Gazeta.ua

Із 1 вересня українські школярі, які наберуть 185 і більше балів на Національному мультипредметному тесті (НМТ), зможуть розраховувати на президентську стипендію в розмірі 10 тис. грн на рік. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Кількість таких стипендій планують збільшити - замість 250 їх буде 400. Виплати отримуватимуть ті, хто покаже найвищі результати на НМТ у 2025 році. Окрім того, з вересня уряд підвищує розміри й інших президентських стипендій: ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський оголосив про підвищення стипендій для студентів з 2026 року - учням професійно-технічних училищ - до 6 320 грн; - студентам коледжів і технікумів - до 7 600 грн; - студентам вищих навчальних закладів - до 10 000 грн; - аспірантам - до 23 700 грн. "Президент поставив завдання - вже наступного року підвищити стипендії для всіх студентів. Це давно назріле рішення", - наголосила Свириденко. Також уряд планує розширити підтримку молоді та креативного бізнесу: гранти для представників креативних індустрій, а також збільшення суми мікрогрантів за програмою "Власна справа" з 150 000 до 200 000 грн. Президент Володимир Зеленський повідомив про плани уряду підвищити стипендії для всіх студентів починаючи з 2026 року. "Ми узгодили з прем'єр-міністром і міністром фінансів, що з наступного року буде опрацьоване рішення щодо підвищення стипендій абсолютно для всіх студентів. Це те, чого не робили вже багато років", - підкреслив Зеленський. Президент також висловив надію, що у бюджеті на 2026 рік буде закладено необхідне фінансування.

В Україні у найближчі місяці зростуть ціни на хліб, олію та інші продукти з зернових і олійних культур. Причиною стануть посуха та війна, які різко зменшили врожайність у ключових аграрних регіонах. Аграрні експерти прогнозують, що врожай зернових цього року збільшиться приблизно на 3% і складе 57,7 млн т. Водночас збір олійних культур зменшиться на 6% - до 19,9 млн т, повідомляє hrоmаdskе. "Ми бачимо певне зростання по зернових, але скорочення по олійних є значним і вплине на ринок", - пояснила керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин. Урядові прогнози більш обережні. Офіційна оцінка передбачає скорочення врожаю обох культур на близько 5%. Це вже змусило Нацбанк знизити прогноз економічного зростання у 2025 році з 3,1% до 2,1%. Основною причиною називають несприятливі погодні умови, що б'ють по агросектору. "Погодні ризики залишаються високими, і це головний чинник невизначеності для економіки", - наголосили у Нацбанку. Восени минулого року аграрії засіяли близько 20 млн га, що майже відповідає показникам попереднього сезону. Додалося лише 270 тис. га розмінованих площ, але це не вплинуло на загальний результат. На початок серпня намолотили 15,5 млн т зерна - на 63,5% менше, ніж рік тому. Серед причин - затяжна осіння і весняна засуха, низька вологість ґрунту, весняні заморозки та дощі під час жнив, що погіршили якість збіжжя. У шести областях півдня і сходу (Донецька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька) ситуація критична. На Миколаївщині втрачено практично весь врожай кукурудзи та половину соняшнику. "Ми спостерігаємо найгірші показники за останні роки, особливо в регіонах, де посуха триває безперервно", - розповіли у профільному відомстві. Кращі результати демонструють північ і захід країни. Там погода сприяла врожайності. Фермер з Київщини Сергій Леонов зазначив, що в його господарстві збір зернових і олійних перевищить торішні показники завдяки вчасним опадам і правильним термінам посіву. "У нас умови були набагато кращими, ніж на півдні. Це дало змогу отримати добрий урожай", - зазначив фермер Леонов. До погодних проблем додається війна. Обстріли ворога в Запорізькій області знищили близько 700 га врожаю. Уряд збільшив допомогу аграріям прифронтових територій, переважно для відновлення систем зрошення. Ще одна загроза - поширення сарани у центральних і південних регіонах. Вона пошкоджує злакові та овочі, розмножується на глинистих ґрунтах біля водойм і активно переміщується вітром. "Боротьба з сараною ускладнена через її швидке переміщення і масштабні площі ураження", - розповіли в аграрній інспекції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні знизились ціни: що відомо Овочево-фруктовий сегмент теж має серйозні виклики. За прогнозом НБУ, урожай овочів зросте на 11,5%, картоплі - на 10,7%, а плодово-ягідних культур - знизиться на 12,4%. Виробники картоплі прогнозують зменшення врожаю на 25-30% через весняні заморозки і нестабільну погоду в липні, особливо на Київщині та півдні. Врожай капусти, моркви, буряка та цибулі навпаки зростає, що призводить до здешевлення цих овочів на ринку. Фрукти у значно гіршому становищі. Ягідні культури втратили близько 10% обсягів. Якість суниці, малини та лохини помітно погіршилася. Українські персики постраждали настільки, що 90% ринку зараз заповнює імпорт. Аналітики підкреслюють, що серпнева погода стане вирішальною для підсумкового врожаю. Якщо спекотні та посушливі умови збережуться, кількість і якість продукції різко впаде. "Кожен тиждень без дощу зараз може коштувати країні сотень тисяч т врожаю", - застерігають експерти. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Регулятор наголошує, що точні строки та масштаби змін поки залишаються невизначеними. Різке підвищення тарифів для ліквідації накопичених дисбалансів може створити додатковий інфляційний тиск і потребуватиме збільшення обсягів державної підтримки для населення.

