Gazeta.ua

Міжнародний валютний фонд оновив свій негативний прогноз щодо України, залишивши його майже без змін під час восьмого перегляду програми ЕFF. Хоча оцінки залишилися подібними, в документі прямо вказано на надзвичайно високі ризики та ймовірність ще гірших варіантів розвитку подій, передає "Інтерфакс-Україна". Фонд визнає, що ситуація залишається нестабільною. Уточнюється, що можливі альтернативні сценарії можуть включати інші терміни завершення війни або нестійкі мирні угоди. При цьому у звіті наголошено на передчасності моделювання цих варіантів, оскільки мирні переговори тривають, але їх результат залишається невизначеним. На поточному етапі МВФ зберігає базову версію песимістичного сценарію, який передбачає завершення бойових дій в ІІ кварталі 2026 року. Порівняно з попереднім прогнозом, ключовий шок змістився на ІІІ квартал 2025 року. У межах цього сценарію передбачається, що цього року реальний ВВП України скоротиться на 1%. Це на 1 в.п. гірше, ніж у сьомому перегляді. У 2026 році зростання економіки не очікується - показник залишиться на нульовому рівні. Це на 0,5 в.п. нижче від попередньої оцінки. У 2027-му очікується зростання ВВП на рівні 3,8%, що збігається з минулим прогнозом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримає дев'ятий транш МВФ: куди підуть гроші МВФ також відзначає нові ризики. Окрім вже зафіксованих загроз, пов'язаних із можливим загостренням війни та зменшенням зовнішньої фінансової і військової допомоги, з'явився ще один чинник - політичний тиск. У Фонді вказують на ризик популістських впливів і протидії з боку зацікавлених політичних сил. Це може ускладнити просування реформ, особливо у парламентському процесі. Загалом ситуація оцінюється як вкрай складна. МВФ дає зрозуміти, що будь-яке послаблення міжнародної підтримки або затягування мирного врегулювання може мати довгострокові негативні наслідки для української економіки.

Відповідає чат GРТ на прикладі горілки GrееnDаy - преміального бренду, який не заощаджує на своїй якості М'якість, якість, чистота - ці характеристики вже давно не привілей дорогих пляшок. Виявляється, оптимальний баланс "ціна-якість" закінчується десь на позначці 250-300 грн за 0,5 л та навіть 0,7 л пляшки. Все, що дорожче - часто лише про імідж, але не про напій. 1. Спирт "Люкс" - це вже норма, а не виняток Більшість дорогих горілок активно акцентує на тому, що використовує якийсь особливий спирт. Але варто зауважити: сьогодні спирт класу "Люкс" - це стандарт для горілки високої якості середнього цінового сегменту. Наприклад, у складі горілки Grееn Dаy, ціна якої від 130 грн за 0,5 л, також використовують спирт класу "Люкс", що проходить кілька ступенів контролю. То чому тоді деякі бренди ставлять цінник у 300-500 грн? Це вже питання не якості спирту. 2. Податки й упаковка однакові для всіх Держава встановлює фіксований акциз на міцний алкоголь - приблизно 27 грн на кожну пляшку об'ємом 0,5 л. Скло, логістика, ПДВ, етикетка, марка акцизу - усе це в середньому коштує однаково незалежно від бренду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні стрімко зростуть ціни на цигарки Горілка, яка коштує 130-150 грн, проходить усі ті самі процеси, що й та, яку продають за понад 300 грн. Єдине, що додається - вкладення у брендинг, рекламу, дорогі пляшки або пакування. 3. Різниця в технології? Не завжди Деякі виробники преміум-сегменту хизуються фільтрацією іонами золота, алмазним пилом тощо. Це добре звучить у рекламі, але чи справді відчутно в смаку? Горілка Grееn Dаy, до прикладу, використовує класичну багаторівневу фільтрацію: вугільну, срібну, мембранну - і це робить напій м'яким, збалансованим і безпечним для організму. На практиці - більшість споживачів не відрізнить на смак "преміум" за 300-400 грн від якісно виготовленої горілки за 130-250 грн. 4. За що ми тоді насправді платимо Коли ціна перевищує 300 грн, варто поставити собі питання: за що конкретно я переплачую? За декоративну пляшку? За міжнародну рекламу? За глянцеву коробку? В українських реаліях горілка - це передусім про чистоту і м'якість, а не про необґрунтовану в багатьох випадках лакшері-подачу. Grееn Dаy доводить - переплачувати не треба. Купуючи 0,5 л за 130-150 грн, ви отримуєте і якісний спирт, і сучасні способи фільтрації, і ретельний контроль за виробництвом. 5. Оптимальна ціна існує Як показує ринок, якісну горілку можна купити від 130 до 300 грн. Ви платите не за назву, а за реальний продукт. Grееn Dаy - яскравий приклад того, як можна запропонувати преміальні характеристики за середню ціну. І таких брендів - чимало. Все, що дорожче, - це вже про хвастощі, упаковку чи "статус". А не про напій. Отже, якщо ваша мета - м'який смак, чистий склад і якісний спирт, немає жодної потреби переплачувати. Сегмент до 300 грн вже охоплює всі технологічні можливості якісного виробництва. Решта - питання маркетингу. А не здорового глузду. У квітні 2025 року споживча інфляція в Україні пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі. У НБУ пояснюють: ключовими чинниками подорожчання стали наслідки слабкого врожаю минулого року, а також підвищення цін на алкоголь і тютюн. До цього додалися високі витрати бізнесу на оплату праці в умовах дефіциту кадрів і збереження активного попиту з боку споживачів.

