Gazeta.ua

У Туреччині археологи знайшли архів клинописних табличок та печаток, що належали Хетській імперії. Відкриття зробили під час розкопок у стародавньому поселенні Каяліпінар, одному з ключових міст того часу. У Каяліпінарі, який ототожнюють зі стародавнім містом Шамуха, група науковців під керівництвом доцента Університету Коч Чігдем Манер виявила 56 табличок і 22 печатки, повідомляє Аrkеоnеws. Багато з них містили ритуальні тексти, що описували так зване "пташине віщування". Ця форма передбачення полягала в тому, що жерці, яких називали лумушен, тлумачили поведінку птахів як послання богів. "Хети вірили, що хороші чи погані події були посланнями від богів. Вони зверталися до оракулів, щоб інтерпретувати ці знаки", пояснив доктор Манер. Поруч із табличками археологи знайшли печатки, які належали представникам правлячої династії та високим чиновникам. Серед них були печатки короля Туталії ІV, королівського писаря армії та жерця на ім'я Кантуззілі. Клинописні таблички мають дуже маленькі розміри - близько 2,5 &tіmеs; 1,5 см. Вони чудово збереглися й доводять, що Каяліпінар був не лише адміністративним центром, а й місцем проведення офіційних ворожінь для потреб царського двору. Відбитки печаток засвідчують владу монархів, принців і жерців у керуванні державою та веденні ділової документації. Ці матеріали доповнили раніші археологічні знахідки на цьому місці - залишки палаців, складських приміщень і уривки офіційної кореспонденції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи відновили давньоримські розписи зі сміття Каяліпінар мав кілька етапів заселення, починаючи від ассирійських торгових колоній і закінчуючи римським та візантійським періодами. Його розташування надавало місту стратегічної та економічної ваги. Важливість цих відкриттів у тому, що вони розширюють знання про релігію, політику й державне управління хетів. "Ці знахідки дозволять нам переосмислити хетську історію на основі нових доказів", - підкреслив доктор Манер. Добре збережені таблички та печатки відкривають ученим можливість глибше зрозуміти, як функціонувала система влади в імперії, яким чином практикувалося ворожіння та як організовувалися архіви. В античному місті Кібіров на території сучасної Туреччини археологи виявили 30 могил. Розкопки проводили в руїнах великого храмового комплексу. Могили виявили під базилікою. Це вказує на те, що поховання належали представникам еліти.

У Каїрському Єгипетському музеї зник унікальний золотий браслет віком понад 3 тис. років. Про зникнення повідомили офіційні представники країни. Артефакт виготовлений із золота і прикрашений круглими намистинами з лазуриту. Його відносять до періоду правління фараона Аменемопета з 21-ї династії, який керував Єгиптом у 993984 роках до нашої ери, повідомляє ВВС. Фараон Аменемопет, хоч і не такий знаний, як Тутанхамон, залишив після себе низку визначних реліквій. Серед них - позолочена дерев'яна маска, що нині зберігається у Єгипетському музеї. Його гробниця є однією з трьох повністю збережених у всій історії Стародавнього Єгипту. За даними Міністерства старожитностей, коштовність зникла з реставраційної лабораторії музею. Представники влади підтвердили, що інцидент передали до поліції. Вони заявили: "Зображення браслета розіслано до всіх аеропортів, морських портів і сухопутних прикордонних переходів як запобіжний захід для запобігання спробам контрабанди". Також у відомстві повідомили, що створили комітет для перевірки та інвентаризації всіх артефактів, які перебувають у лабораторії. Лазурит, використаний для виготовлення браслета, у давні часи символізував владу і божественний захист. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли висотки та храм у стародавньому Іметі Місцева газета Аl-Міsrі аl-Yаwm зазначає, що зникнення стало відомим нещодавно. Працівники музею готували артефакти для відправлення в Рим, де у жовтні відкриється велика виставка. Особливої уваги інцидент набуває ще й тому, що він трапився всього за кілька тижнів до відкриття Великого Єгипетського музею в Гізі, де планують виставити скарби з гробниці Тутанхамона. Зникнення артефакту викликало серйозне занепокоєння не лише через питання безпеки, а й через ризик втрати цінної частини культурної спадщини, яка має залишитися для наступних поколінь. У Єгипті археологи знайшли велике похованняіз 250 саркофагів із муміями, а також схованку з бронзовими статуями. Знахідка розташована в некрополі Саккара неподалік Каїра. Мумії добре збереглися.

