Gazeta.ua

Коли хтось поруч чхає, більшість із нас каже: "Будь здоров". Ця фраза давно вкорінилася в повсякденному мовленні, проте мало хто знає, чи є вона справді нормативною в українській мові та що саме означає. Якщо говорити суто про правопис, то правильним зверненням, до людини, яка чхнула, буде "Будь здоровий" чи "Будь здорова". Це є побажанням здоров'я. Кандидатка філологічних наук Олеся Сулима пояснює, в європейській традиції побажання здоров'я пов'язували з чумою, і фраза "Будь здоровий" попереджала хворобу. Серед українців вона має те саме значення. Однак також існує повір'я, що коли людина, розповідаючи щось, чхає, то це віщує якусь подію чи здійснення сказаних слів. Тому в таких випадках можна на чхання почути вислів: "Правду каже". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим замінити банальну фразу "Як справи?": шість варіантів Що ж стосується виразу "Будь здоров!", яке більшість використовує саме після чхання, то за версією Словника української мови (СУМ), він означає ввічливе побажання при прощанні. Іноді також застосовується при привітанні: Також варто зауважити, що нині думки щодо того чи варто взагалі якимось виразом реагувати на чиєсь чхання, розділилися. Хтось продовжує використовувати звичні "Будь здоровий", а є ті, хто вважає, що бажати нічого не потрібно, бо це викликає зайві незручності, у людини, яка чхнула - зокрема. За словами експертки з етикету Аліни Скибинської, у діловій сфері після чхання не заведено говорити "Будь здоровий". Краще бути максимально тактовним і продовжити розмову, ніби нічого не трапилося. Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. Бо залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця.

Часто можна почути: "Шо". Мовляв, це суржик, негарно, неправильно. Насправді - ні. Уживання "шо" має глибоке лінгвістичне та діалектологічне підґрунтя стверджує на своїй сторінці в Іnstаgrаm тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. По-перше, "шо" - це не русизм Слово "шо" не є запозиченням з російської мови, а є варіантом українського питального займенника "що", характерним для південно-західних та північних діалектів. Воно історично зафіксоване в говорах Волині, Поділля, Закарпаття, Буковини, частини Полісся. Класики фіксували "шо" в художній мові У художній літературі "шо" вживали не лише задля стилізації під живу мову - воно трапляється у творах Івана Франка, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, навіть у Лесі Українки, коли передаються діалекти або усне мовлення персонажів. Наприклад, у Франка: "Та шо ти мені розказуєш?" Це - не помилка. Це - жива мова українського народу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це можна сказати лише українською: 10 слів, які неможливо перекласти російською У нормах мовознавства - це розмовна, не літературна форма "Шо" - не нормативна форма для офіційного або писемного мовлення, однак вона не є помилкою в усному спілкуванні, особливо в контексті розмовного або емоційного стилю. "Це не суржик, а територіальний діалектизм, який допустимий у неформальному мовленні. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.

Українці часто вживають слово "висипатися" у значенні "спати довго, досхочу". Але це вважається помилкою. "Висипатися" має лише одне значення - випадати з чого-небудь, сиплячись. Про це розповіла редакторка Ольга Васильєва у Fасеbооk. "Ось витягли з моря сіть, і на палубу висипалась купа мокрої блискучої риби" (М. Трублаїні). А спати довго, досхочу, цілком задовольняючи потребу у сні, - це висиплятися", пояснює філологиня і навела приклад. "Лягай раніше, висипляйся, бо завтра чи і вночі доведеться спати, - каже їй хазяйка" (Панас Мирний). Словник подає і слово "відсиплятися": довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипляння (не недосипу). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 милозвучних синонімів, якими легко замінити слово "унікальний" "Слова засипати/засипання теж помилково вживають у значенні засинати чи засинання. Письменник Сергій Осока пише: "Читаю в автора: "труднощі з засипанням". Так і хочеться додати: "борошна в мішки". Тому говорімо та пишімо правильно", - підсумувала Васильєва. Слово "немає" в українській мові можна писати двома способами. Як разом, так і окремо. Слід розрізняти його в контексті речення, аби уникнути помилок в написанні. Але є один лайфхак, як швидко зорієнтуватись, щоб не допустити помилку.

