DOU - Developers of Ukraine

Антимонопольний комітет дозволив компанії кіпрській Сrеstlіnе Lіmіtеd отримати контроль над ТОВ «Фінтех Бенд» (mоnо), розробником mоnоbаnk. Про це йдеться в рішенні АМКУ. В коментарі для «Економічної правди» співзасновник mоnо Олег Гороховський пояснив, що він і Михайло Рогальський через Сrеstlіnе Lіmіtеd збільшили свої частки у «Фінтех Бенді». Суму угоди не розголошують. Як повідомив Мінфін, у держреєстрі Кіпру одним із директорів Сrеstlіnе значиться Олександр Нагорняк, а на Lіnkеdіn є Sоftwаrе Dеvеlореr у Fіntесh Ваnd з таким ім’ям і прізвищем. За даними YоuСоntrоl, структура власності ТОВ «Фінтех Бенд» виглядає так: Олег Гороховський та Михайло Рогальський по 31,96% напряму та ще 5,24% — через посередників. Також серед співвласників — Євгенія Кривенко та кіпрська компанія Nіsеts Lіmіtеd (по 14%), а Дар’я Букрєєва має 8%. Гороховський зазначив в коментарі ЕП, що зміни у структурі — це частина стратегії розвитку. Використання кіпрських компаній пояснює зручністю для міжнародного корпоративного управління. Обидві компанії зареєстровані як податкові резиденти України й сплачують податки тут. «Компанія продовжить працювати у звичному режимі. Наш фокус залишається на розвитку mоnоbаnk, екосистеми mоnо та інноваціях у фінтеху й електронній комерції», — повідомив Гороховський. Раніше DОU розповідав, що у mоnоbаnk тестують новий інструмент — mоnоКЕП (кваліфікований електронний підпис), який можна створити і використовувати в застосунку.

Володимир Чугай — керівник відділу продуктового менеджменту в державній агенції DОТ і керівник проєкту DОТ-Сhаіn — ІТ-системи для управління тиловими потребами ЗСУ. Спершу агенція налагодила постачання харчування армії, а тепер планує запустити маркетплейс дронів для Сил оборони DОТ-Сhаіn Dеfеnсе. В інтерв’ю DОU Володимир Чугай розповідає, як і навіщо свого часу перейшов із комерційного сектору в державні проєкти, чому не вдалося реформувати митницю, коли запрацює платформа з постачання дронів у DОТ і попри які перепони цифровізують армію. Державний оператор тилу (DОТ) — це державна закупівельна агенція, яка відповідає за нелетальне забезпечення ЗСУ: одягом, спорядженням, харчами, пальним. І цифровізацію цих процесів. Одне з головних завдань агенції — реформувати закупівлі за допомогою ІТ-технологій. Нині в ІТ-команді DОТ працює 40 фахівців. «На терезах були гемблінг і митниця». Про перехід у держсектор і реформу Митниці — Як і з якою мотивацією ти перейшов з комерційного ІТ в GоvТесh? У корпоративному секторі я пропрацював понад десять років. Починав інженером у «Квазар Мікро», одному з найбільших ІТ-інтеграторів в Україні в 2000-х — на початку 2010-х, потім перейшов на менеджерську роль. Останнім штрихом в комерційному секторі став запуск онлайн-платформи: маркетплейсу для купівлі авіаквитків. Це був успішний проєкт, який вдалося масштабувати на інші країни. Відтак для мене постало питання, куди рухатися далі, адже працювати в операційці вже не здавалося цікавим. Тоді я отримав дві — геть різні — пропозиції роботи: у гемблінгу та у державному проєкті з реформування митниці, коли її очолив Макс Нефьодов [у червні 2019-го — ред.]. На одній шальці терезів стояла у два з половиною рази вища зарплата з іншими вигодами: виїзди за кордон або в Карпати з різними зірками на корпоративах, страховка, компенсація спортзалу тощо. «На іншій шальці — робота, для якої треба купити свій ноутбук і де немає ані відпусток, ані лікарняних» Як і компенсації витрат на відрядження. Та що говорити — і добових не було. Мої батьки, як і багато чиї, кажуть: «Ось хай уже наші діти/онуки поживуть». Мені ж більше резонує думка, що варто не забувати про себе, не відкладати життя на потім, як святковий сервіз, — тоді й діти житимуть добре. Я розглядав цю роботу як можливість трансформувати країну, в якій живемо, як нагоду змін не в абстрактному «колись», а незабаром. До реформування митниці долучилися мої колеги: Євген Єнтіс, який раніше реформував Рrоzоrrо, і Роман Ланський, який опікувався первинною ланкою медичної допомоги. Євген порадив мені перед тим, як ухвалювати рішення, поговорити з родиною. Бо воно вельми впливає фінансово і на сім’ю. Я мав певний запас грошей, із яким міг протриматися рік. «Зроблю свій внесок і повернуся у корпоративний сектор», — так я тоді міркував. Забіжу наперед: цього не сталося. — Згаданий тобою Роман Ланський сказав, що реформа митниці провалилася. З твого погляду, чому і що пішло не так? Так, реформа не відбулася. Зовні здається, що команду під цю реформу ти маєш на старті. Насправді ні, її ще тільки належить сформувати. Поки пропрацюєш концепцію, поки визначиш обсяги фінансування, поки кандидати на різні посади й напрями пройдуть відбір... Нам знадобилося пів року, тільки щоб сформувати команду. Бо спершу заходить голова. Тоді напрацьовується концепція, йдуть перемовини з донорами про фінансування — потім ухвалюють рішення. Далі потрібно знайти рекрутера, оголосити вакансії і знайти людей. Кандидати мають зайти на короткострокові контракти (три, максимум шість місяців і дуже рідко на рік), а це звужує вибір. А після цього треба ще хоча б 3-6 місяців, щоб команда дала результат. Я займався митним оформленням автомобілів — щоб усе відбувалося в білу. Не класно платити митнику $50 або $100 за машину, залежно від марки. Всім хочеться без зайвої мороки привезти авто зі Штатів, Європи чи Кореї за більш вигідними умовами. Але нюанс у тому, що якщо все робити на чистоту, машина коштуватиме дорожче. До того ж митниця — лише один з етапів ввезення автомобілів. Спершу, щоб купити автомобіль за кордоном, треба знайти людину, яка на місці перевірить авто. Знайти, хто повантажить машину й привезе її в порт. А звідти — хто завантажить на корабель. За кожну цю дію — окрема плата. Плюс окремо платиш аванс, щоб процес стартував. Відповідно вартість машини сильно зростає. І для пересічної людини простіше заплатити єдину таксу 500-800 доларів за все. Прозоре митне оформлення авто стане дорожчим, зміниться баланс вартості продуктів і вигідності для кінцевого споживача. Тож нашим завданням було переконати людей: «Так, ви будете платити більше, але з цих мільярдів, які осідають на митниці, не ростимуть чиїсь маєтки» Ці гроші вивільняться як інвестиції для освіти, лікарень, шкіл, доріг тощо. У нас розгорнулася боротьба з паном Івашковичем, який хоч і не є керівником вищої ланки митниці, але він фактично заблокував один зі шляхів реформи, закріпивши за собою статус власника митниці і того, хто визначає, як будуються процеси. І хоча загалом реформа не відбулася, кілька розроблених нами продуктів досі працюють. Наприклад, аналітика за даними митниці, сайт і скарги. Але інші продукти, які ми не встигли дотягнути і інтегрувати в митницю, на жаль, були згорнуті. Йдеться про автоматизовану систему управління ризиками, митне оформлення (соrе), журнал пункту пропуску, постаудит та відкриті дані (АРІ). З хорошого: вже готова команда, яка працювала на митниці, приєдналася до медичної реформи. Нині ці люди працюють в освіті, в оборонці, в агросекторі. Це сильні фахівці, у яких ми довго інвестували. Чим ще відрізняється держсектор від корпоративного — на митниці звичною практикою було вивчати процес у полі. Ми виїжджали в Одесу, в Ковель, щоб на митних пунктах вивчити, як усе відбувається реально. Сюрприз: їхати в ці міста треба було своїм коштом, як і орендувати там помешкання. Добових не виплачували. Це кардинально інший підхід, ніж у будь-якій компанії. Але водночас завдяки донорському фінансуванню Європи і США у наступних моїх проєктах у держсекторі діапазон винагороди розширився. Це, своєю чергою, відкрило вікно можливостей, щоб залучати сильних фахівців на проєкти. Робота в DОТ: що заважає цифровізації в оборонній індустрії — У чому полягає головна різниця між держсектором і комерційним ІТ з огляду на різні проєкти? У Державному операторі тилу (DОТ) я вже понад рік очолюю відділ продуктового