Gazeta.ua

Україна і РФ, ймовірно, не зможуть за підсумками війни добитися виконання своїх "максималістських цілей". Для досягнення миру потрібно буде виконати важку роботу, в інтерв'ю заявив державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо. У президента України Володимира Зеленського і у російського диктатора Володимира Путіна є свої внутрішні інтереси, підкреслив він. "Якщо уявити, що ви українець, росіяни змусили вас так страждати, і тепер ви дозволите їм залишити землю під контролем? В Україні люди були б засмучені цим, ви б це зрозуміли", - додав держсекретар. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп може підписати з Путіним та Сі угоду про розподіл світу - ЗМІ Обидві сторони платять за війну важку ціну й обидві сторони зацікавлені в тому, щоб цей конфлікт закінчився, зазначив Рубіо. "І я думаю, що тільки Сполучені Штати під керівництвом президента Трампа можуть зробити це можливим, але це буде нелегко, і потребуватиме деякого часу. Але я знаю, що він має твердий намір домогтися цього", - підкреслив держсекретар США. Президент України Володимир Зеленський готовий укласти угоду. Водночас у Росії можливі економічні складнощі, які можуть підштовхнути російського лідера Володимира Путіна до переговорів, сказав президент США Дональд Трамп. Водночас він заявив, що планує зустрітись з Путіним - не розкрив деталей щодо можливих строків такої зустрічі, зазначивши, що "це може відбутись досить швидко".

На фронті російсько-української війни за 30 січня відбулося 125 бойових зіткнень. Росіяни завдали 44 авіаударів, скинувши при цьому 88 керованих авіабомб. Загарбники задіяли для ударів 1007 дронів-камікадзе та здійснили понад 4600 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України. На Харківському напрямку відбулось одне боєзіткнення в напрямку Липців. Ворог завдав авіаудару по району Козачої Лопані. На Куп'янському напрямку відбулось три боєзіткнення поблизу Петропавлівки, Загризового та Нової Кругляківки. На Лиманському напрямку російські війська атакували українських захисників в районах населених пунктів Копанки, Балка Журавка, Ямполівка, Зелена Долина, Терни та Колодязі. Під авіаударами опинились райони Нової Кругляківки та Лиману. На Сіверському напрямку ворог здійснив дев'ять спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах Білогорівки та Верхньокам'янського. Противник завдав авіаударів по Дронівці та Сіверську. На Краматорському напрямку українські воїни відбили 10 спроб загарбників просунутись вперед в районах Оріхово-Василівки, Новомаркового, Ступочок, Часового Яру та Предтечиного. Ворог завдав авіаударів по районах Федорівки, Тихонівки та Білокузминівки. На Торецькому напрямку окупанти 13 разів намагались просунутись вперед в районах Торецька, Диліївки, Щербинівки та Кримського. Росіяни бомбардували Щербинівку, Катеринівку, Клебан-Бик та Іванопілля за допомогою КАБ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається на фронті: назвали найгарячіші напрямки На Покровському напрямку агресор 51 раз атакував наші позиції в районах населених пунктів Малинівка, Єлізаветівка, Водяне Друге, Новоторецьке, Промінь, Покровськ, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Ясенове, Шевченко та Дачне. Авіаудару керованими авіабомбами зазнало Білицьке. Втрати окупантів на напрямку склали 337 осіб вбитими та пораненими, знищено десять автомобілів, одну антену БпЛА, один засіб супутникового зв'язку, два засоби РЕБ, один ПТРК, комплекс спостереження "Муром-М" та три БпЛА оперативно-тактичного рівня, також суттєво пошкоджено два міномети противника. На Новопавлівському напрямку загарбники здійснили одну атаку позицій українських військ поблизу Костянтинополя. Авіаударів зазнали населені пункти Розлив та Комар. На Гуляйпільському напрямку агресор здійснив чотири спроби потіснити наших захисників із займаних позицій в районах Новополя та Новосілки. Від ворожих авіаударів постраждали Тернове та Темирівка. На Оріхівському напрямку ворог активних дій не проводив. На Придніпровському напрямку російські загарбники сім разів намагалися витіснити із займаних позицій наші підрозділи. "Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку. Сьогодні українські воїни відбили 11 атак загарбницької армії на цьому напрямку, крім того, авіація ворога завдала по власній території 12 авіаударів, скинувши при цьому 16 КАБ", - йдеться в повідомленні. Станом на 30 січня загальні бойові втрати окупанта складають 835 940 військових особового складу. За минулу добу було знищено 1270 загарбників.

