Gazeta.ua

Українська мова налічує близько 256 тисяч слів. Але якщо брати до уваги говірки, діалекти, а також словники професійних термінів, історичні й термінологічні словники, то обсяг лексикону може сягнути мільйона слів. Такі дані Інституту української мови Національної академії наук. Окремі слова є дуже довгими і важко вимовляються. Йдеться про ті слова української мови, які складаються не з одного десятка букв та про які знають небагато людей. Найдовші слова української мови Виявляється, зафіксовано три найдовші слова української мови: Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан", яке містить у собі 30 літер. Це повна назва хімікату, який використовують для боротьби зі шкідниками - з комарами, сараною, різноманітними шкідниками рослин. Раніше цей інсектицид широко використовували в побуті та в господарстві. Звісно, вимовляти "дихлордифенілтрихлорметилметан" дуже складно, тому в повсякденній практиці застосовувався спрощений варіант ДДТ ("дуст"). Через свою шкідливість і здатність накопичуватися в організмі людей і тварин у багатьох країнах цей хімікат заборонений. Найдовше українське слово, яке зафіксоване у Книзі рекордів України, містить 31 літеру. Це слово "рентгеноелектрокардіографічного". Згадується й інше найдовше слово української мови довжиною у 38 літер це слово "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота". Зазначена фраза з цим словом згадувалася в одному з випусків журналу "Хімічна промисловість України". Факти про українську мову Найдовша абревіатура в українській мові містить аж 11 літер. Це ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується як "Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найдовше прізвище в Україні. Спробуйте прочитати без помилок з першого разу Найбільше слів в українській мові починається на літеру П. Стосується це, зокрема, і прізвищ. Найменш уживаною є літера "ф", її вживають переважно в запозичених словах. Найбільше синонімів має слово "бити" аж 45. Нвйдовше слово в українській мові налічує 38 літер. Йдеться про назву хімічної речовини "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота". Цю довжелезну конструкцію дослідники знайшли в журналі "Хімічна промисловість України".

Слово випадок часто вживають там, де не треба. Наприклад, мовне кліше "у випадку необхідності". Це банальна калька від російського "в случае необходимости". Як сказати правильно українською, розповів мовознавець Олександр Авраменко. "Правильний відповідник такий: "у разі потреби" або ж "за потреби"", - акцентував мовознавець. Також ще поширений мовний покруч - вираз "у більшості випадків", а російською це буде "в большинстве случаев" вказав Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 найуживаніших русизмів, яких важко позбутись "Українською правильно його перекласти на - "здебільшого" або "переважно", - наголосив Авраменко. Ще кілька типових помилок: "ни в коем случае" - "у жодному разі"; "от случая к случаю" - "коли-не-коли" або "вряди-годи". Українці часто в розмовах допускають мовні покручі. Серед них популярне слово "купляти". Мовознавець і вчитель Олександр Авраменко розповів, як сказати правильно, щоб більше не помилятись. Він зауважив: у словниках на позначення придбання чогось є обидва слова: і купувати, і купляти.

