DOU - Developers of Ukraine

Анна Гвоздяр — заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Вона перейшла до Мінстратегпрому понад рік тому з громадського сектору, де керувала Благодійним фондом Сергія Притули. Під час ярмарку Dеfеnсе Тесh «Арсенал талантів» ми поспілкувалися з Анною про пріоритетні галузі ОПК, роль ІТ-спільноти і прирівняння програмного забезпечення до компонентів озброєння. А також дізналися, скільки компаній залучено в український ОПК станом на зараз. «Загалом над інноваціями в Україні працює тисяча команд» — Якими пріоритетними завданнями нині займається Мінстратегпром? Важко виокремити найголовніше. Серед основних завдань міністерства — нарощування, координація та підвищення якості вітчизняного виробництва. Вагомий пріоритет, звісно ж, має локалізація. Адже це пришвидшує логістику, так ми можемо оперативно адаптувати зброю до потреб фронту. Це забезпечує стійкість і незалежність від інших ринків. Локалізація — також елемент безпеки, і з останніми новинами ми це особливо гостро відчули. Йдеться про локалізацію і компонентів, і нових видів озброєння. Це різні треки роботи, які мають працювати паралельно і доповнювати один одного. По обох активно рухаємось. Наприклад, за 2024 рік в Україні з’явилися виробники FРV-дронів, які мають повністю вітчизняні польотні контролери та камери в дронах. Загалом над інноваціями у нас працює тисяча команд. — Повний цикл виробництва дронів в Україні — чи це вже працює на практиці? Наскільки ми залежимо від зовнішніх компонентів, зокрема китайських? Ми відстежуємо ступінь локалізації всіх безпілотних систем, які закуповуються. І відсоток локалізації постійно зростає: від FРV до великих дипстрайків. Залучаємо до ринку багато нових учасників, зокрема з технічними елементами, які покращують якість виробів. Від базових роботів до ферм 3D-принтерів. Тобто все можна створити в Україні. І є вироби, які виготовлені виключно з вітчизняних складників. Середній рівень локалізації безпілотних систем сьогодні досить високий — понад 50% І ми рухаємося далі. Наші виробники шукають рішення для заміни китайських дронів. У 2024 році з’явився «український DJІ Маvіс» — перший кодифікований виріб «Шмавік» з максимально схожими характеристиками. Він готовий до закупівлі та застосування в підрозділах. Також ми залучаємо іноземних партнерів до забезпечення компонентів. Тобто країна-партнер не закуповує в українського виробника озброєння, а безплатно постачає йому деталі, придбані у свого виробника. Часто це коштовні компоненти, які становлять значну частину вартості продукту. Глобально ми не конкуруємо з Китаєм. Так, це великий і відносно дешевий ринок. Та якщо продукт трохи дорожчий через українські компоненти, ці гроші залишаються в Україні. Для нас це цінніше, ніж віддати гроші за кордон за дешевшу пропозицію. Виробництво якомога більшої кількості компонентів усередині країни стратегічно вигідне. Ми оберемо саме український варіант, бо це — наша економіка. До того ж разючої різниці в ціні немає. Додаються й інші чинники: якщо взяти вибірку іноземного постачальника, серед них буде певний відсоток неякісних виробів. А в Україні ми можемо знизити частку неякісної продукції, бо виробник близько і з ним легше владнати проблеми. Це вже не кажучи про те, що місцевий постачальник швидше адаптує продукцію під ваші потреби та доставить її. «Оборонна галузь ніколи не була дуже диджиталізованою, але сьогодні є всі шанси це змінити» — Чи взаємодієте ви з українською ІТ-спільнотою? Українська ІТ-спільнота демонструє живучість оборонної сфери, поєднуючи традиційне озброєння (артилерія, бронетехніка, міномети, ПЗРК) з інноваціями (наприклад, системи донаведення), а також розвиваючи Dеfеnsе Тесh (дрони, РЕБ тощо). ІТ-фахівці не бояться ризикувати, пропонують нові рішення. Як на мене, ІТ-сектор нині сильно залучений до команд ОПК. Багато виробників оборонних технологій, таких як дрони, РЕБи, наземні роботизовані комплекси (НРК), модулі й системи наведення, часто є вихідцями з ІТ-індустрії. ІТ-фахівці безпосередньо в командах зараз створюють розумні компоненти у виробах, системи донаведення до цілі, балістичні калькулятори. Плюс це наші системи ситуаційної обізнаності, якими оперує Міноборони, системи визначення і координації ППО тощо. — Якими завданнями займаються ІТ-фахівці в міністерстві? Нам як міністерству ІТ-фахівці дуже допомагають налагодити роботу. Адже сектор швидко зростає, і ми не можемо вручну ефективно надавати послуги. Автоматизація дає змогу якісніше та