Gazeta.ua

Кадрові перестановки продовжуються далі, як по нотах. 23 липня з міністерства оборони України звільнили персонажа з оточення президента Володимира Зеленського - Кирила Тимошенка. Він обіймав посаду радника патронатної служби міністерства. Офіційної причини звільнення поки не оприлюднено. Нагадаємо, що Кирило Тимошенко є українським медіаменеджером і колишнім заступником голови офісу президента. У 2024 році він став радником міністра оборони з питань комунікацій. І не було б до нього великого суспільного інтересу, якби не його більш вагомий бекграунд. Свого часу Кирило Тимошенко очолював агенцію GооdМеdіа та координував проєкт "Велике будівництво". Отже Кирило Тимошенко керува медіанапрямком в одному з ключових міністерств оборони. Відповідальна та чутлива ділянка роботи - "побудова єдиного інформаційного порядку денного" в Силах оборони України Зважаючи на війну, дуже відповідальна та чутлива ділянка роботи - "побудова єдиного інформаційного порядку денного" в Силах оборони України. Також свого часу в міністерстві звернули увагу, що Тимошенко проявляв велику цікавість та брав участь у нарадах щодо будівництва оборонних споруд, які проводив безпосередньо ексміністр оборони Умеров. Де розіграє футбол? Цікаво, яку ж тепер ділянку роботи очолить здібний до всього Кирило Тимошенко? Зважаючи на досвід попередніх робіт, він добре володіє системою "обілечування", котра, вочевидь, вірно служить йому на всіх рівнях. Інакше не з'явилася б свого часу у медіа інформація про те, що колишній заступник голови офісу президента України Кирило Тимошенко нібито збирався придбати в Ігоря Суркіса київське "Динамо". І звідки такі гроші в державного чиновника? Щоправда, голова медіадепартаменту "Динамо" Андрій Шахов прокоментував журналістам цю інформацію у стилі "нічого не знаю" : "Я взагалі вперше чую таку інформацію і про такі наміри". Ну що ж, зазвичай, після подібної невизначеної конспірації піарників, зрештою, чутки та розмови стають реальністю. Але ця тема дещо загубилась у нетрях сьогоднішніх перипетій. Службові сходи вгору вниз Кирило Тимошенко був призначений заступником голови офісу президента України (тоді Адміністрації президента України) у травні 2019 року. У сферу його відповідальності входила інформаційна політика. Починаючи з 2020 року, Тимошенко опікувався також регіональною політикою, зокрема однією з наймасштабніших ініціатив президента Володимира Зеленського з ремонту доріг "Велике будівництво". За даними Віhus.іnfо, Кирило Тимошенко пов'язаний з колишніми й теперішніми власниками продакшн-компанії "Кінокіт", яка виробляє контент для парламентського телеканалу "Рада". Тимошенка неодноразово критикували через політику у регіонах. Зокрема, посадовець з ОП займався регіональною політикою так, що це сприймалося як самопіар. Серед іншого, він також фігурував у корупційних скандалах. У січні 2023 року ці неприємні історії змусили Тимошенка написати заяву про відставку. Дорого - багато Отже нам корисно буде згадати, кому разом з можливостями та відповідальністю дістаються згадані повноваження і узагальнити, як вони можуть бути використані? Нагадаємо, свого часу Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) заявляло про зловживання Кирила Тимошенка на роботі в офісі президента. Антикорупційний орган проводив перевірку заступника голови офісу президента щодо користування ним під час війни автомобілем Роrshе Таyсаn 2021 року вартістю $100 тисяч, який належить ТОВ "Новем Логістик". Сам Тимошенко підтвердив, що автомобіль належить фірмі Веміра Давітяна, сказавши, що нібито всього 3-4 рази покатався на ньому і повернув. Однак розслідувачі надали докази того, що він користувався Роrsсhе щонайменше три місяці. Від одного скандалу перекочував до іншого А взагалі любитель автомобільного шику не давав про себе забувати надовго. Від одного скандалу перекочував до іншого. Черговий - незаконне використання автомобіля, який Україна отримала для гуманітарних цілей. Він їздив на позашляховику Сhеvrоlеt Таhое, який американська компанія Gеnеrаl Моtоrs передала Україні для вивезення людей із зони бойових дій і для гуманітарних місій. Після оприлюднення результатів журналістського розслідування Віhus.Іnfо Тимошенко спочатку виправдовувався, а потім пообіцяв, що надалі користуватись цим авто не буде, і звернувся до Державного управління справами щодо передачі позашляховика Сhеvrоlеt Таhое у прифронтові регіони. До цього Кирило Тимошенко їздив на своєму автомобілі ВМW Х5. НАЗК не указ! Також свого часу Тимошенко повинен був прибути до НАЗК, де йому мали вручити протокол про вчинення низки правопорушень, за які передбачена адміністративна відповідальність. Однак ексзаступник керівника ОП у агентстві не з'явився і антикорупційний орган скерував протокол до суду. У цьому документі йшлося, що колишній заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко під час перебування на посаді зловживав службовим становищем, використовуючи свої повноваження у особистих інтересах. Під приціл НАЗК потрапило й те, що, обіймаючи посаду заступника керівника офісу президента, Тимошенко просив ДПСУ надати дозвіл на виїзд за кордон своєму підлеглому, аби той оформив візи Кирилу Тимошенку та його сину. Також експосадовець тричі безоплатно проживав у готельному комплексі Еmіlі Rеsоrt у Львівській області та отримував безкоштовні послуги з прокату авто Роrsсhе Таyсаn на суму 122 тис. грн. Тож, звільнившись, у січні 2023 року Кирило Тимошенко оприлюднив у Теlеgrаm своє фото із відповідною заявою про відставку й написав: "Дякую Президенту України Володимиру Зеленському за довіру і можливість робити добрі справи кожного дня і кожної хвилини". Оригінально. Тут варто додати, що тоді разом зі звільненням Кирила Тимошенка з офісу президента за компанію з "великим будівничим" без високих регіональних посад залишились і глави ВЦА Сумської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Через три роки після великобудівничого, капітального ремонту шляхів, що його курував Кирило Тимошенко, дороги так само капітально посипались. Як пісок. Особливо в згаданих областях, де були звільнені голови ВЦА. Другий тайм Тож, яких нових винаходів очікувати від Кирила Тимошенка на новій посаді та так, щоб медійний комар носа не підточив, - можна лише здогадуватись. Водночас, узурпація влади Єрмаком імовірно не дала можливості Тимошенку здійснити свої "великі" плани в більш комфортних умовах офісу президента. Не здивуємось, якщо і Єрмак допоміг декотрим журналістам у їхніх розслідуваннях. "За державу образливо", чи прибрав конкурентів? Можливо тепер у Тимошенка з'явилась нагода переграти "сірого кардинала". От тепер можна сказати, що новий сезон політичних ігор відкрито. А тепер слідкуймо за руками.