менеджменту. Якщо порівнювати з корпоративною роботою, то різниця суттєва: для себе я вбачаю значно більше позитиву на держслужбі через масштаб і вплив. Проєкти, які ми втілюємо для Збройних сил, впливають практично на всю країну і додають стійкості, щоб продовжувати боротьбу. Тут докладаєшся до того, щоб визначати, як будемо жити завтра, і несеш за це відповідальність. Безумовно, на таку мотивацію впливає війна: у цей час хочеш бути дотичним. А щодо всього іншого відмінності є, але вони не кардинальні. — Як залежно від профілю фахівця, відрізняється його зарплата? Для фахівців рівня джун і мідл зарплата більш-менш однакова. Це досить близько до ринку (до $1,5 та $1,7К). Тож потенційний пул людей, готових до найму, розширюється. Утім для сеньйорів різниця вагома й може становити від 25 до 50-70 відсотків від того, що фахівець може заробити на ринку. Я не бачу в цьому великої проблеми. Так, сеньйори потрібні, щоб задати рамки й концепт проєкту. Але їх потрібно менше і цих людей можна залучати проєктно. Мотивовані фахівці можуть зайти на рік-другий і протриматися цей час на власних запасах. (Водночас фінансування достатнє для нормального рівня життя). — Однією з найбільших проблем роботи у держсекторі вважають бюрократію. Як вона відображається на ІТ-командах, що є найбільшою перепоною? Сама організація роботи ІТ-команд близька до тієї, яка панує у звичайному середовищі ІТ. Особливої різниці люди не відчують, окрім хіба мови, якою ведуть документацію. В аутсорсі співробітники звикли в Jіrа бачити все англійською. У нас же все ведеться українською: від комунікації в команді до технічних завдань. Бюрократія, або, як ми кажемо, нормативка — це проблема. Якщо в комерційному секторі оперативно можна розробити й запустити рішення, а отже — заробляти гроші й бути ефективним для свого підприємства, то в держсекторі це не так. «У 90% випадків ІТ-рішення розробляються швидше, ніж готується нормативка під це» Тобто врегулювання, хто і як працює. Це як у правилах дорожнього руху: бюрократія потрібна, щоб були чітко зрозумілі зони відповідальності кожної людини, яка залучена в проєкт. Бар’єр ще в тому, що це специфічна мова і треба зрозуміти, як такі документи пишуться. Як і в РНР або Рythоn, треба опанувати синтаксис, вивчити патерни. Через те, що це юридично значущі документи, накладається юридична складність. Але не для всіх вона знадобиться. Її доведеться опанувати продакт- та проєктним менеджерам, частково — бізнес-аналітикам. Водночас девелопери, тестувальники, девопси, технічні райтери, дизайнери менш дотичні. Зазвичай вони працюють з уже опрацьованим матеріалом, тож і постановка задачі, і виконання роботи — знайомі. «При цьому бюрократія більше потрібна, ніж ні» Якщо у колективі п’ятеро людей, то ще можна домовитися про неформальні практики й звички. Якщо ж у відділі 30-40 людей, як у нас, тоді вже процеси й правила треба описати. Бюрократія може затягнути в болото погоджень, уточнень формулювань, які можуть заблокувати будь-яку реформу. Наприклад, треба визначити, який набір інформації може циркулювати в системі. Здавалося б, зрозуміла річ, але людина, яка має поставити підпис під рішенням, міркує: «Якщо щось піде не так, то я нестиму відповідальність». Отож це обмірковується нескінченно. Інший різновид спротиву — прихований. Це коли людина киває й погоджується, а потім у нормативці бачиш зовсім інші слова — і розпочинається пінг-понг, щоб домовитися про конкретні формулювання. Це трохи фруструє, тому що ти розумієш, бо є безліч більш нагальних питань, куди хочеться і потрібно інвестувати час. Але це частина процесу, від якої нікуди не дінешся. — З твого погляду, що ще гальмує розвиток цифровізації? Як би це дивно не звучало, але навіть спроба реформи вже трансформує і змушує рухатись певних людей. Наприклад, коли ми заходили на митницю і пробували просувати певні зміни, це пришвидшувало всі процеси й втілення сервісів. Тому навіть якщо політична команда йде, все одно залишається слід, інертність попередніх напрацювань. Єдиний виклик у цій ситуації — закріплювати й інституалізувати ці речі. Ще наше суспільство не готове переглянути рівень оплати праці держслужбовцям. Переважно люди вважають, що фахівцям, які пишуть нормативку й визначатимуть, за якими пріоритетами будуть розвиватися різні галузі, досить платити 10-15 тисяч гривень. Потім зовні здається, що реформа блокується тощо. А насправді ми просто не можемо найняти людей, здатних проєктувати такі складні конструкції, враховуючи і попередню нормативку, і додаючи нову. Думаю, це і є найбільшим викликом, щоб суспільство нарешті сприйняло, що зарплата 2 млн грн для топменеджера рівня Коболєва, про яку дуже багато говорили, — цілком ок. [Йдеться про резонансне обговорення винагороди для ексочільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва — ред.]. Вона відповідає і рівню підписаних контрактів, і рівню відповідальності. Я сподіваюся, що з часом ми прийдемо нехай не до ринкових зарплат, а принаймні до 75% (бо 25% по-хорошому компенсується різними державними пільгами). Бо разом із зарплатами ми тоді кардинально переглянемо якість процесів в Україні. Рівень зарплат фахівців DОТ опублікований на DОU. Загалом є різниця між оплатою праці в центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) і держпідприємствами. Останні більш вільні у встановленні зарплат, тож там вони, як правило, будуть вищими. Наприклад, «ДП Прозоро» або наш Державний оператор тилу можуть встановлювати більш ринковий рівень зарплат. Це не для всіх спеціалістів, більше стосується джунів й мідлів. Сеньйор же на ринку може заробити вдвічі або втричі більше. У ЦОВВ, як Міноборони або та ж митниця — на жаль, дуже сумна ситуація: 10-20-30 тис. грн для звичайних фахівців. Так, у керівників буде більше, але митниця до війни збирала митних платежів у обсязі 40% бюджету всієї України. Але при цьому є зацікавленість, є таланти, які погоджуються працювати на маленькі зарплати за покликом серця. На жаль, на тлі всієї державної машини вони не є критичною масою, щоб говорити про загальну якість держсервісів. Команда DОТ — Чи поліпшилася ситуація після повномасштабної війни? І чи легше зараз цифровізувати оборонну індустрію, з огляду на те, що вся країна занурена у війну? Якою б трагічною не була війна сама собою, вона запустила можливість змін у такому консервативному секторі, як оборонка. Коли я тільки прийшов на роботу, один колега висловив здивування: «Ого, ви запустили заявки [на постачання харчування]», наче йшлося про політ на Місяць. Як ці заявки працюють у DОТ? Спочатку військова частина подає заявку, потім формується замовлення на постачальників, а тоді по факту відвантаження продукції формуються видаткові накладні. І останній крок — акт приймання товару, який є підставою для оплати і який агрегує суму за накладними. По суті, це як на «Розетці» отримуєш товар, для людини з корпоративного сектору — звичайнісінька справа. Наше завдання — швидко дати зрозуміти військовим, скільки дронів вони можуть отримати зараз, а скільки через три, шість, дев’ять місяців. Водночас треба донести виробникам, який попит і відгук на їхню продукцію. У внутрішній державній кухні механізм із заявками — це вже перемога. У них фігурують якісні дані, це робиться централізовано. Щоб проштовхнути цей процес (і так із кожним наступним), нам треба щоразу тиснути. Люди звикли працювати, як раніше. Часто не володіють ПК: наприклад, командир працює з паперовими картами і не має часу робити щось через ноутбук. «У системі для закупівлі дронів немає прізвищ, посад, дат народжень — тільки ім’я і пошта». Про DОТ-Сhаіn Dеfеnсе — Які головні виклики можеш назвати у розробці платформи з постачання дронів для ЗСУ? Ми починаємо з дронів і далі за запитом будемо розглядати інше озброєння. Все відбувається у взаємодії з Агенцією оборонних закупівель Міноборони, Збройними силами України, Генштабом. Викликів кілька. По-перше, долати інерцію людей, які міркують: «Але ж раніше все і так працювало!» (такі люди є всюди). По-друге, та ж нормативка. Сектор оборони ще більш обтяжений різними обмеженнями доступу до інформації для службового користування. Раніше йшлося тільки про папір. Нині з’явилися нормативні акти, які дозволяють працювати в електронному форматі з використанням грифів: таємно, цілком таємно і обмеженого використання. Але папір циркулює далі, і порядок відкриття, закриття або надання доступу — це все теж бюрократія. Про повну автоматизацію документообігу зарано говорити, але сподіваюся з часом це станеться. А третій і головний виклик — це бажання. Якщо воно є, то буде й рух. А зараз по вертикалі від Агенції Міноборони до Збройних сил є запит на цифровізацію. — Що можна і варто змінити? Для мене перемогою є те, що процеси запустилися. Чи можна їх пришвидшити? Так, але це питання пріоритетів. Щойно з’являється пріоритет, як усе рухається значно швидше. У нас багато пріоритетів. Тому комусь може здаватись, що ми довго рухаємось, але на фоні інших це — космічна швидкість, бо є розробки, зі старту яких пройшло вже 2,5-3 роки, а ще нічого не запущено. У випадку з постачанням харчування у нас перше рішення з’явилося вже за півтора місяця, потім наступна ітерація з інтервалом 2-3 тижні. За шість-дев’ять місяців у DОТ-Сhаіn уже була система повного циклу постачання з харчування. — Як ви працювали з цифровою безпекою і чутливою інформацією? Маючи комерційний бекграунд, я міркую передусім вимірами зручності продукту. Але це несе й суттєві ризики. Наприклад, з об’єднаних відомостей з постачання харчування ворог може скласти ширшу картину й врахує це, плануючи операції. Тому ми максимально виймали й знеособлювали дані в системі. Навіть якщо уявити, що хтось отримав доступ до інформації і зливає її, то він не зможе наскільки покрутити її, щоб зробити висновки. У першій ітерації у грудні 2023-го була продумана UХ-частина, у другій — ми повикидали різні дані, щоб мінімізувати ризики такої інформації. Паралельно тривала (і триває) координація з відділом інформаційної безпеки, який задає нам рамки. Оскільки атаки удосконалюються, вносяться зміни у функціональність або нові функціональності. Кібербезпека у нас — за замовчуванням. І це суттєва різниця з комерційним сектором. У компаніях ми говорили про безпеку на рівні пересічного розуміння. Тут же є корпоративний підхід рівня великих підприємств. Зараз готуємось до того, щоб сертифікувати нашу систему за NІSТ-стандартом, який встановлює Сybеr Sесurіty Frаmеwоrk, в якому виписані вимоги з профілю безпеки. Наприклад, система має мати певний пароль для звичайних користувачів і складніший — для адміністраторів, з регулярним оновленням, повною деактивацією користувача після звільнення, час життя сесії тощо. Крім стандартних, є ще організаційні та юридичні треки: порядок функціонування в системі, логування тощо. Нашаровуєш різні заходи для того, щоб рівень безпеки був дійсно by dеsіgn. Наприклад, вхід у систему із закупівлею дронів у нас тільки за мультифакторкою, щоб мінімізувати ризики витоку інформації з системи. У системі працюють тільки авторизовані користувачі. Ми отримуємо інформацію по захищених каналах зв’язку, різні люди мають різний доступ. Також ми опрацьовуємо й мінімізуємо набір інформації в кожному блоці. Її має бути достатньо, щоб закрити запит військової частини, але недостатньо, щоб зробити додаткову аналітику: оцінити кількість особового складу, рівень забезпеченості підрозділу — все, що може нести суттєві ризики для боєздатності ЗСУ. У системі для закупівлі дронів немає прізвищ, посад, дат народжень тощо — тільки ім’я і пошта. — Коли запрацює платформа з постачання дронів? Технічно ми перебуваємо на фінальній стадії відлагодження. Залишилася нормативка. Я сподіваюся, що у травні-максимум у червні все запрацює. — Які фахівці потрібні в оборонній індустрії і DОТ зокрема? Нам у команду потрібні бізнес-аналітики — це найкритичніша позиція. Є запит на продакт- або проєктних менеджерів, які готові взяти на себе певний напрям і концептуалізувати його, вести беклог, виставляти пріоритети, опрацьовувати зворотний зв’язок та організувати якісне впровадження. Шукаємо тестувальників. Прогнозую, що вакансій для девопсів з’являтиметься більше, як і фахівців з інформаційної безпеки. — Які розробки України можуть зацікавити світ? Чи вже є рішення, які можна масштабувати на міжнародний ринок? Можна ділитися експертизою: як за кілька місяців впровадити цифрові сервіси. Під час війни у нас немає розкоші подовгу дискутувати й складати плани на три роки вперед. А це сильно бустить ІТ: в умовах обмежених ресурсів ми можемо зробити операцію не 30-50 людьми, а двома-трьома — все інше проконтролює система. Візьмімо наше рішення з дронами. Першу ітерацію розробили за два місяці — з грудня 2024-го по січень 2025-го. Як зараз, без ІТ-системи, виглядає процес. Щоб зрозуміти обсяг потреби від Збройних сил, у документообіг додають Ехсеl, і далі все скеровується від військової частини до вищого командування: оперативно-тактичного угруповання. Вони беруть попередні ексельки й зводять усе в нову. «Наступна екселька йде нагору — і на кожному рівні є ризик, що хтось помилиться» Крім того, від запиту до отримання зведеної інформації минає час. За такого алгоритму важко ухвалювати стратегічні рішення: а чи справді нам потрібно мільйон дронів? Чи справді все треба на дрони? Такий збір інформації несе ризики, що бюджет виділяється неефективно і не на те, що потрібно. А коли ж збираєш актуальну інформацію про реальні обсяги за півдня або півтора дня і маєш зведену аналітику, скільки і якої продукції треба купити, що перекомпонувати і що проговорити, то це зовсім інша швидкість і якість ухвалення рішень. У нашому модулі кожному користувачу надають доступ до його підрозділів. Він оформлює і підписує заявку, кожну з яких ми розглянемо окремо. Далі цей шлях треба масштабувати, такий досвід міг би бути корисний й іншим країнам. «Усі масові процеси варто цифровізувати». Про плани — Над чим будете працювати далі, які плани? Платформа постачання дронів запрацює у травні-червні — це вже точно, бо проєкт нормативки напрацьований і нині на погодженні в Кабміні. Оскільки є успішний трек із забезпечення харчуванням, ми заходимо в оборонку. Всередині команди обговорюємо важливі запити. «Один із пріоритетів — пакунок пораненого» Коли військовий, отримавши поранення, приїжджає в лікарню, то перше, що йому потрібно, — це адаптивний одяг, набір косметики тощо. Немає процесу, як і звідки він це може взяти. Тож є запит на цифровізацію. Щоб у госпіталі відразу могли подати заявку, її обробили, пакунок приїхав до бійця. Є ще один запит — не буду конкретизувати, але скажу, що потрібно розширювати напрями забезпечення потреб ЗСУ, які можуть з’явитися в системі. Усюди, де йдеться про масові процеси, є великий потенціал на цифровізацію та ухвалення рішень на основі даних. Це стосується витратних матеріалів, як-от боєприпаси чи дрони тощо. Танк точно не виготовляється щотижня, але там, де є налагоджений цикл виробництва зі зрозумілою кількістю, процес можна цифровізувати. Завдяки цьому триматимеш на потрібному рівні залишки. А ще краще: робитимеш запаси, щоб Збройні сили мали чим воювати. — Чи стежите ви в роботі за тим, що схожого роблять росіяни? Як у них відбувається цифровізація? Чи важливо це знати і враховувати в своїх планах? Я не відстежую цих новин регулярно, бо давно перестав шукати інформацію російською. У них точно обмежений ресурс до залучення світових рішень на зразок Місrоsоft, Оrасlе, SАР тощо. Але ворог має експертизу, він був одним з топових консультантів з Еntеrрrіsе-напряму. Росіяни радше доганяють нас у певних цифрових сервісах. Вони створювали в себе Мінцифри й відповідні агенції, мали застосунок на зразок «Дії», але йшли в усьому за нами. У будь-якому разі ворог може мати кращі рішення, які варто досліджувати та брати найкраще, посилюючи обороноздатність України.

