Gazeta.ua

Фінський рок-гурт Тhе Rаsmus виступить 19 липня у Києві на Аtlаs Fеstіvаl. Вони стали першими міжнародними артистами, чию участь цьогоріч підтвердили організатори події. Музиканти готують для української публіки живе виконання своїх відомих пісень. Прозвучать Іn thе Shаdоws, Lіvіn' іn а Wоrld Wіthоut Yоu, Sаіl Аwаy. Раніше фронтмен колективу Lаurі Yl&оuml;nеn заявляв на "Євробаченні", що має бажання повернутися до України. "Ми дуже хочемо знову розділити ці емоції з вами", - говорив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вілл Сміт представив свій перший альбом за останні 20 років Музичний фестиваль триватиме з 18 по 20 липня. Локацією стане простір біля Вlосkbustеr Маll. До складу лайнапу вже долучилися українські зірки. Серед них - "Океан Ельзи", "Бумбокс", Макс Барських, "КурганАгрегат", Дантес, "Хейтспіч" і "Структура щастя". Аtlаs Fеstіvаl з'явився у 2015 році. Раніше він був відомий під назвою Аtlаs Wееkеnd. Це один із наймасштабніших музичних фестивалів України. Щороку захід проходить у столиці у липні. Студія Wаrnеr Вrоs. представила перший трейлер екшн-трилера "Аудитор 2" (Тhе Ассоuntаnt 2), головну роль у якому знову виконав Бен Аффлек. Це продовження популярного фільму 2016 року, режисером якого знову виступив Ґевін О'Коннор.

Компанія Lіоnsgаtе оприлюднила перший трейлер до третьої частини фільму про магію та злочини - "Ілюзія Обману 3" / "Nоw Yоu Sее Ме: Nоw Yоu Dоn't". Стрічка з'явиться в кінотеатрах 14 листопада 2025 року. У центрі сюжету - повернення команди ілюзіоністів "Вершники", яку очолює Деніел Атлас. Цього разу вони стикаються з новим викликом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вийшов перший тизер-трейлер фільму "Хижак: Пустки" Проти них виступає родина Вандербергів. Двоє представників цієї династії з різних поколінь займаються відмиванням грошей. Для цього вони використовують діаманти. "Вершники" дізнаються про злочинну схему. Щоб завадити їй, вони вирішують викрасти унікальну реліквію - Діамант Серця. Цей камінь вважають найдорожчим у світі. У новій історії головним героям доведеться випробувати свої здібності на межі можливого. Раніше також було опубліковано перший тизер другого сезону серіалу "Венздей" від Nеtflіх. Перша частина другого сезону виходить 6 серпня, а друга - 3 вересня. "У цьому сезоні мандрівка Венздей темніша і складніша, оскільки вона стикається із сім'єю, друзями, новими таємницями і старими супротивниками, стрімко просуваючись у ще один рік у Nеvеrmоrе", - розповіли шоураннери та виконавчі продюсери Ел Гоф і Майлз Міллар.

З 2 травня до 15 червня Тур гурту "Курган Аgrеgаt" із презентацією альбому "Поле каніфолі"Третій повноформатний альбом хіп-хоп-гурту "Курган Аgrеgаt" "Поле каніфолі" вийшов у лютому. До складу гурту входять Євгеній Володченко та Аміл і Раміл Насірови. З 2014-го тріо робить іронічний реп із використанням суржику та слобожанського говору.- Просто запрошуємо вас на концерти, в які ні слухачі, ні музичні критики, та й сам гурт не вірив. Уже скоро ви від залу почуєте відповідь на важливе питання: "Уходиш?", - кажуть брати Насірови. - Прикатуйте і разом будем тусуватись під "Оркестр абізян" і зізнаватись у коханні під "Світлячки". Зберемо ще більше донатів на Сили оборони України. Але головне - знайте, що "Сєльську драку" і "Лове" по-любому почуєте. Черкаси, Житомир, Дніпро, Запоріжжя, Полтава, Чернігів, Миколаїв, Одеса, Львів, Рівне, Луцьк, Тернопіль, Чернівці, Київ, Харків, Івано-Франківськ, Хмельницький, Вінниця З 3 травня до 21 червняТур "Нескорені" гурту "Жадан і Собаки" У лютому-березні панк-рок гурт "Жадан і Собаки" провів "Хартія Тур", а у травні вирушає в наступний - "Нескорені". Відвідає 13 міст. Окрім хітів, колектив зіграє пісні зі свого сьомого альбому "Злий", який вийшов минулого серпня.- Завжди хотілося грати саме таку музику - чесну, злу та максимально приватну, - говорить фронтмен гурту Сергій Жадан про платівку "Злий". - Вийшов такий собі щоденник людини, яка добре знає, в якій кишені в неї Біблія, а в якій віскі. Хотілося б зіграти цей тур у мирній країні. Проте війна триває. І для нас це ще один привід зібратися разом і зробити добру справу. Зібрати кошти на військо та влаштувати перекличку, за якою безпомилково упізнаєш своїх - нарваних, юних і запеклих. Львів, Ужгород, Київ, Вінниця, Хмельницький, Житомир, Рівне, Луцьк, Одеса, Дніпро, Полтава, Чернівці, Івано-Франківськ З 8 травняПрокат фільму "Сентиментальна подорож до планети Параджанова", режисер Тарас ТоменкоНе класичне документальне кіно про особистість, а мультивізуальний есей і театралізоване дійство про життя видатного режисера. Так описує "Сентиментальну подорож до планети Параджанова" кінокритик Ігор Кромф.Світова прем'єра відбулась у жовтні 2024 року на Варшавському кінофестивалі. Режисер фільмів "Будинок "Слово" та "Будинок "Слово". Нескінчений роман" Тарас Томенко зняв стрічку з нагоди 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова. Для розповіді про митця поєднав архівні матеріали із сюрреалістичною ляльковою анімацією.Художник-постановник Шевкет Сейдаметов створював ляльки Сергія Параджанова та інших героїв стрічки з підручних матеріалів, як-от тканини, дерево, картон, каміння, квіти.- Це екскурс особистістю з акцентом на безжальний причинно-наслідковий зв'язок часів радянської окупації: ось вільний митець висміює недолугу систему, а ось він ув'язнений у таборах за сфабрикованою справою, - говорить співпродюсер Лук'ян Галкін. 11 травняКонцерт "Донеччина. Симфонія життя"Два музичні колективи з Донеччини зіграють програму переважно з творів донецьких композиторів. Оркестр "Ренесанс" Маріупольської камерної філармонії та камерний оркестр домристів "Лик домер" із Донецька виступлять разом у межах проєкту "Філармонія нескорених".