Ми Україна

В Україні з січня 2026 року зареєстрували 709 нових компаній з іноземними власниками, що на 6% більше, ніж торік. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру, які проаналізував Опендатабот.Для порівняння, у січні-липні 2025 року в Україні з'явилися 672 компанії з іноземними власниками, за аналогічний період 2024-го - 574. Таким чином, за два роки кількість нових бізнесів з іноземними бенефіціарами зросла на 24%.

Рейтинг країн-лідерів за кількістю нових компаній в Україні

Найпомітніша зміна відбулася серед китайських підприємців. За сім місяців цього року громадяни Китаю відкрили в Україні 114 компаній, або близько 16% від загальної кількості. Це у 2,8 раза більше, ніж за той самий період 2025 року, коли було зареєстровано лише 41 таку компанію.Завдяки цьому Китай уперше випередив Туреччину, громадяни якої створили 98 компаній, або близько 14% від загальної кількості. Водночас цей показник за рік скоротився на 6%.Третє місце посіли громадяни США - американці відкрили 62 компанії. Далі йдуть Німеччина - 44 компанії і Азербайджан - 35.Загалом власниками нових компаній в Україні стали громадяни 65 країн. У п'яти бізнесах бенефіціари зазначені як особи без громадянства, ще 13 компаній мають власників одразу з кількох держав.

Де найбільше компаній відкрили іноземці - рейтинг областей

 Беззаперечним лідером за кількістю нових компаній стала столиця. У Києві за сім місяців зареєстрували 360 бізнесів з іноземними власниками - понад половину від загальної кількості.На другому місці Одеська область - 110 компаній, або 16%. Третя - Львівщина із 78 компаніями, що становить 11%.До першої п'ятірки також увійшли Київщина (22 компанії) і Хмельниччина (20).

У яких сферах іноземці відкривають бізнес в Україні

Найпопулярнішою сферою залишається оптова торгівля. На неї припадає майже кожна четверта нова компанія з іноземними власниками - 167 підприємств, або 24%.Операціями з нерухомістю займаються 57 нових компаній, ще 54 працюють у будівництві. В ІТ-секторі зареєстровано 45 нових бізнесів, а діяльністю головних офісів займаються 40 компаній.Як писав "Ми-Україна" раніше, Міністерство оборони України станом на серпень має дефіцит бюджету у 27 мільярдів доларів. 

Президент Володимир Зеленський заявив, що Міністерство оборони має дефіцит бюджету у 27 мільярдів доларів. 
Про це він сказав під час спілкування з журналістами 23 серпня.
Справа у тому, що на початку року в Міністерстві прийняли рішення про використання грошей з другої частини року у першій, яке пішло на виробництво дронів та інші потреби. Наразі у другій половині року треба це компенсовувати і додавати кошти. 
"8–10 мільярдів із них нам потрібні, щоб був нормальний початок наступного року, бо ці гроші треба фактично наперед – на забезпечення зброєю та всім необхідним січня 2027 року. Плюс майже 20 мільярдів – це заробітні плати наших військових, виплати сім’ям загиблих та інші напрями фінансування. Багато грошей потрібно", - сказав він.
За його словами, наразі Зеленський працює над цим питанням з лідерами Німеччини та Франції.
"Фактично треба наближати другу частину європейських коштів, які були передбачені для України, і це надзвичайно непросте завдання", - додав президент.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибори в Україні, мобілізація в рф та ситуація на фронті: головні заяви Зеленського

Як писав "Ми-Україна" раніше, підрозділи Сил оборони уразили РЛС, місце запуску та зберігання МБеК, склади і ремонтні підрозділи росії.

В Україні налічується 22 000 багатоповерхівок з електричним опаленням. До настання зими громади мають забезпечити для таких будинків резервну генерацію на випадок відключень світла, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду 21 серпня.
За його словами, відповідні заходи передбачені Планами стійкості. Для резервного живлення Україна, зокрема, отримує генератори різної потужності.
"В межах Планів стійкості ми запропонували громадам і керівникам громад готуватися до наступної зими і вже готувати відповідні генератори. Ми завозимо їх в великих кількостях, десятки тисяч тонн, з Фонду підтримки енергетики, енергетичне обладнання, зокрема генераторів, зокрема великої потужності, від 0,3 до 1,5 і навіть до 2 МВт", – розповів Шмигаль.
Очільник Міненерго запевнив, що такого обладнання має бути достатньо для підтримання тепла у разі проблем з електрикою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи вистачить Україні газу і вугілля на зиму: Шмигаль озвучив накопичені запаси
Окрім того, біля багатоповерхівок з електроопаленням ДСНС чи місцева влада мають розгортати Пункти незламності.
"І на той випадок, якщо в таких будинках пропадає світло, люди обов'язково можуть перше, скористатися Пунктами незламності, друге, місцева влада має забезпечити відповідну генераційну спроможність. Зокрема, коли ми говоримо про об'єкти критичної інфраструктури, такі будинки мають попадати в цю соту власної генерації", - зазначив міністр. 
Як писав "Ми-Україна" раніше, українська енергосистема наразі працює стабільно, відключення світла не застосовуються. До кінця року доступні потужності планують наростити до 21,4 ГВт.

Українська енергосистема наразі працює стабільно, відключення світла не застосовуються. До кінця року доступні потужності планують наростити до 21,4 ГВт, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль.
"Енергосистема України зараз працює стабільно, планових вимкнень електроенергії не застосовуємо. Попри цю ситуацію все може змінюватись, в залежності від інтенсивності російського повітряного терору", – заявив очільник Міненерго під час години запитань до уряду 21 серпня..
За словами міністра, у період вечірнього максимуму з урахуванням когенерації і можливостей імпорту Україні доступно 15 ГВт електричної потужності. Понад 40% генерації забезпечують атомні електростанції, 25% - теплові, ще 15% - гідроенергетика.
На сьогодні електроенергію виробляють шість з дев'яти енергоблоків АЕС. Ще три реактори перебувають на планових ремонтах, водночас на п'яти енергоблоках цьогорічні ремонтні роботи вже завершили.
"Будемо і надалі нарощувати наші енергетичні потужності, до 1 листопада вони мають зрости до 19,6 гігават, до кінця року план – 21,4 гігават, якщо не відповідно будуть знищені ворогом вже відновлені або відремонтовані потужності", – наголосив очільник Міненерго.
Одним з ключових напрямів підготовки до осінньо-зимового періоду залишаються ремонти і відновлення пошкодженої генерації. Наразі вже відремонтовано 4,8 ГВт генеруючих потужностей, ще близько 4 ГВт перебувають у ремонті та відновленні. Загалом протягом 2026 року планують відновити понад 10 ГВт.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в Міненерго оцінили темпи накопичення Україною газу і вугілля перед зимою.

Україна накопичила у сховищах 14,3 млрд кубів газу і має запаси вугілля вище планових показників. Паралельно країна нарощує розподілену генерацію для підвищення стійкості енергосистеми до російських атак, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду 21 серпня.
"У сховищах вже зберігається 14,3 мільярдів метрів кубічних газу, ми йдемо з випередженням графіку. Сукупний потенціал імпорту з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії оцінюється на рівні близько 20 мільярдів кубометрів на рік... "Нафтогаз" цього року вже законтрактував понад 2,09 млрд кубів блакитного палива, з яких за січень-липень уже імпортовано орієнтовно 2 мільярда кубометрів", - зазначив він.
Голова Міненерго додав, що і запаси вугілля на українських станціях також перевищують планові показники. За оцінкою відомства, разом з запланованими поставками їх має вистачити для проходження опалювального сезону за базовим сценарієм.
"Ще один ресурс - це паливо, пальне. Тут працюємо над формуванням запасів нафтопродуктів на зиму, зокрема для живлення генераторів та для потреб об'єктів критичної інфраструктури. Особливий акцент на запасах на логістиці для лівобережної України та для прифронтових територій", - поінформував Шмигаль.
Згідно зі звітом міністра, на сьогодні в Україні вже працює 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, з яких понад 400 МВт приєднали цього року в межах планів стійкості. До кінця 2026 року планують додати ще 800 МВт. Понад 280 установок зараз перебувають на етапі встановлення та будівництва. Найкращі темпи реалізації планів стійкості, за словами Шигаля, демонструють Київська та Харківська області, водночас ризики є у Києві і на Полтавщині.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 20 серпня Кабмін змінив правила застосування обмежень електропостачання для промислових і комерційних споживачів. 

Російські удари по розподільчих центрах і окремих виробничих підприємствах можуть призвести до тимчасових перебоїв з постачанням окремих товарів та скорочення асортименту в українських магазинах. Водночас загрози фізичного дефіциту продуктів в Україні немає, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. 

Чи буде дефіцит продуктів після ударів ворога

За словами Висоцького, попри російські атаки, в Україні достатньо продовольства для забезпечення внутрішнього попиту. Разом з тим пошкодження логістичної інфраструктури можуть на певний час позначитися на наповненні полиць супермаркетів. Йдеться про короткострокові перебої з доставкою окремих товарів і тимчасове скорочення асортименту.У Мінагро наголошують: причиною можливих перебоїв є не нестача самих продуктів, а необхідність перебудовувати логістичні маршрути та перерозподіляти запаси після російських атак."Працюючих потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо, щоб закрити внутрішнє споживання. Загрози фізичного дефіциту продовольства немає. Продукція буде доступна в кожному населеному пункті. Але певний час може бути менший вибір, ніж до якого звикли споживачів", - підкреслив Висоцький.

Чи буде дефіцит гречки та що буде з цінами

Голова Мінагро запевнив, що дефіциту гречки в Україні також не очікується. Її виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року, тобто більш як 80 000 тонн.За його оцінкою, найближчим часом ціна на гречку, ймовірно, залишатиметься близькою до нинішнього рівня. Водночас у Мінагро допускають її подорожчання до 15%.За даними аграрного відомства, з 1 по 18 серпня Україна експортувала 899 600 тонн агропродукції, це близько 31% від потенційного обсягу за умов повноцінного доступу до логістики. Найбільше скоротився експорт зернових - до 522 000 тонн, чи приблизно 20% потенційного обсягу. Олійних культур за цей період експортували 63 000 тонн, рослинних олій - 128 000 тонн, шротів - 86 000 тонн.Як писав "Ми-Україна" раніше, 20 серпня внаслідок російської атаки на Київщину були пошкоджені склади одразу кількох торговельних мереж. Зокрема, у Мартусівці Бориспільського району постраждав розподільчий центр "Фора". Також російський удар пошкодив склади "ЕКО Маркет" і логістичну інфраструктуру Vаrus. 

Уряд доручив Мінфіну пришвидшити процес продажу державного Sеnsе Ваnk. Про це 20 серпня повідомив прем'єр Сергій Корецький.
За його словами, продаж банку має відбутися максимально прозоро і на конкурентних умовах. До процесу планують залучити міжнародного інвестиційного радника.
"Міністерство фінансів має чітку задачу активізувати продаж державного "Сенс Банку". Залученість до цього процесу міжнародного інвестиційного радника допоможе зробити цей конкурс максимально прозорим, конкурентним, а отже, ефективним", – заявив Корецький.
Паралельно Мінфін разом з Нацбанком має розв'язати накопичені проблеми у фінустанові та забезпечити прозоре і якісне корпоративне управління.
Прем'єр окремо наголосив, що гроші від продажу банку мають піти на оборону.
"Буде дуже символічно, коли кошти з продажу націоналізованих російських активів, такі як Sеnsе Ваnk., підуть на підтримку Сил оборони та забезпечення їхніх потреб", - зазначив глава уряду. він.
Нагадаємо, Sеnsе Ваnk - український системно важливий банк, який до грудня 2022 року працював під назвою "Альфа-Банк Україна". До націоналізації його бенефіціарами були, зокрема, російські бізнесмени Михайло Фрідман, Петро Авен і Андрій Косогов. У липні 2023 року держава націоналізувала банк, Мінфін придбав 100% його акцій за одну гривню. Відтоді Sеnsе Ваnk повністю належить державі.
Як писав "Ми-Україна" раніше, рішення активізувати продаж банку оголосили на тлі масштабного антикорупційного розслідування НАБУ і САП у межах спецоперації "Форест Гамп". Слідство стосується ймовірної схеми легалізації 150 млн грн, які використали для внесення застави одного з фігурантів справи "Мідас".

Російські окупанти в ніч з 19 на 20 серпня атакували нафтобазу мережі КLО в Броварському районі Київщини. Про це повідомили в пресслужбі компанії.
"Ніч на 20 серпня була важкою - ворог атакував нафтобазу КLО у Броварському районі. Головне, усі працівники живі й не постраждали", - йдеться в заяві.
У КLО нагадали, що від початку російського широкомасштабного вторгнення мережа вже втрачала АЗС через російські атаки.
"Після кожного удару команда збирає сили в кулак, відновлює пошкоджене та продовжує працювати далі", - зауважили в компанії.












Посмотреть эту публикацию в Іnstаgrаm

Публикация от КLО (@klо.оіl)





Як відомо, КLО - українська мережа автозаправних комплексів, заснована у 1995 році в Києві. Нині вона налічує понад 70 АЗК у Києві, Київській, Житомирській і Чернігівській областях.
Нагадаємо, під час російської атаки 20 серпня пошкоджень зазнала і логістична інфраструктура мережі магазинів "Фора". Ворог атакував склад компанії у Мартусівці Бориспільського району. 
Як писав "Ми-Україна" раніше, цієї ночі ворог вкотре масовано вдарив по Києву ракетами і дронами. На зараз відомо про 15 загиблих і майже чотири десятка поранених. 21 серпня в столиці оголошено Днем жалоби.

Кабмін змінив правила застосування обмежень електропостачання для промислових і комерційних споживачів. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль."Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії. Відповідне рішення ухвалив Уряд за ініціативи Міненерго", - зазначив очільник відомства.

Кому не відключатимуть світло

 За новими правилами обмеження електропостачання не застосовуватимуть до промислових і комерційних споживачів, які покривають не менш як 80% своїх потреб в електроенергії за рахунок:

власної генерації - електрики, яку підприємство виробляє самостійно;розподіленої генерації - електроенергії від відповідних об'єктів у межах території одного оператора системи розподілу;імпорту електроенергії - закупленої за кордоном електрики на ринкових умовах.

Для розподіленої генерації механізм охоплюватиме, зокрема, газопоршневі і газотурбінні установки. Він працюватиме в межах території одного оператора системи розподілу."Для ефективного застосування цього механізму рішення також врегульовує порядок взаємодії між Укренерго, оператором системи розподілу, електропостачальниками, виробниками розподіленої генерації та споживачами", - повідомив Шмигаль.Як писав "Ми-Україна" раніше, у липні Фонд підтримки енергетики України отримав 180 млн євро грантових внесків від міжнародних партнерів.

Німеччина спрямовує 50 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який пошкодив російський безпілотник.
Про це повідомляє Міненерго.
Перший віцепрем'єр-міністр України – Міністр енергетики Денис Шмигаль зазначив, що виділені кошти мають допомогти якнайшвидше відновити пошкоджену конструкцію. Гроші спрямують на спеціальний Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля.
Під час перебування на станції представники Німеччини оглянули пошкоджену арку конфайнменту, об’єкти інфраструктури та нову сонячну електростанцію, розташовану на промисловому майданчику ЧАЕС.
"Вчора під час особистої зустрічі обговорили можливість залучення фінансування. Дякую міністру Шнайдеру та німецькій делегації за візит на Чорнобильську АЕС. Цінуємо оперативне ухвалення рішення щодо коштів. Відновлення конфайнменту є надзвичайно важливим для забезпечення ядерної безпеки України та всієї Європи", - наголосив Шмигаль.
Також німецька делегація вшанувала пам’ять людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Нагадаємо, новий безпечний конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість її відновлення становить близько 500 млн євро.

Як писав "Ми-Україна" раніше, 18 серпня на зупинці, якою користуються працівники окупованої Запорізької АЕС, стався вибух. Попередньо, вибухнув невідомий безпілотник.

Верховна Рада прийняла за основу проєкт нового Митного кодексу України №15450. За відповідне рішення проголосував 261 народний депутат.Про це повідомляється на сайті Верховної Ради України.Головна мета законопроєкту – забезпечити відповідність українського законодавства актам права ЄС у митній сфері для виконання вимог до України як держави-кандидата на вступ до Євросоюзу. Зокрема, йдеться про виконання зобов'язань за переговорним розділом 29 “Митний союз”.Проєкт нового Митного кодексу базується на ключових регламентах Євросоюзу й запроваджує єдині з ЄС митні правила та стандарти.Серед ключових нововведень, важливих для бізнесу: 

повний перехід на митну термінологію та концепції ЄС щодо митних процедур, митного боргу, митного нагляду й статусу товарів;створення правової основи для обміну та зберігання інформації за європейською моделлю митних даних;оновлення підходів до визначення митної вартості, зокрема забезпечення права бізнесу «бути почутим» у разі її неприйняття;запровадження обов’язкового подання відомостей про безпеку перед вивезенням товарів;перехід до європейської моделі пільгового оподаткування ввізним митом (при цьому чинні національні пільгизбережуться до набуття Україною членства в ЄС);збереження діючих ставок ввізного мита – їх, як і раніше, визначатиме окремий Закон про Митний тариф;продовження дії авторизацій, які бізнес отримав до набрання чинності новим Кодексом.

 Як інформував “Ми-Україна” раніше, пресслужба Парламенту повідомляє, що Верховна Рада України призначила Євгена Хмару на посаду міністра оборони у середу, 19 серпня.  

Під час засідання уряду 13 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про виділення 2,3 мільярда гривень додаткового фінансування для прифронтових громад.
Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
За словами посадовця, кошти будуть спрямовані на допомогу місцевим бюджетам та людям, які працюють у надскладних умовах.
"Сьогодні провели чергове засідання Уряду. Чергові практичні рішення. Важливий напрям – підтримка прифронтових регіонів. Уряд надає додаткове фінансування в обсязі 2,3 мільярда гривень для місцевих бюджетів", – зазначив він.
Посадовець зазначив, що кошти розподілять між обласними бюджетами та конкретними громадами в усіх прифронтових областях.
"Розподілили дотації між обласними бюджетами, але що найбільш важливе – між бюджетами 179 територіальних громад усіх прифронтових регіонів. Це конкретна підтримка людей, які сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах – освітяни, медики, соціальні працівники та інші", – підкреслив урядовець.
Він зазначив, що окреме рішення стосується Запорізької області, де кошти спрямують безпосередньо на заробітні плати працівникам.
"Також спрямовуємо більше 36 мільйонів гривень Запорізькій області на виплату зарплат працівникам, які працюють на територіях активних бойових дій", - підсумував він.

Як інформував “Ми-Україна” раніше, 13 серпня Корецький разом із міністрами представив проєкт Програми діяльності Уряду на засіданні Ради коаліції, який передбачає посилення захисту держави, підтримку людей і бізнесу та наближення вступу до ЄС. 

Армія рф ввечері 11 серпня знову атакувала енергетичну інфраструктуру України. На Полтавщині під удар потрапив об'єкт газовидобутку "ДТЕК Нафтогаз", повідомили в компанії.
"Сьогодні ворог знову атакував енергетичну інфраструктуру ДТЕК Нафтогаз. Внаслідок атаки робота об'єкту газовидобутку на Полтавщині зупинена", - повідомили у ДТЕК.
До цього очільник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич заявив про влучання російського дрона у промислове підприємство в Миргородському районі.
"У Миргородському районі зафіксовано влучання ворожого БпЛА по території одного з промислових підприємств. На щастя, обійшлося без постраждалих", - зазначив він.
Як відомо, "ДТЕК Нафтогаз" - це газовидобувний бізнес групи ДТЕК, створений у 2013 році. Основні активи компанії розташовані на Полтавщині, зокрема Мачухське, Семиренківське та Єфремівське родовища. Станом на 2025 рік обсяги видобутку перевищували 2 млрд кубів газу на рік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сонячне затемнення і спека штовхають ціни на газ в Європі до максимумів
Нагадаємо, в ніч на 9 серпня росія масовано атакувала активи групи "Нафтогаз"на сході, заході та в центральній частині України. Десятки ударних безпілотників були спрямовані, зокрема, на видобувні об'єкти "Укрнафти" і буровий майданчик.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в Міненерго попередили, що росія намагатиметься зруйнувати водопостачання та каналізаційну інфраструктуру в Україні напередодні зими.

Ціни на газ в Європі знову різко зросли на тлі аномальної спеки, проблем у роботі атомної генерації і скорочення поставок з Норвегії. Додаткове навантаження на енергосистему очікується 12 серпня через сонячне затемнення, пише Fіnаnсіаl Тіmеs.Базовий газовий контракт ТТF під час торгів 11 серпня ненадовго перевищив 62 євро за МВт·год. Таким чином, ціна наблизилася до 63 євро за МВт·год, зафіксованих 24 липня. За даними Аrgus, тоді газ коштував найдорожче від січня 2023 року.Згодом котирування дещо відкотились назад на нових очікуваннях можливого врегулювання між США і Іраном. Напередодні, 10 серпня, торги завершилися на рівні 60,85 євро за МВт·год.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сонячне затемнення, зорепад, парад планет і магнітна буря: що відбуватиметься 12 серпня

Чому дорожчає газ в Європі

На європейський газовий ринок одночасно тиснуть одразу кілька факторів. Через хвилі спеки зростає використання кондиціонерів і, відповідно, споживання. Разом з цим частина атомних та вугільних електростанцій вимушена скорочувати виробництво. Причина - проблеми з водою, необхідною для охолодження енергоблоків. Через аномально високі температури вода в низці річках надто прогрівається, в інших районах її рівень опустився занадто низько.Через це Європі доводиться активніше використовувати газові електростанції. За оцінкою директора з європейського газу і ЗПГ Wооd Масkеnzіе Тома Марцека-Мансера, у липні попит на газ для виробництва електрики в Західній Європі був приблизно на 714 млн кубів  вищим, ніж можна було б очікувати у звичайний рік.У серпні ситуація залишається схожою, споживання перевищує середній показник за останні п'ять років."Обмежені можливості атомної енергетики приводять до зростання попиту на газові електростанції, в той час як через спеку збільшується і попит на електроенергію", – пояснив він.

Сонячне затемнення 12 серпня збільшить навантаження на газові електростанції

Ще одним фактором стане повне сонячне затемнення 12 серпня. За оцінкою французького оператора електромереж RТЕ, через різке падіння сонячної генерації європейській енергосистемі доведеться тимчасово компенсувати дефіцит іншими джерелами.Очікується, що протягом кількох годин увечері Європа втратить близько 9,7 ГВт сонячної генерації. Частину цього обсягу мають компенсувати саме газові електростанції, що додатково збільшить попит на паливо.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сонячне затемнення загрожує посилити дефіцит електроенергії в Європі

Спека вимикає АЕС в Європі

 Європа цього літа пережила вже кілька хвиль спеки, і цього тижня розпочалась ще одна - вже п'ята. В Британії, яка обмінюється електроенергією з континентальною Європою, метеорологічна служба оголосила "бурштинове" попередження: у деяких районах температура може сягнути 38°С.Особливо складна ситуація виникла в Румунії. Держенергокомпанія Nuсlеаrеlесtrіса попередила, що 13 серпня може знадобитися зупинка другого енергоблока АЕС "Чернавода" через критично низький рівень Дунаю. Перший енергоблок станції зупинили ще 31 липня.На АЕС "Гравелін" 10 серпня довелося зупинити три реактори після того, як медузи забили насоси системи охолодження. Виробництво на четвертому реакторі скоротили вдвічі, тоді як ще один блок уже перебував на плановому технічному обслуговуванні.

Норвегія скорочує видобуток газу

Одночасно виникли проблеми з одниміз ключових джерел газу для європейського ринку. Норвезький оператор газопроводів Gаssсо повідомив, що видобуток на морському родовищі Ормен-Ланге, яке експлуатує Shеll, залишатиметься скороченим довше, ніж планувалося. Причиною стали технічні проблеми.Ситуацію ускладнюють обмеження глобальних поставок ЗПГ через проблеми із судноплавством Ормузькою протокою та скорочення видобутку в Катарі внаслідок війни з Іраном.Як писав "Ми-Україна" раніше, Україна готує енергосистему до різних сценаріїв проходження опалювального сезону 2026-2027 з урахуванням посилення і зміни характеру атак ворога. 

Металургійний комбінат "Запоріжсталь" повністю зупинив роботу після масованої російської атаки на Запоріжжя в ніч на 11 серпня. Балістичний удар обірвав життя семи працівників підприємства, ще понад два десятка співробітників дістали поранень, повідомили в "Метінвесті".

"Запоріжсталь - що відомо про удар по комбінату 11 серпня 

В компанії розповіли, що балістичний удар стався невдовзі після оголошення повітряної тривоги в області. "Балістичний удар застав працівників на шляху до укриття. Ця терористична атака забрала життя семи членів команди "Запоріжсталі". Також серед наших колег 21 поранений", - йдеться в заяві.В "Метінвесті" наголосили на тому, що надають їм необхідну допомогу та підтримують родини загиблих і постраждалих.Компанія підкреслила, що її підприємства в Запоріжжі є цивільними промисловими об'єктами, на яких працюють десятки тисяч людей.

"Запоріжсталь" повністю зупинила роботу

Внаслідок атаки серйозних пошкоджень зазнали енергетична і виробнича інфраструктура запорізьких підприємств "Метінвесту". Зокрема, пошкоджені енергетичні підрозділи, основні та допоміжні потужності коксового і доменного виробництв."Наразі роботу металургійного комбінату повністю зупинено, інші виробничі майданчики працюють на знижених потужностях", - зазначив виробник.Спеціалісти вивчають масштаби руйнувань і визначають потенційні строки відновлення роботи. На підприємствах уже проводять аварійно-ремонтні роботи.

Атака на Запоріжжя 11 серпня

Російські солдати у ніч з 10 на 11 серпня завдали по Запоріжжю масованого комбінованого удару ракетами і КАБами.За даними ОВА, внаслідок атаки загинули семеро людей, ще 24 дістали поранення. Серед постраждалих лікарі діагностували вибухові травми, контузії, уламкові поранення та переломи. Стан трьох чоловіків - важкий.Під час обстрілу також були пошкоджені чотири багатоквартирні будинки і нежитлові споруди.12 серпня у Запорізькій області оголосили Днем жалоби.Як писав "Ми-Україна" раніше, на Запоріжжі до кінця вересня планують встановити понад 100 наземних укриттів для цивільного населення, перевірять найпростіші укриття у школах та збудують нові види захисних споруд у житлових кварталах.

Французька атомна електростанція "Гравелін" була вимушена зупинити три реактори через масове скупчення медуз. Про це пише Frаnсе24 з посиланням на французьку енергокомпанію ЕDF.
Три енергоблоки АЕС зупинили 10 серпня. На четвертому ректорі генерацію довелось зменшити на 50%.
Таким чином, станом на 11 серпня з шести енергоблоків АЕС "Гравелін" на повній потужності зараз працює лише один. Ще один - був зупинений раніше для планового технічного обслуговування.
В ЕDF запевнили, що інцидент з медузами не створив загрози для атомної станції.
"Ця ситуація ніяк не впливає на безпеку об'єктів, безпеку персоналу або навколишнє середовище", - заявили в компанії.
Це не перший подібний випадок на французькій атомній електростанції. Рік тому роботу АЕС "Гравелін" також тимчасово зупиняли після того, як медузи забили насосні станції, через які перекачується морська вода. Подібні інциденти фіксувались і в інших країнах. Так, в 2013 році через медуз на три дні зупинялася АЕС у Швеції, в 1999 році їх скупчення спричинило значне скорочення генерації на станції в Японії.
Нагадаємо, АЕС "Гравелін" розташована на узбережжі протоки Па-де-Кале між Кале і Дюнкерком на півночі Франції. Станція має шість водо-водяних реакторів типу РWR загальною потужністю 5460 МВт та забезпечує близько 6% виробництва електроенергії у країні. "Гравелін" є найбільшою атомною електростанцією Західної Європи і другою за потужністю в Європі після Запорізької АЕС. На станції працюють близько 1680 людей.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 11 серпня Європа охопила п'ята хвиля спеки з початку літа 2026 року.

Нацбанк з 11 серпня послаблює низку валютних обмежень для фізичних та юросіб. Для населення зростуть ліміти на купівлю валюти, зняття коштів і розрахунки за кордоном, а також розширяться можливості для оплати оренди житла та переказів, інформує НБУ.Регулятор наголосив на тому, що зміни не створюватимуть ризиків для валютного ринку. Їх уже врахували в оновленому макроекономічному прогнозі, за яким міжнародні резерви України у 2026 році мають зрости майже до 70 млрд доларів.

Купівля валюти: новий ліміт для українців

Місячний ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти збільшиться вчетверо - з 50 000 до 200 000 грн. В межах цієї суми українці також зможуть купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.Водночас НБУ заявив, що продовжить підтримувати привабливість гривневих інструментів, зокрема депозитів та ОВДП.

Зняття коштів із валютних рахунків

 Ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зросте зі 100 000 до 200 000 грн на день в еквіваленті.У Нацбанку пояснили це рішення необхідністю підтримати українців за кордоном та довіру до банківської системи.

Оплата товарів і послуг за кордоном

Збільшується і ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих рахунків - зі 100 000 до 200 000 грн на місяць. У межах цієї суми можна буде оплачувати товари, роботи та послуги, а також оренду житла за кордоном.Крім розрахунків карткою, українцям дозволять переказувати гроші безпосередньо з рахунку на рахунок, зокрема через SWІFТ. У такому разі банк зможе попередньо купити необхідну валюту за дорученням клієнта.

Перекази з валютних рахунків

 Українці, які мають кошти на валютних рахунках, також отримають більше можливостей для розрахунків за кордоном.До вже дозволеної оплати валютними картками додадуть перекази безпосередньо на рахунок отримувача, зокрема через SWІFТ. Для таких операцій діятиме окремий ліміт - 200 000 грн на місяць.

Оплата оренди житла за кордоном

Ліміт у 500 000 грн на місяць, який зараз діє для оплати валютною карткою послуг із проживання за кордоном, поширять і на оренду житла.Оплачувати її можна буде як карткою, так і переказом із валютного рахунку безпосередньо отримувачу.

Які валютні обмеження послабили для бізнесу

Для юридичних осіб НБУ також збільшує низку лімітів. Знімати з гривневих та валютних рахунків в Україні можна буде до 200 000 грн на день замість 100 000.Ліміт на зняття коштів за кордоном із гривневих корпоративних карток становитиме 140 000 грн на місяць замість 17 500 на тиждень.Для оплати товарів, робіт і послуг за кордоном гривневими корпоративними картками ліміт підвищать зі 150 000 до 400 000. грн на місяць. Розрахунки валютними корпоративними картками, як і раніше, можна здійснювати без таких обмежень.

Новий валютний ліміт за донати військовим

Для бізнесу запровадять так званий додатковий ліміт, який формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин ЗСУ та Нацгвардії, здійснених з 10 серпня 2026 року. Щоб такі внески враховувалися під час формування ліміту, їх потрібно буде підтвердити аудиторським звітом однієї з компаній "великої четвірки" та відповідними документами.При цьому продовжить діяти "донатний" ліміт, прив'язаний до коштів, які компанії перераховують на спеціальний рахунок НБУ для підтримки ЗСУ.Компаніям також дозволять передавати свій "інвестиційний" та новий "додатковий" ліміти або їх частину іншим юридичним особам тієї самої бізнес-групи.Перелік операцій, на які можна використовувати такі ліміти, не змінюється. Серед них - репатріація дивідендів, погашення старих зовнішніх позик, закриття старих імпортних контрактів та фінансування закордонних представництв.

Експортерам дозволили більше платежів за кордон

Українські експортери зможуть переказувати кошти іноземним контрагентам для сплати штрафів, пені, бонусів, компенсації витрат та збитків за експортними договорами. Загальна сума таких платежів протягом року не повинна перевищувати 10% вартості товарів, поставлених відповідному нерезиденту за договорами після 23 лютого 2021 року.Крім того, НБУ дозволив низку інших операцій, серед яких повернення грантів іноземним державним грантодавцям та ООН, сплата реєстраційних внесків за участь у міжнародних заходах, окремі операції гарантів і поручителів за валютними кредитами та перекази на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFС) за договорами страхування політичних ризиків.

Що зміниться для банків і страховиків

Моторне транспортне страхове бюро України зможе купувати валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду, з якого виконуються зобов'язання за міжнародними договорами страхування "Зелена картка".Банкам дозволять повертати нерезидентам залучені від них кошти як інструменти капіталу, якщо НБУ відмовив у включенні цих коштів до капіталу банку.Як писав "Ми-Україна" раніше, цьогоріч НБУ випустить пам’ятну монету, присвячену Святому Папі Римському Іоанну Павлу ІІ та 25-річчю його історичного Апостольського візиту до України.

Дефіциту пального на Полтавщині після російських ударів по АЗС і АЗК не очікується. В області вже домовилися про додаткове постачання пального до громад у разі потреби, повідомив керівник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
За його словами, після атаки обласна влада зв'язалася з громадами, рятувальниками, правоохоронцями і операторами АЗС та узгодила механізм додаткового підвезення пального.
"Прошу не створювати ажіотаж. Не потрібно їхати на заправки, ставати в черги чи робити запаси "про всяк випадок". Пального вистачає", - наголосив Дяківнич.
Обласний очільник також закликав людей не перебувати на АЗС і поруч з ними під час тривог, а також не поширювати фото і відео наслідків обстрілів.
Нагадаємо, напередодні окупанти атакували кілька об'єктів у Полтавському районі. Дрони поцілили в автозаправні станції, промислове підприємство і приватне домоволодіння. Голова Опішнянської громади Микола Різник повідомив, що внаслідок атаки знищені всі АЗС на території громади і ""відновленню вони не підлягають". 
Вже вранці 10 серпня Полтавський район пережив ще один обстріл. Дрон впав на території господарчого підприємства, пошкодивши три одиниці техніки і вікна трьох будівель. Одна людина зазнала травм.
Як писав "Ми-Україна" раніше, директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн виступив проти ініціативи запустити так звані мобільні АЗС.

Сонячне затемнення наступного тижня може створити додаткове навантаження на енергосистему Європи, яка вже і так працює в напруженому режимі через аномальну спеку, обміління річок  та вимушене скорочення генерації на АЕС і вугільних електростанціях, пише Fіnаnсіаl Тіmеs.Високі температури вже змусили електростанції в Угорщині, Румунії, Словенії, Франції, Італії і Польщі зупиняти окремі енергоблоки чи зменшувати виробництво електрики. Через спеку падає рівень води в річках, яку використовують для охолодження атомних і вугільних станцій. На тлі цього частині країн доводиться дедалі більше покладатися на імпорт, щоб підтримувати баланс своїх енергосистем.Складною залишається ситуація і з гідроенергетикою. За даними Аbly Іntеllіgеnсе, запаси води у водосховищах норвезьких ГЕС, які відіграють важливу роль в експорті електроенергії до інших країн Європи, впали до найнижчого рівня за 30 років."Ситуація вкрай критична, і Європа, схоже, до неї не готова", - заявив співзасновник Аbly Томас Рандгаард Ларсен.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через обміління Дунаю з-під води знову показалися кораблі Третього рейху

Як сонячне затемнення вплине на енергосистему Європи

Додатковим випробуванням стане сонячне затемнення 12 серпня. Воно буде повним на півночі Іспанії і північному сході Португалії. На значній частині Британії, Франції і півночі Італії Місяць закриє понад 90% Сонця.Через значну частку сонячної генерації в європейській енергосистемі затемнення призведе до різкого, хоча і тимчасового, падіння виробництва електроенергії.Іспанський оператор Rеd Еléсtrіса прогнозує, що на піку затемнення виробництво сонячної електроенергії в країні може скоротитися приблизно на 5 ГВт. Це еквівалентно близько 13% максимального навантаження у звичайну серпневу середу.За оцінкою європейської мережі операторів систем передачі ЕNТSО-Е, в період приблизно з 19:15 до 21:30 на піку затемнення сонячна генерація в Європі може скоротитися на 9,7 ГВт.Національні оператори вже готуються компенсувати цю втрату іншими джерелами генерації. ЕNТSО-Е також зібрала експертів з різних країн для оцінки готовності європейської енергосистеми до затемнення.В Британії очікують падіння сонячної генерації приблизно на 700 МВт, хоча за певних умов воно може сягнути 1,3 ГВт.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сонячне та місячне затемнення у серпні 2026: дати, де буде видно і чи побачить УкраїнаЯк писав "Ми-Україна" раніше, спека продовжує бити температурні рекорди в Центральній і Східній Європі. Рекордні температури зафіксували в Словаччині, Австрії та Угорщині.

Національний банк України вже цьогоріч випустить пам’ятну монету, присвячену Святому Папі Римському Іоанну Павлу ІІ та 25-річчю його історичного Апостольського візиту до України. Її ідею представили голова НБУ Андрій Пишний і посол України при Святому Престолі Андрій Юраш.Регулятор вже розпочинає роботу над новою пам’ятною монетою. В обіг її планують ввести протягом 2026 року. Який вона матиме дизайн і номінал, а також якими будуть тираж та дата презентації, регулятор повідомить додатково.

Історичний візит Іоанна Павла ІІ в Україну

Випуск монети приурочать до 25-ї річниці Апостольського візиту Іоанна Павла ІІ в Україну, який відбувся 23–27 червня 2001 року.Під час свого першого звернення у Києві понтифік назвав себе другом українського народу. Іоанн Павло ІІ говорив про особливе місце України між Сходом і Заходом та наголошував на її європейському майбутньому."Україна має виразне європейське покликання", - заявив тоді Папа Римський.Ще однією важливою частиною спадщини Іоанна Павла ІІ став його заклик до примирення українського та польського народів. У 2003 році він звернувся до українців і поляків із закликом не залишатися полоненими болісної історичної пам’яті, визнавати помилки минулого, прощати завдані кривди та просити прощення за власні провини.Саме ці ідеї - свобода, гідність, європейське покликання України та здатність двох народів долати складне минуле заради спільного майбутнього - мають стати смисловою основою нового нумізматичного випуску."Сьогодні ми презентуємо рішення – зберегти в металі пам’ять про людину та ідеї, які через 25 років після її візиту звучать для України надзвичайно сучасно. Свобода. Гідність. Європейське покликання України. Здатність народів, які мають складну спільну історію, не залишатися її заручниками, а будувати спільне майбутнє", - підкреслив Пишний.Посол України при Святому Престолі також наголосив на значенні постаті Іоанна Павла ІІ і його духовної та інтелектуальної спадщини для України."Це надзвичайно важливе рішення підтверджує персональне долучення як до постаті самого Святого Іоанна Павла ІІ, так і до всієї інтелектуально - духовної площини, в якій він є безперечно найвеличнішою особою. Постаттю, яка під час виконання своєї місії і надалі продовжує визначати пріоритети для всього світу й зокрема для України", - зазначив Юраш.

Монета продовжить тему українсько-польської солідарності

Рішення присвятити пам’ятну монету Іоанну Павлу ІІ продовжує нумізматичну традицію НБУ, пов’язану з відносинами України та Польщі.Так, у 2023 році Нацбанк України і Nаrоdоwy Ваnk Роlskі спільно випустили набір срібних пам’ятних монет "Дружба та братство – найбільше багатство". Його присвятили партнерству двох країн та підтримці України польським народом після початку повномасштабної російської агресії.Нова монета на честь Іоанна Павла ІІ продовжить цю тему вже у ширшому історичному вимірі. Вона має стати символом свободи, примирення, відповідальності за історичну пам’ять та європейської єдності.

У НБУ вшанували пам’ять польського волонтера Марека Русека-Вольського

Під час заходу також вшанували пам’ять польського волонтера Марека Русека-Вольського, який протягом кількох років доставляв гуманітарну допомогу жителям східних регіонів України.Міністерство закордонних справ Польщі підтвердило його загибель в Україні внаслідок російських воєнних дій. За повідомленнями польських медіа, Русек-Вольський загинув 27 липня у Харкові внаслідок удару російського дрона."Життя Марека Русека-Вольського додає поняттю польсько-української солідарності зовсім іншої ваги. Примирення перестає бути лише формулою істориків або дипломатів, коли людина переходить кордон, щоб допомагати іншому народові, і віддає за це своє життя. У скорботі ми схиляємо голови перед його пам’яттю і висловлюємо співчуття його родині та близьким", - наголосив голова НБУ.Нагадаємо, 21–22 вересня  в Києві відбудеться ювілейна Х Щорічна дослідницька конференція центральних банків України та Польщі. Її темою стане "Відповідь центральних банків на виклики майбутнього: стійкість, довіра та інновації".Як писав "Ми-Україна" раніше, в липні Нацбанк презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень.