Ми Україна

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершив ліквідацію банку "Національні інвестиції". Про це повідомила пресслужба ФГВФО.
У Фонді зазначили, що 4 серпня 2026 року до Єдиного державного реєстру внесли запис про припинення банку як юридичної особи. Від цієї дати ліквідація вважається завершеною, а сам банк - офіційно ліквідованим.
"Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 04 серпня 2026 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1000741110052005598 про проведення державної реєстрації припинення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим", - йдеться в заяві.
У зв'язку з завершенням процедури припинилися і повноваження ФГВФО гарантування вкладів як ліквідатора банку.
Крім того, відповідно до закону, від 4 серпня Фонд припинив виплату гарантованого відшкодування коштів вкладникам банку "Національні інвестиції".
Нагадаємо, у червні Нацбанк підтвердив статус 16 системно важливих банків. До цього переліку увійшли, зокрема, ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, ПУМБ, Райффайзен Банк, Універсал Банк, Сенс Банк та інші. 
Як писав "Ми-Україна" раніше, у липні НБУ підвищив облікову ставку. 

Європейський Союз спрямує 1,4 мільярдів євро від заморожених російських активів на підтримку України.
Про це йдеться на сайті Європейської комісії.
Йдеться про доходи, які були нараховані на залишки коштів Центрального банку росії, заблокованих у європейських центральних депозитаріях цінних паперів. Ці кошти ЄС отримав 3 серпня.
"росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила. І ми використовуємо кошти, отримані від знерухомлення російських активів, щоб забезпечити це. Ми надаємо Україні ще 1,4 мільярда євро з них. Це підтримає подальший опір України незаконній війні росії", - заявила президентка Євроеомісії Урсула фон дер Ляєн.
В ЄС кажуть, що це рішення є частиною довгострокової підтримки України, яка триватиме "стільки, скільки це необхідно".
Більшу частину суми (95%) спрямують через механізм Ukrаіnе Lоаn Соореrаtіоn Месhаnіsm (ULСМ), який використовується для погашення кредитів макрофінансової допомоги ЄС та позик країн G7 у межах ініціативи ЕRА. Решту 5% перерахує Європейський фонд миру (ЕРF) для фінансування першочергових оборонних і військових потреб України.

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, наприкінці липня Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро в межах механізму Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. 

Світові ціни на нафту 4 серпня різко знизилися після заяви міністра фінансів США Скотта Бессента про те, що вже найближчими днями може бути укладена угода щодо відкриття Ормузької протоки.
Ф'ючерси на нафту марки Вrеnt за підсумками торгів опустилися на 5,3% - до 79,36 долара за бочку. Американська WТІ втратила у вартості 5,7% і торгувалася на рівні 75,77 дол.

Як пише СNВС, причиною зниження ціни на нафту стали слова Бессента, який заявив в ефірі телеканалу, що Вашингтон веде переговори з Іраном і вже "сьогодні чи завтра" сторони можуть досягти домовленості щодо відкриття Ормузу.
"Ми ведемо переговори з іранцями. Є ймовірність, що сьогодні або завтра ми зможемо укласти угоду про відкриття протоки й наблизитися до більш нормального врегулювання цього конфлікту", - заявив міністр фінансів США.
За інформацією Вlооmbеrg, Тегеран також розглядає можливість дозволити європейським країнам провести розмінування Ормузької протоки. Саме морські міни зараз залишаються однією з головних перешкод для відновлення безпечного судноплавства.
Разом з тим, не всі аналітики вірять у швидкий прорив. Директор з товарної стратегії ТD Sесurіtіеs Райан Маккей вважає, що будь-яка потенційна угода може виявитися нетривалою, а навіть її укладення навряд чи суттєво збільшить обсяги експорту нафти через Ормузьку протоку.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 23 липня світові ціни на нафту знову зросли до понад 100 дол. за бочку на тлі нової ескалації на Близькому Сході, атак на танкери і погроз США бити по іранській інфраструктурі.