Нарешті дідові Дональду підібрали правильні таблетки в оптимальних пропорціях, слава санітарам вільної Америки! НАТО та США досягли домовленості щодо постачання величезної кількості зброї Україні - заявив президент США в понеділок. Навіть знаючи схильність Трампа до перебільшень та гіперболізації, можемо стверджувати, що крига таки скресла. Збройний голодомор для України має закінчитися. Для нас зараз головне - системи ППО і ракети Jаssm "Повітря-Поверхня" з дальністю 1000 кілометрів. Саме такі ракети можуть нести F-16. І в США таких ракет предостатньо. Ну і, безумовно, 17-ть додаткових систем "Петріот", про які говорив Трамп, щоправда не пояснюючи, звідки вони візьмуться. До нової збройної коаліції вже погодилися увійти Німеччина, Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Канада 17 додаткових систем ППО концептуально б змінили стратегію захисту українського неба. Генсек НАТО Марк Рютте був лаконічнішим і точнішим. Він повідомив, що до нової збройної коаліції вже погодилися увійти Німеччина, Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Канада. Саме ці країни наразі готові платити за американську зброю для України. Ахіоs повідомляє, що в рамках першого пакету допомоги Україна отримає американську зброю на 10 мільярдів доларів. Ракети, системи ППО, артилерійські снаряди. Дональд Трамп також розглядав надання Україні ракет "Томагавк", - пише Тhе Wаshіngtоn Роst, - і розглядає далі. А в телефонній розмові з Володимиром Зеленським риторично цікавився, чому Україна прицільно не б'є ракетами по Москві й Санкт-Петербургу. Щоправда, за кілька днів потому, Дональд Трамп повернувся в "кому" і знову завів стару пісню про 500 нових тарифів для 200 країн світу&hеllір; Ну, то ми вже звикли&hеllір; Санкції проти Росії відкладено на 50 днів, тому Сенат США переніс розгляд відповідного законопроєкту. Сподіваємося, це останнє попередження Путіну. Нам хочеться, аби весь світ нас одностайно підтримував. Однак світ в першу чергу підтримує себе. А вже потім, на залишкових ресурсах емпатії та співчуття - нас Звісно, не всі в Україні вдоволені "новим Трампом". Нам - мало. Нам треба, аби Трамп сказав, що з 1 вересня на території Росії буде безплатна асфальтована автостоянка, або картопляне поле. Але реальна політика робиться трохи не так. Ми - україноцентричні, і нам хочеться, аби весь світ нас одностайно підтримував. Однак світ в першу чергу підтримує себе. А вже потім, на залишкових ресурсах емпатії та співчуття - нас. І маємо виходити саме з таких реалій. Найголовніше: нас ніхто не зрадив, і не покинув боротися самотужки. Зате в України з'явився новий несподіваний союзник - дружина Дональда Трампа, Меланія. Саме вона, за словами президента США, періодично й системно йому нагадує про чергові атаки Росії на українські міста. Зміну позиції Трампа щодо Росії привітала і його давня приятелька, прем'єрка Італії Джорджа Мелоні. Меланія та Мелоні - наші союзниці! Майже тиждень в Києві гостював спеціальний представник Трампа Кіт Келлог. Через це по Києву мерзота майже тиждень не стріляла. Серед іншого Кіт Келлог побував на українському виробництві дронів і закликав США придивитися до новітніх українських технологій. А президент Зеленський розповів, що обговорює з президентом США угоду щодо купівлі американської зброї в обмін на продаж українських дронів. Українські дрони і технології їхнього застосування на сьогодні - найкрутіші в світі, стверджують військові експерти Міністерство оборони Румунії розпочало перемовини з Україною про спільне виробництво БпЛА, які можна було б продавати в інші країни Європи. Українські дрони і технології їхнього застосування на сьогодні - найкрутіші в світі, стверджують військові експерти. Так стає суб'єктність. Міняємо безпілотники на "томагавки"! Крім того, я так підозрюю, Україна невдовзі стане лідером і на ринку антидронових перехоплювачів, є такі тенденції. Вже цього місяця Німеччина надасть Україні далекобійну зброю "у дуже великій кількості" - про це повідомив керівник спеціального Штабу з питань України в Міністерстві оборони Німеччини, генерал-майор Крістіан Фройдінг. Також цього тижня Німеччина погодила закупівлю в США двох нових батарей ППО Раtrіоt для України. А Сполучені Штати поінформували уряд Швейцарії про те, що постачання 5 комплексів ЗРК "Раtrіоt" будуть затримані через "українські пріоритети". Вибачай, Швейцаріє, нам потрібніше. Наступної середи, 23 липня, відбудеться зустріч країн-власників систем Раtrіоt, за участю донорів України, мета якої - знайти додаткові батареї для Києва. Зустріч очолюватиме командувач НАТО. ЄС нарешті ухвалив багатостраждальний 18-й пакет санкцій проти Росії. За тиждень здався навіть Фіцо. Вперше запроваджено стелю цін на російську нафту - 47,6 доларів за барель. Введено обмеження до роботи 22 російських банків, кількох китайських банків, що були помічені в підтримці Кремля. Сакції отримали індійський НПЗ "Роснєфті", обидва "Північні потоки", 105 кораблів тіньового флоту РФ. Пентагон тисне на Японію та Австралію щодо їхнього чіткого визначення на випадок війни США та Китаю за Тайвань. За словами обізнаних джерел, у Токіо й Канберрі були цим заскочені й "колективно здивовані". Ага, хлопці! А ви хотіли тихо пересидіти вселенську турбулентність на далеких райських островах? Так, немає більше на планеті далеких райських островів! Кончились! В Україні відбулися урядові ротації. Прем'єрміністр Шмигаль написав заяву про відставку з посади прем'єрміністра України, за власним бажанням. Хоча, вочевидь, такого бажання в нього й не було. Верховна Рада цю відставку прийняла. Новим прем'єром стала Юлія Свириденко. Знову Юля! Юлія Друга! Сам Шмигаль очолив міністерство оборони. Колишнього міністра Умерова призначено секретарем РНБО. Загалом у кадровій політиці цього тижня панував поміркований фемінізм. Окрім Юлії Свириденко, мовним омбудсменом призначено професорку та викладачку університету Тараса Шевченка Олену Івановську. А ексміністерку юстиції Ольгу Стефанішину призначено Спеціальною уповноваженою президента України з питань розвітку співробітництва зі Сполученими Штатами. Очевидно, пізніше вона має стати Надзвичайним і повноважним послом України в США. Загалом, в цивилізованих країнах "ротація еліт" відбувається трохи не так, але ж маємо, що маємо. За народними повір'ями, хто сьогодні вимокне під дощем, той буде цілий рік здоровий та не хворітиме Тим часом минула половина літа. Це - погана новина. Але є й хороша: половина літа ще попереду. Сьогодні церква вшановує пам'ять преподобної Макрини, сестри святителя Василя Великого. Народ здавна перехрестив Макрини на "Мокрини", бо саме в цей період року йдуть дощі з грозами. Так воно є й зараз: в більшості регіонів України сьогодні дощі. І помірні, й затяжні. За народними повір'ями, хто сьогодні вимокне під дощем, той буде цілий рік здоровий та не хворітиме. Тож постарайтеся принагідно потрапити під дощ. Тримаймося!

Поки суспільство занурилось у кадрові ротації Кабміну, у Верховній Раді з'явився законопроєкт, який відкриває можливості для тиску на журналістів. Його ініціатором виступила Національна асоціація адвокатів України. Якщо законопроєкт №12320 підтримає парламент, тоді медіа можна буде оштрафувати просто за згадку того, що певний адвокат представляв чи представляє інтереси певного клієнта, повідомила голова комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради Анастасія Радіна. "Тобто, якщо цей законопроєкт вступить у силу, то за фразу на кшталт "Віктор Сердюк - адвокат Віктора Януковича", журналіст буде покараний штрафом від 3400 грн до 5100 грн, а якщо це "порушення" відбудеться повторно впродовж року то від 10200 грн до 13600 грн. Ініціюватимуть штрафи самі адвокати", написала Радіна у Fасеbооk. Національна асоціація адвокатів України (НААУ), яка ініціювала цей проєкт закону до ВРУ, відома своїми спробами обмежити свободу слова в адвокатській спільноті. Подали законопроєкт до парламенту народні депутати Григорій Мамка (ексОПЗЖ), Максим Бужанський та Сергій Іонушас зі "Слуги народу", який також очолює правоохоронний комітет Ради. Авторкою скандальної поправки стала Антоніна Славицька депутатка від ексОПЗЖ, фігурантка так званих плівок ОАСК, близька до судді Павла Вовка. А штрафи за "порушення", за словами джерелаGаzеtа.uа, пропонують доручити виписувати головам рад адвокатів регіонів, які перебувають під впливом Лідії Ізовітової соратниці Віктора Медведчука. Нагадаємо, в січні минулого року об'єднання журналістів провідних українських медіа та експертів медійних організацій - Медіарух виступало із заявою про системний тиск на незалежних журналістів та розслідувачів і закликало президента України Володимира Зеленського засудити такі дії та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників. Медіарух заявив про зростання системного тиску на незалежних журналістів в Україні: провокатори намагаються виставити незалежних журналістів "ворогами народу", а невідомі особи порушують право на особисте життя. "Анонімні телеграм-канали, які публічно декларують, що працюють на владу і постійно її захищають, та сайти-сміттярки вже системно переслідують незалежні медіа та журналістів-розслідувачів, влаштовуючи їм провокації в реальному житті. Невідомі агресори намагаються виставити українських журналістів "ворогами народу", російськими агентами, особами, що мають наркозалежність, та дискредитувати їхню професійну роботу", - йдеться в заяві. Тоді конкретним прикладом, свідком якого стало й усе суспільство, був напад на журналіста проєкту "Наші гроші" Юрія Ніколова. А команда Віhus.Іnfо повідомила про кількамісячне стеження за її членами. Обʼєднання журналістів звернулось до міжнародних партнерів із закликом виступити на захист переслідуваних українських журналістів, оскільки лише громадський контроль гарантує непохитність дотримання принципів демократії, верховенства права та ефективної боротьби з корупцією, які сповідують ваші держави і які прагне втілювати Україна. Вітчизняні правоохоронні органи Медіарух закликав зважити на серйозність ситуації та оперативно встановити і притягнути до відповідальності людей, причетних до організації цих переслідувань та атак на журналістів. "Захистити свободу слова і припинити провокації проти журналістів ― в інтересах керівництва держави, адже анонімні телеграм-канали, ймовірно, причетні до організації цих провокацій, прямо називають їх помстою за критику влади, зокрема президента", - підкреслюється в заяві. Однак, зважаючи на щойно поданий у парламент законопроєкт, через рік скандалу із переслідуваннями журналістів реакція переросла в прямопротилежну.