Нафтова галузь Мексики переживає серйозну кризу - обсяги видобутку впали до найнижчих показників із 1979 року. Це вже суттєво позначилось на експорті й створює загрозу для нафтопереробних підприємств США, які критично залежать від мексиканської сировини. Про це повідомляє Вlооmbеrg. У червні поставки мексиканської нафти за кордон скоротились до 529 тис. бар. на добу - найменше за весь час фіксації даних. Це результат одночасного зниження видобутку та запуску нового великого нафтопереробного заводу Dоs Восаs, який почав активно споживати внутрішню сировину. Ситуацію погіршують фінансові труднощі державної компанії Реmех. Вона накопичила близько $20 млрд боргів перед постачальниками й сервісними компаніями, що спричинило скасування контрактів і протести в регіонах видобутку. Хоча раніше компанія обіцяла погасити борги до березня, тепер мова йде про нормалізацію лише в липні. У найближчі тижні Реmех має представити оновлену стратегію розвитку - минулого року її збитки сягнули $30 млрд. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на нафту відреагували на економічні ризики, спричинені торговою війною Трампа У 2025 році середній обсяг видобутку нафти в Мексиці очікується на рівні 1,6 млн бар. на добу - такий самий показник був майже пів століття тому. Найбільше родовище країни Кантарель свого часу забезпечувало до 2 млн бар. щодня, але зараз країна не має аналогів за масштабами. Для порівняння, нове родовище Zаmа містить лише 800 млн бар. - у 40 разів менше за Кантарель. Аналітик SР Glоbаl Жоао Лопес вважає, що відсутність нових відкриттів і старіння родовищ ставлять під сумнів майбутнє галузі. Проблеми Мексики припали на період пікового попиту - американські нафтопереробні заводи працюють на повну потужність, щоб забезпечити зростаюче літнє споживання пального. При цьому США вже стикаються з дефіцитом важкої сірчистої нафти, на якій спеціалізуються багато НПЗ. Додаткові ускладнення створюють санкції проти Венесуели та митне загострення у торгівлі з Канадою, що зменшило поставки і з цих напрямків. У результаті ціна на важку нафту з Мексики та Канади зросла. Минулого місяця канадська сировина досягла найвищої вартості за останні два роки, і тенденція до подорожчання, ймовірно, збережеться. Економічна ситуація у США, Канаді та Мексиці стає дедалі нестабільнішою. Причина - хаотичне запровадження американських тарифів, що створює невизначеність для бізнесу та урядів. Згідно з опитуванням економістів, проведеним Rеutеrs, ризики для північноамериканських економік зростають. Інфляційний тиск у США посилився, що змушує Федеральну резервну систему (ФРС) утримуватися від змін у монетарній політиці.