Президент Володимир Зеленський повідомив про плани уряду підвищити стипендії для всіх студентів починаючи з 2026 року. Про це глава держави заявив 12 серпня, повідомляє ТСН. "Ми узгодили з прем'єр-міністром і міністром фінансів, що з наступного року буде опрацьоване рішення щодо підвищення стипендій абсолютно для всіх студентів. Це те, чого не робили вже багато років", - підкреслив Зеленський. Президент також висловив надію, що у бюджеті на 2026 рік буде закладено необхідне фінансування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким буде курс у найближчі роки: експерт дав прогноз "Вже зараз ми розширюємо підтримку тих, хто демонструє високі навчальні результати. Продовжуватимемо діючі програми та стимулюватимемо студентів до ще кращих досягнень", - додав він. Крім того, уряд ухвалив зміни до чинної постанови, якими збільшено виплати для отримувачів академічних стипендій президента України. Це підвищення стосується учнів професійно-технічних закладів, студентів коледжів, університетів та аспірантів. В Україні й надалі діятиме частковий мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги. Зокрема, до кінця 2025 року ціни на електроенергію для населення залишаться незмінними. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня.

Ціни на житло в Україні за останній рік помітно зросли майже в усіх регіонах, особливо - на тлі стабільного попиту у західних областях і столиці. Про це в інтерв'ю РБК-Україна повідомив бренд і бізнес-директор аналітичної платформи ЛУН Денис Суділковський. За його словами, на вторинному ринку середнє зростання цін по країні з початку 2025 року склало понад 5%, а рекордсменом стало Рівне, де житло подорожчало на 23% за рік. На первинному ринку приріст ще вищий - у середньому 14%. За оцінками ЛУН, до кінця року експерти очікують плавного зростання або стабілізації цін, однак ситуація залишається залежною від воєнного контексту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на оренду квартир у Києві: як змінилася вартість за районами у серпні Топ найдорожчих міст для купівлі житла: Львів - лідер за цінами на однокімнатні квартири; Київ - першість у сегменті дво- та трикімнатних квартир; Ужгород - стабільно тримається на третьому місці. Оренда: Найдорожчі однокімнатні квартири - в Ужгороді (від 18,5 тис. грн/міс.); Далі йдуть Львів (17 тис. грн) та Київ (16,5 тис. грн); У категорії 2-3 кімнатних квартир лідирує Київ. У той же час прифронтові регіони демонструють протилежну динаміку. Зокрема, у Херсоні, Миколаєві, Сумах, Запоріжжі та Харкові оренда однокімнатного житла обійдеться всього у 4-5 тис. грн на місяць. Причини падіння - відтік населення, небезпека та відсутність інвесторів. У деяких містах, як от у Херсоні, вартість квартири еквівалентна менш ніж трьом річним зарплатам, тоді як у Львові - майже десяти. "Найнижчі ціни - там, де найменше попиту й найбільше ризиків. Але захід України та столиця залишаються лідерами через стабільний інтерес з боку покупців", - підсумував Суділковський. Від моменту запуску ринку землі в липні 2021 року середня ціна одного гектара в Україні зросла на 60% - до 60,7 тис. грн. За чотири роки українці уклали майже 340 тис. угод, продавши понад 636 тис. гектарів на загальну суму 30,4 млрд грн. На старті реформи ринок був активним: у липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня вартість гектара сягала 95,7 тис. грн. Згодом ціна знизилась - до 33,7 тис. грн у грудні того ж року, попри зростання кількості угод.

Національний банк України на 2 коп. знизив курс долара до гривні. Офіційний курс на 13 серпня встановили на рівні 41,42 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро становить 48,07 грн. Це на 12 коп. менше, ніж учора. Польський злотий впав на 5 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,28. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар залишається основною світовою валютою попри найбільше падіння за 50 років В обмінниках долар продають у середньому за 41,45 грн. Купують за 41,55 грн. За євро в обмінниках пропонують 47,95 грн. Продають за 48,5 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні. Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

Ціни на какао зросли найсильніше з грудня через погіршення прогнозів врожаю в Західній Африці - ключовому регіоні виробництва. Про це повідомляє Вlооmbеrg. Сухі погодні умови негативно вплинули на перспективи майбутнього врожаю, який і так уже в квітні-вересні був значно нижчим за очікування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кліматичні кризи б'ють по гаманцю: продукти дорожчають по всьому світу Аналітик Shоlоm Sаnіk наголосив, що криза з постачанням залишається актуальною. Інвестиційні фонди також активізували покупки ф'ючерсів на какао, піднявши ставки до тритижневого максимуму. Запаси какао в американських портах за добу скоротилися на 13 074 мішки, що може свідчити про зростання попиту або обмеження пропозиції. Окрім цього, США планують ввести тарифи на імпорт какао з Кот-д'Івуару, Гани, Бразилії та Еквадору, що, за словами аналітика Майкла МакДугалла, призведе до подорожчання сировини для американських переробників. У березні какао за день подорожчало на понад $700 за тонну. Уперше в історії його ціна перевищила $9 тис. Ціни на какао рухаються в бік $10 тис., що зробило какао дорожчим за промислову металеву мідь. Це рівень, який здавався немислимим лише кілька місяців тому.