До програми концерту увійшло 15 творів. Серед них - роботи Валерія Івка, Євгена Мілки, Євгена Петриченка, Олександра Некрасова. Також оркестри представлять спільне виконання гімну-реквієму Золтана Алмаші "Місто Марії", який автор 2022 року присвятив Маріуполю.- "Ренесанс" і "Лик домер" піднесли на всеукраїнський рівень музичну спадщину та історію музичної думки Донеччини. Колективи були вимушені покинути рідний край через воєнну агресію Росії. Зазнали реорганізації та відновили творчу діяльність у Києві, - розповідає солістка та концертмейстерка оркестру "Ренесанс", скрипалька Наталя Ляшенко.19:00, Київ, Національна філармонія України, вул. Володимирський узвіз, 2 14 травняКонцерт Джамали з альбомом QіrіmСпівачка Джамала торік стала лауреаткою Шевченківської премії за свій сьомий альбом Qіrіm. Платівка 2023 року поєднує 14 старовинних кримськотатарських пісень. Кожна композиція представляє місто чи селище півострова.Перший після презентації столичний концерт з альбомом Qіrіm Джамала відіграє в супроводі Національного симфонічного оркестру України. Подію присвятить роковинам депортації кримських татар.Qіrіm став альбомом 2023 року за версією провідного європейського видання Вееhyре та два роки поспіль підкорює Wоrld Мusіс Сhаrts Еurоре.19:00, Київ, Міжнародний центр культури і мистецтв, вул. Алея Героїв Небесної Сотні, 1 18 травняОпера-кабаре "ТГШ. Подорож у часі", композитор Золтан Алмаші"Повість про гірке кохання поета Тараса Шевченка" Ґео Шкурупія поклали в основу опери-кабаре "ТГШ. Подорож у часі". Прем'єра відбулася цього квітня. За сюжетом, Тарас Шевченко слухає мелодію мазурки та намагається згадати, де він її чув.- Давно мріяв розповісти про Кобзаря як людину з плоті та крові, - говорить режисер Армен Калоян. - Багато обговорював цю тему з музикантом Міськом Барбарою. Читали вголос незавершений роман письменника Розстріляного відродження Ґео Шкурупія. На жаль, Місько Барбара не дожив до цього дня, але його ідеї допомогли в підготовці проєкту.Перед автором музики Золтаном Алмаші була поставлена мета створити щось нетривіальне на кшталт рок-опери "Ісус Христос - суперзірка". Дійство на сцені об'єднує оркестр, який стає повноцінним персонажем.- У мене таке відчуття, що маємо дописати роман Ґео Шкурупія. Ця історія повинна бути розказана зараз. І це той Шевченко - богемний митець, бешкетник, академік гравюри, в якого закохувалися жінки та який морочив їм голову, - додає авторка лібрето Олена Павлова.16:00, Харків, Харківський національний театр опери та балету імені Миколи Лисенка/Схід Опера, вул. Сумська, 25 18 травняКонцерт гурту ТvоrсhіДует саундпродюсера Андрія Гуцуляка та вокаліста Джеффрі Кенні Тvоrсh має п'ять нагород національної музичної премії Yunа, а 2023 року посів шосте місце на Євробаченні з піснею Неаrt оf Stееl.На концерті Тvоrсhі виконають пісні зі свого п'ятого альбому Рlаnеt Х, який вийшов у вересні 2024-го. Складається з 14 англомовних та українськомовних треків. Серед них - фіти зі співачкою Кlаvdіа Реtrіvnа, гуртом Тhе Наrdkіss і проєктом Тhе Маnеkеn. Концепція платівки - життя в паралельному всесвіті, який музиканти створили під впливом емоцій за останні три роки. - Рlаnеt Х створена з осциляторів і хвиль, багата звуками та словами. Планета сповнена таємниць, футуристична й навіть трохи апокаліптична, бо ніхто не знає, що буде далі, - кажуть Андрій Гуцуляк і Джеффрі Кенні.На концерті також звучатимуть хіти, як-от Воnfіrе, Веlіеvе, "Іди сюда", "Не танцюю", "Мова тіла". Крім того, можна буде почути трек "Мила моя" - римейк пісні Володимира Івасюка "Я піду в далекі гори".18:00, Київ, культурний простір "В'ява", просп. Академіка Глушкова, 1 18, 25 травняВистава "І в горі, і в радості", режисер Олексій Гладушевський- Коли мене запросили створювати Театр ветеранів, я й не думав, що писатиму. Тоді був максимально спустошеним - повна дезорієнтація та крах довіри. Але завдяки підтримці поступово повертався до життя, - розповідає актор і військовий Максим Девізоров. В основу своєї дебютної п'єси він поклав особисту історію стосунків. Прем'єра постановки відбулася в лютому в межах проєкту "Театр ветеранів".За сюжетом, ліричний герой Максима Девізорова, який нещодавно знайшов свою любов, вступає до лав Сил територіальної оборони. Він робить коханій пропозицію. Незабаром у пари народиться дитина. Однак допоки герой намагається перевестися в інший підрозділ, все змінюється.- Писати слід про те, що не можеш більше носити в собі. Тому вирішив зробити п'єсу, щоб відпустити біль, якого завдала зрада, - продовжує автор.19:00, Київ, Театр драматургів, вул. Петра Сагайдачного, 25г З 18 травня до 4 червняТур гурту "ДахаБраха"20 років на сцені святкував гурт "ДахаБраха" 2024-го. Цього квітня музиканти завершили свій 28-й тур Північною Америкою, а тепер дадуть 12 концертів у дев'яти містах України. "ДахаБраха" грає у стилі етнохаос. У творчості поєднує виконання народних пісень в автентичній манері з елементами сучасної музики та звучанням інструментів інших народів. - Після довгих і плідних світових гастролей щасливі нарешті зустрітися з рідною публікою, - каже фронтмен колективу Марко Галаневич. - Музику "ДахаБрахи" слухають у всьому світі. Торік ми встигли побувати майже скрізь від Нової Зеландії до Ісландії та Канади.Житомир, Вінниця, Рівне, Івано-Франківськ, Чернівці, Львів, Дніпро, Київ, Одеса 24 травняКонцерт "Рекорди. 