Gazeta.ua

У повсякденній мові нерідко автоматично говоримо слова й вислови, які прийшли з російської, хоча в українській для них є свої влучні та колоритні відповідники.
Наприклад, "щепетильне питання", "куліси", "безукоризнено" можна замінити красивими нашими словами і звучання буде точним та природним.
На каналі "Розумій і кажи" зібрали добірку слів, якя українською звучать природніше.
Як це сказати українською
Щепетильний вопрос - це дражливе або делікатне питання.
Куліси - українською лаштунки. Відповідно, за кулісами - це за лаштунками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видимо-невидимо: девʼять варіантів, як красиво сказати українською
Безукоризнено - бездоганно. Також можна сказати бездоганність.
Приспічило - прикортіло, закортіло, забагнуло. Наприклад: Щось мені прикортіло до туалету.
Жаркоє - українською печеня.
Ми в расчьотє - ми поквиталися, розрахувалися, ми квити.
Копчік - правильно українською - куприк.

Українська мова багата на колоритні слова, якими колись старше покоління людей описувало осінь.
Багато таких слів вже забули, не пам'ятають, а молодь взагалі не знає їхнє значення. Збагатити своє мовлення і здивувати співрозмовників можна саме цими словами.

В українській лайці особливе місце посідають прокльони. Вони влучні, образні й часом настільки вигадливі, що сучасним лайливим словам до них далеко.
Наші предки вміли висловити обурення так, щоб співрозмовник точно зрозумів: жарти скінчилися.
На каналі Розумій і кажи зібрали добірку колоритних українських прокльонів, деякі з яких сьогодні звучать навіть кумедно.
А бодай тебе чорти вхопили…
А щоб твоєю мордою просо молотили!
А щоб у тебе пір'я в роті поросло!
А щоб тобі повилазило… (кажуть, коли хтось нічого не бачить або вдає, що не бачить)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська лайка: добірка найколоритнішої й чому в її основі - дупа та біля дупи
А най тебе качка копне!
А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
А щоб тебе чорти в пеклі смажили…
А щоб ти всрався, як маленький був…

Популярний серед українців напівпристойний вигук "Блін!" можна замінити іншими словами. Мовознавець Олександр Авраменко запропонував замість цього російського вислову казати власне українські слова - дідько, трясця, чорт, грець, до біса.

А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…

Українська мова має безліч влучних, милозвучних і самобутніх слів, які здатні зробити наше мовлення багатшим. Та в повсякденній розмові ми нерідко автоматично вживаємо суржики або кальки, навіть не помічаючи цього.
"Вникати", "сумбур", "канєшно", "типу", "нанести удар" - знайомі кожному слова й вислови, але українською їх можна сказати значно точніше та красивіше.
На каналі Розумій і кажи зібрали добірку вдалих відповідників, які допоможуть поступово позбуватися суржику та зробити своє мовлення природнішим та багатшим.
Вникати - вдаватися в щось, заглиблюватися, влазити.
Сумбур (в голові) - каша у голові.
Яскраво виражений - чітко виражений.
Витоки - корені або джерело чогось.
Канєшно - звісно, авжеж, аякже.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три українські слова, які помилково вважають суржиком
Типу - взагалі треба повністю викорінити це слово з мови:
Типу того - на кшталт того, на зразок того, подібно до того, цейво, тойво, отово.
Він поводиться типу як якийсь супергерой → неначе, нібито, буцімто, ніби як супергерой.
Типу вона не така, як ми → мовляв, буцім, буцімто вона не така, як ми.
Нанести удар - завдати удару.

Українська мова має десятки яскравих, влучних і колоритних слів, якими легко замінити нав'язаний російський сленг.
Замість грубих кальок і чужих висловів, варто частіше згадувати питомі українські слова, що звучать дотепно та по-справжньому красиво. Бо "ліньки", "мотлох" чи "халепа" не лише милозвучніші - вони ще й допомагають очищати наше мовлення від усього чужого й непотрібного.