Вже більш, як півроку українці щотижня грають в забавну й цікаву гру "Трамп-годний, Трамп-поламаний". Цього тижня дід був годний. "Ми допомагали Україні і будемо допомагати", - сказав президент США, за результатами телефонної розмови з президентом України. Президент Зеленський стверджує, що розмова з Трампом була найконструктивнішою і найзмістовнішою за весь час двостороннього спілкування, а тому в Україні мають бути нові "Петріоти" та інші цікаві й потрібні штуки. Дід Дональд розходився не на жарт. Лаявся на Путіна всякими поганими словами, і пригадав, як ще замолоду хотів розбомбить Москву, та все якось руки не доходили Далі дід Дональд розходився не на жарт. Лаявся на Путіна всякими поганими словами, і пригадав, як ще замолоду хотів розбомбить Москву, та все якось руки не доходили. Також Трамп сказав, що готовий до антиросійських санкцій, але не хоче їх деталізувати, бо нехай, мовляв, буде маленький сюрприз. Хай би був і великий, ми не проти! - Трамп має особливу "секретну зброю, яка зробить Путіна беззахисним", - пише Тhе Теlеgrарh. Хто його знає, про що йдеться. Можливо, це щось із Гаррі Поттера. - Скоро ви побачите, як щось відбувається, - інтригує старий Дональд. З понеділка до України прибуде спецпредставник Трампа - Кіт Келлог. Він перебуватиме тут цілий тиждень. В той же таки понеділок президент США пообіцяв серйозну заяву. Почекаємо. Законопроєкт про санкції проти РФ може бути ухвалений вже цього місяця. Про це повідомив лідер більшості в американському Сенаті Джон Тун. Деякі ЗМІ в США повідомили, що рішення про призупинення постачання озброєння Україні було одноосібним і непогодженим рішенням глави Пентагону. Схоже, адміністрація американського президента пробує зіпхнути все на алкаша Гегсета чи главу політичного відділу Елбріджа Колбі. А улюблена газета Трампа Тhе Wаshіngtоn Роst закликала його відновити допомогу і озброїти Київ, як належить. І Трамп прислухається. У вівторок пообіцяв негайно 10 ракет для "Петріот" і тисне на німецького канцлера Мерца, аби той дав Києву ще одну батарею. Мерц вже сказав, що купить у Штатів новий "Петріот" для України. Це ще не зовсім той масштаб, який нам потрібен, але хай хоч так. Пізніше Трамп висловився більш стратегічно: "США повертаються до активного постачання зброї Україні". Про поновлення постачань зброї Україні офіційно заявив і Державний департамент. Вже вкотре варто згадати Черчилля: "Американці - розумні люди, і обов'язково ухвалять правильне рішення. Після того, як перепробують усі інші". Цього тижня, вперше за час свого перебування на посаді, Трамп надасть військову допомогу Україні по лінії Рrеsіdеntіаl Drаwdоwn Аuthоrіty (РDА). Ця схема дозволяє надавати зброю без схвалення Конгресу. І США, і Європа потроху дійшли потрібного нам висновку: Путін - недоговороздатний і нерукоподаваний. Дипломатичні методи вичерпано. Залишається тільки тиск і знесилення Росії І США, і Європа потроху дійшли потрібного нам висновку: Путін - недоговороздатний і нерукоподаваний. Дипломатичні методи вичерпано. Залишається тільки тиск і знесилення Росії. Щоправда, держсекретар США Марк Рубіо, за результатами розмови з міністром МЗС РФ Лавровим, сказав, що Росія запропонувала якісь "нові підходи", але ми ці "нові підходи" відчуваємо здалеку. Росію ми знаємо на кілька віків більше і на кілька століть краще, ніж будь-які американські можновладці. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Євросоюз в координації з американськими сенаторами готує пакет найжорсткіших санкцій проти Росії. Ну, то є добре. Ми вже звикли, що санкції від ЄС наразі кожного разу все жорсткіші та безпрецедентніші за попередні безпрецедентні. Аби ще з того був якийсь толк. Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у катастрофі літака МН-17. РФ несе пряму відповідальність за запуск ракети ЗРК "Бук", якою був збитий цивільний борт. І це вже не бла-бла-бла. Це перший реальний крок, аби всі причетні до цього злочину сіли на лаву підсудних, а потім - у в'язницю. Велика Британія та Україна укладають історичну угоду щодо постачання 5000 ракет до систем ППО від компанії Тhаlеs Про міжнародну допомогу. Україна отримала 1 мільярд євро від ЄС за рахунок російських заморожених активів. Велика Британія та Україна укладають історичну угоду щодо постачання 5000 ракет до систем ППО від компанії Тhаlеs. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про створення Європейського флагманського фонду для відновлення України. Нідерланди у 2025-2026 роках виділять Україні 300 мільйонів євро на відновлення. Швеція до 2027 року створить в Україні центр для реабілітації поранених військових. Уряд Швейцарії визнав повоєнну відбудову України своїм стратегічним пріоритетом, і надасть 5 мільярдів доларів впродовж десяти років. Сили спеціальних операцій уразили склад з керованими авіабомбами в місті Борисоглєбск у Воронезькій області. Сили безпілотних систем завдали удару по заводу російського ВПК в Чувашії АТ "ВНИИР-Прогресс" та АТ "Краснозаводський хімічний завод" у Московській області. Завод монопольно виробляв деякі ексклюзивні компоненти, зокрема для крилатих варіацій "Іскандерів". Далекобійні дрони ГУР атакували НПЗ у Краснодарському краї. У п'ятницю Сили оборони уразили авіазавод корпорації "Міг" та конструкторське бюро. На початку тижня українські безпілотники на багато годин паралізували діяльність всіх великих аеропортів Росії. Скасовані сотні рейсів. Збитки складають сотні мільйонів доларів. Саме через цей колапс був знятий з посади міністр транспорту Росії Старовойт, який того ж дня застрелився. Правда, кажуть, що він застрелився ще раніше, але то нюанси. Українські воєнізовані роботи й безпілотники 3-ї ОШБР, без участі людей, вперше в історії взяли штурмом ворожу позицію та захопили полонених Цього тижня на фронті трапилася ще одна небанальна подія, - з тих, про які раніше писали письменники-фантасти. Українські воєнізовані роботи й безпілотники 3-ї ОШБР, без участі людей, вперше в історії взяли штурмом ворожу позицію та захопили полонених. Це трапилося на харківському напрямку. Контррозвідка Служба безпеки України затримала двох китайських шпигунів, які намагалися вивезти документацію щодо виробництва українських ракет "Нептун". В Китаї є майже все. А от "Нептуна" - нема. І не буде! Командир полку "Ахіллес" Юрій Федоренко стверджує, що у найближчі місяці Сили оборони закриють небо від шахедів дронами-перехоплювачами. А в Нідерландах один безпілотник висаджує сто тисяч молодих дерев за добу. Безумовно, колись і ми прочитаємо в новинах: "Сили безпілотних систем посадили в українських Карпатах мільйон дерев"&hеllір; Однак, це буде ще не зараз. Але - буде! Тримаймося!