20 років" гурту "Друга ріка"У квітні 2005 року вийшов третій із семи альбомів рок-гурту "Друга ріка" "Рекорди". Музиканти вважають його одним із найуспішніших у своїй дискографії. Наголошують, що саме з "Рекордів" почав формуватися фірмовий саунд гурту.Виступ до 20-річчя релізу відкриє новий концертний сезон у столичному артпросторі "Курені".- Для нас "Рекорди" - це переломний момент у творчості гурту. Став тим самим етапом, коли музика "Другої ріки" почала формувати тренди, а не наслідувати їх, - говорить лідер колективу Валерій Харчишин. - У цьому альбомі немає випадкових чи штучних історій - кожна пісня пержита. Ми записали його на одному диханні, й навіть ті композиції, які не потрапили до фінального трек-листа, знайшли своє місце на наступних платівках.19:00, Київ, артпростір "Курені", вул. Паркова дорога, 4 До 30 листопадаВиставка "Терещенківська, 9"Першу після подолання наслідків російської ракетної атаки 10 жовтня 2022 року експозицію в історичних інтер'єрах Київської картинної галереї відкрили у квітні. Виставка "Терещенківська, 9" присвячена будівлі музею та його мешканцям.Проєкт відтворює хроніку створення споруди, історію родини підприємців і меценатів Терещенків та їхньої мистецької колекції. Через старовинні фотографії, автентичні меблі та документи розповідає про ключові події у стінах маєтку кінця ХІХ - початку ХХ століття. Від проєктування будівлі у 1870-х до функціонування тут дипломатичної служби УНР та Української держави, а також відкриття музею 1922-го. Серед експонатів - картина Івана Айвазовського "Сцена з каїрського життя і загальна панорама міста", мармурова композиція "Амури, що б'ються за серце" за моделлю Франсуа-Жозефа Ле Клерка та печатки Міністерства закордонних справ УНР і винокурного заводу Терещенків.Київ, Національний музей "Київська картинна галерея", вул. Терещенківська, 9

Аргентинська влада оприлюднила понад 1850 засекречених документів, які висвітлюють діяльність нацистів на території країни після завершення Другої світової війни. Серед них міститься інформація про таких відомих нацистських злочинців, як Адольф Ейхман та Йозеф Менгеле. Матеріали розміщені на офіційному державному порталі. Документи згруповані у тематичні досьє, які охоплюють як діяльність нацистів, що втекли до Південної Америки, так і операції аргентинських військових під час диктаторського режиму 19761983 років. Ініціатором розсекречення став президент Аргентини Хав'єр Мілей. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Свідомий воєнний злочин": Зеленський назвав кількість жертв внаслідок удару РФ у Марганці За оцінками істориків, після капітуляції нацистської Німеччини до Аргентини та інших країн регіону втекли близько 10 тис.нацистів. Згідно з оприлюдненими матеріалами, у цьому їм сприяли представники Ватикану, які допомагали з оформленням фальшивих документів для втечі. Зокрема, з'ясувалося, що в Південній Америці після війни переховувався нацистський злочинець, який проводив медичні досліди на в'язнях концтабору Освенцим Йозеф Менгеле. Також є досьє на організатора Голокосту Адольфа Ейхмана. Крім цього, у Південній Америці переховувався Клаус Барбі, який був відповідальний за вбивства членів Руху Опору та інші злочини. Влада Аргентини опублікувала дані і про гестапівця Еріха Прібке. Він відповідальний за масові страти в Римі в 1944 році. 25 березня 2025 року президент Аргентини Хав'єр Мілей на запит сенатора США Стіва Дейнса підписав указ, яким уряд країни зобов'язується розсекретити документи про нацистів, які знайшли притулок в Аргентині після Другої світової війни.

Українські користувачі активно переглядають контент на американському стримінговому сервісі Nеtflіх, обираючи як улюблені фільми й серіали, так і свіжі новинки кіноіндустрії. Згідно з результатами переглядів із 14 квітня, платформа визначила найпопулярніші проєкти серед української аудиторії, пише Оbоz.uа. Перше місце серед серіалів посіла кримінальна драма "Садівник" від Мігеля Саеса Карраля. Лідером серед фільмів став український романтично-комедійний фільм Олексія Комаровського "Коли ти вийдеш заміж?". Серіал "Садівник" Шестисерійна кримінальна історія розповідає про Ельмера - хлопця, який після важкої аварії в дитинстві втратив здатність відчувати емоції. Разом із матір'ю він працює у садовому центрі, який насправді є прикриттям для їхньої діяльності як найманих убивць. Ельмер виконує замовлення без жодних докорів сумління, однак усе змінюється після знайомства з вихователькою Віолетою - жінкою, яку він мав убити. Почуття починають повертатися, і герой закохується у свою потенційну жертву. У серіалі зіграли Альваро Ріко, Сесілія Суарес, Каталіна Сопелана, Емма Суарес, Френсіс Лоренцо, Марія Васкес та Іван Массаге. Рейтинг "Садівника" на Rоttеn Тоmаtоеs становить 74 зі 100. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вийшов перший тизер-трейлер фільму "Хижак: Пустки" Фільм "Коли ти вийдеш заміж?" Комедійна стрічка розповідає про мистецтвознавицю Ксенію, яка після зради нареченого скасовує весілля і вирушає до Хорватії з подругою. Під час відпочинку вона знаходить картину Поля Гогена з однойменною назвою - і це стає початком серії романтичних та кримінальних пригод. У головних ролях - Наталка Денисенко, Павло Текучев, Тарас Цимбалюк, Антоніна Хижняк і Домаґой Янкович. Фільм має рейтинг 4,7 із 10 на ІМDb. На стримінговій платформі Nеtflіх показали тизер другого сезону серіалу "Венздей". Перша частина другого сезону виходить 6 серпня, а друга - 3 вересня. "У цьому сезоні мандрівка Венздей темніша і складніша, оскільки вона стикається із сім'єю, друзями, новими таємницями і старими супротивниками, стрімко просуваючись у ще один рік у Nеvеrmоrе", - розповіли шоураннери та виконавчі продюсери Ел Гоф і Майлз Міллар.

