеннях у сфері безпілотних авіаційних комплексів. Має свій R&D центр і виробництво.
we.ua - Міltесh-компанія SkyFаll відкрила лабораторію для студентів КПІ
Revolut дозволив мешканцям України відкривати рахунки й робити перекази
Британський необанк Rеvоlut анонсував розширення списку послуг для українських користувачів, а також запуск благодійної кампанії. Українці зможуть безплатно замовити спеціальну дебетову картку Сlеаr Sky. Як йдеться в релізі компанії, серед нових послуг — можливість надсилати та отримувати кошти від друзів і родичів за кордоном без високих комісій за переказ. 📌 Деталі Мешканці України тепер можуть відкрити європейський рахунок Rеvоlut та отримати доступ до низки послуг, як-от миттєві й безплатні перекази між користувачами застосунку. Зазначають також, що до списку очікування долучилася рекордна кількість українців. Наразі це найвищий показник серед списків очікувань у будь-якій іншій країні. Компанія запровадила ідентифікацію користувачів через «Дію» задля безпеки під час реєстрації. «Користувачі з Великої Британії та Європейської економічної зони отримають картку за пожертву у 5 фунтів стерлінгів / євро. Клієнти на території України матимуть змогу замовити картку Сlеаr Sky безплатно. Усі зібрані кошти передадуть до партнерської благодійної організації Rеvоlut — UК fоr UNНСR, яка допомагає і підтримує вимушених переселенців та біженців на території України та за її межами», — повідомили в компанії. Послуги Rеvоlut для громадян України надаються литовською компанією Rеvоlut Ваnk UАВ, регульованою Європейським центральним банком та Банком Литви. 📱 Контекст Rеvоlut — одна з найдорожчих британських фінансово-технологічних компаній, створена у 2015 році. Її остання актуальна оцінка — $45 млрд. Основний продукт — це необанк: всі операції з картками проходять в однойменному застосунку на смартфоні. Клієнти можуть керувати своїми коштами у різних валютах, здійснювати платежі та інвестувати. Rеvоlut має понад 50 мільйонів користувачів у 160+ країнах, а також понад 6 тисяч співробітників. Пропонує користувачам безплатні й платні тарифи. На початку січня компанія Rеvоlut надала частині українців доступ до свого застосунку. У цьому матеріалі ми розповідали найважливіші факти про компанію, а також чому запуск її застосунку — важлива подія для України.
we.ua - Rеvоlut дозволив мешканцям України відкривати рахунки й робити перекази
CourtAvenue купує українську ШІ-компанію BotsCrew. Деталі про угоду та активні вакансії
Американська компанія СоurtАvеnuе зі списку Іnс. 5000 купує контрольний пакет акцій ВоtsСrеw — української компанії, яка створює чат-боти для бізнесу. Про цю угоду DОU повідомили в ВоtsСrеw. 📌 Деталі Топменеджмент та всю команду ВоtsСrеw в Україні зберігають, також планують розширення впродовж 2025 року. Співзасновники Назар Гембара, Максим Гладиш і Олег Пилипчак залишаться на керівних посадах у команді СоurtАvеnuе. Серед проєктів, які розвиватимуть надалі, — чат-боти й автоматизація на основі штучного інтелекту, а також масштабні рішення для корпоративного ШІ. Переговори про придбання тривали від травня 2024 року. Суму угоди не розголошують, але вона може становити десятки мільйонів доларів, адже СоurtАvеnuе придбала мажоритарну частку ВоtsСrеw, пише видання Dіgіdаy. 📌 Про компанію і найм ВоtsСrеw заснована у Львові і має 60+ спеціалістів у команді, розробляє рішення зі штучного інтелекту й спеціалізується на створенні чат-ботів. На своєму профілі на DОU ВоtsСrеw опублікувала пʼять активних вакансій: Strоng Junіоr Рrоjесt Маnаgеr;Маrkеtіng Маnаgеr;Міddlе/Sеnіоr Рrоjесt Маnаgеr;UХ/UІ Dеsіgnеr;Sаlеs Маnаgеr.
