Gazeta.ua

Всі знають, як пишуться правильно дні тижня. Але часто задумуємось як вжити форму слова "четвер".
"Почнемо з четверга. Яка ж форма правильна: "четвер" чи "четверГ"? У називному відмінку правильно буде "четвер". Без букви "г", - розповів у своєму черговому відеоуроці український мовознавець Олександр Авраменко.
В інших відмінках з'являється буква "г". Наприклад, "четверГА", "четверГУ", "четверГОМ".
"А як же правильно сказати: ходжу на заняття "по четвергах" чи "по четвергам"? Звичайно, у місцевому відмінку маємо вживати закінчення "ах" "по четвергах", "по вівторках". Але я раджу віддавати перевагу більш органічним варіантам: ходжу на заняття "щочетверга" або "щовівторка", - розповів Авраменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким словом замінити вигук "Блін!"
Слово "четвер" не цурається і стійких сполук слів. Одна з них: "Не тепер, так у четвер!". Цей фразеологізм означає байдуже коли, але буде зроблено, підкреслив мовознавець.

Слово "заставляти" дуже часто використовуємо не в тому значенні, яке воно має насправді. Часто кажемо "його заставили", коли маємо на увазі, що хтось щось робить не з власної волі. Але використовувати слово "заставили" у такому значенні неправильно, каже мовознавець Олександр Авраменко.
У випадках, коли потрібно сказати, що хтось щось робить не зі своєї волі, слід використовувати слово "змусили".

Фраза "потерял дар речи" часто з'являється в розмовах. Але в українській мові вона має набагато влучніші й образніші відповідники.
Звісно, можна перекласти дослівно і сказати "втратив дар мови". Та є більш колоритніші фрази.
Ось красиві варіанти, як сказати українською "потерял дар речи".
Заціпило - коротко й дуже образно.
Онімів/оніміла - підкреслює раптову втрату здатності говорити.
Перехопило мову - коли емоції взяли гору.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українською сказати "сапожник без сапог": найвлучніші відповідники
Відібрало мову - сильне здивування або шок.
Слова застрягли в горлі - емоційно.
Не міг вимовити й слова - нейтрально й літературно.
Застиг без слів, мов наче занімів - м'яко й образно.

Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!".
Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Під час дискусій співрозмовнику іноді потрібно дати зрозуміти, що з вами жарти короткі - але так, щоб не мати вигляд психа.
Ці 5 фраз працюють краще, ніж крик. Вони холодні, впевнені й ставлять будь-яку токсичну людину на паузу, каже експерт з особистих стосунків Олег Власюк.
"Ти не зобовʼязаний терпіти хамство, зневагу чи "жарти" на свій рахунок. Але й перетворюватися на агресивного персонажа теж не варіант. Потрібна психологічна зброя, яка працює спокійно, але боляче", - пояснює Олег Власюк.
Згідно з дослідженням Наrvаrd Вusіnеss Rеvіеw, 67% людей стикаються з пасивною агресією на роботі. 41% - не вміють правильно реагувати і або мовчать, або зриваються.
П'ять фраз, які перевірено діють
"Це було невиховано. Але я вас почув(ла)".
Ідеальний варіант, коли хочете зберегти спокій і зробити людині дискомфортно.
"Давайте без маніпуляцій, гаразд?"
Викликає збій у скриптах токсичних людей. Бо вони не очікують, що назвете речі своїми іменами.
"Цікаво. А тепер скажіть це ще раз - для запису."
Сарказм 80 Іvl. Ідеально, коли хтось перегинає з "жартами".
"Мені не потрібно ваше схвалення. У мене є своє".
Для тих, хто "знає, як вам жити". Розбиває зверхність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видають низький рівень освіти: ці мовні помилки здатні нашкодити вашому іміджу
"Здається, вам не подобається моє життя. Добре, що це не ваше".
Ця фраза - як постріл по его. Без лайки, але жорстко.
Люди, які ставлять межі і говорять прямо, виглядають впевнено і стають менш привабливими для маніпуляторів. Це як невидимий щит. Не треба бути грубим - треба бути чітким. Ці фрази - не для драми, а для самоповаги, підсумував експерт.