США нібито впроваджують давно обіцяні й безпрецедентні санкції проти Росії. За даними з поважних джерел, ініціатор відповідного законопроєкту, сенатор Ліндсі Грем переконав американського президента в необхідності санкцій під час гри в гольф. По ідеї, після цього рішення на світ божий мав би явитися старий, передвиборчий Трамп. Трамп - непередбачуваний і лютий. Але лютого Трампа ми досі не побачили. Після "перемоги" над Іраном, до Трампа повернувся апетит до керування світом. Маленькі блискавичні війни, - то як амброзія для всіх амбітних і самозакоханих лідерів. Але є одне "але"! Війни по телефону не виграють. Все ж таки спочатку докладніше про санкції. Нові санкції США це, перш за все, 500-процентне мито для всіх країн, що ведуть торгівлю з Російською Федерацією. Передусім це стосується Індії та Китаю, - найбільших торговельних партнерів РФ. І саме позиція Китаю буде в цих процесах визначальною. Китай має свої важелі впливу на Америку. Зокрема, через експорт критично важливої сировини - рідкісноземельних елементів, графіту, галію, магнію... Справа в тому, що Китай має свої важелі впливу на Америку. Зокрема, через експорт критично важливої сировини - рідкісноземельних елементів, графіту, галію, магнію, які потрібні Штатам для оборонної та енергетичної сфер. І якщо Китай наплює на американські санкції, та продовжить купувати російську нафту, це ще більше підірве авторитет США і самого Трампа. Сподіваюся, це розуміють у Вашингтоні ті, кому це належить розуміти. В усякому разі, нам ці санкції дуже важливі. Здолати Росію непросто, але її можна знесилити й потроху "зцідити". Однак, перш ніж Конгрес ухвалив закон про антиросійські санкції, США частково скасували військову допомогу Україні. Ні з того, ні з сього&hеllір; Посвячені аналітики заспокоюють, що в України вистачає необхідного озброєння до кінця року. Також сподіваємося, що рішення про призупинення постачань - тимчасове. Бо - "це ж було вже". Після цієї розмови відбулася одна з найпотужніших комбінованих атак виродків на Київ. На день незалежності США. Показово і демонстративно! У четвер Трамп поговорив із Путіним. І, за його словами, не досяг у цій розмові жодного прогресу. Саме після цієї розмови відбулася одна з найпотужніших комбінованих атак виродків на Київ. На день незалежності США. Показово і демонстративно! Рудий дідуган уже зрозумів, що його відверто посилають нахрін, але поки робить вигляд, що трохи не дочуває. Одна справа, коли ти сам себе виставляєш неспроможним, і зовсім інша - коли ти робиш неспроможною й безпорадною найсильнішу державу світу. А в п'ятницю телефонну розмову з Дональдом Трампом мав президент України Володимир Зеленський. За твердження президентського офісу, розмова була, як і зазвичай "важлива й змістовна". Сам президент України розповів, що йшла мова про посилення захисту українського неба, збільшення можливостей ППО, спільне виробництво в оборонній сфері. Вочевидь, Трамп Путіна, і Трамп Зеленського - це якісь зовсім різні люди. Перейдемо до добрих новин: максимальне загострення стосунків між Росією та Азербайджаном. На початку тижня азербайджанські спецслужби показово і демонстративно поклали мордами в асфальт двох російських шпигунів, які удавали з себе мирних журналістів. А наступного дня - ще з десяток. Крім того, Азербайджан ухвалив рішення про розміщення військової бази ВПС Туреччини на своїй території. Нагадаю, що Туреччина - член НАТО. Колишню імперію потроху обгризають з країв. І роблять це ті, хто ще кілька років тому на це зроду б не наважився Додамо до цього ще дуже не прості стосунки Росії та Вірменії (цього тижня парламент Вірменії націоналізував компанію "Електричні мережі Вірменії", яка належить російському олігарху Карапетяну), - і отримаємо геополітичну тенденцію. Колишню імперію потроху обгризають з країв. І роблять це ті, хто ще кілька років тому на це зроду б не наважився. Це також "ітогі СВО". Той регіон важливий, з огляду на регіональні та адміністративні особливості російського територіального устрою. Хай, горить-палає, втоми не знає. І якщо там запалає по справжньому, то ніякий молодий Кадиров, який щойно вийшов заміж, нічого з тим не вдіє. Президент Франції Емманюель Макрон, вперше за три роки, поговорив з Путіним по телефону. - Франція послідовно і безумовно буде підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, - сказав Макрон. Що йому на це відповів Путін - хто його знає. Але вже тільки те, що старий щур йде на контакт із західними лідерами після кількох років повного ігнору, про дещо говорить. Загалом розмова тривала більше двох годин. Після цього Макрон дзвонив Трампу. Далі - все по колу. Прем'єр Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не виключає передачі Україні далекобійних ракет "Таурус". Але не знає, коли і за яких обставин. "Тауруси" для України вже стали епосом. Є історії, які тривають вічно. Зате речник німецького уряду Штефан Корнеліус підтвердив, що Німеччина веде інтенсивні переговори зі Сполученими Штатами щодо постачань Україні систем протиповітряної оборони Раtrіоt. Велика Британія не говорить, Велика Британія - діє! На старті запуск спільного з Україною проєкту з виробництва новітніх бойових дальномагістральних безпілотників. Також від Британії найближчим часом - триста ракет для систем ППО. Єдині санкції, які справді ефективно працюють, не зважаючи ні на що, - це санкції від Збройних Сил України. Сили оборони атакували Інститут кольорових металів у Донецьку. Важливе підприємство для російського ВПК. Кажуть, що били ракетами Stоrm Shаdоw. Максимально прицільно і ефективно. Завдано удару і по російській логістиці в Луганську. Знищено щонайменше два комплекси далекоглядних систем ППО СС-300 й СС-400 в окупованому Криму. ГУР у Криму знищили зенітно-ракетний комплекс Панцир-С1 разом з особовим складом, радіолокаційну станцію Ніобій-СВ, РЛС Противник-ГЕ, а також винищувач Су-30. Далекобійні модернізовані дрони СБУ вразили завод "Купол" в Іжевську. Відстань - 1300 км. Цей завод випускав ЗРК "Тор" та "Оса", а також вдосконалені іранські шахеди Далекобійні модернізовані дрони СБУ вразили завод "Купол" в Іжевську. Відстань - 1300 км. Цей завод випускав ЗРК "Тор" та "Оса", а також вдосконалені іранські шахеди. Добре там горіло. "Пришла война откуда не ждали", як кажуть наші браття. Крім того, дрони СБУ висадили в повітря великі військові склади під тимчасово окупованим Харцизьком на Донеччині. Таким був цей тиждень. Далеко не найкращий тиждень в новітній історії України. Але бувало і гірше. Загалом, тиждень як тиждень, якщо взагалі можна так казати про воєнні часи. Летять ракети, гудуть шахеди, волочиться небом густий, чорний дим&hеllір; Потім прокидаються птахи зі своїм співом, сходить сонце. Дим розсіюється. Лелеки вчать молоде покоління літати&hеllір; Подекуди гримлять грози. В Протасовому яру в Києві триває фестиваль "Протасів яр", присвячений пам'яті Романа Ратушного. Триває саме життя. І ми - тримаймося!

Другого липня Кабінет міністрів звільнив Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови через те, що збіг термін, на який його призначали. Рішення набере чинності 8 липня. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. На цю посаду розглядали трьох претендентів. Раніше Кременя запевняли, що його призначать повторно. Але кандидатуру так і не висунули. Чи був Тарас Кремінь неручним омбудсменом? Так, був. Варто хоча б згадати десятки звернень до посадовців найвищого рівня Харкова, Одеси, Миколаєва із зауаженнями щодо дотримання Закону про державну мову. Шлях каденції Кременя непростий. Йому довелося впроваджувати українську мову як державну на всіх рівнях і у всіх сферах. Доводилось і проходити судові засідання. Тобто, йому не соромно за свою роботу і це найважливіше. Однак міністерство юстиції на пропозицію прем'єр-міністра Дениса Шмигаля подало на посаду уповноваженого із захисту державної мови актора Олександра Завальського, артиста і колишнього ведучого каналу "Глас" УПЦ МП. Завальський є доцентом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Однією з ключових його пропозицій є створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою "Правильна мова". Він має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину. Проти Завальського виступають мовні активісти, які свого вимагали запровадження в Україні дієвого мовного омбудсмена. Наприклад, українські письменниці Ліна Костенко та Оксана Пахльовська долучили свої підписи до відкритого звернення десятків українських культурних та громадських діячів із закликом повторно призначити Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Це звернення вже підписали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, Рефат Чубаров та інші відомі українці. У зверненні наголосили, що частиною політики РФ є стримування українізації, зросійщення українців і лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях. Тож боротьбу за український мовний простір вони вважають "одним із важливим складників екзистенційної війни за незалежність". Коли Росія порушила наші рубежі, саме українська мова стала ще одним важливим кордоном. Тож боротьба за Україну точиться і на мовному фронті. "Ми прекрасно розуміємо сутність загарбницької, терористичної, окупаційної війни з початку 2014 року. Ми бачимо, що непокаране і не знищене зло має властивість повторюватися. І те, що відбувається в Україні з 24 лютого (2022 року) це нове втілення "руzzкого міра", але в людиноненависницькому вимірі", зазначав на чикагському радіо (США) екс Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Після низки скандалів та тривалої бюрократичної тяганини відому дитячу лікарню, яку атакували росіяни, почали ремонтувати. Скільки коштуватиме ремонт і хто хотів освоїти кошти - розповідаємо у цьому матеріалі. 