Військовослужбовець Сергій Гнєзділов, який вчинив публічне самовільне залишення частини, повертається в Збройні сили України до 56-ї ОМПБр, в якій служив раніше. Він прийняв це рішення після того, як йому хотіли змінити терміни покарання - до 12 років позбавлення волі. Цей термін у 2,5 рази більше від необхідного, розповів він в коментарі для "Суспільне Одеса". "Справа йде в напрямку не "посадити Гнездилова за злочин, який він скоїв". А справа йде в напрямку "посадити Сергія за те, що він не вчинив, але щоб показати всій країні, що ми можемо". Цього допустити ми точно не могли, тому було ухвалено рішення повертатися", - наголосив Гнєзділов. В суді повністю анулювали кримінальне переслідування і провадження. Тепер про цю справу в його особовій справі буде відповідний запис, що з такого-то до такого-то числа військовослужбовець перебував у самовільному залишенні частини та незабаром був звільнений від кримінальної відповідальності. "Така процедура можлива тільки якщо ти перший раз пішов у СЗЧ. І на другий, третій, п'ятий, як багато людей консультується зараз, уже перебуваючи в такій скрутній ситуації, коли їх розшукують, на жаль, не розповсюджуються", - зазначив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військово - цивільна лінія фронту 2024 Його метою було винятково привернути увагу до проблеми, коли військові йдуть до СЗЧ через відсутність чітких термінів служби в ЗСУ, та про необхідність вирішення питання щодо демобілізації, нагадав він. Досі немає термінів проходження служби, ротацій і напрацювання резерву. Справедливо було б три роки служити в армії і три роки перебувати в тилу. Найближчим часом питання повної демобілізації розв'язати не вийде, розповів він. "Може не 36 місяців служби, може там буде інша цифра, але вона буде", - підсумував Гнєзділов. 21 вересня 2024 року Сергій Гнєзділов, який у 2019 році долучився до лав ЗСУ, самовільно залишив військову частину й оголосив про це публічно, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів для служби. У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнєзділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення". 23 січня Гнєзділова суд звільнив від кримінальної відповідальності.

Президент України Володимир Зеленський провів "тривалу розмову" з керівником ГУР Кирилом Будановим. Вони обговорювались "різні сценарії", зокрема протидії агресії Росії. Подробиці голова держави повідомив в Теlеgrаm. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія натякає на "історичний поділ" України, європейські дипломати намагаються маневрувати З його слів, він спілкувався з Будановим щодо завдань і перспектив, різних сценаріїв. "Важливо діяти активно", – пояснив політик. Зеленський, окрім того, заслухав й доповідь головнокомандувача Олександра Сирського щодо фронту та Курської операції. З його слів, головними результатами повинні ставати втрати ворога, втрати Росії. У ЗМІ 27 січня з'явилася інформація про те, що Кирило Буданов, очільник Головного управління розвідки МО, зробив заяву щодо потреби переговорів України стосовно завершення війни до літа. Він нібито вважає, що можуть розпочатися процеси, що загрожуватимуть існуванню України, якщо цього не зробити, але нардепи заяву не підтвердили. Згодом Кирило Буданов не підтвердив та не спростував нібито своєї заяви про "загрозу існуванню України", які поширили в ЗМІ. Він відповів анекдотом, натякнувши на неправильне трактування його слів.