При написанні речень іноді допускаємо помилки. Не одну, не дві, а навіть більше. Мовознавець Олександр Авраменко навів речення, в якому приховав 3,5 помилки: "Не дивлячись на відмінене тренування, син все одно займається греблею". Вчитель розібрав кожну помилку окремо під час свого відеоуроку. Пояснив, чи можна взагалі казати "не дивлячись на відмінене тренування". "Ну, що таке дивитися? Це, по суті, оптичний процес. Приклад: "Переходжу дорогу, не дивлячись на світлофор". Правильно "незважаючи на відмінене тренування", - наголосив філолог. Друга помилка - "відмінене тренування". "Запам'ятайте, відмінюють іменник за відмінками. А ось, коли щось анулюють, кажемо "скасоване". Отже, виходить "на скасоване тренування", - наголосив Авраменко". Третя помилка в самому кінці речення - "займається греблею". "Річ у тім, що українською мовою "гребля" - це гідроспоруда. Те саме, що російською "дамба" або "плотина". Тож пишемо замість "займається греблею" - "займається веслуванням", - пояснив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Цікавий" чи "цікавим" був фільм: мовознавець вказав на граматичні тонкощі української мови Насамкінець Авраменко озвучив неповноцінну помилку. Йдеться про слово "займається". "Його можна вважати лише половиною помилки. Тут воно виправдане - займатися можна спортом, веслуванням. А взагалі його краще уникати, бо найчастіше займається будинок полум'ям", - пояснив філолог. Правильне речення: "Незважаючи на скасоване тренування, син все одно займається веслуванням". Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Українська мова багата на унікальні слова, які неможливо точно перекласти російською. Їхня суть, емоційне забарвлення чи культурний підтекст просто втрачаються. Добірку з 10 слів опублікувала в Іnstаgrаm тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. Вирій - теплі, південні краї, куди відлітають на зиму птахи. Добродій - той, хто допомагає, підтримує. Залізниця - дорога з рейковою колією, призначена для пересування залізничного рухомого складу; увесь комплекс інженерних споруд, обладнання, машин і механізмів, що становить основу залізничного транспорту; установи, що відають залізничним транспортом. Книгарня - книжкова крамниця. Кохати - почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність; плекати що-небудь; виховувати, ростити кого-небудь. Митець - той, хто працює у якому-небудь виді мистецтва; людина обізнана, вправна у якій-небудь справі, майстер. Нівроку - непоганий, такий як треба; нічого собі, непогано; вживається для вираження побажання не принести горя. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Хохол" і "кацап": звідки взялися ці слова і що насправді означають Олія - рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин; олійна фарба; мастило. Обіруч - узявшись за руки, разом, обома руками, по обидва боки. Шахівниця - дерев'яна або картонна дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Під час дискусій співрозмовнику іноді потрібно дати зрозуміти, що з вами жарти короткі - але так, щоб не мати вигляд психа. Ці 5 фраз працюють краще, ніж крик. Вони холодні, впевнені й ставлять будь-яку токсичну людину на паузу, каже експерт з особистих стосунків Олег Власюк. "Ти не зобовʼязаний терпіти хамство, зневагу чи "жарти" на свій рахунок. Але й перетворюватися на агресивного персонажа теж не варіант. Потрібна психологічна зброя, яка працює спокійно, але боляче", - пояснює Олег Власюк. Згідно з дослідженням Наrvаrd Вusіnеss Rеvіеw, 67% людей стикаються з пасивною агресією на роботі. 41% - не вміють правильно реагувати і або мовчать, або зриваються. П'ять фраз, які перевірено діють "Це було невиховано. Але я вас почув(ла)". Ідеальний варіант, коли хочете зберегти спокій і зробити людині дискомфортно. "Давайте без маніпуляцій, гаразд?" Викликає збій у скриптах токсичних людей. Бо вони не очікують, що назвете речі своїми іменами. "Цікаво. А тепер скажіть це ще раз - для запису." Сарказм 80 Іvl. Ідеально, коли хтось перегинає з "жартами". "Мені не потрібно ваше схвалення. У мене є своє". Для тих, хто "знає, як вам жити". Розбиває зверхність. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видають низький рівень освіти: ці мовні помилки здатні нашкодити вашому іміджу "Здається, вам не подобається моє життя. Добре, що це не ваше". Ця фраза - як постріл по его. Без лайки, але жорстко. Люди, які ставлять межі і говорять прямо, виглядають впевнено і стають менш привабливими для маніпуляторів. Це як невидимий щит. Не треба бути грубим - треба бути чітким. Ці фрази - не для драми, а для самоповаги, підсумував експерт. Зменшувально-пестливі форми слів часто додають тепла та дружньої атмосфери у спілкуванні. Проте в офіційних або серйозних ситуаціях вони можуть виглядати недоречно. Використання таких форм у ділових переговорах, офіційних документах чи спілкуванні з незнайомими людьми може створити враження надмірної фамільярності. Тому важливо знати, коли і з ким варто обирати стриманіші форми слів, щоб підтримати відповідний тон розмови.

Деякі слова здаються звичними, але насправді це русизми, які спотворюють звучання української мови. Вони непомітно прослизають у повсякденні розмови і позбутись цих виразів важко. П'ять поширених помилок назвав тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. Цих русизмів краще уникати, якщо хочете говорити красиво та грамотно. "По крайній мірі" - калька з російської. Правильно - "принаймні, щонайменше". "Так як" - це теж російська калька. Українською правильно "оскільки, позаяк, тому що, бо". "Ряд" у значенні списку - також калька з російської. Українською правильно "низка". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "По щелчку" - якими українськими виразами замінити русизм "Таким чином - неочікувано, але це теж калька з російської. Правильно казати - "отже, так, у такий спосіб". "Не дивлячись на" - калька, яку можна замінити на "попри, незважаючи на, всупереч". "Втратити свідомість" - хоча це допустимо, краще використовувати "знепритомніти, зомліти". Ораторські навички безсилі, якщо ви говорите неграмотно, наголосив Павло Мацьопа. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