Зменшувально-пестливі форми слів часто додають тепла та дружньої атмосфери у спілкуванні. Проте в офіційних або серйозних ситуаціях вони можуть виглядати недоречно.
Використання таких форм у ділових переговорах, офіційних документах чи спілкуванні з незнайомими людьми може створити враження надмірної фамільярності. Тому важливо знати, коли і з ким варто обирати стриманіші форми слів, щоб підтримати відповідний тон розмови.

Українська мова має десятки яскравих, влучних і колоритних слів, якими легко замінити нав'язаний російський сленг.
Замість грубих кальок і чужих висловів варто частіше згадувати питомі українські слова, що звучать дотепно та по-справжньому красиво. Бо "ліньки", "мотлох" чи "халепа" не лише милозвучніші - вони ще й допомагають очищати наше мовлення від усього чужого й непотрібного.
На каналі "Розумій і кажи" підготували добірку російського сленгу і якими українськими словами його можна викорінити з мовлення.
Впадло - ліньки.
Фраєр - жевжик, мартопляс, вітрогон, вертихвіст.
Барахло - мотлох, дрантя (стосовно старого одягу), непотріб, порохня.
Впарити щось - всучити, втелющити щось комусь.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які слова в українській мові насправді не є русизмами: їх говорить кожен
Їхати зайцем - зайцювати.
Лажа - халепа, хиба.
Харя - пика, писок, мармиза, морда.
Чокнутий - божевільний, скажений, стебанутий, придуркуватий.
Набухатися - налигатися.

Від українців можна почути русизми, які легко можна замінити українськими відповідниками.
Йдеться про такі слова - "трусцой", яке можна замінити "ходити підтюпцем. Слову "вразвалку" відповідає український вислів "ходити перевальцем". У той же час замість російського "ходити на ципочках" потрібно вживати український вислів "ходити навшпиньки", який означає ходити на кінчиках пальців ніг.

Звичне нам слово дзеркало в різних куточках України може звучати зовсім по-іншому. Все залежить від місцевого діалекту.
Про діалекти розповів на своїй сторінці в Іnstаgrаm популяризатор української мови Андрій Шимановський.
"Українська мова, про яку не розкажуть у школі. Дзеркало в різних регіонах України звучить інакше", - каже Шимановський.
Якщо прямуєте саме в ті куточки України, то слід знати, щоб не розгубитись.
Як у різних регіонах називають дзеркало
Виглядка - Волинь
Зерцало або скварцадло - Полісся
Гладец - Гуцульщина
Прозирало - Лемківщина
Оґлінда - Буковина
Свічадо - Чернігівщина
Люстро чи люстерце - Поділля, Харківщина.
Зеркало - Слобожанщина
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слова, які видають безграмотність: так українською не говорять
У Закарпатті можна почути варіанти спогляд, глядишко або люстро.
Такі мовні відтінки не лише зберігають колорит, а й відображають історію та характер кожного регіону.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою.
Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Багато хто задумується, як правильно писати побажання перед сном: "на добраніч" разом чи окремо. Це поширений вираз, який використовують у щоденному спілкуванні, але його написання викликає сумніви.
Розповімо, як правильно передати це побажання за всіма правилами української мови.
Як пишеться "на добраніч"
Складний прислівник "на добраніч" маємо писати окремо. Окремо і ніяк інакше.
Ще можна сказати добраніч - це одне і теж, але пишеться простіше.
Згідно з українським правописом, такі словосполучення - прийменники із незмінюваними словами в значенні іменників - пишуться окремо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якими українськими словами замінити суржик "З наступаючим!"
Наприклад:
Ну, добраніч, моя дитино! Ти, певне, дуже втомилась? (Леся Українка);
Вони прощаються коротко: - Добраніч! - Добраніч! (Вадим Собко);
На добраніч, моя кохана ластівко.

Фразу "З Днем народження!" зазвичай пишемо з великої літери. Та насправді слово "день" потрібно писати з малої - "З днем народження!", пояснив мовознавець Олександр Авраменко.
Якщо хочете продемонструвати свою особливу повагу до людини, яку вітаєте, то не буде гріхом у вітальній листівці чи соціальних мережах написати слово "день" з великої літери. У такий спосіб виявите повагу до цієї людини.

В Україні є батьки, які зросійщують імена своїм дітям при народженні. Наприклад, записують у свідоцтвах імена з російською вимовою - "Нікіта", "Кіріл" чи "Даніла" або "Даніїл".
Мовознавець Олександр Авраменко вказав на суттєву помилку, яка впливає на майбутнє дітей і порадив записувати правильні варіанти.
"Потрібно записувати у свідоцтво про народження імена згідно з українською традицією. Щоб потім, коли в "Даніла" чи "Кіріла" народиться донька чи син, не виникло труднощів з ім'ям по батькові. Ольга "Даніловна" або Богдан "Кірілович", - виходить суржик", - попередив експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українізувати Лєн і Свєт: до цього часу ви говорили з помилками
"Кіріл" українською мовою правильно "Кирило", "Нікіта" - "Микита", а "Даніла" - "Данило", зазначив Авраменко.

У розмові називати чоловіків іменами, такими як Віталік, Толік, або Діма, є русизмом. В українських іменах немає суфікса -ік, він є лише у росіян. Тому правильно говорити та писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.
Під час нашого тривалого перебування України у складі російської імперії/СРСР нам навʼязали жіночі закінчення для чоловічих імен. Наприклад, у Поліссі завжди розрізнялися Васьо - чоловік і Вася - жінка, а зараз чуємо всюди "Вася" і для жінок, і для чоловіків".

Слово "однофамілець" не є суржиком. Його можна знайти в українських словниках.
Як і багато інших слів, це слово утворене із двох частин - "одно" та "фамілець", так само, як, наприклад утворені такі слова, як "однокласник", "однодумець", розповідає у своєму відеоуроці мовознавець Олександр Авраменко.
"В українській мові є чудовий відповідник слова "однофамілець". Замість цього слова можна вживати синонім "тезкО". Так саме "тезкО", а не "тЕзка". Не всі знають, що "тезкО - це людина не лише з однаковим ім'ям, а й з однаковим прізвищем, тобто "однофамілець", каже Олександр Авраменко.
Також у нашій мові є прикметник "фамільний" - те саме, що й родовий. Наприклад, фамільний альбом, фамільне срібло, тобто те, що передається у спадок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найдовше прізвище в Україні. Спробуйте прочитати без помилок з першого разу
"Але не потрібно захоплюватися іншомовними словами, якщо в мові є суто українські відповідники. Погодьтеся, "родинний альбом" звучить не гірше за "фамільний", - підсумував мовознавець.

Не буде помилкою сказати "відрекомендуватися", а також "представлятися". Але між цими словами все ж є різниця.
Значення цих двох слів в українській мові роз'яснив мовознавець Олександр Авраменко. Можна сказати дозвольте "відрекомендуватися" або "представитися".

Збагачувати словник української мови можна щодня по кілька слів. Особливо, якщо йдеться про рідковживані слова, які трохи призабули або не знають їхнє значення.
Мовознавець Олександр Авраменко розказує про декілька, які позначають різні дії.
Це колоритні слова "цмулити", "гайнувати" та "шаріти".
Цмулити - з насолодою пити або смоктати.
Гайнувати - витрачати марно, розтринькувати.
Шаріти - ставати, робитися червоним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Болтать" и "разойтись": добірка слів, яка свідчить про бідність російської мови і багатство української
"Зберігайте ці слова і збагачуйте ними мову. Це скарб, який передали нам наші предки", - зазначив філолог.

Усі, хто має телефон, завжди скаже "треба подзвонити" чи "зателефонувати". Але одне з цих слів невірне.
Друзям ми телефонуємо. Можна сказати і "дзвонимо". Але основне значення слова "дзвонити" викликати звуки, ударяючи в дзвін. Мовознавець сказав, як правильно.

Такі слова як "опт" та "розніца" часто використовують українці, які мають відношення до торгівлі або просто купують будь-які товари для своїх потреб.
Доволі часто чуємо: "Оптом дешевше". Але ця фраза не правильна. Таких термінів в українській мові немає. Це росіянізми, які глибоко вкорінились у розмовну лексику українців. Як говорити правильно і назавжди забути російську кальку, розповіли на освітньому порталі "Мова - ДНК нації".
Як сказати українською ці слова:
опт - гурт;
в розницу - вроздріб або уроздріб;
оптова торговля - гуртова торгівля;
оптовый рынок - гуртовий ринок;
оптовый магазин - гуртівня, гуртова крамниця.
Щоб краще запам'ятати українські відповідники, наводимо декілька прикладів, де ці слова вживаються у реченнях:
Зерно й хліб Магазаник продавав обережно і вроздріб, то спасаючись [від] сто двадцять сьомої статті за спекуляцію, то потерпаючи, що продешевить (М. Стельмах).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Телефонувати" чи "дзвонити": мовознавець сказав, як правильно
Він думав про гуртову торгівлю сіллю (Іван Франко).
Гуртівня городництва та садівництва створена для потреб спеціалізованих сільськогосподарських магазинів, професійних аграріїв, фермерських та тепличних господарств (з реклами).

