Gazeta.ua

В Ірані археологи виявили розкішне поховання 18-річної дівчини, яке датується приблизно 3000 років тому. Тоді ця територія входила до складу Великого Хорасана, повідомляє Lіvе Sсіеnсе. Дослідники з'ясували, що смерть настала з природних причин. У могилі знайшли золоті прикраси та інші цінні речі, що свідчить про походження з заможної родини зі спадковим привілейованим становищем. Місце поховання розташоване в провінції Північний Хорасан на археологічній ділянці Тепе-Чалоу. Це найбагатше поховання доби Великого Хорасана, яке будь-коли знаходили в Ірані. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли давнє поховання За словами провідного автора дослідження Алі Вахдаті, серед знахідок особливо виділялася ручна робота скринька з чорного каменю з різьбленими зображеннями змій і скорпіонів. "Вона використовувалась для зберігання кохля. У давнину цей порошок дівчата наносили як підводку для очей", - розповів Вахдаті. На думку вчених, набір предметів у могилі не має аналогів у регіоні. Вони вважають, що високий соціальний статус дівчина успадкувала, що відповідає суворій ієрархії давньої цивілізації. У Єгипті археологи знайшли велике поховання із 250 саркофагів із муміями, а також схованку з бронзовими статуями. Знахідка розташована в некрополі Саккара неподалік Каїра. Мумії добре збереглися.

Російський атомний підводний човен "Курськ" затонув у Баренцовому морі 12 серпня 2000 року. Субмарина брала участь у навчаннях. Мала запустити дві холості торпеди по атомному крейсеру "Петро Великий". За офіційною версією, об 11:28 через проржавілу оболонку стався витік торпедного палива. Воно вступило в реакцію з мідним та латунним покриттям торпедного апарату та спричинило вибух. У той момент атомні реактори вже відключилися і витоку ядерного палива чи ядерного вибуху не сталося. Від другого вибуху в корпусі човна з'явився отвір. Через нього вода затопила більшість відсіків. Вибухи пережили 23 матроси з 118 членів екіпажу. Вони зібралися разом у 9-му відсіку під командуванням капітана-лейтенанта Дмитра Колеснікова. Той склав список присутніх. Деякі спеціалісти стверджували, що за нормальних умов екіпаж міг би врятуватися і випливти на поверхню в спеціальних костюмах через аварійні люки. Але невідомо, чи люки були пошкоджені чи екіпаж відмовився від ризику. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заснув стерновий: російський траулер сів на мілину Через деякий час аварійне освітлення згасло. Екіпаж потерпав від низьких температур на дні моря. Декілька днів матроси використовували хімічні касети для регенерації вуглекислого газу в кисень. Від контакту одного з них з водою сталася пожежа, що призвело до знищення кисню в відсіку і смерті від асфіксії. Усі 118 членів екіпажу загинули. Урядові структури РФ намагалися применшити розмір катастрофи. Пояснювали повільність з урятуванням екіпажу погодними умовами. Після аварії з'явилися теорії. що "Курськ" зіштовхнувся з іноземним судном, яке слідкувало за навчаннями.

Мисливець за скарбами та учасник Асоціації шукачів історичних слідів DЕNАR Каlіsz Матеуш Лаховіч виявив у польському місті Каліш масивне золоте намисто вагою 222 г. Його насичений жовтий колір свідчить про майже чистий склад дорогоцінного металу, повідомляє Аrkеоnеws. Археологи припускають, що прикраса може бути пов'язана з готами - германським народом, який у пізньоримський період і час Великого переселення народів залишив значний слід у Європі. Подібні намиста знаходили у Скандинавії. Часто вони мали гравіювання з рунами, проте на цій знахідці відсутні будь-які символи. "Враховуючи вартість кольчуги, вартість меча і саме зображення лицаря, який стоїть прямо, з піднятим мечем, можна припустити, що це, ймовірно, був командир або людина, яка користувалась особливим визнанням та повагою", - прокоментувала археологиня Сильвія Кужинська. Подібні вироби у давньоскандинавській культурі мали глибший сенс. Їх описано в текстах "Поетичної Едди" - середньовічної ісландської збірки давніх міфів і легенд. Такі прикраси символізували заможність, вірність та владу. Правителі вручали їх воїнам як знак особливої прихильності, зміцнюючи лояльність і союзи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польські археологи виявили дерев'яне обличчя під водою Прибуття готів зі Скандинавії до Польщі стало поштовхом до активних культурних контактів. Вони селилися вздовж південного узбережжя Балтійського моря, залишивши сліди у регіонах Нижньої Вісли, Бору Тухольського та Крайни. Знахідки на кшталт каліського намиста допомагають історикам простежити рух товарів, розвиток ремесел і культурний обмін між готськими та скандинавськими громадами. Намисто є не лише цінною прикрасою, а й частиною ширшої історії - розповіді про міграції, політичні союзи та прагнення до престижу, яке супроводжувало людство упродовж століть. Монети знайшли при проведенні археологічних розкопок в околицях Біскупця, на території Вармінсько-Мазурського воєводства. Перші дві монети виявили аматори за допомогою металошукачів. Про знахідку вони повідомили місцевій владі. Розкопками зайнялись археологи з Острудського музею. Вони знайшли 118 срібних динаріїв ІХ ст. Монети належать до періоду Людовика Благочестивого. Раніше динарії Каролінгів у Східній Європі не знаходили. Учені не можуть пояснити, як такий скарб з'явився в Польщі. У ті часи в землях, населених пруськими племенами, переважали арабські монети.