Німецькі війська 19 вересня 1941-го увійшли до Києва, залишеного червоноармійськими військами. До німецького полону в цій операції потрапили 665 тис. осіб. Після захоплення території під Смоленськом, Гітлер вирішує напасти на Київ. Після захоплення українських земель планувалося взяти в кільце Москву, після чого домогтися від СРСР капітуляції. В середині вересня 1941-го на південь від Києва фашистські війська в районі Кременчука навели переправи через Дніпро. Зайняли Бахмач і Ніжин, перерізали залізничну магістраль "Київ - Полтава - Харків". Кільце оточення радянських військ разом з командуванням Південно-західного фронту в районі Лохвиці зімкнулося. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна відзначає День визволення від фашистських загарбників Битва за Київ була частиною наступального плану "Барбаросса", в радянській військовій історії отримала назву Київської оборонної операції. З німецької сторони в битві брала участь група армій "Південь". З радянської сторони в битві брали участь війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала-полковника Кирпоноса у складі п'яти загальновійськових армій та Пінської флотилії. Битва завершилась перемогою німецьких військ. Втрати з радянського боку сягали 700 тис. вбитих та полонених, понад 1760 тис. одиниць вогнепальної зброї, 411 танків і САУ, 28 419 гармат і мінометів, 343 бойових літаків. Поразка під Києвом стала важким ударом для Червоної Армії. 18 вересня почалося виведення військ з міста. Наступного дня до міста увійшли німці. Німцям став відкритий шлях на Східну Україну, Приазов'я і Донбас. Радянські війська встановили контроль над Києвом 6 листопада 1943-го та вигнали фашистів. З радянського боку в бою брали участь війська Першого українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна та Перша окрема чехословацька бригада. На початку листопада німецькі окупанти почали палити Київ. Всього в місті на той час нараховувалося близько 100 тис. мешканців, тобто лише десята частина довоєнного населення.

Археологи у Туреччині натрапили на фрагмент керамічного посуду з вирізьбленим людським обличчям, якому приблизно 5 тис. років. Знахідку виявили під час досліджень доісторичного кургану в провінції Конья, повідомляє Аrkеоnеws. Артефакт розкопали в кургані Ґьок-Гьоюк під керівництвом доцента університету Сельчук Рамазана Гюндюза. Фрагмент із мигдалеподібними очима, вигнутими бровами та чітко окресленим носом, за версією вчених, був частиною ритуальної посудини. "Цей фрагмент кераміки є надзвичайним, оскільки відображає символічне значення людського обличчя в ранніх суспільствах", наголосив Гюндюз. На цьому ж місці знайшли фігурки, печатки, обсидіанові інструменти та кам'яні сокири. Це свідчить, що тут існувало поселення з розвиненими ремеслами та соціальними зв'язками. Фахівці припускають, що кераміка належить до ранньої бронзової доби. Остаточний вік визначать після радіовуглецевого аналізу. Курган Ґьок-Гьоюк є однією з ключових археологічних пам'яток Центральної Анатолії, де мешкали люди від неоліту до залізної доби. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли у Туреччині унікальну мозаїку віком 1500 років Місце було відкрито ще у 1950-х роках британським археологом Джеймсом Меллаартом. У новітні роки його знову почали вивчати в межах турецького проєкту "Спадщина для майбутнього". Дослідження підтримують муніципалітети Сейдішехіра та Коньї. Подібні посудини з людськими обличчями раніше знаходили в інших регіонах Анатолії. Вони пов'язувалися з обрядами родючості, вшануванням предків або сезонними ритуалами. Відкриття допомагає краще зрозуміти духовні практики доісторичної Анатолії. Вчені сподіваються натрапити на інші ритуальні предмети, що розкриють більше символічних традицій регіону. В античному місті Кібіров на території сучасної Туреччини археологи виявили 30 могил. Розкопки проводили в руїнах великого храмового комплексу. Могили виявили під базилікою. Це вказує на те, що поховання належали представникам еліти.