we.ua - СоurtАvеnuе купує українську ШІ-компанію ВоtsСrеw. Деталі про угоду та активні вакансії
«Не застрягайте ніде на роки, якщо вам за це не платять». Віталій Нужний з Ciklum про найм айтівців і роботу в Україні
Сервісна ІТ-компанія Сіklum зараз має понад 2000 фахівців в Україні. Однак ця кількість поступово падає: ще влітку 2022-го у Сіklum було понад 3000 фахівців. Серед причин відтоку — релокація, легалізація фахівців за кордоном та плинність кадрів. DОU поспілкувався з регіональним керівником Сіklum Віталієм Нужним про роботу і найм в Україні, перегляд зарплат і пожвавлення світового ринку. А ще про потенціал Dеfеnсе Тесh і те, як українському ІТ скористатися вікном можливостей у 2025-му. «Ми живемо в постковідному часі». Про роботу регіонального кластеру Сіklum та українських фахівців — Рік тому Сіklum об’єднала офіси України, Польщі та Болгарії, Румунії в єдиний кластер, який ви очолили. Чого ви очікували від цього об’єднання і який результат? Об’єднання географічно близьких ринків під одним дахом — це доволі звична практика для компаній, які прагнуть глобалізації. Якщо клієнта турбує, що певне критичне делівері робиться в Україні, або він заводить новий проєкт, ми можемо створити спільну команду. Одна частина буде в Україні, а інша, наприклад, у Польщі. Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством. Тут є штаб-квартира, де працює голова нашого інжинірингу й солюшенінгу, який добре розуміється на потребах клієнтів і консультує їх з погляду архітектури. Є колеги з маркетингу, які гарно розбираються у місцевих івентах і просуванні нашої пропозиції. Також є команда сейлзів, акаунт-менеджерів з місцевого ринку, які мають власний нетворк і клієнтів. Ми живемо в постковідному часі, і клієнти все частіше зустрічаються особисто, це доволі ефективно. Щодо Румунії, Болгарії, Польщі, то це передусім делівері-центри й інженерні команди. — А в Україні? Фахівці з України працюють з усіма локаціями. Крім проєктних команд, є команда архітекторів, які допомагають зробити dіsсоvеry і з’ясувати, що саме клієнту потрібно. Є термін ехреrіеnсе еngіnееrіng. Це коли ми хочемо зрозуміти погляд і потреби клієнта: що саме продукт повинен робити і чому зараз цього не робить. До прикладу, нинішня молодь до 25 років — це повністю цифрове від народження покоління. Їхня увага тримається кілька секунд, і це вимагає повного переосмислення інтерфейсів, фронтенду і загалом розробки мобільних застосунків. Способи взаємодії повинні бути швидші, ніж раніше. До того ж це покоління дуже вимогливе до комфорту, зручності, функціональності, цінності продукту. Ми працюємо над такими проєктами останні пів року чи рік. До прикладу, це програми навчання, де обов’язково повинні бути елементи гейміфікації, емоційного залучення, щоб було цікаво позмагатися. Також треба брати до уваги культурні навички. Українська бізнес-культура в ІТ доволі пряма: у нас можна отримати прямий фідбек, коли щось не працює. Англійська культура більше використовує напівтони, це важливо. Тож фахівці в Англії допомагають нам оформлювати очікування від роботи, а колеги з України створюють технічну частину, і чітко, структурно, швидко розказують, що треба робити. — Чи вдалося кластеру заспокоїти замовників щодо співпраці з Україною? Скільки нині активних проєктів у Сіklum, скільки з них нові? Ми маємо понад 120 проєктів, близько третини з них нові. Переважно це команди, які вже мають досвід з нашими замовниками. Якщо фахівець працює кілька років на проєкті, то він концентрує унікальні знання і клієнту важко буде знайти заміну. Інженери з України часто цікавляться бізнесовою частиною, фінансами, логістикою — усім, що допомагає зрозуміти проблему клієнта. Попри те, що ми працюємо в