Gazeta.ua

Інформація про відзначення ексначальника штабу 12-ї бригади спецпризначення "Азов" Богдана Кротевича орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня зникла з сайту Офісу президента через технічну помилку. У найкоротші терміни "неточності були виправлені", а оновлене подання на нагородження вже направлене до ОП для подальшого розгляду та прийняття відповідного рішення, повідомили у Національній гвардії України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вони все ще мають менталітет воюючих у Другій світовій війні" - Кротевич про командування З початку повномасштабного вторгнення Росії 12,5 тис. військовослужбовців НГУ були удостоєні державних нагород. Формування подання на нагородження кожного військовослужбовця чи військовослужбовиці проходить "з особливою відповідальністю", зазначили в відомстві. "Однак, на жаль, в процесі формування пакету документів можуть виникати окремі технічні помилки. Так трапилося в попередньому поданні на вже колишнього начальника штабу 12-ої бригади спеціального призначення "Азов" Богдана Кротевича", - йдеться у дописі. Колишній начальник штабу 12-ї бригади спецпризначення "Азов" Богдан Кротевич повідомив, що його прізвище зникло з президентського указу про вручення ордена Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Подання на нагороду зробив командир ще під час його служби. Процес був довгим і забюрократизованим, але через чотири місяці нагороду офіційно затвердили. Але вже наступного дня його прізвище зникло з того ж самого указу. Причина може критися в його відкритій позиції щодо зміни головнокомандувача. Інших пояснень немає, наголосив він.

Україна повинна забезпечувати свої виробничі потужності роботою коштом іноземних інвестицій. Усе озброєння, яке випускається, має йти на потреби Сил оборони. Про це заявив міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін під час брифінгу "Українська зброя 2024", передає Gаzеtа.uа. "Наше головне завдання - дати максимальне завантаження всім виробничим потужностям в Україні. Для цього уряд та країна загалом докладають титанічних зусиль. Ми проводимо безліч заходів і намагаємось залучити інвестиції саме в українське виробництво", - заявив міністр. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Браковані міни: міністр Сметанін підтвердив, що частина пострілів виявилась неналежної якості Сметанін повідомив, що за 2024 рік у внутрішнє виробництво вже спрямовано понад $500 млн. Також досягнуто домовленостей на понад $1,5 млрд. "Наша місія - використовувати іноземні інвестиції для завантаження локальних заводів і направляти всю продукцію до Сил безпеки та оборони", - наголосив міністр. Європейські країни вже покривають понад половину потреб України в боєприпасах, які, за оцінками президента Володимира Зеленського, складають 2 млн снарядів.

"Коаліція охочих" не змогла представити чітких планів, як саме працюватиме миротворча операція в Україні. У різних держав-членів різні думки, і обговорення все ще тривають, повідомила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кая Каллас, пише Тhе Теlеgrарh. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Європі сперечаються щодо введення військ, але обіцяють підтримувати Україну - ЗМІ Міністр оборони Великобританії Джон Гілі охарактеризував потенційні плани створення європейської миротворчої сили для контролю за припиненням вогню як "добре просунуті", але Європейський Союз не бере участі в цьому плануванні, зазначає видання. "Наше планування в рамках коаліції охочих реальне, ґрунтовне і просунуте, але Європейський Союз не бере участі в цьому плануванні", - заявив Гілі. В Україні може з'явитися так звана "коаліція охочих" після того, як повністю припиниться вогонь на фронті, заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. Нині тривають відповідні переговори. Шлях до дипломатичного завершення війни може відкрити саме повне припинення бойових дій. Передбачається, що союзницький контингент буде введений після укладення мирного договору, розміщений подалі від лінії розмежування, але з можливістю надати підтримку стратегічним районам. Але умови перебування контингенту залежатимуть від країни.