Слова "число" та "цифра" часто помилково вважають синонімами. Мовознавець Олександр Авраменко вказав на різницю між ними.
Навіть носії мови можуть помилятися та плутати слова. Багато хто не надає значення, тоді як деякі слова можуть лише здаватися подібними, на перший погляд. Якщо ж заглибитися у вивчення мови, то можна зрозуміти, що існує величезна кількість нюансів вживання того чи іншого слова. Те саме стосується і слів "число" та "цифра". Різниця між ними вагома.

У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.
Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm пояснив, чи справді слово "стид" належить до сучасної української мови.
"Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором", - пояснює Павло Мацьопа.
Однак у сучасній літературній українській мові основним терміном є саме "сором". Слово "стид" вважають архаїзмом.
Також цей термін можна назвати:
"Вторинний сором" - точний термін.
"Чуже ганьблення" - образна альтернатива.
"Опосередковане збентеження" - інтелектуальний варіант.
"Кринж" - по-молодіжному.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видають низький рівень освіти: ці мовні помилки здатні нашкодити вашому іміджу
Тому, якщо хочете краще висловити відчуття сорому українською, щоб зберегти автентичність і зрозумілість, обирайте саме ці варіанти.

Зменшувально-пестливі форми слів часто додають тепла та дружньої атмосфери у спілкуванні. Проте в офіційних або серйозних ситуаціях вони можуть виглядати недоречно.
Використання таких форм у ділових переговорах, офіційних документах чи спілкуванні з незнайомими людьми може створити враження надмірної фамільярності. Тому важливо знати, коли і з ким варто обирати стриманіші форми слів, щоб підтримати відповідний тон розмови.

Українська мова багата на унікальні слова, які давно вийшли з ужитку або знайомі лише в окремих регіонах.
Деякі з них звучать кумедно, але вони додають колориту нашій мові.
Наприклад, чи кажуть у вашому регіоні мантелепа чи мандрьоха. Якщо ні, то, скоріше за все, значення цих слів ви не знаєте.
П'ять українських слів, які ви точно не знаєте, назвав тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm.
"Ви точно не зможете правильно пояснити ці слова. А якщо зможете - у вас справді багатий словниковий запас", - каже Павло Мацьопа.
Мантелепа. Звучить смішно, але значення ви точно не знаєте. Це людина, яка ходить у брудному одязі або має неохайний вигляд. А ще це слово означає незграба, яка спромоглася перечепитися навіть об рівну підлогу. Таке слово можна почути на Волині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують
Шпакуватий - людина, в якої вже є сивина. А ще шпакуватими бувають коні. Це означає, що вони темно-сірі або попелясті.
Теренкур. Це не місце,де росте терен. Це спеціальні маршрути для лікувальної ходьби, дозовані за відстанню, часом і кутом підйому. Піші сходження. Метод санаторно-курортного лікування.
Мандрьоха. Це або волоцюга, або обходисвіт, або розпусна жінка.
Ґанж. Синонім до слів вада, недолік, дефект. Наприклад: "Тварина без жодного ґанжу". Так кажуть на Поділлі.

У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.
Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

У багатьох українців у свідоцтві про народження або паспорті записано не правильно по батькові.
Зокрема йдеться про "ІгорЕвич". Філологиня Ольга Васильєва сказала, як правильно говорити та писати по батькові.

"Ігоре, Ігору, Ігора, Ігорович" - тепер помилки. Жодної варіантності. Правильно казати і писати тільки так: "Ігорю, Ігоря, Ігорьович". А не ІгорЕвич за російською орфограмою, - пояснює у своєму дописі у Fасеbооk на Ольга Васильєва.
Згідно з чинним Українським правописом чоловічі імена Ігор та Лазар - це іменники чоловічого роду, які належать до м'якої групи ІІ відміни, тому відмінюються вони так само, як цар, кобзар, лікар. А значить, імені по батькові слід писати м'який знак, як у "Васильович": "Ігорьович, Лазарьович", пояснює редакторка.
"Мотивом для правописної зміни "Ігорович - Ігорьович" стало те, що під час відмінювання цього імені твердий звук р перетворюється на мʼякий: Ігоря, Ігорю, що свідчить про історичну належність цієї лексеми до іменників мʼякої групи (як царя, лікаря), тобто імʼя по батькові підігнали під непрямі відмінки, а не під називний. Хоча й у кличному відмінку (прямий) у старих словниках зафіксована мʼяка форма: Ігорю, а не Ігоре", - говорить філологиня.
Неправильно писати й "Ігоревич". В українських іменах по батькові немає суфікса -ев-, через що від німецького імені Франц українською теж буде не Францевич, а Францович (не плутати з прізвищем Франце́вич). Так само й не Юрʼєвич, а Юрійович.
Ще трохи про правопис суфіксів у іменах по батькові. Від імен Ілля‌, Кузьма‌, Лука‌, Са‌ва, Хома‌, Мико‌ла імена по батькові будуть такі. Звертайте увагу на наголоси:
"Іллі́ч, Іллі́вна;
Ку́зьмович (і Кузьми́ч), Ку́зьмівна;
Луки́ч, Лу́ківна;
Са́вович (і Са́вич), Са́вівна;
Хо́мович (і Хоми́ч), Хо́мівна;
Миколайович (і Мико́лович), Миколаївна (і Мико́лівна)".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Жіночко" чи "пані": філологиня пояснила, як казати в Україні
"Зверніть увагу. Якщо ваш батько за паспортом "Микола", а не "Миколай", то по батькові ви мали би бути "Миколович/Миколівна", а не "Миколайович/Миколаївна". Аналогічна ситуація, якщо батько "Євген": діти будуть "Євгенович/Євгенівна", а якщо "Євгеній", то "Євгенійович/Євгеніївна".
Також "Олексович/Олексівна", якщо батько - "Олекса", а не "Олексій".; "Ількович/Ільківна", якщо батько - "Ілько", а не "Ілля"; "Костьович/Костівна, якщо батько - "Кость", а не "Костянтин". Це фіксують усі поважні ономастичні словники.

Коли звертаємось до незнайомої людини, потрібно казати "ви". Також треба знати, коли цей займенник писати з великої літери.
Спеціалісти з етикету спілкування радять звертатися на "ви" до чужих дітей з 14-16 років. Помилковим є написання "ви" з великої літери, коли ви звертаєтеся до двох або більше осіб.

Багато слів, які говоримо щодня у побуті існують у двох мовах паралельно. Але не всі вони однозначно є русизмами, як багато хто звик вважати.
Зокрема, слова голубий, стид, рисунок, їда, ждати, інтерес чи одежа не є русизмами.
Gаzеtа.uа розповість про їхнє походження детальніше.
Голубий. Це не русизм. Слово є питомо українським, походить від слова голуб (птах), тобто буквально означає колір, схожий на пір'я голуба.
Воно зафіксоване в класиків: "Тихий вечір, голубий туман…" (П. Тичина).
Тож "блакитний" і "голубий" - обидва правильні, просто перше має трохи холодніший відтінок.
Стид. Також питомо українське слово. Стид походить від праслов'янського stydъ і є давнім словом, яке зустрічається ще в "Повісті минулих літ".
У сучасній мові частіше кажуть сором, але стид - повноправний синонім, не русизм.
Рисунок. Історично українське слово.
Чимало українців вважають, що слово рисунок є русизмом, а правильно казати малюнок. Однак в українській мові обидва слова існують, але мають різні значення. Правильне вживання слова рисунок: як графічне зображення, виконане олівцем, ручкою, вугіллям. Наприклад: Рисунок олівцем, Художній рисунок.
У значенні стилю малювання: Рисунок візерунка, Рисунок тканини.
Їда. Питомо українське слово.
Уживається ще з давніх часів, походить від дієслова їсти.
У "Словнику Грінченка": їда - страва, пожива, харч.
Сьогодні більш уживаним стало їжа, але їда - діалектне українське, не русизм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забудьте банальне "цікаво": як українською сказати "любопитно"
Ждати. Цілком українське слово.
Походить із праслов'янського žďаtі - чекати, очікувати.
Уживали в класичній літературі: "Жду тебе, мій друже..."
Обидва варіанти - ждати і чекати - українські, просто друге стало більш літературним.
Інтерес. Не русизм, а міжнародне запозичення.
Походить із латини (іntеrеssе) через польську, тому в українській мові воно самостійне й нормативне.
Тож і інтерес, і цікавість - правильні слова, лише різні за стилістикою.
Одежа. Має давньоукраїнське походження. Правильне вживання слова одежа: селянська одежина - застарілий, але літературний варіант. Зимова одежина - зустрічається в діалектах.
Одяг вважається основним сучасним варіантом, однак слово одежа зустрічається в українській літературі, зокрема у творах Івана Франка, Лесі Українки.