У давнину українці не користувалися звичними для нас назвами місяців, а орієнтувалися на природу, господарські роботи. Останній місяць весни мав свою поетичну й дуже образну назву, яка точно передавала настрій травня - часу цвітіння, тепла та підготовки до літа. За інформацією, оприлюдненою на сайті Метеостанції Рівне, в низці європейських держав п'ятий місяць року відомий під назвою "май", що бере свій початок від імені Майї - богині родючості та весняного оновлення природи в італійській міфології. У деяких українських регіонах, під впливом польської мови, у минулому використовувалася назва "май" для травня. Це також було підтверджено в одному з виступів на каналі Лариси Іроденко, де фахівець з української культури та історії Андрій Василів поділився інформацією про найстаріші назви місяців в Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха - п'ять українських колоритних слів, які ви не знали Водночас у давнину значно частіше використовувалася назва "ярець", що походить від імені бога Сонця Ярила. Цей термін вживався для позначення п'ятого місяця весни до того, як усталилося слово "травень", яке виникло від уявлення про розквіт трав і закріпилося в українській мові до сьогодні. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.

Деколи ми навіть не помічаємо, як у мовленні прослизають російські фразеологізми. Якщо прагнете говорити чистою українською, важливо не лише уникати суржику, а й знаходити гідні заміни. Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm запропонував українські альтернативи популярним російським фразеологізмам. Чуєте: "рубаха-парень" - і вже хочете сказати "сорочка-хлопець"? Не варто. Українською - "свій хлопець", "хлопець-друзяка" або "щира душа". Залежно від контексту можна сказати: "з ним - хоч у вогонь". Фразу "строить глазки" перекладати дослівно як "будувати оченята" не можна. Українською кажемо:"пускати бісики", "грати очима", "прясти очима" або жартома - "стріляти очима". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сарафанне радіо" - як українською сказати популярний вираз "бред сивой кобылы" - справжня маячня - краще підібрати колоритний і автентичний синонім. Наприклад: "сон рябої кобили", "Химині кури", "Мотрині яйця", "нісенітниця", "дурня собача", "казна-що та й годі", "дурниці на пательні", "таке верзе, що вуха в'януть". Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Термін "пенсіонери" вживають до осіб, які отримують пенсію. Її може бути призначено й дитині або іншій особі через втрату годувальника. А деякі працівники виходять на пенсію в 45 років. Сьогодні в українському законодавстві використовується термін "люди похилого віку", а от у Європі про людей у віці 60+ кажуть "люди третього віку". Як правильно в Україні називати людей, яким 60+, 75+, 90+, розповіла філологиня Ольга Васильєва. "Правильно: люди старшого віку, літні люди, люди третього віку, люди у віці 60+/75+/ 90+. А неправильно: люди у віці, старі люди, люди пенсійного віку, пенсіонери, люди поважного віку, бабусі й дідусі", - пояснює у дописі на своїй сторінці у Fасеbооk Васильєва. Прикметником "старі" можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві, каже редакторка. "З урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я літнім вважається вік 60-75 років, а старечим - 75-90 років. Тих, хто досяг 90 років і більше, заведено називати довгожителями. "Бабуся", "дідусь" уживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв'язки", - зауважує філологиня. Якщо говоримо про покоління, можна вживати словосполучення "старше покоління". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким словом замінити кальку "холостяк" Некоректно використовувати евфемізми типу "люди поважного віку", "дама бальзаківського віку", "людина з обмеженими можливостями" (або "людина з особливостями", "людина з особливими потребами", "людина з нюансами"). "Треба називати чітко й незавуальовано, але без дискримінації: люди старшого віку, жінка у віці 30-40 років, людина з інвалідністю. На представників і представниць африканської расової гілки коректно казати темношкірий/темношкіра і в жодному разі не чорний/чорна. Людина європеоїдної раси - світлошкіра, а не біла. До речі, є в українській мові дискримінаційний фразеологізм "Почуватися білою людиною", тобто "нормальною", такою, що має привілеї. Вживати його не варто", - зазначила Васильєва. У цивілізованої людини на такі висловлювання має стояти внутрішній блокувач. Виправляйте й інших, наголосила редакторка. Ми вже звикли до творення так званих фемінітивів - назв жіночого роду за видом діяльності. Скажімо, продавчиня, соціологиня, чиновниця, боржниця, директорка. Але от кажуть: директорша, лікарша, генеральша. Це фемінітиви з відтінком зневаги. З такими підступники суфіксами треба бути обережними. Суфікс -ш- позначає не професію. Директорша - це дружина директора, лікарша - дружина лікаря, генеральша - дружина генерала". На позначення професії чи посади треба використовувати суфікс -к(а): директорка, лікарка, генералка.

Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси. Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви. Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння. Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні. Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки. А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах. За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі. Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.