Є слова, які звучать вишукано й трохи загадково, хоча насправді описують цілком звичні речі.
Одне з них - дезабільє. Звідки походить це слово, що воно означає та як правильно вживати його в українській мові, розповіли на каналі Розумій і кажи.
Дезабільє - легкий, домашній, трохи недбалий одяг. Уявімо: ви щойно підвелися з ліжка у старій футболці або трусах, ліфчику чи халатику накинутому абияк, ще й не зав'язаному. Оце й є дезабільє.
Сам термін прийшов із французької dеshаbіllé, що буквально означає "роздягнений".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Десять влучних слів, якими легко замінити довгі фрази
Приклад вживання:
Марта помічала, що Давид Семенович якось занадто часто з'являється на кухні саме тоді, коли вона, у добрячому дезабільє, займалася ранковим умиванням.
На картині "Насіння розпусти" зображена молода вродлива дівчина в дезабільє, що лежала на розкішній кушетці з книжкою в руках.

Суржик так міцно вкорінився в нашій мові, що навіть не помічаємо, як використовуємо його у щоденному спілкуванні. Але в українській мові є власні влучні, соковиті й дуже колоритні відповідники суржику, завдяки яким ваше мовлення стане багатшим.
Ось добірка поширених висловів серед українців, які українською звучать цікавіше та колоритніше.

Українська мова має дивовижну здатність висловлювати цілу думку лише одним влучним словом. Замість довгих фраз можна використати короткі й милозвучні відповідники
На каналі Розумій і кажи опублікували добірку слів, які зроблять мовлення ще багатшим, природнішим і виразнішим.
Як сказати про все одним словом
У поспіху - наспіх, нашвидкуруч, поспіхом.
У черговий раз - укотре.
Погана погода - негода. Наприклад: сьогодні така негода, тож гуляти підемо завтра.
У тому числі - зокрема.
Погода стала ясною - випогоджується. Це коли погода змінюється на краще: стає ясною, сонячною, приємною. Коли після дощу, вітру та іншої негоди нарешті визирає сонце й усе навколо світлішає та теплішає.
Приклад вживання: В пізнє снідання на сході випогодилось, блиснуло сонце.
Мряка вщухала, довкола випогоджувалося, заблакитнів обрій.
Затихає, мабуть, випогодиться... Здається, вітер повернув.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Позбуваємося суржику: шість слів, які українською звучать красивіше
На догоду - навдогідь.
У першу чергу - передусім, насамперед.
Дуже хочеться - кортить.
На завершення - насамкінець.

Українська мова має десятки яскравих, влучних і колоритних слів, якими легко замінити нав'язаний російський сленг.
Замість грубих кальок і чужих висловів, варто частіше згадувати питомі українські слова, що звучать дотепно та по-справжньому красиво. Бо "ліньки", "мотлох" чи "халепа" не лише милозвучніші - вони ще й допомагають очищати наше мовлення від усього чужого й непотрібного.

Українська мова значно багатша, ніж здається на перший погляд.
Деякі слова, які сьогодні помилково називають суржиком, а насправді мають давню історію та зустрічаються у творах українських класиків.
На каналі Розумій і кажи опублікували добірку слів, які до суржику не мають ніякого відношення.
Просьба
Ні, це слово - не суржик. Його можна знайти у творах класиків української літератури:
"Ні просьби, ні грозьби не чує…" (М. Вовчок)
Це слово, як і низка інших, прийшло в українську мову зі старослов'янської та зберегло свій первісний вигляд протягом століть. Подібні архаїзми є в нашій мові і їх не варто цуратися.
Проте є одне "але" здебільшого архаїзми на кшталт "просьба" й інші мають урочисте або ж іронічне забарвлення.
Звісно, у сучасній розмовній мові доречніше використовувати прохання, і саме так я зазвичай і роблю. Але в певному контексті - для стилістичного ефекту, урочистості чи легкої насмішки - просьба цілком піде.
Везе тобі
Знов таки деякі несповнені розумом люди навіщось борються з цією сполукою, але в ній також немає нічого погано.
Вислів везе тобі - це синонім до "щастить тобі", і він також трапляється у творах класиків:
"Не везе, брат, мені, ні в чому на світі не везе!" (Панас Мирний)
Але якщо вам не подобається, то вживайте "щастить тобі" або "таланить тобі".
Болільник
Це теж українське слово, утворене від боліти - тобто страждати, переживати, уболівати. Цілком логічно, що той, хто боліє за когось чи щось - це болільник.
Так, у мові закріпилося й слово вболівальник, але й болільник - не менш природне й правильне. Проте чогось на нього повісили клеймо "суржик".

