Gazeta.ua

Є в українській мові слова, які звучать так колоритно, що одразу хочеться дізнатися їхнє значення. Одне з них - "гембель".
У діалектному вжитку так можуть називати ситуацію, коли все пішло шкереберть.
На каналі "Розумій і кажи" надали чітке пояснення, що насправді означає слово "гембель".
Гембель - це слово в одному з його діалектних значень означає плутанина, якась метушня, неприємна ситуація, зайві проблеми, що все відбувається погано, безлад.
Простими словами, гембель - це синонім до суєта, метушня, проблеми, головний біль.
Наприклад. Навіщо мені цей гембель?
Тобто: навіщо мені всі ці зайві проблеми, біганина, морока з чимось?
Приклад вживання. Як там успіхи в тебе? Повний гембель.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бараболя, бульба чи мандибурка: скільки назв має найпопулярніший овоч українців
Хотів оформити довідку - такий гембель в тому ЦНАПі, що ліпше вже без неї.
Як там ремонт? - Та який ремонт, повний гембель: нічого не клеїться, будівельники зникли.

У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.
Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Суржик так міцно вкорінився в нашій мові, що навіть не помічаємо, як використовуємо його у щоденному спілкуванні. Але в українській мові є власні влучні, соковиті й дуже колоритні відповідники суржику, завдяки яким ваше мовлення стане багатшим.
На каналі "Розумій і кажи" зібрали добірку поширених висловів серед українців, які українською звучать цікавіше та колоритніше.
Позбуваємось суржику:
Хромати - кульгати, шкандибати.
Швидкоспалахуючий - ні, не через те, що це слово має суфікс -юч-.
Саме собою це слово є калькою від російського "легковоспламеняющийся". Навіщо нам це слово, якщо в українській є природні й гарні - займистий або легкозаймистий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Десять російських сленгів, які українською звучать цікавіше
Підводити підсумки - краще казати підбивати підсумки, складати підсумки або просто підсумовувати. Підводити можна лише очі олівцем.
Обʼява - оголошення.
Питатися - намагатися.
Пред'явіть квиток - покажіть квиток.
Пред'явив претензії/вимоги - висунув претензії/вимоги.
Пред'явила рахунок - виставила рахунок.

Часто у щоденному мовленні українців можна почути слово "любопитно", яке насправді не є українським, а прийшло з російської.
Якщо прагнете говорити чистою українською, варто знати, якими словами його замінити. Всім одразу на думку спадає слово "цікаво". Але є більш колоритні відповідники.

Українська мова має безліч яскравих, дотепних і влучних слів, які здатні передати будь-які емоції без запозиченого сленгу.
В повсякденному мовленні й досі часто прослизають русизми та суржики, які вже давно можна замінити природними українськими відповідниками.
На каналі "Розумій і кажи" зібрали добірку популярних сленгових слів і фраз, від яких варто поступово відмовлятися, щоб ваше мовлення звучало ще красивіше, багатше та по-справжньому українською.
Паритися (у значенні перейматися) → перейматися.
Запаритися (коли йдеться про щось довге й складне) → забаритися, втомитися, забарний.
Шури-мури → фіглі-міглі.
Я не вивожу → я не витримую.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Викорінюємо суржик: десять слів, які українською звучать колоритніше
Зашквар → соромно, принизливо, неприйнятно.
Офігєть → очманіти, здуріти.
Втюритися → втріскатися, закохатися.
Вляпатися → встряти, вскочити, вплутатися, вшелепкатися.
Ору з цього → сміюся з цього, регочу з цього, умираю зо сміху.
Балдьож → насолода, задоволення.

Часто у щоденному мовленні українців можна почути слово "любопитно", яке насправді не є українським, а прийшло з російської.
Якщо прагнете говорити чистою українською, варто знати, якими словами його замінити. Всім одразу на думку спадає слово "цікаво". Але є більш колоритні відповідники.

Не всі українці знають, як потрібно писати іншомовне слово "хостел"- з "х" або з "г".
Тому варто розібратись, як все ж правильно "хостел" чи "гостел", де зупиняються на ночівлю люди або мешкають якийсь час.
"У чинному українському правописі йдеться про те, що в іншомовних словах "g" та "h" звичайно передаються літерою "г". Наприклад, агітація, готель, гімнастика, гінді", - каже мовознавець Олександр Авраменко.
Тобто, у випадку слова hоstеl, ми також орієнтуємося на це правило - буде "гостел", наголосив Авраменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як правильно називати країни: мовознавець поставив крапку
Втім, є виключення. У словах "гакер", "голдинг" (за старим правописом "хакер" та "холдинг") - дозволено використовувати подвійний правопис.

