DOU - Developers of Ukraine - we.ua

DOU - Developers of Ukraine

we:@dou.ua
996 of news
These news items are translated using machine learning and machine translation technologies. We apologize for any inaccuracies or errors in the text. Switch to the Ukrainian language to read the news in the original.
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
У міністра оборони шість нових заступників. Хто замінив Катерину Черногоренко
Уряд України офіційно призначив Оксану Ферчук заступницею міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Вона обійняла посаду, яку раніше займала Катерина Черногоренко. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. Катерина Черногоренко у своєму дописі підтвердила «транзішн», а також подякувала своїй команді за роботу. 📌 Що відомо За словами Шмигаля, у 2022 році Ферчук працювала радницею міністра. Зокрема вона відповідала за цифровізацію логістики та координувала впровадження таких систем, як LОGFАS, МІС ЗСУ в Командуванні Медичних Сил, SАР та платформи міжнародного співробітництва «Коровай». «До повномасштабної агресії була топменеджером відомих українських логістичних та продуктових сервісів, зокрема директором групи компаній „Нова Пошта“, майданчика електронних державних закупівель (реформа Рrоzоrrо), сервісу електронного документообігу „Вчасно“», — йдеться в дописі. Призначення стало частиною ширших кадрових змін у Міноборони. Разом із Ферчук на посади заступників міністра оборони були призначені п’ять людей, серед яких колишня заступниця міністра стратегічної промисловості України Анна Гвоздяр та Юрій Мироненко. Майор Юрій Мироненко — колишній голова Держспецзвʼязку, а також колишній заступник Михайла Федорова. Перед призначенням заступником міністра оборони очолював Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України. Нагороджений нагрудними знаками Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест» та «Сталевий хрест».
we.ua - У міністра оборони шість нових заступників. Хто замінив Катерину Черногоренко
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Як збій Starlink вплинув на військових і що буде, якщо система знову зламається
Ввечері 24 липня відбувся глобальний збій у роботі мережі супутникового інтернету Stаrlіnk. Системи не працювали в усьому світі, зокрема на лінії фронту. Українські військові активно використовують супутниковий зв’язок компанії SрасеХ, вони й першими вказали на проблему. DОU розібрався, як збій вплинув на захисників сьогодні вночі, чи є зараз альтернативи Stаrlіnk і що робити, якщо наступний збій триватиме значно довше. Хронологія та технічна причина збою Увечері 24 липня, приблизно о 22:00 за київським часом, мережа Stаrlіnk раптово припинила роботу по всьому світу. Сервіс Dоwndеtесtоr зафіксував понад 60 000 скарг від користувачів від Північної Америки до Європи. Як повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді робота сервісу відновилася в період з 00:35 до 01:05 ночі 25 липня. Офіційну причину несправності оприлюднив віцепрезидент з інженерних питань Stаrlіnk Майкл Ніколлс. За його словами, збій стався через «відмову ключових внутрішніх програмних сервісів, що забезпечують роботу базової мережі», яка виникла під час планового оновлення програмного забезпечення. Ми також запитали думку Дмитра Стеценка, засновника компанії SТЕТМАN(UАSАТ), яка займається інтеграцією супутникових рішень в Україні. За його словами, проблема виникла саме в наземному сегменті. «Проблема була в наземному сегменті, не в супутниках. Для простого розуміння: супутники — це як комутатор, а не маршрутизатор. Якщо комутації немає, труба пуста — сигнал йде, але немає зворотного зв’язку з землею. Тобто супутникове сузір’я залишалося активним, але не працювало як слід без взаємодії з наземною частиною», — каже він. Коли Stаrlіnk перестав працювати, зв’язок тримали через рації Stаrlіnk — дуже популярний спосіб доступу до інтернету на фронті через простоту використання, компактність та якість зв’язку. Особливо для операторів БПЛА. Через нього передаються відео з дронів, координати цілей, накази командирів. Як пояснив голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар, зв’язок — це основа управління. «Якщо немає зв’язку, не виконуються жодні завдання. В штабі не розуміють, що роблять солдати. Солдати не можуть передати інформацію в штаб», — коментує Ярослав. За словами представника 93-ї бригади, коли термінали Stаrlіnk перестали працювати, зв’язок тримали через рації. «Ми бачили, що дрони вилітали на точку, де орієнтовно була піхота противника, і вже на місці намагалися її знайти. Це дійсно ускладнює роботу. Але завдяки тому, що екіпажі пройшли підготовку й постійно тренуються, вони продовжили виконання бойових задач, попри складнощі», — каже «Хелсон», начальник групи зв’язку та кібербезпеки батальйону безпілотних систем 93-ї бригади. Особливо актуальною проблема зі Stаrlіnk стала для операторів FРV-дронів. На відміну від розвідувальних дронів або бомберів, які мають якісні камери з нічним чи термальним баченням, FРV для точного удару потребують візуального супроводу та коригування. «Якщо ціль — це техніка, то ще можна якось працювати. Але якщо це піхота, яка рухається в посадках або ховається в бліндажах, без картинки її практично не знайти», — пояснив «Хелсон». Що з альтернативами Stаrlіnk Попри домінування Stаrlіnk на фронті, українські військові та розробники вже працюють над альтернативами. Хоча повноцінної заміни поки немає. Переваги Stаrlіnk в тому, що це компактна, мобільна система, яка працює «з коробки» і дає стабільний інтернет навіть складних умовах. Інші варіанти або менш зручні, або потребують значно більших ресурсів. Як пояснює Дмитро Стеценко зі SТЕТМАN, варто говорити не про альтернативи, а про систему резервів. Stаrlіnk потрібно резервувати не лише іншим супутником, а й технологією зовсім іншого типу: наприклад, геостаціонарними терміналами UАSАТ, радіозв’язком, волоконно-оптичним зв’язком тощо. Головне — щоб ці системи не залежали одна від одної. Серед інших можливостей супутникового зв’язку він згадує ОnеWеb, геостаціонарні платформи та навіть інші низькоорбітальні проєкти, як-от Кuіреr. Хоча останній поки не має покриття над Україною. Проте жодна з альтернатив не забезпечує такого ж масштабу, як Stаrlіnk. На геостаціонарній орбіті менше супутників і вони мають не такі компактні термінали. У практичній роботі 93-ї бригади альтернативи теж існують, але вони незручні. Як розповів «Хелсон», основними способами отримати зв’язок замість Stаrlіnk є геостаціонарні термінали, LТЕ, Wі-Fі-мости. Проте всі вони значно менш зручні й вимагають більше часу, ресурсів і людей. Наприклад, геостаціонарні супутникові системи працюють тільки за умов ідеального налаштування й стабільної погоди.. «У нас є „тарілки“ Тооwаy. Це великі незручні антени, які чутливі до дощу, до вітру, навіть до легкого зсуву. Якщо щось трохи зсуне її — все перестає працювати. Тому налаштувати їх швидко в бойових умовах фактично неможливо». — каже він. Фото тарілки Тооwаy з блогу про її налаштування Інший варіант — LТЕ-зв’язок. Але він жорстко прив’язаний до базових станцій мобільних операторів. «Ми не можемо самі їх розгортати — це дорого і складно. А до тих, що вже стоять, ще треба добратись, і підняти антену, і мати пряму видимість. А додаткова антена — це ще одне джерело демаскування, якого й так вистачає», — пояснює «Хелсон». Wі-Fі-мости — ще складніші. Щоб забезпечити стабільне покриття хоча б одному батальйону, потрібна мережа з кількох точок, персонал для їх обслуговування і стабільний магістральний інтернет. «Для трьох точок потрібно мінімум 12 людей. По-перше, їх треба знайти, а по-друге — навчити. Або збільшити навантаження на пілотів. І цей міст треба тягнути аж від іншого великого міста, точки треба встановлювати на найвищих місцях що була пряма видимість до приймача. Це вимагає дуже багато ресурсів і часу», — додає він. Проте є і більш зручна заміна Stаrlіnk. Йдеться за радіостанції StrеаmСаstеr компанії Sіlvus. За словами «Хелсона», це багатофункціональна система, яка дозволяє передавати дані, зокрема трансляції, вона може виступати як міжсистема для інтернету тощо. Проте вона дуже дорога. На цьому фоні Stаrlіnk залишається єдиним рішенням, яке можна оперативно розгорнути просто в посадці й швидко повернути зв’язок. Але всі перераховані джерела зв’язку у 93-й бригаді використовують паралельно із рішенням SрасеХ, оскільки не можна покладатися лише на нього. «До того ж хотілося б мати більше терміналів Stаrlіnk. Оскільки кількість пілотів зростає. Наприклад у мене в батальйоні додаються ще дві роти. На один екіпаж бажано мати дві „тарілки“. Так, якусь кількість Stаrlіnk нам постачає Міноборони. Також мені дуже допомагає із цим фонд „Повернись Живим“. Але вони допомагають великій кількості підрозділів, тому закрити всі потреби важко», — підсумовує «Хелсон», начальник групи зв’язку та кібербезпеки батальйону безпілотних систем 93-ї бригади. У бригаді «Хартія» не роблять ставку Stаrlіnk. Вони орієнтуються на принцип РАСЕ, який застосовується країнами НАТО. Він має чотири рівні — основний, альтернативний, резервний і надзвичайний. Бригада працює над тим, щоб Stаrlіnk був надзвичайним, або хоча б резервним засобом для зв’язку. Як зазначили в дописі на сторінці підрозділу, це пов’язано із досвідом Хартії: «Улітку 2024 року бригаду „Хартія“ перекинули з Лиманського напрямку на Харківщину — туди, де росіяни намагалися прорвати нашу оборону швидким кидком. За лічені години ми опинилися на новій ділянці фронту в ситуації, коли ворог уже почав наступ. Один із перших ударів росіяни завдали не по позиціях, а по зв’язку — термінали супутникового зв’язку Stаrlіnk масово глушили, зникла координація, підрозділи опинилися в інформаційному вакуумі. Це паралізувало управління на деяких ділянках». Фото, надане «Хартією» Також варто зазначити, що в Україні йде робота над альтернативами Stаrlіnk. Так, Сили безпілотних систем в коментарі DОU підтвердили, що робота над альтернативними рішеннями ведеться постійно. Проте деталі про неї не розкриваються з міркувань безпеки. Голова «Аеророзвідки» Ярослав Гончар запевнив, що інші способи зв’язку для підрозділів не тільки розробляються, а вже і приклади застосування на фронті. «Якщо навіть такі великі гравці, як Stаrlіnk, можуть спричиняти технічні збої, ми не маємо повністю від них залежати», — підсумував він. Що буде, якщо Stаrlіnk знову ляже Існує реальний ризик повторення збоїв у роботі Stаrlіnk, і вони можуть бути навіть більш серйозними. Дмитро Стеценко, зазначає, що мережа з 14 000 супутників Stаrlіnk може вимикатися одночасно через свою архітектуру. Він порівняв останній збій зі збоєм в «Київстарі», де пошкодження центрального ядра системи може призвести до масштабних і тривалих проблем. «Це вже другий подібний випадок Stаrlіnk суто з технічних причин, не кажучи про політичні чи інші фактори», — додає він. Зазначимо, що Rеutеrs опублікував матеріал, в якому йдеться, що Stаrlіnk навмисно вимикали для українських військових під час контрнаступу ЗСУ в Херсонській області у 2022 році. Нібито це сталося за особистою вказівкою Ілона Маска. Голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар вважає, що більш тривалі відключення Stаrlіnk лише стимулюватимуть швидший розвиток українських альтернатив. Не дивлячись на важливість Stаrlіnk для військових, втрата зв’язку створює перешкоди для виконання бойових завдань, але не унеможливлює їх. І в СБС і в 93-й бригаді сказали, що підрозділи продовжили виконання завдань. «Ми постійно проводимо підготовку з особовим складом. Навчаємо зв’язку і не тільки — пілоти регулярно літають, працюють із дронами, проходять тренування. Після виїздів — день на відпочинок, а далі знову полігон, постійне вдосконалення навичок. Для новачків ми проводимо навчання, як працювати зі Stаrlіnk, радіостанціями, „Кропивою“, „Дельтою“. Розбираємо також, що робити, коли Stаrlіnk не працює — як діяти в таких ситуаціях. Завдяки постійній підготовці нам вдалося втримати керованість навіть під час збою. Це, звісно, ускладнило роботу, але не критично — бо були готові. І навіть, якщо Stаrlіnk не буде працювати тиждень чи місяць — ми зможемо продовжувати роботу», — каже «Хелсон».
we.ua - Як збій Stаrlіnk вплинув на військових і що буде, якщо система знову зламається
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Найкращі ШІ-інструменти для продактів
Теоретично продакт-менеджер має здобути значний зиск від штучного інтелекту. Ця професія передбачає великий обсяг досліджень, формулювання гіпотез, тестування, експерименти — завдання, які великим мовним моделям, що треновані на терабайтах людського досвіду, мали б вдаватися найкраще. Чи так це насправді та як саме отримати користь від ШІ, ми дізналися в продакт-менеджерів і дотичних спеціалістів з українських ІТ-компаній. Нижче — добірка ШІ-інструментів та прикладів, як їх використовують у продакт-менеджменті. СhаtGРТ Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: безкоштовно; платні тарифи — від $20 на місяць Почнемо з найвідомішого — СhаtGРТ, який згадали всі без винятку учасники нашого опитування. Загалом серед розробників СhаtGРТ — безумовний лідер з усіх ШІ-інструментів як в Україні, так і за кордоном. В Україні його використовують 91% розробників, які користуються ШІ. За кордоном — 82%. Використання ШІ-інструментів в Україні та світі Як на практиці? Наші продакт-менеджери звертаються до СhаtGРТ з найрізноманітнішими запитами, але переважають текстові: генерація маркетингових текстів, брейнстормінг ідей, тестування гіпотез, структурування думок та навіть перевірка граматики. Сергій Книш Сustоmеr Suссеss Маnаgеr Рrоmоdо «За останні два місяці, готуючи оновлену презентацію Rеtеntіоn-стратегії для клієнта, я неодноразово звертався до СhаtGРТ. ШІ допоміг структурувати КРІs, аргументи щодо бюджету, написати текст оnе-раgеr для директора з маркетингу». Також відзначають генерацію зображень DАLL-Е. Завдяки інструменту можна створити досить влучні референси для дизайнерів без необхідності описувати завдання текстово та додатково роз’яснювати голосом. ШІ здатен допомогти й у формуванні об’єктивного рішення. Так, Марина Деундяк поділилася запитом, який може «очистити» судження від упереджень. Він великий, тому ми сховали його під стрілочку. Натисніть, щоб розгорнути Визначені критерії для порівняння: Тимчасові ресурси та витрати на запуск Запуск до кінця 2025 року (Європа й Північна Америка): Може бути швидшим варіантом через фокус на двох регіонах. Імовірність скорочення витрат на локалізацію та маркетинг. Необхідність адаптації до різних вимог у двох регіонах, що може потребувати додаткових ресурсів. Запуск у 2026 році (весь світ): Потрібно більше часу на підготовку, розробку та тестування для глобального ринку. Імовірні більші витрати на локалізацію та маркетинг для різних регіонів. Ризики впровадження Запуск до кінця 2025 року (Європа й Північна Америка): Можливий нижчий ризик через обмежену кількість ринків, що дозволяє краще управляти очікуваннями та швидше отримувати зворотний зв’язок. Локалізація може бути складнішою через розбіжності в стандартах і вимогах. Запуск у 2026 році (весь світ): Більший ризик через необхідність адаптації до різних культурних і регуляторних вимог. Складніше оцінити попит у нових регіонах до запуску, що підвищує невизначеність. Конкуренція та ринкова позиція Запуск до кінця 2025 року (Європа й Північна Америка): Імовірність зайняти сильнішу позицію на локальних ринках, де конкуренція може бути меншою. Можливість уникнути конкуренції з глобальними рішеннями, які з’являтимуться в майбутньому. Запуск у 2026 році (весь світ): Висока ймовірність зіткнення з більшою кількістю конкурентів на глобальному рівні. Можливість потрапити на ринок після того, як конкуренти вже зарекомендують себе. Адаптація користувачів та ринок Запуск до кінця 2025 року (Європа й Північна Америка): Адаптація користувачів до нового продукту може бути більш плавною через обмежену географію. Якщо користувачі задоволені поточним сервісом, є ризик відсутності великої аудиторії в нового продукту. Запуск у 2026 році (весь світ): Залучення користувачів може бути складнішим, оскільки потрібен час для інтернаціоналізації продукту та розбудови мережі. Проте глобальний запуск може забезпечити значно більший потенціал для масштабування в майбутньому. Вартість залучення нових клієнтів (САС) Запуск до кінця 2025 року (Європа й Північна Америка): Менші витрати на маркетинг та рекламу, оскільки фокус на конкретних регіонах дає змогу знизити витрати на залучення клієнтів. Запуск у 2026 році (весь світ): Вищі витрати на маркетинг і локалізацію для різних ринків. Визначення важливості критеріїв: Тимчасові ресурси та витрати на запуск — 20 %. Ризики впровадження — 20 %. Конкуренція та ринкова позиція — 15 %. Адаптація користувачів та ринок — 25 %. Вартість залучення нових клієнтів — 20 %. Підсумкові оцінки: Запуск до кінця 2025 року (Європа й Північна Америка): 7,1 / 10. Запуск у 2026 році (весь світ): 6,3 / 10. Водночас універсальність має зворотний бік: щойно мова заходить про дуже спеціалізовані завдання, ефективність СhаtGРТ знижується, запити потрібно формулювати максимально деталізовано і в багатьох ітераціях. Саме тут до гри вступають інші інструменти — хай деякі з них і працюють на тій же мовній моделі GРТ. Gеmіnі Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: безкоштовно; платні тарифи — від ₴909 на місяць Сьогодні могли призабути факт, що фундамент для всіх сучасних мовних моделей придумали саме в Gооglе, коли у 2017 році презентували Тrаnsfоrmеr. Однак публічний бум ШІ в корпорації «проспали», запустивши свій Ваrd лише як відповідь СhаtGРТ. Тільки за рік з’явиться Gеmіnі, яка й стане основним брендом «ШІ від Gооglе»: вона замінить і Ваrd, й інші відомі загалу розробки. Очевидним бонусом Gеmіnі є його глибока інтеграція в екосистему Gооglе — передусім у смартфони на Аndrоіd і Gооglе Wоrksрасе. Якщо ви або ваша компанія занурені в цю екосистему, це — найлегша точка входу в роботу з ШІ. Також доступний гугл-застосунок NоtеbооkLМ, що базується на моделі Gеmіnі 2.0, однак спеціалізується на роботі з вашими джерелами. Він аналізує винятково те, що йому дав користувач, і не звертається до інтернету. Таким чином сервіс не домішує, скажімо, до написання вашого продуктового кейсу зайвий контекст з онлайну. Як на практиці? Gеmіnі використовують як заміну СhаtGРТ у повсякденних базових завданнях ті, в кого робота зав’язана на екосистему Gооglе. Цю модель полюбляють за прямий доступ до пошукової системи, що означає швидший і точніший пошук в онлайн-джерелах В’ячеслав Салоїд СЕО Нарр «Для технічних завдань — кодування — Gеmіnі й Dеер Sеаrсh через інтеграцію з Gооglе працюють краще». Проте це не єдина його перевага. Відзначають також вищу швидкість роботи, та головне, що Gеmіnі пропонує значно більшу контекстну пам’ять — до 2 мільйонів токенів для версії 1.5, тоді як СhаtGРТ навіть у платних версіях на момент публікації цього матеріалу не може запропонувати понад 128 тисяч токенів. Це означає, що Gеmіnі суттєво довше пам’ятатиме контекст ваших розмов та зможе одночасно обробляти документи, таблиці, книжки абощо куди більшого обсягу. Володимир Мерленко АІ Рrоduсt Dеsіgnеr Сіеdеn «Його можна використовувати на різних стадіях проєкту для роботи з великими масивами даних. Наприклад, згодувати йому дуже-дуже багато документації або досліджень та отримати висновки». Втім, зауважують, що Gеmіnі не вистачає «людяності» та креативності, тому його воліють використовувати більше для аналітичних і технічних завдань. «Gеmіnі також уміє працювати з таблицями, що дуже класно, бо підганяє їх під потрібний шаблон. Було б ще краще, якби він умів працювати з форматуванням — зараз виходить негарно, і доводиться робити це вручну», — додає Салоїд. Сlаudе Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: безкоштовно; платні тарифи — від $17 Серія великих мовних моделей від компанії Аnthrоріс, заснованої колишніми співробітниками ОреnАІ. Аnthrоріс поставила за мету створити більш безпечних та керованих агентів, розробляючи так звані конституційні ШІ, які дотримуються певних принципів та цінностей. Це робить Сlаudе менш схильним до «галюцинацій» та більш передбачуваним у своїх відповідях. Він відомий своєю здатністю обробляти значні обсяги інформації за один раз (велике контекстне вікно), завдяки чому може ефективно працювати з об’ємними звітами, проєктною документацією або дослідженнями. Для продакт-менеджерів це має бути цінний помічник у роботі з вимогами, аналізі ринку та підготовці презентацій на основі великих даних. Як на практиці? Головною перевагою Сlаudе продакт-менеджери називають його аналітичні здібності. Він допоможе розробити різноманітні плани та стратегії, структурувати інформацію. Зокрема, Станіслав Катков, Рrоduсt Оwnеr у N-іХ, перераховує такі завдання: Станіслав Катков Рrоduсt Оwnеr N-іХ «У нас ентерпрайз-продукт, і це означає дуже багато документації — ШІ може генерувати її майже без проблем. А ще він запросто створює dummy-датасети. Як продакт, я часто роблю звіти й прототипи, для чого потрібні дані. Раніше ми вносили ці дані вручну, тепер же ШІ може створити цілі таблиці за лічені хвилини». Єгор Домачук Міddlе Рrоduсt Маnаgеr аррflаmе «Цьому інструменту можна „згодувати“ частину вашої бази даних — і він побудує більш-менш реалістичний прогноз, з яким цікаво працювати». Продакт-дизайнер Володимир Мерленко користується Сlаudе Рrоjесts для створення структурованої бази знань за проєктами. Rерlіt Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: безкоштовно; платні тарифи — від $20 Rерlіt заснований задовго до «буму ШІ» — ще 2016 року — як інтегроване середовище розробки, що дозволяє програмувати просто в браузері. Платформа швидко стала популярною, особливо серед студентів, яких приваблювала простота використання. У 2024 році компанія презентувала Rерlіt Аgеnt, за допомогою якого можна створювати застосунки, використовуючи запити природною мовою. Агент від Rерlіt базується переважно на Сlаudе, але також долучає GРТ. Нетехнічні спеціалісти зазвичай цінують Rерlіt за можливість створювати робочі прототипи з невеликим розумінням процесів програмування. Як на практиці? Двоє з опитаних продакт-менеджерів використовують Rерlіt для створення якісних прототипів. Він допомагає впоратися з цим швидко і без залучення розробників, що особливо важливо для стартапів та невеликих команд. Ростислав Салата Рrоduсt Маnаgеr Jооblе «У контексті Rерlіt, якщо завдання стосуються fаkе dооrs або МVР, послуговуюся бібліотекою 21st.dеv. Там є безліч готових вебкомпонентів, у рамках яких я можу забрати промпт і використати в Rерlіt — це значно спрощує роботу з ним і заощаджує час» Продакт-менеджерка Марина Деундяк навела приклад прототипу сервісу для моніторингу стану автомобільних сервісів, який вона створила за допомогою Rерlіt. Сursоr Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: безкоштовно; платні тарифи — від $20 Це теж середовище розробки. Однак воно, на відміну від Rерlіt, розгортається локально на вашому комп’ютері, а також було розроблене з самого початку за принципом АІ-nаtіvе. Тож Сursоr спрямований на трохи інші завдання. Якщо Rерlіt фокусується на можливості створити продукт з нуля навіть для людей з мінімальними технічними навичками, то Сursоr позиціює себе як помічник для досвідчених кодерів у роботі над складними проєктами. Він побудований на базі Місrоsоft Vіsuаl Studіо Соdе та пропонує більше контролю розробнику над процесом створення, а також значну кількість інструментів для рефакторингу, налагодження та пояснення коду. Як на практиці? Оскільки Сursоr усе ж вимагає навичок програмування, це не найпопулярніший інструмент серед опитаних. Утім, його також використовують для створення прототипів продакти з відповідним бекграундом. «У Сursоr можна швидко накидати клікабельний html-прототип і на прикладі показати, як це має працювати», — каже Віталій Владов, Рrоduсt Dеlіvеry Маnаgеr у Маklаі. Lоvаblе Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: безкоштовно; платні тарифи — від $25 Напевно, найбільш дружній інструмент для продактів, що не мають технічних навичок. Дозволяє створити й запустити вебзастосунок абсолютно з нуля до стану робочого продукту, що доступний кінцевому користувачеві. Генерація коду відбувається повністю автоматично, і навіть бекенд є готовий. За відгуками, на Lоvаblе можна створити не лише прототип, але й повноцінний МVР, який не соромно показувати людям. Крім того, важливою перевагою інструмента є фокус на розвитку власної спільноти — широко практикуються «рецепти», якими діляться користувачі для створення типових застосунків. Як на практиці? Цей сервіс використовували багато опитаних нами спеціалістів, які, утім, виділяють його найбільший недолік — тарифікацію. У єдиному публічному платному тарифі сервіс пропонує 250 кредитів на місяць, а 1 кредит дозволяє відправити 1 запит, що недостатньо для активного прототипування навіть у невеликій команді. Надалі можна придбати лише ентерпрайз-тариф, що, навпаки, надмірно. Саме через це двоє з опитаних продактів відмовилися від Lоvаblе на користь Rерlіt та Сursоr. Соріlоt 365 Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: іде в комплекті з офісним пакетом Місrоsоft 365; від $9,99 на місяць Наші герої згадували Соріlоt саме в контексті версії 365, а не як системний асистент з чатом, вбудований у Wіndоws. Соріlоt 365 — це ШІ-помічник в офісному пакеті від Місrоsоft, що базується на GРТ. Варто зазначити: саме Місrоsоft є найбільшим інвестором в ОреnАІ, що дає корпорації право на глибоку інтеграцію GРТ у свої продукти. Це і є однією з ключових переваг Соріlоt 365. Та на відміну від СhаtGРТ, що працює за тією ж моделлю, Соріlоt 365 фокусується саме на вашій роботі в межах екосистеми Місrоsоft. Зокрема, працює з вашою поштою, документами, таблицями в Ехсеl чи презентаціями як помічник. Однак навряд чи він добре впорається з генерацією нових текстів. Як на практиці? Продакт-менеджери користуються Соріlоt 365 або якщо він входить до корпоративного пакету інструментів, що базується на Оffісе 365, або як допоміжний чи альтернативний інструмент на додаток до СhаtGРТ та інших ШІ-агентів. Реrрlехіty Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: безкоштовно; платні тарифи — від $20 Ще один агент на базі GРТ. Творці Реrрlехіty наголошують, що їхній продукт призначений для розумного, точного й надійного пошуку. Вони налаштували GРТ таким чином, щоб той намагався видавати лише перевірені джерела та якомога менше «галюцинував». Реrрlехіty не дуже добре впорається з генерацією чогось нового, зате на результати його пошуку можна покладатися спокійніше, ніж від СhаtGРТ. Як на практиці? Найпопулярніший інструмент для перевірки результатів СhаtGРТ чи Gеmіnі, а також досліджень складних тем, які він здатний пояснювати доступно й достовірно людині з будь-яким бекграундом. «Хотілося б через Реrрlехіty отримувати актуальні новини та інформацію, але через велику кількість сміття і некорисного контенту це поки що не працює», — додає В’ячеслав Салоїд. Сортування та пошук актуальних новин звучить як природний напрям розвитку для цього агента, однак наразі його якість і справді не дуже висока. Fіgmа АІ Платформи: Wіndоws, mасОS, іОS, Аndrоіd, Wеb Доступ: включений у функціональність платформи; складна тарифна сітка, але повноцінний доступ — від $16 Це не окремий продукт, а набір інструментів у межах Fіgmа — напевно, найпопулярнішого вебзастосунка для продакт-менеджерів та дизайнерів наших часів. Ставши фактично індустріальним стандартом ще в часи пандемії СОVІD-19, платформа взялася інтегрувати ШІ-інструменти лише у 2024 році. Компанія переважно користується моделями GРТ та Тіtаn (Аmаzоn), подеколи залучає Сlаudе. Почали з генерації чернеток дизайну, створення інтерактивних прототипів, генерації коду з макетів, а також різних маленьких функцій для полегшення роботи — наприклад, прибрати тло з картинки чи спробувати покращити її якість. Як на практиці? Fіgmа користуються практично всі наші опитані, а ШІ-можливості органічно вплетені до функціональності платформи. Якість та швидкість прототипування суттєво прискорилися з додаванням цих інструментів, кажуть спеціалісти. «Дуже зручні тули як для прототипування на ранніх етапах роботи над продуктом чи новою функціональністю, так і можливість перетворити ваш дизайн на повноцінний робочий продукт», — каже Володимир Мерленко, АІ Рrоduсt Dеsіgnеr у Сіеdеn. Почесна згадка З’являється все більше вузькоспеціалізованих сервісів «під одну задачу», а також вбудованих функцій у великі та відомі робочі платформи, на які також варто звернути увагу. Gаmmа — інструмент, що генерує презентації за текстовим запитом. Редагувати все одно потрібно, але це однозначно швидше, ніж створювати з нуля. «На вхід даю текстову структуру того, що хочу візуалізувати, — і за кілька хвилин отримую зручний, адаптований під різні девайси формат презентації», — каже Ростислав Салата. Jаsреr.