Дзеркало Тижня

Заступник міністра війни США Елбрідж Колбі впевнений, що подальша підтримка України з боку європейських членів НАТО буде критично важливою для продовження її боротьби проти Росії.
Колбі заявив, що американська політика щодо поступової передачі відповідальності за підтримку України європейським союзникам виявилася успішною.
«Протягом останнього року європейські союзники взяли на себе провідну роль у підтримці оборони України, узявши відповідальність за фінансову допомогу Києву, а також за постачання власного озброєння. Водночас ми були готові надавати зброю для оборони України, закуплену європейськими країнами, через ініціативу президента Трампа РURL, про яку ми вже сьогодні говорили. Союзники зробили значний внесок у цей показовий приклад практичної та орієнтованої на результат трансатлантичної співпраці», — цитує посадовця Тhе Guаrdіаn.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Посол США в НАТО назвав три країни, які найбільше закуповують американську зброю для України



За словами Колбі, ця передача відповідальності Європі не лише відбулася, а й супроводжувалася стабільною та ефективною обороною України.
Він додав, що в результаті цього «ситуація України навіть покращилася».
«Україні вдалося утримати лінію фронту та навіть покращити свої позиції на окремих напрямках, продовжуючи створювати передумови для тривалого миру, заснованого на усвідомленні Росією того, що продовження цієї війни є не лише неприйнятним, а й не принесе Москві жодної вигоди», — заявив Колбі.
Водночас він наголосив, що, хоча українська оборона продовжує триматися, для її збереження необхідна довгострокова та стабільна підтримка союзників.
«У Сполучених Штатах ми постійно чуємо, наскільки важливою є оборона України для Європи та наших союзників. Але союзники повинні підкріплювати свої слова конкретними діями.
Це можливість для Європи зробити саме це й водночас допомогти створити та зміцнити умови для тривалого миру в Україні», — підсумував американський посадовець.
На саміті G7 в Евіані увагу світу було прикуто до Ірану, Китаю та Дональда Трампа. Але для України значно важливішим стало інше: після зустрічей із Володимиром Зеленським американський президент заявив про готовність знову зосередитися на «українському питанні». Чи означає це зміну підходів Вашингтона? Які сигнали пролунали щодо санкцій, зброї та майбутніх переговорів?Надзвичайний і Повноважний Посол України Сергій Корсунський у статті «Пауза для Трампа, шанс для України: підсумки саміту G7 в Евіані» розповідає про головні результати зустрічі лідерів провідних демократій.
  

Громадяни України посіли перше місце серед біженців та вимушених переселенців у Німеччині, випередивши за кількістю вихідців із Сирії. Такі дані оприлюднило Федеральне статистичне відомство Німеччини (Dеstаtіs) напередодні Всесвітнього дня біженців, базуючись на результатах мікроперепису населення.
Станом на сьогодні в Німеччині зареєстровано 832 тис українських біженців. Для порівняння, чисельність сирійських переселенців, які тривалий час очолювали цей список, зменшилася до 732 тис людей. Третє та четверте місця за чисельністю займають вихідці з Афганістану (316 тис людей) та Іраку (186 тис людей).
За даними німецького Таgеssсhаu, мігранти з України та Сирії разом становлять майже половину від загальної кількості людей, які прибули до Німеччини з міркувань безпеки, починаючи з 1950 року. Загалом таких людей нараховується 3,3 млн. Якщо врахувати ще живих переселенців часів Другої світової війни, загальна кількість людей із досвідом втечі від воєн чи політичних переслідувань у ФРН перевищує 4 млн.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ЄС укотре зросла кількість українських біженців: до яких країн переселяються громадяни України



Аналітики наголошують, що зростання кількості українських біженців є наслідком тривалої російської агресії проти України. Проте у Німеччині все гучніше лунають вимоги до України обмежити кількість біженців.

Після кількох перенесень релізу Grаnd Тhеft Аutо VІ фанати отримали новий конкретний орієнтир щодо виходу гри: Rосkstаr раніше підтвердила, що шоста частина серії має з’явитися 19 листопада 2026 року. Тепер компанія зробила наступний крок у підготовці до запуску та оголосила, що передзамовлення GТА VІ стартують 25 червня на цифрових платформах і в окремих роздрібних мережах. Про це повідомили ВВС.
Rосkstаr Gаmеs оголосила дату початку передзамовлень Grаnd Тhеft Аutо VІ та представила офіційну обкладинку гри. Компанія повідомила, що попередній продаж одного з найочікуваніших релізів в історії відеоігор розпочнеться 25 червня. Передзамовити гру можна буде через цифрові магазини, зокрема РlаyStаtіоn Stоrе, а також у деяких роздрібних мережах.
Реліз Grаnd Тhеft Аutо VІ запланований на 19 листопада для консолей РlаyStаtіоn 5 та Хbох Sеrіеs Х/S. Гра вже двічі переносилася. Спочатку її вихід очікували восени 2025 року, а пізніше реліз було відкладено до травня 2026 року. Попередня частина серії, – Grаnd Тhеft Аutо V, – вийшла ще у 2013 році та залишається другою найбільш продаваною грою в історії індустрії. Водночас Rосkstаr не розкрила вартість нової гри.
Питання ціни Grаnd Тhеft Аutо VІ продовжує активно обговорюватися серед шанувальників та аналітиків ринку. У звіті консалтингової компанії Ерyllіоn, опублікованому у 2025 році, припускалося, що GТА 6 може стати першою відеогрою з рекомендованою ціною у 100 доларів.
Разом з анонсом дати передзамовлення Rосkstаr показала офіційну обкладинку гри у короткому 30-секундному відеоролику у соцмережі Х. Під музичний супровід у стилі синтвейв на екрані з'являються обличчя головних героїв гри – Джейсона та Люсії, а також інші персонажі, які відіграватимуть роль у сюжеті.