"Юнацтво" (англ. Аdоlеsсеnсе) є найуспішнішим цьогорічним проєктом платформи Nеtflіх. Британський мінісеріал спродюсований і написаний Джеком Торном і Стівеном Ґремом, знятий режисером Філіпом Барантіні. За жанром ця міні-сага є процедуральним детективом. Поліція заарештовує 13-річного Джеймі Міллера (Овен Купер) за підозрою у вбивстві однокласниці. Батько (Стівен Ґрем) й мати хлопця в шоці й розпачі. Джеймі тримають у поліцейській дільниці для допиту (роль детектива-інспектора Люка Баскомба виконує Ешлі Волтерс), а потім відправляють до дитячої психіатричної установи. Розслідування в школі Джеймі та опитування дитячого психолога Бріоні Арістон (Ерін Доерті) виявляють, що Джеймі глибоко травмований цькуванням через соціальні мережі, дотичні до інтернет-субкультури інцелів, замішаній на ворожому ставленні до жінок і агресивному мачизмі. Кожен епізод знятий одним безперервним дублем. Прем'єра мінісеріалу відбулася на Nеtflіх 13 березня. Пізніше відбулася онлайн-пресконференція з виконавцями головних ролей. На питання журналістів відповіли Стівен Грем, Овен Купер, Ерін Доерті та Ешлі Волтерс. Пропонуємо найцікавіші фрагменти розмови. - Стівене, як виникла ця ідея?Стівен Ґрем: Ми з Філом (режисером Філіпом Барантіні "Країна") зняли фільм "Точка кипіння", знятий одним кадром. Нас попросили зробити телесеріал в такому ж стилі. А до того я прочитав у газеті про випадок, коли молодий хлопець зарізав дівчину, а через пару місяців в новинах з'явилася історія, як хлопець на протилежному кінці країни теж убив дівчину. Це вразило мене. Що відбувається в суспільстві, де підлітки роблять подібне? Тож у мене виникла ідея про чотири епізоди, коли ми знаємо, що він це зробив, і тому питання не "хто?", а "чому?" - "Точка кипіння" мала величезний успіх, в тому числі завдяки використанню механізму "одного кадру". Як ви працювали над "Юнацтвом"?Стівен Ґрем: У перший тиждень ми аналізували сценарій, робили його своїм, розбирали стосунки та динаміку розмов. Якщо Овен думав, що він би сказав щось не так, то ми запитували: "А як би ти це сказав?" Адже ми не підлітки. Наступного тижня ми відрепетирували весь процес на камеру. А Філ і оператор Меттью Левіс ретельно розробили дорожню карту того, що має робити камера. А потім цілий тиждень ми працюємо з камерою. Зрештою, настає останній тиждень, коли ви поєднуєте обидва середовища, так що у вас є спонтанність і ця вісцеральна енергія, з якою ви зазвичай граєте на сцені. Але також є натуралізм, реалізм. Кожна окрема частина є невід'ємною частиною цілого. Це один з найбільш вільних досвідів акторської роботи, який я мав. - Скільки дублів зазвичай було потрібно?Ешлі Волтерс: Ну, у вас є 10 дублів. Коли я приїхав, у мене боліла спина, тому я не біг на знімальний майданчик. А потім я потрапив туди і зрозумів, наскільки це важко. Кожен підхоплює м'яч. Як швидко він його передає або як довго затримує - не має значення. І коли ти його впускаєш, хтось підхоплює. В ту хвилину, коли я почав просто реагувати на те, що відбувається, вірити в те, що я знаю текст, - тоді це стало вільним і дивовижним.- Овене, підлітковий вік позначений моментами глибокої вразливості та самопізнання. Чи була якась конкретна сцена, яка здалася тобі найскладнішою? Овен Купер: Третя серія з Ерін, де я повинен підійти до неї і налякати її. Це було поза моєю зоною комфорту. Але після двох тижнів репетицій я справлявся з цим завдяки допомозі Філа й інших. - Стівене, ви суміщали гру з написанням сценарію і створенням епізодів. Як це працювало?Стівен Ґрем: У мене з'явилася ідея, як спалах блискавки. Ми з Філом їхали в машині. І я подумав: "Це може бути саме так". І почав розповідати їм про перший епізод. Хотіли зняти поліцейську процедуральну драму, яка не була б звичайною процедуральною драмою. У детективах зазвичай розглядають ситуацію з погляду родини жертви. Але ми хотіли показати оповідь очима дитини, яка вчинила злочин, усунути кліше, які є в драмі такого роду. Батько не був жорстоким, мама не була алкоголічкою, хлопець не зазнав якогось насильства з боку іншого члена сім'ї. - Ешлі та Стівене, ви обидва батьки. Чи вплинула участь у серіалі на те, як ви ставитеся до виховання власних синів? Ешлі Волтерс: Для мого героя, інспектора Люка Баскомба, все так: він вривається у двері, бачить цю дитину і відчуває себе батьком. І він хоче знати чому, оскільки боїться, що його власні діти підуть цим шляхом. Думаю, що кожен батько, який подивиться цей фільм, відчує те саме. Ви говорите: "Я працюю, заробляю гроші, оплачую рахунки, ми ходимо ганяти м'яча на вихідних", але як часто ви можете сісти і поговорити зі своїми дітьми про те, що відбувається з ними?Стівен Ґрем: Ви завжди дивитеся на таке і думаєте: "Це з ними, але не з нами". Але це може статися у вашому домі. Ми хотіли показати Міллерів порядною, працьовитою, люблячою сім'єю. Хотіли зробити їх людьми, що живуть по сусідству. Я думаю, що один з головних аспектів, як Ешлі красномовно сказав - спілкування. Нашою головною метою, нашим обов'язком було спробувати створити таку розмову в сім'ї, з підлітками, з батьками і матерями, щоб вони говорили зі своїми дітьми. Подобається нам це чи ні, світ, в якому ми живемо - зовсім інший, ніж той, в якому проходило наше дитинство. Ґаджети навчають і виховують наших дітей так само, як і ми, якщо не більше. - Що можна зробити, щоб подолати нещастя, спричинене сьогоднішньою одержимістю соціальними мережами в дітей? Овен Купер: Я завжди в соціальних мережах, я того ж віку, що й Джеймі. Але дивовижна розмова Ешлі з хлопчиком Амарі в другій серії, розмова про Ендрю Тейта, про вподобайки і про те, що вони означають, - одна з речей, яка шокує всіх, тому що навіть я про це не знав. Ось що соцмережі роблять з людьми мого віку. Стівен Ґрем: У нас немає відповідей, але ми можемо принаймні почати розмову про те, як вирішити цю проблему. Давайте подивимося правді в очі: ми не створювали якусь інопланетну драму на Марсі. Мова про нашу реальність. Молоді хлопці різали, вбивали молодих дівчат. Тож нам потрібно звернути на це увагу.Ерін Доерті: У цьому й полягає сміливість цього твору: він не вводить в оману. Найкраще мистецтво має безліч відповідей. "Юнацтво" - одна з таких робіт.Ешлі Волтерс: Це початок. Я не можу уявити, щоб батьки після того, як подивляться серіал, не зайшли до кімнати дитини, щоб запитати: "Ти в порядку?" Насправді це все, про що ми можемо просити. - Овен, ваша гра в третьому епізоді була справжніми емоційними американськими гірками. Як ви керували сумом, люттю, болем у цій сцені?Овен Купер: Спочатку було лячно, бо ця серія була першою, яку ми зробили так. Але я не дивився на Стівена як на Стівена, а як на свого батька, і дивився на Ерін як на психологиню Бріоні Арістон. Отже, злість, яка виходить від Джеймі, є правдивою, тому що Бріоні просто заводила мене протягом години.Стівен Грем: Інша річ, що Овен за мільйон миль від Джеймі. Він один з наймиліших дітей, яких ви коли-небудь зустрічали. Він походить з чудової сім'ї, яка його підтримує, любить. І вони з Філом інтенсивно працювали, щоб витягнути з нього цю роль, тому що вона для нього чужа. Овен не з тих дітей, які стоять і кричать комусь в обличчя. Це також дуальність персонажа, якого ми створили, світле і темне всередині нього. В Овені є потрібні елементи, але також є частини, які не мають нічого спільного з персонажем, якого він грає. Але ось ми закінчили перший епізод, ми всі розбиті на шматки, хтось плаче, а потім ви питаєте: "Де Овен?" - "Нагорі, грає". Він просто пірнає. А ми всі глибоководні водолази, і нам потрібно півтори години, щоб декомпресуватись. А йому ні. Він уже нагорі, грає з дитячим психологом, який за ним наглядав. Він не усвідомлює, яку магію творить у своєму віці. Має унікальний талант, який буває раз у поколінні. - То як знайти талант, який трапляється раз на покоління?Стівен Ґрем: Ну, ви дивитеся на 500 дітей на плівці. Було закинуто величезну сітку, ми переглянули силу-силенну касет. І серед усіх виринула ця перлина. П'ятеро потрапили до короткого списку, і ми провели одноденний воркшоп. Але унікальним є те, що відбулося після того, як ми відібрали Овена. Іншим чотирьом кандидатам, як це заведено в нашій галузі, мали б сказати: "Дякуємо, що прийшли, ви молодці, удачі. Побачимося наступного разу". Ми так не робили. Я одразу сказав: "Ці п'ятеро хлопців зніматимуться". Кожен отримав роль. - Овене, як ви захопилися акторською справою і як ви дізналися про це прослуховування. Овен Купер: Мені зараз 15. Спочатку я хотів бути футболістом. А потім, не знаю як, коли мені було 11, просто клацнуло в голові, що я хочу займатися акторством. Я ходив на уроки драми в Манчестері раз на тиждень, і це додало мені впевненості, вивело з зони комфорту. А потім настає підлітковий вік, і це трохи відкриває очі. І тоді я відправляю касету, не очікуючи нічого у відповідь, а потім через місяць отримую відповідь від Філа. - Ешлі, розкажіть, як це - працювати з таким яскравим молодим актором?Ешлі Волтерс: Для мене це повністю відродило акторську майстерність. Всередині мене повільно згасало світло, а коли я прийшла на знімальний майданчик і побачила Овена, згадала, що таке акторство. Він був таким чистим. З роками нагромаджується рутина, ти весь час думаєш про ремесло, про те, якою буде твоя наступна робота, про те, про се. А він просто з'являється, так невимушено. Якщо у вас є діти, ви пам'ятаєте моменти, коли ви дивитеся, як вони граються в кутку, і вони такі вільні, і ви вірите у все, що вони роблять. Це те, до чого ми всі намагаємося дійти.

20th Сеntury Studіоs оприлюднили перший офіційний трейлер фільму "Хижак: Пустки" (Рrеdаtоr: Ваdlаnds), нової частини культової франшизи. Відео вже доступне для перегляду на офіційному YоuТubе-каналі студії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вийшов тизер другого сезону "Венздей: дата першої і другої частини У порівнянні з попередньою частиною, події якої відбувалися в 1719 році, нова частина переносить глядачів у далеке майбутнє на таємничу й віддалену планету. Головний герой - молодий Хижак, якого вигнали з рідного клану. Вигнаний, він знаходить несподіваного союзника - дівчину на ім'я Тія. Разом вони вирушають у небезпечну подорож, щоб знайти гідного суперника - ідеального ворога для епічного поєдинку. Прем'єра "Хижака: Пустки" відбудеться 7 листопада 2025 року. Раніше також було опубліковано перший тизер другого сезону серіалу "Венздей" від Nеtflіх. Перша частина другого сезону виходить 6 серпня, а друга - 3 вересня. "У цьому сезоні мандрівка Венздей темніша і складніша, оскільки вона стикається із сім'єю, друзями, новими таємницями і старими супротивниками, стрімко просуваючись у ще один рік у Nеvеrmоrе", - розповіли шоураннери та виконавчі продюсери Ел Гоф і Майлз Міллар.