Відбулося вже двадцять сьоме засідання у форматі "Рамштайн", де Україна разом із партнерами обговорила нові кроки у сфері оборони. Після зустрічі було оголошено про додаткову військову допомогу та створення нової коаліції, передає Міністерство оборони. Зустріч відкрив президент Володимир Зеленський. У зверненні він подякував союзникам за підтримку та наголосив на терміновій потребі в системах Раtrіоt. "Сьогодні лише ці системи ППО можуть захистити українські міста від балістичних ракет, якими росіяни вбивають цивільних громадян та руйнують інфраструктуру та житлові дома", - наголосив Зеленський. Партнери, які приєдналися до обговорення, з моменту попереднього засідання вже оголосили про безпекову допомогу на понад $21 млрд. Участь у цьому взяли 51 держава. Оприлюднено нові пакети допомоги. Німеччина у 2025 році передасть чотири системи ППО ІRІS-Т та 300 ракет до них. Також планується передача 30 ракет до Раtrіоt, п'ятнадцяти танків Lеораrd-1, 25 бойових машин Маrdеr і ще 100 тис. артилерійських снарядів. Загальний обсяг допомоги від Німеччини до 2029 року сягне 11 млрд. Велика Британія виділить &роund;450 млн. Цей пакет містить сотні тисяч дронів, системи радіолокації та фінансування ремонту переданої техніки. Норвегія додала до цього ще &роund;100 млн, щоб підтримати британський пакет. У 2025 році Норвегія планує збільшити підтримку ще на 5 млрд. В межах окремої ініціативи виділяється ще мільярд, зокрема на ППО та боєприпаси. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Раtrіоt мають захищати життя: Зеленський показав нові фото війни і назвав пріоритет "Рамштайну" Бельгія заявила про свій внесок на 1 млрд. Данія оголосила двадцять п'ятий пакет підтримки загальною вартістю майже 900 млн. Литва готує виділення 20 млн на боєприпаси. Естонія невдовзі передасть десять тисяч артснарядів і сухі пайки. Нідерланди направлять 150 млн, щоб посилити українську систему протиповітряної оборони. Крім фінансової та технічної підтримки, було створено нову "коаліцію РЕБ". Ініціатором виступила Німеччина. "Це важливе рішення, яке відповідає вимогам часу та посилює наших воїнів на фронті. Спільно з партнерами ми будуємо сильну оборону України, яка наближає нашу перемогу та справедливий мир", - заявили в Міністерстві оборони.

Заяви китайського лідера знаменують появу глобального антитрампівського фронту. І, як завжди у китайській політиці, це є лише верхівкою айсберга. Що задумав Сі і чому заговорив про це тільки зараз, - розбиралася Gаzеtа.uа. 11 квітня до Пекіна прибув іспанський прем'єр Педро Санчес. На зустрічі з ним лідер КНР Сі Цзіньпін закликав Євросоюз до спільного протистояння "одностороннім залякуванням", якими він назвав поведінку США. Від Сі довго чекали реакції на тарифний тиск, але він мовчав. МЗС КНР реагувало на чергові підвищення мит різкими заявами. Дії Трампа називали "тарифним здирництвом". Це не означало, що Сі нічого не робить. За добу до "тарифної паузи" він скликав лідерів сусідніх країн на зустріч щоб сформулювати спільну відповідь США. Однак у китайських джерелах не було повідомлень про результати того саміту. Натомість з'явився анонс турне лідера Китаю 14-18 квітня по сусідах: у В'єтнам, Малайзію, Камбоджу. До них Сі Цзіньпін поїде не з порожніми руками його країна вже розпочала боротьбу. Час дій Після заяви про скорочення імпорту голівудських кінострічок Китай дістав 145% відсотків мит від Трампа. Соратники Дональда Трампа заговорили навіть про 400-500% мита на все китайське. І Пекін почав діяти. Відмова від голлівудських стрічок, з огляду на обсяг імпорту, є несуттєвою. А от 125% дзеркальні мита на всі американські товари - відчутні. Як і майже повне припинення закупівлі Китаєм американської нафти. На додачу, КНР подала другий позов до Всесвітньої торгової організації (ВТО). Гра у числа і слова Міністерство комерції КНР в офіційній заяві назвало тарифний тиск США "грою у цифри", оскільки розмір тарифів не має практичного економічного значення. "Призупинка США мит відносно низки партнерів не скасовує