Слова "число" та "цифра" часто помилково вважають синонімами. Мовознавець Олександр Авраменко вказав на різницю між ними.
Навіть носії мови можуть помилятися та плутати слова. Багато хто не надає значення, тоді як деякі слова можуть лише здаватися подібними, на перший погляд. Якщо ж заглибитися у вивчення мови, то можна зрозуміти, що існує величезна кількість нюансів вживання того чи іншого слова. Те саме стосується і слів "число" та "цифра". Різниця між ними вагома.

Слово "удача" насправді є українським, хоча багато людей думають, що воно запозичене з російської мови.
Найвідоміший вчитель України Олександр Авраменко пояснив різницю між "удачею" та "вдачею" у своєму відео-уроці.
"Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх - називається "удачею". Це давнє українське слово", - підкреслив він.
Не треба плутати "удачу" із "вдачею".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "бегущая строка"
"Це пароніми. Тобто слова, які означають різні речі: "Вдача" - це характер, натура людини, звичка. Наприклад, кажуть: "Вона має "веселу вдачу". У мого сина "горда вдача". Тож, "удача" - це успіх, а "вдача" - характер", - пояснив мовознавець.


Українська мова - одна з наймелодійніших у світі. Її вивчають, нею хочуть спілкуватись дедалі більше людей. Українська мова має чималий арсенал слів, пов'язаних із кулінарією.
Слова "пирожене", "морожене", "конфети" чи "печення" мають набагато красивіші українські відповідники, які допоможуть назавжди забути русизми.

Українці часто у розмовах говорять вислови, які запозичені з російської мови. Як сказати українською - не знають.
Один з таких - "дорога ложка к обеду".
Мовознавець та головний вчитель України Олександр Авраменко у своєму черговому відеоуроці порадив спочатку розібратися у значенні вислову "дорога ложка к обеду".
"Зазвичай так дорікають тому, хто зробив щось невчасно, пізніше, ніж домовлялися. В українській мові є кілька відповідників: "до обіду ложка, а після - не треба" або "невчас даєш хліба густо, коли зубів пусто". Але, на мою думку, найбільш яскрава та промовиста така приказка: "дороге яйце до Великодня" або ж "дорога крашанка до Великодня", - пояснив Авраменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щодня по п'ять слів: як швидко збагатити свій запас української мови
Будьмо пунктуальними і дбаємо про чистосту та виразність свого мовлення, наголосив мовознавець.

Чи не щодня українці вживають слова, які невиправдано запозичені з російської мови.
Мовознавець Олександр Авраменко розповів, що словам "лєснічна площадка" і "замочна скважина" можна дібрати мелодійні українські відповідники.

Мовлення молоді суттєво відрізняється від старшого покоління.
Дехто його не розуміє, а когось дивують ті чи інші слова.
Молодіжний сленг не такий вже й складний насправді. Одним із молодіжних слів, яке часто можна почути - є слово душніла.
Що означає слово душніла
Душніла - це людина, яка постійно до чогось чіпляється і є надмірним педантом. Походить від дієслова душити, оскільки душніла ніби душить когось своїми нудними, нецікавими або образливими коментарями. Загалом, слово має досить негативне значення, але не є нецензурним.
На сайті Словотвір "душніла" означає - пісна, нецікава й нудна у спілкуванні людина, яка постійно до чогось чіпляється; такий собі нудотний педант від чиїх прісних коментарів стає нудно й нецікаво.
Слово переважно вживається у онлайн спілкуванні в соцмережах. Уявіть, що ви спілкуєтеся з незнайомою людиною в rеddіt й в кожному коментарі вона вас пересмикує, достібується до якихось дріб'язкових неточностей. Можете сказати йому: "Хлопче, ну ти й душніла!".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бабло, гальмо, кльово" - звідки пішов український сленг
Ось ще варіанти перекладу слова душніла:
нудій
нудило
придирок
нудьгар
скиглій
нудик
нудяр
зануда
пріснище
млосній
кисляй
Слова розташовані у порядку з найбільш вживаних до найменш вживаних в сучасній українській мові.

Більшість сучасних англізмів запозичені без потреби. Ми настільки часто говоримо "факапити", "репостити", "хейтити", що починаємо гадати, як замінити їх українським словом.
Тож окремої уваги потребує явище українгліш."Факапити", "хейтити", "на ізі" - ці суржикізми легко замінити українськими словами.