Президент США Рональд Рейган пожартував про бомбардування Росії у зверненні до американців 11 серпня 1984 року. Тоді тривала холодна війна. Щотижневе радіозвернення готував з Ранчо дель Сієло - свого будинку для відпочинку неподалік Санта-Барбари у Каліфорнії. Мав розпочати з повідомлення, що підписав указ, який дозволяв учням з релігійних груп збиратися у державних середніх школах в позаурочний час. Перед виступом жартував з аудіоінженерами Національного громадського радіо і під час перевірки звуку прикрасив свою промову. "Мої співвітчизники американці, я радий повідомити вам сьогодні, що підписав указ про оголошення Росії поза законом на вічні часи. Бомбардування почнеться за 5 хвилин", - пожартував він. Тоді ретранслятори уже записували стрічку. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ООН - суд кенгуру, африканці - мавпи: опублікували запис розмови президента США До 14 серпня запис жарту Рейгана став світовою новиною. А 15 серпня у Владивостоці перейшли до стану бойової готовності, однак скасували його за пів години. В СРСР заявили, що засуджують ворожй випад президента США, бачать нещирість у спробах покращити відносини між країнами. Зазначили, що подібні вчинки несумісні з великою відповідальністю за долі людства, яку несуть керівники країн з ядерною зброєю. Аналітики припускали, що Рейган зробив заяву з розрахунком на її оприлюднення. Вже у жовтні мали відбутися вибори президента, на яких планував балотуватися на другий термін. Втім, після промови його рейтинг значно знизився. На президента США Рональда Рейгана 30 березня 1981-го скоїв замах психічно хворий Джон Хінклі. Це сталося через 69 днів після вступу на посаду. Президент США Рональд Рейган їхав у готель "Хілтон" у Вашингтоні. Після виступу вийшов з під'їзду і йшов до машини. Зібралися журналісти, телевізійні оператори і натовп. Джон Хінклі стояв серед репортерів. Він вистрілив 6 разів у президента. Поранив його в груди. Вбив його прес-секретаря, охоронця і поліцейського. Рейгана доставили у лікарню.

На Закарпатті археологи розкопали залишки ще одного середньовічного замку, що раніше не фігурував в офіційних переліках оборонних споруд регіону. Руїни знайшли на Ардівській горі біля міста Берегове. Споруда має кам'яні стіни товщиною до 1 метра і збережену висоту до 70 см. Загальна площа фундаменту - приблизно 20 на 22 метри, повідомляє "Закарпаття онлайн". Історик та археолог Йосип Кобаль висловив припущення, що знайдені рештки можуть бути залишками замку "Берег", який згадується в історичних документах і, ймовірно, проіснував до ХVІІІ ст. "Згідно з письмовими джерелами, у цьому районі справді міг розташовуватися замок з такою назвою", - розповів археолог Кобаль. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи показали скарби давнього народу, які виявили на Закарпатті Він також додав, що характер залишків та конструкція укріплень збігаються з описами того періоду, а знайдені фрагменти цегли та каміння підтверджують використання будівельних технологій середньовіччя. Знахідка важлива не лише з погляду історії Берегівщини. До сьогодні на території Закарпаття офіційно відомо лише про 11 замків, тож відкриття ще одного може суттєво змінити наукове уявлення про фортифікаційну мережу краю. Археологи зазначають, що подібне відкриття трапляється вкрай рідко. Його вже називають однією з найважливіших археологічних подій Закарпаття за останні 150 років. Дослідження об'єкта тривають. Очікується, що подальші розкопки допоможуть встановити точну історію фортеці та її роль у захисті регіону. Підпасич 12-річний Федір Деркач натрапив на великий скарб неподалік селища Мала Перещепина на Полтавщині 11 червня 1912 року. Перечепився за верхів'я золотої посудини на піщаному пагорбі.