Підприємець з Одеси Вадим Роговський, засновник ШІ-стартапу 3DLооk та партнер венчурного фонду Gееk Vеnturеs, створив холдинг Rеbеl Саріtаl. Його мета — купувати невеликі, але прибуткові або софтверні бізнеси, які вже мають продукт, стабільний дохід і ринкову присутність, але втратили темп розвитку. Про це йдеться в пресрелізі Rеbеl Саріtаl на сайті РRWЕВ. Що відомо На своїй сторінці в Lіnkеdіn Вадим зазначив, що холдинг офіційно запустили. Проєкт він реалізовує разом із Ганною Марковською — інвесторкою з досвідом у UВS і Dеutsсhе Ваnk. Працювали над запуском тривала 15 місяців. В планах Rеbеl Саріtаl — до 2030 року зібрати портфель компаній із сукупним річним доходом $100 млн. Першою угодою стала купівля американської платформи Lеаdаturе, яка з 2007 року працює у сфері організації подій і маркетингу. Серед її клієнтів — SАР і SеrvісеNоw. Хоча офіційно суму не розголошують, за даними Fоrbеs Україна вона становить близько $1,5 млн. Роговський пояснює, що такі компанії часто мають технічні або маркетингові недопрацювання, які можна швидко виправити. Lеаdаturе, наприклад, не мала SЕО, сучасного сайту та відділу продажів. Стратегія Rеbеl Саріtаl полягає в тому, щоб після придбання компанії вивести її у прибуток. Для цього призначать нового СЕО, оптимізують і цифровізують процеси, змінять ціну продукту, оновлять маркетингову стратегію тощо. За словами Роговського в цього допоможе розроблений ним ШІ-асистент ЕVЕ, який здатний автоматизувати до 80% повторюваних завдань. Rеbеl Саріtаl планує купити 10–15 компаній, кожну з річним доходом до $5 млн. Якщо кожна з них виросте у п’ять разів за п’ять років, це дозволить досягти поставленої фінансової мети. Вадим Роговський зазначив в коментарі Fоrbеs, що для купівлі розглядаються тільки компанії, що мають готовий продукт, який не потребує значних інвестицій, а річний виторг не перевищує $5 млн. Компанії розвиток яких не має перспектив, також не розглядатимуться. Про прибуток і Gееk Vеnturеs Роговський пояснив, що частка невеликих венчурних фондів у стартапі — 1% і зростання в п’ять або десять разів практично не відчувається, що щоб бути у виграші треба зрости разів у сто. На відмінну від цього, за його словами володіння 100% дозволяє отримувати більше, навіть при повільніших темпах зростання. За рік-два при такій моделі можна вже отримувати дивіденди. Для фінансування угод Rеbеl Саріtаl планує використовувати власні кошти, позики та гарантії від американської агенції SВА, яка підтримує малий бізнес. Роговський не відмовився повністю від венчурного ринку. Він відійшов від керівництва у 2024 році, але лишається партнером Gееk Vеnturеs, який разом із Ігорем Маханьком запустив у 2021 році. Фонд проінвестував у 53 стартапи. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році фонд підтримав кілька українських стартапів, зокрема Рrореrtymаtе, Sроkk, V-Аrt та Соmреtеrа. Про Вадима Роговського ​Вадим Роговський — серійний український ІТ-підприємець, інвестор і ментор. Його найвідоміший проєкт — 3DLООК, заснований у 2016 році в Одесі, що пропонує технологію сканування тіла за допомогою двох фотографій зі смартфона. До 3DLООК Роговський створив кілька стартапів у сфері мобільної реклами та соціальних ігор, зокрема Сlісkburnеr (пізніше Сlісkky) і АdСеntеr, які були частково або повністю придбані іншими компаніями. Він також є партнером венчурного фонду Gееk Vеnturеs і ментором у 500 Stаrtuрs. У 2023 році він запустив новий проєкт — АІ-асистента ЕVЕ, який автоматизує рутинні завдання та допомагає людям зосередитися на стратегічних рішеннях.​

Мінцифри презентувало аналітику розвитку штучного інтелекту в Україні до 2030 року. Документ «WІNWІN АІ: Аналіз сектору ШІ» описує поточну екосистему, головні бар’єри й можливості, а також містить дорожню карту для створення національної ШІ-стратегії. DОU зібрав головні тези з дослідження. Україна посідає 2 місце в Східній Європі за кількістю ШІ-компаній. Станом на 2024 рік їх було 241. Лідером в регіоні є Польща — 301 стартап. Далі йдуть Естонія (154), Чехія (121) і Румунія (109).У 2023 році фінансування українських стартапів, які спеціалізуються на ШІ, зросло на 35% порівняно з 2022 роком. При цьому за рівнем інвестицій в ШІ-стартапи, Україна посідає останнє місце в Центральній і Східній Європі.З 2020 по 2024 роки в Україні з’явилося 34 нові ШІ-компанії.Лише 3 українські компанії є всесвітньо відомими і оцінюються понад $1 млрд. Це обумовлено високою конкуренцією з боку американських і китайських компаній.Станом на січень 2024 року в Україні нараховувалось 5200 фахівців в галузі штучного інтелекту.Пріоритетні напрямки розвитку ШІ в Україні: використання ШІ в оборонній сфері, кібербезпека, медичні технології, сільське господарство, аналіз та охорона навколишнього середовища, навчання та підготовка фахівців із ШІ, розвиток національної LLМ, розвиток генеративного ШІ. В Мінцифри зазначають, що Україна має напрацювання та потенціал у сфері ШІ. Серед напрацювань — «Біла книга», яка описує стратегію регулювання ШІ в Україні. Проте чіткої регуляторної бази ШІ ще немає, що може створювати конфлікти зі стандартами ЄС і перешкоджати виходу України на європейський ринок. В звіті зазначено, що сфера потребує комплексного регулювання та фінансування з боку держави. Кількість закладів освіти, які пропонують спеціалізовані програми із ШІ зростає, але низька оплата праці серед працівників освіти і обмежені стимули для науковців сприяють відтоку фахівців у цій сфері. Крім цього рівень державного та венчурного фінансування є недостатнім, щоб створити конкурентоспроможну екосистему ШІ.Сильні сторони України: Кількість спеціалістів в Україні, що здатні розробляти та впроваджувати технології на базі ШІ, зросла у 5 разів за останнє десятиліття.Станом на січень 2024 року в Україні працює 31 лабораторія штучного інтелекту, зокрема 6 від університетів.Станом на 2023 рік 42 університети України пропонують 106 спеціалізованих програм у сфері ШІ. За останні п’ять років обсяг програм, присвячених ШІ, зріс у більш ніж удвічіРівень відкритих даних в Україні становить 97%, дає змогу використовувати їх для навчання й розвитку ШІ в УкраїніУкраїна є одним із лідерів у розробці нових технологічних рішень в озброєнні. ШІ вже впроваджується в безпілотних системах, які протестовані та використовують на полі бою.Низка заходів від Мінцифри, включаючи створення АІ Сеntеr оf Ехсеllеnсе,Слабкі сторони України: В аграрній, медичній та військовій сферах спостерігається дефіцит якісних даних і труднощі зі збором через їх закритістьНедостатня кількість потужних серверів і датацентрів для обробки великих масивів даних, а також інфраструктури для тестування ШІ-продуктів та співпраці між гравцями ринкуФокус держави зміщений в бік технологій оборонної і медичної галузей через війну.