Премію імені Леся Курбаса за вагомий внесок у розвиток сучасного театрального мистецтва України минулого місяця отримав режисер Дмитро Захоженко за виставу про постапокаліпсис "Птахи". Її прем'єра відбулась у квітні торік на сцені Львівського драматичного театру імені Лесі Українки, де лауреат працює головним режисером. За словами комітету з премії, "Птахи" це поєднання античного та пластичного театру, сучасної композиторської музики й української традиційної пісні, документальних інтерв'ю та стендапу. За півтора тижня після отримання нагороди Дмитро Захоженко представив свою нову постановку "Король Лір" у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Її описують як історію про жорстоку реальність, яка приходить на зміну солодким ілюзіям, і про неусвідомлений вибір, що стає точкою неповернення. Король Лір вирішує поділити Британію між трьома доньками. Для цього влаштовує конкурс: що сильніше кожна висловить свою любов, то кращу частину володінь отримає, за сюжетом Які враження після отримання премії та яке вона має для вас значення? &еnsр;Велика радість і честь отримати цю нагороду. У своїх роботах я намагаюся досліджувати складні теми та рідко працюю зі сталим текстом, тому для мене цінний такий фідбек. Кожна постановка це особисте висловлювання, і завжди трохи лячно, що тебе не почують. Вас нагородили за виставу "Птахи" за мотивами комедії давньогрецького драматурга Арістофана. Про що ця постановка? &еnsр;"Птахи" є спробою поглянути на війну з точки зору екології, показати історію побудови міста Нова Каховка, почути голоси людей через документальні монологи, зокрема тих, хто й нині в окупації. Також це намагання попрацювати з тілом, що для мене вперше. Ми з дружиною (драматургиня Ніна Захоженко. Країна) пів року досліджували теми, збирали матеріали, пробували різні формати. Фінальний кульмінаційний монолог майже повністю зібрали з цитат Трампа. Крім того, хотілося зробити виставу візуально виразною, тому там і живі квіти, і 12 промислових вентиляторів, і 10 тисяч пластикових стаканчиків. У Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра ви поставили Вільяма Шекспіра. Чому звертаєтеся до нього? &еnsр;З текстами Вільяма Шекспіра працюю вчетверте, й щоразу це різний досвід. Наприклад, у "Снах літньої ночі" в Театрі Лесі у Львові від п'єси лишилася одна сцена. Усе решта були вже наші сни, тексти Карла Густава Юнга й Овідія. З "Королем Ліром" геть інша історія. Мало не вперше взявся за трагедію. І навіть тепер не до кінця розумію, як можна розмовляти про втрату та відповідальність, щоб це не була проста патетика, де драматичної форми не вистачає, а також що можемо запропонувати навзамін. Про деякі теми з цієї п'єси просто неможливо говорити треба кричати, ламати, мовчати. Режисер Давид Петросян напередодні прем'єри своєї вистави "Отелло" минулого квітня в Національному драматичному театрі імені Лесі Українки казав, що Шекспіра неможливо взяти й поставити так, як написано, а треба шукати ключі. Чи знайшли їх ви? &еnsр;Акторські імпровізації, логіка побудови персонажів, розкриття сцени це все завжди цікаво досліджувати. Мені подобається, коли Шекспір бавиться з інтермедійними сценами, перебиває одні іншими, а їхня єдина мета радість бути на сцені. Це завжди про повноту життя та гри. З якими відчуттями працювали над "Королем Ліром"? &еnsр;Мені ніколи не подобалася ця п'єса. Завжди видавалася надуманою та занадто казковою. Коли Тамара Трунова (головна режисерка Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Країна) запропонувала попрацювати з матеріалом, спочатку подумав, що це неможливо. У "Снах літньої ночі" в Театрі Лесі у Львові від п'єси лишилася одна сцена Найбільше мене вразило те, наскільки інакше сьогодні розкривається цей текст. Як теми вибору, відповідальності та втрати звучать тепер. А найскладніше, певно, було відійти від сюжету, перестати грати історію. Робили виставу досить швидко. Враховуючи зайнятість акторів, мали лише півтора місяця. Для двоактової постановки у двох складах завдання не з простих. Ви казали: "Ця трагедія заворожує якоюсь неймовірною амплітудою. Від моменту, коли Лір у радості та щасті робить феноменальну дурість віддає своє королівство просто по приколу. І закінчується тим, що ховає дитину, плаче над її тілом". Також додавали, що ваш "Король Лір" відрізнятиметься від умовно класичного прочитання. Чи могли би трохи детальніше пояснити свій підхід? &еnsр;Є радянська традиція грати Шекспіра, то це не до мене. Дивовижно, але один із найбільш травматичних глядацьких досвідів у театрі це саме постановки Шекспіра та Мольєра. Коли група артистів ретельно проживає ці, як правило, досить прості історії, розбиваючи їх патетичними монологами. Можливо, з такою установкою щось не так. Мені здається, в лондонському "Глобусі" був інший підхід. Тому, як на мене, в нас саме класичне прочитання Шекспіра, хоч інколи незвичне для нашого глядача. А тут ще й трагедія. Як методами драматичного театру вийти на високу трагедію? Коротше, складний це пазл. Короля Ліра в обох складах грає Олег Стефан. Чому саме його взяли на головну роль? &еnsр;Олег Стефан