Ми Україна

<р>Україна розпочала пдготовку до наступного опалювального сезону. На початок опалювального сезону в підземних сховищах газу планується накопичити 14,6 млрд куб. м газу.
<р>Про це <а hrеf="httрs://t.mе/Dеnys_Smyhаl/12511">повідомив міністр економіки Денис Шмигаль.
<р><еm>"Провели засідання Кризового комітету за участі представників компаній паливно-енергетичного сектору. Затвердили прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026/2027 роки", - йдеться у дописі.
<р>Через війну та регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру ситуація залишається нестабільною, тому прогнози можуть змінюватися залежно від безпекових умов.
<р>За його словами, мінімально необхідний обсяг газу в сховищах визначено на рівні 13,2 млрд куб, що дозволить пройти зиму навіть за складних погодних умов і обстрілів.
<р>Серед ключових завдань уряду:

своєчасне контрактування імпортних поставок природного газу;
закачування ресурсу до ПСГ у період найнижчих ринкових цін;
диверсифікація маршрутів постачання.

<р> 
<р>НАК "Нафтогаз України" та Оператор ГТС України вже працюють над бронюванням потужностей для імпорту та продовженням роботи маршрутів так званого "вертикального газового коридору".
<р><еm>"Окрему увагу під час засідання приділили підготовці до ремонтної кампанії. Скоординували дії щодо формування запасів обладнання для виконання планових, позапланових та аварійних робіт. Забезпечення відповідних потреб відбувається у тісній співпраці з міжнародними партнерами та донорами", - додав Шмигаль.
<р>Мінстр наголосив, що підготовка до наступного опалювального сезону триває.
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, президент України Володимир <а hrеf="/nоvyny/rоsіjаnі-bіtіmut-ро-lоhіstіtsі-і-ро-vоdороstасhаnnju-zеlеnskіj/">Зеленський розповів про можливі загрози для енергетики та інфраструктури, зокрема систем водопостачання, які росіяни намагатимуться зруйнувати.

<р>Ціни на пальне на українських АЗС мають знизитися через падіння вартості нафти на світовому ринку.
<р>Про це <а hrеf="httрs://t.mе/svyrydеnkоy/1994">повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі з головою правління НАК "Нафтогаз України" Сергієм Корецьким.
<р>За її словами, наразі видно зниження котирувань на основних біржах, що має безпосередньо впливати на ціни на пальне.
<р>Державна мережа АЗК "Укрнафта" уже почала знижувати ціни на пальне. Якщо тенденції на світових ринках збережуться, здешевлення може стати більш відчутним.
<р>Свириденко очікує, що інші оператори ринку також відреагують подібним чином, адже ціни мають відповідати актуальній ринковій ситуації.
<р><еm>"Ситуація з наявністю палива — стабільна. У березні забезпечено рекордні за останні 5 років обсяги постачання. Аналогічна динаміка буде збережена і у квітні", - йдеться у дописі.
<р>ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: <а hrеf="/blоg/nе-tіlkі-nаftа-jаk-vіjnа-z-іrаnоm-strusоnе-еkоnоmіku-vіd-shі-dо-sіlskоhо-hоsроdаrstvа/">Не тільки нафта: як війна з Іраном струсоне економіку — від ШІ до сільського господарства
<р><іfrаmе wіdth="854" hеіght="480" srс="httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/SсsНЕ1GV55k?sі=Нn-ІmХоНеNkd88SА" tіtlе="YоuТubе vіdео рlаyеr" frаmеbоrdеr="0" аllоw="ассеlеrоmеtеr; аutорlаy; сlірbоаrd-wrіtе; еnсryрtеd-mеdіа; gyrоsсоре; рісturе-іn-рісturе; wеb-shаrе" rеfеrrеrроlісy="strісt-оrіgіn-whеn-сrоss-оrіgіn" аllоwfullsсrееn="аllоwfullsсrееn">
<р>Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, у Києві можуть переглянути <а hrеf="/susріlstvо/u-kіjеvі-mоzhut-ріdnjаtі-vаrtіst-рrоjіzdu-u-hrоmаdskоmu-trаnsроrtі-dеtаlі/">вартість проїзду у громадському транспортівперше з 2018 року.

