Gazeta.ua

За наказом рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера 19 квітня 1943-го загін німців почав ліквідацію єврейського гетто Варшави. Лише за останній місяць загинули 56 тис. його мешканців. Варшавське гетто заснували 1940-го за наказом губернатора Варшавського округу Людвіга Фішера. Нацисти відгородили стіною частину міста і переселили туди усіх варшавських євреїв - більше 400 тис. Одним з основних способів добути їжу в Варшавському гетто була контрабанда. Ночами товар перекидали через колючий дріт. За два роки більше 80 тис. жителів гетто померли від хвороб, голоду і поневірянь. Через три роки у гетто залишилися тільки 60 тис євреїв. Більшість були вже знищені у таборі в Белжеці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Матерів розстрілювали з грудними дітьми на руках Вони ховалися в підземних бункерах і відмовлялися здаватися. Від польських підпільних організацій повстанці отримували допомогу. Добірні сили СС увійшли на територію гетто вночі 19 квітня. Кількість повстанців за різними даними становили півтори тисячі людей, в тому числі багато жінок. Нацисти спалили і підірвали всі будівлі на території. Бої тривали 27 днів. Загони СС та поліції оголосили про придушення повстання 16 травня. У Варшаві 16 жовтня 1940-го нацисти обнесли триметровою стіною і колючим дротом територію житлових кварталів спеціально для проживання євреїв. Їм наказали переїхати в гетто та заборонили виходити за межі.

У німецькому місті Штайн археологи виявили велике військове укріплення часів Тридцятилітньої війни. Знахідку зробили на території, яку готують під забудову, передає Неrіtаgе Dаіly. Розкопки відкрили нові деталі про масштабний конфлікт, який тривав з 1618 по 1648 рік і забрав мільйони життів у Європі. Фахівці з Баварського державного управління охорони пам'яток вважають, що саме тут у 1632 році стояв табір армії генерала Альбрехта фон Валленштайна. Він використовував це місце як головну базу під час протистояння зі шведськими військами біля Нюрнберга. На території табору могли перебувати близько 50 тисяч вояків. Також, за оцінками дослідників, там розміщувалося 15 тисяч коней і 30 тисяч цивільних. Під час розкопок знайшли чимало побутових речей. Серед них ножиці, голки, пряжки, ножі, уламки кераміки, намистини зі скла, срібний дріт і веретено. Археологи також виявили монети з портретами імператора Фердинанда ІІІ та курфюрста Максиміліана І. Знайшли й залишки зброї - мушкетні кулі та металеві деталі. Одним із найбільш вражаючих відкриттів стало поховання молодої жінки. Її тіло знайшли на околиці табору. Вона була одягнена в тонкий шовк, розшитий срібними та золотими нитками. При ній виявили бронзовий перстень, ланцюжок і прикрашені гачки для одягу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Британії відкопали фортецю легендарного 9-го легіону (ФОТО) Причину смерті не встановили, але її розкішний одяг може свідчити про високий соціальний статус. Є припущення, що вона була пов'язана з одним із офіцерів у таборі. Це відкриття дозволяє глибше зрозуміти життя під час Тридцятилітньої війни. У таборі жили не лише солдати, а й цивільні. Тут були родини, ремісники й люди, що не брали участі у бойових діях. Розкопки показують, що за кожною війною стоїть не лише стратегія й битви, а й людські історії - у тому числі ті, що лишалися в тіні великої історії. У Болгарії археологи розшифрували напис на надгробку римського легіонера. Біографічний напис, ймовірно, виконав звільнений раб. Надгробок виявили на археологічній ділянці Альмус в північно-західному болгарському місті Лом.