Українська мова має десятки яскравих, влучних і колоритних слів, якими легко замінити нав'язаний російський сленг.
Замість грубих кальок і чужих висловів, варто частіше згадувати питомі українські слова, що звучать дотепно та по-справжньому красиво. Бо "ліньки", "мотлох" чи "халепа" не лише милозвучніші - вони ще й допомагають очищати наше мовлення від усього чужого й непотрібного.

Українська мова багата на яскраві, дотепні та образні вислови, які можуть зробити наше мовлення значно цікавішим.
Фразеологізми допомагають кількома словами передати цілу ситуацію, емоцію чи думку.
На каналі "Розумій і кажи" зібрали добірку колоритних українських фразеологізмів, які варто знати та частіше використовувати у повсякденному спілкуванні.
Українські фразеологізми
Купило-притупило - уживається, коли у вас зовсім немає грошей.
Приклад
Прикладаю картку до термінала, а воно мені - купило-притупило: коштів на рахунку нема.
Йти по вістрі - діяти ризиковано, наражаючись на небезпеку.
Приклад
Денис - хлопець надійний, але якщо в ньому прокинуться батьківські інстинкти, це буде ходіння по вістрі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як красиво змусити когось замовкнути: десять фраз
По всіх усюдах - звідусіль, з усіх боків, усюди.
Приклад
По всіх усюдах тільки й чую цю пісню аnхіеty! Вона мене аж вкурвлює.
Йти як по писаному - іти за планом, без жодних перешкод; усе відбувається гладко.
Приклад: Грають, вражі діти, як по писаному - злагоджено й бездоганно.
І в думці собі не кладучи - навіть не підозрюючи, не здогадуючись про щось.
Приклад
Вона продовжувала йому усміхатись, і в думці собі не кладучи, що він давно все зрозумів.
І стіни мають вуха - кажуть, коли слід говорити обережно, бо можуть підслухати.
Приклад
Тихіше, будь ласка, тут і стіни мають вуха.

Українська мова має десятки яскравих, влучних і колоритних слів, якими легко замінити нав'язаний російський сленг.
Замість грубих кальок і чужих висловів, варто частіше згадувати питомі українські слова, що звучать дотепно та по-справжньому красиво. Бо "ліньки", "мотлох" чи "халепа" не лише милозвучніші - вони ще й допомагають очищати наше мовлення від усього чужого й непотрібного.

Українська мова багата на тонкощі, і часом навіть у звичних словах ми припускаємося помилок, вживаючи їх не в тому роді. Замість того, щоб спиратися на звичку, варто розібратися з найпоширенішими "пастками".
Добіркою слів, у яких часто плутають рід, поділились на каналі "Розумій і кажи"
Біль
Не головна біль, а головний біль.
Розпач
Не сильна розпач, а сильний розпач.
Ярмарок
Не ярмарка, а ярмарок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повний гембель: що насправді означає колоритний український вислів
Продаж
Не продажа, а продаж (наприклад: товар надійшов у продаж).
Дріб
Не велика дріб, а великий дріб.
Степінь
Не вища степінь, а вищий степінь.
Тюль
Не біла тюль, а білий тюль.

Українська мова багата не лише на красиві слова, а й на влучні, колоритні вислови, якими можна дати зрозуміти співрозмовнику, що розмову час завершувати. І зовсім не обов'язково використовувати банальне "стули пельку". У нашій мові є чимало яскравих варіантів - від жартівливих до доволі різких: "закрий гризло", "заткни каглу" чи "закрий ляду". Тож якщо хочете висловитися емоційно й по-українськи, вибір точно є. Поділилися колоритною добіркою.