Іноді під час розмови можна почути "говорить манівцями" або "пішов манівцями".
Мовознавець Олександр Авраменко у своєму черговому уроці пояснив, що означає колоритне слово "манівець" та де його правильно використовувати.
"Не усі знають, що таке "манівець". Його здебільшого усі вживають у множині - "манівці". А що це таке? Це непрямий, а обхідний, окружний шлях. Тобто можна йти кудись навпростець, а можна манівцями", - пояснює Олександр Авраменко.
З цим словом є кілька фразеологізмів. Наприклад, "говорити манівцями" означає "говорити натяками, непрямо".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щодня по п'ять слів: як швидко збагатити свій запас української мови
"А також є стійка сполука слів "іти манівцями" або "збитися на манівці", що означає неправильно діяти, зійти з правильної дороги. Насамкінець лише додам: ніколи не збиваймося на манівці і вивчаймо мову, яку передали нам наші предки", - підсумував Авраменко.

Напередодні свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!".
Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Мова постійно змінюється. А тому деякі слова можуть втрачати свою актуальність або навіть звучати не зовсім доречно.
Тому виникає питання: чи є слово "здрастуйте" доречним у сучасному спілкуванні, чи краще звернути увагу на інші, більш сучасні варіанти привітань. Слово "здрастуйте" стало звичним привітанням для багатьох.
На порталі "Ukrаіnіаn Lаnguаgе" мовознавці пояснюють, що це слово зустрічається у творах багатьох українських класиків від ХІХ до ХХІ століття. Так, воно схоже на російську лексему "здравствуйте", але це пов'язано з тим, що більшість східноєвропейських мов відносяться до однієї групи праслов'янської. Тому його не варто вважати русизмом чи калькою. Слово "здрастуйте" можемо зустрічати у творах Панаса Мирного, Пантелеймона Куліша, Олександра Довженка, Олеся Гончара, Івана Багряного, Павла Загребельного та інших. Мовознавці рекомендують вживати його у повсякденному спілкуванні, а в офіційно-діловому краще використовувати синоніми.
Як українською вітатися не можна
Разом з тим, у нашому повсякденному спілкуванні є ще дуже багато слів-паразитів, які варто оминати. Якщо слово "здрастуйте" допустиме на привітання, то є такі лексеми, яких не слід вживати, бо вони спотворюють нашу мову. Наприклад:
"прівєт";
"здрастє";
"як дєла?";
"какіє люді";
"шо новєнького?";
"яка встрєча".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пані та панове: мовознавець пояснив, чому наголос у звертанні має значення
Також не треба користуватися фразами на прощання, типу "всього харошого", "досвіданія" і "пака". Такі мовні звороти принижують гідність тих, хто ними користується.
Якими вітаннями краще замінити суржик
Щоб мовлення залишалося природним та багатим, мовознавці радять використовувати перевірені часом та етикетом українські формули привітання. Залежно від часу доби та ступеня офіційності спілкування, чудовими варіантами є:
- "Доброго ранку" - єдино правильна форма для ранкового часу (у формі родового відмінка, як побажання).
- "Добрий день" або "Доброго дня" - універсальні вітання для денного часу, які однаково доречні як у дружній розмові, так і в офіційній переписці.
- "Добрий вечір" або "Доброго вечора" - класичне вечірнє привітання.
- "Вітаю" - стилістично виразний варіант, який додає спілкуванню щирості.

Часто у громадських місцях чуємо звертання "жінко" або "жіночко". Але подібні звертання є продуктом СРСР, коли перемогло маркування за статтю і віком - "дєвушка/женщіна"
Якщо не знаєте, заміжня жінка чи ні, звертайтеся "пані". У нашій мові немає такого нейтрального слова, як в англійській.

Чотири скорочені форми жіночих імен Таня, Ліза, Лєна, Свєта важко українізувати. Але це на перший погляд.
Так вважає філологиня Ольга Васильєва.
"Якщо Тетяна, чому Таня, а не Теня? Якщо Єлизавета, чому Ліза, а не Лиза? І звідки в іменах Лєна і Свєта взялася літера є? Почнімо з Тетяни. Оскільки це імʼя походить від грецького Татіана, можна як виняток залишити скорочення за цією повною формою: Таня, Тата. А що з Єлизаветою? Фаріон каже, що галичани скорочують це імʼя як Люзя. Але можна скорочувати й Вета. Так називали мою прабабусю Лисавету на Черкащині. Можна Єля, можна Лизя. Цю форму зафіксовано на Слобожанщині", - пише на своїй сторінці у Fасеbооk Ольга Васильєва.

