Gazeta.ua

За даними уповноваженої у справах ЄСПЛ Маргарити Сокоренко, зараз у Європейському суді з прав людини зареєстровано понад 1100 позовів від українців щодо порушень прав людини з боку Росії на території анексованого Криму. Наскільки вагомими є рішення цього міжнародного судового органу після виходу Росії з-під його юрисдикції? Чи зберігає він взагалі свій вплив у часи глобальних криз? Про це ми розмовляємо із юристом-міжнародником Денисом Гончаром. В минулому викладач кафедри теорії та історії держави та права Національного авіаційного університету та депутат Київської обласної ради, сьогодні пан Гончар є головним юридичним консультантом Всеукраїнської громадської організації "Передові правові ініціативи" та одним із найбільш шанованих експертів галузі. Як Ви вважаєте, чи залишаються сьогодні рішення Європейського суду з прав людини ефективними інструментами захисту прав людини? Кожне рішення ЄСПЛ, як і раніше, є безпрецедентним інструментом міжнародного правового захисту. Навіть у часи глобальних викликів воєн, міграційних криз, пандемій Суд залишається одним із небагатьох міжнародних органів, до яких може звернутися кожна людина. Його рішення не лише впливають на конкретні справи, а й формують високі стандарти, якими керуються національні суди країн-членів Ради Європи. Наскільки важливою є роль ЄСПЛ у контексті війни в Україні? І в цьому контексті його роль залишається надзвичайно важливою. Навіть після виходу Росії з Ради Європи Суд продовжує розгляд справ, що стосуються періоду до вересня 2022 року. Це створює дуже значущий правовий прецедент: навіть країна, яка відмовляється дотримуватись рішень суду, не може уникнути юридичної оцінки своїх дій. Крім того, Суд консолідує докази порушень прав людини, які пізніше можуть бути використані в інших міжнародних юрисдикціях наприклад, у Міжнародному кримінальному суді. Як Україна використовує практику ЄСПЛ у своїй національній правовій системі? Практика Європейського суду з прав людини вже стала частиною української правової системи. Конституційний Суд, Верховний Суд і навіть суди першої інстанції часто посилаються на рішення ЄСПЛ. Це особливо важливо для захисту прав громадян у період воєнного стану, коли держава може тимчасово обмежувати певні права але тільки в межах, дозволених Конвенцією. З якими викликами стикається ЄСПЛ у сучасному світі? Найбільшою проблемою на сьогодні є невиконання рішень Суду. Деякі держави, зокрема Туреччина та Азербайджан, так само як раніше і Росія, ігнорують окремі його рішення. Інший не менш важливий виклик надто велика завантаженість суддів. В ЄСПЛ щорічно надходить понад 40 тисяч скарг. Звісно, ​​що суд реформує порядок своєї діяльності, але механізм фільтрації скарг, на жаль, не завжди дозволяє оперативно реагувати на системні порушення. Чи змінюється згодом тематика звернень до ЄСПЛ? Так. Якщо раніше в його засіданнях домінували справи щодо тортур, порушень під час утримання під вартою чи обмеження свободи слова, то тепер дедалі більше позовів пов'язані з цифровими правами, міграційною політикою, доступом до медичних послуг та екологією. Наприклад, у 2023 році ЄСПЛ вперше виніс рішення, яке стосувалося кліматичних змін і визнало державу відповідальною за недбалість у цьому питанні. У будь-яких умовах права людини це не абстракція, а першочерговий пріоритет, і вони особливо потребують захисту у найважчі часи. Отже, в умовах воєн та криз значення ЄСПЛ лише зростає.

Відео, поширене російськими пропагандистами про нібито передачу першої партії тіл загиблих українців для обміну, зняте не на реальному місці, де зазвичай проводяться такі процедури. Про це повідомив заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов у коментарі "Українській правді". "Оприлюднене ворогом відео відзнято сьогодні на території Росії, не на місці і не в районі обміну", - розповів він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни заявили про обмін тілами, в Україні заперечили Цей матеріал має явно пропагандистський характер і є елементом скоординованої інформаційно-психологічної операції російських спецслужб. Його мета - дискредитувати Україну та чинити тиск на переговорну групу під час підготовки до майбутнього обміну і репатріації. Насправді ще у вівторок було досягнуто домовленостей щодо термінів початку репатріаційних заходів із офіційними представниками Міністерства оборони країни-агресора. За планом, вони мають розпочатися наступного тижня. Усе, що відбувається нині - не що інше, як чергове інсценування російських спецслужб. Попри ці відверті провокації, підготовка до обміну триває, і найближчим часом очікується конкретний результат. В Росії заявили, що Україна нібито зірвала обмін полоненими. Про це сказав очільник російської переговорної групи Володимир Мединський, російська сторона нібито ще вчора доставила 1212 тіл загиблих українських військових в район обміну, решта тіл з 6000 ще прямує до місця. Також росіяни нібито передали Україні перший список з 640 поранених, важкохворих та молодих полонених, щоб почати обмін.

