Gazeta.ua

Другого липня Кабінет міністрів звільнив Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови через те, що збіг термін, на який його призначали. Рішення набере чинності 8 липня. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. На цю посаду розглядали трьох претендентів. Раніше Кременя запевняли, що його призначать повторно. Але кандидатуру так і не висунули. Чи був Тарас Кремінь неручним омбудсменом? Так, був. Варто хоча б згадати десятки звернень до посадовців найвищого рівня Харкова, Одеси, Миколаєва із зауаженнями щодо дотримання Закону про державну мову. Шлях каденції Кременя непростий. Йому довелося впроваджувати українську мову як державну на всіх рівнях і у всіх сферах. Доводилось і проходити судові засідання. Тобто, йому не соромно за свою роботу і це найважливіше. Однак міністерство юстиції на пропозицію прем'єр-міністра Дениса Шмигаля подало на посаду уповноваженого із захисту державної мови актора Олександра Завальського, артиста і колишнього ведучого каналу "Глас" УПЦ МП. Завальський є доцентом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Однією з ключових його пропозицій є створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою "Правильна мова". Він має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину. Проти Завальського виступають мовні активісти, які свого вимагали запровадження в Україні дієвого мовного омбудсмена. Наприклад, українські письменниці Ліна Костенко та Оксана Пахльовська долучили свої підписи до відкритого звернення десятків українських культурних та громадських діячів із закликом повторно призначити Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Це звернення вже підписали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, Рефат Чубаров та інші відомі українці. У зверненні наголосили, що частиною політики РФ є стримування українізації, зросійщення українців і лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях. Тож боротьбу за український мовний простір вони вважають "одним із важливим складників екзистенційної війни за незалежність". Коли Росія порушила наші рубежі, саме українська мова стала ще одним важливим кордоном. Тож боротьба за Україну точиться і на мовному фронті. "Ми прекрасно розуміємо сутність загарбницької, терористичної, окупаційної війни з початку 2014 року. Ми бачимо, що непокаране і не знищене зло має властивість повторюватися. І те, що відбувається в Україні з 24 лютого (2022 року) це нове втілення "руzzкого міра", але в людиноненависницькому вимірі", зазначав на чикагському радіо (США) екс Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.