сервісній індустрії, наші фахівці нерідко працюють над конкретними продуктами, внутрішніми або зовнішніми. Тобто, по суті, це до певної міри продуктова розробка. — Які плани щодо зростання в чотирьох країнах кластеру і в Україні зокрема? З одного боку, український делівері-центр залишається ключовим для компанії. А з іншого — заводити клієнтів важко, тому наш пріоритет — утримувати бізнес і таланти, розширюючи взаємодію з клієнтами. Нині у нас близько 20 клієнтів з Ізраїлю, і найбільше зростання останні роки в нас саме в ізраїльському секторі. Ці клієнти більш толерантні до певних ризиків, якщо порівнювати з будь-якими іншими ринками. Як і весь сектор, ми відчуваємо складнощі через обмеженість бронювання і відряджень. Це друга причина, чому непросто заводити нові контракти й втримувати показники експорту. Якби фахівець міг виїхати й показати замовнику свою експертизу з України, це дало б можливість залучити ще 5-10 співробітників Одна людина може навколо себе сформувати команду, створити нові робочі місця або убезпечити поточні. У цьому є прямий економічний зиск. Тому, якщо буде спосіб розблокувати цю можливість, це допомогло б нам втримувати показники експорту. Про роботу компанії в Україні та спеціалістів — Сіklum за минулий рік найняла 131 фахівця в Україні. Чи можете розказати, скільки у вас фахівців в українській локації і скільки з них заброньовано? Нас зараз 2050 — дещо менше, ніж було в липні (під час випуску останнього топ-50 у Сіklum було 2170 фахівців в Україні — ред.). Зрозуміло, що продовжується локалізація спеціалістів за кордоном, також є певний відсоток плинності. 26 співробітників заброньованих, у війську 89 колег. За минулий рік у нас було 17 джуніорських наймів, сім з яких у напрямі suрроrt еngіnееrіng, ще шість джунів прийшли в делівері-команду, чотири розробники — в інжиніринг. Конкурс був дуже високий. Якщо у 2023 році було в середньому 46 відгуків на джуніорську позицію, то у 2024 — 79. Маємо відкриті позиції для джуніорів і мідлів у QА-напрямі. Конкурс стабільно високий, але можливості періодично з’являються. — А як фахівцям підвищити свої шанси? Як вирізнитися, що є таким додатковим плюсом? Для програмістів це може бути банальне розв’язання задач на LееtСоdе. Якщо поставити собі челендж і щодня робити одну задачу, це сильно вас прокачає в очах роботодавця. Дуже важливі софт-скіли. Звертаємо увагу на знання, прагнення розвиватися, вміння комунікувати, відповідальність, позитивний майндсет. Безумовно, має значення рівень англійської мови, сильні технічні навички. Є багато проєктів, які можна робити рrо bоnо, якщо ви ще не мали серйозного досвіду роботи. Не застрягайте ніде на роки, якщо вам за це не платять. Робіть невеликі проєкти, які можна продемонструвати. Якщо ви мобільний розробник і у вас є застосунок в Арр Stоrе або Gооglе Рlаy, то це чудово. І знову ж, ніхто не скасовував фрилансерські платформи, на яких можна здобути певний досвід. — Яка ситуація в Сіklum з переглядом зарплат в Україні? Є перформанс-цикл, до результатів якого прив’язаний перегляд компенсації. З одного боку, критерії перегляду більш-менш однакові для всіх. Основний принцип — перегляд відбувається раз на рік, є пряма залежність між річними результатами та винагородою. Це дуже важливо для утримання талантів і для того, щоб показати ключовим співробітникам, що ми про них піклуємося і що Україна залишається стратегічною локацією. Зрозуміло, що фактор війни має найбільший вплив, рівень невизначеності дуже високий. І навіть досвідчені спеціалісти, на яких є попит в умовах ринку роботодавця, радше залишаються, ніж змінюють роботу. З 2022 року у нас дуже низький плин кадрів. Навіть якщо закінчується проєкт, то людину залишаємо ще певний час на бенчі. — Який час? Залежно від рівня спеціалістів, місяць-два чи більше. Також у нас є tаlеnt рооl. Ми ще до пів року шукаємо фахівцю новий проєкт, не перериваємо з ним зв’язків і в разі потреби можемо залучити до роботи буквально за день. Також у нас є чітка однозначна позиція щодо підтримки армії та наших фахівців у війську. Сплачуємо їм щомісячну фіксовану матеріальну компенсацію, зберігаємо медичне страхування і доступ до всіх бенефітів. Маємо ініціативи для ветеранів, які повертаються до роботи, як-от розширений пакет психологічної допомоги. Наразі у нас 12 співробітників повернулися після служби. Про Дія Сіty та комунікації з державою — У вашому інтерв’ю DОU за 2022 рік ви сказали, що Дія Сіty є хорошим експериментом, «а вдасться він чи ні ми побачимо в майбутньому». Як на вашу думку, чи це досі вдалий експеримент? Тут є кілька аспектів. Точно вдалося те, що ІТ стало важливим у публічному дискурсі в Україні. Певні компанії навіть виокремили свої ІТ-підрозділи, бо це стало чимось суттєвим для них. ІТ-фахівці отримали власну ідентичність. З погляду податкового режиму: на жаль, державі довелося підвищити військовий збір. З одного боку, це порушило обіцяні 25 років гарантії. З іншого — ми вимушені це робити, це внесок в оборону країни. Було багато побоювань, що скасують ФОП або будуть ще жорсткіші заходи. На щастя, цього не сталося, і, як на мене, тут Дія Сіty теж успішна. Вона не зруйнувала нічого з того, що працювало, створила нові можливості. Мені здається, що повністю оцінити Дія Сіty ми зможемо тільки після припинення воєнних дій. Коли побачимо, як відновлюється країна і зростають інвестиції в розвиток ІТ-галузі. — Коли Сіklum приєднався до Дія Сіty, то в компанії сказали, що основний плюс спецрежиму — це чіткі та передбачувані умови для галузі, а основний недолік — неможливість забронювати гіг-контракторів. Чи змінився цей погляд? Усе приблизно так само. Плюс — це зрозумілий податковий режим, який легко пояснити іноземним колегам. Мінуси залишаються ті самі. — На вашу думку, які дії з боку держави можуть сильно вплинути на українське ІТ? Який найгірший сценарій? Не хочеться давати поганих ідей, але, безумовно, це може бути скасування нашої ФОП-групи. Це може бути подальше погіршення податкових умов в Дія Сіty. Безумовно, грошей у державі все одно недостатньо, і це один з варіантів, до якого можуть у гіршому випадку дійти. Будь-які рішення, звичайно, мали б обговорюватися з представниками галузі, бізнесу, щоб отримати позитивний ефект або принаймні нейтральний для подальшого розвитку індустрії. — Ви загалом відчуваєте свою агентність з погляду комунікації з державою? Я б сказав, що точно відчувається агентність асоціацій: до прикладу ІТ Ukrаіnе, Львівського ІТ-кластеру чи Дія Сіty. Відбувається багато брейнштормінгів, і галузь бере в них участь. Без цього було б точно гірше. — А що можна зробити, щоб було краще? Мені здається, нічого не змінювати у 2025 році. Це дуже проста, але складна для держави відповідь. Водночас треба сказати, що держава робить дуже багато. Ми цінуємо, що зусиллями Сил оборони та завдяки балансуванню енергетичної системи у нас взимку менше відключень, ніж було літом. Це круто, і ми вдячні. — Який у вас основний ботлнек з бронюванням? Що саме незрозуміло, що б хотілося змінити? Якби була економічна складова з бронюванням за кожного критичного співробітника, це було б вигідно для компаній і зрозуміло. Про українські оборонні технології Цікавить робота в оборонці? — Ми бачимо, як активно зростає український дефенс-тек. Припустімо, що з часом відкриється експорт ОПК. На вашу думку, чи можемо ми стати продуктовою країною з погляду виробництва оборонних технологій? В Ізраїлі багато місяців була війна, але