системніше працювати. Через складність сфери нині більшість державних сервісів у міністерстві — на папері. А враховуючи, що оборонна промисловість зросла в 10 разів, це потребує іншої уваги. Ми хочемо контактувати з кожним виробником. Міністерство не збільшило штат, тому якісна цифровізація процесів дає змогу, по-перше, інформувати всіх, а по-друге, обробляти більше інформації. Ми хочемо автоматизувати процедуру подання на бронювання, щоб могти краще інформувати виробників, які б брали участь у заходах і налагоджували між собою звʼязки. Крім того, зараз активно працюємо над створенням єдиного кабінету для виробника на порталі, де наші зброярі можуть знайти всю потрібну для роботи інформацію та сервіси. Оборонна галузь ніколи не була дуже диджиталізованою, але сьогодні є всі шанси це змінити. Про результати будемо повідомляти окремо. Просто зараз ми набираємо в команду розробників, багато кандидатів на етапі співбесід. Також є низка відкритих вакансій для айтівців: кому цікаво долучитися і працювати з нами на користь державі — ласкаво просимо. І, на мою думку, це дуже здорова й чудова синергія. Чимало відомих мені команд докладають усіх можливих зусиль, щоб допомогти оборонці. Наприклад, нещодавно ми зустрічалися з учасниками Dііа.Сіty Unіоn і говорили про можливості співпраці, які ми вже почали реалізовувати. Я вважаю, зараз будь-яка галузь має бути так чи інакше мілітаризована. ІТ-сфера показує гарний приклад. «Можна буде не турбуватися про пошук хардверного обладнання, щоб вважатися озброєнням або військовою технікою» — Нещодавно ПЗ визнали компонентом озброєння. Можете розказати детальніше, що дає ця зміна та які подальші кроки з її закріплення? Ми активно співпрацюємо з розробниками, і є надзвичайно талановиті команди, які, наприклад, працюють над системами наведення тощо. Але, на жаль, вони випадають з нашої загальної системи ОПК, оскільки там не передбачено, що програмне забезпечення є частиною або комплектуючим елементом. Тому ці фахівці або приєднуються до інших команд, або шукають обхідні шляхи — наприклад, купують хардвер. Часто вони продають цей хардвер, а програмне забезпечення йде як бонус. Так не повинно бути. Якщо все правильно врегулювати, команди зможуть швидше розвиватися, а для країни це дасть більшу ефективність. Тому ми внесли зміни до постанови Кабміну та прирівняли програмне забезпечення до компонентів озброєння. Ще потрібно максимум кілька місяців, щоб завершити дрібні процедурні питання: внести базові зміни до інших нормативно-правових актів, які стосуються закупівель. Відтак команда, яка працює над ПЗ, зможе спокійно фокусуватися на покращенні продукту і не турбуватися про пошук хардверного обладнання, щоб вважатися озброєнням або військовою технікою. І це теж певний етап розвитку. Тепер розробники можуть працювати виключно над програмним забезпеченням, покращувати його і так само отримувати від нас, від держави, відповідні сервіси. Йдеться про бронювання працівників (до 50%, згідно з постановою), доступ до випробувань і пільгових програм переоснащення тощо. Випробування наземних роботизованих комплексів для медичної евакуації, лютий 2024 р. Фото: пресслужба Мінстратегпрому «У нас є кілька десятків виробників суто дронів на оптоволокні» — Мінстратегпром анонсував виділення майже 55 млрд гривень на розвиток ОПК у 2025 році. На що саме підуть ці кошти? Не все можу називати з міркувань безпеки. З того, про що можна говорити: Розвиток приватного ринку, від малого до великого бізнесу. Це пільгові кредити, пільговий лізинг та інші програми, які допоможуть вітчизняним виробникам отримати доступ до фінансування і масштабуватися. Невдовзі ми разом з Міністерством економіки оголосимо декілька нових можливостей для виробників компонентів. Окрім того, у тестовому режимі працює «Бібліотека комплектуючих» — це закрита цифрова база українських виробників компонентів для озброєння та військової техніки. Через сервіс можна знаходити постачальників необхідних складників для зброї та надавати зворотний зв’язок. Дату офіційного запуску повідомимо незабаром. Забезпечення потреб передової. Оскільки ситуація на фронті динамічна, складно виділити конкретні напрями. Звісно, це виробництво зброї та техніки, але військовим необхідні й інші речі, зокрема побутові, ті ж зарядні станції або засоби звʼязку. Фронт великий, лінія зіткнення довга, особовий склад численний, тому важко стверджувати, що важливіше. На мою думку, все має розвиватися рівномірно. Нам потрібно більше боєприпасів (зокрема, для скидів). Необхідні дрони, але цього року слід зосередитися на їхній якості та стійкості: ворог постійно підкидає нові елементи протидії, і ми маємо оперативно реагувати. Виробники засобів радіоелектронної боротьби (РЕБів) і дронів безперервно вдосконалюють свої системи, щоб адаптувати їх до потреб фронту. Ще пів року тому ми не знали про РЕБи, які сьогодні використовують на передовій. А через пів року поточні моделі теж можуть стати неефективними. Це постійна робота над тим, щоб перемагати ворога не лише технікою, а й технологіями. Якщо говорити про FРV-дрони, останні потреби фронту — це дрони на оптоволокні: ті, які фактично невидимі, простіше кажучи. Ми звернулися до ринку й отримали швидкий відгук: деякі виробники вже мали готові рішення, інші оперативно адаптували свої дрони під котушки з оптоволокном. На початок березня 2025 року в нас є кілька десятків виробників суто дронів на оптоволокні. Їхні вироби вже контрактуються і працюють у підрозділах на фронті. Загалом існує багато напрямів розвитку FРV-дронів: зв’язок, камери, системи наведення, дальність дії тощо. На мою думку, на ринку дронів є все необхідне. І що саме ми будемо виробляти чи закуповувати, залежить лише від пріоритетів військових. Зазвичай запит на нові технології дає Генштаб. Ще ми дізнаємось про потреби на робочих групах, де також є представники нашого міністерства, Міністерства оборони, Мінцифри та Генштабу. «В українському ОПК 300 тис. людей і більш як 800 підприємств» — Нещодавно стало відомо про об’єднання українського ОПК під брендом ZВRОYА — розкажіть докладніше. Якщо коротко, назва «ОПК» вже не відображає нову реальність сектору. За рік роботи в міністерстві я відкрила ОПК з іншого боку — як екосистему, до якої залучено багато гравців і яка активно розвивається. Це явище унікальне: попри ракетні удари й окупацію ворогом територій, Україна неймовірно швидко розбудовує цю сферу. Навіть студенти вишів без будь-яких наказів згори обʼєднуються, щоб створювати дрони, РЕБи, програмне забезпечення та системи наведення. Ми не лише відродили державну частину виробництва, а й залучили багато нових людей та підприємств. У 2022 році в українському ОПК було близько 100 державних і 200 приватних виробників. Станом на зараз тут працюють понад 300 тис. людей і більш як 800 підприємств, з яких близько сотні — державних. Фото: пресслужба Мінстратегпрому Тобто за три роки з повномасштабного вторгнення з’явилися сотні приватних підприємств, які виробляють озброєння та військову техніку. Завдяки цьому росту наші спроможності оборонного виробництва виросли з 1 млрд доларів у 2022-му до 35 млрд доларів на 2025 рік. Такий масштабний розвиток під час повномасштабної війни має дуже мало аналогів у світовій історії. Це наш елемент спротиву, українці так опираються ворогу: фронт воює, а тил забезпечує їх зброєю та технікою, щоб вони могли обороняти країну. Тому ми замінили ОПК на ZВRОYА, бо це те, чим ми пишаємося. «ЗБРОЯ» — це про «зроблено в Україні», «перевірено в боях» Це велика взаємопов’язана екосистема, яка дає результати: зростання виробництва, нові види зброї та збільшення її кількості. Нам важливо донести до партнерів, що ми не лише країна, яка потребує донатів, а що ми — партнери. І на нас варто зважати. Ми можемо не тільки демонструвати інновації та нові види озброєння, а й навчити, як підходити до процесу виробництва, швидко його масштабувати, робити оборонну промисловість менш бюрократичною та громіздкою. Адже це — неповоротка, дорога і складна сфера в цілому світі. Тоді як у нас в оборонну промисловість прийшли фахівці з ІТ-сфери, створили дрон, він злетів, виконав завдання, і ми це масштабували. Нам є що показати партнерам. Це логічне продовження нашої попередньої роботи: наприклад, минулого року ми зібрали півтора мільярда доларів на підтримку вітчизняного виробника через фандрейзингову кампанію ZВRОYАRІ. Це коли наші партнери почали закуповувати зброю і техніку в Україні для наших військових, а не імпортувати їх. І в умовах останніх подій це особливо важливо. Найактивнішими були Данія, Канада, Нідерланди, Литва, Велика Британія, Швеція, Норвегія, Ісландія, США та Євросоюз — це партнери, які найбільше зацікавлені підтримувати нашу оборонну галузь уже зараз. Ми продовжуємо співпрацювати в різних форматах. Окрім того, орієнтуємося на них у розвитку бренду ZВRОYА. Сприйняття партнерів помітно змінюється: вони розуміють, що Україна — цінний партнер. І лише українці мають досвід, як протистояти росіянам і їхнім союзникам.