Новий президент США створив умови, за яких у Києві та в ЄС мають відчути, що буде без американської підтримки. Україна найближчим часом не отримає фінансування за програмами USАІD через розпорядження держсекретаря США Марко Рубіо від 25 січня 2025 року. Згідно службової записки, "жодні нові фонди не виділятимуться на нові гранти чи подовження існуючих". Термін "заморозки" - 90 днів. Фінансування грантів може бути відновлене раніше цього терміну, якщо відповідальні особи нададуть аналіз і аргументи, що гранти відповідають порядку денному президента Дональда Трампа. В Україні не вірили, до останнього сподівалися на позитивну реакцію на звернення конгресменів не зупиняти допомогу Києву. Заступниця голови Офіса президента Ірина Верещук повідомила про початок "предметних консультацій" з Білим домом хоча б для гуманітарних проєктів. Зусилля поки мають зворотній ефект. Подвійна заморозка За даними Тhе Guаrdіаn, жодні пропозиції з Києва про часткове фінансування найбільш значимих програм не отримали позитивної відповіді. "Очевидно, нова адміністрація хоче вибудувати щось нове", - пояснили у виданні. Що саме? У медіа, знайомих зі змістом службової записки співробітникам Держдепу США, як виконувати розпорядження Рубіо, стверджують, - жорстко наказано дотримуватися принципів Дональда Трампа. 28 січня адміністрація 47-го президента США зупинила виплату всіх федеральних грантів і позик, доки не буде доведено, що вони "відповідатимуть пріоритетам президента". Як пояснив у службовій записці виконуючий обов'язки глави Офіса з управління бюджетом Метью Ваєт, "заморожуються" будь-які кошти для іноземної допомоги і для неурядових організацій. Отже, під секвестр потрапляють і деякі внутрішньоамериканські програми. Фінансові плани Вашингтона За даними службової записки, у 2024 році федеральний уряд витратив майже $10 трлн, з яких понад 3 трлн - на гранти і позики. Урядові витрати, за оцінками бюджетного комітету Конгресу, сягнули майже $7 трлн. Якщо зважити на заяву Ілона Маска про те, що завдяки роботі департаменту, який він очолив, США зможуть заощаджувати до $1 млрд щоденно, то мета є зрозумілою. Під час виборів Дональд Трамп обіцяв покласти край витратам коштів платників податків на все те, що, на його думку, не в інтересах США. Нині відповідна робота набирає обертів. Застосовано діловий підхід: перш ніж дати гроші - поясни, чим це мені вигідно. Крім того, від масштабних фінансових перевірок новий президент отримає купу компромату на попередню адміністрацію і на своїх опонентів. Це особливо перспективно з огляду на вибори до Конгресу. Наприклад, резонансний вирок про 11 років позбавлення волі сенатора-демократа Роберта Менендеса за корупцію можна використати короткотерміново. А от якщо воно буде подаватися на тлі численних фінансових порушень, ефект буде набагато потужнішим і тривалішим. "З нами і без нас" Версія пояснює і виняток з правил для Ізраїлю, Йорданії та Єгипту, бо це важливі країни для стримування конфлікту на Близькому Сході. Програми для цих країн є частиною пакетних геополітичних угод, - зазначив експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. Винятки дають підстави вважати, що зупинка грантів для України буде використана як засіб тиску для швидкого початку переговорів з Росією. Зокрема, виконавчий директор US-Ukrаіnе Vеtеrаns Вrіdgе Джордж Чьюнінг очікував перевірок, але зупинка грантів, на його думку, свідчить про бажання Трампа натиснути на Україну заради переговорів. І не лише на Україну, але і на ЄС і на НАТО. Таким чином, технологи Трампа цілять по кількох "зайцях". Головне - зацікавлені сторони перевірять на собі, як-то воно бути без американської допомоги. Скоріш, офіційний Київ знає про це або здогадується. Так, Ірина Верещук дозволила емоції, коли назвала новину про призупинку фінансування грантів "несподіваною" і "неприємною". А президент Володимир Зеленський у зверненні 29 січня заявив - фінансуватимемо критично важливі програми "за внутрішні кошти", а також будемо "говорити з європейцями". Куди дивиться Європа Євросоюз начебто готовий трусонути гаманцями. Зупинка фінансування програм USАІD в Україні обговорювалася на сесії ПАСЄ, повідомила у соцмережі журналістка Тетяна Висоцька. Зі свого боку, комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики оголосив про початок консультацій з європейськими колегами про заміщення американської допомоги. "Хоча б на той термін, доки не будуть ухвалені позитивні рішення (в США. Gаzеtа.uа), - пояснили в комітеті. - Щоб уникнути дестабілізації ключових процесів у державі, а також передбачати свої дії в цьому напрямку у майбутньому". Орієнтовна сума "замороженого" фінансування точно не відома. Протягом 2024 року USАІD надало Україні понад $5,5 млрд. З огляду на підтвердження НАТО зобов'язань по наданню нашій країні 40 млрд цьогоріч, тягар для ЄС не такий вже і критичний. Свої сорочки Утім, є країни, котрі можуть суттєво вплинути на виділення коштів. Зокрема, Угорщина і Словаччина. Відносини з останньою стрімко погіршуються. Днями посла України у Словаччині викликали "на килим" через висловлювання президента Зеленського на адресу прем'єра Роберта Фіцо. Той, у свою чергу, вимагає від офіційного Києва відновити транзит російського газу до Європи. Конфлікт можуть використати європейці для тиску на Україну щоби відновити транзит російського газу. Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs пишуть про зацікавленість у цьому "деяких представників Німеччини й Угорщини", на котру реагують умовно-позитивно певні країни ЄС. Водночас, сказано у статті, Польща і країни Балтії, Фінляндія та Швеція категорично проти розмов про відновлення транзиту російського газу. Кому воно треба В Україні тим часом спалахнула суспільна дискусія навколо реальної користі програм USАІD. Якщо Офіс президента акцентує на їхній необхідності (переважна більшість - урядові проєкти), то в експертному середовищі оцінки різні. "У того ж USАІD мутних проєктів значно більше, ніж нормальних", - зазначив у соцмережі СЕО в компанії "Веrеzhа Sесurіty Grоuр" Костянтин Корсун. За його словами, забагато скарг накопичилося на програми агенції. На його критику програми "Кібербезпека критичної інфраструктури України" не реагували, хоча нині прогалини програми даються взнаки. Лише у сегменті невеликих грантів можна натрапити на реальні програми, погоджується й Олексій Кущ. Тому, на його думку, призупинка фінансування грантів матиме позитивний ефект у сенсі "смислового очищення - люди почнуть думати "не на замовлення". Фінансування від USАІD сприяло стійкості фермерів в умовах війни, не погоджується із ним фотограф-фрілансер Вячеслав Содель. "Ця допомога вимірюється від банального USВ-шнурочка чи ліжка з матрацом на стадіоні Арена-Львів прямо у VІР-ложі для біженців від війни в 2022, до багатомільярдних вливань в стійкість енергетичних мереж нашого Укренерго", - пояснив він. Найцікавіше те, що призупинка грантів від США призведе до того, що Київ орієнтуватиметься більше на європейських партнерів і на себе. Це консолідує Україну і ЄС, а от чи відповідає інтересам Сполучених Штатів, - вирішувати президенту Трампу.

Швеція надасть Україні найбільший пакет допомоги на 13,5 млрд шведських крон ($1,23 млрд). Про це повідомив міністр оборони країни Пол Йонсон, пише Rеutеrs. Цей пакет допомоги є 18-м за рахунком з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Швеція надасть Україні найбільший за весь час російського вторгнення пакет військової допомоги Йонсон сказав під час пресконференції, що уряд країни веде переговори з постачальниками у Швеції та Європі щодо постачання пріоритетного обладнання. Йдеться зокрема про артилерію та безпілотники. Президент Володимир Зеленський розповів, що звертався до Європи та США за допомогою в озброєнні та санкціях, коли Росія стягувала війська до українських кордонів. Йому нібито відповіли, що це станеться лише "якщо" Росія почне вторгнення.