8 липня 2024 року російська ракета влучила в один із корпусів лікарні "Охматдит", де розташоване токсикологічне відділення. Внаслідок удару постраждала майже вся територія медзакладу. Відразу після атаки в Україні та за кордоном почали збирати кошти на відновлення лікарні. Рахунки для допомоги відкрили: держава через платформу Unіtеd 24, благодійний фонд "Таблеточки" та фонд "Охматдит Здорове дитинство" (ОЗД). До збору долучилися тисячі українців, представники діаспори, великі компанії й громадські ініціативи. Загалом вони зібрали понад мільярд гривень. Однак етап відновлення стартував аж нинішнього червня майже через рік після атаки. Зволікання сталось через великий публічний конфлікт. У його котлі варились дирекція лікарні та дирекція благодійного фонду, що збирав гроші; голова МОЗ і журналісти-розслідувачі. Суть конфлікту навколо "Охматдиту" Одна з організацій, що збирала гроші - це фонд "Охматдит здорове дитинство" (ОЗД), заснована волонтером і другом генерального директора лікарні. Дирекція лікарні переконувала, що дуже поспішала відремонтувати до минулорічної зими хоча б найбільший корпус і знайти підрядника. Тому, як пояснило керівництво закладу, спробували піти найкоротшим бюрократичним шляхом: конкурс оголосила не сама лікарня, а згаданий фонд ОЗД, і не через "Прозоро", а на комерційному тендерному майданчику. Щоб провести конкурс, лікарня мала визначити приблизну вартість ремонту. Однак за тиждень, що залишався до конкурсу, лікарня не встигла і, мовляв, у настільки стиснуті терміни не могла встигнути цього зробити. Тому переможця конкурсу визначали не за ціною, а за сумою балів за певними критеріями. Серед трьох "фіналістів" конкурсу переможця обрали як найменш ризикованого, хоч і не ідеального у нього був замалий статутний капітал. Переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші Тож переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші, які подавалися на конкурс, - ТОВ "Буд-технолоджі". Про це наприкінці липня минулого року й повідомили у благодійній організації "Благодійний фонд "Охматдит здорове дитинство". Із 14 учасників конкурсу це була третя за дорожнечею пропозиція розміром 307 млн грн (тут і далі без ПДВ). Десяток інших учасників пропонували виконати роботи значно дешевше від 42 до 286 млн грн. Однак із жодним з них замовник перемовин не вів, ніяк не пояснюючи своє рішення. Це не могло не викликати запитань у суспільстві. Аналіз розслідувачів "Наших грошей" показав, що з десяти дешевших пропозицій щонайменше сім містили повністю заповнені комерційні пропозиції з вказанням цін за різні види робіт. "Охматдит" акцентував увагу, що "проведений конкурсний відбір не є тендером в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а є приватним конкурсом, організованим з метою відкритого та добросовісного використання коштів, пожертвуваних громадянами". Якась словесна абракадабра поряд з відсутністю аргументації ігнорування дешевших пропозицій. За даними "Наших грошей" від учасників конкурсу, у фінал були відібрані фірми "ДАК" (310 млн грн) із групи "Альтіс" Олександра Глімбовського, "Буд-технолоджі" (307 млн грн) із групи Sеnsаr запорізького забудовника Марка Марченка та "Мега профіт груп" (220 млн грн) Олексія Ломакіна і Юлії Кузьменко. Робоча група замовника провела з цими фірмами онлайн-зустрічі. "Мега профіт груп" отримала відмову через невідомі підозри щодо її податкових документів. "ДАК" відмели через скандальну репутацію Глімбовського. У липні Глімбовський був затриманий по справі НАБУ щодо корупції у виконанні його зятя Романа Насірова, коли той керував податковою у 2015-2016 роках. Замовник довірив фірмі "Столична правова фундація" провести "юридичний аналіз переможця з приводу доброчесності" і зрештою обрав "Буд-технолоджі" підрядником. При цьому замовник з невідомих причин проігнорував явні проблеми у пропозиції переможця, що вказують на нестачу технічних засобів для відповідального проведення робіт такого обʼєму та характеру. Наприклад, "Буд-технолоджі" вказала лише оренду будівельної техніки: автокран з маніпулятором та екскаватор. Жодна із цих машин не може бути використана для монтажу фасадів вище другого поверху. Також фірма не завантажила жодних даних про обладнання для монтажу плитки. Тобто, в заявці ціни й обсяг робіт завищені. Фонд ОЗД мав перерахувати гроші зі свого рахунку на рахунок "Охматдиту", однак законодавство забороняє це робити без договору або спеціального запиту. Гроші не перерахували й це викликало новий виток конфлікту між Фондом та лікарнею. Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко пообіцяв провести повторний конкурс уже за стандартною процедурою і через "Прозоро". Також було відсторонено генерального директора лікарні, створено спеціальну раду з відновлення "Охматдиту". Чиновники пообіцяли, що новий конкурс, на якому оберуть підрядника, проведуть за всіма процедурами і через "Прозоро" й новий підрядник почне ремонтувати лікарню не раніше, ніж взимку (минулого року). Однак, усе дещо затягнулось. Про початок відновлювальних робіт міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив аж наприкінці квітня вже цього, 2025 року. Робота стартувала Новий тендер провели наприкінці травня через систему "Прозорро". Перемогла компанія "Ріола-Модуль" з пропозицією майже 293 мільйони гривень. Кошторис перевірили і в лікарні, і в незалежній інженерній компанії Ерtіsа. Нещодавно підписали угоду між медичним закладом, фондом "Охматдит Здорове дитинство" з одного боку та компанією "Ріола-Модуль", з іншого. Усе нібито проходить за правилами: компанія має зробити ремонт нового корпусу, а фонд платить за це грошима, котрі люди пожертвували після атаки в липні 2024 року. Також усі рішення контролює Рада з відновлення "Охматдиту". Ремонт нового корпусу "Охматдиту" коштуватиме 293 мільйони гривень це на 70 мільйонів менше, ніж очікувалося. Пояснюють, що "Ріола-Модуль" вже працювала на цьому об'єкті. Компанія має залишки матеріалів, закуплені ще до повномасштабного вторгнення, і добре знає особливості корпусу. Це й дозволило знизити вартість робіт. Водночас, за інформацією "Слідства.Інфо", з 2015 по 2023 роки "Ріола-Модуль" фігурувала у 10 кримінальних провадженнях. Йшлося про розкрадання державних коштів у змові з посадовими особами. У жодній з цих справ компанію не визнали винною. Будівельні роботи стартували одразу після отримання дозволу. Перший етап закриття фасаду та відновлення пошкоджених конструкцій. І це критично важливо зробити до початку зимового періоду, аби корпус не залишався відкритим. Паралельно триває підготовка до внутрішніх робіт. Відремонтувати лікувально-діагностичний корпус, за умовами договору, мають до кінця 2025 року. У фонді ОЗД кажуть, що під час ремонту можуть змінювати проєктну документацію так часто буває на таких об'єктах. Але підрядник обіцяє, що ціна ремонту не перевищить суму договору, а десь навіть може вийти дешевше.

Усе вказує на те, що починається імітація перезавантаження чи навіть повної заміни кабміну. Черговий кадровий землетрус в уряді стартував з чуток про "втечу" за кордон віцепрем'єр-міністра національного єднання Олексія Чернишова та врученням йому підозри від НАБУ. "Влада визнала правоту опозиції щодо необхідності відставки Уряду, але не хоче заявляти про це публічно, - заявив народний депутат, лідер партії "Розумна політика" Дмитро Разумков. - Процес відставки уряду фактично запущено. Проте робиться все це, як завжди, у "стилі Офісу". Депутатам монобільшості дана команда публічно не підтримувати ініціативи опозиції і не ставити підписів під вимогою відставки кабміну, хоча бажаючих вистачає. Втім, серед "слуг" уже бронюються дні і ширяться чутки про позачергову сесію. Називають 7-8 липня датами можливої відставки уряду". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандал про "втечу" віцепрем'єра Чернишова завершився врученням підозри Щодо 7-8 липня є питання. Якщо зміна кабміну реально буде, то вона можлива, найімовірніше, 15-17 липня. Адже потрібно не лише відправити у відставку цей уряд, а й призначити хоча б нового прем'єра, або, максимум, увесь кабмін. Тобто потрібно більше часу. опозиція наполягатиме на тому, щоб зміна кабінету міністрів відбувалася за повною процедурою Тим більше, що за словами Дмитра Разумкова, опозиція наполягатиме на тому, щоб зміна кабінету міністрів відбувалася за повною процедурою: звітами за виконання програми уряду, про виконання бюджету, загальнонаціональних програм. Мають бути отримані висновки від профільних комітетів та Рахункової палати. Кандидат на посаду прем'єр-міністра та міністрів має представити свою програму, а не яскраві презентації з малюнками та фото в Інстаграмі, відповісти на запитання народних депутатів. При цьому принципово, щоб голосування відбувалося за кожною кандидатурою окремо, а не "пакетом" за всіх. Отже, опозиція налаштована рішуче. Незмінні тенденції Однак, зважаючи на попередній досвід, починаючи з осені 2022 року, охоплюють сумніви щодо повного перезавантаження кабміну. Тоді також цілком серйозно йшлося про повну заміну урядовців, але "відкупились" лише кількома міністрами. Далі у 2023 році під час зимової кадрової рубки офісу президента генпрокуратури, міноборони, мінінфраструктури було анонсовано й про більш глибоку перепрошивку кабміну. Але знову відбулись лише одиничними "перестановками ліжок". У 2024 році перелік ротацій керівників міністерств мінявся не менше пʼяти разів за якихось два тижні. Парламентська коаліція "Слуг народу" засідала тоді чимало разів, але думка провладної фракції ні на що не вплинула. Декотрі позиції банально не набрали голосів. І, що цікаво, в чергових гіпотетичних кабмінівських зміщеннях не було жодного кандидата від СН. певні прізвища перебували у списку "на вихід" ще до початку повномасштабного вторгнення Варто зазначити, що певні прізвища перебували у списку "на вихід" ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. Ще тоді заплановані перестановки були пов'язані із загальним скороченням кабміну та злиттям міністерств. Комусь заміну шукали дуже довго, до двох років. До речі, про зміну прем'єр-міністра Дениса Шмигаля також час від часу підіймалось питання, але все так і залишилось на рівні розмов. Загалом щодо всіх імовірних звільнень у владних кабінетах, то вони мають сенс, якщо поліпшать керування країною, зменшать корупцію у владі та дадуть можливість посилити сервісну функцію влади у регіонах. "Якщо якісних змін не відбудеться, то це ознака лише одного: ці всі обшуки й підозри - не намагання покращити становище в країні, через краще управління, а бажання і далі призначати на посади осіб, лояльних до вищого керівництва і ще публічно не заплямованих, замість того, щоб призначати компетентних та порядних", - вважає громадський діяч, колишній народний депутат України Борислав Береза. От і останні анонси кадрових ротацій, чи більш масштабних змін можуть ні до чого серйозного не призвести, а стати умовними, заради самого факту. "Не можна допускати, щоб одні "зручні/ручні виконавці" просто встали та пішли, а інші "зручні" для Банкової сіли на вільні урядові стільці або були перепризначені. Така "ротація" ситуацію в країні не врятує і довіру до уряду не поверне", - заявив Дмитро Разумков. Усе очевидніше, що владі не вистачає політичної мужності й відповідальності визнати, що відставка кабміну це вимога опозиції та людей, які щоденно на собі відчувають провали у його роботі. І ці провали вже не вдається сховати за воєнними діями та й загалом списувати на війну. Зараз відволікають увагу суспільства інтригами та нереальними сценаріями відставки. Наприклад, вкидами поспішних дат, котрі технічно ускладнюють якісний і фаховий перезапуск кабміну. І це також ознака непрофесійності сценаристів. Замість того, щоб презентувати програму нового уряду, дати суспільству розуміння, що зміниться із заміною одного урядовця, відповідального за кризу, на іншого. Тож побачимо, чи стануть гіпотетичні ротації кардинальними змінами підходів і тенденцій. І це при тому, що завжди, а особливо - під час війни, - потрібно, аби відповідальні особи зосереджувались не на магії чисел, а на ефективності використання народних грошей і коштів платників податків колективного Заходу. Загалом шкода, що урядовці так і не відмовилися від пошуку простих та легких відповідей на складні питання.

Поки Київ повнився чутками про те, що віцепрем'єр-міністр національного єднання Олексій Чернишов так за кордоном єднає українців, що сам там нібито залишився, - у НАБУ зладнали йому підозру. Про неї детективи НАБУ повідомили Чернишову одразу після його повернення в Україну. У підозрі йдеться про зловживання службовим становищем та одержанні віцепрем'єром-міністром національного єднання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Ця історія стосується землі. За даними НАБУ, забудовник та його довірена особа розробили схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під будівництво житлового комплексу. До реалізації схеми нібито залучили Олексія Чернишова, коли він ще був у статусі міністра розвитку громад та територій України; його радника, тодішнього державного секретаря міністерства та директорку державного підприємства. Міністр, як вважають у НАБУ, створив умови для передачі земельної ділянки Міністр, як вважають у НАБУ, створив умови для передачі земельної ділянки в управління зазначеному держпідприємству, державний секретар надав дозвіл на вчинення значного господарського зобов'язання, а директорка держпідприємства у незаконний спосіб уклала з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори. НАБУ вказує, що забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній вартості земельної ділянки. Щоб звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп'ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд грн. Саме на таку суму держава нібито недоотримала б нерухомості в разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, який накладено за клопотанням НАБУ і САП. Сам Чернишов після відвідин слідчих написав у фейсбуці, що добровільно прийшов у НАБУ. "Мав конструктивний діалог з детективами НАБУ, який тривав більше 2 годин. Вдячний за коректне та поважне ставлення. Запевнив, що такий підхід є взаємним та підтвердив готовність до повної співпраці в юридичній площині. Ознайомлююся з усіма наданими документами", - написав він. Скандальний вояж А щодо чуток, що Олексій Чернишов нібито залишився за кордоном назавжди, то сам фігурант зазначив: "Нарешті вдома... Кампанію дискредитації розберемо по фактах, правда завжди перемагає". Нагадаємо, низка народних депутатів та медіа звернули увагу на те, що міністр довго не повертався з відрядження в Україну навіть для участі у форумі, який організовувало його міністерство. Депутати і журналісти припускали, що це певним чином може бути пов'язане з кримінальною справою щодо корупції, яку розслідує НАБУ. І там, як свідчать матеріали справи, можуть згадувати й міністра. Дійшло до того, що коментувати європейське турне міністра у парламенті довелось керівнику уряду Денису Шмигалю, а також і президенту Володимиру Зеленському у парламенті. Всі вони твердили - він був у відрядженні до 22 червня і потім має повернутись. Весь цей час журналісти уважно слідкували за переміщеннями міністра за кордоном на фоні вручення його колишнім підлеглим підозр у корупції. Пікантності додавав той факт, що сам міністр, як і його новостворене міністерство, мають працювати над поверненням українців додому. І це стало предметом численних жартів у соцмережах. Козирні підозрювані Отже, 13 червня НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері будівництва, до якої, за даними слідства, причетні високопосадовці найвищого рівня. Підозри отримали, зокрема, колишній держсекретар міністерства розвитку громад, чинний член правління НАК "Нафтогаз України" та ексрадник міністра. За даними ЗМІ, всі вони пов'язані з Олексієм Чернишовим. На момент оприлюднення інформації про справу сам Чернишов перебував у відрядженні за кордоном і довго не повертався. Журналіст-розслідувач "Української правди" Михайло Ткач зазначив: "НАБУ та САП затримали двох соратників віцепрем'єра Олексія Чернишова Максима Горбатюка та Василя Володіна. Обидва працювали з ним у Мінрегіоні, а згодом перейшли до "Нафтогазу" після того, як компанію очолив Чернишов. За даними джерел УП у правоохоронних органах, Горбатюка затримали під час спроби виїзду за кордон у відпустку. Сам Чернишов на той момент вже перебував за межами України у відрядженні". Неправомірну вигоду, за даними слідства, чиновники отримували від забудовника Сергія Копистири, власника групи компаній "КSМ Grоuр". 20-го червня стало відомо, що суд за поданням спеціалізованої антикорупційної прокуратури застосував до забудовника Сергія Копистирі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 100 млн грн. Під час обрання запобіжного заходу фігурантам справи, йдеться у розслідуванні журналістів, прозвучали матеріали, в яких описана активна роль самого Чернишова у схемі. Слідство вважає, що група осіб допомогла відчужити землю у столиці на користь забудовника, і це під час повномасштабного вторгнення могло завдати збитків державі на понад 1 млрд грн. минулого року у Чернишова мали відбутись обшуки, але НАБУ і САП їх не провели Як зазначалось раніше, минулого року у Чернишова мали відбутись обшуки, але НАБУ і САП їх не провели навіть попри наявність відповідної ухвали суду. "Тоді одразу чотири джерела в антикорупційних органах нам підтвердили, що обшуки не відбулися через вплив директора НАБУ Семена Кривоноса на детективів, у якого давнє знайомство з Чернишовим", - йдеться у розслідуванні. Цю інформацію також опублікував народний депутат Ярослав Железняк, який одним із перших минулого тижня почав писати, що міністр може не повертатись в Україну через загрозу від НАБУ. При цьому він посилається на власне джерело у правоохоронних органах. І Михайло Ткач, і Ярослав Железняк повідомили також, що до пана Чернишова за кордон могла виїхати родина. Понад те, НАБУ нібито направило в уряд виклик для Чернишова на вручення підозри на 23 червня. Однак коментувати цю інформацію в НАБУ відмовились. Нагадаємо, що посаду в міністерстві Олексій Чернишов займає з грудня 2024 року. До цього він два роки він працював керівником "Нафтогазу" - з листопада 2022 року. До призначення керівником нафтогазової сфери він працював міністром розвитку громад і територій, саме на цю каденцію припадають події, які розслідує НАБУ. На посаді міністра розвитку громад і територій 45-річний Олексій Чернишов перебував з березня 2020 року. До цього працював очільником Київської обласної адміністрації.