З Оленою все простіше: у повісті Ольги Кобилянської "Царівна" імʼя головної героїні скорочують як Лена, а не Лєна. Тому просто замініть одну літеру. Незвично, але правильно: Лена. Те саме й з Лєрою: Лера, каже редакторка.
"Найскладніше зі Свєтою(-канфєтою). Світа? Світла? Лана? У книжці Любомира Белея "Імʼя дитини в українській родині" наведено такі форми: Світланка, Світланочка, Світланонька; Світка; Лана, Ланка, Ланонька, Ланочка, Лануся (у словнику Скрипник і Дзятківської).
Олена, Єлизавета й Тетяна у словнику подані так:
Оленка; Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця; Олеся; Лена, Ленонька, Леночка; Ляля (у словнику Скрипник і Дзятківської є ще Оленцуня і Льоля).
Єліза, Єлька; Ліза, Лізонька, Лізочка. (Де ж галицьке Люзя і слобожанське Лизя?) Любомир Белей, як бачимо, не накладає заборони на Лізу.
Танечка, Таненька; Тася, Тасечка, Тетянка.
Скорочені форми можуть бути спільними для кількох імен:
"Тася - це і Тетяна, і Таїсія;
Яся - це і Яна, і Ярослава;
Лана - це і Світлана, і Мілана;
Льоля - це і Олена, і Ольга;
Люся - це і Людмила, і Олюся, і Валюся (а на Гуцульщині Ольга взагалі Люна);
Леся - це і Олександра, і Лариса, і Ольга, і Олена, і Олеся;
Лесь/Лесик - це і Олександр (Сашко), і Олексій (Олешко), і Леонід (Ленько), і Олег (Олько), і власне Олесь".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як звертатись до незнайомців. Мовознавець відповів
"Це питомі українські, абсолютно органічні для нашої мови скорочення, тому мене дивують такі коментарі: "65 років не знав, що я Лесь або Лесик. Добре, що не лось або песик". А ще в українській мові імена не закінчуються на -аша. Якось мій польський читач Lеszеk Сyrаn написав українською: "Саша - це жінка. Чоловік - Сашко або Олек", - пояснює філологиня.
Саша, Паша і Аркаша… Ваня, Даня і Нафаня… Жіночі закінчення чоловічих імен -я і -аша (Ілля - виняток) є тільки в російській мові. Наприклад, в українській Василь - це не Вася, а Васьо, Васько, Василько. А Василина - Вася. До речі, в українській і жіноче не Саша, а Саня або Санда. Як і Марійка, Дарця та Наталка - не Маша, Даша і Наташа, підсумувала Васильєва.

У розмові називати чоловіків іменами, такими як Віталік, Толік, або Діма, є русизмом. В українських іменах немає суфікса -ік, він є лише у росіян. Тому правильно говорити та писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.
Під час нашого тривалого перебування України у складі російської імперії/СРСР нам навʼязали жіночі закінчення для чоловічих імен. Наприклад, у Поліссі завжди розрізнялися Васьо - чоловік і Вася - жінка, а зараз чуємо всюди "Вася" і для жінок, і для чоловіків".

Коли йдеться про жанри музики, українці можуть допускати помилки під час написання.
Зокрема, іменники попмузика та фолкмузика пишуться без дефісу, але рок-музика зберегла написання через дефіс.
Пояснення опублікував Центр культури української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Різний правопис цих слів у редакції 2019 року обумовлений усталеними правилами української орфографії. За ними разом пишуться складні іменники, один або обидва компоненти яких в українській літературній мові не є самостійними словами.
Якщо ж такий іменник було утворено із двох самостійних слів, тоді потрібно ставити дефіс.Слова "поп" та "фолк" в літературній нормі самостійними словами не є. Тому у складних словах вони пишуться разом:
попмузика, попгурт, попспівак;
фолкмузика, фолкгурт.
До того ж, окремі дослідники пояснюють цю норму тим, що іменники з частками поп- і фолк- дуже подібні за формою і змістом до мішаних абревіатур, утворених із скороченої прикметникової (іменникової) основи і цілого слова. Так попмузика сприймається, як скорочення від словосполучення популярна музика, а фолкмузика - фольклорна музика, музика на фольклорній основі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "ікра": запам'ятайте це автентичне слово
І навпаки, частка рок в українській мові встигла виокремитись у самостійне слово. Вона виокремилась в процесі освоєння запозичення рок-н-рол. Ще й від цього короткого іменника утворився прикметник - роковий. А також іменники рокер та рокерка на позначення виконавців цього жанру. Саме тому частину рок- у складних словах потрібно писати з дефісом:
рок-музика;
рок-альбом;
рок-співак;
рок-фестиваль.
А от якщо ця частка подається із неслівними компонентами, такі слова пишуться разом. Наприклад, назви піджанрів фолкрок, хардрок, стоунеррок.