21 лютого в усьому світі відзначають День рідної мови. Для більшості громадян України безумовно українська мова є рідною. Існує версія про походження української мови в результаті розпаду давньоруської мови на українську, російську та білоруську. А деякі дослідники вважають, що українська походить від праслов'янської мови і почала формуватися за кілька тисячоліть до нашої ери. Факти про українську мову Українська мова відрізняється від споріднених слов'янських мов тим, що в ній є сьомий кличний відмінок. В українській мові налічується близько 256 тисяч слів. Її визнали однією з найкрасивіших мов світу. Вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської). 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П". Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф". Серед слів найчастіше використовують іменник "рука", прикметник "великий", дієслово "бути" і серед займенників "він". У "Короткому словнику синонімів української мови", де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" - аж 45. У нашій мові є особливі слова паліндроми. Це так звані "дзеркальні" фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром: "Я несу гусеня", або ж "ротатор". Українська мова входить в тридцятку найпоширеніших у світі мов. Число людей, які розмовляють українською близько 45 мільйонів. До багатьох мов світу увійшли українські слова "гопак", "козак", "степ", "бандура", "борщ" (до польської було запозичено українські слова "hrесzkа" гречка, "сhоry" хворий, румунської "stіuса" щука, "hоlub" голуб). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як би звучала українська мова, якби не прийшов "совок" Українську мову намагалися заборонити багато разів - найчастіше називається число в 134 спроби заборони. Наша мова пережила 4 століття репресій і лінгвоциду. Найвідомішим документом про заборону української мови вважається Валуївський циркуляр, який мав русифікувати українців. Дуже важливою частиною української мови є її діалекти - унікальні для кожного регіону. Разом з вивченням літературної норми української мови важливо також пам'ятати і зберігати особливості свого діалекту. Серед творів українською мовою найбільше перекладів має "Заповіт" Тараса Шевченка. Вірш переклали на 147 мов світу. Найпопулярнішою у світі піснею українського походження можна назвати різдвяну пісню "Щедрик". Іноземцям вона відома як "Саrоl оf thе bеlls". Українці можуть пишатися своєю мовою, адже таких рис, які має вона, не знайти в жодній мові світу. Вона відрізняється своєю м'якістю та милозвучністю. Недарма, її заново вивчають не лише українці, а й знайомляться з нею іноземці. Назвемо п'ять рис української мови, які можуть здивувати тих, хто завжди спілкувався українською.

Вивчати українську мову - справа не з легких. Особливо якщо ви звикли до м'якої вимови англійських слів. Після 2022 року інтерес до української зріс у всьому світі, однак навіть найдосвідченіші поліглоти визнають: деякі українські слова - справжнє випробування для язика. Ось добірка з 15 українських слів, які звучать як tоnguе twіstеr. Спробуйте вимовити їх уголос - і переконайтесь самі, пише rbс. Паляниця (раlіаnytsіа) Класика. Це слово вже стало символом мовної ідентичності. Особливу складність для іноземців становить м'яке поєднання "ля", наголос на передостанньому складі, та характерне "ц", яке в англійській звучить зовсім інакше. Дзвінкий (dzvіnkyy) Поєднання "дз" на початку слова - велика рідкість у світових мовах. В англійській звук "dz" не існує як самостійна одиниця, а тут ще й потрібно м'яко вимовити "нк", не втрачаючи дзвінкості. Для американців звучить неприродно, а часто й незрозуміло. Вщент (vshсhеnt) Комбінація з чотирьох приголосних поспіль - "вщнт" - ламає артикуляційний апарат навіть у досвідчених мовників. Американці намагаються вставити голосну між звуками, кажучи щось на кшталт "вушент" або "вишент", чим спотворюють значення слова. Життя (zhyttyа) Звук "ж" (zh) в англійській зустрічається лише в іноземних запозиченнях (як-от "vіsіоn"). У слові "життя" складності додає ще й подвоєне "т" та м'який склад "я" наприкінці, що часто звучить як "джитіа" у спробах вимовити. Серденько (sеrdеnʹkо) Це зменшено-пестливе слово виглядає мило, але його складність у м'якому поєднанні "-еньк-", де звучить м'яка "н", потім "к" - без голосної між ними. Усі ці переходи артикуляційно складні для англомовної людини. Часто іноземці вимовляють його як "серденко", втрачаючи мелодійність і м'якість. Щастя (shсhаstyа) "Щ" у сучасній українській - окремий звук, а не просто "ш" + "ч". У поєднанні з м'яким "стя" слово стає лінгвістичним викликом. Американці часто скорочують до "шастя", відкидаючи фонетичну глибину. Їжачок (yіzhасhоk) Ні "ї", ні "ж", ні "ч" не передаються адекватно англійською. Усе разом перетворюється на приблизне "йіжачок", хоча точна вимова дуже м'яка й дзвінка водночас. Квітень (kvіtеnʹ) Назва місяця, яка збиває з пантелику англомовних: "кв" як початок - незвичний, а закінчення "-ень" із м'яким "нь" неможливо відтворити без спеціальної фонетичної підготовки. Вогонь (vоhоnʹ) Слово виглядає просто, але саме м'який "нь" наприкінці робить його складним для відтворення. Англомовні найчастіше кажуть "вогон", уникаючи м'якості, яка формує зміст. Здружитись (zdruzhytysʹ) Ще один монстр із купою приголосних: "здр", "жит", "ись". Американці зазвичай не можуть артикулювати подібні конструкції без вставних голосних, що робить вимову смішною і далекою від української. Людство (lyudstvо) "Лю" - м'який склад, "дств" - скупчення приголосних без голосних між ними. У мовленні американця слово перетворюється на "лудство" або "лютсто", бо в англійській такої щільності приголосних немає. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три найдовші слова українською. Спробуйте вимовити з першого разу Тишком-нишком (tyshkоm-nyshkоm) Ідіома з повторами шиплячих звуків "ш" і "ч" сприймається як скоромовка. Іноземці втрачають ритм і натомість вимовляють щось схоже на "тіш-кані-шкам". Бджола (bdzhоlа) Початок слова - "бдж" - викликає труднощі навіть у багатьох українських дітей, а для англомовних це просто неможлива комбінація. Жодна фонетична система англійської не передбачає такого скупчення звуків без голосного між ними. Тому це вимова цього слова - гарантоване фонетичне фіаско. Їхній (yіkhnіy) Подвійна пастка: звук "ї" на початку і м'який "й" у фіналі. Американці кажуть "їхні" як "йікнай" або "їхані", що спотворює як вимову, так і зміст. Дзиґа (dzygа) Це коротке, але підступне слово починається з незвичної для англомовного апарату комбінації "дз" (dz) і м'якого "и". Але найскладніше - звук "ґ" (твердий "g"), який в англійській передається здебільшого як "g" у gо, але тут має ще й інше звучання в контексті. Американці зазвичай плутають "дз" із "з" або "дж", тому кажуть щось типу "зига" або "джіґа", спотворюючи ритм слова. Росіянам завжди важко давалось вивчення української мови. З початком війни, полонені на камеру намагались промовити слово, але жодне їм не вдавалось сказати чітко. Що їм заважає вимовляти правильно. А йдеться про звук г, м'які ж і ш, закінчення -ння і -ття.