того факту, що Вашингтон шантажем прагне нажитися", - сказано у заяві відомства. Дупа Трампа і надра Пекіна "У тарифній війні не буде переможців, а йти проти світу - означає ізолювати себе. За останні 70 років розвиток Китаю завжди базувався на самостійності та наполегливій праці. Китай ніколи не покладався ні на чию прихильність і на боявся необґрунтованого утиску. Незалежно від того, як зміниться зовнішня обстановка, Китай збереже упевненість, самовладання і зосередиться на тому, щоб добре робити свою справу", - наголосив Сі. Власне, це і є суть пропозиції. Лідер КНР дає зрозуміти, що у ЄС є альтернатива: "цілувати у дупу" Дональда Трампа чи спробувати спільно відбитися разом з КНР. Сі Цзіньпін додав деталей: Китай і ЄС є найбільшими економіками світу і переконаними прибічниками економічної глобалізації та вільної торгівлі. Їх сукупний обсяг виробництва складає більш ніж третину світового обсягу, між ними склалися тісні економічні відносини. Спільно Китай та ЄС захистять економічну глобалізацію і міжнародну справедливість і правосуддя, правила і порядок. Порушення протоколу У Євросоюзі, схоже, готові розглянути пропозицію китайського лідера. За даними Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst, лідери ЄС планують у липні 2025 року відвідати Китай. Видання зауважує, що китайська сторона не підтвердила дату саміту, котрий може відбутися раніше. До КНР поїдуть президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Ради Європи Антоніу Кошта. Причому вони підуть назустріч Сі Цзіньпіну, оскільки один саміт високого рівня між Китаєм і ЄС відбувся у Пекіні, наступний, за протоколом, має пройти у Брюсселі. За даними ЗМІ, Сі категорично відмовився їхати до Бельгії. Але у даній ситуації не до протоколів. Заявам Сі Цзіньпіна на зустрічі з Педро Санчесом передувала телефонна розмова Урсули фон дер Ляєн з головою Держради (прем'єром) КНР Лі Цяном. Лі Цян, зокрема, повідомив співрозмовниці, що у КНР "є політичні інструменти для повної компенсації будь-яких негативних зовнішніх потрясінь", і підтвердив оптимізм щодо зростання другої економіки світу у 2025 році. Безпрограшна лотерея Китай у даному випадку грає у безпрограшну лотерею. Якщо лідери ЄС відмовлять, у Сі є Іспанія. Прем'єр країни Педро Санчес обережно зазначив: "Китай для нас є основоположним партнером, коли мова йде про протистояння надзвичайним викликам. Зміна клімату, глобальний розвиток, боротьба з нерівністю є ключовими питаннями для нас". Прямо про тарифи Трампа він навіть не заїкнувся, але і такі обтічні формули викликали лють у Вашингтоні. Міністр фінансів США Скотт Бессент порівняв спробу іспанської сторони (а заразом і ЄС) зблизитися з КНР (у торговому сенсі) із "перерізанням собі горлянки". Однак Педро Санчеса так надихнули перспективи, змальовані Сі Цзіньпіном у Пекіні, що він відповів: вірить в існування багатосторонньої торгівлі. заснованої на правилах. Ізоляціонізм чи ієрогліфи Іспанія може стати наочним прикладом користі від зближення європейської країни з Китаєм. Результати оцінюватиме керівництво ЄС. Мадрид від цього нічого не втрачає: тарифи Трампа поставлені для ЄС на паузу, 90 днів спливають якраз у липні. Отже, основний удар у торговій війні адміністрація чинного президента США планує на середину літа. До цього часу Дональд Трамп сподівається укласти угоди із якомога більшою кількістю країн. Зі свого боку, Китай також виявив зацікавлення в угодах, виходячи з розуміння, що на прямі переговори зі США варто виходити із сильних позицій. По суті, Пекін пропонує альтернативу ізоляціонізму і протекціонізму президента США. Але країни побоюються потрапити під "м'яку силу" китайської дипломатії, від якої складно звільнитися. Тому Євросоюз продовжує балансувати між США та КНР, намагаючись витиснути максимум і з російської війни в Україні, котру, до речі, Санчес і Сі теж обговорили. Не виключено, що влітку 2025 року Європа та Україна спробують дати вирішальний бій Росії. Китай залишиться спостерігачем, принаймні так Сі Цзіньпін прямо заявив Санчесу.