Більшість сучасних англізмів запозичені без потреби. Ми настільки часто говоримо "факапити", "репостити", "хейтити", що починаємо гадати, як замінити їх українським словом.
Тож окремої уваги потребує явище українгліш."Факапити", "хейтити", "на ізі" - ці суржикізми легко замінити українськими словами.

Картоплю в різних куточках України називають по-різному. Ці назви не лише відображають мовне багатство, а й зберігають історію, традиції та особливості кожного регіону.
Скільки існує найпоширеніших назв картоплі та звідки вони походять, розповіла Уніан викладачка української мови Діна Мущенко.
"Картопля потрапляла на територію України різними шляхами, тому має дуже велику кількість назв. Зокрема, бараболя, крумплі, мандибурка, Точну кількість назв картоплі встановити складно", - каже Мушенко.
На вебсайті "Інтерактивна карта діалектів" нараховується 46 одиниць, водночас у праці Юрія Кобова "Словник українських наукових і народних назв судинних рослин" (2004 р.) зафіксовано близько сотні.
"Таке розмаїття зумовлене тим, що картопля (бульба, бараболя, бандурка, ріпа) потрапляла на територію України різними шляхами: через Польщу, Австро-Угорщину, Російську імперію. Оскільки тоді не існувало швидких способів поширення інформації, завдяки яким можна було б закріпити одну назву, люди запозичували слова з інших мов й спрощували до зручної для вимови форми або називали за схожістю до вже відомих їм овочів", - пояснила викладачка.
Походження різних назв картоплі
Етимологія кожного слова - це окрема історія культурних контактів, і навела декілька прикладів:
- картопля (варіантні назви - картошка, картопа, картох, картоха, картохлі) має походження від німецького Каrtоffеl, - це нормативне слово, яке потрапило до нас з німецької через польську мову. Сама ж німецька назва походить від італійського tаrtufо ("трюфель"), оскільки італійці порівнювали бульби картоплі з грибами трюфелями, що ростуть у землі;
- бульба (діалектизм, варіантні назви - бульбиця, бульбан, бульбах, больба та інші) походить від латинського bulbus та імовірно запозичене з польської мови, до якої прийшло з латинської. Означає "цибулина", "клубень", оскільки картопля - це і є підземний клубень. Назва прижилася на Поліссі та Галичині;
- бараболя (діал., варіантні назви - барабуля, барабона, бараболька, буля та ін.) походить від нім. Вrаndеnburg - назви німецької землі Бранденбург, звідки картопля розповсюдилася на Центральну та Східну Європу;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що означає слово "шинквас" в українській мові: ви здивуєтесь
- мандебурка (діал., варіантні назви - мандибурка, бурка, бурішка) має походження від нім. Маgdеburg. Назва пов'язана з німецьким містом Магдебург. Вважається, що саме звідти привозили певний сорт картоплі. Це слово побутує на Івано-Франківщині;
- ріпа (варіантна назва - рєпа) - це питома назва і найдавніший спосіб номінації: люди просто перенесли назву звичного коренеплоду (ріпи), який вживали до появи картоплі, на новий овоч, що також росте у землі;
- крумплі (варіантні назви - кромплі, кумпери, грумплі, ґруля) походить від нім. Grundbіrnе і означає "земляна груша". Це запозичення з німецької через угорську (krumрlі) та словацьку (krumрlа) мови. Поширене на Закарпатті.
Мущенко підкреслила, що для українського народу картопля як "другий хліб". Це зумовило глибоке емоційне ставлення до овоча: його ретельно обробляли, вигадували десятки способів приготування (від дерунів до вареників із картопляною начинкою). Так, бараболя стала невід'ємною частиною нашої кулінарної традиції.
"Розмаїття назв картоплі - доказ того, як українська мова збагачувалася, творчо засвоюючи нові реалії життя через призму власного досвіду та контактів з сусідами", - сказала вона.

Немає такого українця, який би не говорив слово "бутерброд".
Це запозичене слово з німецької мови. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив повернути до життя забутий відповідник слову "бутерброд". Його можна замінити словом "накладанець".