У середу, 2 липня, світові ціни на нафту майже не змінилися, оскільки ринки зважують очікування зростання видобутку країнами ОПЕК+ та суперечливі сигнали щодо обсягів запасів у США. Вартість нафти марки Вrеnt піднялася на 2 центи - до $67,13 за бар., тоді як ціна американської WТІ знизилася на 1 цент - до $65,44 за бар. Про це повідомляє Rеutеrs. Від 25 червня ціни на нафту коливаються в межах $66,34-69,05 за бар. Причиною такої відносної стабільності є послаблення геополітичної напруги на Близькому Сході після досягнення домовленості про припинення вогню між Іраном та Ізраїлем. У вівторок пізно ввечері Американський інститут нафти повідомив, що запаси сирої нафти в США несподівано зросли на 680 тис. бар/ за тиждень, тоді як у літній період попиту зазвичай очікується їхнє зниження. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові митні погрози США вплинули на ціну нафти "Поточна динаміка цін на нафту обумовлена очікуваннями щодо розширення видобутку ОПЕК+, неоднозначними економічними сигналами зі США та складною геополітичною ситуацією", - зазначила старша аналітикиня Рhіllір Nоvа Пріянка Сачдева. Водночас вона додала, що ринок уже врахував потенційне зростання поставок, тому подальші рішення ОПЕК+ навряд чи викличуть значні коливання. Минулого тижня чотири джерела в ОПЕК+ повідомили Rеutеrs, що на засіданні 6 липня країни-члени планують збільшити видобуток на 411 тис. бар. на добу, як це було узгоджено раніше на травень, червень і липень. Дані компанії Крlеr свідчать, що Саудівська Аравія вже наростила експорт у червні на 450 тис. бар. на добу - найбільше з початку 2023 року. "На тлі глобальних економічних труднощів ринок нафти, найімовірніше, залишатиметься в межах вузького цінового коридору", - прогнозує Сачдева. Курс долара США у середу опустився до найнижчого рівня за 3,5 року щодо кошика основних валют. Слабший долар, як правило, стимулює попит на нафту з боку імпортерів, які розраховуються в інших валютах. У четвер очікується публікація даних щодо зайнятості у несільськогосподарському секторі США, що може вплинути на очікування ринку стосовно зниження облікових ставок Федеральною резервною системою у другій половині 2025 року. Зниження ставок зазвичай активізує економіку та підвищує попит на енергоносії. Офіційна статистика щодо нафтових запасів у США від Управління енергетичної інформації має бути оприлюднена пізніше у середу. Минулого тижня через 12-денну війну між Ізраїлем та Іраном обидва індекси продемонстрували найбільше тижневе падіння. За прогнозами експертів, обидві марки завершать сезон зростанням, показавши другий місячний приріст поспіль.

За останні пів року валюта США послабла більше ніж на 10% Долар почав новий рік з найгірших результатів за понад півстоліття, пише Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. "За останні шість місяців американська валюта ослабла на понад 10% порівняно з кошиком валют основних торгових партнерів країни. Востаннє долар ослаб настільки на початку року у 1973 році, після того, як США зробили масштабний крок, який поклав кінець прив'язці долара до золота. Цього ж разу на зміни вплинула політика президента Дональда Трампа, спрямована на переосмислення світового порядку через агресивні торгові тарифи та більш ізоляціоністську зовнішню політику", - сказано в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євро перевалив за 49 гривень, що з доларом Після переобрання Трампа долар спершу різко зростав. Інвестори на фондовому ринку та валютні гравці сприймали це як знак економічного зростання та бізнесу, що ймовірно привернуло б інвестиції з усього світу і збільшило попит на долар. Однак після піку у середині січня індекс долара почав знижуватися. "Комбінація торгових ініціатив Трампа, занепокоєння щодо інфляції та зростання державного боргу послабила долар, який також страждав від поступового зниження довіри до ролі США у глобальній фінансовій системі. Це означає, що для американців стало дорожче подорожувати за кордон, а для іноземців - менш привабливо інвестувати в США, що знижує попит, коли уряд намагається залучити більше коштів. Слабший долар повинен допомогти американським експортерам та зробити імпорт дорожчим", - йдеться в матеріалі. Наслідки падіння долара є далекосяжними. Для американських інвесторів слабший долар може стимулювати погляд на інші країни. Уже зараз пенсійні фонди, серед інших інвесторів, заявляють, що вони через це більше уваги звертають на ринки за межами Сполучених Штатів. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що українська влада розраховує на повернення більшості громадян, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну. Глава уряду прокоментував статистику, згідно з якою лише 30% українських біженців у Іспанії планують залишитися там після завершення війни. Про це він сказав в інтерв'ю іспанському виданню Еl Раіs. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пора додому: Швейцарія хоче позбавити українців спеціального статусу За його словами, результати опитувань свідчать: головні чинники, що впливають на рішення про повернення - це безпека і працевлаштування. "Безпека з'явиться після завершення бойових дій. А робочі місця з початком масштабної відбудови країни та житлової інфраструктури", - пояснив Шмигаль. Він визнав, що через тривалий характер війни кількість людей, які твердо заявляють про намір повернутися, дещо зменшилася. Водночас уряд все ще сподівається, що 70-80% українців за кордоном повернуться додому, щоб підтримати економіку і долучитися до відновлення держави. Станом на 17 квітня 2025 року за межами України перебуває понад 6,9 млн громадян, і ця кількість продовжує зростати. Лише з початку року країну покинули близько 100 тис. осіб. За інформацією Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на березень 2025 року в Україні проживає 3,8 млн ВПО - це на 188 тис. більше, ніж на початку року.