У місті Ізнік на заході Туреччини археологи виявили римські поховання та мозаїчну підлогу, що свідчить про проживання там впливових осіб. Розкопки проводила команда на чолі з дирекцією місцевого музею. У ході робіт було знайдено три могили римського періоду і мозаїку, яка, ймовірно, належала до вілли високопосадовця, повідомляє Аrkеоnеws. Учасниця проєкту археологиня докторка Айше Гюнгор підтвердила, що рівень виконання та символіка мозаїк вказують на статус замовника. "Художня якість та іконографічний зміст мозаїк, а також їхнє розташування поблизу елітних гробниць вказують на резиденцію, пов'язану з вищими верствами римського провінційного суспільства", - зазначила докторка Гюнгор. У центрі зображень - змії та людські фігури. Символи мають глибоке значення в римській культурі. Змії у той час асоціювалися з військовою силою та захистом, що підтверджує версію про приналежність будівлі відомій особі з армії. Мозаїки такого типу були характерні для розкішних будинків Риму. Вони виконували не лише естетичну функцію, а й демонстрували політичний статус власника. Поховання поруч із житлом - звична практика для представників еліти в римській Малій Азії. Так підкреслювався соціальний ранг навіть після смерті. Ізнік, колишня Нікея, був одним із ключових міст імперії, заснованим ще в ІV ст. до нашої ери. У 74 році до нашої ери місто увійшло до складу Римської імперії. У 325 році тут відбувся Перший Нікейський собор. Архітектурні залишки тієї епохи збереглися до сьогодні. Серед них - акведуки, укріплення та інші споруди. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли у Туреччині унікальну мозаїку віком 1500 років Про місце стало відомо ще 2014 року під час будівництва. Через спір щодо прав власності розкопки зупинили. Роботи поновилися лише у 2024 році та вже дали значні результати. Зараз на території працюють фахівці з різних напрямків. Вони намагаються встановити, кому могла належати розкішна вілла, а також вивчають побут римських еліт в Анатолії. "Це відкриття не тільки покращує наше розуміння римського побуту, але й підтверджує статус Ізніка як одного з найважливіших стародавніх міст Туреччини", - заявила докторка Гюнгор. Поки що експерти займаються фіксацією та збереженням артефактів. У свою чергу влада планує включити пам'ятку до туристичних маршрутів. Очікується, що подальші розкопки дадуть ще більше знань про римську присутність у регіоні. В античному місті Кібіров на території сучасної Туреччини археологи виявили 30 могил. Розкопки проводили в руїнах великого храмового комплексу. Могили виявили під базилікою. Це вказує на те, що поховання належали представникам еліти.

Через три дні після атомного бомбардування Хіросіми 9 серпня 1945-го США скинули другу атомну бомбу "Товстун" на японське місто Наґасакі. 1944-го США почали підготовку до атомного бомбардування. На авіаційному заводі в штаті Небраска замовили 15 важких бомбардувальників В-29 зі зміненою конструкцією. Літаки могли злітати на висоту 12 км і були недосяжними для японської авіації. Для атомних бомб "Малюк" та "Товстун" вибрали чотири цілі: міста Хіросіма, Наґасакі, Кокура та Нііґата. Спочатку атакували Хіросіму. 6 серпня бомбардувальник В-29 "Енола Гей" скинув уранову бомбу "Малюк". Від вибуху загинули від 70 до 100 тис. людей. Від міста залишилися самі руїни. Екіпаж американського літака-носія 9 серпня об 11:02 скинув атомну бомбу "Fаt Маn" масою 4,5 т на японське місто Наґасакі. Бомба вибухнула високо над промисловою долиною, між сталеливарними й збройними виробництвами та торпедним заводом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Випробували найпотужнішу у світі зброю Місто Наґасакі мало важливе військове значення через безліч суднобудівних, збройних і сталеливарних заводів. Загинули і пропали безвісти понад 73 тис. осіб, пізніше від опромінення та поранень померли ще 35 тис. осіб. Понад 50% постраждалих отримали опіки, до 30% постраждали від ударної хвилі, 20% зазнали дії радіації. Пожежі знищили більшу частину житлових будівель. Будинки освітило так, ніби загорілися сотні сонць, людей оглушив гуркіт. Ударна й теплова хвилі руйнували бетонні та спалювали дерев'яні житла. Японія капітулювала у вересні. У гавані Токіо на борту американського лайнера 2 вересня 1945-го о 9:00 підписали Акт про капітуляцію Японії. Після 20-хвилинної процедури закінчилася Друга світова війна. Акт про капітуляцію підписав міністр закордонних справ Японії Мамору Шігеміцу від уряду країни, генерал Йошихіро Умезу від збройних сил і верховний головнокомандуючий союзних військ Макартур. За Радянський Союз документ на борту лінкора Міссурі підписав генерал-полковник Кузьма Дерев'янко українець за походженням.