США в оновленому проєкті угоди щодо українських корисних копалин вимагають від Києва компенсувати всю допомогу, отриману після початку повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в документі не згадано жодних гарантій безпеки для України, на яких наполягає офіційний Київ. Про це повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. За умовами нової пропозиції, Україна повинна буде відраховувати половину прибутку з видобутку корисних копалин до інвестиційного фонду під контролем США. Йдеться про надходження з нафти, газу, важливих мінералів, а також пов'язаної інфраструктури - портів і трубопроводів. "Прибутки з фонду планують реінвестувати в українські проєкти з видобутку ресурсів. Проте незрозуміло, яка саме частка цих коштів буде спрямована на такі цілі", - зазначають журналісти. Поки Київ не відшкодує повну суму отриманої допомоги, включно з чотиривідсотковими річними, весь прибуток залишатиметься у фонді. Крім цього, США отримають переважне право на нові проєкти. Також матимуть вето на продаж українських ресурсів іншим країнам. Упродовж першого року дії угоди Україна не зможе пропонувати кращі умови для інших партнерів, ніж ті, що прописані для Сполучених Штатів. Контроль над фондом отримає американська державна структура - Міжнародна фінансова корпорація розвитку. Вона матиме більшість у правлінні - трьох представників, тоді як Україна - лише двох. Усі інвестиції з фонду будуть під наглядом саме цієї агенції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Схоже на довічні репарації - у Тhе Wаshіngtоn Роst розкритикували американську угоду щодо копалин 11 квітня до Вашингтона прибула українська делегація. Вона бере участь у новому раунді переговорів щодо цієї угоди. Делегацію очолює заступник міністра економіки з питань торгівлі Тарас Качка. Перемовини заплановані на два дні. Формат - технічний. Високопосадовців у них не залучають. "Це перша очна зустріч після того, як Білий дім надіслав переглянутий варіант документа. У ньому повернуто частину вимог, які раніше Україна категорично відхилила. Перемовини фактично починаються з нуля", - пише NYТ. Видання також нагадує, що Києву вже вдавалося послабити жорсткі вимоги Вашингтона. Певні домовленості були досягнуті, але переговори зірвалися через конфлікт між адміністрацією Дональда Трампа та президентом Володимиром Зеленським. Українські посадовці наразі розглядають нові умови як відправну точку для подальших дискусій. Міністр фінансів США Скотт Бессентвисловив сподівання, що угода між США та Україною щодо корисних копалин буде підписана найближчим часом. Угода створює економічне партнерство між США та Україною, що не обмежується лише фінансовими грантами, як це було раніше з програмою USАІD. Міністр фінансів підкреслив, що угода надасть можливість США та Україні працювати як рівні партнери, вкладаючи ресурси та технології в спільні проекти. Цей економічний підхід є альтернативою "хижим" китайським угодам, в яких країни не здатні повернути борги.