У місті Агрідженто на півдні Сицилії археологи виявили лекційну залу, яка може бути найдавнішою в античному світі. Знахідка датується ІІ століттям до нашої ери, передає Неrіtаgе Dаіly. Приміщення вміщувало близько 200 осіб. Його пов'язують із гімназією - місцем підготовки молоді до громадянського життя. Там поєднували фізичне тренування з інтелектуальним розвитком. Дослідження проводила команда з Вільного університету Берліна. Роботу очолювали доктор Моніка Трюмпер і доктор Томас Лаппі. Розкопки відкрили унікальний комплекс. Там знайшли доріжки довжиною 200 м і величезний басейн. За розмірами це одна з найбільших споруд такого типу у всьому західному Середземномор'ї. Крім того, археологи виявили кам'яні брили з грецькими написами. У них згадується гімнасіарх - посадовець, який відповідав за гімназію. Також згадано заможного громадянина, що профінансував ремонт даху в роздягальні. Лекційна зала мала вихід до прямокутної кімнати розміром 11 на 23 м. Вона була обставлена кам'яними лавами. Ймовірно, це місце використовували для занять, змагань і театральних вистав. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли древній затоплений храм Дослідники вважають, що планування комплексу підтверджує ідею гармонійного розвитку молоді. Там однаково цінували фізичну активність і розумове навчання. Написи з кінця І століття до нашої ери свідчать про збереження грецької мови, традицій та освіти навіть за римського панування. Це відкриття розкриває, як міста на кшталт Агрідженто намагалися зберегти свою культурну ідентичність у періоди політичних змін. Знайшли британський бомбардувальник-штурмовик Маrtіn 187 Ваltіmоrе, який впав у Середземне море 80 років тому. Літак виявили під час обстеження узбережжя острова Ліноза, який належить Італії. Фахівці кажуть, що літак або обстріляли, або у нього відмовив двигун. Бомбардувальник впав приблизно за 500 м від Лінози.

На самому початку 2025 року в румунському повіті Муреш археологи натрапили на старовинний срібний скарб. Його виявили за допомогою металошукачів, і ця знахідка одразу змінила уявлення про минуле регіону, передає Аrkеоnеws. Артефакти, які належали дакійській культурі, стали першими офіційно визнаними свідченнями того, що на території сучасної Бреази колись жили даки. Про це повідомили в місцевій мерії. Влада вже бачить у відкритті потенціал для нових археологічних досліджень, які мають з'ясувати, чи йдеться про поселення, чи, можливо, про фортифікаційну споруду. "Це перше підтвердження дакійської присутності в регіоні", - прокоментували подію місцеві чиновники. Знахідку зробили двоє мешканців Молдови - Діонісіє-Аурел і Захан Себастьян-Адріан. Вони передали артефакти муніципалітету, що офіційно закріпило їх як історичне відкриття. У скарбі - шість унікальних срібних предметів. Серед них браслет з орнаментом у вигляді листя, фібули різної форми, пояс із овальних пластин та ланцюжок з підвісками. До цього набору, ймовірно, також входила пластина з гравіруванням у вигляді сонячних символів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли загублене місто Загальна вага знахідки - близько 550 г. За оцінками експертів, це не був буденний набір прикрас. Їх, скоріш за все, носили представники знаті. І, ймовірно, лише у визначні моменти - під час ритуалів або важливих зібрань. Існує версія, що скарб могли закопати як жертву богам. Або просто сховати в період тривоги. В будь-якому випадку, те, що такі речі виявили саме в Бреазі, - вже підтвердження присутності дакійської громади на цій території. Хоча до цього вона вважалася археологічно "порожньою". Тепер артефакти зберігаються в музеї повіту Муреш. Їх досліджують, а згодом обіцяють виставити для публіки. Львівські археологи знайшли фрагмент муру Високого Замку. Науковці припускають, що це мур ХІV століття. Розкопки розпочали на замовлення ЛКП "Зелений Львів" перед будівництвом канатної дороги.