геніальний. Якщо у вас є такий актор, як він, не поставити "Короля Ліра" це вже злочин. Але направду вся трупа театру потужна. Завжди кажу: мені не потрібні статисти, мені потрібні особистості. Особливо для роботи з Шекспіром. Ви працюєте головним режисером Театру Лесі з 2019-го. Як він змінився за ці роки та чим нині живе? &еnsр;У Театрі Лесі все чудово. Мені здається, за цей час ми пройшли досить довгий шлях від того, в якому стані театр був в усіх значеннях і чим він є тепер. Працюємо з темою війни: намагаємося осмислити ті досвіди, які нині проживаємо. Будуємо горизонтальні стосунки, випрацьовуємо механізми, щоб усі в колективі були почуті. Маємо багато гастролей за кордон і колаборації з іноземними митцями й установами. Отримали п'ять нагород всеукраїнського театрального фестивалю-премії "Гра". А цьогоріч дві наші вистави "Плейліст ­подорожнього" Анастасії Косодій та "Птахи" вже потрапили в лонгліст. Мені здається, нам вдалося непогано налагодити зв'язок із нашою локальною громадою, маємо міцну фанбазу. Направду це дивовижний приклад перезапуску держустанови. Для мене такий результат театру це були надзусилля, як-от ненормована робота без вихідних упродовж років. Але тепер відчуваю, що трохи втомився від цього й хочу зосередитися на режисерській роботі. Плюс випустити своїх студентів, які тепер на четвертому курсі. Вірю в нагальність нової української театральної школи з відмовою від російського та радянського. А зміна парадигми це складне завдання. Мій контракт добігає кінця цього сезону. Не знаю, чи є сенс лишатися надовше. Це буде шість років, як працюю на одному місці. Відчуваю, що, можливо, розумніше рухатися далі. Яку з ваших вистав можна вважати найпопулярнішою, а яку з них ви назвали б улюбленою? &еnsр;Мої вистави, як правило, глядачі люблять. Складно сказати, яка найуспішніша. Тор Gіrls у Театрі Лесі досить популярна. На "Філоктет. Античний рейв" рідко коли можна знайти квитки, але це мала сцена. Також тішить, який інтерес театр викликає в Києві. Аж захотілося ще щось поставити для столичного глядача. Загалом добре ставлюся до своїх постановок, назвати улюблену важко. В якихось був цікавіший процес створення, а десь більше тішить результат. Мабуть, найтрепетнішою для мене нині є вистава "Птахи", бо вона найбільш інтимна. Це наші тексти, думки, образи, сенси. Які у вас нині амбіції в театральній сфері? &еnsр;Мені здається, вистави, які робимо в Театрі Лесі, можуть непогано конкурувати на європейських фестивалях. В Авіньйоні ми вже були 2022 року з постановкою "Імперія має впасти". Тепер хотів би повезти свої роботи в Единбург. Що від вас очікувати найближчим часом, а що хотіли би поставити в майбутньому? &еnsр;Найближча моя вистава "Маус" за коміксом Арта Шпіґельмана про Голокост і травму поколінь. Це буде дипломна робота моїх студентів. Пробуємо себе в тому, що можна назвати "психологічний театр". Прем'єра 1213 червня в Театрі Лесі. Мрію поставити політичний мюзикл про здобуття Україною незалежності. Це має бути масштабна вистава. Але мені потрібна велика сцена національного театру. Вже з кількома говорив. Усі відповідають, що ідея крута, але велика сцена розписана на роки вперед. А тема гаряча, потрібно робити вже. В одному інтерв'ю ви зазначили: "Український театр сильно загрузлий у радянській, пострадянській традиції. Тотальність ліричного, сентиментального, ілюстративного, текстового театру ці всі речі присутні скрізь. Це є недобре, і треба змінювати". Водночас у тій же розмові додали, що нині час зародження автентичного українського живого театру на зміну радянській традиції. Хотілось би почути більше про ваше бачення ситуації. &еnsр;Замість критикувати інших спробую коротко прописати в декілька пунктів принципи, якими намагаюся послуговуватися: 1. Принцип співтворення. Вистава складається завжди між сценою та глядачем. Це є спільний процес, тому необхідно змусити глядача погодитися на цей спільний злочин, зробити співучасником, заразити його. Театр це чума. 2. Чуттєвий нерв. Актор не може бути байдужий це завжди про можливість рефлексувати та реагувати. Самого лише персонажа недостатньо. 3. Співпраця: актор режисер. Актор не лише виконавець, а співтворець вистави, який ініціативно формує сценічну реальність разом із режисером. 4. Ключовий елемент у творенні театру це людина. Театр народжується не з декорацій чи текстів, а з живої присутності людини, яка діє та взаємодіє тут і тепер. 5. У театрі не існує жодних категорій, єдина важлива річ тут наявність життя. Живий театр народжується в азарті гри, партнерстві та ризику. 6. Живий театральний процес. Театр це живий організм, який існує у процесі постійних змін. Він працює з реальністю крізь сцену та акторів, що її втілюють. 7. Метод свідомої гри та ефект відчуження. Актор зберігає дистанцію між собою та персонажем, змушуючи глядача критично осмислювати події. 8. Сила в зіткненні з контекстом. Театр порушує питання й залишає глядачеві право на власні висновки, спонукаючи до осмислення реальності. Користуйтеся цими простими установками і зробите непогану виставу. Далі справа за сенсами й естетикою. Нічого складного.