Хто користується громадським транспортом і вдосконалює свою солов'їну, інколи задався питанням, чи можна казати безплатний проїзд. Популяризатор української мови Андрій Шимановський стверджує, що немає підстав думати, що безплатний - калька з російського "бесплатный". Аналогічне слово є в чеській, словацькій, польській, словенській, сербській мовах. Тому вживати можна, але є кращі синоніми: даром, задарма, дурно, задурно, за так, за спасибі, на дурняк.

Українці - часто вживають слово "так" на початку речення.
Саме ця дрібниця стала ключем до того, як навчитись розрізняти росіян і українців.
Про це розповіла українська блогерка Олена, яка мешкає в Іспанії.
"Лайфхак, якого я не очікувала взагалі. Саме це коротке слово українці майже завжди ставлять на початок речення: "Так, дайте, будь ласка", "Так, мені потрібно…", - розповідає Олена.
Увагу на це звернув місцевий фармацевт. Після цього і сама дівчина почала помічати цю мовну звичку українців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які слова ніколи не вимовлять росіяни
Багатьом українцям відгукнувся допис землячки і вони підтверджують це факт.
Дехто звернув увагу, що така звичка може призводити до курйозів: у Швеції, наприклад, "так" означає "дякую". Місцеві не завжди розуміють, чому українець дякує ще до того, як щось попросив.

У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.
Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Фраза "все ясно" у мовленні українців - це типовий приклад суржику, який походить з російської "всё ясно".
В українській мові її використання вважається помилковим, адже вона не відповідає правилам літературної мови.
Найчастіше слово "ясно" використовується в контексті розуміння інформації чи дій в значенні "зрозуміло". Коли українці хочуть підтвердити, що зрозуміли інформацію, вони кажуть "все ясно".
В українській мові слово "ясно" має інше значення, точніше - це прислівник, утворений від прикметника ясний. Слово "ясно" вживається, коли йдеться про освітлене місце або простір, де присутнє світло. Варіантами цього слова можуть бути слова "світло" або "видно".
Як правильно українською сказати "все ясно"
Щоб підтвердити інформацію, яка вам зрозуміла, в українській мові існує низка українських слів та фраз, які відображають це значення. Можна і правильно буде сказати:
"зрозуміло" - універсальний варіант, який замінює ясно;
"звісно" кажуть, щоб підтвердити очевидний факт;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нівроку": що насправді ховається за значенням цього колоритного слова
"очевидно" кажуть про щось настільки зрозуміле, що не викликає сумнівів;
"природно" - це слово використовують, коли щось є логічним і передбачуваним;.
"певно" найчастіше вживається для вираження впевненості у сприйнятій інформації.

Декілька висловів з радянських часів досі впливають на наше життя. І часто ми цього навіть не помічаємо.
Ці фрази пригнічували ініціативу, змушували людей замовкати і "не висовуватись". Розповідаємо про них.

Запозичене слово "селфі" можна з легкістю замінити українськими відповідниками.
Але чи приживуться ці слова серед українців, сказав мовознавець Олександр Авраменко.
"Яких тільки відповідників не придумують українці до новомодного слова "селфі". І "сЕбчик", яке походить від "фотографую себе", і "сАмчик" - від "сам роблю фото", і "самознИмка" - від "сам знімаю". І багато інших варіантів", - розповів Авраменко в ефірі "Сніданку з 1 1".
Лише час покаже чи приживуться такі відповідники.
"Хай там як, але час покаже, який варіант приживеться в літературній мові. Але хочу ще додати таке: селфі - це світлина, яку ми робимо самі великим планом. Так-так, великим, а не крупним. Крупним буває лише зерно, насіння, гранули", - розповів Авраменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Факапити", "хейтити", "на ізі" - як ці суржикізми легко замінити українськими словами
Насамкінець мовознавець закликав українців дбати про те, щоб усі говорили грамотно.