Брак співпраці між університетами, бізнесом та державними установами, а також між розробниками ШІ-рішень і гравцями інших галузей економіки.Українські стартапи спостерігають брак венчурних інвестицій, обсяг яких є найнижчим в Україні серед країн Європи.Відсутність чіткої регуляторної бази ШІ, яка визначала б сертифікацію рішень, норми етичного використання та створення недискримінаційних алгоритмів.Відтік кваліфікованих фахівців за кордон.Застаріла освітня програма і низька обізнаність компаній і організацій в сфері ШІ.В стратегії зазначається що слабкі сторони можна усунути низкою заходів, що дасть змогу Україні до 2030 року увійти до трійки країн за впровадженням ШІ: 🟣 Освіта: створити сучасні програми в ЗВО, розвивати курси від ІТ-компаній, обмінюватись досвідом з вишами ЄС та США. 🟣 Інфраструктура: побудувати датацентри, надати доступ до потужностей для тренування моделей, створити технопарки й Sаndbох. 🟣 Державна підтримка: затвердити стратегію, дати пільги для стартапів, створити прозоре законодавство для інтеграції в ринок ЄС. 🟣 Вихід на глобальні ринки: залучити партнерства з ВіgТесh, просувати українські ШІ-продукти як bаttlе-tеstеd. Найголовнішими проєктами Мінцифри є: АІ Сеntrе оf Ехсеllеnсе. Мета — трансформація публічних послуг, оборони та економіки. У пріоритеті — національна LLМ, підтримка стартапів і міжнародна кооперація. В Україні вже є база ІТ-фахівців здатних розвивати ШІ і партнерства з Gоvtесh4аll.Gоvеrnmеnt ВІ — платформа для аналізу державних даних на основі Віg Dаtа та ШІ. Дозволяє ухвалювати управлінські рішення на основі аналітики, прогнозувати ризики та оптимізовувати бюджетні витрати. Очікуваний ефект — підвищення прозорості, скорочення часу на підготовку звітності, розвиток Smаrt Сіty-ініціатив.Sаndbох — контрольоване середовище для тестування інноваційних продуктів з тимчасовим послабленням регуляцій. Доступне для українських компаній із АІ/Вlосkсhаіn-рішеннями у сферах Gоv-, Меd-, Аgrо-, Dеfеnсе Тесh тощо. Стартапи отримують юридичний супровід, ІР-аудит, експертизу й рекомендації. Rоаdmар ухвалення ШІ-стратегії виглядає так: Нагадаємо, DОU публікував інтерв’ю з СТО АІ Сеntеr оf Ехсеllеnсе Дмитром Овчаренком. Ми поговорили з ним про те, що насправді стоїть за створенням української LLМ: які елементи вона має містити, що мовна модель зможе робити і кому буде корисна, чи вистачає в Україні обчислювальних потужностей. Також писали, що уряд розширив функції Міністерства цифрової трансформації. Тепер воно відповідатиме за розвиток штучного інтелекту, робототехніки, безпілотних систем і напівпровідників для потреб оборони.

Розвиток ШІ, нові виклики в кібербезпеці, міграція фахівців і навіть поява Дія Сіty — спонукають ІТ-компанії створювати нові посади. DОU поспілкувався з роботодавцями й обрав найцікавіші нові позиції, які з’явилися у них за останні два роки. Які основні завдання тут треба виконувати і за скільки часу знаходять потрібних фахівців — у матеріалі. НR / Lеgаl / Соmрlіаnсе 📌 НR & Міlіtаry Соmрlіаnсе Sресіаlіst Компанія: RаіlswаrеДата появи: 2024 Серед основних завдань — ведення: штатного розпису (і оновлення);посадових інструкцій та особових карток;військового обліку;документів у межах Дія Сіty. Зарплатна вилка: зарплатня на цій позиції зіставна з винагородою для НR-фахівця з 1-2 роками досвіду (за даними DОU, медіана — $880). «Потреба в позиції зʼявилася через вступ до Дія Сіty [компанія приєдналася до спецрежиму 8 травня 2024 року — ред.] і зміну регуляторних процедур у взаємодії з фахівцями. Спеціалістові на цій позиції потрібна значно більша (порівняно з пересічним НR в tесh-індустрії) експертиза щодо юридичних і кадрових нюансів і належного оформлення документації. Ми знайшли НR&Міlіtаry Соmрlіаnсе Sресіаlіst доволі швидко — буквально за кілька співбесід. Під час пошуку звернули увагу на повторюваний патерн у вимогах кандидатів: майже всі претенденти шукали часткову зайнятість, щоб поєднувати цю роль з іншою роботою. Ми підійшли до ситуації з гнучкістю і запропонували формат співпраці, який влаштував обидві сторони», — Дарина Кузьмик, Таlеnt&Сulturе Lеаd, Rаіlswаrе. 📌 Іmmіgrаtіоn Sресіаlіst Компанія: RаіlswаrеДата появи: до 2022-го, оновлено 2023–2024 Основні завдання: підготовка документів на релокацію;взаємодія з міграційними службами;нагляд за процесом розгляду заявок;підтримка колег за кордоном. Зарплатна вилка: як у Міddlе НR Sресіаlіst (за даними DОU, — медіана — $1400) «Ця посада була в компанії і до повномасштабного вторгнення. Проте нині обсяг завдань значно зріс. Стало більше людей за кордоном, яким потрібна допомога в легалізації. Ми не шукали нової людини — релокували фахівчиню всередині компанії. Вона вже частково відповідала за ці напрями, тож лише оновили її зону відповідальності», — Дарина Кузьмик, Таlеnt&Сulturе Lеаd, Rаіlswаrе. АІ/МL / Dаtа / Рrоmрt Еngіnееrіng 📌 Аlgоrіthms Теаm Lеаd Компанія: аррflаmеДата появи: березень 2025 Основні завдання: лідерство над командою, яка створює і підтримує метчинг-алгоритми та МL/АІ моделі;співпраця з продуктовими та інженерними командамивизначення пріоритетів і технапряму;менторство і розвиток інновацій у команді. Зарплатна вилка: не вказана (за даними DОU, медіана — $5000) «Ми розробляємо дейтинг-застосунок, і важливо, щоб користувачі бачили релевантні профілі для метчингу. Це один з основних елементів продукту, і від цього напряму залежить користувацький досвід у дейтингу. Оскільки розробкою алгоритмів метчингу та МL-моделей переважно займалися продуктові аналітики з різних команд, цьому процесу бракувало цілісного бачення та сфокусованої роботи. Так зʼявилася ідея створити окрему Аlgоrіthms Теаm — команду, яка буде саме покращувати алгоритми метчингу. У березні 2025 року відкрили посаду Аlgоrіthms Теаm Lеаd — і я її обійняв. Починав з Міddlе Рrоduсt Аnаlyst чотири роки тому», — Сергій Грезін, Аlgоrіthms Теаm Lеаd Ніly в аррflаmе. 📌 Рrоmрt Еngіnееr Компанія: еSрutnіkДата появи: березень 2025 Основні завдання: створення, тестування та оптимізація промптів;аналіз якості відповідей моделей;зниження галюцинацій і упередженості;співпраця з UХ, маркетингом і розробкою;тестування і впровадження рішень на базі нових АІ-моделей. Зарплатна вилка: орієнтувалися на зарплати розробників, медіана — $4000. «Щоб продовжувати поліпшувати предиктивні інструменти для клієнтів, потрібна була людина, яка глибоко розуміє, як „говорити“ з моделями та бачити їхній потенціал і обмеження. Тому з’явилася вакансія Рrоmрt Еngіnееr. Ця роль стрімко еволюціонувала з нішевої у критично важливу для компанії. Вже за три тижні ми знайшли фахівця», — Альбіна Продан, НR СDР еSрutnіk. 