Служба безпеки України оприлюднила нове ексклюзивне відео зі своєї спецоперації "Павутина". Про це СБУ повідомила у Теlеgrаm. На записі зафіксовано повний шлях одного із FРV-дронів СБУ з моменту старту з даху модульного будинку до ураження російського стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 на аеродромі "Бєлая". Зокрема, на відео видно, як безпілотник пролітає значну відстань та без перешкод залітає на територію летовища, з якого уже підіймається дим від раніше уражених літаків. "СБУ завдала таких ударів одразу по чотирьох військових аеродромах рашистів: "Олєнья", "Іваново", "Дягілєво" та "Бєлая". Там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста", - йдеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спецоперація "Павутина": про наслідки для Росії розповіли західні експерти Цією операцією безпосередньо керував Голова СБУ Василь Малюк за дорученням Президента України, Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського. Зазначається, що орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації Служби безпеки "Павутина", перевищує $7 млрд США. Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю, серед яких літаки "А-50", "Ту-95", "Ту-22", "Ту-160", а також "Ан-12" та "Іл-78". Президент Володимир Зеленський підтвердив, що в рамках спецоперації "Павутина", під час якої були атаковані російські аеродроми, українські сили застосували винятково вітчизняну зброю. В межах операції "Павутина" українським силам вдалося завдати суттєвих втрат стратегічній авіації РФ - пошкоджено близько третини російських бомбардувальників. Для цього були задіяні FРV-дрони, які були таємно доставлені до аеродромів на території Росії.

Російські окупаційні сили розпочали будівництво плавучої насосної станції, здатної перекачувати до 80 тис. кубометрів води на годину, з метою перезапуску Запорізької атомної електростанції. Про це повідомив глава Росатома Олексій Ліхачов, пише російське ЗМІ. Однією з головних перешкод для запуску ЗАЕС залишається нестача води, необхідної для охолодження реакторів і відпрацьованого ядерного палива. Раніше основним джерелом водопостачання для станції було Каховське водосховище, яке зникло після підриву дамби Каховської ГЕС російськими військами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибухи біля атомної станції: МАГАТЕ попереджає про загрозу ядерної катастрофи Це водосховище слугувало для підживлення ставка-охолоджувача, звідки бралася вода для охолодження реакторів. Наразі жоден із шести енергоблоків ЗАЕС не виробляє електроенергію. За словами виконувача обов'язків гендиректора "Енергоатому" Петра Котіна, за умови роботи реакторів ставок-охолоджувач потрібно було б поповнювати кожні 1-1,5 місяця. Утім, коли енергоблоки зупинені, потреби в додатковому водопостачанні немає - наявного запасу цілком достатньо. За словами Ліхачова, нова модульна насосна станція дозволить повністю вирішити проблему водопостачання для поступового виведення енергоблоків на проєктну потужність. Він також заявив, що у "Росатома" вже є план поетапного введення ЗАЕС в експлуатацію, але реалізувати його можливо лише за умови повного усунення військових загроз, зокрема - прямих обстрілів і диверсій. Російська Федерація не має реальних технічних можливостей для безпечного перезапуску тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції. Заяви агресора про ймовірне відновлення роботи ЗАЕС - це спроба політичного шантажу як України, так і міжнародної спільноти. На станції відсутній кваліфікований персонал, який знається на специфіці обладнання, зокрема на елементах українського виробництва, встановлених у межах модернізації.

