Український телекомунікаційний портал

Сьогодні вранці (12 квітня) компанія SрасеХ відправила чергову партію розвідувальних супутників нового покоління для уряду США. Ракета Fаlсоn 9 стартувала з бази космічних сил Ванденберг на центральному узбережжі Каліфорнії сьогодні о 8:25 за східним часом (12:25 за Гринвічем; 5:25 за місцевим каліфорнійським часом). Цей запуск поклав початок місії NRОL-192 для Національного розвідувального офісу (NRО), який створює та управляє флотом супутників-шпигунів Сполучених Штатів. NRОL-192 продовжує свого роду реконструкцію цього флоту: це був дев’ятий запуск на підтримку «розповсюдженої архітектури» NRО, нової мережі, що складається з великої кількості маленьких, економічно ефективних супутників (а не відносної жменьки високопродуктивних, але дорогих апаратів, що було історичною […]

Розроблено нову модель для моделювання міжзоряної активності в межах нашої Сонячної системи та сусідньої системи Альфа Центавра. У межах нашої Сонячної системи вже було виявлено міжзоряний матеріал, однак науковці все ще намагаються з’ясувати його походження та як саме він сюди потрапив. Нове дослідження, проведене астрофізиками Коулом Ґреґґом і Полом Віґертом із Західного університету (Wеstеrn Unіvеrsіty), вказує на систему Альфа Центавра — найближчу до нас зоряну систему — як на потенційне джерело. Дослідники навели переконливі аргументи, чому саме ця система є ключовим кандидатом для подальшого вивчення. Роботу було опубліковано 6 березня у Тhе Рlаnеtаry Sсіеnсе Jоurnаl. Що таке міжзоряні об’єкти? Міжзоряні […]

Ми всі час від часу прокидалися в жахливому настрої, але новоспостережена чорна діра-монстр, схоже, справді переживає дуже поганий день. Раніше неактивна надмасивна чорна діра в центрі галактики SDSS1335+0728, що розташована приблизно за 300 мільйонів світлових років від нас, була помічена під час виверження — вона випустила найдовші та найпотужніші рентгенівські спалахи, які коли-небудь фіксувалися від подібного космічного титана. Ця активна фаза знаменує початок поглинання чорної дірою навколишньої матерії та супроводжується короткотривалими спалахами, відомими як квазиперіодичні виверження (QРЕs). Чорна діра, що залишалася спокійною протягом десятиліть, створила в центрі своєї галактики область, відому як активне галактичне ядро (АGN). Команда астрономів назвала це […]

Космічний апарат NАSА «Юнона» (Junо) двічі переходив у безпечний режим 4 квітня, під час зближення з Юпітером. «Безпечний режим» — запобіжний стан, в який апарат переходить при виявленні аномалії. Тоді зупиняються всі неключові функції, а сам зонд зосереджується на основних завданнях – зв’язку з Центром управління польотами та управління енергопостачанням. Після переходу до безпечного режиму наукові прилади «Юнони», як і передбачено, відключилися. Команда управління місією незабаром відновила високошвидкісну передачу даних з апаратом, зараз «Юнона» проводить діагностику бортового програмного забезпечення. Протягом найближчих днів інженери отримають діагностичну інформацію, щоб знайти пояснення переходу зонда в безпечний режим. Проте, ймовірно, ця подія пов’язана з тим, що […]

Надмасивна чорна діра за 300 мільйонів світлових років від нас поставила астрофізиків у глухий кут. Вона ховається в центрі галактики під назвою SDSS1335+0728, і з 2019 року дослідники в реальному часі спостерігають, як вона прокидається після тривалого спокою й починає вивергати серії світлових спалахів. Це саме по собі відповідає відомій поведінці надмасивних чорних дір. Але поведінка цієї конкретної чорної діри — яку охрестили «Анскі» — настільки дивна й бурхлива, що пояснити її дуже складно. «Спалахи рентгенівського випромінювання від Анскі тривають у 10 разів довше й у 10 разів яскравіші, ніж типові квазіперіодичні виверження», — говорить астрофізик Джохін Чакраборті з Массачусетського […]

Нові спостереження показали, що ми помилялися щодо тривалості дня на Урані. Згідно з найточнішими на сьогодні вимірюваннями швидкості обертання цієї «пахучої» планети, повний день на Урані триває 17 годин, 14 хвилин і 52 секунди. Це на 28 секунд довше, ніж ми вважали раніше на основі даних, зібраних апаратом Vоyаgеr 2 під час прольоту повз Уран у 1986 році. Може здатися, що це не суттєво… але насправді це дуже важливо. «Наше вимірювання не лише дає ключову орієнтирну точку для спільноти планетологів, а й вирішує давню проблему: попередні системи координат, побудовані на застарілих даних про обертання, швидко втрачали точність, через що відстеження […]

Титан може здаватися ідеальним кандидатом для існування інопланетного життя завдяки багатій на органіку поверхні та глибокому підповерхневому океану, але нові дослідження свідчать, що будь-яке життя там було б вкрай обмеженим. Науковці змоделювали, як мікроорганізми могли б виживати на Титані, використовуючи бродіння — базовий метаболічний процес, що не потребує кисню. Попри величезну кількість органіки на Титані, лише невелика її частина була б біологічно корисною, а проникнення до океану крізь товстий шар льоду — рідкісне. Якщо життя й існує, воно, ймовірно, мікроскопічне, розсіяне та надзвичайно важке для виявлення — радше як невеличка колонія клітин, розкидана по всьому океану, розміром з місяць. Таємничий […]

Згідно з новими дослідженнями, день на Урані приблизно на пів хвилини довший, ніж вважалося раніше. Аналіз 11-річних спостережень космічного телескопа Хаббл показує, що день Урана триває 17 годин 14 хвилин і 52 секунди. Це на 28 секунд більше, ніж оцінив космічний корабель НАСА «Вояджер-2», коли він проходив повз Уран у 1986 році. Дослідники повідомили про оновлену оцінку 7 квітня в журналі Nаturе Аstrоnоmy. Майже 40 років тому «Вояджер-2» став першим космічним апаратом, який спостерігав Уран зблизька. Використовуючи радіосигнали полярних сяйв планети та дані магнітного поля, зібрані космічним кораблем, астрономи того часу виявили, що день Урана тривав приблизно 17 годин 14 хвилин і 24 секунди. Дослідники використали цей […]

Коли астероїд 2024 YR4 вперше з’явився на радарі людства 27 грудня 2024 року, здавалося, ніби він виник нізвідки. Однак цілий астероїд не може просто з’явитися з нічого — і тепер астрономи визначили, з чого складається 2024 YR4, як він виглядає та з якого неочікуваного куточка Сонячної системи він прибув. 2024 YR4 походить із центральної частини головного астероїдного поясу, що простягається між орбітами Марса і Юпітера. Його було виштовхнуто у бік Землі через гравітаційну взаємодію з Юпітером — планетою, яка зазвичай слугує захисником внутрішньої частини Сонячної системи від таких «летючих каменів». «Ми були дещо здивовані його походженням із центральної частини головного […]

Знаєте, космологія – штука цікава. Ми начебто непогано розібралися, як крутяться планети, як запалюються зірки… але з найбільшими масштабами — всього Всесвіту — досі купа загадок. Головні винуватці таємничості? Звичайно ж, знамениті темна матерія та темна енергія. Десятиліттями вчені виходять з того, що без цих невидимих ​​сутностей ніяк не пояснити, чому галактики не розлітаються на частини і чому Всесвіт розширюється все швидше і швидше. А що, коли… всього цього нема? Звучить зухвало, правда? Але саме таку ідею висунув доктор Річард Лью з Університету Алабами у Хантсвіллі. У своїй недавній роботі він пропонує глянути на космос під зовсім іншим кутом. Куди […]