Українська мова багата не лише на красиві слова, а й на влучні, колоритні вислови, якими можна дати зрозуміти співрозмовнику, що розмову час завершувати.
І зовсім не обов'язково використовувати банальне "стули пельку". У нашій мові є чимало яскравих варіантів - від жартівливих до доволі різких: "закрий гризло", "заткни каглу" чи "закрий ляду". Тож якщо хочете висловитися емоційно й по-українськи, вибір точно є.
Колоритною добіркою поділились на каналі "Розумій і кажи"
Закрий гризло
Стули губу
Замкни писок
Заткни каглу
Заткайся
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повний гембель: що насправді означає колоритний український вислів
Стулися
Втухни
Закрий пельку на петельку
Закрий ляду
Закрий пащеку.

Українська мова славиться своєю мелодійністю по всьому світу. Саме в ній є безліч пестливих слів, яких немає в інших мовах.
Українці часто в своїх звертаннях до коханих досі використовують суржик та кальку з російської.
Популяризатор української мови Андрій Шимановський розповів, як красиво українською називати своїх коханих і назавжди забути про суржик.

Є в українській мові слова, які звучать так колоритно, що одразу хочеться дізнатися їхнє значення. Одне з них - "гембель".
У діалектному вжитку так можуть називати ситуацію, коли все пішло шкереберть.
На каналі "Розумій і кажи" надали чітке пояснення, що насправді означає слово "гембель".
Гембель - це слово в одному з його діалектних значень означає плутанина, якась метушня, неприємна ситуація, зайві проблеми, що все відбувається погано, безлад.
Простими словами, гембель - це синонім до суєта, метушня, проблеми, головний біль.
Наприклад. Навіщо мені цей гембель?
Тобто: навіщо мені всі ці зайві проблеми, біганина, морока з чимось?
Приклад вживання. Як там успіхи в тебе? Повний гембель.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бараболя, бульба чи мандибурка: скільки назв має найпопулярніший овоч українців
Хотів оформити довідку - такий гембель в тому ЦНАПі, що ліпше вже без неї.
Як там ремонт? - Та який ремонт, повний гембель: нічого не клеїться, будівельники зникли.

У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.
Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Суржик так міцно вкорінився в нашій мові, що навіть не помічаємо, як використовуємо його у щоденному спілкуванні. Але в українській мові є власні влучні, соковиті й дуже колоритні відповідники суржику, завдяки яким ваше мовлення стане багатшим.
На каналі "Розумій і кажи" зібрали добірку поширених висловів серед українців, які українською звучать цікавіше та колоритніше.
Позбуваємось суржику:
Хромати - кульгати, шкандибати.
Швидкоспалахуючий - ні, не через те, що це слово має суфікс -юч-.
Саме собою це слово є калькою від російського "легковоспламеняющийся". Навіщо нам це слово, якщо в українській є природні й гарні - займистий або легкозаймистий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Десять російських сленгів, які українською звучать цікавіше
Підводити підсумки - краще казати підбивати підсумки, складати підсумки або просто підсумовувати. Підводити можна лише очі олівцем.
Обʼява - оголошення.
Питатися - намагатися.
Пред'явіть квиток - покажіть квиток.
Пред'явив претензії/вимоги - висунув претензії/вимоги.
Пред'явила рахунок - виставила рахунок.

Часто у щоденному мовленні українців можна почути слово "любопитно", яке насправді не є українським, а прийшло з російської.
Якщо прагнете говорити чистою українською, варто знати, якими словами його замінити. Всім одразу на думку спадає слово "цікаво". Але є більш колоритні відповідники.

