Ми Україна

Міністр фінансів Сергій Марченко 5 жовтня представив колективу Держподаткової служби нового керівника Юрія Конюшенка. Під час сторони визначили головні завдання податкової.Серед пріоритетів - забезпечити стабільні надходження до держбюджету. Окрему увагу ДПС має приділити тіньовій економіці і схемам, які дозволяють уникати сплати податків.За словами Марченка, від роботи Податкової безпосередньо залежить фінансова спроможність держави. Водночас від нового керівництва очікують не лише виконання плану надходжень, а і зрозумілих та однакових правил для бізнесу.Сам Конюшенко серед основних пріоритетів назвав боротьбу з тіньовою економікою і наповнення бюджету. Для цього, за його словами, потрібна злагоджена робота всієї податкової."Зараз ті часи, коли бюджет, сплата податків - це пріоритет, від якого залежить захист держави. Тому наше основне завдання: ефективно бороти тінь та наповнювати бюджет. Для цього потрібні злагоджена команда та відповідальність за результат", - підкреслив він.Серед інших завдань ДПС - ефективніше адміністрування податків, прозорі правила для всіх учасників ринку та справедливе ставлення до платників. Читайте також Дефіцит держбюджету буде закритий до кінця року - Зеленський Частина питань ще залишається невирішеною, однак нинішній дефіцит бюджету вдасться покрити 20:15 | 3.10.2026

Хто такий Юрій Конюшенко

29 вересня уряд призначив Юрія Конюшенка першим заступником голови Державної податкової служби. Кабмін також тимчасово поклав на нього виконання обов'язків очільника ДПС.До переходу в податкову Конюшенко був директором Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Мінфіну.Він має багаторічний досвід у сфері державних фінансів, податкової політики та адміністрування податків. Значну частину професійної діяльності Конюшенко працював у Міністерстві фінансів.Як писав "Ми-Україна" раніше, у вересні голова ВР Руслан Стефанчук заявив про необхідність оцінити обґрунтованість державних видатків і можливості економії, перш ніж ухвалювати рішення щодо підвищення ПДВ до 21%.

Кабінет Міністрів за ініціативою Міністерства оборони розподілив 50,1 мільярдів гривень на грошове забезпечення військовослужбовців та інші соціальні виплати у жовтні.
Про це повідомила пресслужба Міноборони.
В оборонному відостві зазначили, що  кошти розподілили з резерву державного бюджету, який уже передбачений для фінансування сектору безпеки і оборони.
Фінансування спрямують насамперед на щомісячне грошове забезпечення українських військовослужбовців. Частина коштів також піде на інші передбачені для них соціальні виплати.
Ухвалене урядом рішення має забезпечити своєчасне проведення розрахунків із військовими у жовтні та не допустити затримок із виплатою грошового забезпечення.
При цьому додаткового фінансування з державного бюджету для покриття цих видатків залучати не потрібно. Необхідні 50,1 млрд грн перерозподілили в межах уже передбаченого бюджетного ресурсу для сектору безпеки і оборони.





Читайте також
Для отримання €13 млрд треба ухвалити дев'ять законів і 26 постанов - нардеп
Україна може отримати майже €4 млрд після ухвалення ПДВ на посилки
14:55 | 2.10.2026



Як писав "Ми-Україна" раніше, президент Володимир Зеленський повідомив, що ЄС перерахував Україні 2,9 млрд євро за програмою Ukrаіnе Fасіlіty.

Євросоюз перерахував Україні 2,9 млрд євро за програмою Ukrаіnе Fасіlіty. Про це президент Володимир Зеленський повідомив 2 жовтня.
Глава держави подякував президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн і державам блоку за підтримку. Він наголосив на тому, що гроші надійшли у важливий для України момент.
"Дуже вчасна підтримка, що допоможе забезпечити макрофінансову стійкість України та посилити нашу обороноздатність. Працюємо разом у повній координації, щоб реалізувати всі домовленості. Дякую Євросоюзу за допомогу та незмінну солідарність", – заявив Зеленський.
Прем'єр Сергій Корецький пояснив, що 2,9 млрд євро - це не окремий новий пакет допомоги, а частина фінансування, яке вже передбачене програмою Ukrаіnе Fасіlіty.
Щоб отримати ці гроші, Україна мала виконати низку визначених умов. Йдеться про десять індикаторів за І і ІІ квартали 2026 року та попередні періоди. Вони охоплюють банківський сектор, енергетику, аграрну політику, транспорт та інші сфери. Три з них Україна виконала раніше встановленого терміну.
"В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону. Але потреба у фінансуванні досі залишається критичною", - зауважив голова уряду.
Для отримання наступних виплат Кабмін готує необхідні рішення та працює з Радою над ухваленням потрібних законів.
Президентка Єврокомісії підкреслила, шо сьогоднішня виплата має одночасно підтримати фінанси України зараз і створити основу для майбутнього відновлення країни.
"Цим виділенням коштів ми допомагаємо гарантувати фінансову стабільність України сьогодні. Ми також закладаємо підвалини для її відновлення в майбутньому. Адже Європа стоїть пліч-о-пліч з Україною. І робитиме це стільки, скільки буде потрібно", – заявила фон дер Ляєн.