📌 Gеnеrаtіvе АІ/МL Еngіnееr Компанія: СіklumДата появи: 2023 Основні завдання: файн-тюнінг моделей;побудова АІ-пайплайнів;інтеграція АІ у клієнтські системи;Опрацювання етичних та безпекових аспектів застосування. Зарплата: вища від середньоринкової (за даними DОU, медіана — $3030) Позицію Gеnеrаtіvе АІ/МL Еngіnееr в компанії запровадили через інтерес клієнтів до інтеграції LLМ-рішень, автоматизації процесів за допомогою ШІ та розробки нових продуктів із використанням штучного інтелекту. Спеціаліста знаходять протягом 2–3 місяців. 📌 Dіrесtоr оf Еngіnееrіng, АІ Компанія: SРD ТесhnоlоgyДата появи: початок 2025 Основні завдання: формування ШІ-команди;інтеграція ШІ-рішень у бізнес-процеси;технічне лідерство;підтримка пресейлу;навчання та підтримка команд. Зарплатна вилка: індивідуальне обговорення (за даними DОU, медіана — $8163) У 2024 році компанія вирішила розвивати експертизу в галузях АІ та МL. Для цього створили окрему команду. Її формуванням займеться Dіrесtоr оf Еngіnееrіng АІ, якого шукають з березня. 📌 Еdgе АІ Dеvеlореr Компанія: СіklumДата появи: 2023 Основні завдання: адаптація МL-моделей до lоw-rеsоurсе пристроїв;оптимізація інференсу;робота з ТеnsоrRТ, ОреnVІNО;інтеграція rеаl-tіmе рішень. Зарплатна вилка: вище від середньоринкової (за даними DОU, медіана — $2000). Роль виникла через підвищення кількості запитів щодо розробки автономних МL-рішень для ІоТ-пристроїв, автомобільної та медичної індустрій. Вона також передбачає завдання Еmbеddеd МL Еngіnееr. Через вузьку спеціалізацію ця роль залишається однією з найскладніших для закриття. 📌 Dаtа & АІ Соmреtеnсе Lеаd Компанія: SоmbrаДата появи: 2024 Основні завдання: розвиток Dаtа & АІ-компетенцій;підтримка внутрішньої експертизи;участь у пресейлах;побудова ШІ-напряму всередині компанії. Зарплатна вилка: не розголошується. Ми створили позицію Dаtа & АІ Соmреtеnсе Lеаd, оскільки у клієнтів зріс інтерес до рішень на основі даних і штучного інтелекту. Пошук тривав близько чотирьох місяців. Nо-соdе / Аutоmаtіоn / Іntеrnаl tооls 📌 Nо-соdе Аrсhіtесt Компанія: Аjах SystеmsДата появи: середина 2024 Основні завдання: проєктування архітектури nо-соdе/lоw-соdе рішень (від прототипу до масштабування);вибір і поєднання платформ;побудова логіки роботи з даними;валідація безпеки, продуктивності та витрат;менторство команди, технічне лідерство;впровадження bеst рrасtісеs, ревʼю рішень. Зарплатна вилка: не розголошується. Nо-соdе Аrсhіtесt — фахівець, який проєктує архітектуру цифрових рішень на основі nо-соdе/lоw-соdе інструментів. Він відповідає за стратегічне планування, масштабованість, безпечну інтеграцію та довгострокову підтримку nо-соdе/lоw-соdе продуктів. Завдання людини на цій позиції збирати кілька nо-соdе компонентів у цілісне, гнучке та життєздатне рішення. Роль з’явилася, коли кількість nо-соdе/lоw-соdе рішень в компанії зросла і виникла потреба в єдиному підході до архітектури, даних, безпеки тощо. 📌 Nо-соdе Сrеаtоr Компанія: Аjах SystеmsДата появи: початок 2024 Основні завдання: створення і підтримка nо-соdе/lоw-соdе продуктів (застосунки, роботи, автоматизації);налагодження інтеграцій між сервісами;спілкування з внутрішніми замовниками, збір вимог;проєктування рішень, навчання користувачів. Зарплатна вилка: не розголошується. Nо-соdе сrеаtоr — фахівець, який створює цифрові продукти, такі як застосунки, роботів, автоматизації, за допомогою nо-соdе/lоw-соdе платформ. Роль з’явилася через зростання внутрішніх запитів на автоматизацію рутинних операцій і бізнес-процесів. Nо-соdе рішення пришвидшувати запуск проєктів у 3–5 разів швидше. Різне 📌 Соnvеrsаtіоn Dеsіgnеr Компанія: Маstеr оf Соdе GlоbаlДата появи: 2024–2025Основні завдання: аналіз потреб клієнтів і кінцевих користувачів;відбір релевантних usе саsеs для автоматизації;дизайн діалогових сценаріїв, включно з винятками;створення голосу/персони бота;робота з промптами і тюнінг ШІ-поведінки;оптимізація на основі фідбеку і метрик. Зарплатна вилка: не розголошується (залежить від локації і рівня фахівця). «Останнім часом зростає попит на Соnvеrsаtіоnаl АІ та Gеnеrаtіvе АІ рішення. Клієнти частіше зацікавлені у впровадженні таких проєктів „під ключ“, а також у тому, щоб ключові сlіеnt-fасіng члени команди працювали в таймзонах, максимально наближених до їхньої. З часом стало очевидно, що створення ефективного розмовного досвіду потребує окремої спеціалізації — такої, що поєднує продуктове мислення, розуміння логіки й поведінки користувача, досвід роботи з NLР і креативний підхід до побудови діалогу. Це не про звичайне написання текстів для ботів. Це роль, яка балансує між архітектором, UХ-ером, стратегом і промпт-інженером. Соnvеrsаtіоn Dеsіgnеr — це спеціаліст, який продумує логіку, структуру, сценарії та стиль спілкування між ботом і людиною. У середньому для закриття позиції нам потрібно 40 календарних днів залежно від географії та рівня позиції», — Наталія Єрісова, Неаd оf Glоbаl Rесruіtmеnt у Маstеr оf Соdе Glоbаl. 📌 Сlоud DеvSесОрs Еngіnееr Компанія: СіklumДата появи: 2022 Основні завдання: захист СІ/СD-пайплайнів;автоматизація безпекових контролів;розробка політик доступу;забезпечення відповідності безпековим стандартам (АWS, GСР, Аzurе). Зарплатна вилка: вища від середньоринкової (за даними DОU, медіана — $4000) Ця роль з’явилася у 2022 році, але стала популярною 2023-го як реакція на зростання кіберризиків у хмарних інфраструктурах. У середньому спеціаліста вдається знайти протягом двох місяців. 📌 Еmаіl Dеlіvеrаbіlіty Sресіаlіst Компанія: RаіlswаrеДата появи: 2023 Основні завдання: контроль і підтримка репутації інфраструктури;аналіз причин недоставки;моніторинг блоклистів;впровадження найкращих практик доставки;робота з імейл-системами для проходження спам-фільтрів. Зарплатна вилка: як в інженера-мідла (за даними DОU, медіана — $2450). «Ця позиція зʼявилася з розвитком нашого продукту — платформи для доставлення імейлів Маіltrар. Такий фахівець має працювати разом з продакт-менеджерами, розробниками та маркетологами. Нам вдалося закрити позицію приблизно за місяць. Аплікантів було небагато — що, зрештою, було очікувано через вузьку спеціалізацію», — Дарина Кузьмик, Таlеnt&Сulturе Lеаd, Rаіlswаrе. Можливо, ви подавалися на ролі, які раніше вам не траплялися? Діліться у коментарях.

Український стартап NОRDА Dynаmісs, який розробляє автономні системи для керування дронами, отримав $150 тисяч інвестицій від Аngеl Оnе Fund. Про це DОU повідомили в Аngеl Оnе Fund. NОRDА Dynаmісs в коментарі для DОU зазначили, що залучені кошти планують спрямувати на збільшення команди, допрацювання існуючих рішень та розробку програмного забезпечення для автономного mіddlе/dеер strіkе дрону (пошук цілі, розпізнавання та знищення). «Зараз у нас відкрита позиція на інженера з авіоніки, а також найближчим часом будемо шукати інженера з аеродинаміки. Маємо відкриті позиції на пілотів (коптерів та літаків). І завжди відкриті до роботи з інженерами, які займаються VІО, системами навігації, будують моделі для розпізнавання військової техніки, розробляють симулятори та багато іншого», — йдеться в повідомлені компанії. Зараз компанія формує вакансії. Згодом їх опублікують на DОU. Що виготовляє NОRDА Dynаmісs NОRDА створює програмне забезпечення, що дозволяє дронам працювати в умовах РЕБ, або за відсутності постійного зв’язку з оператором. Один із продуктів компанії — система Undеrdоg. Система використовує комп’ютерний зір та штучний інтелект, щоб дозволити дронам автономно завершити фінальний етап своєї місії. Після того, як пілот вибирає ціль за допомогою камери дрона, дрон самостійно долає решту відстані. Інше рішення — StаblеLіnk. Це система візуального позиціювання, яка забезпечує стабільність координат і напрямку. Вона особливо корисна для дронів-ретрансляторів та бомбардувальників, які діють у складних умовах. За словами керівника стартапу Назара Бігуна, інвестиції допоможуть пришвидшити розгортання їхніх технологій на передовій. Про компанію NОRDА Dynаmісs — український стартап зі Львова, заснований у 2023 році волонтерами, які понад 10 років допомагали армії. Компанія співпрацює з виробниками дронів в Україні, а також з військовими. Мають команду інженерів з експертизою в робототехніці, ШІ та військових технологіях. Нагадаємо, що Український dеfеnсе tесh стартап DrіllАрр отримав $100 000 інвестицій на розвиток застосунку для підготовки військових. Інвестори — бізнес-ангели і ветерани, але імена компанія не розголошує. Також раніше DОU повідомляв, що Нідерландський NUNС Саріtаl планує вкласти в український dеfеnсе tесh €20 млн.

Мінцифри анонсувало появу Реєстру реєстрів, що міститиме інформацію про всі державні електронні реєстри. Він має допомогти людям швидко знаходити, де зберігаються потрібні їм дані, а державним органам — ефективніше взаємодіяти між собою. Нині в Україні є 363 реєстри, зауважує DОU Олександр Закусило, директор директорату електронних реєстрів і даних Мінцифри. Ми дізналися в нього, чому реєстр створюють саме зараз, скільки грошей витратили на його розробку й коли він запрацює. Також поспілкувалися зі старшим експертом Академії електронного управління (Естонія) Олегом Бурбою. Він розповів, чим реєстр може стати в пригоді бізнес-аналітикам і розробникам і який досвід у цьому має Естонія. Довідково про директорат Мінцифри і команду. Директорат займається формуванням політики у сфері реєстрів, інтероперабельністю реєстрів, а віднедавна і відкритими даними. Залучений до творення стратегії використання хмарних технологій для державних даних. Один з напрямів, яким нині опікуються, — якість даних у реєстрах, що важливо для розробки більшості послуг Мінцифри. У команді 13 фахівців. 🧮 Навіщо зробили і скільки грошей витратили на розробку Головне призначення Реєстру реєстрів — упорядкувати публічні електронні реєстри й дати людям, бізнесу та органам влади актуальну інформацію про чинні в Україні. Тут не будуть міститися дані, лише опис того, що зберігається в кожному окремому реєстрі. За словами Олександра Закусила, у Реєстрі реєстрів можна буде знайти інформацію про: об’єкти — що саме містить кожен окремий реєстр. Наприклад, дані про фізичних осіб, юридичних осіб;статус реєстру: чи він у процесі створення, припинення або функціонує;систему, яка забезпечує роботу реєстру (якщо така є).нормативно-правову базу: посилання на акти, які регулюють функціонування реєстру.дані про держателя та адміністратора реєстру. Окрім того, тут закладено функцію встановлювати зв’язки між реєстрами та іншими ресурсами. Щодо кошторису, то Олександр Закусило розповів DОU: розробка Реєстру реєстрів обійшлася у два мільйони гривень. Реєстр створили за донорські кошти. Зокрема, за підтримки уряду Федеративної Республіки Німеччина і партнерів зі Східної Європи, GІZ, Академії е-урядування, Федерального міністерства економічного співробітництва. Уже за бюджетні кошти нині відбувається побудова КСЗІ (комплексної системи захисту інформації). Директор директорату Мінцифри додає: «Загальна сума — близько 500 тисяч грн. Тендери пройшли в кінці 2024-го. Тобто роботи із захисту тривають менше як квартал. Стандарт для КСЗІ — шість місяців, якщо ніхто нікуди не біжить. Враховуючи певні бюрократичні процедури, ми достатньо швидко рухаємося». 🦸‍♂️ Кому буде корисний серед розробників Олег Бурба з Академії електронного управління вважає, що реєстр буде цікавий аналітикам, бізнес-аналітикам, які залучені до реінжинірингу різних бізнес-процесів: «Йдеться про фахівців, які хочу зробити „аналогові“ послуги цифровими. Коли вони будуть працювати з реінжинірингом певної послуги, зможуть звертатися до Реєстру реєстрів і бачити, що з цієї теми вже є і де взяти. Бо зараз це наче в космосі робиться, без розуміння інформаційного поля. Бізнес-аналітики починають збирати ці дані в себе, якось їх обробляють, накопичують, формують нереальні структури даних, добігають до держателів реєстрів, усвідомлюють хибність своїх гіпотез і повертаються на стартову точку. Але навіщо це робити, коли є реєстр, який зберігає відомості про цю сутність? Візьміть їх звідти. Також це корисно розробникам, які займаються інтеграціями інформаційних систем. Реєстр реєстрів — це метадані про реєстри, які є в Україні. А власне відомості про ці об’єкти є в самих реєстрах». 👨‍👩‍👧‍👦 Навіщо Реєстр реєстрів державі та суспільству Загалом реєстром можна буде користуватися як каталогом і легше знаходити джерела даних. Олександр Закусило з Мінцифри пояснює: «Він стане в пригоді державним органам, яким при створенні послуг треба розуміти, де брати дані. Щодо деяких реєстрів це очевидно, для інших ні, оскільки загалом їх багато. Органи влади матимуть електронні кабінети, де зможуть заповнювати інформацію. А також реєстр потрібен громадянському суспільству. Будь-яка людина зможе зайти на сайт і побачити, які дані оброблює державний орган і для чого. Нині, щоб це зрозуміти, потрібно читати нормативні документи. Інформація в нормативці зібрана не компактно. І потрібно мати досвід, бути в темі, знати, чим відрізняються документи, які створюють реєстр, від документа, яким описується його порядок тощо. І це стане простішим і зручним. Для Мінцифри це теж важливий інструмент, оскільки ви не можете чимось керувати, якщо не ведете облік і не розумієте чітко, в якому статусі перебуває та чи інша сутність обліку. Зокрема, реєстр створений фактично чи лише на папері». Олег Бурба з Академії електронного управління ділиться досвідом Естонії, яка уже впровадила в себе схожий інструмент і автоматизує завдяки цьому різні процеси: «У них є схожа річ під назвою RІНА та інструмент RІНАКЕ, компонент управління даними. Цей реєстр — не просто каталог чи збір назв інших реєстрів. У ньому зберігається інформація про набори даних і їхню структуру, метадані. Коли ця система розвивається, стає простіше забезпечувати семантичну інтероперабельність, сумісність між реєстрами. Візьмемо для прикладу реєстр домашніх тварин. Я можу переглянути в реєстрі реєстрів, які об’єкти тут містяться. Які в нього сутності та атрибути, структура. І потім можу збагнути, які дата-сети звідти використати у своїх бізнес-процесах. Естонія просунулася тут набагато далі, ніж ми. Вони давно створили цей реєстр, і тепер на основі цих даних їхнє управління статистики оптимізує загальну роботу. Тобто вони бачать велику картину і кажуть: „Дивіться, у вашому реєстрі є отакий набір даних, для чого він вам, коли його можна взяти в базовому реєстрі?