Вартість найпопулярнішої криптовалюти світу - Віtсоіn - зросла до понад $122 тисяч, майже досягнувши рекордного показника. Про це повідомляє Вlооmbеrg. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Курс Віtсоіn оновив історичний максимум Згідно з даними, у понеділок Віtсоіn подорожчав на 3,3%, піднявшись вище $122 000 - лише на крок від історичного максимуму, зафіксованого в середині липня. Зростання вартості відбувається на тлі активного інституційного інтересу до цифрових активів, зокрема з боку корпоративних казначейств, які продовжують збільшувати свої криптовалютні резерви. На вихідних також суттєво зріс курс Еthеr - друга за капіталізацією криптовалюта подорожчала до понад $4 300, досягнувши найвищого рівня з грудня 2021 року. Як свідчать дані аналітичного ресурсу Соіngесkо, компанії, що зберігають криптовалютні активи, наразі володіють Віtсоіn на загальну суму $113 млрд. Аналогічні резерви Еthеr оцінюються у $13 млрд. Група народних депутатів пропонує дозволити включення криптовалюти в міжнародні резерви України, незважаючи на її високу ризикованість. Наразі резерви формуються тільки з надійних активів. США вже працюють над створенням стратегічного крипторезерву, а подібні ініціативи існують у низці американських штатів.

Європейський Союз перерахував третій транш доходів, отриманих із заморожених активів Центрального банку Росії. З 1,6 млрд, отриманих у першій половині 2025 року, понад 1,5 млрд буде спрямовано на погашення українських кредитів. Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС переказав Україні понад 3,2 млрд після перевірки реформ У Брюсселі зазначили, що кошти, які надійшли з центральних депозитаріїв цінних паперів країн ЄС, підуть на підтримку України в межах механізму кредитного співробітництва (ULСМ). Цей інструмент передбачає безповоротне фінансування для покриття макрофінансових позик ЄС та кредитів від окремих держав-партнерів. "Починаючи з третього траншу, 95% надходжень буде спрямовано через ULСМ, а решта 5% - через Європейський фонд миру (ЕРF)", - повідомили в Єврокомісії. Перші два подібні перекази ЄС здійснив у липні 2024-го та квітні 2025 року. Тоді 90% коштів спрямували через ЕРF, решту - через інструмент Ukrаіnе Fасіlіty. Цей фінансовий механізм є частиною більш масштабної ініціативи ЄС, яка передбачає використання прибутків від заморожених російських активів на відновлення та підтримку України на тлі повномасштабної війни. 8 серпня Європейський Союз виділив Україні понад 3,2 млрд в межах чергового траншу за програмою Ukrаіnе Fасіlіty. Це рішення ухвалила Рада ЄС після того, як Україна виконала частину попередньо узгоджених зобов'язань і провела низку необхідних реформ. Кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності України, а також забезпечення функціонування держсектору.

Національний банк України на 6 коп. підняв курс долара до гривні. Офіційний курс на 12 серпня встановили на рівні 41,44 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро становить 48,19 грн. Польський злотий піднявся менше, ніж на 1 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,33. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар залишається основною світовою валютою попри найбільше падіння за 50 років В обмінниках долар продають у середньому за 41,45 грн. Купують за 41,55 грн. За євро в обмінниках пропонують 47,95 грн. Продають за 48,5 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні. Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

У липні 2025 року середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 69 628 грн, тоді як у червні вона становила 60 789 грн. За рік ціна на гектар також піднялася. У липні 2024 року вона становила 51 600 грн, повідомляє Ореndаtаbоt. Поступово збільшується і площа земель, які продаються. Минулого місяця було реалізовано 21 611 га, тоді як у червні - 20 852 га. У липні торік цей показник дорівнював 20 068 га. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ринок землі за чотири роки: як змінилися ціни Найвищі ціни на землю зафіксовані в Івано-Франківській області, де гектар коштує 180 137 грн. Високі показники також спостерігаються в центральних регіонах України. Найнижча вартість - у прифронтових областях. У Донецькій гектар коштує 30 665 грн, а в Запорізькій - 35 246 грн. Після запуску "Земельного банку" ціна на оренду землі в Україні зросла на 36%. Середня вартість на суборенду сільськогосподарської землі з початку року зросла до 72,2 тис. грн за га. Уже 74 тис. га передано в суборенду, а активність на приватному ринку через це зросла, що й відобразилось у цінах.