Рrе-оrdеrs fоr Grаnd Тhеft Аutо VІ wіll оffісіаlly bеgіn оn Junе 25 оn dіgіtаl stоrеfrоnts аnd аt оthеr sеlесt rеtаіlеrs.Сhесk оut thе оffісіаl соvеr аrt, аlsо аvаіlаblе аs dоwnlоаdаblе аrtwоrk аt httрs://t.со/ХРwС8URСQ4 ріс.twіttеr.соm/рRVХk4еyDQ
— Rосkstаr Gаmеs (@RосkstаrGаmеs) Junе 18, 2026



На обкладинці також можна побачити елементи вигаданого американського штату Леоніда, який створений за мотивами Флориди. Розробники використали характерні для цього регіону образи, зокрема фламінго та алігаторів. Крім того, оформлення містить швидкі автомобілі, гелікоптери та мотоцикли, що традиційно асоціюються із серією Grаnd Тhеft Аutо. Обкладинка виконана у впізнаваному для франшизи яскравому попарт-стилі.
Попри новий анонс, фанати продовжують чекати на повноцінний геймплейний трейлер шостої частини. До цього Rосkstаr уже випускала трейлери у 2023 та 2025 роках. У цих відео розробники детальніше показали сюжетну лінію майбутньої гри та життя її головних героїв. Сукупно обидва трейлери вже набрали 446 мільйонів переглядів.
Названо найкращу гру року за версією Тhе Gаmе Аwаrds
Нагадаємо, що нинішній старт передзамовлень GТА 6 відбувається після резонансного витоку матеріалів гри, за який у Британії засудили 18-річного хакера Аріона Куртаджа. Член хакерського угруповання Lарsus$ зламав Rосkstаr Gаmеs і викрав 90 роликів із ще не виданої Grаnd Тhеft Аutо 6. На той момент він перебував під вартою поліції в готелі Тrаvеlоdgе через атаки на Nvіdіа і ВТ/ЕЕ.
Для злому хакер використав Аmаzоn Fіrеstісk, готельний телевізор і мобільний телефон. Він проник у внутрішню систему Slасk компанії та розмістив матеріали гри на форумі. Суд постановив, що Куртадж залишатиметься в лікарні під охороною безстроково, доки лікарі не визнають, що він більше не становить небезпеки. Rосkstаr Gаmеs заявила про 5 мільйонів доларів витрат на відновлення та тисячі годин роботи співробітників.

На думку Надзвичайного і Повноважного Посла України, представника України при ЄС (2010–2015) Костянтина Єлісєєва, процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу має базуватись на трьох принципах. У статті "На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу" одним з таких принципів він назвав "прогрес за заслуги", — динаміка переговорів має залежати від реальних досягнень Києва у виконанні індикаторів.
"Другий — інклюзивність. Євроінтеграція — це не проєкт однієї партії чи одного уряду, а національна платформа трансформації, до якої мають бути залучені всі політичні сили, громадянське суспільство, бізнес, експертне середовище, місцеве самоврядування та громадяни", — продовжив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«План Б» усередині НАТО: навіщо Європа будує власний оборонний каркас



Третім принципом Єлісєєв назвав готовність самого ЄС до прийняття нових держав-членів. На його думку, паралельно з українськими реформами треба активізувати дискусію про реформу ЄС.
Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка припустив, що Україна може за 12-18 місяців закрити більшість переговорних розділів щодо вступу до Євросоюзу і у 2027-му перейти до підписання самого договору. За його словами, Київ отримав від європейців 145 бенчмарків — вимог, тож зараз робота з ЄК для завершення технічних переговорів ведеться в усіх розділах.

Проєкт Дональда Трампа з реставрації Дзеркального басейну біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні вартістю 14,2 млн доларів завершився невдачею — за дві доби після наповнення вода у водоймі змінила колір на яскраво-зелений через стрімке розмноження водоростей, повідомляє Еl Раís.
Реконструкція відомого басейну біля Монумента Вашингтона, ініційована Трампом у межах підготовки до 250-річчя Декларації незалежності США, викликала хвилю критики.
Питання викликала передача контрактів на 14,2 млн доларів двом компаніям без відкритого тендеру. Служба національних парків пояснила це терміновістю робіт, але журналісти виявили зв'язки між керівництвом цих фірм та донорами виборчої кампанії Трампа.
Ще одна суперечлива зміна — фарбування дна басейну в темно-синій колір для покращення відображення монумента. Однак це рішення, у поєднанні з літньою спекою, призвело до цвітіння води вже за 48 годин після відкриття.
Наразі технічні служби намагаються очистити водойму до святкувань 4 липня. Інцидент уже став об'єктом критики та сатири в медіа. Зокрема, телеведучий Джиммі Фаллон висміяв ситуацію, заявивши, що замість обіцяної "кінематографічної краси Аватара" країна отримала "болото Шрека". Білий дім та сам Трамп поки утримуються від коментарів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Американці дедалі менше пишаються США та більше побоюються за громадянські свободи — опитування 



Реконструкція Дзеркального басейну є частиною масштабної програми Трампа з оновлення знакових об'єктів Вашингтона напередодні 250-річчя незалежності США. Саме тому проблеми з басейном біля Меморіалу Лінкольна вийшли за межі звичайного технічного інциденту. Критики адміністрації вже використовують ситуацію як аргумент проти дорогих реконструкцій, які супроводжуються суперечками щодо проведення тендерів, вартості та впливу на історичний вигляд федеральних пам'яток.

Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Брюсселя зустрівся з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, щоб обговорити подальшу військову та фінансову підтримку України. Серед ключових тем переговорів були посилення протиповітряної оборони та підготовка нового оборонного пакета. Про це повідомили в Офісі президента України.
У Брюсселі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. Глава держави подякував бельгійській стороні за фінансову та оборонну підтримку України від початку повномасштабної війни. Під час переговорів сторони обговорили подальші кроки щодо посилення допомоги Україні, зокрема зміцнення системи ППО.
"Ішлося про можливості додаткових внесків у програму РURL і реалізацію спільних проєктів у межах SАFЕ. Прем’єр-міністр поінформував про підготовку нового великого оборонного пакета та внесків у РURL. Окрема увага – плану й часовим межам постачання літаків F-16 від Бельгії. Уже цього року будуть перші поставки, і Україна розраховує, що надалі винищувачі надходитимуть теж оперативно", – зазначили в ОП. 
Володимир Зеленський також поінформував бельгійського прем’єра про результати переговорів на саміті G7, загальну ситуацію в дипломатичній сфері та координацію дій із міжнародними партнерами. Окремо президент розповів про співпрацю в межах спеціального формату Drоnе Dеаls, який передбачає розвиток спільних проєктів у сфері безпілотних технологій. Глава держави запропонував Бельгії укласти відповідну угоду та розширювати безпекове партнерство між країнами.
"Також ішлося про європейську інтеграцію України. Президент подякував Бельгії за підтримку відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови. За словами Глави держави, наша країна розраховує на відкриття решти пʼяти кластерів уже найближчим часом", – вказали в ОП. 
Президент наголосив, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна продовжує виконувати взяті на себе зобов’язання та впроваджувати необхідні реформи. Він також зазначив, що рівень підтримки вступу до Європейського Союзу серед українських громадян залишається одним із найвищих серед усіх країн-кандидатів.
На думку глави держави, переговорний процес щодо членства України має просуватися відповідно до реального прогресу у впровадженні реформ. Крім того, сторони обговорили необхідність посилення санкційного тиску на російський тіньовий флот.
Спрощений план вступу України до ЄС лякає європейські столиці: FТ дізналася, яка модель приєднання обговорюється
Нагадаємо, що питання графіка постачання бельгійських F-16 уже порушувалося на тлі заяв Брюсселя про умови передачі Україні всіх таких винищувачів. Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що цього року Україна отримає сім F-16: чотири літаки – для запчастин, а три – для роботи в українському небі. За його словами, він запропонує уряду передати Україні всі бельгійські F-16 у найближчі роки, однак це залежатиме від отримання Бельгією нових F-35. Франкен також наголосив, що Бельгія має зберігати власну роль у захисті повітряного простору та в ядерній доктрині НАТО.

Ключовим критерієм на шляху України до ЄС буде виконання, а не лише ухвалення законів. Швидкість переговорів залежатиме від динаміки впровадження реформ як на законотворчому, так і на імплементаційному рівнях, пише Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України при ЄС (2010–2015) Костянтин Єлісєєв у статті "На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу".
Як приклад дипломат навів Львівську декларацію Качки—Кос, схвалену наприкінці минулого року. Вона визначила десять першочергових пріоритетів реформ у сфері верховенства права та демократичних інституцій, але з того часу Київ зміг виконати лише обмежену частину цих зобов’язань — і ті з великою політичною поблажкою з боку партнерів. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Погоджено 10/11 вимог: ЗМІ дізналися, яке питання заважає компромісу між Угорщиною та Україною



"Замість того щоб виконувати необхідне і рухатися далі, українська сторона часто голосно вимагала членства вже з 1 січня 2027 року, аргументуючи це війною. Але політичний і психологічний шантаж — це хибна стратегія на шляху до членства в ЄС. Такий підхід свідчить про небезпечне нерозуміння суті переговорів: ми сприймаємо їх як виконання побажань ЄС, а не як програму необхідних перетворень в українському суспільстві, економіці та політиці", — наголошує Єлісєєв.
Автор наголошує, що членство в ЄС — це насамперед про реформи в Україні, а не виконання політичних рішень європейських столиць. За його словами, Україна має демонструвати якість змін, а Європа — політичну готовність відповідати на цей прогрес.

Нагадаємо, 4 червня Угорщина скасувала 17-місячне вето щодо вступу України до ЄС, сигналізувавши, що новий уряд у Будапешті дозволить розпочати офіційні переговори. Віцепремʼєр Тарас Качка припускав, що Київ може за 12–18 місяців закрити більшість переговорних розділів й у 2027-му перейти до підписання самого договору про вступ.

Війна в Україні та конфлікти на Близькому Сході докорінно змінили світовий ринок цивільної безпеки, спричинивши масштабний інвестиційний бум у секторі протидії безпілотникам (С-UАS). Через ризики промислового шпигунства, терактів та диверсій комерційні компанії, аеропорти, оператори нафтобаз і навіть елітні готелі почали масово скуповувати радари, системи РЕБ та антидронові «рушниці», повідомляє Rеutеrs.
Інциденти з дронами, які порушують повітряний простір, змушують компанії та уряди терміново впроваджувати нові технології для захисту критичної інфраструктури.
Державна компанія Аvіnоr у Норвегії, яка управляє 43 аеропортами, уже почала розгортати інтегровану мережу для виявлення та нейтралізації дронів. Це стало відповіддю на випадки несанкціонованих польотів, які призводили до зупинки авіасполучення та створювали ризики для безпеки польотів.
Тим часом нідерландська компанія Rоbіn Rаdаr Systеms, яка раніше спеціалізувалася на моніторингу птахів в аеропортах, тепер активно займається розробкою антидронових систем. Її рішення користуються попитом серед компаній, які прагнуть захистити об'єкти критичної інфраструктури від потенційних повітряних загроз.
Американська компанія Dеdrоnе пропонує ще один підхід до боротьби з несанкціонованими дронами. Її портативні глушилки у формі рушниць дозволяють службам безпеки перехоплювати контроль над порушниками в зоні дії. Такі пристрої є мобільними, що робить їх зручними для використання у різних умовах.
Не залишаються осторонь і гіганти авіаційної індустрії. Компанія Воеіng розробляє безпілотні літальні апарати нового покоління — Wіngmаn. Ці дрони оснащені системами радіоелектронної боротьби (РЕБ), що дозволяє їм автономно патрулювати повітряний простір і перехоплювати потенційні загрози.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українці були в шоці з того, як американці збивають іранські дрони — Тhе Тіmеs



Експерти зазначають, що технології захисту від безпілотників перестали бути виключно військовою розкішшю. Вони стали базовою потребою для бізнесу, особливо у сферах, пов'язаних із транспортом, енергетикою та іншими життєво важливими галузями.

Поки Росія налагоджує схеми вивезення зерна з тимчасово окупованих українських територій через Чорне море та продає його на міжнародних ринках під зміненими документами про походження, вона паралельно б’є по легальній експортній інфраструктурі України. Посилення російських атак на морські порти, судна, залізницю та енергетичну інфраструктуру може скоротити місячний експорт зерна з України приблизно на третину. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.Зростання кількості російських атак на українські морські порти та судна може призвести до скорочення щомісячних поставок зерна майже на третину. Крім того, оператори терміналів стикаються з дедалі більшими збитками, які, за їхніми словами, вони не можуть покрити самотужки.Україна є одним із провідних світових експортерів зерна та значною мірою залежить від чорноморських портів, через які проходить понад 90% експортних поставок. Посилення ракетних та дронових ударів по портах, суднах, залізниці та енергетичній інфраструктурі створює серйозну загрозу для логістики.Після початку повномасштабного вторгнення Росія певний час блокувала ключові українські морські порти, що змусило Україну переорієнтувати експорт на дунайські порти у сезоні 2022/23. Після відновлення перевезень через Чорне море порти Одеської області останнім часом забезпечували перевалку близько 6 мільйонів тонн вантажів на місяць."Потенційно, обсяги експорту з одеських портів можуть впасти до 4 мільйонів метричних тонн на місяць через атаки. Близько 1 мільйона тонн можна було б перенаправити на дунайські термінали, але не більше – логістика там дорога", – сказав заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук погодився з такою оцінкою. Він зазначив, що удари по портах нині є одним із найбільших викликів для аграрного сектору. Скорочення експорту на 30% у ключові місяці сезону може стати серйозною проблемою для експортерів, адже Україна входить у новий маркетинговий рік із великими перехідними запасами зерна. Це створюватиме додатковий тиск на внутрішні ціни та зменшуватиме доходи фермерів.Перебої з експортом також можуть мати масштабні наслідки для економіки країни під час війни, оскільки аграрна продукція залишається одним із головних джерел валютних надходжень. Наслідки можуть відчути й світові ринки. В останні сезони на Україну припадало близько 6% світового експорту пшениці та приблизно 11% експорту кукурудзи.

Удари по портах загрожують різким падінням експорту зерна з України

Росія регулярно атакує українські порти та енергетичну інфраструктуру. Ці удари спрямовані на підрив української економіки та здатності країни постачати продовольство на світові ринки. Особливо складною ситуація залишається для приватних операторів терміналів, які від початку війни неодноразово зазнавали пошкоджень.За словами Дениса Марчука, загальні втрати портових терміналів від початку повномасштабної війни вже досягли 1,5 мільярда доларів. Він наголосив, що у терміналів фактично не залишилося достатньо коштів для відновлення пошкоджених об'єктів.Тарас Висоцький підтвердив, що уряд усвідомлює масштаби проблеми. Водночас він зазначив, що нині основні бюджетні ресурси спрямовані на підготовку енергетичного сектору до зими, коли Росія може активізувати удари по енергосистемі.Представники терміналів зазначають, що проблема не обмежується руйнуванням будівель або складів. Значна частина обладнання є спеціалізованою і його неможливо швидко замінити.Керівник компанії Nоvоtесh-Теrmіnаl в Одесі Арсен Мурадян під час зернової конференції в Києві заявив, що у 2026 році кількість повітряних тривог суттєво зросла, через що працівники змушені проводити багато часу в укриттях."Є зміни, коли термінал працює одну годину, а потім усі проводять 11 годин у сховищах", – зазначив Мурадян, зазначивши, що з початку війни в Одесі було 2600 повітряних тривог, які загалом тривали 50 днів.

Україна ризикує втратити третину морського експорту зерна через атаки РФ

Власники терміналів зазначають, що останнім часом посилилися й атаки на судна, які заходять у порти або здійснюють завантаження. Через це зростає вартість перевезень, а судновласники дедалі менш охоче заходять до українських портів."Судновласники не хочуть заходити в порти та вимагають підвищення фрахтових ставок", – повідомив Мурадян.Обмеження вже відображаються на зерновому балансі країни. Представник агрохолдингу Кеrnеl Олександр Терзієв повідомив, що станом на 1 липня Україна може мати близько 9 мільйонів тонн перехідних запасів кукурудзи та пшениці. Аналітична компанія АРК-Іnfоrm цього місяця оцінила ці запаси ще вище – на рівні 9,5 мільйона тонн. Для порівняння, у липні минулого року в Україні залишалося близько 7 мільйонів тонн зерна, а роком раніше – 6,4 мільйона тонн.Терзієв зазначив, що значна частина цих обсягів могла бути експортована, однак логістичні проблеми завадили поставкам. За його словами, у поточному сезоні Україна вже експортувала 34,9 мільйона тонн зерна, тоді як роком раніше цей показник становив 39,5 мільйона тонн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нова Експортна стратегія України: частку сировини в експорті хочуть скоротити до 59% Нагадаємо, що ризики для зернового експорту через російські атаки посилюють значення переробленої агропродукції, частка якої в українському агросекторі вже зросла. За офіційними даними, 43% української аграрної продукції становить сировина, а 57% – продукти переробки.Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев заявив, що за останні роки частка продукції з доданою вартістю збільшилася на 10 відсоткових пунктів. За його словами, конкурентна перевага України має полягати не лише в обсягах постачання, а в адаптивності, інноваційності, розвитку харчової промисловості та здатності швидко реагувати на потреби світових ринків.

Півзахисник збірної Німеччини Йозуа Кімміх повідомив, що на тренувальній базі команди у Вінстон-Сейлемі (США) під час підготовки до ЧС-2026 виявили отруйну змію.
"Ми бачили змію, нам сказали, що вона отруйна. Якщо вона вкусить, доведеться їхати до лікарні. Не думаю, що від цього можна померти, але це точно небезпечно. Якщо наступити на таку змію, це може погано закінчитися.
Саме тому ми намагаємося триматися тут подалі від тварин. Я з повагою ставлюся до людей, які тут живуть. У Німеччині у мене немає відчуття, що там так багато небезпечних тварин", — цитує Кімміха "Тоuсhlіnе".
Нагадаємо, у першому матчі турніру збірна Німеччини в Г’юстоні розгромила дебютантів чемпіонату світу збірну Кюрасао з рахунком 7:1.
Німецька команда забила вже 239 голів за всю історію виступів на чемпіонатах світу, що є новим абсолютним рекордом турніру.
У матчі другого туру групи F збірна Німеччини 20 червня зіграє з командою Кот-д'Івуару.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Німеччина — Кот-д'Івуар: прогноз букмекерів, де і коли дивитися матч ЧС-2026



Раніше повідомлялося про те, що суддю матчу чемпіонату світу-2026 звинуватили в расизмі.

Велика Британія анонсувала черговий пакет військової допомоги Україні на суму £750 млн. під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". Деталі про новий пакет допомоги оприлюднені на офіційному сайті уряду Великої Британії.
Ключовими елементами пакету допомоги є постачання 150 тис. безпілотників та фінансування засобів протиповітряної оборони. Згідно з планом, дрони мають бути передані Україні до кінця 2026 року. Засоби ППО спрямовані на захист українських міст і критичної інфраструктури від повітряних атак.
Уряд Великої Британії наголосив, що ця ініціатива є частиною довгострокової стратегії підтримки України у протидії російській агресії. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна може виробляти до 10 мільйонів дронів на рік – Міноборони



Велика Британія залишається одним із найбільших постачальників безпілотних систем для України. Ще на початку червня Лондон оголосив про намір передати Україні 100 тис. дронів до 2026 року, суттєво збільшивши масштаби підтримки українських сил оборони.
Останні переговори партнерів перед засіданням у форматі "Рамштайн" були зосереджені насамперед на потребах України в ППО, безпілотниках та засобах протидії російським ракетним ударам.

Про офіційний запуск реальних переговорів щодо вступу України в ЄС сигналізувало відкриття першого переговорного кластера "Основи". Але це тільки початок євроінтеграційного марафону Києва, пише Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України при ЄС (2010–2015) Костянтин Єлісєєв у статті "На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу".
Єлісєєв вказує: Брюссель та Київ переходять до етапу системної роботи над досягненням критеріїв і стандартів членства. Мова йде не лише про ухвалення необхідних для євроінтеграції законів. Головним стане те, наскільки ефективно та якісно ці закони виконуються, як працюють інституції, чи є сталість державної політики й чи здатна Україна діяти за правилами ЄС як під час війни, так й в умовах миру.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українці залишаються однією з найбільш «готівкових» націй Європи — Пронін



"Після відкриття Кластера 1 подальша логіка процесу виглядає так: Україна має виконувати дорожні карти й проміжні індикатори у сфері верховенства права, демократичних інституцій, публічного адміністрування, судової системи, антикорупційної політики, публічних закупівель, фінансового контролю та статистики. Ці проміжні індикатори офіційно передані українській стороні, і саме за їх виконанням вимірюватимуть прогрес України не лише в кластері "Основи", а й у всіх інших переговорних кластерах", — пише автор.
Перший переговорний кластер Єлісєєв називає "демократичним". Його особливість полягає у тому, що він відкривається першим і закривається останнім. Це зроблено для того, щоб країна-кандидат показала ефективне дотримання демократичних стандартів протягом усього переговорного процесу. 
Переговори про вступ зазвичай тривають більш як один виборчий цикл, тому це також тест на тяглість демократичної системи. Таким чином, ЄС перевірятиме, чи залежить відданість європейській меті від особистості конкретного президента або парламентської більшості, чи це справді загальнонаціональна платформа.
"Очікується, що найближчим часом, можливо, вже в липні, можуть бути відкриті й решта п’ять переговорних кластерів: внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, зеленої трансформації, ресурсів і сільського господарства, а також зовнішніх відносин", — наголошує автор.
Нагадаємо, 15 червня усі країни-члени Європейського Союзу погодили відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС. У Єврокомісії заявили, що починаються переговори щодо основи всього процесу вступу, включаючи правосуддя, свободу та фундаментальні права.

Україна та Німеччина підписали угоду про спільне виробництво систем протибалістичної оборони та балістичних ракет на території України. Про це оголосив президент України Володимир Зеленський під час засідання Контактної групи з питань оборони у форматі «Рамштайн». 
Проєкт передбачає поєднання українських ракетних технологій із потужностями німецького оборонно-промислового комплексу. За словами Зеленського, російські балістичні ракети залишаються серйозним викликом для протиповітряної оборони, незважаючи на високий рівень перехоплення крилатих ракет і дронів, який сягає 90%. 
Президент наголосив, що Україна має підприємства, здатні виробляти сучасні ракети, а співпраця з Німеччиною дозволить посилити обороноздатність не лише України, а й усієї Європи. Перші результати проєкту мають бути представлені вже до кінця року. 
Зеленський також закликав міжнародних партнерів приєднуватися до ініціативи, підкресливши важливість довгострокової співпраці для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Кремлі прокоментували атаку дронів на Москву: погрожують ударами по Україні



Останнім часом співпраця між Україною та Німеччиною у сфері оборони зазнала суттєвих змін, переходячи від постачання готового озброєння до спільного виробництва. Зокрема, особливу увагу приділяють розробці систем протиповітряної оборони, ударних безпілотників та перспективних оборонних технологій.

За 2024 рік Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) провело лише десять виїзних перевірок управителів. У 2025 році вже маємо 38 виїзних перевірок і 348 камеральних, разом 386 заходів контролю. Тобто кількість виїзних перевірок зросла в рази, однак це не покращило ситуацію щодо інвентаризації активів. Яка якість активів — питання із зірочкою. Про це пише Павло Демчук, старший юридичний радник Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, у статті "Рік реформи АРМА. Розшукали активів на мільярди, але арештували лише 2%".
Автор зазначає, що за результатами перевірок винесли 27 приписів управителям і виявлено п’ять фактів неналежного управління.
"Це помітне покращення в контексті динаміки. Але в абсолютному вимірі 38 виїзних перевірок на тлі того, що загалом АРМА передано в управління 34 тис. активів, вартість яких становить 10,7 млрд грн, — скромна цифра", — зазначає він.
Крім того, звіт не розкриває, як саме трактувалися результати перевірок: скільки приписів призвели до фактичної зміни поведінки управителя, скільки договорів розірвано через неефективність.
А скандальний кейс компанії «КАМпаритет», коли торговельні центри здавали в суборенду за цінами, що втричі перевищували задекларовані доходи, у звіті не згадується взагалі. Хоча його окремо обговорювали на засіданні антикорупційного комітету, й Агентство вже у 2026 році підтвердило порушення та заявило про намір розірвати угоди з цією компанією.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

Відкриття першого переговорного кластера «Основи» сигналізувало про офіційний запуск реальних переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Але це лише початок нашого євроінтеграційного марафону, а не фінішна пряма. Все тільки починається.
Від етапу політичних декларацій і технічної підготовки Україна та ЄС переходять до етапу системної роботи над досягненням критеріїв і стандартів членства. Йдеться вже не лише про те, чи ухвалює Україна правильні закони, які відповідають духу і букві стандартів та критеріїв ЄС. Головне питання полягатиме в іншому: наскільки ефективно та якісно ці закони виконуються, як працюють інституції, чи є сталість державної політики й чи здатна держава діяти за правилами ЄС як в умовах війни, так і в умовах миру.








Кос підтвердила прогноз Качки: коли для України відкриють усі шість переговорних кластерів з ЄС





Після відкриття Кластера 1 подальша логіка процесу виглядає так: Україна має виконувати дорожні карти й проміжні індикатори у сфері верховенства права, демократичних інституцій, публічного адміністрування, судової системи, антикорупційної політики, публічних закупівель, фінансового контролю та статистики. Ці проміжні індикатори офіційно передані українській стороні, і саме за їх виконанням вимірюватимуть прогрес України не лише в кластері «Основи», а й у всіх інших переговорних кластерах.
Особливість першого, умовно кажучи, «демократичного» кластера полягає в тому, що він відкривається першим і закривається останнім. Суть такого підходу в тому, що країна-кандидат має засвідчити ефективне дотримання демократичних стандартів протягом усього переговорного процесу. Оскільки традиційно переговори тривають більш як один виборчий цикл у країні-кандидаті, це також тест на тяглість демократичної системи. Інакше кажучи, ЄС перевірятиме, чи залежить відданість європейській меті від особистості конкретного президента або конкретної парламентської більшості, чи це справді загальнонаціональна платформа.
Очікується, що найближчим часом, можливо, вже в липні, можуть бути відкриті й решта п’ять переговорних кластерів: внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, зеленої трансформації, ресурсів і сільського господарства, а також зовнішніх відносин.
Швидкість переговорів насамперед залежатиме від динаміки впровадження Україною реформ і на законотворчому, і на імплементаційному рівнях. Саме виконання, а не лише ухвалення законів, буде ключовим критерієм. Прикладом є Львівська декларація Качки—Кос, схвалена у грудні 2025 року, яка визначила десять першочергових пріоритетів реформ у сфері верховенства права та демократичних інституцій. За більш як пів року Україна спромоглася виконати лише обмежену частину цих зобов’язань — і ті з великою політичною поблажкою з боку партнерів. Замість того щоб виконувати необхідне і рухатися далі, українська сторона часто голосно вимагала членства вже з 1 січня 2027 року, аргументуючи це війною. Але політичний і психологічний шантаж — це хибна стратегія на шляху до членства в ЄС. Такий підхід свідчить про небезпечне нерозуміння суті переговорів: ми сприймаємо їх як виконання побажань ЄС, а не як програму необхідних перетворень в українському суспільстві, економіці та політиці.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вступ до ЄС 2027 року: обіцянки є, реформ немає



Членство України в ЄС — це насамперед про реформи в Україні, а не лише про політичні рішення європейських столиць. Самі реформи не гарантують автоматичного політичного рішення, але й політичне рішення не здатне ні підмінити реформи, ні взагалі з’явитися без них. Тому цей процес є взаємопов’язаним і взаємозалежним: Україна має демонструвати якість змін, а ЄС — політичну готовність відповідати на цей прогрес.
Процес вступних переговорів має базуватися на кількох принципах. Перший — «прогрес за заслуги», тобто динаміка переговорів має залежати від реальних досягнень України у виконанні індикаторів. Другий — інклюзивність. Євроінтеграція — це не проєкт однієї партії чи одного уряду, а національна платформа трансформації, до якої мають бути залучені всі політичні сили, громадянське суспільство, бізнес, експертне середовище, місцеве самоврядування та громадяни. Третій — готовність самого ЄС до прийняття нових держав-членів. Саме тому паралельно з українськими реформами потрібно активізувати й дискусію про реформу Європейського Союзу.
Основні ризики для просування України до членства можна умовно поділити на внутрішні та зовнішні. З українського боку одним із головних ризиків є відсутність внутрішньої політичної єдності, яка може підривати ефективність законотворчої роботи та впровадження європейських стандартів. Євроінтеграційне законодавство має бути максимально захищене від політичних маніпуляцій. Воно повинно стояти над внутрішньою політичною конкуренцією і не може перетворюватися на інструмент політичної боротьби. Ще один серйозний ризик — брак доброчесності щодо самого євроінтеграційного процесу. Якщо під європейськими гаслами протягуватимуть рішення, які насправді суперечать європейським принципам, це швидко зруйнує довіру партнерів. ЄС оцінюватиме не лише формальну відповідність законів, а й політичний контекст їх ухвалення, якість процедур, інклюзивність і реальний вплив на інституції.








Качка розповів, скільки часу знадобиться Києву для виконання усіх вимог ЄС для вступу





Окремим викликом є неналежна інформаційно-роз’яснювальна робота з українським бізнесом та громадянським суспільством. Євроінтеграція не може бути закритим бюрократичним процесом. Люди та бізнес мають розуміти, що саме змінюється, які переваги це дає, які ризики виникають і як найефективніше скористатися новими можливостями. Без такої комунікації навіть правильні реформи можуть наштовхуватися на нерозуміння, спротив або втому.
Не можна ігнорувати й руйнівних наслідків війни. Вони вимагатимуть значних фінансових, адміністративних і часових ресурсів для того, щоб вивести інфраструктуру, економіку, соціальні системи та державне управління на прийнятний для членства рівень. Але війна не може бути універсальним поясненням для невиконання реформ. Навпаки, вона робить якісні інституції ще необхіднішими.
Із боку ЄС головний ризик — це нереформованість самого Союзу. Україна є великою країною за територією, населенням, аграрним потенціалом і безпековим значенням. Її вступ неминуче вплине на бюджет ЄС, аграрну політику, фонди згуртованості, баланс голосів, інституційну архітектуру та механізми захисту від демократичного відкоту нових членів. Якщо ЄС не просуватиметься у власній реформі, це може стати об’єктивним гальмом для вступу України.
Другий зовнішній ризик — право вето окремих держав-членів. Процес розширення залишається політично чутливим, і окремі країни можуть використовувати переговори для просування власних інтересів у двосторонніх відносинах. Це може стосуватися сільського господарства, національних меншин, економічної конкуренції, історичних питань або внутрішньополітичного порядку денного в самих країнах ЄС. Зміна урядів у ключових державах-членах також може впливати на темп і атмосферу переговорів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія може заблокувати вступ України до ЄС — Зеленський



Є і ще один ризик, про який не варто мовчати: потенційна зміна позиції Росії щодо членства України в ЄС. Протягом тривалого часу Москва концентрувалася на блокуванні членства України в НАТО, але з огляду на стратегічне зближення України з ЄС не можна виключати, що Росія намагатиметься політично атакувати і європейський трек. Проблема не в тому, що Росія матиме формальне право вето, бо вона його не має. Проблема в тому, що частина європейських політичних сил залишається чутливою до російської позиції і може використовувати її як аргумент для уповільнення українського вступу.
Варто дуже обережно ставитися до будь-яких конкретних дат вступу України до Європейського Союзу. Підписання Договору про вступ — це не просто документальне підтвердження того, що Україна виконала необхідні критерії та стандарти. Це значно складніший політичний і юридичний процес. Насправді Договір про вступ є своєрідним підсумком багаторічних переговорів. У ньому фіксується не лише готовність країни-кандидата до членства і її відповідність критеріям. Там також визначаються перехідні періоди, спеціальні умови, можливі винятки та застереження, на яких можуть наполягати окремі держави-члени. Інакше кажучи, це не лише формалізація успіху, а й формалізація компромісів, яких вдається досягти з усіма партнерами у Європейському Союзі.
Після завершення переговорів потрібні згода Європейського парламенту, одностайне рішення Ради ЄС, підписання договору й ратифікація всіма державами-членами та Україною. Сам лише цей етап може додати ще приблизно півтора-два роки. Тому реалістичне вікно для підписання й ратифікації Договору про вступ — орієнтовно 2030–2032 роки. Швидше це можливо лише за дуже сильного політичного рішення ЄС і надзвичайно високої якості реформ в Україні.








