Український телекомунікаційний портал

Антарктичний лід часто зберігає таємниці, які чекають на відкриття, і іноді несподівана подія може розкрити їх. Це був саме той випадок, коли автономний Sеаglіdеr, чарівно названий Маrlіn і запущений Школою наук про навколишнє середовище Університету Східної Англії, ненавмисно опинився в пастці під величезним простором шельфового льодовика Росса. Незапланований шлях вів у небачені глибини У грудні 2022 року «Марлін» був запущений над морем Росса, запрограмований на те, щоб рухатися на північ у відкриті води, збираючи важливі дані для кліматичних досліджень. Всупереч плану, Марлін вирушив у незаплановану експедицію під шельфовий льодовик Росса після того, як його затягнула туди течія, що тече на південь. Маленький мандрівник пробув […]

Дослідження показують, що клітини нирок і нервової тканини можуть навчатися і формувати спогади подібно до нейронів. Відомо, що наш мозок, а зокрема клітини мозку, зберігають спогади. Однак група вчених виявила, що клітини з інших частин тіла також відіграють певну роль у пам’яті, відкриваючи нові шляхи для розуміння того, як функціонує пам’ять, і створюючи потенціал для покращення навчання та лікування захворювань, пов’язаних з пам’яттю. «Навчання та пам’ять, як правило, пов’язані лише з мозком і клітинами мозку, але наше дослідження показує, що й інші клітини тіла можуть навчатися та формувати спогади», — пояснює Микола В. Кукушкін з Нью-Йоркського університету, провідний автор дослідження. […]

Нещодавно знайдена скам’янілість амфібії, якій понад 160 мільйонів років, встановила новий рекорд для найдавнішого відомого пуголовка. І це справді величезний пуголовок, що сягає майже 16 сантиметрів (або 6 дюймів) у довжину. Зліпок є єдиним відомим прикладом личинки стародавньої жаби під назвою Nоtоbаtrасhus dеgіustоі. Оскільки дорослі особини цього виду були знайдені схожого розміру, можна припустити, що кремезна кумка могла бути близькою до фази метаморфозу. Це робить малоймовірним, що ця особина страждала від якогось рідкісного захворювання, наприклад, проблем зі щитовидною залозою, через які вона була більшою за своїх братів і сестер. Справедливо припустити, що всі пуголовки цього виду могли вирости до значної […]

Уявіть, як ви повільно тонете під хвилями. Коли ви падаєте, Сонце стає меншим, тьмянішим і тьмянішим, і тьмянішим. Холодні води тиснуть на вас, а тиск зростає. Тепер ви в повній темряві, так глибоко, що сонячне світло не може досягти вас. І раптом, на диво, ви бачите мерехтіння світла, яке виходить від істоти, не схожої на тих, кого люди бачили раніше. Нещодавно дослідники з Дослідницького інституту акваріумів Монтерей-Бей (МВАRІ) у США виявили голого молюска, який вільно плавав у товщі води, освітлений біолюмінесцентним сяйвом і прикрашений розвіваючимся капюшоном. Це Ваthydеvіus саudасtylus, перша відома голенаста у своєму роді: вона живе не на мілководді […]

Нове дослідження, зосереджене на складній механіці зброї восьминога, на крок наближає здатність «кібероктопада» до реальності. Восьминіг, диво природи, викликає цікавість вчених з 80-х років. Його унікальна розподілена нейронна система дозволяє кожній із восьми рук працювати незалежно, що робить його цікавою моделлю для дослідження. Це дослідження, проведене командою кваліфікованих дослідників, зробило значний стрибок не лише в розумінні складної роботи рук восьминога, але й у використанні цих знань для створення передових роботизованих систем. Дослідницька група включає кандидата наук Армана Текінальпа, аспіранта Сина Хюна Кіма, професора Прашанта Мехту та професора Маттіа Гаццола, усі з кафедри механічних наук та інженерії Університету Іллінойсу Урбана-Шампейн. Можливості руки восьминога […]

Вчені довго не могли отримати зображення молекулярного електронного льоду, тому що використовувані методики руйнували об’єкт дослідження. Та ж група, що довела існування електронного кристала, вигадала спосіб модифікувати скануючий електронний мікроскоп і отримала перші зображення молекули Вігнера. Електрони зазвичай рухаються крізь матеріали так швидко, що не утворюють зв’язків. У 1930-х роках фізик Юджін Вігнер (Еugеnе Wіgnеr) передбачив, що електрони можуть бути приведені в нерухомий стан при низькій щільності та температурах, утворюючи «електронний лід», він же – Вігнерівський кристал. У 2021 році в Берклі (США) дослідні групи під керівництвом Фена Ванга (Fеng Wаng) та Майкла Кроммі (Місhаеl Сrоmmіе) довели існування таких електронних кристалів. Тепер […]

Океан нагрівається, підкислюється та втрачає кисень — добре задокументовані наслідки зміни клімату. Однак менше уваги приділено тому, як ці зміни впливають на забруднювачі морського середовища. Нове дослідження дослідило взаємодію мікроелементів зі зміною клімату. Висновки були опубліковані в журналі Nаturе Соmmunісаtіоns Еаrth & Еnvіrоnmеnt. Кліматичні явища вивільняють більше забруднень «Ми хотіли зрозуміти, як кліматичні зміни впливають на мікроелементи — сферу, яка поки що мало досліджена», — пояснює д-р Ребекка Зітун, морський хімік із GЕОМАR Сеntеr fоr Осеаn Rеsеаrсh Сеntеr Гельмгольца в Кілі та співавтор дослідження навчається разом зі своїм хорватським колегою доктором Сашою Марцінеком з Інституту Руджера Бошковича в Загребі. «Ми досліджували […]

Понад 10 мільйонів косяків мойви були з’їдені тріскою біля узбережжя Норвегії всього за кілька годин, що вважається найбільшим хижацьким вбивством, яке коли-небудь було зафіксовано. На думку дослідників з Массачусетського технологічного інституту (МІТ) у США та Інституту морських досліджень у Норвегії, саме інтенсивне скупчення риби могло привабити хижаків. «Ми вперше спостерігаємо взаємодію хижака і жертви у величезному масштабі, і це послідовна битва за виживання», — каже океанолог з Массачусетського технологічного інституту Ніколас Макріс (Nісhоlаs Маkrіs). Макріс разом з інженерами Массачусетського технологічного інституту Шуравом Педнекаром та Акітою Джайн, а також поведінковим екологом Інституту морських досліджень Олавом Руне Годе спостерігали за динамікою цієї […]

Кажани-вампіри — єдині ссавці, які живуть виключно кров’ю. Їхні харчові звички можуть бути сюжетом жахів, але вони мають цікаву форму обміну речовин, яка відрізняє їх від інших хребетних. Більшість хребетних, включаючи людину, використовують вуглеводи та жири як джерело енергії. Але цих поживних речовин не вистачає в крові, єдиній їжі, яку їдять кажани-вампіри. Дослідники Кен Велч з Університету Торонто та Джулія Россі, яка зараз працює в Університеті МакМастера в Гамільтоні, Канада, задалися питанням, як кажани-вампіри насправді отримують енергію, необхідну для виживання, коли вони мають таку просту дієту. Харчові звички нічного сталкера Кажани-вампіри можуть літати з місця на місце, як і інші кажани, але […]

Стародавнє місто Аль-Натах, заселене між 2400 і 1500 рр. до н.е., являє собою ранню перехідну фазу від скотарського способу життя до більш складних міських поселень. Недавнє дослідження, опубліковане в журналі відкритого доступу РLОS ОNЕ Гійомом Шарлу з Французького національного центру наукових досліджень у Парижі та його колегами, показує, що поселення в північній Аравії проходили перехідну фазу до урбанізації між третім і другим тисячоліттям до нашої ери. Розвиток великих міських поселень був великим кроком в еволюції людської цивілізації. Цей процес урбанізації виявилося складним для вивчення в північній Аравії, частково через відсутність добре збережених археологічних пам’яток у регіоні порівняно з краще зрозумілими областями, такими […]