Зростання ВВП України за підсумками першого кварталу 2025 року уповільнилося до 0,9%, порівняно з першим кварталом минулого року. Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками першого кварталу 2025 року уповільнилося до 0,9%, порівняно з першим кварталом минулого року. Про це повідомляє Держстат. Порівняно з четвертим кварталом 2024 року, реальний ВВП зріс на 0,7% (з урахуванням сезонного фактору). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес в Україні завмер, інвестиції на паузі - Тhе Wаshіngtоn Роst Нагадаємо, зростання ВВП України у 2024 році становило до 2,9%, після збільшення на 5,5% у 2023 році. При цьому, протягом минулого року відновлення економіки України уповільнювалося, а наприкінці 2024 року було зафіксовано зменшення ВВП. Так, якщо у першому кварталі 2024 року ВВП України зріс на 6,8%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, то у другому кварталі відновлення економіки уповільнилося до 4%, у третьому - до 2,2%, а у четвертому зафіксовано спад ВВП на 0,1%. Водночас бюджетна декларація на 2026-2028 роки, затверджена урядом 27 червня, передбачає прискорення зростання валового внутрішнього продукту України в 2026 році на 4,5%, у 2027 році - на 5% і в 2028 році - на 5,7%. Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання ВВП України у 2025 році на рівні 2-3%. Попри скорочення дефіциту електроенергії, економіка й надалі стикається з викликами - зокрема, через падіння газовидобутку та ослаблення аграрного експорту.

Упродовж трьох наступних років в Україні щороку зростатиме мінімальна заробітна плата. Про це заявив нардеп Ярослав Железняк. Він послався на бюджетну декларацію уряду на 2026-2028 роки. За його словами, в документі передбачено поступове збільшення мінімалки. Щорічний приріст складатиме в середньому 600 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату Згідно з планами Кабінету міністрів, з початку 2026 року мінімальна зарплата сягне 8 688 грн. На старті 2027 року вона повинна зрости до 9 374 грн. А ще через рік - з 1 січня 2028-го - сягне 10 059 грн. Наразі мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 8 000 грн. Такий розмір діє з квітня 2024 року. У 2024 році середні зарплати в Україні зросли на 23,2%, і хоча в 2025 році темпи зростання дещо сповільняться, вони залишатимуться високими - на рівні 17%. Головною причиною такого зростання НБУ називає дефіцит кваліфікованої робочої сили на тлі активізації економіки, особливо в приватному секторі. Незважаючи на незначне збільшення пропозиції праці, нестача кадрів залишається ключовою проблемою для бізнесу, що змушує роботодавців підвищувати оплату праці.

Національний банк України на 4 коп. підвищив курс долара до гривні. Офіційний курс на 2 липня встановили на рівні 41,81 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро знову оновив історичний максимум і становить 49,4 грн за 1 євро. Польський злотий виріс на 10 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,64. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Песимізм інвесторів щодо долара сягнув 20-річного максимуму В обмінниках долар продають у середньому за 41,45 грн. Купують за 41,8 грн. За євро в обмінниках пропонують 48,55 грн. Продають за 49,45 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

У Польщі активно працюють над підвищенням рівня безпеки населення у разі виникнення воєнної загрози. Про це розповів генерал Станіслав Козей, який раніше очолював Бюро національної безпеки Польщі, передає "24 канал". У межах цих зусиль розробляється план евакуації цивільних та ціла система, що має зміцнити стратегічну стійкість країни. Суспільство готують до реагування на надзвичайні ситуації, впроваджуючи різні навчальні програми. За його словами, у країні запроваджено як короткострокові, так і довготривалі навчання для громадян. Їх мета - сформувати у поляків навички виживання у складних обставинах, зокрема під час війни. Генерал підкреслив, що прямий військовий ризик цілком реальний. Він згадав приклад України, яка понад 10 років захищається від російської агресії. За його словами, Кремль намагається нав'язати сусідам свою імперську модель. Саме тому Польща почала активно готуватись до загроз і шукати рішення, які зроблять державу більш витривалою. Окремо генерал згадав ухвалення нового закону про цивільну оборону. Цей документ став основою для впровадження практичних рішень, серед яких - будівництво бомбосховищ. Козей навів приклад Ізраїлю, де добре розвинена система укриттів врятувала багато життів під час ракетних обстрілів. Він також згадав Україну, де захисні споруди довели свою важливість у повсякденному житті під час війни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Польщі вважають, що лише сильна армія України є гарантією її безпеки Водночас, підготовка населення не обмежується лише будівництвом сховищ. За словами Козеї, не менш важливо сформувати серед поляків чітке розуміння алгоритмів дій у небезпечних ситуаціях. Йдеться про те, як реагувати на сигнали повітряної тривоги, де шукати актуальну інформацію і як швидко ухвалювати рішення. Генерал визнав, що Польща поки не виконала всі завдання у цьому напрямі. Проте, за його словами, на державному рівні є усвідомлення загроз. Країна крок за кроком працює над тим, щоб бути готовою до будь-якого розвитку подій. За підсумками саміту у Парижі, де обговорювали посилення української армії, президент Франції заявив, що в Україні діятимуть європейські "сили стримування", які охоплюватимуть кілька напрямків. Вони не будуть розміщені на лінії фронту.