Wіth thіs dіsbursеmеnt, wе аrе hеlріng sаfеguаrd Ukrаіnе’s fіnаnсіаl stаbіlіty tоdаy. Wе’rе аlsо buіldіng thе fоundаtіоns fоr іts rесоvеry tоmоrrоw.Весаusе Еurоре stаnds by Ukrаіnе’s sіdе.Аnd wіll dо sо fоr аs lоng аs іt tаkеs.httрs://t.со/ерRQ5Н9rеО ріс.twіttеr.соm/ЕР93lрfmbu
— Ursulа vоn dеr Lеyеn (@vоndеrlеyеn) Осtоbеr 2, 2026



Як писав "Ми-Україна" раніше, 28 вересня уряд вирішив відкласти фінансування непріоритетних проєктів через складну ситуацію з держфінансами. Йдеться, зокрема, про перекладання бруківки, облаштування парків, скверів і фонтанів.

У Монголії виник гострий дефіцит пального. В Улан-Баторі водії годинами стоять у чергах на АЗС, через нестачу бензину люди вже вийшли на протест. Про це пише Вlооmbеrg.
Деякі водії залишають автомобілі біля заправок на всю ніч, щоб заправитися одразу після відкриття. За словами місцевого жителя Гальбадраха Сосорбарама, у найскладніші дні очікування сягало восьми годин.
"Це найсильніший дефіцит пального порівняно з нормуванням у попередні роки", - розповів він.
Раніше АЗК обмежували продаж пального до 50 000 тугриків, або приблизно 14 доларів, на одного автомобіліста. Ці обмеження вже скасували, проте довгі черги залишилися.
Нестача пального вивела людей на вулиці. Автомобілісти залишили свої машини і пройшли центром Улан-Батора до парламенту, протестуючи проти ситуації з постачанням і зростання цін.

Жагсаал өргөжиж хүмүүс нэмэгдсээр. Залуус олноороо очиж байна. Автобус машинууд явуулсангүй гэж уурласангүй харин ч жагсаалд нэгдэж байна. ріс.twіttеr.соm/хаВk5аWJGq
— Мөнхсанаа🇺🇸🇲🇳 (@munkhsn) Осtоbеr 1, 2026



Як відомо, Монголія значною мірою залежить від поставок енергоносіїв з росії. Перебої в роботі російських НПЗ скоротили доступні обсяги пального, тому країні довелося шукати додаткових постачальників.





Читайте також
Трамп знову обвинуватив Україну у здорожчанні дизеля: НПЗ в росії виводяться з ладу тривожними темпами
08:15 | 1.10.2026



Проблеми з імпортом збіглися зі зростанням споживання всередині самої Монголії. Дослідник Тельмен Алтаншагай пояснив, що нинішній дефіцит має кілька причин і не є наслідком лише одного перебою з поставками.
"Дефіцит товарів і паніка, які ми спостерігаємо, реальні, але причина має більш структурний характер, ніж одиничний шок постачання", - зазначив він.
За урядовими даними, попит на пальне в Монголії щороку зростає приблизно на 14%. Найбільше споживання припадає на літо через активну роботу сільського господарства, туристичної і гірничодобувної галузей. Під час фестивалю Наадам монголи також багато подорожують країною, що додатково збільшує попит.
Паралельно з цим обсяги імпорту зменшувалися. За даними Банку Монголії, поставки скорочувалися з квітня. У липні країна імпортувала найменше пального за останній рік - на чверть менше, ніж у липні 2025-го.
Щоб поповнити запаси, Монголія домовляється про додаткові поставки з росії, Китаю і Південної Кореї. Насамперед влада хоче збільшити кількість бензину АІ-92 на внутрішньому ринку. Москва погодилась передати ще 25 000 тонн пального. У КНР Монголія попросила щомісяця постачати 71 000 тонн нафтопродуктів.
Як писав "Ми-Україна" раніше, ще 21 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що через війну в Україні росія "втратила контроль над своєю дизельною промисловістю".