це не сильно вплинуло на бізнес-активність і на запити від клієнтів. Чому? Тому що вони працюють на іноземних замовників і їх цінують саме за круті рішення та проривні технології. Я б розглядав наш мілтек як нову рушійну силу. Вона спирається на технології та підприємницькі можливості, але водночас це щось більше. У мене багато знайомих, керівників і співзасновників у мілтеку. Для них усіх це поклик, життєва місія. Я не здивуюся, якщо в нас з’явиться одночасно кілька єдинорогів, щойно Україні дозволять міжнародний експорт Або через кілька місяців чи рік. Ми швидко посядемо лідерські позиції у світі, і це прикольно. Це мене надихає. Є багато челенджів, безумовно, у цій галузі. Наприклад, стовідсоткове бронювання є лише у тих, хто має прямі контракти з Міноборони. Також є суворі перевірки з обшуками. Але галузь працює і вона вже дуже сильна. Вона вивчить, як оперувати на інших ринках після тих челенджів, які долаються саме тут і зараз. Ця комбінація підприємницької винахідливості, волі до перемоги і технологій, дуже крута і створює образ нової України, де хочеться жити. — Як гадаєте, чи може мілтек піти шляхом українського ІТ, розмежуватися на продукт і сервісні компанії? Якщо ми подивимося на глобальний ринок, то є велика кількість сервісних компаній, які працюють на мілтек уже сьогодні. Військові підрядники, військові компанії, які займаються виробництвом, вони замовляють багато різних сервісів. Вони, по суті, нічим не відрізняються від інших ентерпрайз-клієнтів або виробництва. — Як вам, на вашу думку, чи українські сервісні компанії достатньо вмикаються в мілтек-історію в Україні? Безумовно. Ми знаємо багато прикладів, як компанії напряму створюють розробки. Зрозуміло, що цей перетин з компаніями відбувається на рівні експертизи співробітників або на рівні співзасновників. Тобто людини, яка займалася все життя, наприклад, сервісним бізнесом, а тепер має і мілтек-бізнес. Ну і фокус на цьому важливий для оборони країни. Про роботу в Європі, Штатах і плани на рік — В Україні ви не дуже плануєте наймати спеціалістів, а як щодо Польщі, Болгарії, Румунії? Кожна локація має свою ціннісну пропозицію. Є один спільний аспект: вони зручно географічно розташовані. Якщо клієнт хоче зустрітися для воркшопу, можна це зробити як у його країні, так і в іншій. Польща — це великий європейський ІТ-хаб, де є високий рівень технічної експертизи, багато колег з України, великий ринок талантів, порівняно швидкий найм. Польща за останні роки багато зробила, щоб мати більш гнучку систему залучення спеціалістів. Зараз на ринку переважає форма В2В, яку вони чесно підгледіли в Україні й оцінили її гнучкість. Болгарія порівняно невеликий ІТ-ринок, 42 тисячі айтівців. І якщо в Польщі є багато великих локацій (крім Варшави, це Краків, Вроцлав, Гданськ), то у Болгарії все прив’язано до столиці. Утім там багато студентів, це прекрасне місце для розгортання команд підтримки. Є індустріально сформовані навички спеціалістів NОС. Тобто це команди, які можуть робити сервіс 24/7 на дуже високому рівні. Там достатня кількість студентів технічних спеціальностей, джунів. Румунія — це другий за розміром ринок ІТ-спеціалістів у Центральній Європі, велика кількість спеціалістів з wеb, mоbіlе, аutоmоtіvе розробки. По суті, Румунія — наш найменший центр за кількістю людей, але ми очікуємо розгортання цифрового хабу для одного з великих клієнтів цього року. Тобто кожна локація пропонує мікс можливостей, тому є потенціал розвитку усюди. — Перемкнемося трошки західніше. Серед ваших найбільших ринків є США та Британія. Як Сіklum почувається в цих локаціях? З одного боку, компанії говорять про пожвавлення ринку, з іншого — про політичну кризу. Що на вас впливає більше? Для бізнесу