Gazeta.ua

Збагачувати словник української мови можна щодня по кілька слів. Особливо, якщо йдеться про рідковживані слова, які трохи призабули або не знають їхнє значення. Мовознавець Олександр Авраменко розказує про декілька, які позначають різні дії. Це колоритні слова "цмулити", "гайнувати" та "шаріти". Цмулити з насолодою пити або смоктати. Гайнувати витрачати марно, розтринькувати. Шаріти ставати, робитися червоним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Болтать" и "разойтись": добірка слів, яка свідчить про бідність російської мови і багатство української "Зберігайте ці слова і збагачуйте ними мову. Це скарб, який передали нам наші предки", - зазначив філолог. Усі, хто має телефон, завжди скаже "треба подзвонити" чи "зателефонувати". Але одне з цих слів невірне. Друзям ми телефонуємо. Можна сказати і "дзвонимо". Але основне значення слова "дзвонити" викликати звуки, ударяючи в дзвін. Мовознавець сказав, як правильно.

Кабінет міністрів України схвалив перехід кримськотатарської мови на латинську абетку. Це рішення офіційно затвердили 4 квітня 2025 року. У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим заявили, що цей крок спрямований на збереження мовної ідентичності кримських татар. Уряд підтримав ініціативу Державної служби з етнополітики та свободи совісті щодо впровадження нового правопису. Робота над документом тривала з 2023 року. Вона проводилася на основі алфавіту, який ухвалили ще у вересні 2021 року. Правопис базується на латинській графіці й поєднує сучасні мовні стандарти з історичними традиціями кримськотатарської мови. До розробки долучились провідні фахівці, зокрема представники Міністерства освіти і науки, Інституту мовознавства імені Потебні, Київського університету імені Шевченка, а також Меджлісу кримськотатарського народу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд затвердив перехід кримськотатарської мови на латинський алфавіт Нові правила охоплюють всі сфери використання мови. Вони стосуються освіти, медіа, літератури й географічних назв. Державним органам, включно з місцевими та військовими адміністраціями, рекомендовано користуватися саме цим правописом, навіть на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя. "Розроблення правопису кримськотатарської мови є складовою частиною виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, яка координується Національною комісією з питань кримськотатарської мови", - зазначили у представництві. Там також додали, що це рішення має глибоке символічне та практичне значення. Воно не лише закріплює мовні права кримських татар, а й сприяє культурному діалогу в багатонаціональній Україні. У представництві нагадали, що перехід на латинку розпочався після здобуття Україною незалежності. Тепер цей процес офіційно завершено. 2 березня 2021 року президентВолодимир Зеленськийдоручив уряду за шість місяців розробити й затвердитистратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Стратегія передбачає перехід кримськотатарської на латиницю. Це питання раніше порушував Меджліс кримськотатарського народу.

Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. "Це помилкове мовне кліше. Річ у тім що це калька з російської "оставлять кого-либо в покое". Є цьому виразу правильний відповідник. Українською правильно казати "дайте мені спокій". А залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця. Це теж стійкі сполуки слів", - зазначив Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Оптом" і в "розницю": як назавжди позбутись росіянізмів Насамкінець мовознавець порадив дбати про чистоту української мови. Дуже важко викреслити з лексикону слова, якщо роками їх вживати. Особливо, якщо це стосується суржику. Часто вживане слово "оточуючий", наприклад, "оточуюче середовище" або "оточуючі люди", є штучним утворенням у нашій мові. В арсеналі української мови є кілька милозвучних варіантів, якими можна замінити вислів "оточуюче середовище". Це довкілля, навколишнє середовище, довколишній світ.

Вислів "по щелчку" у російській мові означає швидку, миттєву дію або реакцію. В українській мові існує кілька відповідників, залежно від контексту, тому не варто використовувати русизми. "Миттєво", "одним рухом", "враз" або "клац - і готово" - який варіант обрати, щоб звучало природно, розповіла тренерка з усного мовлення Вікторія Хмельницька. Як замінити вираз "по щелчку" "В українській мові немає слова "щелчок", а характерний звук пальців називається "клацання" - клацнути пальцями чи клацнути вимикачем", - каже Хмельницька. Ще "щелчок" можна перекласти як "щиголь" чи "щиглик", яке рівноцінне російському "щелбан". Сам вислів "по щелчку" означає - зробити щось дуже швидко - негайно, миттєво, "на вже". А українськими відповідниками будуть вислови: "зробити на раз два"; "раз два - і кінець"; "не встигнеш і оком моргнути"; "раз два - і готово". А якщо завдання виконати швидко без зайвих зусиль, можна сказати: "Раз плюнути!", "Завиграшки", "Однією лівою!", "Запросто!". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "А от я у твоєму віці..." - як відповідати на фрази, які лише дратують А ще можна вжити й кумедні варіанти, щоб пришвидшити когось: "Як Сіркові муху з'їсти"; "Метнутися кабанчиком"; "Пурхнути метеликом". Бувають моменти, які важко описати одним словом, але в інших мовах для них уже є влучні терміни. Вони можуть розширити ваше уявлення про емоції та явища, що оточують нас щодня. Пʼять цікавих слів з інших мов, які описують знайомі нам ситуації, але не мають точних відповідників в українській мові.