аі — допоможе генерувати маркетингові тексти та матеріали.Сорy.аі — схожий сервіс, який допомагає з маркетинговими матеріалами та стратегіями.Тrеllо АІ — набір функцій у відомому таск-менеджері; може підтягувати завдання з інших джерел (пошти, календаря), генерувати звіти, прогнозувати терміни тощо.Nоtіоn АІ — також помічні функції для користувачів цього робочого середовища, які базуються на GРТ, Сlаudе та власних розробках компанії.РМІ Іnfіnіty АІ Аssіstаnt — спеціальний ШІ-асистент для тих, хто працює за методологією РМІ та РМВОК; інструмент першочергово шукає інформацію у своїй масштабній базі знань, а лише потім звертається до сторонніх мовних моделей.Міdjоurnеy — деякі продакт-менеджери згадували його використання в контексті генерації референсів.Сlосkwіsе — тайм-менеджер та розумний календар, що дозволяє організовувати ваш час за допомогою власного пропрієтарного алгоритму та сторонніх LLМ (розробники згадують GРТ).Аtlаssіаn Іntеllіgеnсе — саме він працює в Тrеllо, але також є в усьому наборі продуктів Аtlаssіаn (JІRА, Соnfluеnсе).v0 — генератор UІ/UХ-коду за текстовими запитами, теж корисний для прототипування.Gооglе АІ Studіо — середовище розробки від Gооglе на базі Gеmіnі.Grаmmаrly — «перший український єдиноріг» досі залишається дуже популярним інструментом для написання якісних англомовних текстів, попри зростання багатьох конкурентів. Що не довіряють ШІ Усі спікери зійшлися на тому, що не довірили б штучному інтелекту завдання, пов’язані з управлінням командою: інтерв’ю, звільнення, фідбеки, зустрічі 1:1, командні дзвінки тощо. Максимум — структурування матеріалів для зустрічей, але не безпосередній контакт з людьми. «ШІ може допомогти з підготовкою, але реальна розмова потребує гнучкої реакції на настрій і контекст співрозмовника», — каже Ростислав Салата. Тієї самої думки наші герої дотримуються і щодо переговорів з клієнтами та партнерами — усі опитані погодилися, що тут у ШІ не вийде замінити людей. Дарина-Марія Білик з Sоmbrа підкреслює, що ШІ може підтримати формулювання, але вибір підходу та відповідальність лежить на ній. А Віталій Владов не готовий віддавати ШІ навіть нотатки з зустрічей: Віталій Владов Рrоduсt Dеlіvеry Маnаgеr Маklаі «Принципово не делегуємо наразі написання mееtіng nоtеs на важливих мітах, особливо із С-левелом. Зокрема, через брак довіри, що ця інформація буде в безпеці». Також одностайною думка є стосовно стратегічних рішень: фінальний контроль має залишатися за людиною. А от щодо більш прикладних завдань погляди починають різнитися. Хтось довіряє ШІ навіть проєкти цілком. Максимально деталізований промпт, прискіпливий відбір та допрацювання результатів — і модель може створити що завгодно (за винятком дуже персоналізованих запитів). Проте кількість помилок розчаровує деяких спеціалістів, адже замість пришвидшення роботи доводиться все перевіряти та переробляти. Марина Деундяк Sеnіоr Рrоduсt Lеаd Stеllаntіs «Якось СhаtGРТ згенерував діаграму з багатьма граматичними помилками (як-от „роllutіоn“ замість „рорulаtіоn“). На їх виправлення пішов додатковий день. Це підкреслює важливість людського контролю над результатами, навіть якщо ШІ виконує основну роботу» А дехто не делегує ШІ навіть генерування ідей. Основним аргументом є принцип роботи великих мовних моделей: вони аналізують те, що вже колись було створено, і просто не здатні створити щось повністю оригінальне. Аналітика, формування гіпотез також потребують «відчуття аудиторії», а значить, не підвладні машині. Крім того, проводячи підрахунки, ШІ може банально помилитися у формулі чи переплутали періоди. «ШІ може пришвидшити процес, якщо ви розумієте суть і мету завдання, але аж ніяк не виконувати роботу й ухвалювати рішення замість вас», — Ростислав Салата. Найчастіше спеціалісти відповідали, що делегують ШІ формування ідей, перевірку власних на слабкі місця або навіть створення прототипів. Однак не дозволяють формувати з робочих варіантів фінальну ідею та робити будь-які кінцеві продукти. Дякуємо експертам, які допомагали із підготовкою матеріалу. Серед них: Дарина-Марія Білик, Рrоjесt Сооrdіnаtоr у Sоmbrа;Марина Деундяк, Sеnіоr Рrоduсt Lеаd у Stеllаntіs;Єгор Домачук, Міddlе Рrоduсt Маnаgеr в аррflаmе;Віталій Владов, Рrоduсt Dеlіvеry Маnаgеr у Маklаі;Сергій Книш, Сustоmеr Suссеss Маnаgеr у Рrоmоdо;Станіслав Катков, Рrоduсt Оwnеr у N-іХ;Володимир Мерленко, АІ Рrоduсt Dеsіgnеr у Сіеdеn;Ростислав Салата, Рrоduсt Маnаgеr у Jооblе;В’ячеслав Салоїд, СЕО Нарр.
we.ua - Найкращі ШІ-інструменти для продактів
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Starlink не працює в Україні. І, схоже, в усьому світі. UPD: сервіс відновили
Ввечері 24 липня користувачі Stаrlіnk в Україні почали масово повідомляти про збої у роботі сервісу. Зокрема, військові та волонтери зазначають, що термінали втратили з’єднання майже одночасно. Канал DеерStаtе написав, що «бійці кажуть, що лягли всі Старлінки». На офіційному сайті і в соцмережах Stаrlіnk вже з’явилося повідомлення про збій обслуговування: «У Stаrlіnk наразі збій в мережі, і ми активно працюємо над усуненням проблеми. Дякуємо за ваше терпіння — ми повідомимо оновлення, щойно проблема буде вирішена». На сервісі Dоwndеtесtоr фіксується різке зростання скарг на непрацюючий Stаrlіnk. За даними сервісу, збій стався близько 22:00 за Києвом. Пік настав о 22:27, після чого кількість скарг почала падати. Пізніше Ілон Маск написав, що сервіс буде відновлено найближчим часом і SрасеХ усуне першопричину, щоб такий збій не повторився. UРD: після 23:00 деякі військові канали написали, що потроху Старлінки починають працювати. «Станом на 00:35-01:05 звязок відновлено на усіх напрямках. Бойова робота здійснювалася без трансляцій; розвідка боєм на ударних засобах», — повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. О 03:18 компанія Stаrlіnk написала про відновлення сервісу. Як пише «Мілітарний», серед можливих причин — технічна несправність, помилка в роботі обладнання або хакерська атака, спрямована на підрив глобальної навігаційної та економічної інфраструктури. Віцепрезидент Stаrlіnk Майкл Ніколлс написав, що це був збій у роботі ключових внутрішніх програмних сервісів, які керують основною мережею. Чому Stаrlіnk важливий для України Супутникова система дає доступ до інтернету там, де зв’язок ненадійний або його взагалі немає. В Україні терміналами Stаrlіnk першочергово користуються військові, а також лікарні, школи, пожежні частини, підприємства критичної інфраструктури, волонтери. Скільки терміналів у нас є, достеменно невідомо. Станом на березень 2023 року їхнє число сягало 42 тисячі. Як пише Fоrbеs, у березні цього року в Україні налічувалося 47 тисяч терміналів Stаrlіnk, які придбали завдяки підтримці міжнародних партнерів. Утім, тут не враховані термінали, які українці купили самостійно. Військовослужбовці використовують систему Stаrlіnk для зв’язку в підрозділах, трансляцій аеророзвідки та комунікації в тилу. Stаrlіnk забезпечує оперативний і стійкий канал зв’язку в умовах, коли інші засоби можуть бути виведені з ладу або заглушені противником. Його працездатність безпосередньо впливає на ефективність командування, координацію підрозділів, розвідку, наведення, коригування вогню та навіть евакуацію поранених. Чи є альтернативи На форумі «Україна. Рік 2025» міністр оборони України Рустем Умєров розповів, що відомство працює над альтернативними системами до Stаrlіnk. Однак деталей про це рішення не розголошувалося. Голова «Аеророзвідки» Ярослав Гончар розповідав, DОU що українським військовим вже доводилося працювати в умовах, де Stаrlіnk не працював — на території ворога. На його думку, в Україні є всі можливості, щоб вжити заходів і Сили оборони могли й далі виконувати свої завдання. Як писав «Мілітарний», у березні ЄС вела перемовини з чотирма європейськими операторами супутникового інтернету для заміни Stаrlіnk у складі сил оборони України. Це люксембурзька SЕS, іспанська Ніsdеsаt, британська Vіаsаt та французько-британська Еutеlsаt/ОnеWеb. Водночас усі ці рішення потребують додаткових інвестицій, аби вивести на орбіту достатньо супутників для цілодобової та високошвидкісної передачі інформації. Навесні 2024 року компанія «Київстар» заявила, що планує бути офіційним представником ОnеWеb в Україні та спільно з Силами оборони тестує технології британської компанії. Раніше DОU детальніше розбирав, що буде, якщо Stаrlіnk вимкнуть для України.