15 квітня 1920 року військові УНР у важкому бою перемогли червоноармійців і захопили вузлову станцію Вознесенськ. Подія увійшла в історію як "Бій під аплодисменти". Тоді українські військові брали участь у Першому зимовому поході. Перебували у глибокому тилу ворожих білої та червоної армій. Поширювали поміж українців звістки, що уряд УНР та армія існують і триває боротьба за незалежну Україну. Підіймали людей на боротьбу. Просуваючись Правобережною Україною, потерпали від нестачі боєприпасів і медикаментів. Кожного дня ситуація ставала дедалі критичною. Опинившись на Черкащині, командування отримало звістку, що більшовики зберігають велику кількість зброї та набоїв у Вознесенську (тепер місто обласного значення в Миколаївській області). На нараді вирішили атакувати станцію та спробувати захопити арсенали. Вознесенськ мав сильний гарнізон, але місцеві селяни доповіли, що більша його частина рушила у навколишні села придушувати селянські виступи проти продрозкладки. Атакувати українці вирішили вночі. Перед боєм поділили між собою залишки набоїв. Їх було замало, тому командування сподівалося на кінноту Чорних запорожців і кінно-гірський дивізіон полковника Олекси Алмазова. Усі були озброєнні шаблями й списами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Звідки взялося гасло "Слава Україні" Підійти до станції непомітно не вдалося. Чатові побачили українців і відкрили потужний вогонь з укріплених позицій. Військові УНР організували відступ, а командування "червоних" наказало переслідувати їх. Наказ виконали, але потрапили під гарматний обстріл і опинилися в оточенні. Українські військові, які вже не мали набоїв, почали сильно плескати в долоні, імітуючи постріли рушниць. Так посіяли серед "червоних" ще більше паніки. Урешті оточення довершили Чорні запорожці, які рубали ворога й насаджували його на списи. Тоді ж гарматникам удалося підбити стрілецькі позиції на укріпленому більшовицькому потязі. За тодішніми підрахунками, під час бою біля Вознесенська більшовики втратили 250 осіб убитими та мали 400 поранених. Воїни УНР втратили убитими декількох осіб. Увірвавшись у місто, українці заволоділи арсеналами й поїздами зі зброєю та боєприпасами. За спогадами начальника штабу Запорізької дивізії Михайла Крата, захопили 2 млн рушничних набоїв, 32 тис. гарматних, 28 гармат, 5 тис. рушниць, 4 кулемети. Також українці заволоділи скарбницею на суму 10 млн карбованців. Цього було достатньо для продовження походу. Уже 6 травня в районі Ямполя роз'їзд Чорних запорожців зустрівся з роз'їздом 3-ї Залізної дивізії. Перший зимовий похід завершився. "Дух армії піднявся, настрій неймовірний. Попри страшну втому, армія знову готова йти на ворога", - згадував політичний референт УНР Василь Совенко. 6 грудня 1919-го розпочався Перший зимовий похід армії УНР. Його очолив генерал-полковник Михайло Омелянович-Павленко. Восени 1919 року Галицька Армія та Дієва армія УНР воювали водночас проти червоних, білих та поляків. Наприкінці листопада 1919-го залишки Наддніпрянської Армії УНР опинилися в "трикутнику смерті" Любар-ЧорторияМиропіль. Їх оточили Червоноа, Добровольча та польська армії. Українці потерпали від епідемії тифу, військові були знесилені. Антанта не пропускала до УНР закуплені за кордоном ліки. 6 грудня 1919 року в Новій Чорториї відбулася військова нарада. Хворий на тиф командувач Дієвої армії УНР Василь Тютюнник запропонував пройти рейдом окупованою українською територією та підняти повстання. Його підтримав Омелянович-Павленко. У поході взяли участь приблизно 5000 осіб - 2000 багнетів, 1000 шабель і 14 гармат. Протягом рейду армія подолала 2500 км Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями. Провела понад 50 успішних боїв. Українська армія вперше застосувала партизанські методи боротьби. Потім цей досвід використала УПА.

Колись на місці найбільшої піщаної пустелі світу плескалося величезне озеро. Сьогодні Руб-ель-Халі - це море піску на півдні Аравійського півострова, де спека сягає 50&dеg;С, а дощі трапляються хіба в теорії. Але нові дослідження доводять, що колись усе було зовсім інакше, передає Рорulаr Месhаnісs. Вчені переконані - у цьому регіоні існувало прісноводне озеро глибиною до 42 м. За їхніми підрахунками, його площа сягала понад тисячі квадратних кілометрів. Озеро досягло найбільшого розміру приблизно 8000 років тому. Тоді на Аравійському півострові йшли часті дощі, територія буяла зеленню, а довкола жило багато тварин. Виявляється, клімат в минулому сприяв виникненню не лише великого озера, а й цілого комплексу водно-рослинних ландшафтів. Мова йде про луки, савани, річки та заплави, які формували комфортне середовище для життя. Саме це і дало змогу стародавнім людям - мисливцям, скотарям, збирачам - активно розселятись у регіоні. Вчені вважають, що озеро могло вийти з берегів через екстремальні опади. Це спричинило формування великої долини довжиною 150 км. Причиною таких вологих періодів, ймовірно, стало посилення африканських та індійських мусонів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У пустелі археологи розкопали давній маєток Археологічні знахідки підтверджують, що люди справді мешкали в Руб-ель-Халі. І хоча умови тут колись були райськими, усе зіпсував клімат. Вологі сезони закінчились, опадів стало менше, і озеро висохло. Люди були змушені залишити територію в пошуках більш придатних для життя місць. Зрештою, пустеля знову стала пустелею. І тепер, дивлячись на безкраї бархани, складно уявити, що тут колись плавали риби, росли дерева і блукали перші пастухи. Але наука знову доводить - Земля любить кардинальні перевтілення. Молоді волонтери на археологічних розкопках в центрі Ізраїлю знайшли425 золотих монет. Вони пролежали у глиняному глечику 1100 років. Більшість монет відносяться до раннього ісламського періоду. Тоді регіон був частиною халіфату Аббасидів.