Африка стає полем битви великих геополітичних гравців. Чи є у новій війні на континенті "рука Кремля" і чому на загострення миттєво зреагували США, - розповідає Gаzеtа.uа. 28 січня великого місто Гома на сході Демократичної Республіки Конго (ДРК) взяло під контроль збройне угруповання "М23". Для Конго, де діє до сотні збройних формувань, новина не сенсаційна. Однак вона викликала гостру реакцію як сусідніх держав, так і далекого закордоння, а також міжнародних структур. Радбез ООН на екстреному засіданні закликав негайно вивести з ДРК незаконні іноземні збройні формування. У Євросоюзі висловили глибоке занепокоєння розвитком ситуації в цій країні. Держсекретар США Марко Рубіо у ході термінової розмови з президентами Руанди, ДКР і Кенії закликав поважати суверенітет і скласти зброю. Представник РФ в ООН Василь Небензя виступив проти дій "М23" і звернувся до "зовнішніх сил" припинити підтримку угруповання, а також відкликати свої військові підрозділи. Україна засудила порушення суверенітету і територіальної цілісності ДКР усупереч Статуту ООН. Що за "М23" Головною дійовою особою чергової ескалації в ДРК є угруповання "М23" - колишні вояки конголезьких урядових збройних сил, що належать до народності тутсі. Вони покинули регулярну армію зі скаргами на жорстоке поводження у 2012 році, а вже у 2013-му захопили кілька міст у провінції Північне Ківу. Конголезька армія тоді змогла відбити місто Гома, котре є центром провінції. Між 2013 і 2025 роками "М23" то погоджувалося на мирну угоду з урядом ДРК, то звинувачувало президента Фелікса Антуана Чисекеді у її порушенні. Вимогою угруповання є інтеграція тутсі у владу, бо чимало урядовців, держчиновників у ДРК є з народності хуту чи з інших етнічних груп. Це стало приводом до нового наступу і зараз. Президенти бачитися не хочуть Стрімке просування "М23" до Гома 26-28 січня 2025 року на тлі майже повної відсутності опору з боку регулярної армії ДРК або кількох міжнародних чи іноземних миротворчих місій, викликає запитання. Очевидці стверджують, що бійці "М23" добре озброєні і мають сучасні ракети, їхній діяльності не здатні завадити миротворчі місії. Представник Конго на екстреному засіданні Радбезу ООН звинуватив сусідню країну - Руанду у тому, що вона підтримала екстремістів з "М23" живою силою і зброєю. Натомість президент Руанди Поль Кагаме заявив, що Конго прихистила ватажків угруповання народу хуту, котре в Руанді вчинило геноцид тутсі і зараз готується повторити це у Північному Ківу, де також проживає багато тутсі. Очільник Руанди нагадав, як президент Конго Чисекеді казав про потребу повалення влади у його країні. Президент Руанди Кагаме належить до народу тутсі, тож міжетнічні корені конфлікту очевидні. 29 січня з подачі держсекретаря США та за посередництва Кенії мала відбутися зустріч очільників Руанди і Конго, але її не сталося через відмову Чисекеді. Хто стоїть за новою владою Північного Ківу Однією з перших жертв "М23" у Гома став губернатор провінції Північне Ківу. Це, а також загибель більше десятка миротворців (у тому числі, зі спецмісії ООН) розлютило внутрішньоафриканські наддержавні структури. Комюніке надзвичайної міністерської наради Африканського союзу вимагає роззброєння всіх угруповань і переходу до мирного врегулювання ситуації. Східноафриканський союз анонсував терміновий саміт, у кулуарах якого може бути обговорено створення миротворчої місії. Правляча у Південно-Африканській республіці партія "Африканський національний конгрес" натомість відмовилася виводити свою місію SАNDF з Конго. А деякі російські експерти прямо говорять - без втручання колишнього ПВК "Вагнер", а тепер - "Африканського корпусу" - не обійтися. І це не фантастика: у Малі "вагнерівці" воюють із туарегами на боці військового уряду, котрий захопив владу у 2023 році. Не так відкрито діють вони у Нігері, де також змінилася влада. В обох країнах були антизахідні мітинги. Франція під цим тиском була змушена вивести свій контингент з Нігеру. Те ж повторюється й у ДРК: мешканці столиці країни Кіншаси атакували представництво ООН, посольства Франції, Бельгії, США та Руанди та кількох африканських країн. Вони закликають Росію втрутитися і навести лад на сході країни. Чим багатий - тим не радий Найцікавіше те, що і в Конго, і в Нігері, і в Малі, де діє "Африканський корпус", заворушення спалахували у регіонах, що багаті на корисні копалини. Переважно, це