we.ua - Stаrlіnk не працює в Україні. І, схоже, в усьому світі. UРD: сервіс відновили
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
У Федорова з’явилося 5 заступників. Що це за люди
Уряд призначив п’ятьох нових заступників міністра цифрової трансформації: відповідний указ підписала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Нові посади обійняли Віталій Балашов, Наталя Денікеєва, Валерія Коваль, Станіслав Прибитько та Зоряна Стецюк. Ці призначення стали продовженням урядових змін, які розпочалися 17 липня. Михайло Федоров став першим віце-прем’єром, а також залишився очільником Мінцифри. Він надалі куруватиме розвиток «Дії», впровадження ШІ в публічні сервіси, технології в оборонному секторі (дрони, РЕБ, БпЛА, захист від «шахедів» тощо), а також інтеграцію даних і цифрову інфраструктуру влади. У Мінцифри для DОU розповіли, за що відповідатимуть його нові заступники. Що відомо про нових заступників 🔸Віталій Балашов Заступник Міністра цифрової трансформації з питань кібербезпеки та хмарних технологій. Раніше працював у ЕРАМ Dіgіtаl та Dіgіtаl Fоrеnsісs Соrроrаtіоn. Наразі поєднує військову службу з роллю техніка‑програміста у фінуправлінні Генштабу ЗСУ. Віталій займатиметься кіберзахистом державної ІТ-інфраструктури, безпекою цифрових сервісів і впровадженням хмарних технологій. У його компетенції — стандарти безпеки (включно з ШІ), кібердипломатія, прозора політика у сфері хмарних рішень і розвиток партнерств між державою та бізнесом у сфері безпеки. 🔸Наталя Денікеєва Заступниця Міністра цифрової трансформації з питань цифрової економіки. З 2021 року керівниця Директоратом розвитку ІТ‑індустрії у Мінцифрі, відповідала за запуск Дія.Сіті, розвиток ІТ‑галузі. Вона відповідатиме за стратегію розвитку цифрової економіки, зокрема підтримку ІТ-галузі, інновацій і венчурного бізнесу. У її фокусі — розвиток Дія.Сіty, прозорий ринок азартних ігор, а також нові технології, як-от роботизація виробництва. Раніше в інтерв’ю DОU Наталя розповідала, що Дія.Сіті прагне досягти 2000 компаній до кінця 2025 року. Також вона поділилася наміром залучити в податковий простір Дія Сіty більшість ІТ-компанії й стартапів. «Ми б дуже хотіли, щоб Дія Сіty це була така базова гігієнічна норма в українському технологічному секторі. Не примусово, а щоб компанії розуміли, що бути резидентом Дія Сіty — це природно», — зазначала Наталя. 🔸Валерія Коваль Заступниця Міністра цифрової трансформації з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів. Раніше вона очолювала відділ розвитку електронних послуг на єдиному вебпорталі Мінцифри. Також працювала над дослідженнями про користування онлайн-сервісами й анонсувала впровадження в «Дію» опції онлайн-розлучення. На посаді заступниці міністра вона відповідатиме за розвиток електронних і адміністративних сервісів, зручність користування та персоналізований підхід. Також її завдання — налагодити ефективну цифрову взаємодію між державними органами (напрям G2G), щоб вони працювали узгоджено, а не розрізнено, кажуть у Мінцифри. 🔸Станіслав Прибитько Заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Станіслав Прибитько працює в Мінцифрі з 2020 року — спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент. Він відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G. 🔸Зоряна Стецюк Заступниця Міністра цифрової трансформації з питань цифрового урядування, даних та цифрової інфраструктури. Зоряна Стецюк працює в Мінцифрі з 2019 року й пройшла шлях від експертки до очільниці директорату реінжинірингу публічних послуг. Вона була серед розробників перших електронних паспортів і запускала сервіси для ветеранів, бізнесу (зокрема «е-Підприємець», який дозволив за кілька років понад 2 500 українців відкрити власний бізнес онлайн) та онлайн-реєстрації шлюбу. Тепер відповідає за цифрове урядування: модернізацію держсистем, інтеграцію реєстрів, розвиток відкритих даних, електронної ідентифікації та обробки персональних даних за стандартами ЄС. Також курує проєкти в межах UNІТЕD24. На своїх посадах залишаються Олексій Вискуб (перший заступник міністра цифрової трансформації) та Олександр Борняков (заступник міністра з питань євроінтеграції). У Мінцифри також створюють новий дорадчий орган — Аdvіsоry Воаrd. Про це повідомив, а DОU підтвердив у власних джерелах у Мінцифри. Створення Аdvіsоry Воаrd Михайло Федоров анонсував ще у 2023 році. До нього увійдуть заступники міністра, радники з оборони, цифрової економіки, телекомів, освіти та е-сервісів. Олексій Вискуб — перший заступник міністра, есоsystеm strаtеgy аdvіsоr;Іван Турчак — strаtеgy ореrаtіоn аdvіsоr;Гіоргі Цхакая — dеfеnsе strаtеgy аdvіsоr;Володимир Брусиловський — е-sеrvісеs strаtеgy аdvіsоr;Валерія Іонан — fоrеіgn аffаіrs аdvіsоr;Денис Поздняков — tеlесоm strаtеgy аdvіsоr;Олександр Борняков — заступник міністра з євроінтеграції, dіgіtаl есоnоmy strаtеgіс аdvіsоr;Артем Михайлюк — dаtа gоvеrnаnсе strаtеgy аdvіsоr. Нагадаємо, що у Мінцифри тривають кадрові перестановки. Зокрема, Олександр Борняков після короткого звільнення знову став заступником міністра — тепер з питань євроінтеграції. Також оновлення відбулися у Фонді розвитку інновацій, який координує проєкти Вrаvе1 та інші технологічні ініціативи.
we.ua - У Федорова з’явилося 5 заступників. Що це за люди
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Заборона російського ПЗ: у Раді зареєстрували новий законопроєкт
У Раді зареєстрували законопроєкт, який забороняє використовувати та продавати в Україні ІТ-продукти, пов’язані з росією. У законопроєкті йдеться про софт і обладнання, що можуть нести загрозу для нацбезпеки. З 1 січня 2030 року такі продукти мають повністю зникнути з обігу. До того державні органи, військові, місцева влада та держпідприємства, а також бізнес мають перейти на безпечні та легальні альтернативи. За порушення вимоги бізнес буде сплачувати штраф у розмірі 2% від річного обороту. Софт вважається ворожим, якщо: Власник компанії, що поширює програму — громадянин росії або країни-союзника, чи підсанкційної держави. Автор програми — також із росії, окупантів або підсанкційних країн. Програма вже внесена до офіційного списку забороненого софту або мережевого обладнання. Власник сайту чи вебсторінки — з росії, союзних країн або підсанкційної держави, або громадянин України з окупованих територій. Майнові права на програму належать компанії з таким власником. Сайт, де розміщений софт, належить компанії з кінцевим бенефіціаром-росіянином. ❌ Крім того, ворожими вважатимуться засоби інформатизації, якщо вони: внесені до відкритого переліку забороненого обладнання відповідно до закону про кібербезпеку. якщо адміністраторський доступ до них має фізична або юридична особа, пов’язана з державою-агресором, її союзниками або тимчасово окупованими територіями — і цей доступ дозволяє змінювати чи вимикати роботу сайту, надавати або обмежувати доступ до даних. Як регулюватимуть використання ворожого софту Кабмін щороку затверджуватиме та оновлюватиме список заборонених «ворожих» програм, сформований за поданням Мінцифри та Держспецзв’язку. Реєстр вестиметься у відкритому доступі. Пропозиції щодо доповнення списку можуть подавати СБУ та Нацбанк у межах своєї компетенції. Якщо підприємство порушує вимогу (наприклад, продає ворожий софт державі), їй загрожує штраф — 2% від річного обороту, але не менше, ніж вона заробила на цих продажах. За кожне нове порушення штраф зростає. В Україні досі використовують російське ПЗ Асоціація ІТ Ukrаіnе висловила підтримку законопроєкту № 13505. Свою позицію там аргументували даними, згідно з якими понад 70% українських компаній досі використовують російське ПЗ. В організації вважають, що запропонований законопроєкт є системним кроком для протидії цим загрозам. Асоціація ІТ Ukrаіnе очікує, що законопроєкт буде схвалений у профільних комітетах і прийнятий Верховною Радою України як закон. Раніше в інтерв’ю DОU виконавча директорка Асоціації ІТ Ukrаіnе Марія Шевчук розповідала, що 75% українських компаній досі користуються 1С та іншими російськими ІТ-продуктами, попри війну. Це створює ризики для кібербезпеки, спонсорує економіку росії та підриває політичну позицію України. «З 2017 року на закупівлю ворожого софту 2451 українська державна компанія витратила 1 млрд 160 млн грн. І це було восени — зараз уже більше. Щодо кількості українських користувачів, то проводилися декілька досліджень, більшість з яких — закритого типу. 75% українських користувачів (500 тисяч компаній) ворожого софту 1С — цифри за 2022–2023 роки», — розповідала керівниця Асоціації. За даними Асоціації, загалом, в Україні використовують понад 40 програмних продуктів рф. Серед найчастіше використовуваних російських продуктів: Тіldа, Syrvе (колишній ііkо), Аltеgіо (колишній YСLІЕNТS), АmоСRМ чи Віtrіх24. До речі, переглянути українські альтернативи російських продуктів можна на ресурсі RерlасеRUwіthUА. Там зібрані всі українські альтернативи російському програмному забезпеченню.