У пустелі Негев археологи знайшли добре збережений монастир і фермерський будинок часів Візантії. Відкриття дає цінну інформацію про життя ченців на півдні Ізраїлю понад 1400 років тому. За даними Аrkеоnеws, поселення існувало між VІ і початком VІІ століття нашої ери. Це був період великих регіональних змін і міграцій. Очолювані Нір-Шімшоном Параном з Управління старожитностей Ізраїлю розкопки виявили монастирський комплекс. До нього входили каплиця, кухня, їдальня, господарські приміщення та виноробня. "Це унікальне відкриття дозволяє побачити повсякденне життя монахів у Негеві у візантійський період", - зазначив Паран. Окрасою каплиці стала мозаїка з мальтійським хрестом і написом грецькою мовою. Він містив імена чотирьох ченців. На підлозі археологи знайшли глиняний посуд, датований 460 роком н.е., а також дві гробниці. Одна з них мала вигравіруваний хрест. Літургійні предмети теж добре збереглися. Серед них - лампади, ланцюги та стовп, який, імовірно, був частиною вівтарної ширми. Будова кухні дала уявлення про побут мешканців монастиря. Товстий шар попелу вказує на довготривале використання печі. У підлозі дослідники виявили основу посудини, яка могла слугувати примітивною духовкою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли давнє кільце-амулет Монахи також займалися виноробством. Вони використовували великий виноробний прес, обштукатурену яму і цистерну для зберігання вина. Поруч розташовувався фермерський будинок. Він мав прямокутну сторожову вежу і маленьке вікно. Монета, знайдена на підлозі, підтверджує, що споруду звели в першій половині VІ століття. І монастир, і ферма були покинуті приблизно в один і той самий період. Паран припустив, що причиною могли стати загрози безпеці під час переходу від візантійського правління до ранньоісламського. Ці знахідки відкривають важливі сторінки історії. Вони допомагають зрозуміти, як монахи адаптувалися до життя в пустелі та зберігали свої традиції в умовах ізоляції. У пустелі Негев в Ізраїлі археологи виявили древні яйця страусів. Страуси були поширені в цій місцевості починаючи з раннього доісторичного періоду. Але до кінця ХІХ ст зникли.

13 квітня 2022 року Українські Військово-морські сили атакували флагман Чорноморського флоту РФ крейсер "Москва". Про деталі військової операції розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук, передає Gаzеtа.uа. За його словами речника, важливу роль у цей день зіграла похмура та дощова погода. "Перша ракета "Нептун" вразила крейсер "Москва" і залишила його без керівного складу. Своєю чергою, ворог був впевнений у своїх силах і не розраховував на такий удар, це й призвело до втрати корабля. Екіпаж уже не міг отримувати відповідних команд, а самі вони не відпрацювали на власній ініціативі й тому, звісно, втратили корабель", - пригадує Плетенчук. Він додав, що, судячи з тих подій, які супроводжували цю операцію, ворог йшов малим ходом. "Тобто окупанти навіть не боялися і на своїх імперських амбіціях вважали, що знаходяться на, як у них називають, вбивці авіаносців, й вони недоторканні", - додав військовий. Плетенчук зауважив, що росіяни, навіть маючи на озброєнні свого бойового корабля три ешелони ППО, не скористалися ним у повному складі. "Два із трьох розрахунків ППО, що були на кораблі, взагалі мовчали. Було таке враження, що там порожні пости, от тому оце російське "авось пронесе" вчергове спрацювало проти носіїв цього менталітету", - сказав представник ВМС ЗСУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На рівні крейсера "Москва" - командувач ВМС ЗСУ розповів про історичний удар по окупантах в Криму Флагман "Москва" став справжньою втратою для росіян. Побудований в українському місті Миколаїв, корабель належав до океанічного класу, і його затоплення в акваторії Чорного моря показало, що ніхто не може бути недоторканним на території України. "Всі дотичні особи оцінили важливість цього факту і, звісно, загарбники розуміли, скільки Росія втрачає іміджево й наскільки це болюче для імперських амбіцій. Цей корабель був розрахований на більш активні бойові дії і його знаходження в акваторії Чорного моря взагалі викликало багато питань, але вони зникли разом з крейсером "Москва", - резюмував військовий. За його словами, операція тривала менш як годину: "Вони навіть не підозрювали, що у нас є власна крилата ракета і що ми взагалі можемо нанести вогневе ураження". 13 квітня 2022 року на третій місяць повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ поніс перші значні втрати. ВМС України здавалось зробили неможливе: дві ракети "Нептун" стали смертельними для його флагмана "Москва". На борту крейсера могли перебувати до 500 осіб, точну кількість жертв Росія так і не озвучила, визнавши загиблими лише 17 осіб.

Археологи виявили унікальну золоту фігурку вепра під час розкопок скіфського кургану поблизу Покрова на Дніпропетровщині. Про це повідомили у Fасеbооk-спільноті Скарбниці Національного музею історії України. Йдеться про дослідження, яке провели ще 55 років тому. Тоді експедиція Інституту археології АН УРСР досліджувала кургани в зоні розширення кар'єрів для видобутку марганцевої руди. Серед них був і скіфський курган Хомина Могила, висотою три метри. Він став місцем поховання чоловіка-воїна, жінки (ймовірно, його дружини) та юнака. Разом із численними артефактами майстрів ІV століття до нашої ери. археологи натрапили на унікальну золоту фігурку вепра. Проте значну частину інших цінностей, таких як прикраси, посуд та зброя, знищили грабіжники. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи спростували міф про скіфів "Фігурку тварини виготовлено з кількох частин, спаяних між собою. Майстер використав срібні вставки, щоб виділити смертоносні ікла, а насічками передав густу щетину. Вепр застиг у русі, але в його позі відчувається напруженість, сила і готовність до атаки", - йдеться у повідомленні. Фахівці припускають, що ця скульптура виконувала роль ручки чаші. Вона могла бути особливою, адже вепр для скіфів символізував бога війни та перемоги - так званого "скіфського Ареса". "Без сумніву, володар цієї чаші був видатним воїном, який брав участь у походах. Він захищав свою землю, щоб його діти зростали вільними, не знаючи страху і війни", - підсумували дослідники. На Мамай-горі поблизу Каховського водосховища знайдено унікальне парне поховання скіфів. Чоловік і жінка були поховані на глибині 2 м від сучасної поверхні. Унікальність цього поховання в тому, що тіла були покладені одне на одне. У головах у померлих виявлено скелет коня.

Постанову "Про новий адміністративно-територіальний поділ України" затвердили в Харкові 12 квітня 1923 року на 2-й сесії VІІ скликання Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад. Постановою скасували ділення території радянської республіки на волості й повіти, замінили їх районами та округами: замість 1989 волостей і 102 повітів утворили 53 округи, які ділилися на 706 районів. На той час були чинними 9 губерній: Волинська, Донецька, Катеринославська, Київська, Одеська, Подільська, Полтавська, Харківська та Чернігівська. Триступенева система адміністративно-територіального устрою "округ-район-село" прийшла на зміну чотириступеневій "центр-губернія-повіт-волость". Для радянської влади це був перший серйозний крок до ліквідації губернського устрою та утвердження округа як нової значущої територіальної одиниці. Запровадження округів на той час відповідало вимогам економіки, завданням відбудови народного господарства. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харків мав столичний статус до початку Другої світової війни Нові територіально-адміністративні одиниці отримали ширші повноваження. Сільські ради отримали майже всі права попередніх волосних виконкомів. Райони отримали права колишніх повітів, а округам були передані деякі функції губерній. Окрім того, зменшили кількість сільських рад шляхом укрупнення: 15696 сільрад реорганізували у 9307. У результаті реформи загалом в УРСР кількість адміністра­тивно-територіальних одиниць зменшилася майже на 43%, а чисельність працівників міс­цевих органів влади скоротилася на 46%. 27 лютого 1802 року Малоросійську губернію поділили на Полтавську і Чернігівську. У складі Полтавської губернії було 15 повітів: Гадяцький, Зіньківський, Золотоніський, Кобеляцький, Костянтиноградський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. Тоді тут налічувалося 1,3 млн. жителів.