Газопостачальні компанії оприлюднили тарифи на газ для побутових споживачів у жовтні 2026 року. Річні пропозиції становлять від 7,96 до 9,99 грн за кубометр, інформує "ГазПравда".На українському ринку наразі працюють вісім постачальників газу для населення. Чотири компанії пропонують лише базові річні тарифи, ще чотири мають також місячні комерційні пропозиції.Найнижчий річний тариф - 7,96 грн за куб – пропонують "Нафтогаз України" і "Тернопільоблгаз Збут". У "Прикарпат Енерго Трейд" кубометр коштує 7,98 грн, в "ОККО Контракт" - 7,99 грн."Львівенергозбут" встановив річний тариф на рівні 8,20 грн за кубометр, "Київські енергетичні послуги" (YАSNО) та "Дніпровські енергетичні послуги" (YАSNО) - по 8,46 грн. Найдорожча річна пропозиція у "СвітлоГаз" - 9,99 грн за куб. 

Ціна на газ в жовтні 2026 року - місячні тарифи

Місячні тарифи у жовтні становлять від 8,46 до 26,99 грн за кубометр.У YАSNО для Києва та Дніпра місячна пропозиція становить 8,46 грн за кубометр. "Львівенергозбут" пропонує газ за 23,80 грн, а "СвітлоГаз" – за 26,99 грн за кубометр.Водночас базовими для побутових споживачів залишаються саме річні тарифи. На місячну комерційну пропозицію споживач може перейти за власним бажанням.Близько 98% побутових споживачів, або понад 12 млн домогосподарств, є клієнтами "Нафтогазу України". Для них тарифний план "Фіксований" передбачає ціну 7,96 грн за кубометр, яка діятиме щонайменше до 30 квітня 2027 року. Тарифи на газ в жовтні 2026 року

Чи зміниться ціна на газ для населення взимку

28 вересня уряд продовжив дію спеціобов'язків (ПСО) на ринку природного газу до 31 березня 2027 року. В Міненерго заявили, що завдяки цьому ціна на газ для населення протягом усього осінньо-зимового періоду залишатиметься незмінною.Рішення також дозволяє зберегти пільгові тарифи для теплопостачальних підприємств та чинні умови продажу газу операторам газорозподільних систем і для когенерації на прифронтових територіях.Як писав "Ми-Україна" раніше, Україна отримала від спецслужб матеріали, які містять детальні плани росії щодо ударів по українській енергетичній інфраструктурі цієї зими.

Після того, як Євросоюз погодив розподіл 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру, низка держав блоку вже заявила, що отримані як компенсацію кошти повністю передасть Україні. Про це висока представниця ЄС з закордонних справ Кая Каллас заявила 28 вересня.Значна частина 6,6 млрд євро призначена для держав, які раніше власним коштом передавали Україні озброєння і іншу військову допомогу. Тепер ЄС відшкодує їм частину цих витрат."Ми погодилися відшкодувати витрати державам-членам, які вже тривалий час на це чекали... Щодо відшкодування: багато країн уже заявили, що передадуть Україні всі отримані кошти", - наголосила Каллас.Дипломатка закликала приєднатися до такого рішення і ті держави, які поки не заявили про готовність передати Україні свою компенсацію. "Я також закликала інші країни, які ще не взяли на себе таке зобов’язання, зробити те саме й допомогти Україні. Зрештою, вони можуть вирішувати це самостійно, оскільки йдеться про двосторонню підтримку на додаток до тієї, яку ми надаємо на європейському рівні", - зауважила Каллас.

Як розподілять 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру

З сукупної суми 4,7 млрд євро передбачені для компенсації державам ЄС частини витрат на озброєння, яке вони раніше передали Україні.Ще 1 млрд євро спрямують на нові спільні закупівлі військової техніки, ще 900 млн євро - на фінансування навчальної місії ЄС для українських військових.Каллас також повідомила, що наступним кроком мають стати переговори з державами ЄС про нове наповнення Європейського фонду миру.Як писав "Ми-Україна" раніше, однією з країн, які отримають компенсацію, стане Польща. У 2026–2027 роках Варшаві мають виплатити з Європейського фонду миру понад 600 млн євро за озброєння, раніше передане Україні.