В російській мові є група слів, які позначають одним словом "масло". Натомість, в українській мові - знайшлися відповідники до кожного з цих продуктів
Про це популяризатор української мови Андрій Шимановський розповів на своїй сторінці у Іnstаgrаm.
"Багатозначне російське слово "масло", яким позначають збірну назву цілого ряду нерозчинних у воді хімічних речовин або сумішей речовин, треба передавати українською мовою по- різному", - каже Андрій Шимановський і наводить приклади.
Масло: якщо йдеться про речовину тваринного походження, що її виробляють збиванням вершків або сметани - солодковершкове масло, коров'яче масло.
Олія: якщо йдеться про речовину рослинного походження; фарби на основі такої речовини: соняшникова олія, кукурудзяна олія, кокосова олія, какао-олія, картина виконана олією олійними фарбами.
Мастило: якщо йдеться про речовину, застосовувану для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації: біле мастило, мильне мастило, антикорозійне мастило, рідинне мастило.
Олива: якщо йдеться про рідинні нерозчинні у воді суміші, що їх застосовують як мастильний, електроізоляційний, матеріал та робочу рідину): нафтова олива, машинна олива, дьогтева олива, синтетична олива, рансформаторна олива, гідравлічна олива.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сто грам" чи "сто грамів" - мовознавець вказав на типові помилки українців
Тому варто виправити себе:
Вершкове масло - Масло
Масло рослинне - Олія
Моторне масло - Моторне мастило
Загустівше масло - Загýсле масти́ло
Сливочне масло - Вершкове масло.

Росіяни запозичили в нас слово пекарня. Цей заклад вони раніше називали "калачная". Спальню росіяни теж запозичили в нас. У них була "спальная".
А ось є інші автентичні українські слова на позначення закладів, що закінчуються на -арня, -ерня, -альня, -ельня, багато з яких потребує двослівних відповідників у російській мові.

Суржик сильно вкорінений у нашому щоденному мовленні. Але українська мова має безліч яскравих, милозвучних і колоритних відповідників, які роблять розмову виразнішою. Варто лише замінити кілька звичних слів - і мова одразу заграє новими барвами.
На каналі Розумій і кажи зібрали десять поширених суржикових слів і висловів, які час викреслити зі свого словника. Усі вони мають гарні українські відповідники.
Вкалувати - увихатися, кряжити, гарувати.
Всерйоз - серйозно, настояще, навсправжки.
Начистоту - щиро, відверто, прямо, на прямоту, навпрямки.
Ризковано - ризиковано.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Викорінюємо російський сленг: дев'ять слів, які українською звучать дотепніше
Судорожно - з дриготою, судомно, конвульсивно.
Надувати губи - закопилювати губи, набундючити губу, відквашувати губи.
Лажа - халепа, хиба, напасть.
Харя - пика, писок, мармиза, морда.
Чокнутий - божевільний, скажений, стебанутий, придуркуватий.
Набухатися - налигатися.

Часто у щоденному мовленні українців можна почути слово "любопитно", яке насправді не є українським, а прийшло з російської.
Якщо прагнете говорити чистою українською, варто знати, якими словами його замінити. Всім одразу на думку спадає слово "цікаво". Але є більш колоритні відповідники.

Більшість сучасних англізмів запозичені без потреби.
Ми настільки часто говоримо "факапити", "репостити", "хейтити", що починаємо гадати, як замінити їх українським словом.
Тож окремої уваги потребує явище українгліш, вважає редакторка Ольга Васильєва.
"Фічі, скіли, бекграунди, лайфхаки... Доборолась Україна до самого краю...", - пише моя читачка Наталія Коваль. Що означають ці англізми і чи можна замінити кожен одним українським словом? Насправді, можна. Фіча - особливість або функція. Скіл - навичка. Софт скілс - "мʼякі" навички, тобто соціально-комунікативні. Два слова і там, і там. Хард скілс - компетентність. Бекграунд - досвід або нажиток. Лайфхак - хитрість або порада", - пропонує українські відповідники слів у своєму дописі на Fасеbооk Ольга Васильєва.
Українгліш - це схрещення українських слів та словосполучень з англійськими. Тобто відбувається запозичення англізму не в чистому вигляді (як лайфхак чи бекграунд), а підлаштування його до морфологічної чи синтаксичної структури української мови з утворенням суржику.