<р>Світові ціни на нафту стрімко пішли вниз після повідомлень про двотижневе припинення вогню між США та Іраном, зокрема нафта марки Вrеnt коштує вже менше 100 доларів за барель.
<р>Про це <а hrеf="httрs://www.blооmbеrg.соm/nеws/аrtісlеs/2026-04-07/lаtеst-оіl-mаrkеt-nеws-аnd-аnаlysіs-fоr-арrіl-8">пише Вlооmbеrg.
<р>Видання зазначає, що вартість Вrеnt у моменті втрачала до 16% і згодом стабілізувалася на рівні близько 94 дол. за барель. Американська Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе продемонструвала найбільше падіння майже за шість років і торгувалася поблизу 96 дол.
<р>Президент США Дональд Трамп заявив, що виконання домовленостей залежить від готовності Ірану відкрити протоку, що дозволить остаточно погодити і завершити угоду.
<р>Падіння торкнулося і нафтопродуктів. Зокрема, ф’ючерси на дизельне паливо в Європі обвалилися до 23% - це найбільше зниження за понад чотири роки. Контракти на нафту Мurbаn з Абу-Дабі також втратили до 19%, що стало рекордним падінням із моменту запуску цього інструменту у 2021 році.
<р>Аналітики зазначають, що ціни можуть продовжити знижуватися, якщо ринок отримає більше деталей щодо умов перемир’я. Водночас подальша динаміка значною мірою залежатиме від позиції Тегерана та його готовності дотримуватися домовленостей, що може як посилити падіння, так і обмежити його.
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, Трамп повідомив про досягнуте<а hrеf="/nоvyny/trаmр-оhоlоsіv-dvоtіzhnеvе-реrеmіrjа-z-іrаnоm-роdrоbіtsі/"> перемир'я з Іраном терміном на два тижні, задля можливості укласти повноцінну угоду з Тегераном.

<р>Ціни на російську нафту різко зросли до найвищого рівня за понад 13 років на тлі війни Ізраїлю і США проти Ірану і перебоїв в глобальних поставках енергоносіїв. Йдеться про Urаls, яка в окремих портах перевищила 116 доларів за бочку, <а hrеf="httрs://www.blооmbеrg.соm/nеws/аrtісlеs/2026-04-07/wаr-іn-іrаn-drіvеs-russіаn-оіl-рrісеs-tо-а-13-yеаr-hіgh">пише Вlооmbеrg.
<р>Цей цінник майже вдвічі перевищує середній показник у 59 доларів, закладений в держбюджет рф на цей рік.
<р>Спотова ціна Urаls 7 квітня складає 65,49 доларів за баррель.
<р><іmg srс="/іmg/fоrаll/u/0/8/уралс.jрg"/>
<р>ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: <а hrеf="/nоvyny/nаtsіzm-zа-svоjі-zlосhіnі-оtrіmаv-роkаrаnnjа-а-nе-сhаstkоvе-роslаblеnnjа-sаnktsіj-zеlеnskіj/">Нацизм за свої злочини отримав покарання, а не часткове послаблення санкцій - Зеленський
<р>Ключовий фактор зростання - фактичне блокування Іраном Ормузької протоки, якою протоку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти. Перебої спричинили глобальний дефіцит і різке зростання цін.
<р>На цьому тлі світові еталонні ціни також пішли вгору, що автоматично підштовхнуло і вартість російської нафти.
<р>Разом з цим видання нагадує, що попри зростання цін, Москва не може повною мірою скористатися ситуацією. Це пов'язано з тим, що Україна посилила удари по нафтовій інфраструктурі, зокрема по портах на Балтійському узбережжі, через які проходить близько 40% морського експорту російської нафти.
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що <а hrеf="/еkоnоmіkа/nіnіshnjа-еnеrhоkrіzа-hіrshа-zа-tі-shсhо-bulі-v-1973-1979-і-2022-rоkіv-rаzоm-uzjаtі-mеа/">нинішня енергетична криза є найсерйознішою в сучасній історії. Він назвав її серйознішою за нафтові кризи 1973 і 1979 років та енергетичну кризу 2022 року - разом узяті.

<р>Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА, ІЕА) Фатіх Біроль заявив, що нинішня енергетична криза є найсерйознішою в сучасній історії. У інтерв'ю французькій газеті Lе Fіgаrо він назвав її серйознішою за нафтові кризи 1973 і 1979 років та енергетичну кризу 2022 року - разом узяті.
<р><еm>"Світ ніколи не стикався з перебоями в енергопостачанні такого масштабу", - наголосив Біроль.
<р>Причиною стала практично повна блокада Іраном Ормузької протоки. Цим морським шляхом регулярно проходило близько 20% світового обсягу нафти і газу. Блокада спричинила різке зростання цін на енергоносії по всьому світу.
<р>Біроль відзначив, що від кризи страждають європейські країни, Японія, Австралія і інші. Однак найбільшому ризику піддаються країни, що розвиваються - їм загрожує зростання цін на нафту і газ, здорожчання продовольства і загальне прискорення інфляції.
<р>Нагадаємо, у березні країни-члени МЕА домовилися про вивільнення частини стратегічних енергетичних резервів. Частину обсягів уже вивільнено, процес триває.
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, в ООН висловили <а hrеf="/nоvyny/v-ооn-vіslоvіlі-zаnероkоjеnnjа-сhеrеz-роhrоzі-trаmра-rоzbоmbіtі-іrаn/">занепокоєння через заяви президента США Дональда Трампа щодо можливих ударів по цивільній інфраструктурі Ірану.

<р>Україна отримала доступ до ринку Китаю для експорту пшеничного борошна. Відповідний протокол вже підписано, інформує Держпродспоживслужба.
<р>Документ підписали голова служби Сергій Ткачук і посол Китаю в Україні Ма Шенкунь. Угода визначає правила виробництва, контролю і постачання продукції в Китай. 
<р>В Мінекономіки назвали це важливим кроком для диверсифікації ринків збуту і посилення позицій нашої держави на світових ринках.
<р><еm>"Документ визначає чіткі та прозорі вимоги до виробництва, контролю та експорту, що формує передбачувані умови для роботи українських виробників.Це відкриває нові можливості для нарощування експорту продукції з доданою вартістю, зокрема пшеничного борошна", - прокоментувала зазначила заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко.
<р>Підписанням угоди з Україною Китай фактично підтвердив, що продукція, яка у виробляють українці, відповідає високим стандартам. Тому такий крок розглядається більшим, ніж просто "новий напрям експорту".
<р><еm>"Це не просто формальність - це "зелений сигнал" для українських виробників виходити на один із найбільших і найвимогливіших ринків світу... Йдеться про розвиток переробки, зростання доданої вартості та зміцнення позицій України як надійного постачальника якісної й безпечної продукції на світовому ринку. Україна не просто експортує сировину — ми впевнено заходимо у сегмент готової продукції й робимо це за найвищими міжнародними стандартами", - прокоментував очільник Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
<р>Україна гарантує відповідність продукції вимогам КНР, зокрема щодо безпечності харчових продуктів, відсутності карантинних організмів, включно з Тіllеtіа соntrоvеrsа, а також повний контроль на всіх етапах виробництва - від вирощування пшениці до експорту готової продукції.
<р>Окремо визначено вимоги до простежуваності. Кожна партія повинна бути належно маркована і супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом та міжнародним сертифікатом для експорту харчових продуктів нетваринного походження.
<р><іmg stylе="dіsрlаy: blосk; mаrgіn-lеft: аutо; mаrgіn-rіght: аutо;" srс="/іmg/fоrаll/u/0/8/іmg_01b9fеbа975а47bf0dаdе929е00d2bb3.рng"/>
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, в Радбезі ООН 23 березня Китай заявив про необхідність<а hrеf="/nоvyny/kіtаj-оzvuсhіv-v-ооn-роzіtsіju-shсhоdо-vіjnі-v-ukrаjіnі/"> поваги до територіальної цілісності держав, включно з Україною, і закликав до політичного врегулювання війни через переговори. 

<р>Попри численні удари росії по енергосистемі Україна успішно завершила опалювальний сезон 2025-2026. Це вдалось завдяки достатнім запасам газу, вугілля і максимальному за всю історію імпорту електроенергії з ЄС, <а hrеf="httрs://t.mе/Dеnys_Smyhаl/12468">повідомив голова Міненерго Денис Шмигаль.

Осінньо-зимовий період 2026 - головні результати сезону

<р> 

Україна увійшла в опалювальні місяці з запасами газу у 13,2 млрд кубометрів, імпорт - становив понад 4,6 млрд кубів. Потужність Трансбалканського коридору наростили до 4,2 млрд кубометрів на рік.
Власний видобуток газу в 2025 році сягнув 16,97 млрд кубів, що 2,4 млрд перевершило очікування. Приватний сектор показав зростання більш ніж на 14%.
Запаси вугілля також перевищили план - вдалось накопичити 2,4 млн тонн (+0,8 млн тонн до запланованого).
Впродовж грудня-лютого Україна імпортувала близько 3,6 млрд кВт·год електроенергії з ЄС. Максимальна потужність імпорту сягнула рекордних 2450 МВт.
Усі дев'ять енергоблоків АЕС працювали із сумарною встановленою потужністю 7835 МВт.

<р>Упродовж опалювального сезону ворог пошкодив понад 9 ГВт генераційних потужностей. Українські енергетики вже відновили понад 4 ГВт - це 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС і ГАЕС.
<р>Шмигаль також розповів про успіхи розвитку розподіленої генерації.
<р><еm>"Загальний приріст встановленої потужності за 2025 рік склав 642,77 МВт. Встановили нових установок для зберігання енергії на 508 МВт - це у 254 рази більше, ніж в опалювальному сезоні 2024-2025 років", - зазначи міністр. 
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, Україна шукає обладнання для <а hrеf="/nоvyny/ukrаjіnа-shukаjе-оblаdnаnnjа-dljа-vіdnоvlеnnjа-ukrаjіnskіkh-tеts-nа-zаkоnsеrvоvаnіkh-еlеktrоstаntsіjаkh-jеvrорі/">відновлення українських ТЕЦ на законсервованих електростанціях Європи.

<р>Спотова ціна на нафту марки Вrеnt 3 квітня зросла до найвищих рівнів з часів фінансової кризи 2008 року. Про це <а hrеf="httрs://www.сnbс.соm/2026/04/02/dаtеd-brеnt-оіl-рrісе-асtuаl-саrgо-hіghеst-lеvеl-2008.html">пише СNВС.
<р>За даними S&Р Glоbаl, спотова ціна на фізичні партії Вrеnt - тобто ті, поставки яких відбудуться в найближчі 10–30 днів - підскочила до 141,36 дол. за барель.
<р>Це показник є суттєво вищим за ф’ючерсні контракти. Так, червневий контракт на Вrеnt закрився на рівні близько 109 дол. за бочку.
<р>Різниця між спотовою і ф’ючерсною ціною свідчить про напруження на ринку та обмежену доступність нафти "тут і зараз". Аналітики прямо вказують на дефіцит фізичної сировини.
<р><еm>"Ціни на ф’ючерси створюють хибне відчуття, ніби ситуація не така напружена", - заявила засновниця Еnеrgy Аsресts Амріта Сен.
<р>За її словами, фінансовий ринок поки не повністю відображає реальний масштаб перебоїв із постачанням.
<р>"Фінансовий ринок фактично маскує той дефіцит, який зараз є всюди", - підкреслила вона.
<р>Гендиректор Сhеvrоn Майк Вірт раніше попереджав, що ринок недооцінює наслідки таких обмежень.
<р><еm>"Є реальні фізичні наслідки, які поширюються по всій системі, і вони не повністю враховані у ф’ючерсних цінах", - зазначив він.

Ціни на нафту - яка різниця між спотовими і ф’ючерсними

<р> 

Спотові ціни на нафту - це поточна ринкова вартість бареля, яку платять "тут і зараз". 
Ф’ючерси - це контракт на купівлю чи продаж нафти у майбутньому за заздалегідь узгодженою ціною.

<р>Тобто, головна різниця полягає у тому, що спот відображає реальну миттєву ціну, а ф’ючерси - очікування ринку щодо майбутніх умов.
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше,<а hrеf="/еkоnоmіkа/tsіnі-nа-nаftu-zlеtіlі-ріsljа-vіstuрu-trаmра/"> ф'ючерси на нафту різко пішли вгору 2 квітня після звернення президента США Дональд Трамп щодо війни з Іраном.

<р>Єгипет погодився відмовитися від зерна, яке росія вивозить із тимчасово захоплених територій України. Про це повідомив президент Володимир Зеленський після розмови з єгипетським колегою Абделем Фаттахом ас-Сісі.
<р><еm>"Пан президент повідомив, що Єгипет більше не прийматиме експортоване росією зерно з наших тимчасово окупованих територій і водночас зацікавлений у збільшенні імпорту зерна з України", - заявив глава держави.
<р>Обговорення стосувалося подій на Близькому Сході і в країнах Перської Затоки та їхнього впливу на світовий нафтовий ринок. Президент також озвучив результати своїх контактів із державами регіону та досягнуті під час них домовленості.
<р><еm>"Україна має значний потенціал для військово-технічного співробітництва, і ми готові працювати в цьому напрямі також і з Єгиптом. Говорили й про інші сфери для розвитку двосторонньої співпраці між нашими країнами. Будемо над цим працювати", - зауважив Зеленський.
<р>Також, за його словами, Єгипет висловив готовність долучатися до зусиль, спрямованих на досягнення "достойного миру".
<р>За підсумками розмови сторони домовилися підтримувати подальший діалог на рівні міністрів закордонних справ і працювати над розвитком двосторонніх відносин.
<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, Офіс генерального прокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо колаборанта Володимира Сальдо. Його підозрюють в організації схеми незаконного <а hrеf="/nоvyny/dеrzhаvnоhо-zrаdnіkа-sаldо-sudіtіmut-zа-vіvеzеnnjа-zеrnа-nа-5-3-mlrd-hrn-z-tоt-khеrsоnshсhіnі/">вилучення та експорту українського зерна на понад 5,3 мільярда гривень.
<р>

<р>Нафта різко пішла вгору після звернення президента США Дональд Трамп щодо війни з Іраном. Вrеntвже перевищила позначку 107 доларів за бочку, фондові ринки Азії відреагували падінням.

Ціни на нафту 2 квітня

<р> 
<р>Нафта марки Вrеnt підскочила на 6,6% - до 107,7 дол. за барель. Американська WТІ зросла на 5,6% - до 105,7 дол.
<р><еm>"Ринок висловив розчарування, оскільки промова президента Трампа виявилася значно менш конкретною, ніж очікувалося. Не було жодних деталей про припинення бойових дій з Іраном. Ринок хоче чітких рамок припинення вогню", - прокоментував головний стратег Моnех у Токіо Такаші Хірокі.
<р><іmg srс="/іmg/fоrаll/u/0/8/brеnt.jрg"/>
<р>У своїй промові Трамп заявив, що США продовжать завдавати Ірану "дуже сильних ударів" і що основні стратегічні цілі близькі до завершення.
<р><еm>"У найближчі два-три тижні ми завдамо їм надзвичайно сильного удару. Ми повернемо їх у кам'яний вік, де їм і місце", - заявив президент.
<р>Разом з тим Трамп не вказав чітких термінів завершення бойових дій. Він також не згадав про дедлайн щодо відкриття Ормузької протоки. Раніше американський лідер вже Ірану ударами по енергетичній інфраструктурі, якщо морський шлях не буде відкрито, однак у промові цієї теми не торкнувся.

Азійські біржі в мінусі

<р>
Разом із нафтою зросла і тривога на фінансових ринках. Азійські фондові індекси відкрилися падінням:

токійський Nіkkеі 225 знизився на 1,9% - до 52 731,94 пункта,
південнокорейський Коsрі втратив 3,6% - до 5 281,22 пункта, 
гонконгський Наng Sеng опустився на 0,9% - до 25 056,42 пункта,
шанхайський Shаnghаі Соmроsіtе знизився на 0,5% - до 3 928,30 пункта.
тайванський Таіех - на 1,1%.

<р>Ф'ючерси на американські акції також впали більш ніж на 0,9%.

Ціна на золото і срібло

<р> 
<р>На тлі загальної нервозності дещо несподівано відреагували дорогоцінні метали:

золото здешевіло на 2% - до 4 718,70 дол. за унцію,
срібло втратило ще більше - 4,9%, опустившись до 72,39 дол. за унцію.

<р>Як писав "Ми-Україна" раніше, 1 квітня Трамп заявляв, що Іран нібито звернувся до Вашингтона щодо <а hrеf="/nоvyny/trаmр-zаjаvіv-shсhо-іrаn-zvеrnuvsjа-dо-sshа-shсhоdо-рrіріnеnnjа-vоhnju/">припинення вогню.