Колишнього наркома освіти УРСР і прихильника українізації Олександра Шумського вбили в Саратові 18 вересня 1946 року. Розпорядження щодо ліквідації дали Йосип Сталін, Микита Хрущов і Лазар Каганович. Шумський очолював Наркомат освіти у 1924-1927 роках. Звертався до Сталіна з проханням надати українцям можливість самим обирати політичних лідерів, сприяв українізації. Після того його звинувачували в поширенні в Україні антирадянських настроїв. Вигадали "національний ухил", який прозвали шумськізмом. Зазнаючи цькувань партійців, мав публічно визнати "помилковість" своїх поглядів. Згодом його примусово заслали до Москви, де перебував під наглядом, а 1933 року арештували за "активну участь" у придуманій радянськими спецслужбами Українській військовій організації. Її учасники нібито готували в Україні антирадянське повстання. В ув'язненні і засланні перебував до 1943 року. Чекісти розстріляли його дружину Євдокію. За 3 роки після звільнення прийняв рішення про самогубство. Інформацію про це передали особисто Сталіну. Дослідник біографії діяча Юрій Шаповал зазначав, що в його квартирі в Красноярську знайшли пакет із написом "для слідства", в якому була записка з поясненням, що самогубство є завершенням протесту проти дискримінації і насильства. Також там знайшли заяви з проханням реабілітації та лист, який наче демонстрував його "контрреволюційні й націоналістичні погляди". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Йосиф Сталін вважав Євгена Коновальця своїм особистим ворогом Імовірно, текст листа викликав у Сталіна лють. План ліквідації Шумського під назвою "Тхір" розробив диверсант Павло Судоплатов, а затвердив його міністр держбезпеки Віктор Абакумов. Шумського мали вбити так, щоб про це не здогадалися. З цією метою вирішили застосувати отруту. Залучили полковника медичної служби Григорія Майрановського. Перебуваючи в лікарні після спроби самогубства і страждаючи на важку хворобу, Шумський клопотав про повернення до Києва. Дозвіл йому надали. 18 вересня він виїхав потягом із Саратова до Москви, звідти мав дістатися до столиці України. Вночі оперативна група з ліквідації увійшла до його купе. Шумському затиснули рота, а Майрановський вколов смертельну хімічну отруту. За тодішньою офіційною довідкою, помер 19 вересня на станції Кирсанов Тамбовської області від крововиливу в мозок. Нарком освіти УРСР Микола Скрипник скоїв самогубство у власному кабінеті 7 липня 1933 року. Перед тим на засіданні політбюро в Харкові від нього вимагали каяття за помилки, допущені у веденні національної політики.

18 вересня 1991 року Верховна Рада України постановила до прийняття Конституції у протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор. 23 серпня 1991-го депутати врочисто внесли до зали засідань Верховної Ради великий синьо-жовтий прапор. Наступного дня проголосили незалежність України. Комуністи виступали проти української національної символіки. Голова Верховної Ради Леонід Кравчук 4 вересня 1991 року підтримав ідею прапора. Тоді депутати погодились підняти над будинком парламенту синьо-жовтий прапор. Леонід Кравчук постановив використовувати його як національний прапор. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українець очолив Генеральну Асамблею ООН "До прийняття Конституції України дозволити в протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор", - йшлося у постанові президії Верховної Ради України. 28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг. 19 років тому, 17 вересня 1991-го, було створено перший Кабінет міністрів. Очолив його тодішній народний депутат Вітольд Фокін. Gаzеtа.uа пропонує згадати, яким був перший уряд незалежної країни і хто входив до його складу.