нафта, алмази, мідь, смарагди, золото, газ. Через антиросійські санкції заборонено купувати у РФ алмази, яких там видобувається багато. Але можна взяти під контроль населений пункт із копанкою і легально торгувати нігерійськими. Або нафтою, видаючи її за конголезьку. Або постачати мідь, потрібну для виготовлення зброї, - до РФ. Провінція Північне Ківу багата на поклади золота, алмазів, кобальту, міді та вольфраму. Також там видобувають колтан (твердий розчин колумбіту з танталітом), котрий використовується у виробництві електронних конденсаторів для смартфонів та інших гаджетів. Контрабанда у регіоні, де частина населених пунктів постійно переходить від одного угруповання до іншого, є звичною. Якщо додати, що більшість родовищ віддані у концесію великим китайським компаніям, залучення росіян може бути вірогідним сценарієм. Реальною є і перспектива нової пандемії через загрозу витоку із лабораторії Національного біомедичного науково-дослідного інституту ДРК, що розташований у Гома, вірусів небезпечних хвороб, наприклад, лихоманки Ебола. Регіональний директор Міжнародного комітету Червоного хреста Патрік Юсеф висловив "глибоку стурбованість", оскільки не має достовірної інформації про ситуацію у цій та інших біолабораторіях на території провінції. Сила міжнародного тиску Станом на зараз ДРК де-факто розірвала дипломатичні відносини з Руандою. Хоча зіткнення між двома державами на рівні угруповань є регулярними, у нинішніх нестабільних умовах це може бути початком прямого військового конфлікту, - припускає кандидат політичних наук і експерт Центру дослідження Африки Юрій Олійник. На його думку, маючи занадто слабку армію, у Конго розраховують на міжнародний тиск на Руанду, котрий уже розпочали ООН і США. "Але без військової підтримки нині це лише слова. Тому великий ризик, що слабкий уряд ДР Конго для укріплення своїх позицій звернеться по допомогу до Росії, особливо з огляду на сильні позиції Китаю в столиці Конго - Кіншасі", - припускає він. "Золотий вік" плюс війни Привертає увагу, що території двох держав не зіставні: у ДР Конго значно більші площа і населення, ніж у Руанди. Натомість сусідка має найпотужнішу армію на континенті. Руанду навіть називають "африканським Ізраїлем". За останніми повідомленнями, регулярна армія ДРК таки перетнула кордон Руанди й увійшла до міста Гісеньї. Якщо конфлікт набуде ознак масштабної війни, це буде удар не лише по стабільності на Африканському континенті, але й по амбіціях нового президента Дональда Трампа, котрий пообіцяв - "жодних нових воєн!". Тож події в Північному Ківу, якщо туди втрутиться Росія, стануть інструментом тиску Кремля на Вашингтон, у тому числі й щодо війни в Україні.

Національна асоціація оборонної промисловості України (NАUDІ) звернулася до президента України із закликом втрутитися для відновлення роботи Агенції оборонних закупівель. "Попри виділення Міністерством фінансів ще 3 січня 2025 року 19 млрд грн на закупівлю озброєння та боєприпасів, Агенція досі не профінансувала жодного контракту. Це ставить під загрозу своєчасне постачання критично важливих боєприпасів і техніки для Сил оборони України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бундестаг не зміг проголосувати за військову допомогу Україні - ЗМІ Така ситуація вже почала впливати на оборонну промисловість: понад 80 підприємств ОПК, що торік забезпечили більше 30% потреб армії, не можуть отримати оплату за виконані замовлення та укладати нові контракти. Останні події, пов'язані з керівництвом ДП "АОЗ", фактично паралізували роботу агенції, що загрожує зривом постачання озброєння щонайменше на два місяці", - йдеться в зверненні. NАUDІ закликала Володимира Зеленського вжити невідкладних заходів для нормалізації роботи "Агенції оборонних закупівель" та гарантувати стабільне фінансування контрактів. 22 січня Наглядова рада АОЗ погодила продовження контракту з діючої керівницею АОЗ Мариною Безруковою, але Міністерство оборони не погодило новий контракт. Також Міноборони відкликало з Наглядової ради двох представників держави - голову ради Юрія Джигира та волонтера Тараса Чмута. Міністр оборони Рустем Умєров також назвав нового голову Агенції - керівника Державного оператора тилу Арсена Жумаділова. 29 січня в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб оновили інформацію щодо керівника АОЗ. Директоркою знову вказано Безрукову.