Фронт сьогодні тримається на межі можливого. І поки армія веде важкі бої, однією з наголовніших проблем стає не відсутність мотивації чи техніки, а - боєприпасів. Наша артилерія часто мовчить не з тактичних міркувань, а через нестачу снарядів. Дрони летять з мінімальним зарядом. Міномети працюють обмежено, а складні рішення на рівні командування дедалі частіше залежать не від тактики, а від залишків на складах. Чому? Як сталось, що попри проривні рішення в оборонній сфері, ми не можемо забезпечити себе критичними боєприпасами і які системні зміни в оборонній сфері потрібні? Почнемо з артилерії. Про снаряди, міни та короткострільну "Богдану" Часто відзначається той факт, що понад 80 відсотків ворожих цілей на полі бою знищують наші безпілотники. Справді, 89 тисяч цілей за травень - це вражає. Проте артилерія все одно залишається незамінною на війні. І втрати ворога були б куди відчутнішими, якби Міноборони та Мінстратегпром системно працювали над усуненням проблем, які, на жаль, суттєво обмежують потенціал наших бойових частин. Ми часто чуємо від обох відомств про значне нарощування вітчизняних спроможностей виробництва боєприпасів, про постачання та закупівлі від наших партнерів, але тим часом в самих бригадах ситуація погіршується і погіршується. У тисячі разів менше - це означає, що середня добова поставка для угруповання військ - одиниці. Навіть не десятки снарядів, а саме одиниці касетних снарядів... Візьмемо снаряди 155-го калібру. Якщо проаналізувати щомісячне постачання цих снарядів нашим військам, з січня по травень - обсяги зменшились утричі. Снаряди, які особливо потрібні для стримування просування ворога та для його максимальних втрат - це снаряди дистанційного мінування та кластерні. Їхня передача в частини з початку року зменшилися відповідно у чотирнадцять та у тисячі (!) разів. У тисячі разів менше - це означає, що середня добова поставка для угруповання військ - одиниці. Навіть не десятки снарядів, а саме одиниці касетних снарядів, що показали себе найефективнішою зброєю для боротьби з піхотою чи мотоциклетними штурмами ворога. Майже всі артпідрозділи, які застосовують артилерію під боєприпаси 155 калібру, заявляють також про брак праймерів до снарядів. Нагадаю, праймер - це капсуль-запалювач, який забезпечує спрацювання порохового заряду для пострілу. Дрібниця. Але без нього кількість снарядів не має значення, бо стрільбу вести неможливо. Дивно, що ця проблема залишається поза увагою Міноборони та Мінстратегпрому, хоча це різко обмежує потенціал нашої артилерії. Бойові частини отримують постріли з неякісними порохами, але з такими зарядами та з такими порохами та ж наша "Богдана" втрачає усі свої переваги за дальністю Ще одна постійна проблема останнього часу - низька якість порохів у пострілах, що закуповується до наших САУ. І це не поставки від європейських виробників, перевести стрілки немає на кого. Бойові частини отримують постріли з неякісними порохами, але з такими зарядами та з такими порохами та ж наша "Богдана" втрачає усі свої переваги за дальністю. Ми не можемо апелювати тут до партнерів, обурюватись неповороткістю європейської бюрократії, питати треба з самих себе: контроль якості порохових зарядів, які ми закуповуємо - це, зокрема, до Агенції оборонних закупівель. Також військові повідомляють про тотальний дефіцит артбоєприпасів 105-мм калібру. Падіння в обсягах постачань за пʼять місяців - майже вп'ятеро. Є проблема і з боєприпасами до мінометів. Начебто падіння в обсягах поставок 120-мм мін немає. Навіть не буду сьогодні говорити про якість, скажу лише про те, що критично не вистачає порохових зарядів до 120 мм мін, які мають забезпечити вогонь на максимальну дальність у 6-8 км. А на малих відстанях розрахунки мінометів перетворюються на смертників. Хто за це відповість? Маємо значне падіння в поставках: за окремими категоріями боєприпасів потреби не задоволені у співвідношенні від 40 до 100%. Як утримувати з таким забезпеченням наші позиції на передовій? Відповідно до заявлених армійськими частинами потреб, суттєво бракує також мінометних пострілів калібру 82 та 60 мм. Не вистачає ручних гранат наступальної та оборонної дії, пострілів ВОГ-17 - це те, що потрібно піхоті. Маємо значне падіння в поставках: за окремими категоріями боєприпасів потреби не задоволені у співвідношенні від 40 до 100 (!) відсотків. Як утримувати з таким забезпеченням наші позиції на передовій? Як і чим має воювати наш піхотинець? Про дрони для розвідки та "незрячий" Мінстратегпром Наступне. Снаряди та міни необхідні критично. Але без розвідки та точного коригування вогню навіть забезпечення боєкомплектом "під саму зав'язку" не дасть потрібного ефекту. Артдивізіону на місяць для розвідки та коригування вогню потрібно десь 15 нічних та до 35 денних "мавіків" та "аутелів". Вони втрачаються, потребують заміни - це витратний матеріал, як і антени для збільшення дальності управління дронами. Без цього артилерія стає сліпою. І артилерія наша, на жаль, все більше сліпне. Ворог випередив нас у створенні дронів на оптоволокні, і сьогодні масштабує виробництво саме на державному рівні Окрім розвідувальних дронів, військові говорять про брак дронів на оптоволокні та навіть звичайних дронів на радіокеруванні. Ворог випередив нас у створенні дронів на оптоволокні, і сьогодні масштабує виробництво саме на державному рівні. Прикладом є масштабування виробництва Шахедів/Гераней-2, за яким ми просто не встигаємо. Дрони на радіокеруванні, які постачаються, військові вимушені доопрацювати на місці, бо вони технічно не відповідають вимогам сучасного поля бою. Все це забирає час та сили від виконання бойових задач. Відтак, дає переваги ворогу. Чи про все це відомо Міноборони, Мінстратегпрому та команді з 5-6 ефективних менеджерів, які керують цими відомствами в ручному режимі? Добре відомо. Однак нічого не змінюється. Практика закупівель в Міноборони, попри активну критику з різних боків, продовжує зберігати системні вади. Можна й далі прикриватись позицією, що під час війни маємо обмежувати поширення критичної інформації. Але парламентський контроль - це один з ключових демократичних способів домогтися змін для змін. Тож як народний депутат я буду говорити про те, чого воліють "не бачити" керманичі від влади, та наполягати на вирішенні проблем. Перш ніж перейти до пропозицій, подивимось, де саме і чому дають збій механізми закупівля боєприпасів на прикладі постачання 155-мм снарядів. Про 155-мм снаряди та душу закупівельника З 2024 року Україна докладає зусиль, щоб запустити виробництво 155-мм снарядів в країні. Це вкрай необхідно, оскільки Міноборони не може задовольнити потреби ЗСУ у 155-мм снарядах, поставки зі США залишаються під питанням, а можливості європейських партнерів - обмежені. Міноборони намагається законтрактувати максимум снарядів, але поки що цього максимуму критично не вистачає. Тож з цього року Україна все більше надій покладає саме на власні спроможності з їх виробництва. ...Виробники заявили про готовність виготовити 100 тисяч снарядів уже у 2025-му році та 300 тисяч - у 2026-му. Але так і не почали масового виробництва Компанія "Українська бронетехніка" в партнерстві з чеською Сzесhоslоvаk Grоuр взялась реалізувати масштабний проєкт із випуску кількох калібрів боєприпасів НАТО, серед них - 155-мм снаряди. Зокрема, виробники заявили про готовність виготовити 100 тисяч снарядів уже у 2025-му році та 300 тисяч - у 2026-му. Але так і не почали масового виробництва. І не тому, що компанія взяла на себе нереальні зобов'язання. Держава законтрактувала лише ту частину проєкту, яка стосується імпорту з Чехії, а на власне українське виробництво коштів не виділила. Чому? По-перше, як пояснив директор "Укрбронетехніки" Владислав Бельбас, ті самі заплановані до випуску 100 тисяч снарядів у 2025-му році прив'язані до постачання порохів, але держава не змогла вирішити проблему завчасного контрактування значних обсягів порохів. По-друге, і це навіть важливіше, та ж держава сама вказує на двері вітчизняному виробникові, коли їй доводиться обирати між ним та зарубіжною фірмою. Причина - регуляторна політика. Система закупівель не дає жодного інструменту для преференцій вітчизняному виробнику, а в гіршому випадку - може ще й покарати за це держслужбовця, який укладе контракт. Як пояснив, зокрема, в українських медіа директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов, якщо український виробник запропонує конкретний виріб по 1000 євро за одиницю, а імпортер виявиться готовим продати той самий боєприпас за 950 євро, агентство буде змушене законтрактувати імпорт, навіть якщо локальний виробник принесе податки в бюджет. Тобто, ключовим критерієм вибору постачальника з боку АОЗ залишається саме запропонована ціна. Навіть якщо компанія, котра пропонує нижчу ціну, є іноземною фірмою-посередником з сумнівним власником та історією - їй відмовлять хіба що в авансі, запропонувавши умови післяплати. Але закон, наголосив очільник агентства, не дає ніяких підстав, які б дозволили взагалі відкинути пропозицію іноземців та обрати замість неї більш надійного вітчизняного виробника за трохи вищою ціною. Якщо ж агентство піде на цей крок, антикорупційні органи помножать різницю на кількість боєприпасів, вирахують збитки для бюджету та прийдуть по душу керівника. А душу, зрозуміло, ніхто закладати не хоче. Тож до кінця року не очікується випуску українських боєприпасів за цим кейсом. Що заважає владі ...