У Польщі виявили доісторичне місце, де неандертальці ремонтували знаряддя праці понад 70 тис. років тому. Стоянку знайшли в долині річки Зволенка. Це одне з найпівнічніших місць такого типу на території країни, повідомляє Неrіtаgе Dаіly. Команда археологів із Державного археологічного музею у Варшаві, Варшавського та Вроцлавського університетів дослідила знахідки, що належать до середнього палеоліту. Встановлено, що неандертальці активно жили в регіоні між 64-75 тис. років тому. "Неандертальці були активними в цьому регіоні 64 000-75 000 років тому", - зауважив археолог доктор Вітольд Груздзь. Артефакти знайдені неподалік краю льодовикової зони. Це відрізняє стоянку від інших польських місць проживання неандертальців, які переважно знаходилися на півдні. Серед знахідок сотні знарядь з кременю. Зокрема, ножі та скребки, які використовувалися для розбирання туш великих тварин, включаючи мамонтів, коней і носорогів. На інструментах зафіксовано численні сліди ремонту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи довели, що неандертальці їли не лише мамонтів "Після кількох сезонів досліджень ми знаємо, що готові інструменти приносили на стоянку і там інтенсивно ремонтували. Вони зношувалися під час оброблення туш", - розповіла археологиня докторка Катажина Пижевич. Аналіз уламків засвідчив, що стоянка використовувалася як ремонтна майстерня, а не як місце виготовлення інструментів із нуля. Знахідка доводить, що неандертальці мали набагато складнішу поведінку, ніж вважалося раніше. Вчені дедалі частіше знаходять докази того, що вони володіли рисами, які раніше пов'язували виключно з Ноmо sаріеns, зокрема здатністю до символічного мислення і змішаних шлюбів. Розкопки допомагають краще зрозуміти, як стародавні люди адаптувалися до суворого клімату і яким чином організовували своє виживання в умовах льодовикового періоду. Очікується, що подальші дослідження дозволять глибше вивчити еволюцію людини в Європі. Мексиканські археологи в ацтекському місті Тлателолько виявили 36 поховань. Шість тіл помістили в кулясті глечики місцевого виробництва. Рештки маленької дитини з обсидіановим ножем у черепі поклали під тарілку, повідомляє національний інститут антропології та історії Мексики.

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gаzеtа.uа нагадує історію свята. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР. Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України". "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі. 16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік. Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року. "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності. 1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня. "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року. Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності. З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів. А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року. Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів. Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей. Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників. Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся. Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня. Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

Банда грабіжників обманом зупинила британський поштовий потяг в графстві Букінгемшир в центральній Англії і викрадає 2,3 млн. фунтів стерлінгів 8 серпня 1963-го. У пресі злочин назвали "Великим пограбуванням потяга". Брюс Рейнольдз протягом восьми років планував злочин. Дізнався, що раз на місяць у поштовому потязі перевозять гроші на утилізацію. Старі банкноти з Шотландії відправляють до Англійського банку. Зібрав надійних партнерів, орендував стару ферму. Інформатор повідомив грабіжників, вони обманом зупинили поїзд. У кабіні вдарили машиніста по голові, помічників зв'язали. За п'ять хвилин вивантажили 120 мішків зі старими грішми. Перерізали телефонні дроти. На фермі до ранку рахували гроші. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Банки подвоїли заходи безпеки Поліція обшукала будинки й ферми в околиці. На фермі знайшли багато пляшок від алкоголю та спалений одяг. У шухляді столу - гральні карти й "Монополію". На них були відбитки пальців усіх 15 членів групи. Поліція встановила імена підозрюваних. Дали оголошення в газетах: "У зв'язку з досконалим пограбуванням потяга Глазго - Лондон поліції необхідно порозмовляти з такими особами". Вказали прізвища. Частину грабіжників правоохоронці затримали на вулицях різних міст. До січня 1964-го арештували 12 осіб. Наступного року - решту. Рейнольдз отримав 25 років в'язниці. Інші - від 10 до 21 року. Із вкрадених 2,3 млн фунтів стерлінгів знайшли 343 тис. Англійський емігрант Едвард Сміт 19 березня 1831 року викрав з одного з банків Нью-Йорка $245 тис. Це було перше пограбування фінустанови в США.