Наводимо невелику частину таких суржикізмів, які є в нашому лексиконі.
▪️рофлити (від RОFL - rоllіng оn thе flооr lаughіng) - дуже сильно сміятися, також насміхатися;
▪️чатитися - листуватися в електронній формі;
▪️кікнути - вилучити людину з чату;
▪️скролити - користуватися прокруткою на екрані;
▪️стримити - виходити в етер;
▪️стартапити - започаткувати проєкт;
▪️делітнути - видалити;
▪️хакнути - зламати мережу;
▪️хейтити - ненавидіти, цькувати в інтернеті;
▪️зачекінитися - позначитися десь;
▪️офнутися - зникнути, вимкнутися звідкись або вмерти;
▪️факапити - робити помилки;
▪️фіксити - лагодити;
▪️фоловити - відстежувати;
▪️шерити, репостити - поширювати;
▪️чилити - відпочивати;
▪️аплікуха - застосунок;
▪️пруфи в студію - потребую доказів;
▪️овер дофіга/ту мач - забагато;
▪️це анбелівебл - це неймовірно;
▪️та на ізі - запросто;
▪️рілі - справді;
▪️ну камон - годі тобі;
▪️олди - люди, народжені у ХХ столітті;
▪️кринжовий, кринжатина - огидний, огида/сором;
▪️рандомний - випадковий;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "ікра": запам'ятайте це автентичне слово
"Англізація свідомості розхитує український мовний код, як і русифікація та полонізація. Айтівцям - привіт! Будьте стійкішими та відповідальнішими. Не тягніть у мову різний непотріб. Вас наслідує решта українців", - зазначила філологиня.
Хтось не відчуває небезпеки від українглішу, але з часом можна скотитися до мови нашої діаспори, - зауважила Васильєва.
"Приклади з групи "Українці в Чикаго": "Чи пан повокає мого доґа вздовж того фенсу до парку і назад?", "Ким я можу піти до парку з?", "Я запаркувала свою кару на корнері стріти, бо мушу нині попейнтувати пліт". А потім: "Шо на мене так дивишся, ніби не по-українськи говорю?" Плекаймо своє", - підсумувала редакторка.

Англізм "дедлайн", яке так часто використовують українці, можна замінити українським відповідником. Це слово необхідно викреслити зі свого лексикону хоча б тому, що має жахливе походження.
Редактор Ольга Васильєва подає два гарні українські відповідники: реченéць і крайдата.

Бувають моменти, які важко описати одним словом, але в інших мовах для них уже є влучні терміни.
Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm назвав п'ять слів, яких немає в українській мові.
Вони можуть розширити ваше уявлення про емоції та явища, що оточують нас щодня.
Пʼять цікавих слів з інших мов, які описують знайомі нам ситуації, але не мають точних відповідників в українській мові.
Циндоки (японською: 積ん読) - це слово описує практику купівлі книг, які залишаються непрочитаними, часто накопичуючись у стосах на полицях.
Уітваайен (голландською: uіtwааіеn) - означає прогулянку на свіжому повітрі, особливо в вітряну погоду, з метою розслаблення та очищення розуму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казати "лобове скло" - помилка. Як правильно українською
Лаґом (шведською: lаgоm) - коли всього ніби й достатньо, але чогось бракує.
Бокетто (японською: ぼけっと) означає акт бездумного споглядання вдалечінь, коли людина дивиться перед собою, не зосереджуючись на чомусь конкретному.
Куалункуізмо (італійською: quаlunquіsmо) - термін, що описує апатію або байдужість до політики та суспільних справ, часто через розчарування або перевантаження інформацією.

У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.
Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Фраза "під видом", яку часто чути в мовленні українців і навіть у текстах, насправді є калькою з російської мови.
Мовознавчий телеграм-канал Соrrесtаrіum звертає увагу, що така конструкція є штучною для української і радить уживати натомість природні відповідники. Залежно від контексту, правильний варіант може суттєво змінювати зміст фрази.
Наводимо приклад, коли і яке слово підходить найкраще.
у вигляді (під виглядом)
Друзі влаштували для нього вечірку у вигляді звичайної зустрічі в кафе.
в образі (у постаті)
Вона прийшла на святкування в образі звичайної гості, але насправді була організаторкою заходу.
начебто (нібито, буцімто)
Він подарував їй квіти буцімто з вдячності, хоча насправді давно був у неї закоханий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як інакше сказати, коли чхають, якщо не "Будь здоров!"
видаючи себе за
Група діяла, видаючи себе за місцевих жителів.
під прикриттям
Зловмисники орудували під прикриттям благодійної організації.
під маскою (під личиною, під машкарою)
Під маскою доброзичливості він приховував свої справжні наміри.

Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше.
Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. Бо залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця.