У Монмутширі тимчасово зупинили відновлення історичного каналу після того, як під час робіт робітники натрапили на кам'яні споруди, які можуть належати до римського періоду. Знахідку зробили під час ремонту шлюзів на ділянці Шефн, більш відомій як Чотирнадцять замків, повідомляє Неrіtаgе Dаіly. Шлюзовий комплекс, споруджений у 1799 році, був частиною Крамлін каналу Монмутшир. Він піднімав судна майже на 50 м усього за 740 м шляху, що робило його одним із найкрутіших підйомів у мережі британських каналів. Під час розчистки працівники знайшли симетричні кам'яні конструкції, заховані під товстими шарами ґрунту. Попередні висновки фахівців вказують, що вони могли бути частиною римських лазень. "Ми знаємо про узгоджені роботи, що проводяться в Чотирнадцяти замках, Монмутшир, і з нетерпінням чекаємо на додаткову інформацію про будь-які знахідки в належний час", - сказав представник уряду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли середньовічне поселення із понад 600 об'єктами Археологи вважають, що комплекс міг бути пов'язаний з римською присутністю в Каерлеоні, відомому як Іска Августа. Це укріплене місто, яке знаходиться лише за 10 км від місця знахідки. Римські лазні були звичним елементом міст і гарнізонів по всій імперії. Вони поєднували функції громадських купалень і центрів соціального життя та часто розташовувалися поруч із важливими дорогами або військовими базами. Якщо припущення підтвердяться, то виявлені залишки можуть свідчити про існування вілли або проміжної станції, яка мала зв'язок із Каерлеоном. Це могло б доповнити знання про розвиток римської інфраструктури в долинах Гвенту та показати, як цивільні та військові об'єкти проникали в сільські райони Південного Уельсу. Для археологів така знахідка є шансом краще зрозуміти масштаби римського впливу на території, що згодом стали важливими для промислової революції. На Приморському бульварі в Одесі археологи знайшли античні й турецькі артефакти. Також виявили фрагменти дорогого фаянсу із Західної Туреччини. Дослідники шукають залишки фортеці Хаджибей. Вчені вже подолали шар землі у 2 м. Георадар показує під землею залишки валів. На думку Красножона, саме під валами є залишки зруйнованої фортеці Хаджибей.

В Угорщині під час дослідження стародавнього кладовища археологи дістали рідкісну шаблю аварів, які мешкали в цьому регіоні близько 1,5 тис. років тому. Поховання вдалося зафіксувати за допомогою супутникових знімків, повідомляє Музей короля Стефана. Вчені використали технологію, яка дозволяє виявляти місця поховань завдяки змінам у рості рослин. Яскравіші та зеленіші ділянки свідчать про підвищену вологість у ґрунті, що часто характерно для могил. Археолог Фрідьєш Сючі, аналізуючи такі зображення, натрапив на велике кладовище, де могло бути поховано до 500 людей, а також на невеликий цвинтар поруч. На території великого поховання виявили дві гробниці середньоаварського періоду, датовані приблизно 670-720 роками. Саме тут вдалося знайти аварську шаблю, яка вважається однією з найрідкісніших для Угорщини. Сючі пояснив, що у звичайних аварських похованнях найчастіше зустрічаються списи або луки. Наявність шаблі свідчить про поховання воїна з високим суспільним становищем. Додатковим підтвердженням цього стали інші артефакти - позолочені бронзові прикраси для волосся та орнаментований пояс. У культурі аварів такий пояс був символом влади і статусу. Через сильну корозію зброю було небезпечно діставати окремо. Тому археологи вирішили підняти її разом із частиною ґрунту, щоб уникнути руйнування. Надалі шабля пройде реставрацію. Дослідники наголосили, що сучасні агрохімікати значно прискорюють руйнування металевих предметів у землі, тому термінові роботи є критично необхідними. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Натрапили на гробницю короля "Ці кладовища доводять, що Феєрський повіт був важливим центром 1400 років тому", - наголосив історик Дьордь Сабадош. Авари, ймовірно, походили з території Монголії. У VІ-VІІІ століттях вони створили державу від Адріатики до Балтійського моря, а також між Ельбою і Дніпром. Вони вели війни проти франкської династії Меровінгів і Візантії, а у 626 році ледве не захопили Константинополь. Їхня держава занепала у 805 році, коли була підкорена Карлом Великим. Археологи проводять розкопки давнього кургану на острові Англсі у Великій Британії. Могильник датується епохою бронзового віку - 2 тис. до н.е. У міфології пов'язаний з таємничим орденом магічних жерців природи - друїдами. Острів усіяний численними кам'яними пам'ятками епохи неоліту і епохи бронзи. Найбільш відомою є прохідна гробниця Вryn Сеllі Ddu - Курган у темнім гаї, віком 5 тис. років.