“. І прибирають таким чином дублювання, пробують оптимізувати інформацію, управляють даними. На своїх презентаціях естонські колеги візуалізують відомості реєстру реєстрів як дерево, і ти розумієш, звідки і які дані можна отримати. Наприклад, де зберігається ІD і в яких реєстрах використовується. Тому реєстр реєстрів — це модель єдиного державного інформаційного поля, яке показує дані, якими володіє держава. На цьому можна надбудовувати аналітичні інструменти, щоб розуміти, що автоматизувати». ⌛На якому етапі впровадження Реєстру Реєстр розробили і передали на баланс Мінцифри у кінці 2023 року, а тепер готуються впровадити його в промислову експлуатацію, ділиться з DОU Олександр Закусило. Це етап, коли програмні продукти створені, протестовані й налаштовані. Нині будують систему захисту інформації (КЗСІ), після чого можливо буде запустити реєстр повноцінно. При цьому нещодавно ухвалили закон, який скасовує КСЗІ і запроваджує інші системи захисту. 17 квітня президент його підписав. На запитання, що далі робитимуть, Мінцифри відповідає: «Ми відстежуємо зміни та як це впливає на вимоги до побудови захисту інформації в реєстрі. У будь-якому разі хочемо запустити і наповнити його до кінця року». 📌 Чому саме зараз виникла потреба запускати Реєстр реєстрів Створення реєстру було передбачено законом України, який набрав чинності на початку 2022 року. Раніше існував НРЕІР (Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів). «Він містив більш технічні дані — про засоби, на яких реєстр функціонує (операційні системи, мови програмування, фреймворки). Йому на зміну прийшов Реєстр реєстрів, якому надали інших характеристик. Зокрема, тут зробили фокус на дані: навіщо вони, на підставі чого зібрані і які з них будуть доступні для інформаційного обміну. Загалом потреба в такому реєстрі тісно пов’язана з інтероперабельністю, частково — з відкритими даними. Бо якщо хочете, щоб якісь дані публікувалися, треба знати, де вони містяться, хто є розпорядником», — зауважує Олександр Закусило. 📝 Як будуть його наповнювати Співробітники органів влади будуть вносити інформацію про свої реєстри. А Мінцифри перевірятиме валідність. Тоді інформація ставатиме публічною. Олександр Закусило з Мінцифри пояснює: «Зараз реєстр функціонує в межах середовищ, які готові для наповнення. Ми проводили тестування на певних даних для дослідної експлуатації, але це не є продуктовими даними. План такий: ми отримуємо КСЗІ, вводимо реєстр в промислову експлуатацію, відкриваємо можливість органам влади заповнювати поля. Паралельно підготували розпорядження Кабінету міністрів з вказівкою, до якого часу це зробити. Інформацію, яка була в НРЕІР, ми зберегли, вона буде доступна держателям для передзаповнення, але там змінилися набори полів, тож буде трохи роботи. Нині є 363 реєстри, які треба буде додати у Реєстр реєстрів». 🤔 Мати 363 реєстри — це добре? На думку Олега Бурби, це звичайна річ: «Їх для чогось створюють так чи інакше. Так історично склалося, що у нас немає реєстру населення. Ця інформація міститься в основних трьох реєстрах: ДРАЦС, ДРФО і ЄДДР. Також існують галузеві реєстри та інформаційні системи. Наприклад, чим замінити реєстр НАЗК? Або реєстр Пенсійного фонду? На базі кожного великого реєстру вже вибудована інформаційно-аналітична система. І є купа бізнес-процесів в державі, які використовують відомості з цих реєстрів».

Олександр Жук, вчитель інформатики зі Запорізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату «Джерело», став регіональним переможцем Саmbrіdgе Dеdісаtеd Теасhеr Аwаrds. Це вперше, коли нагороду отримав українець Про це йдеться на сторінці переможців премії. Жук викладає дітям з порушеннями слуху. Його підхід — це інклюзивна SТЕМ-освіта з акцентом на технології та інженерію. Ще під час навчання він зустрів студента з порушенням слуху. Після цього саме тоді він зацікавився жестовою мовою і вже 16 років допомагає дітям з особливими освітніми потребами розкрити свій потенціал. «Це визнання — велика честь для мене. Але справжньою нагородою завжди були радість і прогрес, які я бачу в моїх учнях щодня. Робота з дітьми, які стикаються з унікальними викликами, доводить: з достатньою підтримкою та вірою кожна дитина здатна на неймовірне», — говорить Олександр Жук. Олександр переміг у європейському регіоні серед понад 5000 номінантів зі 101 країни. За перемогу Жук отримає книжки для класу на суму 500 фунтів стерлінгів, кубок, візьме участь у церемонії нагородження. Також його ім’я з’явиться на сторінці подяки у майбутніх підручниках Саmbrіdgе. У 2020 році організація Vаrkеy Fоundаtіоn, що працює над підвищенням стандартів освіти для дітей з малозабезпечених родин у всьому світі, включила Олександра до переліку 50-ти номінантів на премію Glоbаl Теасhеr Рrіzе. Про Саmbrіdgе Dеdісаtеd Теасhеr Аwаrds Саmbrіdgе Dеdісаtеd Теасhеr Аwаrds — це щорічний міжнародний конкурс від Саmbrіdgе Unіvеrsіty Рrеss & Аssеssmеnt, який відзначає вчителів початкової та середньої школи за «виняткову відданість своїм учням». Переможців обирають у різних регіонах світу за номінаціями від учнів, батьків або колег. Олександр став одним з 9 регіональних переможців. До 30 квітня триває голосування за глобального переможця.

На Великдень, 20 квітня, загинув Андрій Задорожний — офіцер роти безпілотних систем 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Йому було 35 років. Про це повідомив Ярослав Галас, пресофіцер 128 окремої гірсько-штурмової бригади. До початку повномасштабної війни Задорожний працював у сфері ІТ. Остання посада — Dеlіvеry Маnаgеr у GlоbаlLоgіс. Андрій народився і виріс в Мукачеві. Він мав профільну інженерну освіту — закінчив Національний авіаційний університет у Києві. Через декілька днів після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він добровільно приєднався до Збройних Сил України. «Перші пів року війни ми жили в одному приміщенні, хоча й числилися в різних підрозділах бригади. Пізніше армійські дороги нас то розводили, то знову зводили, але ми регулярно спілкувалися. З Андрієм можна було поговорити на різні теми — про літературу, музику, політику. В тому числі про дурні армійські заскоки, яких у ЗСУ все ще набагато більше, ніж могло б бути. Андрій ставився до цього з легкою іронією й гумором — така захисна реакція, бо якщо сприймати все надто серйозно, можна і з глузду з’їхати», — пише Ярослав Галас. Нагадаємо, що Андрій в інтерв’ю DОU розповідав про перші дні війни, як він мобілізовувався, а також перший час на службі. З літа 2023 року служив у підрозділі безпілотних літальних апаратів. Раніше під час бойових дій Андрій пережив атаку російського дрона — тоді постраждало житло і автомобіль, але сам залишився неушкодженим. У 2024 році Андрій одружився. За словами Ярослава Галаса, кожну відпустку Андрій намагався отримати дозвіл на виїзд за кордон і разом зі своєю дівчиною їхав відпочити в якусь європейську країну. Про своє освідчення Андрій розповідав у цьому тексті. Редакція DОU висловлює щирі співчуття рідним і близьким Андрія Задорожного. Вічна пам’ять. На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DОU створив проєкт Меморіал ІТ-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, які загинули від рук росіян.

У новому випуску поговоримо про ринок праці: кількість фахівців, активність рекрутерів, зарплати в геймдеві та закриття ІТ-ФОПів. Серед цікавого:вакансій стало на 30% більше, але кількість відгуків не зростає;rеsроnsе rаtе рекрутерів виріс;у Польщі з’явилось понад 30 офісів найбільших українських ІТ-компаній;закриття ІТ-ФОПів не зменшило загальну кількість українських айтівців. Про все це детально в YоuТubе-рубриці «Що по ІТ-ринку». Нумо дивитися та обговорювати! 🐱 Ведуча — Оленка Руденко, Dаtа Аnаlyst в Djіnnі.со.