Українська мова має безліч яскравих, дотепних і влучних слів, які здатні передати будь-які емоції без запозиченого сленгу.
В повсякденному мовленні й досі часто прослизають русизми та суржики, які вже давно можна замінити природними українськими відповідниками.
На каналі "Розумій і кажи" зібрали добірку популярних сленгових слів і фраз, від яких варто поступово відмовлятися, щоб ваше мовлення звучало ще красивіше, багатше та по-справжньому українською.
Паритися (у значенні перейматися) → перейматися.
Запаритися (коли йдеться про щось довге й складне) → забаритися, втомитися, забарний.
Шури-мури → фіглі-міглі.
Я не вивожу → я не витримую.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Викорінюємо суржик: десять слів, які українською звучать колоритніше
Зашквар → соромно, принизливо, неприйнятно.
Офігєть → очманіти, здуріти.
Втюритися → втріскатися, закохатися.
Вляпатися → встряти, вскочити, вплутатися, вшелепкатися.
Ору з цього → сміюся з цього, регочу з цього, умираю зо сміху.
Балдьож → насолода, задоволення.

Часто у щоденному мовленні українців можна почути слово "любопитно", яке насправді не є українським, а прийшло з російської.
Якщо прагнете говорити чистою українською, варто знати, якими словами його замінити. Всім одразу на думку спадає слово "цікаво". Але є більш колоритні відповідники.

Не всі українці знають, як потрібно писати іншомовне слово "хостел"- з "х" або з "г".
Тому варто розібратись, як все ж правильно "хостел" чи "гостел", де зупиняються на ночівлю люди або мешкають якийсь час.
"У чинному українському правописі йдеться про те, що в іншомовних словах "g" та "h" звичайно передаються літерою "г". Наприклад, агітація, готель, гімнастика, гінді", - каже мовознавець Олександр Авраменко.
Тобто, у випадку слова hоstеl, ми також орієнтуємося на це правило - буде "гостел", наголосив Авраменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як правильно називати країни: мовознавець поставив крапку
Втім, є виключення. У словах "гакер", "голдинг" (за старим правописом "хакер" та "холдинг") - дозволено використовувати подвійний правопис.

Слова "число" та "цифра" часто помилково вважають синонімами. Мовознавець Олександр Авраменко вказав на різницю між ними.
Навіть носії мови можуть помилятися та плутати слова. Багато хто не надає значення, тоді як деякі слова можуть лише здаватися подібними, на перший погляд. Якщо ж заглибитися у вивчення мови, то можна зрозуміти, що існує величезна кількість нюансів вживання того чи іншого слова. Те саме стосується і слів "число" та "цифра". Різниця між ними вагома.

Слово "удача" насправді є українським, хоча багато людей думають, що воно запозичене з російської мови.
Найвідоміший вчитель України Олександр Авраменко пояснив різницю між "удачею" та "вдачею" у своєму відео-уроці.
"Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх - називається "удачею". Це давнє українське слово", - підкреслив він.
Не треба плутати "удачу" із "вдачею".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "бегущая строка"
"Це пароніми. Тобто слова, які означають різні речі: "Вдача" - це характер, натура людини, звичка. Наприклад, кажуть: "Вона має "веселу вдачу". У мого сина "горда вдача". Тож, "удача" - це успіх, а "вдача" - характер", - пояснив мовознавець.


Українська мова - одна з наймелодійніших у світі. Її вивчають, нею хочуть спілкуватись дедалі більше людей. Українська мова має чималий арсенал слів, пов'язаних із кулінарією.
Слова "пирожене", "морожене", "конфети" чи "печення" мають набагато красивіші українські відповідники, які допоможуть назавжди забути русизми.

Українці часто у розмовах говорять вислови, які запозичені з російської мови. Як сказати українською - не знають.
Один з таких - "дорога ложка к обеду".
Мовознавець та головний вчитель України Олександр Авраменко у своєму черговому відеоуроці порадив спочатку розібратися у значенні вислову "дорога ложка к обеду".
"Зазвичай так дорікають тому, хто зробив щось невчасно, пізніше, ніж домовлялися. В українській мові є кілька відповідників: "до обіду ложка, а після - не треба" або "невчас даєш хліба густо, коли зубів пусто". Але, на мою думку, найбільш яскрава та промовиста така приказка: "дороге яйце до Великодня" або ж "дорога крашанка до Великодня", - пояснив Авраменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щодня по п'ять слів: як швидко збагатити свій запас української мови
Будьмо пунктуальними і дбаємо про чистосту та виразність свого мовлення, наголосив мовознавець.