17 вересня 2003-го на острові Бирючий в Азовському морі відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми та Володимира Путіна. Зустріч пройшла у резиденції другого українського президента. Вони обговорили питання морського кордону в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Подробиці зустрічі не розголошувались. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Криму окупанти будують новий міст Через 12 днів росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Коса Тузла. 15 років тому, 24 грудня 2003-го, другий президент Леонід Кучма з президентом Росії Володимиром Путіним підписав договір про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки між Росією й Україною.

В Угорщині під час дослідження стародавнього кладовища археологи дістали рідкісну шаблю аварів, які мешкали в цьому регіоні близько 1,5 тис. років тому. Поховання вдалося зафіксувати за допомогою супутникових знімків, повідомляє Музей короля Стефана. Вчені використали технологію, яка дозволяє виявляти місця поховань завдяки змінам у рості рослин. Яскравіші та зеленіші ділянки свідчать про підвищену вологість у ґрунті, що часто характерно для могил. Археолог Фрідьєш Сючі, аналізуючи такі зображення, натрапив на велике кладовище, де могло бути поховано до 500 людей, а також на невеликий цвинтар поруч. На території великого поховання виявили дві гробниці середньоаварського періоду, датовані приблизно 670-720 роками. Саме тут вдалося знайти аварську шаблю, яка вважається однією з найрідкісніших для Угорщини. Сючі пояснив, що у звичайних аварських похованнях найчастіше зустрічаються списи або луки. Наявність шаблі свідчить про поховання воїна з високим суспільним становищем. Додатковим підтвердженням цього стали інші артефакти - позолочені бронзові прикраси для волосся та орнаментований пояс. У культурі аварів такий пояс був символом влади і статусу. Через сильну корозію зброю було небезпечно діставати окремо. Тому археологи вирішили підняти її разом із частиною ґрунту, щоб уникнути руйнування. Надалі шабля пройде реставрацію. Дослідники наголосили, що сучасні агрохімікати значно прискорюють руйнування металевих предметів у землі, тому термінові роботи є критично необхідними. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Натрапили на гробницю короля "Ці кладовища доводять, що Феєрський повіт був важливим центром 1400 років тому", - наголосив історик Дьордь Сабадош. Авари, ймовірно, походили з території Монголії. У VІ-VІІІ століттях вони створили державу від Адріатики до Балтійського моря, а також між Ельбою і Дніпром. Вони вели війни проти франкської династії Меровінгів і Візантії, а у 626 році ледве не захопили Константинополь. Їхня держава занепала у 805 році, коли була підкорена Карлом Великим. Археологи проводять розкопки давнього кургану на острові Англсі у Великій Британії. Могильник датується епохою бронзового віку - 2 тис. до н.е. У міфології пов'язаний з таємничим орденом магічних жерців природи - друїдами. Острів усіяний численними кам'яними пам'ятками епохи неоліту і епохи бронзи. Найбільш відомою є прохідна гробниця Вryn Сеllі Ddu - Курган у темнім гаї, віком 5 тис. років.