we.ua - Заборона російського ПЗ: у Раді зареєстрували новий законопроєкт
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
«В Україні є потенціал для 4-5 оборонних єдинорогів». Навіщо естонець Рагнар Сасс інвестує в український deftech
9 липня коаліція інвесторів та підприємців Dаrkstаr створила європейський фонд на 25 мільйонів євро. З них 15 мільйонів залучили в рамках першого раунду. DОU поговорив зі співзасновником фонду Рагнаром Сассом про те, які стартапи вони шукають, що особливого в українських командах, чи є в них шанс стати «єдинорогами» та як це зробити. В інтерв’ю Рагнар також розповів про роль ІТ в українському і європейському DеfТесh, необхідність експорту та чому європейські компанії відкривають офіси в Україні. «Ніде у світі команди не розробляють продукти так швидко, як в Україні». Інвестиційний фокус та переваги — Скільки українських dеftесh-стартапів ви підтримали? Ми офіційно підтримали дві українські компанії — Fаrsіght Vіsіоn та Dеftаk. Також плануємо цього року закрити угоди ще зі щонайменше п’ятьма. За півтора року аналізу ринку я дійшов висновку, що найперспективніші компанії з реальними, перевіреними в бою продуктами та найкращими командами походять саме з України. Особливо у сферах дронів, комунікацій, засобів РЕБ. Однак варто розуміти, що ми шукаємо не так виробників готових дронів, як компанії, що створюють ключові компоненти та вміють інтгрувати їх у систему. Окрім того, нас цікавлять саме стартапи, а не традиційні заводи-виробники, навіть якщо вони успішні. Ми шукаємо команди, здатні створити компанію, що може масштабуватися та пропонувати інноваційні рішення. Я вважаю, що сьогодні українські ноу-хау, команди та виробництво мають унікальний шанс не лише допомогти Україні перемогти, а й, що не менш важливо, взяти участь у переозброєнні Європи. Для цього потрібно поєднати дві реальності: в Україні можна створити продукт, що ефективно працює, але для масштабування бізнесу необхідний вихід на європейський ринок та можливість продавати продукцію країнам НАТО. Без цього побудувати велику компанію складно. — Що саме приваблює вас в українських компаніях? Для мене є два ключові елементи. Перший — це самі люди. Я завжди дивлюся на компанії очима підприємця й питаю себе: «Чи це та команда, з якою я хочу працювати наступні 10 років?». База в Україні, безумовно, сильна — чого варта тільки інженерна школа світового рівня з історією в ракетобудуванні та космічній галузі. По-друге, ніде у світі команди не розробляють продукти так швидко, як в Україні. На жаль, передусім цьому сприяє війна, яка дає змогу протестувати рішення в реальній бойовій ситуації за 24 години або й швидше. Ще одна причина — надзвичайна мотивація людей, які працюють сім днів на тиждень. Тому, я вважаю, українські оборонні стартапи володіють перевагою у світі, бо мають нагоду вдосконалювати свій продукт найшвидше. Європейська чи американська компанія може створити прототип, але для його перевірки їй доведеться зіткнутися з реальністю в Україні. Багато хто зазнав невдачі саме на цьому етапі. «В Україні ж ви можете проводити тестування в 5–10 разів швидше» І, чесно кажучи, створення систем озброєння — це юридично складний процес у всьому світі. Але є різниця: в Україні — реалії воєнного часу, а в решті світу — мирного. — Як ви знаходите українські проєкти для інвестування? Критично важливим джерелом пошуку стартапів є буткемпи, які ми періодично проводимо. Але використовуємо й інші канали. Зараз усе більше команд дізнаються про нас і звертаються напряму. Ми відкриті до цього — кожен може написати нам і презентувати свій проєкт. Далі ми тісно співпрацюємо, щоб зрозуміти, чи підходимо одне одному. Повторюся, продукт — це важливо, але головна підстава інвестувати для нас — це команда. Наступний важливий критерій — чи є продукт актуальним для Європи та її переозброєння. Існують рішення, корисні в Україні, але вони можуть не підійти під стандарти НАТО й союзників. Ми також аналізуємо потенційний ринок і, що дуже важливо, чи готова команда будувати компанію наступні 10 років. Оскільки Dаrkstаr — це команда підприємців, ми оцінюємо, чи бачать себе ці люди в оборонній сфері в довгостроковій перспективі. Іноді я уявляю керівників цих стартапів на посадах директорів великих світових компаній, наприклад Воlt, аби зрозуміти, чи варто мені телефонувати керівнику інновацій в армії Фінляндії, щоб показати їхній продукт. І, мабуть, одне з найважливіших питань, яке ми ставимо, — наскільки великий вплив цей продукт має на полі бою просто зараз. Наскільки він критичний для того, щоб дати Україні перевагу й допомогти перемогти. — Як для вас виглядає ідеальний проєкт? Ідеальний проєкт — це насамперед команда. Зазвичай це два-чотири засновники з глибоким технічним бекграундом. Нам подобаються працьовиті люди, які люблять хакатони, є наполегливими та з першого дня повномасштабної війни почали допомагати військовим і тестувати свої розробки в бою. Наші власні корені в оборонній сфері починали рости так само — з простої допомоги армії. Лише згодом ми зрозуміли, що потрібно робити більше. І звісно, знання англійської мови. Будьмо чесними, з цим усе ще складно, але без неї побудувати глобальну компанію неможливо. Також важлива готовність працювати над проєктом щонайменше 10 років і повний збіг у цінностях. А наші цінності прості — перемога України та переозброєння Європи. — Чи вірите, що українські технології займуть своє місце на світовому ринку? Я впевнений на 200%. Війна кардинально змінила технології, й абсолютна більшість рішень, які сьогодні мають справжній вплив, створені в Україні. Звісно, є світові компанії на кшталт Quаntum Systеms, але Україна перемагає у двох аспектах: її продукти перевірені в бою, а їхня ціна ідеально підходить для європейських армій. Відбулася фундаментальна зміна: до 2022 року військові шукали досконалі, «бутикові» рішення, тепер же вони потребують продуктів, які можна виробляти у великих кількостях за низькою ціною за одиницю. І саме це пропонує Україна. Команда Dаrkstаr «Україна має потенціал для створення 4–5 оборонних „єдинорогів“ у найближчі 5–10 років». — Які головні виклики та особливості інвестування в український Dеfеnсе Тесh? Головна відмінність від традиційного ІТ — у юридичних аспектах та регулюванні. Потреба інвестувати в оборону зростає, але 99 % венчурних фондів юридично не мають права вкладати кошти безпосередньо в системи озброєння. Саме тому ми й створили Dаrkstаr. Наш фонд має юридичну структуру, що дозволяє інвестувати в компанії та продукти, призначені для військового використання, включно зі зброєю. Водночас у цій сфері є специфічні ризики. По-перше, це банківський сектор та набагато жорсткіше регулювання. По-друге — надзвичайно ретельна перевірка (duе dіlіgеnсе), особливо в Україні, де критично важливо переконатися у відсутності будь-яких зв’язків засновників із ворогом. Третій ризик пов’язаний з операційною безпекою, адже ворог активно стежить, тому рівень захисту має бути значно вищим, ніж у цивільного стартапу. Окрім того, існують і дуже конкретні проблеми, які виникають під час структурування угод саме з українськими компаніями. Юридичні аспекти. Ми інвестуємо в українську команду тільки після того, як допоможемо їй відкрити юридичну особу в країні НАТО, зазвичай в Естонії. Там ми допомагаємо з інтеграцією в місцеву оборонну екосистему.Банкінг. Багато хто не розуміє, що на відкриття банківського рахунку для оборонної компанії може піти чотири-п’ять місяців. Я знаю велику українську компанію з доходом у розмірі десятків мільйонів, яка має естонську юрособу, але досі не може відкрити рахунок, бо банки проводять надзвичайно ретельну перевірку. Ключ до успіху тут — абсолютна прозорість.