Gazeta.ua

Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси. Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви. Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння. Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні. Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки. А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах. За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі. Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Помилково вважати вислови "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету" правильними. Мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці підказав, як викориніти ці суржики зі свого лексикону. "Будемо боротися із суржиком. От дуже часто можна почути "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету". Переслідувати можна злочинця або ж дичину на полюванні, але тільки не ціль", зазначив Олександр Авраменко. Російські сталій сполуці слів "преследовать цель" відповідають українські "мати на меті", "мати за мету", або ж "ставити собі за мету". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сказати правильно українською "лікуючий лікар" "Наприклад, я, Олександр Авраменко, ставлю за мету розкривати секрети української мови українцям. Але тих, хто не вчить мови, переслідувати не збираюся", підсумував мовознавець. Коли українці говорять у розмові "втратити свідомість" навіть не замислюються, що цей вислів не є правильним. Це калька з російської мови. Цей вислів можна замінити одним українським відповідником. Говорити "втратити свідомість" - неправильно. Українською мовою слід казати - "знепритомніти".

Говорити українською - це не лише засіб передачі думок. Це спосіб самовираження, який відображає нашу культуру та ідентичність. Але слова-суржики можуть зіпсувати це враження та зробити мову менш виразною. Gаzеtа.uа називає кілька поширених прикладів суржиків, які можуть мати негативний вплив на сприйняття мовця. "Поняв" замість "зрозумів" - таке слово може здатися грубим і простакуватим. "Вобщєм" замість "загалом", "отож" - це запозичення з російської, яке знижує рівень мовлення. "Кстаті" замість "до речі" - це слово робить мову більш "домашньою", що може бути недоречним у формальних ситуаціях. "Нє" замість "ні" - спотворює мову і може викликати враження несерйозності. "Шо" замість "що" - хоча часто вживане, у формальному контексті воно виглядає недоречним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Залиште мене в спокої": як українською замінити російську кальку Ще приклади: "Капець! - Дивовижно! або жах Прикинь! - Уявляєш! Короче - загалом всмислі - тобто тіпа - ніби воопше - зовсім канєшно - звісно блін - трясця". Красиве мовлення підкреслює нашу ерудованість і вихованість, що важливо у будь-яких соціальних відносинах. Популярний серед українців напівпристойний вигук "Блін!" можна замінити іншими словами. Мовознавець та найвідоміший вчитель країни Олександр Авраменко запропонував замість цього російського вислову казати власне українські слова - дідько, трясця, чорт, грець, до біса.

Збагачувати словник української мови можна щодня по кілька слів. Особливо, якщо йдеться про рідковживані слова, які трохи призабули або не знають їхнє значення. Мовознавець Олександр Авраменко розказує про декілька, які позначають різні дії. Це колоритні слова "цмулити", "гайнувати" та "шаріти". Цмулити з насолодою пити або смоктати. Гайнувати витрачати марно, розтринькувати. Шаріти ставати, робитися червоним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Болтать" и "разойтись": добірка слів, яка свідчить про бідність російської мови і багатство української "Зберігайте ці слова і збагачуйте ними мову. Це скарб, який передали нам наші предки", - зазначив філолог. Усі, хто має телефон, завжди скаже "треба подзвонити" чи "зателефонувати". Але одне з цих слів невірне. Друзям ми телефонуємо. Можна сказати і "дзвонимо". Але основне значення слова "дзвонити" викликати звуки, ударяючи в дзвін. Мовознавець сказав, як правильно.

Кабінет міністрів України схвалив перехід кримськотатарської мови на латинську абетку. Це рішення офіційно затвердили 4 квітня 2025 року. У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим заявили, що цей крок спрямований на збереження мовної ідентичності кримських татар. Уряд підтримав ініціативу Державної служби з етнополітики та свободи совісті щодо впровадження нового правопису. Робота над документом тривала з 2023 року. Вона проводилася на основі алфавіту, який ухвалили ще у вересні 2021 року. Правопис базується на латинській графіці й поєднує сучасні мовні стандарти з історичними традиціями кримськотатарської мови. До розробки долучились провідні фахівці, зокрема представники Міністерства освіти і науки, Інституту мовознавства імені Потебні, Київського університету імені Шевченка, а також Меджлісу кримськотатарського народу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд затвердив перехід кримськотатарської мови на латинський алфавіт Нові правила охоплюють всі сфери використання мови. Вони стосуються освіти, медіа, літератури й географічних назв. Державним органам, включно з місцевими та військовими адміністраціями, рекомендовано користуватися саме цим правописом, навіть на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя. "Розроблення правопису кримськотатарської мови є складовою частиною виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, яка координується Національною комісією з питань кримськотатарської мови", - зазначили у представництві. Там також додали, що це рішення має глибоке символічне та практичне значення. Воно не лише закріплює мовні права кримських татар, а й сприяє культурному діалогу в багатонаціональній Україні. У представництві нагадали, що перехід на латинку розпочався після здобуття Україною незалежності. Тепер цей процес офіційно завершено. 2 березня 2021 року президентВолодимир Зеленськийдоручив уряду за шість місяців розробити й затвердитистратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Стратегія передбачає перехід кримськотатарської на латиницю. Це питання раніше порушував Меджліс кримськотатарського народу.

Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. "Це помилкове мовне кліше. Річ у тім що це калька з російської "оставлять кого-либо в покое". Є цьому виразу правильний відповідник. Українською правильно казати "дайте мені спокій". А залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця. Це теж стійкі сполуки слів", - зазначив Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Оптом" і в "розницю": як назавжди позбутись росіянізмів Насамкінець мовознавець порадив дбати про чистоту української мови. Дуже важко викреслити з лексикону слова, якщо роками їх вживати. Особливо, якщо це стосується суржику. Часто вживане слово "оточуючий", наприклад, "оточуюче середовище" або "оточуючі люди", є штучним утворенням у нашій мові. В арсеналі української мови є кілька милозвучних варіантів, якими можна замінити вислів "оточуюче середовище". Це довкілля, навколишнє середовище, довколишній світ.

Вислів "по щелчку" у російській мові означає швидку, миттєву дію або реакцію. В українській мові існує кілька відповідників, залежно від контексту, тому не варто використовувати русизми. "Миттєво", "одним рухом", "враз" або "клац - і готово" - який варіант обрати, щоб звучало природно, розповіла тренерка з усного мовлення Вікторія Хмельницька. Як замінити вираз "по щелчку" "В українській мові немає слова "щелчок", а характерний звук пальців називається "клацання" - клацнути пальцями чи клацнути вимикачем", - каже Хмельницька. Ще "щелчок" можна перекласти як "щиголь" чи "щиглик", яке рівноцінне російському "щелбан". Сам вислів "по щелчку" означає - зробити щось дуже швидко - негайно, миттєво, "на вже". А українськими відповідниками будуть вислови: "зробити на раз два"; "раз два - і кінець"; "не встигнеш і оком моргнути"; "раз два - і готово". А якщо завдання виконати швидко без зайвих зусиль, можна сказати: "Раз плюнути!", "Завиграшки", "Однією лівою!", "Запросто!". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "А от я у твоєму віці..." - як відповідати на фрази, які лише дратують А ще можна вжити й кумедні варіанти, щоб пришвидшити когось: "Як Сіркові муху з'їсти"; "Метнутися кабанчиком"; "Пурхнути метеликом". Бувають моменти, які важко описати одним словом, але в інших мовах для них уже є влучні терміни. Вони можуть розширити ваше уявлення про емоції та явища, що оточують нас щодня. Пʼять цікавих слів з інших мов, які описують знайомі нам ситуації, але не мають точних відповідників в українській мові.

Є фрази, які не несуть користі, а лише викликають роздратування. Вони звучать начебто буденно, але насправді можуть зіпсувати настрій, загострити конфлікт або створити напружену атмосферу. Ці фрази лише дратують і нічого не змінюють. Краще їх уникати й давати співрозмовнику зрозуміти, що вони зайві, каже тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstаgrаm. "Непрохані поради та незручні коментарі від знайомих, родичів чи випадкових людей викликають роздратування та дискомфорт. Адже чомусь вважають, що мають право втручатись у чуже життя і давати поради, про які ніхто не просив", - пояснює експерт. Тож які фрази краще викреслити зі свого лексикону, щоб уникнути непорозумінь та непотрібних сварок. Фраза №1: "А от у мій час такого не було&hеllір;" Як можна відповісти: "У ваш час ще й вай-фаю не було, але ж якось живете...". Фраза №2: "А от у нас тебе за таке вже давно б!&hеllір;" Як можна відповісти: "Ви це мені чи собі для мотивації?". Фраза №3: "Якби я опинився в такій ситуації, я б, знаєш, що зробив!" Як можна відповісти: "Ви завжди такий геній чи тільки розповідаєте, що зробили б?". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія цих слів не така проста: що насправді означають популярні "капєц" та "піпець" Фраза №4: "Коли тобі буде стільки років, скільки мені, тоді й розумітимеш&hеllір;" Як можна відповісти: "Тобто мені треба просто почекати...". Фраза №5: "А от мій дід (батько/колишній/друг/брат/сват - диявол) у твоєму віці вже&hеllір;". Як можна відповісти: "Тобто мені треба жити життя твого діда?". У мовленні українців є вираз "іспанський стид", який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах. Слово "стид" справді є частиною української мови й має давнє походження. У "Словарі української мови" Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова "сором".

Декілька висловів з радянських часів досі впливають на наше життя. І часто ми цього навіть не помічаємо. Ці фрази пригнічували ініціативу, змушували людей замовкати і "не висовуватись", пояснює на своїй сторінці в Іnstаgrаm тренер з ораторської майстерності Ольга Мацьопа. "Фрази, які з'явилися під час СРСР, впливали на мільйони людей і змінювали цілі покоління", - каже Ольга Мацьопа. Чотири фрази, які вбивають впевненість у собі "Ти що, найрозумніший?" - придушення креативності. Одна з найпопулярніших фраз того часу. Вона використовувалась як спосіб пригнічення людини. Особливо часто таку фразу використовували вчителі у школі. "Сиди тихо, не висовуйся!" - страх виділятися. Це ще одна улюблена фраза радянської системи. бути лідером не можна. Краще бути таким, як всі. "Мовчи, це не твоє діло!" - знецінення власної думки. Ця фраза зруйнувала у людей того часу можливість правильно вибудовувати діалоги. Навчила боятися власного голосу. "У нас так не прийнято" - блокування будь-яких змін. Цю фразу ви могли б чути на роботі чи вдома. Все нове завжди відхилялося. Розвиватися неможливо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Розчепірка, сракопад, штрикалка": для чого російська пропаганда вигадувала слова і приписувала їх українській мові Якщо досі використовуєте такі фрази, час руйнувати шаблони радянської комунікації, змінювати підхід і підтримувати один одного, наголосила Ольга Мацьопа. Радянська влада добряче понищила українську автентичну кухню і нав'язала геть інше. Популяризатор української мови Андрій Шимановський каже, що то все радянщина, коли кажемо: вінегрет, оселедець під шубою, олів'є. Люди так звикли, що забули своє. Цікаве автентичне слово, про яке багато хто не знає, - кав'яр. Це ікра.