Чи не щодня українці вживають слова, які невиправдано запозичені з російської мови.
Мовознавець Олександр Авраменко розповів, що словам "лєснічна площадка" і "замочна скважина" можна дібрати мелодійні українські відповідники.

Мовлення молоді суттєво відрізняється від старшого покоління.
Дехто його не розуміє, а когось дивують ті чи інші слова.
Молодіжний сленг не такий вже й складний насправді. Одним із молодіжних слів, яке часто можна почути - є слово душніла.
Що означає слово душніла
Душніла - це людина, яка постійно до чогось чіпляється і є надмірним педантом. Походить від дієслова душити, оскільки душніла ніби душить когось своїми нудними, нецікавими або образливими коментарями. Загалом, слово має досить негативне значення, але не є нецензурним.
На сайті Словотвір "душніла" означає - пісна, нецікава й нудна у спілкуванні людина, яка постійно до чогось чіпляється; такий собі нудотний педант від чиїх прісних коментарів стає нудно й нецікаво.
Слово переважно вживається у онлайн спілкуванні в соцмережах. Уявіть, що ви спілкуєтеся з незнайомою людиною в rеddіt й в кожному коментарі вона вас пересмикує, достібується до якихось дріб'язкових неточностей. Можете сказати йому: "Хлопче, ну ти й душніла!".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бабло, гальмо, кльово" - звідки пішов український сленг
Ось ще варіанти перекладу слова душніла:
нудій
нудило
придирок
нудьгар
скиглій
нудик
нудяр
зануда
пріснище
млосній
кисляй
Слова розташовані у порядку з найбільш вживаних до найменш вживаних в сучасній українській мові.

Більшість сучасних англізмів запозичені без потреби. Ми настільки часто говоримо "факапити", "репостити", "хейтити", що починаємо гадати, як замінити їх українським словом.
Тож окремої уваги потребує явище українгліш."Факапити", "хейтити", "на ізі" - ці суржикізми легко замінити українськими словами.

Іноді під час розмови можна почути "говорить манівцями" або "пішов манівцями".
Мовознавець Олександр Авраменко у своєму черговому уроці пояснив, що означає колоритне слово "манівець" та де його правильно використовувати.
"Не усі знають, що таке "манівець". Його здебільшого усі вживають у множині - "манівці". А що це таке? Це непрямий, а обхідний, окружний шлях. Тобто можна йти кудись навпростець, а можна манівцями", - пояснює Олександр Авраменко.
З цим словом є кілька фразеологізмів. Наприклад, "говорити манівцями" означає "говорити натяками, непрямо".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щодня по п'ять слів: як швидко збагатити свій запас української мови
"А також є стійка сполука слів "іти манівцями" або "збитися на манівці", що означає неправильно діяти, зійти з правильної дороги. Насамкінець лише додам: ніколи не збиваймося на манівці і вивчаймо мову, яку передали нам наші предки", - підсумував Авраменко.