Великдень є одним з найбільших свят у християн. Зараз українці, як і сто років тому, на святкування одягають найкраще вишите вбрання, освячують великодні кошики й обов'язково збираються усією родиною для спільної молитви і трапези, розпочинаючи її із освяченого яйця. Проте святування дня Воскресіння Господнього у давнину мало відміності від сьогодення. Gаzеtа.uа зробила огляд як святкували українці Великдень 100 років тому. Чим більша паска, тим краща Випікання паски було однією з найважливіших справ у приготуванні до Великодня. У деяких районах на заході України святковий хліб старалися спекти якнайбільшим, бо великий буханець свідчив про заможність сім'ї. Етнограф Юрій Жаткович писав, що наприкінці ХІХ століття паски пекли лише з пшеничного борошна. І тісто іноді важило 2025 кг. Крім великої спільної паски, часто для кожного члена родини випікали свою паску, і по тому, як вона вдавалася, "ворожили" про долю цієї людини на найближчий рік. Паски в нас декорували хрестами з тіста - символ терпіння, пташками-зозульками, із складеними крильцями - символ довголіття В Україні не було прийнято оздоблювати паски білим цукровим люкром, на відміну від "кулічєй", зазвичай покритих білою поливкою. Паски в нас декорували хрестами з тіста - символ терпіння, пташками-зозульками, із складеними крильцями - символ довголіття, косами і колосками - символ урожаю, та іншими взорами. Багато в чому символізм декорування пасок перегукується з декоруванням писанок. Щонайменше 50 крашанок Писанки та крашанки здавна є традиційними атрибутами Великодня. Крашанки зафарбовували одним або кількома кольорами. Їх обов'язково варили та споживали. Натомість писанки оздоблювали візерунками і залишали сирими. Їх на свято дарували родичам. Крашанки жінки фарбували здебільшого у лушпинні з цибулі. Також використовували польову нехворощу, проліски, гречану полову. Щоб зробити крашанки блакитними, брали проліски, зеленими ранні весняні трави, у першу чергу ряст. Найпоширеніший кольором був червоний, бо, згідно з тодішніми віруваннями, "Господь показав святим червону крашанку, бо всяке радіє червоному". А ще перевагу надавали червоному кольору, бо він символізує кров Ісуса Христа. Було суворо заборонено святити крашанки, пофарбовані в темні кольори, бо "нечистий тоді радіє". Писанки робили не лише з яєць курей, а й перелітних птиць. Саме такі птахи восени відлітають у вирій, що є аналогом християнського раю. У кожному регіоні були свій набір характерних візерунків. Було суворо заборонено святити крашанки, пофарбовані в темні кольори, бо "нечистий тоді радіє" На Полтавщині до Великодня кожна господиня готувала від 50 до 300 крашанок. У Чистий четвер яйця мили, у Страсну п'ятницю "галунили" - клали у розчин квасців, а у Велику суботу фарбували. У деяких селах писанки закопували на полі, щоб був добрий врожай. Шкарлупу також товкли й підсипали в їжу свійській птиці, щоб краще неслася. Кожен продукт мав своє призначення Українці строго дотримувались Великоднього посту, тому з нетерпінням чекали розговляння. Зазвичай, освячення кошика відбувалося в ніч на Великдень. До церкви несли цілий набір продуктів і речей: паску, сало, ковбаси, рибу, масло, сир, пшоно, гречку, пшеницю, мак, перець, хрін, сіль, квасці, ладан, свічку. Все це ніс до церкви батько або старший син у родині. Освячену паску давали хворим людям або тваринам, пшоно додавали у корм курчатам Кожен з предметів мав своє завдання. Освячену паску давали хворим людям або тваринам, пшоно додавали у корм курчатам. Маком обсипали корову, "щоб не зурочили", а пшеницю і гречку вкидали у воду і давали умитися людям, що мали хвороби очей. Свячений перець їли "від сліпоти". Хрін закопували у тих місцях, де ріс осот, "щоб не було бур'яну". Освячену сіль їли при хворобах шлунка, квасцями лікували більмо на очах у худоби. Курінням ладану лікували переляк, а шнурок, котрий освячували, носили для попередження сліпоти. Після освячення родина поверталася додому. У деяких регіонах вважали, що чим швидше господар добереться після церкви додому, тим краще вестиметься господарство цілий рік. Глава сімейства відчиняв двері, промовляв "Христос Воскрес", запалював свічку та курив ладаном. Потім починався святковий обід. За столом обов'язково мала зібратися вся сім'я. На Галичині молоді господині, які хотіли поповнення у сім'ї, ставили на святковий стіл пусте блюдце - наче закликаючи нову душу в рід. Після трапези українці йшли до церкви дзвонити у дзвони, а молодь - водити гаївки. На Великдень прийнято веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважалося, що його душа піде просто до неба, бо того дня "небо відкрите". Президент України Володимир Зеленський привітав християн східного обряду з Великоднем. Глава держави звернувся до українців із Великого Софійського собору. "Сьогодні всі ми віримо в нову перемогу України. І всі ми впевнені, що нас не знищить жодна орда й жодна нечисть. Ми долаємо темні часи. І в цей світлий день я і більшість із нас - не у світлих одежах, але ми боремося за світлу ідею. Ми на світлому боці. І на нашому боці правда, люди, Господь і вище небесне сяйво", - сказав Зеленський.

Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук. Україна з проєктом Zіfеrblаt, на думку СhаtGРТ, знову має шанс потрапити до трійки лідерів. Штучний інтелект відзначив якість підготовки та традиційну підтримку з боку глядачів. Австрія, хоча й згадана в прогнозі, на думку моделі, може втратити позиції через відсутність сильного емоційного контрасту. Пісня JJ не викликає такої глибини почуттів, як композиції суперників. П'ятірка лідерів від СhаtGРТ Швеція (КАJ) Ізраїль (Yuvаl Rарhаеl) Україна (Zіfеrblаt) Австрія (JJ) Італія (Luсіо Соrsі) У Grоk ситуація інша. На першому місці опинилася Австрія. Пісня Wаstеd Lоvе у виконанні JJ була визнана сильною емоційною баладою, здатною однаково вплинути на глядачів і журі. Відсутність політичних відтінків модель вважає додатковою перевагою. Швеція, за даними Grоk, має хороший вірусний потенціал. Водночас гумористичний характер пісні може завадити отримати максимальну кількість голосів. Ізраїль ризикує втратити частину підтримки через політичні протести, що супроводжують його участь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євробачення 2025: назвали порядок фіналістів Нацвідбору Grоk також відзначив Україну. Емоційний меседж та наявність постійної підтримки виводять її у трійку фаворитів. Франція, за оцінкою ШІ, здатна переконати журі завдяки професійній постановці. Нідерланди, як і в 2019 році, мають потенціал для несподіванки. П'ятірка за версією Grоk Австрія (JJ) Швеція (КАJ) Україна (Zіfеrblаt) Франція (Луан) Нідерланди (Сlаudе) Обидва прогнози сходяться в одному. Шанси України, Ізраїлю, Швеції та Австрії залишаються високими. Але вибір переможця може залежати не лише від пісні, а й від настрою глядачів та контексту самої події. Гурт Zіfеrblаt став переможцем Національного відбору Євробачення-2025, фінал якого відбувся 8 лютого.