Частина військовослужбовців після демобілізації повернеться до армії, тож загальна чисельність війська може стабільно залишатися на рівні 600 тис. Про це повідомив командувач Національної гвардії України, бригадний генерал Олександр Півненко в інтерв'ю блогерці Анні Максимчук. Півненко зазначив, що така кількість є оптимальною для Збройних сил. "Думаю, що звільняться більше спочатку. Підуть на цивілку, подивляться там, що відбувається. А потім зрозуміють, що треба хліб купувати? Половина повернеться. А деякі просто відпочинуть рік. Хтось знайде роботу, хтось можливо поїде за кордон. Хтось поїде до своїх рідних за кордон і не повернеться", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Парламент не розглядатиме мобілізацію з 18 років - Стефанчук За його словами, Україна має ресурси, щоб без проблем утримувати армію у 600 тис. військових. "Це буде нормальне фінансове забезпечення. Я розумію, що це ми говоримо просто про якесь майбутнє, але все одно, ми ж розуміємо, що не можемо повернутися до тих фінансів, які були у військових", - розповів Півненко. У середу, 4 червня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, що передбачає можливість для громадян віком від 60 років укладати контракт на проходження військової служби. Термін його дії - один рік. Законопроєкт дозволить залучити до оборони держави досвідчених людей, які бажають служити та можуть бути корисними в тилу або на визначених посадах.

Сьогодні, 7 червня, Повітряні сили України повідомили, що на Курському напрямку було збито російський багатоцільовий винищувач Су-35. Подробиць щодо того, як саме українським захисникам вдалося вразити ціль, ПС не надали. Втім, експерти військового порталу Dеfеnsе Ехрrеss проаналізували можливі варіанти знищення такого цінного об'єкта. Найменш імовірним варіантом вони вважають застосування французького винищувача Міrаgе. У виданні нагадують, що Міrаgе-2000-5 здатен використовувати ракети МІСА з дальністю до 80 км, з інфрачервоною або радіолокаційною системою самонаведення. Проте ці характеристики роблять його малопридатним для ураження Су-35 у подібних умовах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали рідкісне відео знищення літака Су-25 з ПЗРК Ігла Набагато ймовірнішою виглядає версія із застосуванням F-16. Раніше в мережі з'являлися знімки цього винищувача в українському небі з однією ракетою АІМ-120С АМRААМ замість стандартних двох. Експерти вважають, що це може свідчити про бойове застосування, зокрема для прикриття ударної групи. Версія ракети АІМ-120С-8 має дальність ураження до 160 км, що дозволяє ефективно діяти проти таких цілей. Ще одним із найімовірніших варіантів фахівці називають так званий "блукаючий Раtrіоt" - нестандартну тактику застосування зенітного комплексу, яка вже раніше демонструвала свою ефективність проти російської авіації. 7 червня Повітряні сили оприлюднили відео зі знищеним на Курському напрямку російським винищувачем Су-35. Обставин збиття літака, а також підрозділ, якому вдалося це зробити, там не назвали. Вказано також, що в профільному ТГ-каналі росіяни підтвердили втрату винищувача, хоча стверджують, що льотчикам вдалося вижити.

У неділю, 8 червня, по всій Україні очікується спекотна погода, однак у західних та північно-західних областях можливі короткочасні дощі з грозами. Про це повідомляє Укргідрометцентр. Найбільше дощів прогнозують у західних, Житомирській і Вінницькій областях. Подекуди можливий град та шквали до 15-20 м/с. В інших регіонах - сухо та спекотно. Температура повітря вночі коливатиметься в межах +17...+22&dеg;С, вдень переважно +29...+34&dеg;С. У південно-східних областях місцями очікується сильна спека до +35&hеllір;+37&dеg;С. У північно-західній частині країни трохи прохолодніше - до +23&hеllір;+28&dеg;С. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сказали, яке літо чекає на українців - прогноз на кожен місяць У Києві 8 червня опадів не передбачається, температура вночі + 20...+22&dеg;С, вдень - +32...+34&dеg;С. За даними Центральної геофізичної обсерваторії, найспекотнішим 8 червня в столиці було у 2011 році +31,3&dеg;С, а найхолоднішим - у 1925 році, лише +4,6С&dеg; вночі. У понеділок, 9 червня, погода почне змінюватися. Уночі дощі пройдуть на заході, півночі та у Вінницькій області. Удень опади можливі в Сумській, центральних, Одеській та Миколаївській областях. В інших регіонах переважно сухо. Вітер змінить напрямок із південно-західного на північно-західний, швидкість 7-12 м/с, на півночі місцями пориви до 20 м/с. Температура у західних областях знизиться до +10&hеllір;+15&dеg;С вночі та +16&hеllір;+21&dеg;С вдень. У північних, Вінницькій та Черкаській областях - до +15&hеllір;+20&dеg;С вночі та +23&hеllір;+28&dеg;С вдень. На півдні та сході країни спека поки зберігатиметься до +35&hеllір;+37&dеg;С. У Києві в ніч на понеділок можливий короткочасний дощ, удень - без опадів. Температура знизиться до +18&hеllір;+20&dеg;С вночі та +26&hеllір;+28&dеg;С вдень. Цьогоріч на українців чекає тепле літо. Температура буде вищою за норму на 1-2 градуси. У середині першого місяця літа не виключений заток холодного повітря, який, імовірно, може зачепити північні та східні області. Липень та серпень також очікуються теплішими за кліматичну норму. Другий місяць літа в Україні зазвичай найспекотніший. Цей рік, схоже, винятком не стане.