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію "Європейська прихильність справедливому і міцному миру в Україні". "За" проголосували 86 делегатів ПАРЄ, проти не виступив ніхто, шестеро делегатів утрималися, передає "РБК-Україна". Резолюцію підтримали всі політичні групи ПАРЄ, крім "Об'єднаних європейських лівих". Низка європейських делегатів, серед яких лорд Річард Кін із Великої Британії, заявляли, що війна в Україні не може закінчитися просто припиненням вогню як таким. Україні мають надати серйозні гарантії безпеки. У резолюції вказано, що Росія продовжує свої зусилля з підриву міжнародного порядку, залучаючи Іран і Північну Корею. Саміт миру у Швейцарії там назвали "найзначнішою на сьогодні дипломатичною ініціативою, покликаною надихнути майбутній мирний процес". У документі підкреслюють, що "будь-які мирні переговори мають включати Україну і поважати її право самостійно визначати своє майбутнє". "ПАРЄ визнає, що для проведення стійких мирних переговорів необхідна позиція міцності та надійної обороноздатності ("мир через силу")", - йдеться в тексті резолюції. Захід закликають нарощувати надання Україні всілякої підтримки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ПАРЄ наголосили: мирний план щодо України неможливий без її участі У ПАРЄ заявили, що міцний мир можливий тільки тоді, коли Росія відмовиться від своїх імперіалістичних амбіцій і проведе деколонізацію. Режим Володимира Путіна назвали "тоталітарним". Європу та європейських партнерів закликали посилювати санкційний режим проти РФ. А саме: повністю заборонити імпорт російського газу, створити спеціальний трибунал для переслідування російського і білоруського керівництва за агресію проти України і перевести всі заморожені російські активи в спеціальний міжнародний фонд для подальшої виплати компенсацій Україні та всім постраждалим від російської агресії. Відхилили поправку із закликом до американської влади відновити фінансову підтримку України, зокрема по лінії USАІD. При цьому делегати підтримали поправку, яка визнає Китай "вирішальним фактором в агресивній війні Російської Федерації проти України" і закликає КНР "припинити надавати підтримку російській військовій машині". Президент США Дональд Трамп доручив спецпредставнику з питань України Кіту Келлогу протягом 100 днів завершити війну в Україні. Келлог відіграє ключову роль у мирних переговорах. Він має план припинення війни, але переговорний процес буде під чітким контролем Трампа.

Депутати Бундестагу не спромоглися дійти згоди в питанні фінансування додаткової підтримки Україні. Засідання після жвавих дебатів близько 00:30 засідання було закрите раніше запланованого часу, наступне обговорення було скасовано та перенесено на іншу дату. Про це повідомляє "Укрінформ". Вільна демократична партія винесла пропозицію на обговорення щодо виділення додаткових 3 млрд. Політсила вимагала негайного, до виборів, розгляду парламентом позапланового пакета допомоги нашій державі для фінансування терміново необхідних систем ППО для відбиття російських атак на Україну. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський звинуватив "весь світ" у тому, що росіяни змогли почати наступ на Харківщині Ухвалення рішення було також технічно неможливим, оскільки лише 320 членів парламенту взяли участь у голосуванні, тоді як для кворуму в Бундестазі необхідно щонайменше 367 голосів. За кілька годин до дебатів у пленарному залі в Бюджетному комітеті Бундестагу також обговорювалась ця пропозиція. Пізніше цього тижня в Бундестазі запланована ще одна дискусія щодо збройної допомоги Україні. Цього разу вона ініційована лівими, які будуть виступати проти будь-яких постачання. Президент Володимир Зеленський розповів, що звертався до Європи та США за допомогою в озброєнні та санкціях, коли Росія стягувала війська до українських кордонів. Йому нібито відповіли, що це станеться лише "якщо" Росія почне вторгнення.