Англізм "дедлайн", яке так часто використовують українці, можна замінити українським відповідником. Це слово необхідно викреслити зі свого лексикону хоча б тому, що має жахливе походження.
Редактор Ольга Васильєва подає два гарні українські відповідники: реченéць і крайдата.

При написанні деяких українських слів, часто маємо сумніви і боїмося допустити помилку.
Розповімо про сполучення слів "до невпізнання".
Портал аnswіkі роз'яснив написання цього вислову.
Фраза "до невпізнання" пишеться лише окремо.
Воно виступає складеним іменниковим прислівником, який є незмінною частиною мови. Це прислівникове сполучення утворене з'єднанням прийменників та іменників. Їх окреме написання зумовлене тим, що слова ще не до кінця позбулися свого попереднього іменникового значення.
Дуже часто у реченні між окремими складовими такого сполучення можна поставити означення:
Жінка після довгої відпустки змінилася до (повного) невпізнання.
Наш знайомий ліс змінився до (цілковитого) невпізнання: старі дуби обплелися віттям вгорі, стежки позаростали, поодинокі кущі перетворилися у непрохідні хащі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Безвісти" чи "без вісти": як правильно писати поширене слово
До цього ж ряду прислівникових сполучень належать: без відома, до вподоби, в результаті, на відчай, по правді.

Слово "немає" в українській мові можна писати двома способами. Як разом, так і окремо.
Слід розрізняти його в контексті речення, аби уникнути помилок в написанні. Але є один лайфхак, як швидко зорієнтуватись, щоб не допустити помилку.

Деколи ми навіть не помічаємо, як у мовленні прослизають російські фразеологізми.
Якщо прагнете говорити чистою українською, важливо не лише уникати суржику, а й знаходити гідні заміни.
Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm запропонував українські альтернативи популярним російським фразеологізмам.
Чуєте: "рубаха-парень" - і вже хочете сказати "сорочка-хлопець"? Не варто. Українською - "свій хлопець", "хлопець-друзяка" або "щира душа".
Залежно від контексту можна сказати: "з ним - хоч у вогонь".
Фразу "строить глазки" перекладати дослівно як "будувати оченята" не можна. Українською кажемо:"пускати бісики", "грати очима", "прясти очима" або жартома - "стріляти очима".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сарафанне радіо" - як українською сказати популярний вираз
"бред сивой кобылы" - справжня маячня - краще підібрати колоритний і автентичний синонім.
Наприклад:
"сон рябої кобили",
"Химині кури",
"Мотрині яйця",
"нісенітниця",
"дурня собача",
"казна-що та й годі",
"дурниці на пательні",
"таке верзе, що вуха в'януть".

Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його.
Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Часто серед молоді можна почути фразу "потєряйся", яка звучить як типовий русизм.
Насправді ж у нашій мові є чимало влучних, колоритних і навіть дотепних відповідників, які передають той самий зміст і водночас звучать значно природніше.
Тож як сказати це українською, розповіли на каналі "Розумій і кажи".
Як сказати "потєряйся" українською
Більшість тих джерел, які наводять ці "відповідники" є або кальками з російської або взагалі вигаданими.
Бачиш двері? Мацай клямку! - напевно, найвідоміший і найуживаніший варіант.
Пензлюй давай.
Сапай вазони звідси.
Шапка - двері - коридор.
Вйо, бо дощ! - явний діалектизм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як колоритно сказати українською "дебошир"
А тепер ті вислови, які були вигадані, але не запозичені з російської:
Чухай ногу об дорогу.
Черевик на патик - і на вихід.
Отамо весла є. В руки береш і звідси гребеш.
Геть звідси.

Відколи в країні повномасштабна війна, яку розгорнула РФ, українці намагаються більше спілкуватись українською, ніж російською.
Хтось вчить її на курсах, а комусь достатньо лише покращити рівень знань. Щоб збільшити свій словниковий запас, спробуйте щодня вивчати по кілька нових слів, особливо, якщо вони маловідомі чи взагалі забуті. Ними ви точно вразите своїх співрозмовників.