Середньодобові відвантаження українського зерна на тлі блокування морських перевезень і російських ударів по портах та суднах  скоротилися втричі. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
"Середньодобові відвантаження за останній тиждень впали до 48 000 тонн, що є втричі нижче темпів першої половини місяця", - йдеться в заяві. 
Продовольча пшениця на внутрішньому ринку здешевіла на 16%, фуражна - на 17%, кукурудза - на 8%, ячмінь - на 14%, ріпак - на 5%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атаки на порти Одеси змінили ціни на пшеницю: $300 у світі і 6000 грн в Україні
В Мінагро наголосили, що за таких умов мінімально допустимі експортні ціни, розраховані за попередніх логістичних умов, перестали відповідати реальній ринковій ситуації і фактично унеможливили укладання частини експортних контрактів. Саме тому Кабмін вніс зімни в порядок їх визначення.
"У серпні 2026 року під час визначення мінімально допустимих експортних цін на окремі види продукції застосовуватиметься коефіцієнт 0,714 відносно базової оцінки. Це стосується пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, а також соняшникової, соєвої та ріпакової олії й окремих продуктів їх переробки", - зазначили у відомстві
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький наголосив на тому, що вказані зміни враховують реальну ситуацію на ринку після російських атак на порти. За його словами, це дозволить не зупиняти експорт, підтримати аграріїв під час жнив і зберегти валютні надходження до країни.
Нагадаємо, 3 серпня уряд запустив перший пакет екстреної підтримки аграріїв через російський терор у Чорному морі. 
Як писав "Ми-Україна" раніше, за липень і дні серпня росія здійснила 72 атаки на портову інфраструктуру, 38 разів атакувала цивільні судна в портах і завдала 24 ударів по суднах в Українському морському коридорі.

Кабмін ухвалив перше рішення з пакета екстреної підтримки аграріїв через атаки ворога на порти і цивільні судна в Чорному морі. На період стабілізації ситуації уряд тимчасово скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види продукції, повідомив прем'єр Сергій Корецький.
За його словами, мінімальні експортні ціни, встановлені до цього, стали економічно недосяжними через різке здорожчання логістики і падіння закупівельних цін всередині держави.
"Це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати і експортувати свою продукцію. Це один із практичних кроків підтримки наших виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі", – зазначив очільник уряду.
На додачу до цього, Корецький доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоб більша частина продукції вироблялася і перероблялася саме в Україні. За його словами, Мінагрополітики щодня стежить за ситуацію, паралельно уряд готує додаткові рішення для стабілізації агросектору.
Нагадаємо, за неповні три дні серпня росія п'ять разів обстріляла портову інфраструктуру, тричі - цивільні судна в акваторіях портів і двічі - кораблі в Українському морському коридорі. Упродовж липня таких ударів було ще більше: 67 - по портовій інфраструктурі, 35 - по цивільних суднах у портах та 22 - по суднах в межах Українського морського коридору. 
Як писав "Ми-Україна" раніше, у Всеукраїнській аграрній раді пояснювали, що через російські удари по портовій інфраструктурі та фактичне блокування морського експорту українські виробники не можуть своєчасно продавати новий урожай. Це призводить до падіння внутрішніх закупівельних цін, тоді як на складах одночасно накопичуються близько 10 млн тонн торішнього зерна та новий урожай. Нестача коштів від реалізації може поставити під загрозу погашення весняних кредитів та підготовку до осінньої посівної кампанії. 

В Україні за січень-червень 2026 року відкрили понад 108 000 нових виконавчих проваджень через борги за комунальні послуги. Загалом в Єдиному реєстрі боржників вже налічується майже 830 000 таких справ, інформує Опендатабот.Станом на початок липня в Реєстрі налічувалось 829 768 проваджень через заборгованість за комуналку. За перше півріччя відкрили 108 561 нове виконавче провадження, з них 70 206 (майже 65%), досі залишаються відкритими.Водночас завершення виконавчого провадження не завжди означає погашення боргу. Провадження можуть закривати через неможливість стягнення чи з інших підстав, однак запис про борг залишається у Реєстрі.

Борги за комірне: де в Україні найбільше боржників і за що українці не платять

 Беззаперечними лідерами за кількістю нових виконавчих проваджень з січня є Харківщина, Дніпропетровщина  і Миколаївщина. Топ-8 областей з найбільшою кількістю нових проваджень виглядає наступним чином:Харківська область - 22 171,Дніпропетровська область - 19 636,Миколаївська область - 12 841, Полтавська область -5537,Сумська область - 5320,Донецька область - 5013,Чернівецька область - 4890,Львівська область - 4576.Найменша кількість нових проваджень за боргами за комуналку зафіксована на Луганщині, Херсонщині і Рівненщині.Найчастіше українці накопичували борги за:

опалення - 43%;водопостачання - 18%;житлове обслуговування -12%;постачання газу - 11%;світло - 9%.

Хто найчастіше потрапляє до Реєстру боржників

У віковому розрізі найбільшу частку нових проваджень отримали українці віком 46-60 років - 35%.Ще чверть боржників - люди віком понад 60 років, 24% припадає на категорію 36–-45 років.Жінки стали фігурантками понад половини нових виконавчих проваджень.Як писав "Ми-Україна" раніше, середня заробітна плата в Україні у червні сягнула 32 783 гривень, що на 25,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Ціни на нафту пішли вниз на тлі заяви президента США Дональда Трампа про відтермінування нового удару по Ірану та повернення до переговорів.
Про це пише Rеutеrs.
На тлі цієї новини котирування втратили понад 4 дол за барель. 3 серпня вартість жовтневих ф'ючерсів на нафту Вrеnt впала на 5,1% - до 83,44 дол за барель. Американська нафта WТІ також подешевшала майже на 5,8% - до 79,77 дол за барель.
Трамп пояснив, що Вашингтон поки не завдаватиме нового удару, оскільки Іран та низка країн Близького Сходу звернулися з проханням дати час для досягнення домовленостей, які передбачають "негайне, повне та абсолютне" відкриття Ормузької протоки і припинення ядерної загрози з боку Ірану.
За слвоами аналітиків, не виключено повторення ситуації минулого тижня, коли переговори зайшли в глухий кут через позицію Тегерана та ситуацію навколо Ормузької протоки.
Додатковий тиск на нафтові ціни створило і рішення країн ОПЕК , які погодилися збільшити видобуток приблизно на 188 000 барелів на добу вже з вересня, завершивши поступове скасування частини добровільних обмежень.
При цьмоу ситуація на Близькому Сході залишається нестабільною. Є інфомрація, що два танкери із саудівською нафтою залишили Червоне море через протоку Баб-ель-Мандеб, тоді як рух суден через Ормузьку протоку сповільнився після повідомлень про нові атаки на танкери.
Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, південний гірничо-збагачувальний комбінат розпочав призупку видобування і тимчасово скорочує роботу через ворожі удари по торговельних суднах у Чорному морі.

Уряд виділив понад 1,6 мільярда гривень на модернізацію освітньої інфраструктури та забезпечення харчуванням школярів у прифронтових регіонах.
Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький в Теlеgrаm.
За його словами, понад 860 мільйонів гривень спрямовано на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Ідеться про реалізацію понад 100 проєктів у регіонах: створення нових майстерень і лабораторій, оновлення обладнання, а також підвищення рівня енергоефективності, безпеки та безбар'єрності.
Крім того, завершено розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України. Корецький зауважив, що фінансування передбачене на закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для SТЕМ-лабораторій.
За словами прем'єр-міністра, окремо 83,6 мільйона гривень за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН спрямують на безоплатне гаряче харчування учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській.
Загалом у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.

Як інформував “Ми-Україна” раніше, Корецький повідомив, що 23 липня до державного бюджету України надійшов другий транш від Міжнародного валютного фонду в розмірі близько 690 мільйонів доларів США. 
 

Правління Національного банку України підвищило рівень облікової ставки до 15,5% річних через прискорення інфляції.
Про це йдеться на сайті НБУ.
Рішення прийняли через стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року. 
У регуляторі зазначили, що таке рішення має підтримати привабливість гривневих інструментів, зберегти стабільність валютного ринку та стримати інфляційні очікування. У НБУ розраховують, що це допоможе повернути інфляцію до цільового рівня 5% у 2027 році.
За оцінками Нацбанку, у липні інфляція знову почала прискорюватися. Водночас регулятор переглянув прогноз на 2026 рік: якщо навесні очікувалося зростання цін на 9,4%, то тепер прогноз становить 10%. Погіршення прогнозу пов'язане зі зібльшенням держвидатків, зростанням витрат бізнесу на оплату праці та наслідки подорожчання пального.
Інфляція в Україні посилюється з початку року. Однією з головних причин стало подорожчання нафти на світових ринках, яке спричинило зростання цін на пальне.
"Подальша ескалація війни на Близькому Сході може посилити негативні наслідки для економіки України. Крім того, це може погіршити міжнародну безпекову ситуацію та одночасно збільшити спроможність росії продовжувати повномасштабну війну", - йдеться у повідомленні.
Як писав "Ми-Україна" раніше, НБУ випустив нову пам'ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sеа Ваby", який пррисвячений одному з найвідоміших морських безпілотників.

Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро в межах механізму Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Про це 30 липня повідомив прем'єр Сергій Корецький.
Він пояснив, що отримані гроші підуть на "посилення оборони та фінансування першочергових потреб".
В цілому впродовж поточного року в межах механізму Ukrаіnе Suрроrt Lоаn для України передбачено 45 млрд євро. Станом на сьогодні вже залучено 11,6 млрд євро, з яких 3,2 млрд євро спрямовано на бюджетні потреби, ще 8,4 млрд євро - на оборону.
Також Корецький повідомив, що Рада ЄС схвалила зміни до "Плану України", які відкривають шлях до залучення понад 8 млрд євро додаткового фінансування в 2026 році в межах Ukrаіnе Suрроrt Lоаn.
"План України є основою нашого порядку денного реформ. Він відображає відданість України зміцненню верховенства права, підвищенню якості державного управління, боротьбі з корупцією та розбудові сучасної, стійкої економіки на шляху до членства в Європейському Союзі", - зазначив прем'єр.
Нагадаємо, Ukrаіnе Suрроrt Lоаn - це новий кредитний механізм ЄС на 90 млрд євро, розрахований на 2026–2027 роки. Він передбачає фінансування як оборонних потреб України, так і підтримку держбюджету. З загального обсягу 60 млрд євро призначено для оборонних закупівель і розвитку українського ОПК, решту суми - для бюджетної підтримки і забезпечення макрофінансової стабільності. Фінансування надається траншами після підтвердження виконання Україною умов, визначених у Плані України. Йдеться, зокрема, про реформи у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та держуправління.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 23 липня в держбюджет надійшов другий транш від МВФ в розмірі близько 690 млн дол.

Українці, чиє житло було пошкоджене чи зруйноване внаслідок російської агресії, мають змогу отримати компенсацію від держави за програмою єВідновлення. Власникам доступні кошти на ремонт, житловий сертифікат для купівлі нового помешкання або грошова виплата на самостійну відбудову будинку. Розповідаємо, хто може скористатися програмою, які документи потрібні, як оформити заявку через "Дію" або ЦНАП та на що можна витратити отримані кошти.

Що таке програма єВідновлення

єВідновлення - це держпрограма компенсації власникам житла, яке було пошкоджене або повністю зруйноване внаслідок бойових дій після 24 лютого 2022 року.Програма передбачає два окремі механізми допомоги:

компенсацію за пошкоджене житло, яке можна відремонтувати;компенсацію за зруйноване житло, яке відновити вже неможливо.

Наразі програма єВідновлення поширюється лише на житло, розташоване на підконтрольній Україні території або в районах, де ведуться активні бойові дії. Для нерухомості, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях, компенсація поки не передбачена.

Пошкоджене житло: хто може отримати компенсацію і як це зробити

 Компенсація доступна власникам квартир, приватних будинків або інших житлових приміщень, якщо:

житло було пошкоджене після 24 лютого 2022 року, воно розташоване на підконтрольній Україні території, де наразі не тривають активні бойові дії,комісія визнала, що житло можна відновити,ремонт ще не був повністю виконаний власним коштом.

На що можна витратити кошти

Отримані гроші дозволяється використовувати виключно на будівельні матеріали, ремонтні роботи і оплату послуг майстрів.Гроші можна витрачати лише у магазинах та компаніях, які є учасниками програми єВідновлення - з переліком можна ознайомитись тут.

Як отримати компенсацію за пошкоджене житло

Алгоритм складається з кількох кроків:

подати повідомлення про пошкоджене майно через "Дію" або ЦНАП,відкрити спеціальну картку єВідновлення,подати заяву на компенсацію,дозволити комісії оглянути житло,дочекатися рішення комісії,отримати кошти,провести ремонт,подати звіт про виконані роботи.

Якщо сума компенсації перевищує 200 000 гривень, її виплачують у два етапи. Спочатку власник отримує 70% суми, після виконання частини ремонтних робіт та подання проміжного звіту - решту 30%.

Зруйноване житло: хто може отримати компенсацію і як це зробити

 Якщо житло повністю знищене та не підлягає відновленню, власник може претендувати на інший вид компенсації. Для цього необхідно, щоб:

житло було зруйноване після 24 лютого 2022 року,воно знаходилося на підконтрольній території або в зоні активних бойових дій,комісія офіційно визнала його непридатним для проживання,право власності було внесене до Державного реєстру речових прав.

Які види компенсації передбачає єВідновлення

Для повністю зруйнованого житла передбачено два варіанти:

перший - житловий сертифікат, який можна використати для придбання нового житла;другий - грошова компенсація для самостійного будівництва нового приватного будинку.

Отримати можна лише один із цих варіантів.

Як працює житловий сертифікат 

 Житловий сертифікат - це електронний документ, у якому зазначена сума компенсації. Його можна використати:

для купівлі квартири;для придбання приватного будинку;для купівлі житла на первинному або вторинному ринку;для інвестування в будівництво;як перший внесок за програмою єОселя.

Сертифікат діє п'ять років.Після отримання сертифіката необхідно:

забронювати кошти через "Дію",дочекатися підтвердження,укласти договір купівлі-продажу у нотаріуса.

Після цього кошти автоматично перерахують продавцю житла.Важливо! Житловий сертифікат дає змогу придбати як готове житло, так і нерухомість на первинному ринку. Його можна використати для купівлі квартири чи будинку, придбання житла, що перебуває на етапі будівництва, або інвестування в майбутній житловий об'єкт.Отримуючи житловий сертифікат за програмою єВідновлення, власник погоджується відмовитися від майбутніх репарацій саме щодо вартості зруйнованого житла. Водночас це не позбавляє права претендувати на інші види компенсацій або репарацій, які можуть бути запроваджені міжнародними механізмами в майбутньому.

Як отримати гроші на будівництво нового будинку

 Такий варіант доступний власникам зруйнованих приватних будинків, які мають земельну ділянку для забудови. Процедура передбачає:

подання заяви через "Дію",рішення комісії,реєстрацію початку будівництва,відкриття картки єВідновлення,отримання компенсації.

Кошти виплачуються двома траншами по 50%. При цьому другий транш можна отримати лише після підтвердження виконання будівельних робіт. 

Як оформити картку єВідновлення і як нею користуватись

 Картку можна відкрити або онлайн через мобільний застосунок банку-партнера, або у відділенні банку - актуальний перелік фінустанов доступний у Дії при поданні заявки. Саме на цей рахунок надходять кошти компенсації.Розрахуватися отриманими грошима можна не будь-де. Оплата проходить лише у тих продавців та компаній, які приєдналися до програми та мають відповідний МСС-код. Якщо магазин не є учасником програми, оплатити покупку карткою не вийде.Як писав "Ми-Україна" раніше, у травні в Україні змінили правила подання заявок на компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло. Тепер заяву може подати лише один зі співвласників майна, без обов’язкової участі всіх інших власників.

Середня заробітна плата в Україні у червні сягнула 32 783 гривень, що на 25,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це йдеться у статистиці Держстату.Це найшвидші темпи зростання зарплат за останні 15 місяців. Якщо врахувати рівень інфляції, реальне підвищення доходів українців становило близько 17%.

Де найвищі та найнижчі зарплати

 Найвищі середні зарплати традиційно зафіксовані у Києві - 48 393 грн. До трійки лідерів також увійшли Луганська область (38 143 грн) та Київська область (33 849 грн).Натомість найнижчі доходи зафіксували у Кіровоградській області - 23 882 грн та Чернівецькій області - 24 472 грн.Серед галузей найбільші зарплати отримують працівники сфери інформаційних технологій і телекомунікацій - у середньому 77 931 грн на місяць. Найменше заробляють фахівці охорони здоров’я та соціальної сфери, де середній дохід становить 22 274 грн.За інформацією Держстату, станом на 1 липня загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні досягла 3,8 млрд грн.Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, Європейський центробанк представив 10 фінальних варіантів нового дизайну банкнот євро і відкрив голосування для жителів Європи. 

Південний гірничо-збагачувальний комбінат розпочав призупку видобування і тимчасово скорочує роботу через ворожі удари по торговельних суднах у Чорному морі. Через фактичне блокування роботи портів підприємство не може відвантажувати накопичену залізну руду на експорт.
Як повідомили в Південному ГЗК, рішення про призупинення видобутку максимально відтерміновували. Від 24 лютого 2024 року комбінат функціонував в умовах обстрілів, перебоїв зі світлом, здорожчанням логістики, запровадження європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) і посилення квот ЄС на продукцію українського гірничо-металургійного комплексу.
В липні ситуацію ще більше погіршили регулярні удари рф по цивільному судноплавству в Чорноморській акваторії. 
"За даними з відкритих джерел, під удари потрапили щонайменше 12 цивільних кораблів, які прямували в українські порти. Серед постраждалих суден опинилися й ті, що перевозили продукцію української металургійної галузі", - вказано у дописі компанії.
Через загрозу для екіпажів судновласники почали відмовлятися від заходження до портів України в Чорному морі. Внаслідок цього морські перевезення фактично призупинилися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: росія відновила масштабний наступ на український агроекспорт - Франція в ООН
Разом з тим  портах і на складах Південного ГЗК накопичилося кілька суднових партій залізної руди, готових для експорту.
"Через неможливість накопичувати видобуту продукцію комбінат був змушений тимчасово призупинити роботу", - повідомили в компанії.
Відновити його на підприємстві планують у серпні 2026 року, за умову, якщо це дозволятиме безпекова ситуація. На час простою працівників залучатимуть до ремонтних і регламентних робіт. Компанія також заявила, що продовжить виконувати зобов'язання перед співробітниками і партнерами.
Нагадаємо, Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК) в Кривому Розі є одним з найбільших виробників залізорудного концентрату в Україні та одним з ключових постачальників сировини для металургійної галузі. Підприємство переробляє залізисті кварцити Скелеватського родовища. На підприємстві працюють близько 4000 людей. Робота ПГЗК значною мірою залежить від доступу до морської логістики, оскільки через порти Чорного моря здійснюються експортні відвантаження залізорудної продукції. 
Як писав "Ми-Україна" раніше, у Всеукраїнській аграрній раді підрахували, що світові ціни на агропродукцію можуть зрости на 20% через систематичні російські атаки на портову інфраструктуру України та затримки з вивезенням продовольства. 

Ціни на нафту пішли вних після тимчасового припинення обміну ударами між США та Іраном. Ціни на нафту впали більш ніж на 6% 27 липня.
Про це повідомляє Rеutеrs.
Вартість нафти Вrеnt знизилася 6,4%, втративши 6,20 дол за барель і опустившись до 90,58 долара. Американська нафта WТІ також подешевшала на 6,5% - до 83,51 дол за барель.
Обидва еталонні сорти досягли найнижчих показників майже за тиждень після тривалого зростання, яке тривало останні кілька тижнів.
Раніше котирування Вrеnt піднімалися до позначки близько 100 дол за барель через загострення ситуації на Близькому Сході. Конфлікт вплинув на безпеку морських перевезень через Ормузьку протоку та Червоне море, що викликало занепокоєння щодо стабільності світових поставок нафти.
Аналітики кажуть, що попри паузу в бойових діях, судноплавство через Ормузьку протоку залишається обмеженим. За даними компанії Крlеr, протягом вихідних через цей стратегічний маршрут пройшло менше 10 торговельних суден на добу.

Як писав "Ми-Україна" раніше, адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про запровадження нових мит на імпорт із близько 60 країн світу, які набудуть чинності 25 липня.

Країни Євросоюзу зможуть продавати російську нафту і інші вантажі, конфісковані з суден "тіньового флоту" рф. Відповідне положення увійшло до 21-го пакета санкцій ЄС проти рф, пише Еurасtіv.
Видання зазначає, що домовленості щодо нового механізму досягли дипломати країн ЄС, 23 липня її підтвердили представники Європейської комісії. Нові правила нададуть змогу державам-учасницям після затримання суден "тіньового флоту" в межах морських операцій не лише конфісковувати їхні вантажі, а і надалі їх реалізовувати.
"Це дуже важливе положення... Це дуже цінні товари, як ви можете собі уявити", – заявив один з чиновників ЄС.
За його словами, випадків вилучення таких вантажів стає дедалі більше, тому постало питання, що з ними робити після конфіскації.
Передусім йдеться про російську нафту, проте механізм поширюватиметься і на інші конфісковані товари, зокрема, зерно.
Нагадаємо, країни Європи стали активніше затримувати судна, які підозрюють у причетності до обходу санкцій проти рф. Так, у березні Бельгія затримала у Північному морі танкер "тіньового флоту" з 330 000 барелів нафти. Вартість вантажу за нинішніми цінами може сягати 23 млн євро. У червні Франція взяла під контроль ще одне судно. Його вантажопідйомність оцінювали приблизно у 600 000 барелів, вартість товару на борту – у 42 млн євро.
Як писав "Ми-Україна" раніше, Литва розкритикувала поступки в енергетичній частині 21-го пакета санкцій ЄС проти рф. У Вільнюсі вважають, що  економічні інтереси окремих держав-членів дедалі більше впливають на санкційну політику блоку в цілому.

Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про запровадження нових мит на імпорт із близько 60 країн світу, які набудуть чинності 25 липня.
Про це повідомляє Вlооmbеrg.
За даними видання, нові тарифи стали результатом розслідування щодо використання примусової праці у світових ланцюгах постачання. У Білому домі заявили, що заходи спрямовані на захист американських працівників.
Для країн, які вже мають обмеження на імпорт товарів, вироблених з використанням примусової праці, мито становитиме 10%. До цієї групи увійшли Велика Британія, Канада, Мексика та Індія.
Для більшості інших країн тариф складе 12,5%. Водночас імпорт із Європейського Союзу та Тайваню обкладатиметься митом не вище 10%, а товари з Японії, Південної Кореї та Швейцарії – не більше 12,5% відповідно до укладених зі США торговельних угод.
Згідно з повідомленням, нові мита набудуть чинності у п’ятницю о 00:01 за нью-йоркським часом. Нові мита не поширюватимуться на низку товарів, що вже підпадають під окремі галузеві тарифи. Також виняток зробили для товарів, які перевозяться в межах Північноамериканської торговельної угоди між США, Канадою та Мексикою.
Кілька країн уже розкритикували рішення Вашингтона. Австралія назвала нові мита необґрунтованими, Сінгапур заявив про відсутність економічних підстав для такого кроку, а Японія повідомила, що домагатиметься від США гарантій щодо відповідності тарифів двостороннім домовленостям.
Запровадження мит через використання примусової праці стало найбільшим кроком Трампа у відновленні його протекціоністської тарифної політики після того, як попередні збори були скасовані Верховним судом. Після цього він запровадив 10-відсотковий глобальний імпортний податок, термін дії якого спливає 24 липня. Нові тарифи вводяться саме в цей час, щоб уникнути перерви між дією старих і нових правил.
“У Сполучених Штатах уже майже століття діє заборона на імпорт продукції, виробленої примусовою працею, і вона суворо дотримується. Нам давно пора наслідувати приклад наших торговельних партнерів”, – заявив торговий представник США Джеймісон Грір.
Як інформував “Ми-Україна” раніше, 20 липня Трамп підписав укази про запровадження нових 50% мит на ряд товарів, що імпортуються з Канади. 

Європейський центробанк представив 10 фінальних варіантів нового дизайну банкнот євро і відкрив голосування для жителів Європи. Обрати фаворита можна до 21 вересня, остаточний дизайн буде затверджено до кінця року, повідомив регулятор.
До фіналу конкурсу потрапили десять проєктів - по п'ять для кожної з двох тем майбутніх банкнот: "Європейська культура" та "Річки і птахи".
В цілому на конкурс надійшло понад 1200 заявок від графічних дизайнерів. З загального числа 25 учасників запросили розробити повноцінні проєкти для однієї або обох тем. Далі - 10 фіналістів обрало незалежне журі з 21 експерта. До нього увійшли фахівці з графічного дизайну, комунікацій, нейронауки та історії, яких висунули центральні банки країн єврозони.
"Банкноти євро – це не лише засіб платежу, а й один із найбільш відчутних проявів Європи. Завдяки дизайну, який поєднує красу та зміст, вони зміцнюватимуть нашу спільну ідентичність", – заявила президентка ЄЦБ Крістін Лагард.
Нині на сайті ЄЦБ триває онлайн-опитування, під час якого жителі Європи можуть оцінити десять фінальних проєктів. Голосування триватиме до 21 вересня 2026 року. Паралельно з цим незалежна дослідницька компанія проведе окреме опитування серед репрезентативної вибірки жителів єврозони за тими самими питаннями.
Після завершення обох досліджень ЄЦБ оприлюднить їхні результати. Водночас голосування не буде єдиним чинником під час вибору переможця. Остаточне рішення Рада ЄЦБ планує ухвалити до кінця 2026 року. Враховуватимуть оцінки журі, технічні характеристики проєктів та результати громадського опитування.
Після цього дизайн-переможець доопрацюють і протестують. Нові банкноти планують випустити в обіг протягом найближчих років.
Варіанти для купюри в 5 євро виглядають наступним чином:









Важливо, що поява нових грошей не означатиме відмови від нинішніх банкнот. Попередня серія євро збереже свою вартість і перебуватиме в обігу разом з новою.
В новій серії також планують посилити захист від підробок. Банкноти мають стати простішими для перевірки на справжність і зручнішими для людей із порушеннями зору. ЄЦБ також хоче збільшити їхню довговічність та використовувати більш екологічні матеріали і технології виробництва.
Як писав "Ми-Україна" раніше, Національний банк України презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень. Купюру 10 липня представив голова НБУ Андрій Пишний під час презентації у Києві.

Світові ціни на нафту знову різко зросли на тлі нової ескалації на Близькому Сході, атак на танкери і погроз США бити по іранській інфраструктурі. 
Ф'ючерси на Вrеnt піднялися більш ніж на 6% і перевищили 100 доларів за бочку. Американська WТІ здорожчала на понад 5% - до понад 91 дол. за барель.

Зростання стало продовженням стрімкого місячного ралі. За останній місяць Вrеnt додала близько 36%, WТІ - близько 30%. Для обох марок це один із найбільших місячних стрибків за останнє десятиліття.
Як пише СNВС, одним з факторів стало повідомлення Управління морських торгових операцій Британії щодо атаки на танкер приблизно за 70 миль від Аль-Шукайка біля Саудівської Аравії. Після удару на борту виникла пожежа, яку екіпаж намагався загасити. Даних про загиблих чи поранених не надходило. Єменські хусити заявили, що атакували дронами і ракетами два саудівські нафтові танкери, обвинувативши їх у порушенні оголошеної морської блокади.
Ще одним фактором, який підштовхнув нафтові котирування, стала заява президента США Дональда Трампа. Він попередив, що кожна нова атака Ірану на судно в Ормузькій протоці матиме прямі наслідки.
"Відтепер щоразу, коли Ісламська Республіка Іран атакує судно в Ормузькій протоці ракетою, безпілотником або будь-якою іншою зброєю, Сполучені Штати бомбитимуть і знищуватимуть один міст або одну електростанцію", - зазначив американський лідер. 
Тегеран, своєю чергою, пригрозив ударами по об'єктах інфраструктури і енергетики в регіоні, де США мають свої інтереси.
Водночас ключовим ризиком для нафтового ринку залишається безпека судноплавства через Ормуз. Аналітики НSВС зазначають, що після зриву американо-іранського режиму припинення вогню ситуація знову стала непередбачуваною. Вони пояснили, що з 7–8 липня іранські атаки на судна спровокували нові удари США, при цьому головне питання досі не вирішене - хто саме контролює прохід через протоку і на яких умовах.
Як писав "Ми-Україна" раніше, експерт паливного ринку Сергій Куюн пояснив, в чому відмінність від весняної ситуації з закриттям Ормузької протоки і нинішньою.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що узгодження 21-го пакета санкцій проти рф завдадуть удару по фінансовій системі, енергетиці та оборонно-промисловому комплексу ворога. 
Про це вона повідомила у соціальній мережі Х.
За її словами, це найбільший пакет за останні чотири роки - він охоплює 218 позицій. Санкції запроваджуються проти понад сотні банків і криптооператорів, понад 40 суден “тіньового флоту” та кількох нафтопереробних заводів у росії та Білорусі, які допомагають Москві підтримувати війну. 
“Ми також реагуємо на невпинні атаки росії на цивільне населення, інфраструктуру та культурну спадщину, додаючи до списку понад 50 військово-промислових підприємств, включаючи ключових учасників, причетних до виробництва російських безпілотників далекої дії”, – зазначила Каллас.
Вона нагадала, що минулого тижня ЄС запровадив санкції проти тих, хто відповідає за знущання та вбивства українських військовополонених і цивільних осіб, а також проти технологічних компаній, які допомагають Кремлю у репресіях проти інтернет-користувачів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розмова Рубіо-Лавров: чи зможе росія провести економічну блокаду України
Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, країни-члени Європейського Союзу у четвер, 23 липня, офіційно погодили 21-й пакет санкцій проти росії.
 

Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що 23 липня до державного бюджету України надійшов другий транш від Міжнародного валютного фонду в розмірі близько 690 мільйонів доларів США.
Про це він написав у своєму Теlеgrаm.
За його словами, залучені кошти будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності країни, а також на покриття пріоритетних видатків державного бюджету.
Корецький повідомив, що кошти виділені в межах нової чотирирічної програми розширеного фінансування.
Нагадаємо, виділення коштів стало можливим після успішного виконання Україною умов та перевірки показників ефективності за програмою ЕFF. Завдяки цьому надходженню загальний обсяг фінансової підтримки від МВФ за поточною програмою досяг понад 2 мільярдів доларів. 
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рубіо та Лавров провели зустріч: як пройшли переговори

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, країни-члени Європейського Союзу у четвер, 23 липня, офіційно погодили 21-й пакет санкцій проти росії.