Фраза "Совет да любовь!" давно стала традиційним побажанням на весіллях, але її дослівний переклад українською звучить неприродно. У нашій мові є власні щирі та красиві побажання для молодят, які передають ті ж самі емоції - з побажанням злагоди, любові та щастя. Як же правильно сказати українською замість російського вислову, розповіла мовознавиця Лариса Чемерис. Фраза "Совет да любовь!" - одне з найпопулярніших побажань на весіллі. Мовляв, кохайте одне одного і радьтеся в усьому. Іноді побажання перекладають дослівно українською мовою і виходить щось на кшталт "Поради та кохання!", але це неправильно. В українській мові слід вживати інші варіанти перекладу Якщо трохи копнути глибше, то слово "совет" у побажанні "Совет да любовь!" - дещо застаріле і означає не пораду, як таку, а згоду. Тобто, нареченим бажають згоди та любові. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тато" чи "папа": як правильно звертатися до батька українською Тому українською мовою дослівно цю фразу правильно перекладати так: "Згоди та любові!" Можуть бути й інші варіації, наприклад: "Згоди та кохання!", "Щастя та любові!". Крім цього, побажання можна замінити виразом - "Нашим молодятам не сваритися та любитися". Українська мова багата на унікальні слова, які давно вийшли з ужитку або знайомі лише в окремих регіонах. Деякі з них звучать кумедно, але вони додають колориту нашій мові. Наприклад, чи кажуть у вашому регіоні мантелепа чи мандрьоха. Якщо ні, то, скоріше за все, значення цих слів ви не знаєте.

Українська мова налічує близько 256 тисяч слів. Але якщо брати до уваги говірки, діалекти, а також словники професійних термінів, історичні й термінологічні словники, то обсяг лексикону може сягнути мільйона слів. Такі дані Інституту української мови Національної академії наук. Окремі слова є дуже довгими і важко вимовляються. Йдеться про ті слова української мови, які складаються не з одного десятка букв та про які знають небагато людей. Найдовші слова української мови Виявляється, зафіксовано три найдовші слова української мови: Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан", яке містить у собі 30 літер. Це повна назва хімікату, який використовують для боротьби зі шкідниками - з комарами, сараною, різноманітними шкідниками рослин. Раніше цей інсектицид широко використовували в побуті та в господарстві. Звісно, вимовляти "дихлордифенілтрихлорметилметан" дуже складно, тому в повсякденній практиці застосовувався спрощений варіант ДДТ ("дуст"). Через свою шкідливість і здатність накопичуватися в організмі людей і тварин у багатьох країнах цей хімікат заборонений. Найдовше українське слово, яке зафіксоване у Книзі рекордів України, містить 31 літеру. Це слово "рентгеноелектрокардіографічного". Згадується й інше найдовше слово української мови довжиною у 38 літер це слово "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота". Зазначена фраза з цим словом згадувалася в одному з випусків журналу "Хімічна промисловість України". Факти про українську мову Найдовша абревіатура в українській мові містить аж 11 літер. Це ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується як "Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найдовше прізвище в Україні. Спробуйте прочитати без помилок з першого разу Найбільше слів в українській мові починається на літеру П. Стосується це, зокрема, і прізвищ. Найменш уживаною є літера "ф", її вживають переважно в запозичених словах. Найбільше синонімів має слово "бити" аж 45. Нвйдовше слово в українській мові налічує 38 літер. Йдеться про назву хімічної речовини "а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота". Цю довжелезну конструкцію дослідники знайшли в журналі "Хімічна промисловість України".

Слово випадок часто вживають там, де не треба. Наприклад, мовне кліше "у випадку необхідності". Це банальна калька від російського "в случае необходимости". Як сказати правильно українською, розповів мовознавець Олександр Авраменко. "Правильний відповідник такий: "у разі потреби" або ж "за потреби"", - акцентував мовознавець. Також ще поширений мовний покруч - вираз "у більшості випадків", а російською це буде "в большинстве случаев" вказав Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 найуживаніших русизмів, яких важко позбутись "Українською правильно його перекласти на - "здебільшого" або "переважно", - наголосив Авраменко. Ще кілька типових помилок: "ни в коем случае" - "у жодному разі"; "от случая к случаю" - "коли-не-коли" або "вряди-годи". Українці часто в розмовах допускають мовні покручі. Серед них популярне слово "купляти". Мовознавець і вчитель Олександр Авраменко розповів, як сказати правильно, щоб більше не помилятись. Він зауважив: у словниках на позначення придбання чогось є обидва слова: і купувати, і купляти.

При написанні речень іноді допускаємо помилки. Не одну, не дві, а навіть більше. Мовознавець Олександр Авраменко навів речення, в якому приховав 3,5 помилки: "Не дивлячись на відмінене тренування, син все одно займається греблею". Вчитель розібрав кожну помилку окремо під час свого відеоуроку. Пояснив, чи можна взагалі казати "не дивлячись на відмінене тренування". "Ну, що таке дивитися? Це, по суті, оптичний процес. Приклад: "Переходжу дорогу, не дивлячись на світлофор". Правильно "незважаючи на відмінене тренування", - наголосив філолог. Друга помилка - "відмінене тренування". "Запам'ятайте, відмінюють іменник за відмінками. А ось, коли щось анулюють, кажемо "скасоване". Отже, виходить "на скасоване тренування", - наголосив Авраменко". Третя помилка в самому кінці речення - "займається греблею". "Річ у тім, що українською мовою "гребля" - це гідроспоруда. Те саме, що російською "дамба" або "плотина". Тож пишемо замість "займається греблею" - "займається веслуванням", - пояснив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Цікавий" чи "цікавим" був фільм: мовознавець вказав на граматичні тонкощі української мови Насамкінець Авраменко озвучив неповноцінну помилку. Йдеться про слово "займається". "Його можна вважати лише половиною помилки. Тут воно виправдане - займатися можна спортом, веслуванням. А взагалі його краще уникати, бо найчастіше займається будинок полум'ям", - пояснив філолог. Правильне речення: "Незважаючи на скасоване тренування, син все одно займається веслуванням". Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Українська мова багата на унікальні слова, які неможливо точно перекласти російською. Їхня суть, емоційне забарвлення чи культурний підтекст просто втрачаються. Добірку з 10 слів опублікувала в Іnstаgrаm тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа. Вирій - теплі, південні краї, куди відлітають на зиму птахи. Добродій - той, хто допомагає, підтримує. Залізниця - дорога з рейковою колією, призначена для пересування залізничного рухомого складу; увесь комплекс інженерних споруд, обладнання, машин і механізмів, що становить основу залізничного транспорту; установи, що відають залізничним транспортом. Книгарня - книжкова крамниця. Кохати - почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність; плекати що-небудь; виховувати, ростити кого-небудь. Митець - той, хто працює у якому-небудь виді мистецтва; людина обізнана, вправна у якій-небудь справі, майстер. Нівроку - непоганий, такий як треба; нічого собі, непогано; вживається для вираження побажання не принести горя. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Хохол" і "кацап": звідки взялися ці слова і що насправді означають Олія - рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин; олійна фарба; мастило. Обіруч - узявшись за руки, разом, обома руками, по обидва боки. Шахівниця - дерев'яна або картонна дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи. Слова, які ми використовуємо у розмові, можуть як підсилити авторитет, так і зруйнувати його. Вульгаризми, росіянізми чи спотворені слова створюють враження недбалості та неповаги до співрозмовника. Якщо ви хочете звучати переконливо та викликати довіру, варто уникати цих мовних пасток.