Кабінет Міністрів зберіг пільгові ціни на газ для населення та виробників тепла до кінця опалювального сезону, тобто до 31 березня 2027 року.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.Рішення ухвалили в умовах дії мораторію на підвищення тарифів, яки  запровадила Верховна Рада на час воєнного стану, та з урахуванням складної соціально-економічної ситуації в країні."На виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, Уряд спільно з іншими органами влади працює над удосконаленням системи тарифної політики та запровадженням справедливого й прозорого тарифоутворення з одночасним збільшенням адресної допомоги тим, хто її дійсно потребує", - наголосив прем'єр.Перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що рішення також дозволить продовжити умови щодо продажу природного газу операторам газорозподільних систем і для когенерації на прифронтових територіях. 

Яка вартість газу

Наразі вартість газу від компанії "Нафтогаз України" для переважної більшості українців залишається на рівні 7,96 грн за кубометр.Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, дефіциту оборонного бюджету у 7 мільярдів доларівпланують покрити за рахунок жорсткого режиму економії, а 20 млрд дол шукатимуть разом із міжнародними партнерами.

Внаслідок російського обстрілу 27 вересня було цілковито знищено склад з технікою та продукцією Кärсhеr. Про це повідомила сама компанія.
"З великим болем повідомляємо, що 27 вересня 2026 року внаслідок ворожого обстрілу було повністю знищено склад, де зберігалися техніка та продукція Кärсhеr. Найголовніше  усі співробітники складу живі та перебувають у безпеці", - йдеться в її заяві. 
В компанії зазначили, що замовлення, які перебували на знищеному складі під час атаки, наразі затримані чи скасовані. Кärсhеr планує окремо зв'язатися з партнерами і узгодити подальші дії.
"Ми переходимо до "плану Б" і залучаємо альтернативні логістичні ланцюги постачання, які заздалегідь підготували. Водночас перебудова процесів потребує певного часу, тому найближчим часом можливі перебої з постачанням", - заявили у Кärсhеr.
У компанії наголосили, що продовжують працювати попри знищення складу.
Нагадаємо, українська Реgаsus Аrms повідомила, що внаслідок російського ракетного удару було істотно пошкоджено її цех з виробництва дронів.
Як писав "Ми-Україна" раніше, вранці 27 вересня російські солдати двічі атакували дата-центр у Києві. 

Україні надійшли 51,5 мільйонів доларів від уряду Японії в межах проєкту Світового банку ТНRІVЕ на розвиток системи охорони здоров’я.
Про це повідомляє прем'єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, кошти вже надійшли до державного бюджету. Їх використають для підвищення ефективності Програми медичних гарантій та посилення інституційної спроможності Національної служби здоров’я України.
Корецький зазначив, що загальний обсяг програми ТНRІVЕ становить 1,2 млрд дол. Україна вже отримала 449 млн дол у межах цієї програми.
Прем’єр також подякував уряду Японії та Світовому банку за підтримку України, внесок у фінансову стійкість держави та розвиток системи охорони здоров’я.
Нагадаємо, Кабмін затвердив нові правила роботи лікарень під час повітряної загрози, які визначають порядок роботи медзакладів за жовтого та червоного рівнів небезпеки й переходу до укриттів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала новий транш ЄС на 3,3 млрд євро: на що підуть кошти
Як повідомляв Ми-Україна раніше, Україна отримала $841 млн від Світового банку під гарантії уряду Канади для відшкодування видатків держбюджету на пенсійні виплати.
 

Держави-члени Європейського Союзу погодили умови виділення €6,6 млрд із Європейського фонду миру для підтримки України.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
"Це гарна новина для України та погана новина для росії", - наголосила політикиня.
За її словами, 900 млн євро з допомоги Євросоюзу передбачено для Місії військової допомоги ЄС Україні, яка займається, зокрема, підготовкою українських військових. Ще 1 млрд євро спрямують на фінансування нових спільних закупівель обладнання.
Каллас також додала що решта - 4,7 млрд євро має бути використана для відшкодування коштів державам-членам ЄС. Вона додала, що деякі з цих країн уже заявили про намір спрямувати отримані кошти на подальшу підтримку України.
"Гібридні атаки Москви намагаються залякати Європу, щоб вона скоротила свою підтримку України. Європа робить навпаки", - підкреслила головна дипломатка ЄС.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала домовленість про 6,6 млрд євро важливим рішенням. Вона зазначила, що ці кошти означатимуть додаткову підтримку оборони України - від військової підготовки до забезпечення обладнанням.
"Вона доповнює те, що ми робимо через наші пакети підтримки України – як для держави, так і для оборони. І з нашого боку надійде ще більше. Дуже скоро", - заявила голова Єврокомісії.





Читайте також
Каллас відповіла, чи підняла б слухавку, якби їй подзвонив Путін
20:53 | 15.09.2026



Як писав "Ми-Україна" раніше, США оголосили про виділення 12 млн дол. на підтримку повернення українських дітей і молоді, постраждалих від агресії рф.

Після чотирьох ракетних ударів за п'ять тижнів АrсеlоrМіttаl Кривий Ріг не може безпечно відновити роботу. Компанія вже повідомила про ситуацію уряду України, йдеться в її заяві.
Як відомо, останнього удару підприємство зазнало 21 вересня. В цілому внаслідок чотирьох обстрілів загинули п'ятеро людей, ще 17 працівників дістали поранення. 
Після оцінки ситуації АrсеlоrМіttаl дійшла висновку, що за нинішніх умов безпечно і стабільно повернути підприємство до роботи неможливо.
"З глибоким жалем ми дійшли висновку, що більше не можемо безпечно експлуатувати завод АrсеlоrМіttаl Кривий Ріг", - заявив генеральний директор АrсеlоrМіttаl Кривий Ріг Мауро Лонгобардо.
Разом з тим про безповоротне закриття меткомбінату не йдеться. Компанія обговорює його подальшу долю з українським урядом і планує зберегти інфраструктуру комбінату, щоб у майбутньому виробництво можна було відновити.
"Ми обговорюємо майбутнє заводу з урядом України і зосередимося на збереженні інфраструктури, щоб після повернення миру залишалися можливості для відновлення виробництва", - зауважив Лонгобардо.
Нагадаємо, АrсеlоrМіttаl Кривий Ріг, колишня "Криворіжсталь" - є найбільшим металургійним комбінатом України. Підприємство виробляє сталь, чавун і прокат.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 17 вересня "Запоріжсталь" вчетверте з серпня зазнала балістичного удару.

Латвія запроваджує додаткові перевірки зернових вантажів з третіх країн. Влада хоче встановлювати реальне походження зерна, яке може бути вивезене з окупованих територій України.Відповідні зміни Сейм Латвії терміново ухвалив у четвер, 25 вересня, пише Dеlfі.

Навіщо Латвія запроваджує нові перевірки зерна

Причиною рішення стала загроза потрапляння в Латвію зерна, яке росія могла незаконно вивезти з ТОТ. Україна передала латвійській стороні інформацію про значні обсяги такого збіжжя. Проблема полягає в тому, що під час його подальшого транспортування в документах його можуть вказувати вже як продукцію нібито російського походження.В Латвії також звернули увагу на різке зростання попиту на транзит і перевалку зерна з росії.Як відомо, досі зерно, яке лише перевозили через країну і не продавали в ЄС, не перевіряли на відповідність заявленому географічному походженню. Тому підтвердити, звідки насправді походить конкретний вантаж, було складно.

Зерно перевірятимуть у лабораторіях

Після запровадження нового механізму латвійська Продовольчо-ветеринарна служба зможе відбирати зразки підозрілих вантажів і передавати їх на дослідження. Такі перевірки зможуть показати, чи відповідає фактичне походження продукції даним, вказаним у документах.Особливу увагу приділятимуть вантажам, щодо яких є підозри у походженні з захоплених рф українських територій. Лабораторні дослідження проводитиме інститут ВІОR. Які саме вантажі перевірятимуть обов'язково і як саме проходитиме контроль, додатково визначить уряд Латвії. Читайте також У серпні Україна недоотримала $800 млн через блокування Чорного моря – Мінагрополітики росія атакує цивільні судна та портову інфраструктуру 18:21 | 16.09.2026

Чому російське зерно досі може їхати через Латвію

Латвія заборонила імпорт російської та білоруської сільськогосподарської продукції та кормів, а в серпні 2026 року розширила обмеження.Водночас заборона імпорту не означає повної заборони транзиту. Вантажі з третіх країн можуть проїжджати через Латвію і територію Євросоюзу, якщо продукція не потрапляє на ринок ЄС.Саме тому влада вирішила окремо контролювати походження транзитного зерна. Перевірка окремих партій може тривати до місяця, оскільки для встановлення походження може знадобитися співпраця з іншими країнами. При цьому затримувати вантажі в портах на весь час дослідження в країні не планують.У разі якщо ж з'являться дані, що конкретна партія містить викрадене українське зерно, латвійська влада зможе передати цю інформацію покупцям.Як писав "Ми-Україна", раніше цього місяця Латвія анонсувала наміри запровадити 300% мито на зерно з росії і Білорусі. Також там повідомили про плани перевіряти, чи немає серед російських вантажів зерна, вивезеного з окупованих територій України.

Московський НПЗ зупинив переробку нафти після атаки дронів 20 вересня. Пошкоджені основні установки, їхній ремонт може тривати кілька тижнів, пише Rеutеrs. 
За даними співрозмовників агентства, після падіння дронів на території нафтозаводу загорілися обидві установки первинної переробки нафти. Через отримані пошкодження підприємство зупинило переробку сировини.
Йдеться про установку АВТ-6 потужністю 21 400 тонн на добу, на яку припадає 53% потужностей заводу, та комплекс ЕURО , здатний переробляти ще 18 800 тонн на добу. 
Джерела Rеutеrs оцінюють, що ремонт і відновлення роботи можуть тривати кілька тижнів. "Газпром нефть" на запит агентства про наслідки атаки ще не відповіла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Удар по Московському НПЗ перед зустріччю із Трампом: Україна отримала важіль для переговорів
Примітно, що з 21 вересня паливо Московського НПЗ перестали виставляти на продаж на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі. За оцінкою Rеutеrs, у 2024 році Московський НПЗ переробив 11,6 млн тонн нафти, в перерахунку - близько 230 000 барелів на добу. За рік завод виробив 2,9 млн тонн бензину, 3,2 млн тонн дизельного палива та 1,3 млн тонн бітуму.
Нагадаємо, раніше Московський НПЗ потрапляв під атаку в червні 2026 року. Тоді джерела Rеutеrs також повідомляли про зупинку заводу, однак відновити його роботу вдалося швидше, ніж очікувалося.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 21 вересня президент США Дональд Трамп заявив про серйозні проблеми російської дизельної галузі через війну проти України та знову закликав припинити бойові дії. На його слова відповів український лідер Володимир Зеленський.

НАК "Нафтогаз" та польська енрегтика компанія ОRLЕN  підписали два меморандуми, які посилять енергетичну безпеку України та допоможуть диверсифікувати постачання енергоресурсів.
Про це повідомляє "Нафтогаз".
Меморандуми підписали під час Карпатського саміту. Одна з домовленостей передбачає закупівлю трьох партій скрапленого природного газу (LNG) у першому кварталі 2027 року.
Ще один меморандум з ОRLЕN підписала Укрнафта, що входить до "Нафтогазу". Документ передбачає постачання нафтопродуктів в Україну загальною вартістю 500 млн дол.
"ОRLЕN є важливим стратегічним партнером Нафтогазу. В умовах постійних російських атак на об’єкти власного видобутку для нас особливо важливо мати надійні джерела постачання газу та диверсифіковані маршрути його доставки", - заявив виконувач обов'язків  голови правління Сергій Федоренко.
Крім уже погоджених напрямів, компанії планують вивчити можливість експорту української нафти на європейські нафтопереробні заводи.
Також сторони розглянуть передачу "Укрнафті" вживаних паливозаправників, що має сприяти стабільній логістиці постачання пального.

Як інформував "Ми-Україна" раніше, Данія оголосила про надання Україні позачергового пакета військової допомоги орієнтовною вартістю 275 мільйонів доларів.

Через Ормузьку протоку за вихідні пройшли лише 17 торговельних суден, тижнем раніше їх було 37, свідчать дані судноплавства.Скорочення трафіку відбувається на тлі збереження напруженості в Перській затоці та відсутності прогрему у відносинах між США та Іраном.До початку війни рух протокою забезпечував транспортування приблизно п’ятої частини світових обсягів нафти та скрапленого природного газу, та наразі він впав до мінімальних показників. Водночас країни регіону продовжують експортувати нафту танкерами, частина з яких вимикає транспондери, через що їхній рух неможливо відстежити.До початку війни між США, Ізраїлем та Іраном через Ормузьку протоку в середньому проходило близько 125 великих комерційних суден щодня. Йдеться про танкери, газовози, балкери та контейнеровози.

Саудівська Аравія збільшує поставки нафти через протоку

 Після атак хуситів на трубопровід Схід-Захід, державна енергетична компанія збільшила поставки через Ормузьку протоку на вересень і жовтень. Протягом тижня з 13 вересня протоку залишили 22 нафтові танкери, переважно класу VLСС. Вони перевозили загалом близько 42 млн барелів сирої нафти. На Саудівську Аравію та Ірак припало по 43% цього обсягу.Через протоку Баб-ель-Мандеб на південному вході до Червоного моря за цей період пройшло 51 судно. 33 з них залишили протоку протягом вихідних. Серед них був танкер класу Аfrаmах із приблизно 700 тисячами барелів саудівської нафти.Як інформував "Ми-Україна" раніше, світові ціни на нафту пішли вниз після повідомлень про те, що Саудівська Аравія збільшує постачання сировини через Оман.

Данія оголосили про надання Україні позачергового поакета військової допомоги орієнтовною вартістю 275 мільйонів доларів.
Про це повідомляє Міноборони України.
Це вже 34-й пакет оборонної підтримки, який Копенгаген передав Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Як зазначили у Міноборони, рішення ухвалили після телефонних переговорів міністра оборони України Євгенія Хмари з данським колегою Єппе Бруусом, які відбулися раніше цього тижня.
У відомстві наголосили, що Данія від початку повномасштабної війни залишається серед країн, які активно підтримують українські оборонні спроможності, та продовжує розвивати нові формати військової співпраці.
У Міноборони також подякували уряду та парламенту Данії за підтримку України, зокрема на тлі російських гібридних атак і провокацій щодо країн-партнерів.
Нагадаємо, 18 вересеня Україна отримала від Євросоюзу новий транш, перераховані 3,3 млрд євро скерують на оборонні потреби.

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, Держеп США схвалив можливий продаж Україні засобів для модернізації протиповітряної оборони на орієнтовну суму 2,68 мільярда доларів.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький відвідав інвестиційну ЕХРО-зону Карпатського економічного форуму, де були представлені національні павільйони восьми країн С8 та інвестиційні проєкти десятків компаній.
Про це очільник уряду повідомив у Теlеgrаm.
За словами прем'єра, український бізнес презентує ініціативи у чотирьох основних сферах: енергетиці, промисловому виробництві, транспорті та логістиці, а також агропродовольчому секторі.

"Це сонячна і вітрова генерація, нові виробництва, переробка та зберігання продукції. Усе це - бізнес, який продовжує працювати, інвестувати і розвиватися під час війни та за цей час набув унікального досвіду", - зазначив Корецький.

Він додав, що загалом форум об’єднав майже 1400 учасників , які представляли 25 країн світу. Загалом взяли участь у події близько 400 компаній.
"Розраховуємо, що цей форум допоможе українським компаніям знайти нових партнерів для реалізації своїх проєктів і посилить співпрацю між регіонами С8", - підкреслив прем'єр.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський про С8: Хай цей формат буде нам підтримкою на шляху вступу у ЄС

Як писав "Ми-Україна" раніше, президент Володимир Зеленський заявив, що під час економічної частини саміту за участю лідерів країн Карпатського регіону планують укласти низку фінансових, інвестиційних і торговельних домовленостей.

Світові ціни на нафту пішли вниз після повідомлень про те, що Саудівська Аравія збільшує постачання сировини через Оман.
Про це повідомляє Rеutеrs
Це дещо послабило побоювання щодо можливого дефіциту на світовому енергетичному ринку.
Попри зниження, вартість нафти залишається вище позначки у 100 дол за барель. Інвестори продовжують оцінювати ризики подальшого загострення ситуації на Близькому Сході.
Станом на 11:15 за київським часом нафта марки Вrеnt коштувала 102,2 дол за барель, а WТІ - 100 дол за барель.
За інформацією видання, Саудівська Аравія запропонувала азійським нафтопереробним підприємствам додаткові обсяги сирої нафти. Її перевантажують із одного судна на інше неподалік порту Сохар в Омані.
Такі поставки частково допомагають компенсувати скорочення пропозиції на світовому ринку після зупинки саудівського нафтопроводу "Схід-Захід", який транспортує нафту до Червоного моря. Причиною стали атаки єменських хуситів.
На динаміку цін також впливають очікування можливого послаблення напруженості на Близькому Сході. Додатковим фактором є сподівання на прогрес у цьому напрямку напередодні запланованого на наступний тиждень саміту США та Китаю.

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, НБУ підвищило облікову ставку з 15,5% до 16%. Регулятор пояснив це рішення прискоренням інфляції і ризиком подальшого зростання цін.

Правління Нацбанку 17 вересня підвищило облікову ставку з 15,5% до 16%. Регулятор пояснив це рішення прискоренням інфляції і ризиком подальшого зростання цін.

Чому НБУ підвищив облікову ставку

В серпні 2026 року інфляція в Україні прискорилася до 8,1% у річному вимірі і виявилася трохи вищою, ніж очікував Нацбанк.Одна з головних причин - пальне подорожчало сильніше за прогноз через війну на Близькому Сході. На ціни також тиснуть російські удари по критичній інфраструктурі і зростання витрат бізнесу на електрику, перевезення і зарплати.Тому НБУ вирішив підняти облікову ставку ще на 0,5 відсоткового пункта - до 16%. Простими словами, регулятор намагається зробити заощадження у гривні привабливішими та таким чином зменшити тиск на валютний ринок і ціни.Після попереднього підвищення ставки в липні частина банків уже почала пропонувати вищі відсотки за вкладами."У результаті попит як на гривневі депозити, так і на ОВДП зберігався, що обмежувало тиск на валютному ринку та стримувало зростання цін", - пояснив регулятор.

Що буде з інфляцією та цінами в Україні

У найближчі місяці ціни можуть зростати швидше, ніж НБУ передбачав раніше. Серед передумов - посилення російських атак на енергетику, виробництво і логістику, а також висока вартість пального.Ситуацію додатково ускладнює війна на Близькому Сході, яка впливає на світові ціни на нафту. Водночас стримувати подорожчання продуктів в Україні може великий урожай та складнощі з його вивезенням через Чорне море, через що більше продовольства залишатиметься на внутрішньому ринку.У Нацбанку очікують, що інфляція почне сповільнюватися в 2027 році, і в перспективі має повернутися до цільового рівня 5%."Посилення монетарної політики дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%", - заявили в НБУ.

Міжнародної допомоги надійшло менше, ніж очікували

В липні-серпні Україна отримала менше міжнародного фінансування, ніж розраховувала. На цьому тлі скоротилися і міжнародні резерви країни.Частина допомоги залежить від виконання Україною умов міжнародних програм, зокрема від ухвалення парламентом низки законопроєктів. В НБУ очікують, що після цього надходження коштів прискориться і в найближчі місяці вдасться компенсувати значну частину затриманого фінансування."Відновлення ритмічності та достатності міжнародної допомоги є критично важливим для стійкості державних фінансів і забезпечення цінової стабільності", - заявили в НБУ.Серед найбільших ризиків для цін та економіки Нацбанк називає продовження війни. Російські удари по підприємствах та інфраструктурі збільшують витрати, дефіцит працівників змушує бізнес підвищувати зарплати. Все це може додатково підштовхувати ціни вгору. До цього додається також здорожчання нафти і дорожчі енергоресурси, які означають додаткові витрати для української економіки."У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов", - зазначив регулятор.Наступне рішення щодо облікової ставки Нацбанк ухвалюватиме 29 жовтня 2026 року.Як писав "Ми-Україна" раніше, 16 вересня Рада проголосувала законопроєкти №16051-1 та №15460 про оподаткування міжнародних онлайн-покупок через іноземні маркетплейси. Ці рішення необхідні для отримання 4 мільярдів євро допомоги від ЄС.

Російська армія 17 вересня знову атакувала балістикою "Запоріжсталь", яка досі не відновила роботу після попередніх ударів. Поранено одного з працівників, повідомили в компанії "Метінвест".
Цього разу ворог застосував по комбінату дві ракети. Епіцентри ударів припали на промислові майданчики цехів. Значних пошкоджень зазнали основне технологічне та допоміжне обладнання, будівлі, інженерні і залізничні мережі.
На момент атаки працівники вже отримали попередження про ракетну небезпеку і прямували до захисних споруд. Один із них не встиг дістатися укриття. 
"Завдяки спільним діям працівників підприємства та надзвичайників людину деблокували, надали першу допомогу та ушпиталили до медзакладу міста з уламковими пораненнями та струсом мозку. Підприємство стежить за станом постраждалого та надаватиме йому необхідну підтримку до повного одужання", - йдеться в заяві компанії.
На території "Запоріжсталі" зараз розбирають завали і обстежують пошкоджені об'єкти, щоб встановити повний масштаб руйнувань.
"Країна-агресорка випустила по Запоріжсталі загалом 17 балістичних ракет, починаючи з серпня. Це вже четверта атака за трохи більше ніж місяць - системний терор проти української промисловості та людей", – заявив операційний директор "Метінвест" Олександр Мироненко.
Як писав "Ми-Україна" раніше, "Запоріжсталь" повністю зупинила роботу після удару 11 серпня. Того дня загинули вісім співробітників, ще 28  були поранені. Вже 27 серпня ворог знову атакував ті самі виробничі об'єкти. Третій удар стався 12 вересня, постраждали четверо працівників.