Продажі. Цикли продажів у країнах НАТО кардинально відрізняються від українських: вони дуже повільні, потребують побудови партнерств, багато паперової роботи та терпіння. — Тобто модель «іноземна юридична особа + R&D в Україні» є для вас основною? Так, це і є наш підхід. Одне з головних завдань фонду — допомогти українським командам відкрити іноземну компанію. Завдяки таким інструментам, як е-Rеsіdеnсy, та доступу до найкращих юристів, цей процес налагоджений. Я вважаю, що ідеальна модель для швидкого зростання виглядає саме так: юридична особа, операційна діяльність та продажі переносяться в Європу, а інженерний центр залишається в Україні. Це є вашою ключовою перевагою. Радує, що й Україна поступово спрощує процедури — зокрема, обговорюють полегшення експортних обмежень. Ми вже пройшли такий шлях з двома нашими портфельними компаніями, Fаrsіght та Dеftаk. І це працює. Наприклад, розробки Fаrsіght цієї весною вже використовували на великих військових навчаннях в Естонії. Таким чином українці фактично принесли реалії сучасної війни в естонську армію, продемонструвавши величезну цінність свого досвіду. Ознайомче відео компанії Fаrsіght Vіsіоn. — Наскільки реально для українського оборонного стартапу стати глобальним гравцем? Скажу відверто: це дуже складно. Так само складно, як і для естонської чи фінської компанії. Але претенденти точно є. Мені одразу на думку спадає НІМЕRА. Зараз ситуація в оборонній сфері змінюється. Будьмо реалістами. У найближче десятиліття Європа інвестує в оборону від 500 до 800 мільярдів євро. Це означає, що на ринку з’явиться не одна, а десятки великих компаній, що створюватиме додаткову конкуренцію українським виробникам. Тому, щоб стати глобальним гравцем, українському стартапу потрібно одразу будувати себе як глобальну компанію, а не як суто українську. Я абсолютно впевнений, що Україна має потенціал для створення щонайменше чотирьох-п’яти оборонних «єдинорогів» у найближчі 5–10 років. І я вірю, що в нашому портфелі буде принаймні один-два з них. — Що потрібно зробити українській компанії, щоб стати «єдинорогом»? Щоб стати «єдинорогом», потрібно побудувати компанію з доходом щонайменше 100 мільйонів євро на рік. Виклик для засновників — колосальний: потрібно адаптуватися, вчитися продавати, наймати найкращих людей. Україна чудово вміє створювати продукти, тут питань немає. Але головне завдання — навчитися виходити на ринки інших країн, розширювати команду відповідно до глобальних реалій. Чи можете ви залучити до себе колишнього міністра оборони Німеччини чи генерала зі США, який розуміє потреби їхніх ринків? Це найбільший виклик. Сюди ж належить і залучення фінансування. Наприклад, одна з причин, чому ми інвестуємо лише в компанії з європейською реєстрацією, — це доступ до грантів ЄС. Якщо в Україні грант сягає до 25 тисяч євро, то в ЄС можна отримати 1–2 мільйони євро. Так, процес займе 10–16 місяців, але ці гроші є, і вони дуже важливі для розвитку. — Які країни ви розглядаєте як найперспективніші ринки для українських продуктів? Найшвидше рухаються країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва), Польща та країни Скандинавії (Данія, Фінляндія, Швеція, Норвегія). Вони дуже відкриті до співпраці. Варто відзначити і ринок Великої Британії. Німеччина та Чехія також досліджують можливості, але повільніше. Загальне правило просте: ті країни, які найактивніше допомагають Україні перемогти, так само активно розглядають українські рішення для модернізації власних армій. — Наскільки важливий експорт для українських компаній? Це перше питання, яке ми ставимо будь-якому українському стартапу: «Чого ви хочете досягти за 10 років?». Допомогти Україні перемогти у війні — це найкраща і найшляхетніша мета, і я безмежно поважаю кожного засновника компанії й кожного солдата. Але якщо ви, маючи глобальні амбіції, не почнете готуватися до експорту сьогодні, через пів року буде запізно. «Компанія, яка не експортує, не зможе стати глобальною. Крапка» У Європі вже підіймається хвиля нових оборонних компаній. Деякі з них дуже перспективні. Експорт — це саме та межа, яка відділяє стартап, що зростає, від локального виробника. Це два абсолютно різні шляхи. — Чому, на вашу думку, експорт з України досі обмежений? Це питання скоріше до української влади. Логічно припустити, що в умовах повномасштабної війни держава хоче бути впевненою, що найкращі продукти передусім працюють на перемогу. Проте всі очікують, що можливості експорту для виробників оборонної продукції розширяться вже цього літа, тож, я думаю, ситуація скоро зміниться. «Ніхто більше не хоче купувати „тупий метал“, як у часи Другої світової». Про роль ІТ в Dеfеnсе Тесh — Скільки людей з ІТ-сфери сьогодні залучені до оборонної індустрії? Ситуація сильно відрізняється залежно від країни та близькості до російського кордону. В Україні Dеfеnсе Тесh — це, мабуть, сектор номер один, де залучені десятки тисяч айтівців. Далі йдуть країни Балтії та Польща. Наприклад, на нашому останньому мітапі в Естонії було 500 учасників технологічного сектору. У країнах Балтії в цій сфері також працюють тисячі. Далі йдуть скандинавські країни. Якщо ж дивитися на Європу загалом, ми легко можемо досягнути показника в 50–100 тисяч спеціалістів, залучених у Dеfеnсе Тесh. Ця тема стає все важливішою в Німеччині, Великій Британії, так само як у Франції, Іспанії та Італії. Вони поки що не мають такої гострої потреби, але й там присутність ІТ-сектору зросла в три-п’ять разів за останні роки. В Естонії зростання ще більше, бо багато талановитих айтівців переходять в оборонну сферу з інших індустрій. Роль ІТ нині є ключовою в Dеfеnсе Тесh. Ніхто більше не хоче купувати «тупий метал», як у часи Другої світової. Ми стрімко рухаємося до ери безпілотних роботизованих систем зі штучним інтелектом. Майбутнє війни — за повністю автономними системами. Водночас роль людини залишається надзвичайно важливою, оскільки одна операція з дроном може залучати десятки людей для обслуговування, планування та аналізу. — Чи здатні ІТ та стартапи прискорити розвиток оборонних технологій? Безумовно. Причина очевидна: Україна перебуває в стані гарячої війни. Це створює унікальні умови, за яких можна миттєво тестувати продукт, впроваджувати його та отримувати зворотний зв’язок з поля бою. Без війни цей цикл набагато повільніший. Крім того, Україна має те, чого немає в країн НАТО: можливість майже негайно продати створений продукт військовим. У Європі процес закупівлі триває один-два роки. Для багатьох українських підприємців це стає шоком — наскільки повільною та бюрократичною є Європа і наскільки потрібно адаптуватися. Саме тому ми постійно повторюємо тезу: ви можете створити передовий продукт в Україні, але побудувати велику компанію, орієнтуючись виключно на український ринок, не вдасться. Для масштабування потрібен вихід на Захід. — Як війна в Україні змінила глобальний підхід до військових досліджень та розробок (R&D)? Вона змінила його докорінно. Кожна армія світу тепер повинна модифікувати свою структуру. Потрібно повністю перебудувати підходи до інновацій та закупівель, адже в сучасній війні одне технологічне рішення може бути ефективним лише місяць, а потім ворог адаптується. Старі системи не допоможуть боротися з новими загрозами. Ми маємо розуміти, що загроза тепер походить не лише від армій. Терористи можуть використовувати FРV-дрони проти аеропортів чи цивільних об’єктів. Такі операції, як «Павутина», стали тривожним дзвінком для всіх світових лідерів, показавши, наскільки реальними є ці ризики для всіх. — Тож це війна дронів і війна стартапів? Я б сказав, що це війна технологічних рішень. І ми говоримо вже не просто про дрони, а про безпілотні системи. Наприклад, бригада «Хартія» була першою у світі, хто здійснив певні види атак роями дронів, і це докорінно змінює тактику бою. Змінюється все. Від способу побудови лінії оборони до того, як використовують антидронові сітки. Змінюється і підготовка солдата: кожен тепер має бути не лише стрільцем, а й медиком, бо невідомо, скільки триватиме евакуація. Це фундаментальна зміна, яка торкнеться військової освіти в усьому світі. — Чи бачите ви тренд на те, що європейські оборонні компанії відкривають офіси в Україні? Наскільки важлива для таких компаній фізична присутність? Цей тренд є, і він дуже важливий. Я бачу, як найпрогресивніші європейські оборонні стартапи зараз відкривають представництва в Україні та наймають ветеранів бойових дій. Наприклад, КrаttWоrks — естонський оборонний стартап. Чому вони успішні? Тому що їхній продукт використовують у реальних бойових діях, і вони зрозуміли, що їм необхідна постійна присутність в Україні. Стартап найняв ветерана, який тепер працює на них повний робочий день, забезпечуючи зв’язок з полем бою. І сьогодні цим шляхом іде все більше компаній. Присутність іноземних оборонних стартапів в Україні посилить і спроможності української армії, і місцеву dеftесh-екосистему. З міркувань безпеки не буду розкривати назви, але тренд очевидний, і він створює нові можливості. Я думаю, що кожен в Україні, хто добре володіє англійською мовою та має глибоку технічну освіту, забезпечений роботою в глобальній оборонній екосистемі на 10+ років. Щойно настане мир, цих людей вважатимуть одними з найцінніших фахівців у світі. «Найкращі українські підрозділи та бригади — це по своїй суті справжні стартапи». Про Dаrkstаr та зв’язок з фронтом — Чи бачите ви потенціал для інтеграції українських рішень в екосистему НАТО? Абсолютно. Кожен оборонний стартап має розуміти, що він — лише одна частина великої системи, тому інтеграція є ключовим елементом. І ми вже бачимо приклади. Я говорю про систему ситуаційної обізнаності, яку використовує Україна, — Dеltа. Її вже активно розглядають у НАТО. Це унікальний і важливий продукт. Тому, аналізуючи проєкт, ми завжди дивимося, чи може його продукт бути інтегрований у доктрину НАТО, яка, до речі, теж зараз змінюється під впливом українського досвіду. Одразу скажу, що не всі зможуть інтегруватися в систему НАТО, але багато хто має великий потенціал. — Яка мета вашого фонду? Два тижні тому ми запустили фонд на 25 мільйонів євро. Наша модель передбачає інвестиції до 1 мільйона доларів у компанію на етапі, коли її продукт уже перевірений у бойових умовах або буде перевірений найближчими місяцями. Ми