Напередодні свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!".
Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Мова постійно змінюється. А тому деякі слова можуть втрачати свою актуальність або навіть звучати не зовсім доречно.
Тому виникає питання: чи є слово "здрастуйте" доречним у сучасному спілкуванні, чи краще звернути увагу на інші, більш сучасні варіанти привітань. Слово "здрастуйте" стало звичним привітанням для багатьох.
На порталі "Ukrаіnіаn Lаnguаgе" мовознавці пояснюють, що це слово зустрічається у творах багатьох українських класиків від ХІХ до ХХІ століття. Так, воно схоже на російську лексему "здравствуйте", але це пов'язано з тим, що більшість східноєвропейських мов відносяться до однієї групи праслов'янської. Тому його не варто вважати русизмом чи калькою. Слово "здрастуйте" можемо зустрічати у творах Панаса Мирного, Пантелеймона Куліша, Олександра Довженка, Олеся Гончара, Івана Багряного, Павла Загребельного та інших. Мовознавці рекомендують вживати його у повсякденному спілкуванні, а в офіційно-діловому краще використовувати синоніми.
Як українською вітатися не можна
Разом з тим, у нашому повсякденному спілкуванні є ще дуже багато слів-паразитів, які варто оминати. Якщо слово "здрастуйте" допустиме на привітання, то є такі лексеми, яких не слід вживати, бо вони спотворюють нашу мову. Наприклад:
"прівєт";
"здрастє";
"як дєла?";
"какіє люді";
"шо новєнького?";
"яка встрєча".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пані та панове: мовознавець пояснив, чому наголос у звертанні має значення
Також не треба користуватися фразами на прощання, типу "всього харошого", "досвіданія" і "пака". Такі мовні звороти принижують гідність тих, хто ними користується.
Якими вітаннями краще замінити суржик
Щоб мовлення залишалося природним та багатим, мовознавці радять використовувати перевірені часом та етикетом українські формули привітання. Залежно від часу доби та ступеня офіційності спілкування, чудовими варіантами є:
- "Доброго ранку" - єдино правильна форма для ранкового часу (у формі родового відмінка, як побажання).
- "Добрий день" або "Доброго дня" - універсальні вітання для денного часу, які однаково доречні як у дружній розмові, так і в офіційній переписці.
- "Добрий вечір" або "Доброго вечора" - класичне вечірнє привітання.
- "Вітаю" - стилістично виразний варіант, який додає спілкуванню щирості.

Часто у громадських місцях чуємо звертання "жінко" або "жіночко". Але подібні звертання є продуктом СРСР, коли перемогло маркування за статтю і віком - "дєвушка/женщіна"
Якщо не знаєте, заміжня жінка чи ні, звертайтеся "пані". У нашій мові немає такого нейтрального слова, як в англійській.

Чотири скорочені форми жіночих імен Таня, Ліза, Лєна, Свєта важко українізувати. Але це на перший погляд.
Так вважає філологиня Ольга Васильєва.
"Якщо Тетяна, чому Таня, а не Теня? Якщо Єлизавета, чому Ліза, а не Лиза? І звідки в іменах Лєна і Свєта взялася літера є? Почнімо з Тетяни. Оскільки це імʼя походить від грецького Татіана, можна як виняток залишити скорочення за цією повною формою: Таня, Тата. А що з Єлизаветою? Фаріон каже, що галичани скорочують це імʼя як Люзя. Але можна скорочувати й Вета. Так називали мою прабабусю Лисавету на Черкащині. Можна Єля, можна Лизя. Цю форму зафіксовано на Слобожанщині", - пише на своїй сторінці у Fасеbооk Ольга Васильєва.

