У четвер, 17 квітня, колегія з п'яти суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду почала розгляд позову пʼятого президента України, лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка до чинного президента Володимира Зеленського про визнання протиправним указу про позасудові санкції. За словами народного депутата від ЄС Ірини Геращенко, міністерство юстиції звернулося до суду з вимогою, щоб засідання було повністю закритим. Незважаючи на це, в суді були присутні представники посольств, депутати від "Європейської Солідарності" та преса. Суди за судами В перший день розгляду справи Верховний суд відмовив Порошенку у скасуванні окремих пунктів санкцій, які, за словами його адвоката, фактично блокують його діяльність як громадянина України та штовхають на порушення законодавства. Своєю чергою Петро Порошенко заявив, що санкції проти нього, за матеріалами справи, були запроваджені у превентивному порядку. Він укотре наголосив, що вважає санкції "неконституційними". Як стверджує лідер ЄС, документи, зокрема рішення РНБО та указ президента, були сфальсифіковані. Зокрема, у фальсифікації поданих до Кабміну матеріалів він звинуватив Міністерство економіки. "В Офісі президента та в апараті РНБО фальсифікували указ. А Зеленський підписав не те, що врешті-решт було оприлюднено. Я хотів сказати, що я особисто на власні очі бачив документ різного змісту однакової дати, але яка мала відмінність у дві години, який був повністю переписаний і під яким стоїть підпис міністра економіки пані Свириденко", заявив народний депутат. Порошенко додав, що його юридична команда найближчим часом подасть заяву про злочин. Зі свого боку суд вирішив долучити до слухань мінекономіки. У судовому засіданні оголосили перерву до 13 травня. Коротко по суті Нагадаємо, 13 лютого поточного року президент Володимир Зеленський підписав указ про санкції РНБО проти декількох українських бізнесменів та депутатів, серед яких і Петро Порошенко. Порошенко назвав таке рішення "антиконституційним" та "політично мотивованим", а також заявив, що до цього нібито причетна вся команда президента Володимира Зеленського, Кабінет Міністрів та члени РНБО. Різні спікери з оточення ОП підставами для запровадження санкцій проти Порошенка назвали цікаві варіанти. Зокрема, кримінальну справу про державну зраду, коли Порошенко, нібито, у змові з Віктором Медведчуком і керівництвом РФ дозволив "Центренерго" купувати вугілля на тимчасово окупованій Донеччині та Луганщині. Так звана схема "Роттердам+". Також Петра Порошенка звинувачують у створенні "Партії регіонів" та роботу в уряді Віктора Януковича. Мовляв, Порошенко, обіймаючи посаду міністра закордонних справ, брав участь у підготовці Харківських угод. Також йому закидають співпрацю з Росією через фабрику "Рошен" у Липецьку та "Севморзавод" у тимчасово окупованому Криму. Санкції на підставі засекречених даних Цікаво, що санкції щодо експрезидента Петра Порошенка, як пише ZN.UА, запровадили на підставі інформації нового голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Й ці дані засекречені. І на засіданні уряду щодо санкцій доповідала міністерка економіки Юлія Свириденко, а не міністр фінансів Сергій Марченко, хоча фінмоніторинг входить до системи мінфіну. Також Свириденко, а не прем'єр-міністр Денис Шмигаль, підписала подання до Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти Порошенка. Проти введення цих санкцій виступала Служба безпеки України. Як ми вже зазначали, лютневі санкції були введені проти п'ятьох осіб Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та Віктора Медведчука. Цікаво, що санкції проти чотирьох бізнесменів ввели за поданням Служби безпеки України й лише щодо Порошенка за поданням Кабінету Міністрів України. Як виявилось, команда голови СБУ Малюка підготувала для президента Володимира Зеленського службову записку з 10 пунктів, де розписала всі ризики такого кроку щодо Порошенка: сумнівну законність цього рішення, внутрішнє протистояння в суспільстві, парламентську кризу, реакцію міжнародних партнерів тощо. "Ніхто не вважає Петра Олексійовича білим і пухнастим, до того ж справа стосовно труби в СБУ. Але на тлі зовнішніх викликів розколювати суспільство дуже ризикований і недалекоглядний крок. Малюк чудово це розумів і брати на себе ініціативу не став. Більше Зеленський до СБУ із цим проханням не звертався", сказав співрозмовник ZN.UА з СБУ. Петро Порошенко заявляв, що його адвокати спрямували запит й до фінмоніторингу із питанням, - які саме факти стали підставою для застосування санкцій. Але оскільки, як ми зазначили вище, ці дані засекречені, то в суді не вийде оскаржити санкції по суті, а лише - про порушення процедури. Також нагадаємо, що через санкції проти Порошенка два дні підряд блокувалися засідання Ради: 13 та 14 лютого група депутатів "Європейської Солідарності" заблокувала трибуну та спікера Руслана Стефанчука, вивісивши плакати з написом: "Україна не росія", "Думайте про перемогу, а не вибори", "Ні диктатурі" тощо. Прикметно, що 18 квітня Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) почала черговий розгляд справи щодо осіб, причетних до запровадження формули "Роттердам+", внаслідок чого, як вважає слідство, у 20162019 роках споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд грн. Свого часу основними ідеологами "Роттердам +" слідчі НАБУ називали політика Петра Порошенка та оліграха Ріната Ахметова. Варто зазначити, що справу про "Роттердам+" кілька разів намагалися закрити. Востаннє - восени 2023 року. І саме через те, що там фігурує головний стовп української енергетики - Ахметов. Водночас, продовження розгляду роттердамської справи прихильники Порошенка схильні розглядати як складову санкцій проти пʼятого президента.
... More