Російський вислів "утро вечера мудренее" часто використовують, коли хочуть сказати, що з важливими рішеннями краще не квапитися. Вранці голова буде яснішою і тоді прийдуть правильні думки.
Але в українській мові теж є колоритні й точні відповідники, які не лише передають той самий сенс, а й звучать природно й мелодійно.
Ось добірка українських висловів, які сміливо можуть замінити "утро вечера мудренее" у ваших розмовах.
Ранок вечора мудріший - дослівний, але цілком природний для української мови варіант.
Ще варіанти:
Ранкова думка - розумніша.
З ночі не куй - на світанку викуєш краще.
До ранку все втрясе́ться.
Не спіши з вечора - зранку розберешся.
Вранці буде видніше.
Ранок покаже.
Ніч-мати дасть пораду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як легко замінити фразеологізм "не ударить лицом в грязь": сім колоритних висловів
Ніч додасть розуму.
Ранок покаже, що вечір не скаже.
Завтра буде видніше.
Година вранці варта двох увечері.
На вечірню заваду вранці є розрада.
Ввечері завада, вранці розрада.
Ніч порядниця матері.
Вечір думає, ранок знає.
Треба з цим переспати.
Ці варіанти можна використовувати залежно від контексту: роздуми, прийняття рішення, пошук спокою чи ясності.

Прислівʼя роблять нашу мову яскравішою, додають глибини й емоційності до розмови. Щоб позбутися російських фраз, які так вкорінились у словниковий запас, варто знати українські альтернативи.
Замість "Смеется тот, кто смеется последний", українською кажемо "Хто звечора плаче, той уранці скаче".

В українській мові є група слів, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність.
Деякі з цих архаїзмів досі вживаються, але мають нове значення, пише tsn.
Розкажемо про десять слів, які кілька століть тому мали зовсім інше значення.
Які слова раніше мали зовсім інше значення
Бидло. Наразі це слово ми звикли сприймати як лайку. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема - биків. І чим більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші і тим більше їх шанували.
Бовдур. Сьогодні це також грубе слово, а за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. Хоча наразі в деяких регіонах України також побутує це слово у прямому значенні, коли говорять про димарі, які збереглися в оселях дотепер.
Гість. Ми звикли, що гості - це ті, хто до нас приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців і приїжджих купців.
Ганьба. До середини дев'ятнадцятого століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як у наші часи.
Здоровий. Ця лексема нам відома у декількох значеннях великий і нехворий. А за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям.
Жир. За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм "з жиру біситься", тобто, всього має доволі і чимось не задоволений.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій
Кричати. Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення - орати землю.
Пиво. Ця лексема мала раніше збірне поняття і означала будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще пізніше напій з хмелю, сучасне пиво.
Празник. Слово мало значення "порожній", тобто вільний від роботи день або сучасною мовою вихідний. З ним пов'язані слова "попразник" - перший день після вихідного, "празний" - ледачий, "празникувати" - бити байдики, нічого не робити.
Цілуватися. Раніше в українців була традиція - цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров'я. Це слово означає "цілитель", "цілющий", тому вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то вони зцілювали одне одного.

Два слова - "хохол" і "кацап" сприймаються українцями як зневажливі назви українця і росіянина відповідно. Так їх тлумачить і "Словник української мови". Звідки взялися слова "кацап" і "хохол" розповіла філологиня Ольга Васильєва. Хохол це зачіска. Козаки носили хохли, тобто чуби, оселедці.
"Кацап" - це тюркське слово, воно означає "різник", "вбивця", "м'ясник".

Словниковий запас - це не тільки спосіб висловлення думок. Це наше внутрішнє відображення розуміння тих чи інших речей.
В українській мові є багато слів, які можуть мати кілька значень в залежності від контексту. Але є такі слова, які помилково описуємо якусь річ чи емоцію без повного розуміння їх значення. Розповімо про чотири слова, які вживають багато українців.
"Маскарад"
Часто це слово асоціюється з веселими святкуваннями чи карнавальними подіями. Проте, його справжнє значення пов'язане з таємницею та приховуванням особи. Вживаючи його, розумійте, що мова йде не лише про розваги, а й про обман чи хитрість.
"Феномен"
Багато хто використовує це слово для опису чогось видатного або унікального. Однак, феномен це просто факт чи явище, яке можна спостерігати. Тобто, не всі видатні речі є феноменами, якщо ми говоримо про їхнє сприйняття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ось де собака заритий": що означає популярний фразеологізм
"Альтернатива"
Зазвичай ми вважаємо, що альтернатива - це просто вибір між двома варіантами. Насправді ж, слова "альтернатива" означають можливість вибору з кількох варіантів, не обмежуючись лише двома.
"Шедевр"
Це слово стало синонімом до всього геніального. Проте, шедевром вважається складена чи створена робота, яка була завершена майстром, що демонструє високий рівень майстерності. Тому не кожна хороша річ може вважатися шедевром.

В українській мові є група слів, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність. Деякі з цих архаїзмів досі вживаються, але мають нове значення.
Розкажемо про десять слів, які кілька століть тому мали зовсім інше значення. Зокрема слово "жир". За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм "з жиру біситься", тобто, всього має доволі і чимось не задоволений.