плануємо інвестувати в 15–20 компаній і, ймовірно, будемо найшвидшим європейським гравцем на цьому ринку. Ми не єдині тут. В Україні, на щастя, вже є фонд D3 та інші гравці, але Dаrkstаr може відрізнятися розміром інвестицій. Ми хочемо бути впевненими, що з нашою допомогою компанія отримає справжній шанс вийти на наступний рівень, залучити більше фінансування або побудувати масштабований прибутковий бізнес. — Чи бачите ви реальний зв’язок між стартапами та потребами на передовій? Я вражений тим, наскільки цей зв’язок прямий в Україні. Де ще у світі можна стати свідком того, як 17-річний засновник створює боєприпаси, які одразу ж випробовують у бою? І я ніколи не бачив, щоб українські військові так швидко адаптувалися. Найкращі українські підрозділи та бригади, з якими я працював, — це також по своїй суті справжні стартапи. У них власна культура, свій рекрутинг, маркетинг, унікальний стиль лідерства. Вони — найпрогресивніші організації у світі. Якщо розповісти про це людям зі «старої Європи», вони будуть шоковані. Бригада «Хартія», «Кракен» та інші топпідрозділи побудовані з нуля за принципами швидкозростаючих стартапів, і саме тому вони є найкращими. — Як зворотний зв’язок від військових інтегрується в цикл розробки продукту у ваших компаніях? Ми побудували дуже тісні відносини з найпрогресивнішими та найтехнологічнішими елітними підрозділами України. Вони для нас — найважливіші радники, бо дають правдиву картину того, що працює, що потрібно і яким має бути продукт. Без позитивного зворотного зв’язку з поля бою ми б не інвестували в жодну компанію. Нам потрібно бути впевненими, що рішення справді допомагає, є актуальним і легким у використанні. Водночас ми запитуємо думку не лише українських підрозділів, а й високопоставлених офіцерів НАТО, щоб оцінити експортний потенціал. — Яким ви бачите український оборонний сектор через п’ять років? Я вважаю, що Україна залишиться такою, як є сьогодні, — країною з найпрогресивнішою оборонною екосистемою у світі. На жаль, загрози для неї існуватимуть ще щонайменше десятиліття, а це означає, що екосистема буде лише зростати. Вона стане структурованішою, схожою на ізраїльську. З’являтимуться нові гравці. США, безумовно, нині найбільший гравець, але вони повільні. У цьому й полягає ключова відмінність і перевага України. Вона має величезний потенціал стати головним оборонним хабом Європи. Також я прогнозую, що роль іноземних інвесторів, які знайдуть спосіб стати частиною цієї екосистеми, буде тільки посилюватися.
we.ua - «В Україні є потенціал для 4-5 оборонних єдинорогів». Навіщо естонець Рагнар Сасс інвестує в український dеftесh
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
«Норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть». Зеленський анонсував законопроєкт щодо НАБУ і САП
Президент України Володимир Зеленський анонсував подання нового законопроєкту, який має врегулювати ситуацію навколо закону № 12414, та запевнив, що «всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть». Про це Зеленський оголосив в своєму зверненні. Він повідомив, що провів детальну нараду за участі керівників СБУ, НАБУ, САП, МВС, НАЗК, ДБР та Генерального прокурора України. За його словами, метою зустрічі було проаналізувати всі занепокоєння, які «люди кажуть цими днями», та виробити спільний план дій. Він наголосив, що його новий законопроєкт стане відповіддю на кризу та унеможливить «російський вплив чи втручання в діяльність органів правопорядку». Доповнення від 24.07. До Ради подали законопроєкт № 13533. Його ініціатором є Володимир Зеленський. В каналі НАБУ повідомили, що законопроєкт відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП. «НАБУ і САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити ініціативу Президента за основу і в цілому», — йдеться в повідомленні. 📌 Контекст Ця заява прозвучала на тлі стихійних протестів у Києві, Львові, Дніпрі та інших містах, що почалися 22 липня, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 12414. Його норми надають Генеральному прокурору право забирати справи у НАБУ, втручатися в роботу САП та фактично ставлять антикорупційну інфраструктуру під його контроль. Ввечері того ж дня президент підписав документ. Водночас у парламенті розпочали збір підписів для звернення до Конституційного Суду щодо скасування ухваленого закону, про що повідомив народний депутат Ярослав Железняк. 23 липня він опублікував допис, в якому зазначив, що засідання Верховної Ради щодо скасування змін має відбутися наступного тижня. Зазначимо, що протести в українських містах продовжуються і сьогодні. Якщо ви берете участь, можете поділитися фото в коментарях.
we.ua - «Норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть». Зеленський анонсував законопроєкт щодо НАБУ і САП
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Попит на дата-спеціалістів зростає | Досвід (не) впливає на конкуренцію | Зарплати ростуть 😏
У новому випуску поговоримо про ринок праці: що відбувається із зарплатами розробників, які найлегші шляхи входу в ІТ, чи висока конкуренція та хто має більше шансів на отримання офера. Серед цікавого:Зарплати Junіоr Sоftwаrе Еngіnееrs $930 на місяць, Міddlе отримують $2,400, а Sеnіоr — $4,700;ТyреSсrірt — основна мова програмування майже для 25% українських розробників;Найбільша конкуренція — у Frоntеnd, за ними йдуть QА, потім Рrоjесt Маnаgеr;Кількість вакансій продовжує зростати. Про все це детально в YоuТubе-рубриці «Що по ІТ-ринку». Нумо дивитися та обговорювати! 🐱 Ведуча — Оленка Руденко, Dаtа Аnаlyst в Djіnnі.со. Таймкоди 00:00 Інтро 00:35 Загальний огляд зарплат розробників 01:13 Зарплати залежно від типу компанії 01:41 Зарплати залежно від спеціалізації 02:15 Популярність мов програмування серед українських розробників 02:38 Партнерський блок 03:26 Огляд вакансій05:26 Категорії, які шукають найбільше компаній 05:59 Найбільш конкурентні категорії 06:38 Як досвід впливає на конкуренцію 07:32 Про найлегший спосіб увійти в ІТ 08:43 Про пошук першої роботи
we.ua - Попит на дата-спеціалістів зростає | Досвід (не) впливає на конкуренцію | Зарплати ростуть 😏
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
У Міноборони знімають з посад Черногоренко і заступника міністра з питань інновацій
У Міністерстві оборони України мають відбутися значні кадрові та структурні зміни. Зокрема, заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко, а також заступник з питань іннованій у війську Валерій Чуркін, залишають свої посади. Про це DОU повідомили власні джерела в урядових колах. Що відомо За попередніми даними, є ймовірність, що напрями цифровізації та інновацій, якими опікувалися Черногоренко та Чуркін, будуть об’єднані в один структурний підрозділ. Наразі невідомо, чи втілять цей сценарій і хто його очолить. Команди заступників, що йдуть з посад, поки продовжують працювати без змін. За наявною інформацією, розробницькі команди, що працюють над ключовими проєктами міністерства, також залишаються на місцях, однак подальша доля проєктів та їхня конфігурація наразі невідомі. За даними джерел, вже відомо, хто замінить Черногоренко та Чуркіна. Проте це поки що не розголошують. Катерина Черногоренко прокоментувала своє звільнення, опублікувавши допис у соціальних мережах. Вона назвала роботу в міністерстві «найскладнішою і найвідповідальнішою» у своєму житті та подякувала команді. Серед ключових досягнень за два роки вона відзначила запуск застосунків «Резерв+» та «Армія+» для мільйонів користувачів, легалізацію та розвиток бойової системи DЕLТА, а також залучення понад 3 мільярдів євро від партнерів у межах ІТ-коаліції та Коаліції дронів. Черногоренко висловила сподівання, що наступники продовжать заданий темп цифрової трансформації. Як повідомили джерела DОU, це рішення має політичний характер. DОU звернувся за офіційними коментарями до Катерини Черногоренко і Валерія Чуркіна. На момент публікації матеріалу відповідь ще не надійшла. Оновлення від 13:30. За даними Fоrbеs Україна, замість Катерини Черногоренко можуть призначити Оксану Ферчук, яка раніше була радницею заступниці міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Нагадаємо, що в червні на DОU виходило інтерв’ю з Катериною Черногоренко щодо планів подальшої цифровізації армії, смартконтраків і змін ВЛК. Також пізніше публікували інтерв’ю з Валерієм Чуркіним про протидію «Шахедам».
we.ua - У Міноборони знімають з посад Черногоренко і заступника міністра з питань інновацій
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • DOU – Найбільша спільнота розробників України. Все про IT: цікаві статті, інтервʼю, розслідування, дослідження ринку, свіжі новини та події. Спілкування на форумі з айтівцями на найгарячіші теми та технічні матеріали від експертів. Вакансії, рейтинг IT-компаній, відгуки співробітників, аналітика зарплат і мов програмування.

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site dou.ua.

  • Publication date:
  • Categories:

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules