Ми Україна

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає перенесення повноцінного запуску електронної системи еАкциз на 1 липня 2027 року.
Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації.
За інформацією відомства, рішення про зміну термінів упровадження системи з 1 листопада 2026 року до 1 липня 2027 року ухвалили з урахуванням потреб українського бізнесу, поточного стану готовності проєкту та безпекових викликів, які виникають в умовах воєнного стану.
У Мінцифри зазначили, що перенесення запуску дозволить підприємцям отримати більше часу для належної підготовки до роботи з новою електронною системою. Зокрема, йдеться про необхідність інтеграції внутрішніх облікових програм і торговельних точок із функціоналом еАкцизу.
У міністерстві наголосили, що під час ухвалення рішення врахували позицію представників бізнесу, яким потрібен додатковий період для здійснення відповідних технічних та організаційних змін.
Проєкт еАкциз реалізує Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою. До співпраці також залучений Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Підтримка впровадження електронної системи здійснюється в межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UК DІGІТ), який реалізує Фонд Євразія за фінансування UК Іntеrnаtіоnаl Dеvеlорmеnt. Партнером ініціативи виступає Фонд Східна Європа.
Водночас розробку офлайн-застосунків та офіційного вебсайту еАкцизу здійснили в межах Програми ЕGАР, яку впроваджує Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії.
Як писав "Ми-Україна" раніше, Верховна Рада 15 жовтня підтримала запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, які раніше не оподатковувалися.

Київський дата-центр GіgаСеntеr припинив роботу на невизначений термін після російської атаки 20 жовтня. Про це компанія повідомила 21 жовтня.
"20 жовтня у результаті російського удару датацентр GіgаСеntеr зазнав критичних пошкоджень і виведений з ладу. Усі наші співробітники цілі. Проте, на жаль, ми вимушені припинити свою роботу на невизначений термін", - вказано в заяві. 
В компанії зауважили, що інформацію про стан обладнання, розміщеного в дата-центрі, кожному клієнту нададуть особисто.
Напередодні - одразу після атаки - GіgаСеntеr попереджав про можливі перебої в роботі обладнання та повідомляв, що фахівці намагаються локалізувати наслідки удару. 
Нагадаємо, це вже не перший випадок виведення з ладу українських центрів обробки даних внаслідок російських ударів. Так, 6 жовтня про припинення роботи повідомив дата-центр "Омега Телеком". Раніше критичних пошкоджень зазнали столичні дата-центри DС|СОSМОNОVА і "ПАРКОВИЙ".
Як писав "Ми-Україна" раніше, українська сторона відповідає дзеркально. У жовтні Сили оборони України уразили два дата-центри російського "Яндекса" - в Рязанській області і в Калузі. 18 жовтня під час масованої атаки на Санкт-Петербург і Ленінградську область під удар потрапив дата-центр "ВКонтакте" (VК).

Компанія Сеrsаnіt ухвалила рішення повністю припинити виробництво на заводі у Звягелі Житомирської області після двох дронових атак. Про це повідомила сама компанія.Завод у Звягелі зазнав ударів у ніч із 11 на 12 вересня і з 15 на 16 жовтня 2026 року. Внаслідок атак значно пошкоджено будівлю підприємства і ключові елементи технологічної лінії.Усіх працівників, які перебували на території заводу під час атак, вдалося евакуювати. Загиблих і постраждалих серед них немає.

Чому Сеrsаnіt закриває завод у Звягелі

В компанії пояснили, що рішення про повне припинення виробництва пов'язане з двома основними причинами - загрозою для працівників і масштабами руйнувань.Через регулярні російські атаки, часті повітряні тривоги й необхідність евакуації персоналу, іноді по кілька разів на день, підприємство не може працювати стабільно. Ситуацію ускладнюють перебої з електрикою і падіння напруги."За нинішніх умов ми не можемо гарантувати безпеку нашим працівникам. Інтенсивні атаки, часті повітряні тривоги та пов’язані з ними евакуації (навіть кілька разів на день), тимчасові перебої в електропостачанні та падіння напруги унеможливлюють стабільну та безпечну роботу. Безпека людей для нас понад усе, і ми не можемо наражати їх на ризик", - заявили в Сеrsаnіt.Ще одна причина - суттєві пошкодження виробничих потужностей. За оцінкою компанії, відновити завод у нинішніх умовах неможливо."У зв’язку з цим правління ухвалило рішення про повне припинення виробництва на заводі Сеrsаnіt у Звягелі", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, компанія працює в Україні понад два десятка років і є одним із найбільших роботодавців Житомирської області. Загалом у виробництві, продажах, маркетингу та обслуговуванні клієнтів Сеrsаnіt працює близько 1000 людей.Як писав "Ми-Україна" раніше, у вересні росіяни тричі атакували завод Кrоmbеrg & Sсhubеrt поблизу Житомира.

Український Нацбанк виніс офіційне письмове застереження платіжному сервісу NоvаРаy ("НоваПей"), який входить до групи компаній "Нова пошта". Про це повідомила пресслужба НБУ 19 жовтня.
Рішення щодо застосування заходу впливу до "НоваПей" ухвалили 16 жовтня за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю компанії.
За даними регулятора, платіжний сервіс неналежно організував роботу системи внутрішнього контролю і управління ризиками. Зокрема, йдеться про недостатній контроль за дотриманням пруденційних нормативів - обов'язкових фінансових вимог, встановлених НБУ.
Також Нацбанк виявив недоліки в забезпеченні достовірності інформації, яку компанія подавала регулятору.
Було виявлено порушення закону "Про платіжні послуги" та положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг.
NоvаРаy має усунути виявлені порушення протягом 30 календарних днів від дати отримання рішення НБУ, а також вжити заходів, щоб вони не повторювалися.
"Дійсно, за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю ТОВ "НоваПей" Національний банк України застосував до компанії захід впливу у вигляді письмового застереження. NоvаРаy вживатиме необхідних заходів для усунення зауважень регулятора у встановлений строк", зазначили в компанії.
В пресцентрі "НоваПей" також додали, що NоvаРаy працюють над вдосконаленням внутрішнього контролю та управління ризиками, зокрема щодо дотримання пруденційних нормативів і достовірності інформації, яку подають до НБУ.
"Для NоvаРаy важливо забезпечувати належний рівень контролю за всіма процесами та дотримуватися вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку", - зауважили в "НоваПей".
Як писав "Ми-Україна" раніше, 22 червня НБУ оштрафував "Укрпошту" на 2 544 900 грн за порушення законодавства. Крім того, регулятор визнав гендиректора компанії Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. 

Єврокомісія виступає проти послаблення санкцій проти росії на тлі пропозиції США відновити транзит російського газу через Україну. Про це заявила речниця ЄК Паула Пінью під час брифінгу в Брюсселі 19 жовтня.Журналісти запитали, чи обговорювали американські посадовці з європейськими колегами можливість відновлення імпорту російського газу та чи готовий Євросоюз відмовитися від таких закупівель навіть у разі укладення мирної угоди щодо України."Ми дотримуємося своєї позиції; як чітко заявила минулого тижня президентка (ЄК Урсула) фон дер Ляєн перед початком засідання Європейської ради, ми не скасовуватимемо жодних санкцій, доки росія не припинить війну", - заявила речниця.За її словами, Брюссель вважає спільний санкційний тиск Європи та США одним із ключових інструментів припинення російської агресії."Ми переконані - про що також нагадувала президентка - що скоординовані дії по обидва боки Атлантики в питанні санкцій можуть відіграти вирішальну роль у припиненні цієї війни", - наголосила Пінью.

США пропонують повернути російський газ в Європу - NYТ

Раніше NYТ з посиланням на власні джерела повідомила, що адміністрація Дональда Трампа розглядає відновлення постачання російського природного газу до Європи як один з елементів потенційного мирного врегулювання війни в Україні.За даними видання, спецпосланці американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер обговорювали з українськими і європейськими посадовцями, зокрема з Володимиром Зеленським, можливість відновлення транзиту російського газу через територію України.У Вашингтоні, за інформацією NYТ, припускають, що прибутки від експорту газу можуть стати для Москви стимулом погодитися на припинення війни. Україна водночас могла б отримувати кошти за транзит.Проте європейські представники виступають проти такого сценарію. Зокрема, ФРН побоюється відновлення енергетичної залежності Європи від росії.Як писав "Ми-Україна" раніше, 17 жовтня Зеленський допустив, що послаблення санкцій США щодо російського дизеля може стати лише початком подальшого зняття обмежень з росії. В інтерв'ю FТ президент говорив, що "питання в тому, коли буде наступна угода, безперечно, це буде газ".

Уряд розпочав підготовку до продажу державних пакетів акцій Сенс Банку і Укргазбанку. Для цього Кабмін створив спеціальну комісію, яка визначатиме умови торгів, обиратиме покупців та погоджуватиме вартість банків, повідомив прем'єр Сергій Корецький.
"Завдання - створити належні умови для прозорого та конкурентного продажу державних пакетів акцій обох банків", - наголосив він.
Новостворена комісія відповідатиме за організацію конкурсів і перевірку претендентів на придбання банківських акцій. Вона також узгоджуватиме початкову вартість активів, враховуючи оцінки залучених консультантів, визначатиме переможців торгів та суму, яку вони мають сплатити.
Остаточне рішення щодо результатів продажу залишатиметься за Кабміном. 
До підготовки угод також планують залучати фахівців міжнародних фінансових структур і європейських установ. Міністерство фінансів уже визначило консультантів, які супроводжуватимуть продаж кожного з банків.
Нагадаємо, державі належить 94,94% акцій Укргазбанку, який працює на українському ринку з 1993 року. Сенс Банк перебуває у повній державній власності з 21 липня 2023 року. До націоналізації його контролювали структури, пов'язані з російськими олігархами Михайлом Фрідманом, Петром Авеном і Андрієм Косоговим.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в серпні 2026 року Сенс Банк опинився в центрі гучного розслідування НАБУ та САП. Антикорупційні органи перевіряли ймовірну схему легалізації близько 150 млн грн, пов'язану з внесенням застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Після цього уряд заявив про плани продати Сенс Банк і використати отримані гроші для фінансування потреб українського війська.

Уряд завершив виконання своєї частини зобов'язань, необхідних для залучення міжнародної фінансової допомоги від ЄС у 2026 році. Усі передбачені постанови, розпорядження та регламентні документи ухвалили до 15 жовтня.
Про це заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
"Як я і обіцяв, усі постанови, розпорядження та регламентні документи ухвалені до 15 жовтня", - наголосив очільник уряду.
Він додав, що наступним етапом стане направлення відповідних запитів до Єврокомісії. Після цього документи мають пройти обов'язкові процедури погодження з державами-членами Європейського Союзу. Лише після завершення цих процесів очікується надходження фінансування.
Корецький зазначив, що подібні механізми узгодження передбачені і у співпраці з міжнародними партнерами, які не входять до ЄС. В уряді наголошують на необхідності максимально прискорити проходження кожного з етапів.
"Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів у межах Ukrаіnе Fасіlіty, домовленостей із МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки", - підкреслив прем'єр.
Голова українського уряду зауважив, що для отримання фінансової допомоги в повному обсязі необхідно продовжити законодавчу роботу. За його словами, саме тому наступні сесійні тижні Верховної Ради матимуть важливе значення для виконання решти умов міжнародних програм фінансування.
"Уряд на 100% готовий до співпраці", - заявив Корецький.
Як писав "Ми-Україна" раніше, канцлер ФРН Фрідріх Мерц наголосив, що знерухомлені в Євросоюзі російські активи мають залишатися під контролем Європи, а не США. 

Російські окупанти в ніч на 15 жовтня атакували Полтавську область. Під удар потрапили два промислові підприємства, зокрема газовидобувний об'єкт "Нафтогазу". Виконувач обов'язків голови правління НАК Сергій Федоренко розповів, що російський дрон влучив у газовидобувний об'єкт. Після удару на території підприємства спалахнула пожежа."Технологічне обладнання зазнало пошкоджень, його роботу призупинено. Співробітники в момент атаки перебували в укритті, ніхто з персоналу не постраждав", - повідомили в "Нафтогазі". Наразі фахівці встановлюють масштаби пошкоджень газовидобувного об'єкта і оцінюють наслідки обстрілу.

Обстріли Полтавської області - наслідки на ранок 15 жовтня 

В Полтавській ОВА повідомили, що цієї ночі дрони два промислові підприємства -  в Полтавському та Миргородському районах.Очільник області Віталій Дяківнич зазначив, що внаслідок атак травми середньої тяжкості дістав 38-річний чоловік. Нагадаємо, внаслідок російських ударів по Київщині за останню добу постраждали четверо людей, пошкоджено 26 об'єктів у чотирьох районах області.Як писав "Ми-Україна" раніше, на Кіровоградщині під час масованої атаки російських дронів загинули троє людей, ще шестеро дістали травми. У регіоні зафіксували 25 місць ворожих ударів. На Тернопільщині російський безпілотник влучив у виробниче підприємство, після атаки п'ятеро людей звернулися по медичну допомогу.

У США встановлено новий рекорд тривалості високих цін на бензин, середня вартість галона перевищує чотири долари вже 158 днів поспіль. Про це пише Nеwswееk.Дані Американської автомобільної асоціації (ААА) показують, що на ранок середня ціна бензину в США становила 4,34 долара за галон. Для порівняння, наприкінці лютого, тобто незадовго до початку війни Ізраїлю і США проти Ірану, вона складала 2,98 долара.Таким чином, від початку війни бензин для американських водіїв здорожчав більш як на 46%.

Трамп обіцяв бензин дешевше $2 - тепер він коштує понад 4$

Зниження цін на пальне було однією з ключових передвиборчих обіцянок Дональда Трампа у 2024 році. Ще торік у жовтні Білий дім заявляв про успіхи президента у здешевленні бензину.Тоді середня вартість галона становила трохи більше трьох доларів. Сам Трамп тоді обіцяв, що бензин впаде у ціні до менш ніж двох доларів за галон.Водночас замість обіцяного здешевлення американці отримали новий рекорд. 14 жовтня 2026 року стало 158-м днем поспіль, коли середня ціна бензину перевищує чотири долари. Попередній рекорд - 157 днів - було встановлено у 2022 році за президентства Джо Байдена.Водночас йдеться саме про тривалість періоду високих цін, а не про абсолютний ціновий максимум. Так, у червні 2022 року бензин у США коштував у середньому 5,01 долара за галон.

Дизель у США дорожчає ще швидше, попри угоду Трампа і Путіна

Ситуація з дизельним пальним у США не краща. Станом на 13 жовтня середня ціна галона дизеля сягнула 6,27 долара. Це особливо відчутно для фермерів, далекобійників і транспортної галузі.Головний радник Gulf Оіl з енергетичних питань Том Клоза повідомив про різке зростання оптових цін на дизель у різних регіонах США. Зокрема, на узбережжі Мексиканської затоки та Східному узбережжі пальне подорожчало на 18 центів за галон, у Південній Каліфорнії - на 28 центів, в районі Великих озер і Великих рівнин - на 25–30 центів."Ринок явно не вірить, що російська нафта вже в дорозі", - написав Клоза у соцмережі Х.Аналітики пов'язують здорожчання пального у США насамперед з загостренням ситуації на Близькому Сході, яке і викликало зростання світових цін на нафту.Нагадаємо, 9 жовтня Трамп оголосив про домовленість з Путіним щодо постачання російського дизеля на американський і світовий ринки. За його словами, росія мала негайно поставити понад 300 0000 тонн дизеля, ще 500 000 тонн - у листопаді та мільйон тонн згодом. Для реалізації домовленостей Вашингтон тимчасово послабив санкційні обмеження щодо російського пального.Як писав "Ми-Україна" раніше, угода Трампа з Путіним викликала критику навіть серед республіканців. Сенатори від обох партій закликали президента відмовитися від закупівель російського дизеля.

Ворог атакував АЗК "Укрнафти" у Хмельницькій області 14 жовтня. Внаслідок влучання дрона виникла пожежа, пошкоджено обладнання, один працівників дістав уламкове поранення, повідомив голова правління компанії Богдан Кукура.Він розповів, що російський безпілотник влучив безпосередньо по території заправки. Після удару там спалахнула пожежа, також зафіксовано пошкодження обладнання АЗС."На жаль, один із наших працівників отримав легке уламкове поранення. Йому надається необхідна допомога", - повідомив Кукура.В UКRNАFТА запевнили, що компанія відновлюватиме пошкоджене і продовжить роботу. Удар по АЗС на Хмельниччині 14 жовтня Наслідки прильоту по АЗС "Укрнафти" 14 жовтня 2026 року  Атака на АЗС на Хмельниччині - UКRNАFТА показала заправку після удару

Атака на Хмельниччину 14 жовтня: що відомо про наслідки

 В Хмельницькій ОВА до цього повідомляли, що в цілому за ніч захисники неба збили над областю 13 ворожих дронів. В самому обласному центрі - місті Хмельницький - через російську атаку виникли пожежі у двох житлових будинках. В однієї людини зафіксували гостру реакцію на стрес.Під ударом на Хмельниччині опинилися і об'єкти залізниці.Також пожежі виникли на територіях підприємств у Хмельницькому та Шепетівському районах. Серед інших наслідків обстрілів — пошкоджений паркан приватного домоволодіння та металевий контейнер на території підприємства.Як писав "Ми-Україна" раніше, у ніч з 13 на 14 жовтня армія рф запустила по Україні 167 засобів повітряного нападу - 39 ракет "Іскандер-М", КN-23, С-400, "Циркон" і "Онікс", а також 128 дронів. 

Європейська комісія оголосила про виділення Україні 2,86 мільярда євро на оборонні потреби. Фінансування нададуть у межах кредитної програми ЄС загальним обсягом 90 мільярдів євро.
Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Виділені Україні кошти використають для забезпечення Сил оборони критично важливими видами озброєння та обладнання. Зокрема, фінансування передбачене для безпілотних літальних апаратів, систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння, радіолокаційних станцій, засобів радіоелектронної боротьби та боєприпасів.
В Єврокомісії заявили, що ця допомога має посилити спроможність України протидіяти російським повітряним загрозам і захищати цивільне населення та критичну інфраструктуру.
"Незмінна підтримка України з боку Європи важлива як ніколи. Це допоможе захистити її небо, врятувати життя, захистити її землю. Сьогоднішнім виплатою ми продовжуємо задовольняти найнагальніші оперативні потреби України, включаючи безпілотники та ракети", - наголосила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, попри труднощі російських військ на фронті, Москва продовжує нарощувати інтенсивність повітряних ударів по Україні. Очільниця Єврокомісії підкреслила, що за таких обставин стабільна підтримка європейських партнерів залишається надзвичайно важливою.
Як писав "Ми-Україна" раніше, європейська комісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що рф не зможе перешкодити вступу України в Євросоюзу, попри повномасштабну війну і постійні атаки.

Російські загарбники 12 жовтня атакували виробничий комплекс кондитерської корпорації RОSНЕN у Вінниці. Про це повідомили в самій корпорації."Виробничий комплекс корпорації RОSНЕN у Вінниці зазнав російського удару. Завдяки своєчасному спрацюванню системи оповіщення та оперативній евакуації вдалося зберегти життя працівників", - вказано в заяві компанії.Масштаби пошкоджень підприємства наразі не уточнюються.В ДСНС повідомили, що пожежу, спричинену атакою, вже ліквідували. Після гасіння вогню сапери обстежили прилеглу територію, щоб перевірити її на наявність вибухонебезпечних предметів.За інформацією надзвичайників, повідомлень про травмованих не надходило. До ліквідації наслідків удару залучили понад пів сотні співробітників ДСНС і 13 одиниць спецтехніки.

RОSНЕN спростувала заяви росії про виробництво дронів

Після атаки російська пропаганда стала поширювати твердження, що на підприємствах RОSНЕN нібито виготовляють безпілотники. В корпорації назвали цю інформацію неправдивою і наголосили на тому, що її виробничі потужності мають виключно цивільне призначення."RОSНЕN офіційно спростовує цю інформацію. Підприємства корпорації виготовляють кондитерську продукцію та не здійснюють виробництва дронів або іншої продукції військового призначення. Виробничий комплекс у Вінниці є цивільним об’єктом", - заявили в компанії.Там також підкреслили, що поширення неправдивих тверджень про діяльність підприємств не може бути виправданням ударів по цивільних об'єктах.Нагадаємо, вдень 12 жовтня у Вінниці під час російської атаки пролунав вибух. Начальниця місцевої ОВА Наталя Заболотна повідомила про влучання в об'єкт цивільної інфраструктури.Як писав "Ми-Україна" раніше, цього ж дня ввечері окупанти влучили в 25-поверховий житловий будинок на рівні 12–16 поверхів. Є загибла і поранені.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Євросоюз заплатив росії 250 мільярдів доларів за енергоносії. На тлі цієї суми він захистив власне рішення щодо дизельної угоди з диктатором Володимиром Путіним."Європейський Союз заплатив Росії 250 мільярдів доларів за енергоносії, і фейкові ЗМІ не хочуть навіть наближатися до цієї історії. Я зробив правильний вибір для американського народу - ЗАВЖДИ АМЕРИКА НА ПЕРШОМУ МІСЦІ!" - заявив Трамп в ТruthSосіаl.Водночас американський лідер не уточнив, за який період росія нібито отримала від ЄС 250 млрд доларів за нафту і газ. Читайте також Мерц виступив проти дизельної угоди США та росії і пообіцяв підтримку Україні Канцлер ФРН наголосив на тому, що "росія готова до переговорів лише під тиском" 17:13 | 12.10.2026

Скільки російського газу і нафти купує ЄС у 2026 році

За даними Агентства ЄС зі співробітництва енергетичних регуляторів (АСЕR), у січні-травні 2026 року імпорт російського трубопровідного газу до Євросоюзу зріс на 7%, а зрідженого природного газу (ЗПГ) - на 11% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.Російський газ забезпечував близько 12% загального попиту ЄС. Найбільшу залежність від трубопровідних постачань з рф зберігають Угорщина, Словаччина і Греція. Повністю відмовитися від російського ЗПГ Євросоюз планує з 1 січня 2027 року, а від трубопровідного газу - з 30 вересня 2027-го.Водночас, за дослідженням КSЕ Іnstіtutе від 11 червня, після запровадження нових санкцій імпорт до ЄС нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти на 11 НПЗ Індії, Туреччини, Брунею та Грузії, скоротився на 69%, або на 120 000 барелів на добу.Попри це, близько 50 000 барелів на добу продовжували надходити до Євросоюзу з підприємств, щодо яких залишаються питання про походження сировини. При цьому нафтопродукти, пов'язані з російською нафтою, продовжували постачати до США і Австралії. Читайте також Очільник американського Мінфіну розкритикував Європу через закупівлі російських енергоносіїв Міністр фінансів США Скотт Бессент звинуватив європейські країни у подвійних стандартах 08:49 | 12.10.2026 Як писав "Ми-Україна" раніше, 10 жовтня уряд Австралії заявив, що країна не купуватиме російське дизпаливо, попри домовленість Трампа з Путіним. 

Австралія не купуватиме російське дизпаливо, попри домовленість президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Про це заявив міністр з питань зміни клімату та енергетики країни Кріс Боуен, передає Вlооmbеrg.
Він наголосив на тому, що Австралія не потребує російського пального і не збирається змінювати свою санкційну політику після рішення Вашингтона.
"Нам не потрібне і ми не хочемо російського пального в Австралії. Ми не хочемо, щоб Путін отримував вигоду від цієї війни на Близькому Сході. Дії Сполучених Штатів - це їхня справа, але ми не змінимо свого підходу",  - підкреслив Боуен.





Читайте також
Сікорський поставив під сумнів дизельні обіцянки Путіна Трампу: Навіть Москва відчуває дефіцит
Аналітики наголошують на тому, що у росії немає проблем з експортом, у неї є проблеми з нафтопереробними заводами
15:28 | 10.10.2026



Міністр також озвучив, які запаси пального в країні є на сьогодні. За його словами, Австралія має в запасах бензину 43 дні, що на два дні більше, ніж тиждень тому. Водночас запасів дизельного пального вистачить на 31 день - на один день менше, ніж попереднього тижня.
Нагадаємо, 9 жовтня президент Трамп оголосив про домовленість з Путіним щодо постачань російського дизеля на світовий ринок. За повідомленням Вlооmbеrg, йдеться про серію поставок, які мають розпочатися вже в жовтні. Початкові обсяги становитимуть приблизно 13,5 млн барелів.
Як писав "Ми-Україна" раніше, британський уряд заявив, що продовжить підтримувати Україну і тиснути на росію за допомогою санкцій після оголошення Трампом домовленості з російським диктатором.

Інфляція в Україні у вересні 2026 року прискорилася до 10% у річному вимірі, споживчі ціни за місяць зросли на 2,1%. Найбільше здорожчали яйця, одяг, цукор, пальне і освітні послуги, при цьому фрукти і овочі стали дешевшими, свідчать свіжі дані Держстату.

Інфляція у вересні 2026 року: як змінилися ціни

Після відносно спокійного літа у вересні зростання цін в Україні помітно прискорилося. Якщо в серпні місячна інфляція становила лише 0,1%, то у вересні - вже 2,1%.У річному вимірі інфляція зросла з 8,1% у серпні до 10% у вересні. Це означає, що товари та послуги, які входять до споживчого кошика Держстату, в середньому коштували на 10% більше, ніж у вересні 2025 року.Базова інфляція, яка відображає зміну цін без урахування окремих сезонних і адміністративно регульованих чинників, становила 2% за місяць та 8,8% у річному вимірі.Від початку 2026 року споживчі ціни зросли на 8,4%, тоді як за січень–вересень минулого року цей показник становив 8,1%.

Що найбільше здорожчало у вересні

Найрізкіший стрибок цін зафіксували на яйця - одразу 43,6% за один місяць. В річному вимірі вони подорожчали на 12,2%. Другим за масштабом подорожчанням стали освітні послуги - в середньому на 17,4%. Одяг додав у ціні 9,4%, взуття - 7,6%, а цукор - 8,3%.Помітно зросли і витрати на транспорт. Пальне та мастила за вересень подорожчали на 5,2%, проїзд автомобільним пасажирським транспортом - на 2,5%.

Продукти харчування: що подорожчало, а що стало дешевшим

Загалом продукти харчування та безалкогольні напої у вересні виросли в ціні на 1,9%. Однак за цим середнім показником приховуються значні відмінності між окремими товарами. Джерело: Держстат. Порівняння з серпнем 2026 року та вереснем 2025 року.Найбільше покупців у вересні вдарило по кишені подорожчання яєць. Цукор також суттєво додав у ціні, тоді як молоко, риба, олія та м'ясо дорожчали помірніше.Водночас якщо порівнювати ціни не з попереднім місяцем, а з вереснем минулого року, картина інша. За рік найбільше серед зазначених продуктів подорожчали:

риба і рибопродукти - на 23%соняшникова олія - на 21,4%хлібобулочні вироби - на 19,9%хліб - на 15,6%яйця - на 12,2%макаронні вироби та овочі - на 10,3%

Які продукти здешевіли

Вересень приніс і зниження цін на окремі продукти. Найбільше подешевшали фрукти - на 5,7%, овочі втратили в ціні 2,3%.Проте овочі, попри здешевлення за місяць, залишаються на 10,3% дорожчими, ніж у вересні 2025 року.Фрукти, навпаки, виявилися дешевшими не лише порівняно із серпнем, а і у річному вимірі - на 5,1%.

Комунальні послуги: вода та каналізація дорожчають, інші тарифи без змін

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива у вересні загалом подорожчали на 0,8%. Найбільше зросли тарифи на водопостачання - на 5,6%, а також каналізацію - на 5,5%.При цьому за рік обидві послуги подорожчали значно сильніше: водопостачання - на 87,6%, каналізація - на 83,1%.Утримання та ремонт житла за вересень додали 0,8%, а послуги з управління багатоквартирними будинками - 0,1%.За даними Держстату, у вересні не змінилися ціни на електроенергію, природний газ, гарячу воду та опалення. Їхні показники також залишилися незмінними порівняно з вереснем 2025 року. Читайте також Кабмін заморозив тарифи на світло до кінця опалювального сезону 17:16 | 8.10.2026

Пальне і транспорт: як змінились ціни

Транспортні витрати у вересні зросли на 2,7%, а за рік - на 26,9%.Найвідчутніше подорожчало пальне та мастила - на 5,2% за місяць. Порівняно з вереснем минулого року їхня вартість збільшилася на 46,2%.Автомобільні пасажирські перевезення здорожчали на 2,5% за місяць та на 41,7% за рік.Натомість залізничний пасажирський транспорт у вересні подешевшав на 0,3%. Однак порівняно з минулим роком ціни на такі перевезення залишаються вищими на 16,5%.

Освіта виросла в ціні на 17,4% за місяць

Одне з найбільших підвищень цін у вересні припало на освітні послуги. Загалом вони подорожчали на 17,4%.У поясненні Держстату зазначено, що найбільше зросла вартість вищої освіти - на 23,3%, а середньої - на 14,3%.У річному вимірі освітні послуги подорожчали на 19,6%.

Одяг, взуття, ліки та відпочинок: як змінилися ціни

Одяг і взуття загалом здорожчали на 8,5% за місяць. Зокрема, одяг - на 9,4%, взуття - на 7,6%.Проте порівняно з вереснем 2025 року ціни в цій категорії залишаються нижчими на 4,7%. Одяг за рік подешевшав на 4,7%, взуття - на 5%.У сфері охорони здоров'я ціни зросли на 1,7%. Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання подорожчали на 2,5%, амбулаторні послуги - на 1%.Відпочинок і культура додали 1,3% за місяць, ресторани та готелі - 0,8%, послуги зв'язку - 0,2%. Водночас у річному вимірі зв'язок подорожчав на 13,9%, а ресторани та готелі - на 13,2%.Як писав "Ми-Україна" раніше, у вересні НБУ підвищив облікову ставку.

Голова МЗС Андрій Сибіга провів переговори з генеральною директоркою Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеалою. Сторони обговорили вплив російської агресії на міжнародну торгівлю і гарантування безпеки морських перевезень у Чорному морі.
Про це повідомили в пресслужбі дипвідомства.
За словами глави українського зовнішньополітичного відомства, він поінформував генеральну директорку СОТ про останні атаки російських військ, зокрема удар по житловому будинку в Прилуках.
"росія посилює свою кампанію терору, цілеспрямовано атакуючи цивільних людей та цивільну інфраструктуру", - наголосив мінстр.
Окрему увагу співрозмовники приділили ситуації в Чорному морі. Сибіга зазначив, що російські атаки на торговельні судна, моряків та українську портову інфраструктуру негативно впливають не лише на Україну, а і на міжнародні ланцюги постачання продовольства.
У зв'язку з цим українська сторона закликала до якнайшвидшого відновлення безпечного судноплавства в Чорноморському регіоні.Київ також розраховує на підтримку Світової організації торгівлі в межах міжнародних ініціатив, спрямованих на захист морських перевезень і забезпечення стабільності глобального продовольчого ринку.
Ще одним важливим питанням стало розширення можливостей експорту української сільськогосподарської продукції.
"За цих обставин відкриття нових ринків для української сільськогосподарської продукції набуває особливого значення, а дистанційні аудити можуть відіграти в цьому ключову роль", - зауважив очільник МЗС.
У зв'язку з цим Україна запропонувала розробити та просувати в межах СОТ єдиний міжнародний стандарт дистанційних аудитів та інспекцій, який також передбачатиме взаємне визнання їхніх результатів.
Як писав "Ми-Україан" раніше, Україна не погодиться на модель членства в Євросоюзі, яка передбачатиме постійні обмеження на продаж окремих видів агропродукції на європейському ринку.

Велика Британія розширила санкції проти росії, включивши до нового пакета нафтові компанії, судна тіньового флоту та учасників ланцюгів постачання товарів для російського ВПК.Про це повідомив уряд країни.Під санкції потрапили компанії та фізичні особи, які:

виробляють або транспортують російську нафту, яка фінансує військову машину Кремля;сприяють виробництву або світовій торгівлі товарами, що використовуються для підтримки можливостей росії у сфері балістичних ракет та підживлення їхньої військово-промислової бази;підживлюють російський військовий бюджет шляхом обходу санкційних фінансових послуг.

 Серед нових підсанкційних компаній - нафтові "Зарубежнефть" та "ІNК Саріtаl". Крім того, Британія внесла до списку 12 нафтових танкерів, пов’язаних із російським тіньовим флотом, три криптовалютні біржі та дві платіжні системи.Ще 17 компаній та фізичних осіб потрапили під обмеження через участь у постачанні продукції для російського військово-промислового комплексу. Йдеться про російських імпортерів верстатів, електронних компонентів та інших матеріалів, які використовуються для виробництва російських балістичних ракет і безпілотників.Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, Сенат США закликав адміністрацію президента Дональда Трампа не зволікати з введенням в дію "пекельних санкцій" проти росії, передбачених законом імені Ліндсі Грема. 

Україна отримала 1,24 мільярда євро від Європейського Союзу в межах оборонної складової Ukrаіnе Suрроrt Lоаn на закупівлю дронів, боєприпасів до безпілотників та ракет українського виробництва.
Про це повідомило Міністерство оборони України.
Новий транш має забезпечити першочергові потреби Сил оборони України та посилити їхні спроможності на полі бою. Водночас фінансування сприятиме збільшенню замовлень для українських підприємств оборонно-промислового комплексу.
З урахуванням нового траншу Україна вже отримала майже 13 млрд євро оборонного фінансування в межах Ukrаіnе Suрроrt Lоаn.
У Міністерстві оборони подякували президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару з питань оборони та космосу Андрюсу Кубілюсу та державам-членам ЄС за підтримку України.
Загалом Ukrаіnе Suрроrt Lоаn передбачає до 90 млрд євро підтримки України у 2026–2027 роках. Із цієї суми майже 60 млрд євро передбачено на оборонні потреби, ще 30 млрд євро на бюджетну підтримку.
У 2026 році в межах програми планують спрямувати 28,3 млрд євро на підтримку оборонно-промислового потенціалу України.
Після нового траншу до кінця 2026 року в межах Ukrаіnе Suрроrt Lоаn залишається доступним 28,1 млрд євро. Із них 15,4 млрд євро передбачено на підтримку оборонно-промислового потенціалу, а 12,7 млрд євро на бюджетну підтримку.
Оборонна складова програми передбачає, зокрема, розвиток і модернізацію української оборонно-технологічної та промислової бази, а також її поступову інтеграцію до спільної європейської оборонної промисловості.
Як інформував “Ми-Україна” раніше, Міноборони разом із Генштабом та Силами логістики переглянуло чинні контракти, частину з яких розірвуть, щоб вивільнити понад 15,6 млн грн для пріоритетних потреб Сил оборони. 
 

Європейський Союз надав Україні черговий транш у розмірі 1,2 мільярди євро в межах програми Ukrаіnе Suрроrt Lоаn.
Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, отримані кошти планують спрямувати на забезпечення першочергових оборонних потреб України.
Після надходження нового траншу загальний обсяг оборонного фінансування, отриманого Україною в межах цієї програми, сягнув майже 13 млрд євро.
Корецький зазначив, що українська сторона продовжує співпрацювати з європейськими партнерами, щоб решта передбачених програмою коштів надходила у визначені терміни та в повному обсязі.
Прем'єр-міністр також подякував президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та державам-членам Європейського Союзу за підтримку України та допомогу у зміцненні її обороноздатності.





Читайте також
ЄС готує найбільше одноразове розширення санкцій проти росії: коли голосування
22:19 | 6.10.2026



Як писав "Ми-Україна" раніше, Україна не погодиться на модель членства в Євросоюзі, яка передбачатиме постійні обмеження на продаж окремих видів агропродукції на європейському ринку.

Україна не погодиться на модель членства в Євросоюзі, яка передбачатиме постійні обмеження на продаж окремих видів агропродукції на європейському ринку. Про це заявив міністр аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в коментарі Роlіtісо.
Як відомо, напередодні Єврокомісія погодила пропозиції щодо підготовки ЄС до майбутнього розширення. Для України вони передбачають можливість суттєво обмежити фінпідтримку і доступ до ринку блоку для так званих чутливих сільськогосподарських товарів.
Київ, своєю чергою, готовий обговорювати тимчасові запобіжники, проте вони не можуть діяти безстроково.
"Для нас існує принципова різниця між перехідним періодом і постійним обмеженням. Україна готова до першого. Друге суперечило б самій логіці повноправного членства в Європейському Союзі", - наголосив Висоцький.





Читайте також
В Україні спростили критерії бронювання для аграріїв: що змінилося
Рішення має розширити можливості для невеликих виробників
16:05 | 6.10.2026



Замість повноцінного доступу України до агроринку ЄК пропонує допомогти Києву відновити експорт на його традиційні ринки, зокрема в країни Африки і Близького Сходу.
Висоцький наголосив на тому, що український агросектор не варто розглядати лише як загрозу для фермерів ЄС. За його словами, Україна може допомогти Євросоюзу зменшити залежність від постачання з третіх країн добрив, сої і лізину для кормів, до того ж європейські виробники можуть отримати кращий доступ до експортних маршрутів через Чорне море.
Також Україна має намір розвивати переробку сільськогосподарської продукції.
"Наша мета - досягти членства в організації, в якій буде представлений сектор, що продаватиме Європі не лише зерно та іншу сировину, а й корми для тварин, інгредієнти, перероблені продукти та біопаливо", – заявив Висоцький.
Нагадаємо, 6 жовтня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що через масштаби та високу продуктивність українського агросектору для окремих чутливих товарів можуть передбачити спеціальні рішення. Водночас в ЄК наголосили, що не йдеться про окремий рівень членства -  Україна має стати частиною спільної аграрної політики блоку, але конкретні умови ще належить погодити.
Як писав "Ми-Україна" раніше, Мінагро очікує скорочення посівної кампанії 2027 року через проблеми з експортом.