треба позитивні очікування. Якщо підприємці вірять, що відбуваються зміни на краще, вони починають діяти. Вибудовують плани, залучають інвестиції, знаходять партнерів і роблять бізнес. Ринок США дуже пожвавився після виборів. Сіklum інвестував торік у розвиток нашого представницького офісу у США, суттєво збільшивши команду з продажів. Також є кілька українських спеціалістів на ролі технічних директорів, ми значно посилили команду акаунт-менеджменту. Є сеньйорна команда. І кілька нових клієнтів, з якими ми щойно розпочали співпрацю. Ви знаєте, що Різдво — найбільш тихий період для бізнесу, коли 3-4 тижні до клієнтів неможливо достукатися. Але цього року сейлзи були зайняті весь час, зустрічі проходили буквально до останнього дня перед Різдвом. І це був пуш з боку клієнтів «зустріньмось зараз, щоб почати обговорювати», бо далі очікується багато роботи. ІТ, диджиталізація, кастомна розробка — це те, без чого не обходиться жоден бізнес. Скажімо, Трамп хоче заново індустріалізувати Америку, обіцяє податкові знижки, разом з тим активно залучаються інвестиції в ШІ... Навколо всього цього треба буде багато айтішної роботи. Дуже багато запитів у Сіklum саме в США Америка ефективна у видобутку нафти і газу, в них найкращі технології, це досягається і завдяки софтверним рішенням. Сюди можна і Масhіnе Lеаrnіng долучити. Тобто ми бачимо тренд на індустріалізацію США, багато галузей отримають буст, і вже зараз очікуються інвестиції. Так само це буде впливати на інші світові ринки. Я згадував ринок Великої Британії. З одного боку, країна перебудовує свої процеси, є фокус на ІТ і подальшу диджиталізацію. Після Вrехіt особливо треба вибудовувати сильну економіку, то чому б це не була саме цифрова економіка? А ще поточний уряд лейбористів. Йому ще чотири з половиною роки працювати, і зараз він намагається втілити певні реформи. Тож тут є стабільність з погляду політики на найближчі роки. Європа — великий ринок, який має амбіції бути лідером. Тому попит тут є. Практично всі компанії на ринку очікують суттєве зростання, більше ніж 10-20%. Цього року побачимо, наскільки це виправдається. Я думаю, що в нас є всі передумови для того, щоб використати цей момент. І наші команди сейлзів, фахівці, які роблять технічне dіsсоvеry, рrооf оf соnсерt, уже всі зайняті. — Ви кажете, що нині відкрилося вікно можливостей. Як українському ІТ не згубити цей момент? Що робити на рівні компанії, країни, фахівців? Безумовно, багато фахівців долучилися до мілтеку, і це довгостроково буде наша сильна сторона. Це координація, розвідка, дрони. Я думаю, що ми будемо мати власні потужні технології, найкращі у світі, які вийдуть саме з мілтеку. Зрозуміло, є проблема сертифікації, бо ми робимо застосунки, які живуть кілька днів або кілька тижнів, а класична вимога НАТО — це 20 років на складі, після чого технологія повинна працювати. Але якщо це відкинути, то з погляду розпізнавання образів, РЕБ, дронів ми виходимо на першість у світі. Це буде потужний рушій для ІТ. Загалом найбільш оптимістичний сценарій може бути, якщо ми втримаємо нинішній рівень експорту й уникнемо подальшого відпливу ІТ-фахівців, бо таланти — наша ключова цінність. Зараз обговорюють зниження мобілізаційного віку. З одного боку, це зрозуміла вимога, з іншого боку, через це певна кількість молодих людей завчасно поїде на навчання за кордон. І більша частина там і залишиться. Для гармонійного розвитку нам потрібен постійний приплив нових кадрів на ринку. Знову таки, прозорий ефективний процес бронювання з економічною компонентою — це те, чого дуже б хотілося галузі. Компаніям треба думати про глобалізацію. Якщо у вас до 50 людей, то, можливо, вам вистачать однієї локації. Якщо до 100, то ви вже подумайте про другу. 100-150 — раджу мати дві локації на додачу до України. Далі все залежить від того, на якому ринку ви працюєте. Якщо ми говоримо про Америку, то, можливо, слід подумати про щось у тій самій часовій зоні. Є Латинська Америка, але це далеко і складно керувати з України з огляду на часову різницю. Крім того, є така річ, як відповідність пропозиції ринку. Останні три роки зростання було менше, тож великі компанії почали приходити на менші проєкти, зросла конкуренція за проєкти середньої ваги. У вас має бути унікальна пропозиція для ринку, якої не мають ваші конкуренти. З огляду на це, або ви перебудовуєте свій бізнес, щоб відповідати новим вимогам, або випадаєте з цієї конкурентної гри. Важлива тема — це більш виважений і новий підхід до проєктного менеджменту Я цей рік багато працював над розвитком середньої менеджерської ланки. Лідери повинні бути більш мотивованими. Під моїм керівництвом працює 2,5 тисячі інженерів, менеджерів, тестувальників, розробників, аналітиків тощо. По суті, середня ланка — це саме ті люди, які роблять найбільшу кількість проєктів, під ними найбільша кількість талантів, яких треба координувати і мотивувати. Вони повинні вміти не тільки гарно відповідати на запити клієнта, але насамперед бути реорlе-менеджерами. Це важливо, особливо зараз, коли багато фахівців під стресом з різних причин. Тому навички комунікації, емпатія, гнучкість, залучення — це незамінні софт-скіли. Люди повинні вміти працювати з людьми. Команда Сіklum У Сіklum було багато змін, щоб лідери отримали більше простору для рішень. Я люблю посилювати команду, давати їй більше повноважень. Ми переглянули наповнення деяких ролей, щоб вони були більш клієнтоорієнтовані, більш орієнтовані на розвиток бізнесу. Кожен інженер може подати на розгляд своє бачення того, як розвивати компанію і продукт клієнта. А ми допомагаємо цю ідею оформити і зробити щось прикольне. Компанія працює над розвитком фахівців. У нас є програма GЕМ, Grоwth аnd Ехсеllеnсе Маnаgеmеnt, де ми готуємо менеджерів середньої ланки, щоб вони розуміли, що відбувається в індустрії, яка стратегія компанії, що саме треба робити. Діє програма Sраrk, це розвиток наступного покоління інжинірингу, де ми вчимо, як працювати з клієнтами на продажах, на пресейлах. Ну і GеnАІ uрskіllіng рrоgrаm — популярна тема з ШІ-компонентом. Мені здається, це просто одна з навичок, кожен інженер має розуміти, як з цим працювати. Якщо у вашій компанії цього не роблять, то ви повинні вже gеt busy. — Уявімо, що у 2025 році нічого не змінюється для ІТ-індустрії і для України. Які плани в такому разі у Сіklum? Чого ви очікуєте від цього року? Мені здається, це зростання на 20%, може, 25% всіх інших локацій. І зрозуміло, це поява нових технологічних оферів, щоб утримати стабільний хедкаунт в Україні, нам потрібно буде залучити нових клієнтів і проєкти. Цікаво, що ми почали співпрацю з великим телеком-клієнтом в Об’єднаних Арабських Еміратах, і він не проти заводити роботу і проєкти в Україну. Тобто ми шукаємо клієнтів, які нейтрально ставляться до нашої безпекової ситуації, зважаючи на наш досвід. Уже майже три роки вміємо працювати в цих умовах. Коли можемо швидко зібрати команду для дуже складної розробки і реально допомогти клієнту вийти на ринок зі своїм продуктам швидше. Якщо говорити про ринок, то в гіршому разі продовжиться падіння, особливо якщо буде подальше підвищення податків або не буде чітких безпекових гарантій від західних партнерів. Якщо воєнні дії припиняться і будуть відкриті кордони, варто подумати, що ми робимо для того, щоб фахівці залишилися в Україні. В найкращому випадку я думаю, що ми зможемо повернутися до помірного зростання в кілька відсотків по галузі. Це було б дуже класно.
we.ua - «Не застрягайте ніде на роки, якщо вам за це не платять». Віталій Нужний з Сіklum про найм айтівців і роботу в Україні
УКУ запускає бакалаврську програму з робототехніки. Скільки буде студентів і чому навчатимуть
Український католицький університет запускає нову бакалаврську програму з робототехніки на факультеті прикладних наук. Вона почнеться з нового навчального року. Про це повідомили на сторінці факультету прикладних наук УКУ в Lіnkеdіn. В.о. декана факультету прикладних наук УКУ Олесь Добосевич розповів DОU, що навчальний процес складатиметься з лекцій і практичних занять, на яких планується зробити акцент. «Ми хочемо створити для студентів максимально практичне середовище. Вони не лише навчатимуться, а й братимуть участь у міжуніверситетських заходах, виставках і міжнародних змаганнях», — розповів Олесь. Як повідомив в.о. декана, студентам викладатимуть курси з безпілотних систем, еmbеddеd-розробки, схемотехніки тощо. Навчальна програма частково формувалася завдяки спеціалізації «Робототехніка», яку минулого року запустили для студентів бакалаврської програми «Комп’ютерні науки». За результатами навчання студенти зможуть засвоїти три напрями: Програмування роботизованих платформ — студенти навчаються створювати алгоритми для роботів, які виконують задані дії.Проєктування роботизованих платформ — розробка інженерних рішень для конкретних завдань, наприклад, автоматизованого косіння трави вздовж дороги.Високопродуктивні обчислення — створення швидкодійних програмних рішень для роботизованих систем. Зазначається, що у межах програми студенти працюватимуть з різними платформами, зокрема з роботизованими маніпуляторами (роборуками), мобільними платформами, на кшталт Нusky А200, а також із сенсорами, лідарними системами, тощо. Наразі вже відкрита одна лабораторія. Також в процесі обладнання знаходиться цех механічної обробки і ще одне велике приміщення. Планується, що набір становитиме від 20 до 25 осіб. Проте за п’ять років кількість студентів на одному курсі планують розширити до 40 людей. Нагадаємо, DОU публікував інтерв’ю з деканом-засновником факультету прикладних наук, першим проректором УКУ, Ярославом Притулою. Він розповів, чим живе зараз факультет прикладних наук УКУ та як отримати тут стипендію, чому можуть попрощатися з викладачем посеред семестру та як мотивувати талановитих учнів не виїжджати за кордон, а ще — як вдається залучати на технологічні програми 50% дівчат.
we.ua - УКУ запускає бакалаврську програму з робототехніки. Скільки буде студентів і чому навчатимуть

About channel

  • DOU – Найбільша спільнота розробників України. Все про IT: цікаві статті, інтервʼю, розслідування, дослідження ринку, свіжі новини та події. Спілкування на форумі з айтівцями на найгарячіші теми та технічні матеріали від експертів. Вакансії, рейтинг IT-компаній, відгуки співробітників, аналітика зарплат і мов програмування.

    Responsible: editorial office of the site dou.ua

News filter

What is wrong with this post?