З Оленою все простіше: у повісті Ольги Кобилянської "Царівна" імʼя головної героїні скорочують як Лена, а не Лєна. Тому просто замініть одну літеру. Незвично, але правильно: Лена. Те саме й з Лєрою: Лера, каже редакторка.
"Найскладніше зі Свєтою(-канфєтою). Світа? Світла? Лана? У книжці Любомира Белея "Імʼя дитини в українській родині" наведено такі форми: Світланка, Світланочка, Світланонька; Світка; Лана, Ланка, Ланонька, Ланочка, Лануся (у словнику Скрипник і Дзятківської).
Олена, Єлизавета й Тетяна у словнику подані так:
Оленка; Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця; Олеся; Лена, Ленонька, Леночка; Ляля (у словнику Скрипник і Дзятківської є ще Оленцуня і Льоля).
Єліза, Єлька; Ліза, Лізонька, Лізочка. (Де ж галицьке Люзя і слобожанське Лизя?) Любомир Белей, як бачимо, не накладає заборони на Лізу.
Танечка, Таненька; Тася, Тасечка, Тетянка.
Скорочені форми можуть бути спільними для кількох імен:
"Тася - це і Тетяна, і Таїсія;
Яся - це і Яна, і Ярослава;
Лана - це і Світлана, і Мілана;
Льоля - це і Олена, і Ольга;
Люся - це і Людмила, і Олюся, і Валюся (а на Гуцульщині Ольга взагалі Люна);
Леся - це і Олександра, і Лариса, і Ольга, і Олена, і Олеся;
Лесь/Лесик - це і Олександр (Сашко), і Олексій (Олешко), і Леонід (Ленько), і Олег (Олько), і власне Олесь".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як звертатись до незнайомців. Мовознавець відповів
"Це питомі українські, абсолютно органічні для нашої мови скорочення, тому мене дивують такі коментарі: "65 років не знав, що я Лесь або Лесик. Добре, що не лось або песик". А ще в українській мові імена не закінчуються на -аша. Якось мій польський читач Lеszеk Сyrаn написав українською: "Саша - це жінка. Чоловік - Сашко або Олек", - пояснює філологиня.
Саша, Паша і Аркаша… Ваня, Даня і Нафаня… Жіночі закінчення чоловічих імен -я і -аша (Ілля - виняток) є тільки в російській мові. Наприклад, в українській Василь - це не Вася, а Васьо, Васько, Василько. А Василина - Вася. До речі, в українській і жіноче не Саша, а Саня або Санда. Як і Марійка, Дарця та Наталка - не Маша, Даша і Наташа, підсумувала Васильєва.

У розмові називати чоловіків іменами, такими як Віталік, Толік, або Діма, є русизмом. В українських іменах немає суфікса -ік, він є лише у росіян. Тому правильно говорити та писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.
Під час нашого тривалого перебування України у складі російської імперії/СРСР нам навʼязали жіночі закінчення для чоловічих імен. Наприклад, у Поліссі завжди розрізнялися Васьо - чоловік і Вася - жінка, а зараз чуємо всюди "Вася" і для жінок, і для чоловіків".

Коли йдеться про жанри музики, українці можуть допускати помилки під час написання.
Зокрема, іменники попмузика та фолкмузика пишуться без дефісу, але рок-музика зберегла написання через дефіс.
Пояснення опублікував Центр культури української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Різний правопис цих слів у редакції 2019 року обумовлений усталеними правилами української орфографії. За ними разом пишуться складні іменники, один або обидва компоненти яких в українській літературній мові не є самостійними словами.
Якщо ж такий іменник було утворено із двох самостійних слів, тоді потрібно ставити дефіс.Слова "поп" та "фолк" в літературній нормі самостійними словами не є. Тому у складних словах вони пишуться разом:
попмузика, попгурт, попспівак;
фолкмузика, фолкгурт.
До того ж, окремі дослідники пояснюють цю норму тим, що іменники з частками поп- і фолк- дуже подібні за формою і змістом до мішаних абревіатур, утворених із скороченої прикметникової (іменникової) основи і цілого слова. Так попмузика сприймається, як скорочення від словосполучення популярна музика, а фолкмузика - фольклорна музика, музика на фольклорній основі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "ікра": запам'ятайте це автентичне слово
І навпаки, частка рок в українській мові встигла виокремитись у самостійне слово. Вона виокремилась в процесі освоєння запозичення рок-н-рол. Ще й від цього короткого іменника утворився прикметник - роковий. А також іменники рокер та рокерка на позначення виконавців цього жанру. Саме тому частину рок- у складних словах потрібно писати з дефісом:
рок-музика;
рок-альбом;
рок-співак;
рок-фестиваль.
А от якщо ця частка подається із неслівними компонентами, такі слова пишуться разом. Наприклад, назви піджанрів фолкрок, хардрок, стоунеррок.

Більшість сучасних англізмів запозичені без потреби. Ми настільки часто говоримо "факапити", "репостити", "хейтити", що починаємо гадати, як замінити їх українським словом.
Тож окремої уваги потребує явище українгліш."Факапити", "хейтити", "на ізі" - ці суржикізми легко замінити українськими словами.