Сьогодні, 7 червня, в Україні очікується мінлива хмарність, у деяких областях - дощі. Про це повідомляє Укргідрометцентр. У північних, вдень і в західних, Вінницькій, Харківській та Луганській областях місцями короткочасний дощ, гроза, на решті території без опадів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптикиня здивувала прогнозом на вихідні Температура вночі +15...+20&dеg;С, вдень +28...+33&dеg;С, у південно-східній частині місцями сильна спека +35&dеg;С, в Карпатах вночі +11...+16&dеg;С, вдень +21...+26&dеg;С Вітер переважно південно-західний, 5-10 м/с. У Києві в суботу пройдуть місцями короткочасні грозові дощі. Можливі зливи та град, при грозах шквалисте посилення вітру. У народі вважалося, що з цього дня починаються шкідливі (медяні) роси, які приносять рослинам хвороби. 7 червня часто гримить грім. Особливо наші пращури спостерігали у цей день за горобиною: якщо на ній багато квітів - буде хороший урожай хліба. А якщо горобина пізно розцвітає, то осінь буде довгою. Цьогоріч на українців чекає тепле літо. Температура буде вищою за норму на 1-2 градуси. У середині першого місяця літа не виключений заток холодного повітря, який, імовірно, може зачепити північні та східні області. Липень та серпень також очікуються теплішими за кліматичну норму. Другий місяць літа в Україні зазвичай найспекотніший. Цей рік, схоже, винятком не стане.

Чи отримували ви коли-небудь повідомлення без жодного розділового знака, наче його писала людина, що відчайдушно поспішала на поїзд Чи навпаки, з крапками після кожного слова, створюючи відчуття крижаної байдужості? А може, ви чекали відповіді, затамувавши подих, дивлячись на "стрибаючі крапки", але вона так і не прийшла? У цифровому світі правила спілкування не такі очевидні, як у живому. Ми не бачимо очей співрозмовника, не чуємо його інтонацію, не вловлюємо паузи. Навіть просте "ок" може сприйматися як холодне роздратування, а бадьоре "привіт!" як недоречна фамільярність. Ми наче ходимо по мінному полю, де кожне слово або його відсутність може зруйнувати враження, залишити осад або навіть зіпсувати стосунки, інформує Ukr.Меdіа. Етикет колись регулював листи: який папір вибрати, яким пером писати, як складати аркуш, щоб одержувач не відчув ніяковості. Сьогодні все змінилося, але ввічливість у комунікації як і раніше залишається базовою соціальною навичкою. Однак тепер у гру вступили нові деталі: час відправки повідомлень, формат тексту, наявність або відсутність емодзі, манера відповідати і навіть швидкість реакції. І ось тут починаються проблеми. Люди перестали цінувати чужий час. Месенджери перетворили всіх нас на заручників миттєвого спілкування, але забули дати інструкції з ввічливого використання. Наприклад, якщо в робочому чаті хтось щоранку пише "Доброго ранку!", це, звичайно, мило, але чи варто перетворювати колективний діалог на потік банальностей? Якщо людині терміново щось потрібно, вона все одно витратить час, щоб прогорнути десятки повідомлень, перш ніж знайти суть. Потім з'являються ті, хто пише по одному слову в повідомленні. "Привіт." (пауза) "Ти тут?" (пауза) "Я хотіла запитати..." (пауза) "А ти завтра вільна?" Кожне сповіщення відвертає, перериває потік думок. Набагато ввічливіше відразу сформулювати думку в одному місткому повідомленні, щоб не перетворювати листування на рваний потік свідомості. Інша крайність - люди, які надсилають голосові повідомлення без попередження. Чи допустимо це? Питання спірне. Звичайно, в усному мовленні можна передати емоції, але що, якщо людина не може їх прослухати? Ввічливо запитати заздалегідь: "можна голосове? Там простіше пояснити". Це дрібниця, але саме такі деталі роблять спілкування комфортним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Плануємо обід з колегами: п'ять правил офісного етикету, щоб не осоромитись Окреме питання - час відправки повідомлень. Сучасні технології стерли межі між робочим і особистим простором, але це не означає, що можна писати кому завгодно в будь-який час. Повідомлення о 23:30 з невинним "ти вже спиш?" - це все одно що подзвонити у двері посеред ночі. Ділове листування поза робочим часом також вимагає такту. Якщо вам прийшла блискуча ідея опівночі, можна просто записати її і відправити вранці, а не змушувати колег прокидатися від звуку сповіщення. А як бути з груповими чатами? Це справжня цифрова екосистема, в якій легко опинитися в пастці нескінченного флуду. Багато хто стикався з ситуацією, коли в робочому чаті починається обговорення, яке стосується всього двох людей. "Марино, ти вже замовила каву?", "Так, думаю, візьму дві". Решта десять учасників змушені спостерігати за цим безглуздим діалогом. Ще один болючий момент - раптовий вихід з чату без пояснень. У реальному житті ніхто б не встав мовчки посеред наради і не вийшов, грюкнувши дверима. Чому в цифровому світі це вважається нормою? Набагато тактовніше написати: "колеги, дякую за обговорення, моя участь більше не потрібна, тому вийду з чату". Кумедно, але навіть пунктуація впливає на сприйняття людини. Чи знаєте ви, що крапка в кінці повідомлення може сприйматися як знак роздратування або холодності? У діловому листуванні вона необхідна, але в дружньому може звучати занадто сухо. Наприклад, різниця між "Добре" і "Добре." очевидна. Друге здається напруженим або навіть незадоволеним. З іншого боку, повна відсутність ком або крапок робить текст важкочитаним, і співрозмовник почувається так, наче намагається розібрати монолог людини, що говорить на одному диханні. Ще одне джерело непорозумінь - статус "онлайн". Багато хто сприймає його як запрошення до розмови. "Я бачив, що ти був у мережі!" - аргумент, який зруйнував не одну дружбу. Але присутність у месенджері не означає, що людина готова до спілкування. Можливо, вона зайшла, щоб швидко перевірити щось важливе, а не для довгих бесід. Етикет тут простий: поважайте чужі межі, не вимагайте негайної відповіді і не ображайтеся, якщо повідомлення прочитано, але відповіді поки немає. Не менш важлива мова невербальної комунікації: емодзі, стікери, розділові знаки. Це наш цифровий аналог інтонації. Наприклад, "Дякую" і "Дякую!" сприймаються по-різному. Друге здається більш дружелюбним. "Привіт" і "Привіт :)" теж створюють різне враження. Однак тут важливо не переборщити: в діловому листуванні доречність смайлів і гіфок сумнівна. Але, мабуть, головна проблема цифрового спілкування - культура "скасування". У реальному житті ми не можемо просто стерти людину зі свого оточення одним кліком. Але в месенджерах це стало нормою: заблокувати без пояснення, залишити повідомлення прочитаним і не відповісти, зникнути з чату. Звичайно, ніхто не зобов'язаний підтримувати діалог, якщо не хоче, але набагато ввічливіше сказати: "Дякую за розмову, домовимося пізніше" або "Вибач, зараз не готовий обговорювати". Цифрова комунікація - це більше, ніж просто обмін текстами. Це мистецтво, в якому кожне слово, розділовий знак і навіть час відправки повідомлення мають значення. Ми судимо про людей за їхніми онлайн-манерами так само, як і за тим, як вони поводяться за столом або вітаються при зустрічі. Етикет - це спосіб зробити спілкування комфортним для всіх. Оволодійте ним, і ваші повідомлення не тільки будуть зрозумілі правильно, але й зроблять вас тим, з ким приємно мати справу. Скільки коштує економія на офісному кріслі одного співробітника. Фахівці дали відповідь.

Наступний обмін полоненими між Україною та Росією може пройти у "сліпому" форматі. Українська сторона може не знати прізвища всіх людей, які повернуться. Про це заявив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни заявили про обмін тілами, в Україні заперечили За його словами, під час попереднього обміну, російська сторона передала списки фактично в останній момент, що не дозволило подивитися і перевірити всіх людей. Яценко зазначив, що "це такий формат обміну" і закликав не ставитися до цього критично. "Зазвичай обміни готуються тривалий час, ретельно, часто місяцями, а цього разу обміни швидкі. З одного боку це накладає певні зобов'язання, а з іншого - добре, що наші люди повернуться. Це завжди позитив", - сказав представник Координаційного штабу. Україна та Росія можуть здійснити наймасштабніший обмін полоненими від початку повномасштабної війни. У Москві планують розпочати його протягом 7-9 червня. Наразі триває погодження остаточних цифр. Сторони узгоджують обмін за принципом паритету.