Є фрази, які не несуть користі, а лише викликають роздратування. Вони звучать начебто буденно, але насправді можуть зіпсувати настрій, загострити конфлікт або створити напружену атмосферу. Ці фрази лише дратують і нічого не змінюють. Краще їх уникати й давати співрозмовнику зрозуміти, що вони зайві, каже тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Непрохані поради та незручні коментарі від знайомих, родичів чи випадкових людей викликають роздратування та дискомфорт. Адже чомусь вважають, що мають право втручатись у чуже життя і давати поради, про які ніхто не просив", - пояснює експерт. Тож які фрази краще викреслити зі свого лексикону, щоб уникнути непорозумінь та непотрібних сварок. Фраза №1: "А от у мій час такого не було&hеllір;" Як можна відповісти: "У ваш час ще й вай-фаю не було, але ж якось живете...". Фраза №2: "А от у нас тебе за таке вже давно б!&hеllір;" Як можна відповісти: "Ви це мені чи собі для мотивації?". Фраза №3: "Якби я опинився в такій ситуації, я б, знаєш, що зробив!" Як можна відповісти: "Ви завжди такий геній чи тільки розповідаєте, що зробили б?". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія цих слів не така проста: що насправді означають популярні "капєц" та "піпець" Фраза №4: "Коли тобі буде стільки років, скільки мені, тоді й розумітимеш&hеllір;" Як можна відповісти: "Тобто мені треба просто почекати...". Фраза №5: "А от мій дід (батько/колишній/друг/брат/сват - диявол) у твоєму віці вже&hеllір;". Як можна відповісти: "Тобто мені треба жити життя твого діда?". У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Декілька висловів з радянських часів досі впливають на наше життя. І часто ми цього навіть не помічаємо. Ці фрази пригнічували ініціативу, змушували людей замовкати і "не висовуватись", пояснює на своїй сторінці в Іnstаgrаm тренер з ораторської майстерності Ольга Мацьопа. "Фрази, які з'явилися під час СРСР, впливали на мільйони людей і змінювали цілі покоління", - каже Ольга Мацьопа. Чотири фрази, які вбивають впевненість у собі "Ти що, найрозумніший?" - придушення креативності. Одна з найпопулярніших фраз того часу. Вона використовувалась як спосіб пригнічення людини. Особливо часто таку фразу використовували вчителі у школі. "Сиди тихо, не висовуйся!" - страх виділятися. Це ще одна улюблена фраза радянської системи. бути лідером не можна. Краще бути таким, як всі. "Мовчи, це не твоє діло!" - знецінення власної думки. Ця фраза зруйнувала у людей того часу можливість правильно вибудовувати діалоги. Навчила боятися власного голосу. "У нас так не прийнято" - блокування будь-яких змін. Цю фразу ви могли б чути на роботі чи вдома. Все нове завжди відхилялося. Розвиватися неможливо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Розчепірка, сракопад, штрикалка": для чого російська пропаганда вигадувала слова і приписувала їх українській мові Якщо досі використовуєте такі фрази, час руйнувати шаблони радянської комунікації, змінювати підхід і підтримувати один одного, наголосила Ольга Мацьопа. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.

Ми часто використовуємо деякі слова, які яскраво передають наші емоції. Але чи доречно їх вживати в тому чи іншому випадку. "Капєц" і "піпець" - що ви кажете насправді, пояснює тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. "Всі їх використовують, але мало хто замислюється над їхнім значенням. А дарма. Бо історія цих слів - не така проста, як здається", - каже Мацьопа. "Капєц" - це не просто емоційне вигукання, а слово, що походить, наймовірніше, від "мордорії". У них є слово капут, що означає загибель або кінець. Найчастіше це слово використовуємо, коли щось відбулось погане. Таке, як нам подобається. "Піпець" - здається жартівливим, але насправді його коріння сягає глибше, ніж ви думаєте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха - п'ять українських колоритних слів, які ви не знали Говоримо тоді, коли щось відбувається не за нашим планом. "Піпець" є похідним від слова піп, тобто священик. Але в деяких випадках мало негативний відтінок. Означало смерть або злидні. То ж в сьогоденні слово "піпець" використовується в ситуаціях катастрофічних. Але на офіційному рівні такі слова неприпустимі. Краще сказати, "я розчарована цими подіями". У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Коли дякують за добру справу, завжди потрібно і хочеться відповісти. Як саме правильно "будь ласка" чи "прОшу", розповів мовознавець Олександр Авраменко. "ПрОшу - це етикетна формула, те ж саме, що і будь ласка. До речі, словом прОшу краще відповідати на подяку, коли ваша послуга була незначною, адже прОшу звучить скромніше, ніж будь ласка", - зазначає Авраменко. Мовознавець пояснив, що слова "прОшу" та "будь ласка" є еквівалентними у вживанні, або, іншими словами, можуть використовуватись в мовленні як синоніми. Однак, кожне з цих слів має свою відмінність від іншого. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доброго дня!" чи "Добрий день" - філологиня пояснила, як правильно і чому вислів хочуть розтоптати Більше того, мовознавець пояснив, що слід уникати плутанини між словами "прОшу" та "прошУ", оскільки зміна наголосу також змінює їхнє значення. "ПрошУ вживаємо тоді, коли висловлюємо прохання, спонукаємо до дії. Наприклад, прошУ говорити тихіше, прошУ читати", - зазначив Авраменко. Пам'ятаємо, що "будь ласка" правильно пишеться - окремо. Неправильне написання цього словосполучення є дуже поширеною помилкою в сучасному письмі. Між словами "дякую" та "спасибі" є різниця. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив поставити крапку у правильності висловлення вдячності. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе у наших пам'ятках з ХVІ століття. Слово "дякую" ширше використовується як етикетна форма висловлення подяки.

Українська мова багата на унікальні слова, які давно вийшли з ужитку або знайомі лише в окремих регіонах. Деякі з них звучать кумедно, але вони додають колориту нашій мові. Наприклад, чи кажуть у вашому регіоні мантелепа чи мандрьоха. Якщо ні, то, скоріше за все, значення цих слів ви не знаєте. П'ять українських слів, які ви точно не знаєте, назвав тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Ви точно не зможете правильно пояснити ці слова. А якщо зможете - у вас справді багатий словниковий запас", - каже Павло Мацьопа. Мантелепа. Звучить смішно, але значення ви точно не знаєте. Це людина, яка ходить у брудному одязі або має неохайний вигляд. А ще це слово означає незграба, яка спромоглася перечепитися навіть об рівну підлогу. Таке слово можна почути на Волині. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують Шпакуватий - людина, в якої вже є сивина. А ще шпакуватими бувають коні. Це означає, що вони темно-сірі або попелясті. Теренкур. Це не місце,де росте терен. Це спеціальні маршрути для лікувальної ходьби, дозовані за відстанню, часом і кутом підйому. Піші сходження. Метод санаторно-курортного лікування. Мандрьоха. Це або волоцюга, або обходисвіт, або розпусна жінка. Ґанж. Синонім до слів вада, недолік, дефект. Наприклад: "Тварина без жодного ґанжу". Так кажуть на Поділлі. У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Інколи українці можуть помилитись, коли пишуть чи говорять прикметник "цікавий" чи "цікавим". Мовознавець Олександр Авраменко відповів, який варіант слід обрати, якщо хочеться описати враження від перегляду фільму. "Запам'ятайте, якщо слово позначає незмінну властивість, то потрібний називний відмінок: хто/що/який? Наприклад: "Фільм був цікавий". Але якщо ми позначаємо несталу властивість, не постійну ознаку, треба вживати орудний відмінок: ким/чим/яким? Наприклад: "Спочатку фільму був цікавим, а потім глядачі почали втрачати до нього інтерес"", - акцентував Авраменко. Отже, значення постійності передаємо називним відмінком: "Він був хто? Талановитий художник!". А значення тимчасовості орудним відмінком. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Немає" чи "не має": мовний лайфхак, який допоможе розібратись за секунди "Зранку брат був яким? Зажуреним. А під вечір уже у доброму гуморі", - пояснив мовознавець. Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.