США в оновленому проєкті угоди щодо українських корисних копалин вимагають від Києва компенсувати всю допомогу, отриману після початку повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в документі не згадано жодних гарантій безпеки для України, на яких наполягає офіційний Київ. Про це повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. За умовами нової пропозиції, Україна повинна буде відраховувати половину прибутку з видобутку корисних копалин до інвестиційного фонду під контролем США. Йдеться про надходження з нафти, газу, важливих мінералів, а також пов'язаної інфраструктури - портів і трубопроводів. "Прибутки з фонду планують реінвестувати в українські проєкти з видобутку ресурсів. Проте незрозуміло, яка саме частка цих коштів буде спрямована на такі цілі", - зазначають журналісти. Поки Київ не відшкодує повну суму отриманої допомоги, включно з чотиривідсотковими річними, весь прибуток залишатиметься у фонді. Крім цього, США отримають переважне право на нові проєкти. Також матимуть вето на продаж українських ресурсів іншим країнам. Упродовж першого року дії угоди Україна не зможе пропонувати кращі умови для інших партнерів, ніж ті, що прописані для Сполучених Штатів. Контроль над фондом отримає американська державна структура - Міжнародна фінансова корпорація розвитку. Вона матиме більшість у правлінні - трьох представників, тоді як Україна - лише двох. Усі інвестиції з фонду будуть під наглядом саме цієї агенції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Схоже на довічні репарації - у Тhе Wаshіngtоn Роst розкритикували американську угоду щодо копалин 11 квітня до Вашингтона прибула українська делегація. Вона бере участь у новому раунді переговорів щодо цієї угоди. Делегацію очолює заступник міністра економіки з питань торгівлі Тарас Качка. Перемовини заплановані на два дні. Формат - технічний. Високопосадовців у них не залучають. "Це перша очна зустріч після того, як Білий дім надіслав переглянутий варіант документа. У ньому повернуто частину вимог, які раніше Україна категорично відхилила. Перемовини фактично починаються з нуля", - пише NYТ. Видання також нагадує, що Києву вже вдавалося послабити жорсткі вимоги Вашингтона. Певні домовленості були досягнуті, але переговори зірвалися через конфлікт між адміністрацією Дональда Трампа та президентом Володимиром Зеленським. Українські посадовці наразі розглядають нові умови як відправну точку для подальших дискусій. Міністр фінансів США Скотт Бессентвисловив сподівання, що угода між США та Україною щодо корисних копалин буде підписана найближчим часом. Угода створює економічне партнерство між США та Україною, що не обмежується лише фінансовими грантами, як це було раніше з програмою USАІD. Міністр фінансів підкреслив, що угода надасть можливість США та Україні працювати як рівні партнери, вкладаючи ресурси та технології в спільні проекти. Цей економічний підхід є альтернативою "хижим" китайським угодам, в яких країни не здатні повернути борги.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не просто просить, а готова купити у Сполучених Штатів додаткові системи протиповітряної оборони. Джерела для купівлі він не назвав. У вечірньому зверненні керівник держави виступив з ініціативою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ракети для Раtrіоt та системи ППО ІRІS-Т: Німеччина оголосила новий пакет допомоги Україні За словами президента, ППО це перший пріоритет і подякував партнерам, які уже допомагають Україні. "Ми говорили про це з президентом Сполучених Штатів Америки, з президентом Трампом: Україна не просто просить ми готові купити відповідні додаткові системи (ППО - ред.). І саме сильна зброя єдине, чому можна довіряти захист життя, маючи такого сусіда, як Росія", - заявив він. Політик наголосив на тому, що потрібно захисти людей від обстрілів. "Сьогодні саме звідси, із Кривого Рогу, звернувся до учасників "Рамштайну" засідання в Брюсселі. Головне для нас це протиповітряна оборона, додаткові системи ППО, ракети до них. Щоб захищати життя людей, захищати наші міста. Дуже розраховуємо на рішення партнерів потрібні системи, вони є у світі, і потрібне політичне рішення, щоб ППО працювала, працювала тут, в Україні", - зазначив президент. Перед цим Зеленський, звертаючись до учасників засідання Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі, закликав посилити нашу країну десятьма додатковими системами Раtrіоt. "Ми дійсно потребуємо цього. Десять систем Раtrіоt вільний світ їх має. Зараз потрібні політичні рішення, щоб змусити їх працювати на користь миру. Нам потрібен цей результат", заявив він. Учасники "Рамштайну" 11 квітня оголосили про надання Україні рекордної військової підтримки. Під час сьогоднішнього засідання Контактної групи з питань оборони України оголошено підтримку Києву у розмірі більше ніж 21 млрд ($23.85 млрд).