В 2024 році була провалена мінна програма, після чого ніхто не поніс відповідальності. Тепер схожа ситуація повторюється з постачанням 155-мм снарядів Отже, в 2024 році була провалена мінна програма, після чого ніхто не поніс відповідальності. Тепер схожа ситуація повторюється з постачанням 155-мм снарядів. Від влади маємо пояснення - недосконале законодавство, неефективна регуляторна політика. Але що заважає владі змінювати це законодавство, і вдосконалювати цю політику? Хіба менеджери, яких ви уповноважили на закупівлі у найвідповідальнішій під час війни сфері, перебувають по різний бік барикад з монобільшістю? Вносьте в парламент осмислені пропозиції для того, щоб замовник міг закупити снаряди в українського виробника, а не закордонного. Як представник парламентської опозиції гарантую, що пропозиції, які реально працюють на оборону країни, будуть підтримані. Врегулюйте, даруйте за каламбур, регуляторну політику - уряд теж ваш. Інша справа - робіть це професійно, а не в звичному стилі. Приміром, у грудні 2024 року уряд ухвалив постанову №1275, якою взявся врегулювати закупівлю безпілотників та засобів РЕБ. Але врегулював так, що нові вимоги не спростили, а ускладнили процес. Аналогічно в грудні минулого року з'явилась обнадійлива постанова №1504 "Зброя перемоги", ідея якої - сформувати список зразків озброєння з високим відсотком локалізації в Україні. Але на практиці за останні півроку не було укладено жодного контракту за цією постановою. І знову ми чуємо пояснення від виконавців, Агентства оборонних закупівель, що постанова не пропонує органам закупівлі чітку інструкцію, яким саме чином надати перевагу українському виробнику. Відповідно, державні закупівельники просто не беруть на себе ризики і працюють за звичними правилами. То напишіть цю інструкцію! Що заважає? Чому можна вкласти кошти та натхнення у створення дороговартісної SММ-команди, в кінематографічний монтаж та спецефекти для виїздів очільників Офісу Президента в бойові частини, що аж ніяк безпосередньо не впливає на обороноздатність, і не можна з таким же натхненням написати детальну інструкцію, від якої залежить боєздатність наших частин на фронті? Втім, є ще одне важливе пояснення, чому влада не помічає проблеми. Промисловому менеджменту оборонної сфери за такої системи можна успішно продовжувати практику надання контрактів фірмам, які в той чи інший спосіб контролюються самою владою, та ігнорувати підприємств, які не вдалось взяти під контроль. Найяскравіший приклад - та ж "Українська бронетехніка", яку цей прискіпливий менеджмент впритул "не бачить". І є інше підприємство (не називаю його, оскільки воно не фігурує в публічній площині), якому минулого року після проваленого контракту (його не було виконано навіть на 50%) та випуску неякісних мін, у березні вже цього року було замовлено великий обсяг тих самих120-мм мінометних мін. Хіба це не про ті самі "две большые разницы", які застосовує влада до "своїх" та "несвоїх"? Що робити та як діяти Поставки армії тисяч бракованих виробів, що не вибухають та не долітають до противника, штучні перешкоди для українських виробників з тими ж 155-мм снарядами та дефіцит боєприпасів, що лише загострюється на фронті - це набагато складніша та глибша проблема, ніж просто виробничі похибки. Вона радше свідчить про суттєві прорахунки у побудові управлінської конструкції в українському оборонно-промисловому комплексі, і наслідки цих прорахунків можуть бути катастрофічними. Як це змінити? Спираючись на висновки експертів Консорціуму оборонної інформації, висловлю думку, що насамперед, йдеться про те, щоб зменшити концентрацію повноважень та покращити систему управління. Для цього варто унеможливити керівництво однією особою Агентством оборонних закупівель та Державним оператором тилу, а для посилення нагляду над кожною структурою запровадити щомісячну підзвітність профільному парламентському комітету. Передбачити залучення до нагляду профільних експертів (які мають офіційно отримати доступ до державної таємниці відповідного рівня). Це, приміром, успішно практикується у Швеції. Можна, безумовно, "забанити" цю ідею, пославшись на те, що в цій країні немає війни, але натомість я б уважніше вивчив цей механізм. ...Проблемою є надмірна концентрація замовлень на постачання боєприпасів одному виробнику або постачальнику Іншою проблемою є надмірна концентрація замовлень на постачання боєприпасів одному виробнику або постачальнику. Наявність декількох гравців на ринку в усіх ситуаціях, де їх справді може бути не один, дозволила б одночасно розвивати наші оборонні спроможності та мінімізувати ризики щодо поставок та якості боєприпасів. Далі. Зрозуміло, важлива не лише конкурентність, тобто, зі скількома підприємствами є варіант укладення контракту, а й як саме ці контракти укладаються - напряму чи через посередника. Сьогоднішня українська практика - це про відсутність укладання прямих контрактів підприємств із замовником, зокрема з Міноборони. Ці контракти суттєво б зменшили можливості помилок та підвищили відповідальність підприємств-виконавців. Але той самий менеджмент, де вирішальну роль відіграють управлінці без формальних повноважень (а, отже, і без будь-якої відповідальності), як от "радник зі стратегічних питань Президента" Олександр Камишін, м'яко кажучи, не сприяє укладанню таких контрактів. Причиною фактичної заборони підприємствам укладати прямі контракти є, зокрема, намагання виправдати існування штучної та шкідливої надбудови - АТ "Укроборонпром", - яка не тільки паразитує, але й програмує помилки розробок і виробництв. Скажімо, за оцінками фахівців того ж Консорціуму оборонної інформації, тільки держпідприємство "Шосткинський завод "Зірка" могло б укласти прямі контракти та самостійно організувати кооперацію для випуску цілої низки номенклатури продукції, зокрема, повного циклу виробництва мін. Підприємство самостійно береться налагодити кооперацію щодо відсутніх елементів, наприклад, виробництва підривачів. Але результат ми знаємо: цих контрактів не укладено. Ще одне принципове питання - контроль за процедурою та якістю закупівель. У листопаді 2024 року Міноборони передало 23 млрд грн Державній прикордонній службі для закупівлі зброї у польської компанії-посередника Lесhmаr - зі 100-відсотковим авансом, що суперечить усім нормам і практикам закупівель зброї. Більше того, у лютому 2025 року тій же фірмі було передано ще 78 млрд. Такі випадки потребують ретельного нагляду й контролю, зокрема має бути детальний звіт щодо витрат означених коштів. Як член парламенту може запевнити, що ми готові не лише з розумним виглядом вказувати на помилки, а взяти на себе частину роботи. Чому б, приміром, для посилення контролю, не повернутися до практики тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України? Щодо контролю за якістю. Значною помилкою керівництва військового відомства фахівці вважають відсутність ротацій представників військової прийомки. Відтак, ця категорія спеціалістів де-факто вростає "в систему", зміцнюється контактами та чудово домовляється з тими, хто готовий ділитися тіньовим доходом. Відповідно, цілком логічно буде впровадити ротацію "військової прийомки", приміром, через кожні 12 місяців. Нарешті, дозволю собі ще раз послатись на пропозиції Консорціуму оборонної інформації. Експерти консорціуму пропонують і кілька інших кроків. Це введення конкурентних тендерів на продукцію, що має багато аналогів, як то FРV-дрони, вітчизняні аналоги "мавіків" або дрони на оптоволокні. Це перехід Міністерства оборони на трирічні контракти з підрядниками. Такий перехід дозволить компаніям, що підтвердили якість поставок озброєнь та боєприпасів, планувати свою роботу хоча б на певну перспективу та розширювати виробничі потужності. Це критично важливо, зокрема для виробництва мін та артилерійських боєприпасів. Нині, на жаль, з 21 трирічного контракту працює лише один. У взаєминах з компаніями, що не є виробниками зброї, однозначно слід відмовитись від 100-відсоткових авансів У взаєминах з компаніями, що не є виробниками зброї, однозначно слід відмовитись від 100-відсоткових авансів. Серед іншого, частину закупівель необхідно передати до новостворених корпусів та спростити процедуру цих закупівель. Необхідно збільшити роль командирів рот, батальйонів, бригад у цьому процесі, що автоматично зменшить рівень "ручного режиму" у закупівлях. Нарешті про відповідальність. На жаль, численні зловживання у сфері оборонних закупівель попри значний резонанс у суспільстві, залишилися без покарань. Найбільше таких зловживань у компаній-спецекспортерів, але жодне розслідування не потягнуло за собою наслідків. А безкарність породжує ще більшу безкарність. Наприклад, якщо немає результатів розслідування контрактів, зірваних "Спецтехноекспортом", можна чекати нових, ще масштабніших зловживань. І що тоді відповісти військовим, які отримали міни, котрі не вибухають, і не отримали снарядів потрібного калібру?