Воєнний стан та мобілізацію після 8 травня в Україні можуть продовжити. Це рішення саме депутати Верховної Ради, ймовірно, підтримають на тлі триваючої агресії з боку Росії. Подробиці повідомив парламенту Руслан Стефанчук в інтерв'ю Rеutеrs. Він висловив впевненість, що воєнний стан продовжать до його закінчення 9 травня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Відтерміновувати не будуть": Зеленський анонсував вибори після скасування воєнного стану "Мені здається, що український парламент підтримає в черговий раз і продовження воєнного стану, і продовження мобілізації в Україні, тому що війна не завершена, війна триває", - сказав спікер Верховної Ради. Стефанчук додав, що налаштований підтримувати демократію, навіть якщо Сполучені Штати та Росія тиснуть на Київ, щоб провести вибори на посаду президента. Він також наголосив на практичній і юридичній неправдоподібності проведення вільних і чесних виборів у країні, яка є частково окупованою та все ще піддається постійним атакам з боку Росії. За його словами, підготовка до майбутніх виборів почалася, але знаходиться на дуже ранній стадії. Президент Володимир Зеленський нібито доручив своїй команді готувати вибори після завершення бойових дій. За інформацією ЗМІ, він провів нараду, де поставив завдання підготувати голосування після припинення вогню.

Контрнаступ ЗСУ влітку 2023 року, який мав стати переломним етапом у війні, не виправдав очікувань через низку стратегічних, логістичних і комунікаційних проблем. Як повідомляє Тhе Тіmеs, серед основних причин провалу - запізнілий початок операції, розбіжності між союзниками, недооцінка противника та складність сучасного поля бою. Спочатку планувалося, що контрнаступ розпочнеться ще навесні, до кінця березня, одразу після отримання Україною необхідної західної зброї. Однак постачання затягувались, і бойові дії перенесли аж на червень. Ця затримка дозволила російським військам укріпити оборону, встановити мінні поля і побудувати ефективні лінії захисту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Контрнаступ влітку 2023 року був приречений - Зеленський У статті йдеться, що Британія закликала Київ не зволікати і розпочати наступ, навіть маючи обмежені ресурси. "Ви вже маєте достатньо техніки, просто дійте",- наголошували британські військові. Однак українське командування чекало на повне укомплектування, що, на думку союзників, вартувало ініціативи. Крім того, США і Великобританія рекомендували зосередити зусилля на одному напрямку - Запорізькому, щоб сконцентрувати ударну міць і пробити оборону ворога. Проте за ініціативою генерала Олександра Сирського частину сил відправили на Донбас, що розпорошило ресурси і зменшило ефективність операції. Це викликало критику з боку американського командування. Союзники також були розчаровані повільним просуванням ЗСУ. Замість швидких проривів українські війська рухалися буквально сотнями метрів, а не кілометрами. На цьому тлі зросла напруга між українськими та американськими генералами. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний пояснював труднощі тим, що більшість солдатів - не молоді новобранці, а чоловіки віком 30-40 років із мінімальним досвідом. До того ж союзники, за словами українських військових, недооцінили складність російських укріплень, зокрема щільне мінування територій та активне використання дронів, які одразу знищували саперів. У результаті непорозумінь між Києвом і Вашингтоном роль посередника довелося виконувати Британії. Саме британське військове керівництво намагалося знизити напругу між партнерами й координувати дії сторін. Україна має план нового контрнаступу, але для його реалізації потрібна сучасна зброя. Зокрема зі США. Про це сказав президент України Володимир Зеленський. Він зауважив, що Україна може перемогти армію Путіна тільки сучасною зброєю.