У ЄС заявили, що можуть обмежити повноваження України у перші 5–15 років після вступу





Окремий ризик — проміжний формат інтеграції без повноцінного членства. В ЄС уже обговорюють різні моделі поетапної інтеграції: участь у програмах і політиках ЄС, статус спостерігача, ранній доступ до окремих секторів, участь у безпековій та оборонній політиці без права голосу. Самі собою ці ідеї не є негативними. Навпаки, вони можуть дати Україні практичні переваги ще до вступу.
У цьому контексті варто відзначити імпульс, який канцлер ФРН Фрідріх Мерц надав дискусіям у ЄС щодо розширення й майбутнього членства України. Важливо, що саме Німеччина чітко заявляє про кінцеву мету — повноправне членство України в ЄС — і підтверджує готовність працювати над її досягненням. Але проблема виникає тоді, коли проміжний формат починає перетворюватися не на інструмент прискорення вступу, а на його заміну. Тому українська позиція має бути дуже чіткою: не «асоційоване членство» замість вступу, а прискорена передвступна інтеграція на шляху до повноправного членства. Будь-який проміжний формат має бути юридично прив’язаний до повного членства, мати чіткі критерії переходу до наступного етапу, реальні права, ресурси та реформаторські зобов’язання. Він не може стати політичною «стелею» для України.
Україна має вести переговори одночасно у двох площинах. Технічно — максимально швидко та якісно виконувати критерії. Політично — не дозволити ЄС замінити перспективу повного членства комфортною для нього проміжною конструкцією і будувати складні багатошарові компроміси з європейськими столицями.
Загалом сьогодні треба думати не лише про те, коли ми перетнемо фінішну пряму й чи не зависнемо десь посередині. Треба думати про те, як подолати кожен наступний кілометр цього шляху якісно і без втрати українських довгострокових інтересів. Тоді вступ до ЄС буде справжньою історичною перемогою України.
 

Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров прокоментував масовану атаку українських дронів по Москві. Він заявив, що Кремль проводитиме "масовані удари по об'єктах ЗСУ", передають його слова російські пропагандисти.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Москві злетів дах, а в Україні — хвиля мемів: як у мережі кепкують з атаки на столицю РФ



"Я давно вже переконаний, що слів замало", — заявив Лавров.


Вранці 18 червня українські дрони повторно атакували Московський нафтопереробний завод — один із ключових об'єктів паливної інфраструктури Росії. Завод забезпечує до 40% потреб Москви в бензині та близько 50% потреб у дизельному пальному.

У СБУ підтвердили причетність до атаки та зазначили, що внаслідок удару пошкоджені резервуарний парк, установка АВТ (здійснює первинну переробку сирої нафти) та установка гідроочищення дизельного пального. Це був вже другий удар по цьому НПЗ від початку тижня.

Водночас російські федеральні канали не стали висвітлювати тему удару безпілотників по Москві. Більшість із них побіжно згадали про заяви мера Сєргєя Собяніна, але не вдавались у деталі.  

На українських АЗС, починаючи з середи, 17 червня, почало дешевшати автопальне. У четвер, 18 червня, ця тенденція підтвердилася. Тобто оператори не стали чекати, поки отримають пальне за нижчими цінами, а знижують ціни під впливом конкуренції. Про це свідчать ціни на стелах АЗС, які за два дні впали до 2 грн/л.

Ціни пішли вниз

Пальне дешевшає через падіння цін на нафту, яка втрачає в ціні на тлі домовленостей щодо миру між США та Іраном, а також щодо відкриття Ормузької протоки. Останній тиждень майже щодня нафта падає в ціні, реагуючи на будь-які подробиці домовленостей.Щодо цін на стелах АЗС, то найбільше подешевшало дизельне пальне — на окремих заправках на 1–3 грн за літр.Натомість середня вартість пального по країні змінилася за останні два дні:

дизельне пальне знизилося приблизно з 85,5 грн/л до 83,5 грн/л, тобто майже на 2 грн/л;бензин А-95 за той самий період подешевшав лише приблизно на 60 коп./л;бензин А-92 практично не змінився (на кілька копійок).

А буде ще дешевше

Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн спрогнозував, що після відкриття Ормузької протоки на ринку з'явиться багато нафти, а її ціна має суттєво обвалитися. Відповідно, подешевшає і автопальне.Тому мережі АЗС не стали очікувати нових імпортних поставок і вже продають пальне дешевше. Адже конкуренція стимулює їх до поступок покупцям. Враховуючи цю тенденцію, варто очікувати подальшого здешевлення пального.

Актуальні ціни

Найвідчутніше зниження продемонструвала мережа "Укрнафта", яка традиційно тримає найнижчі цінники. На SОСАR також переписали прайси. А от ОККО та WОG дотримуються більш стриманої політики щодо зниження цін. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Смертельний удар по росіянах": експерт спрогнозував обвал цін на нафту Нагадаємо, що в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) вважають, що операторам ринку світлих нафтопродуктів потрібно знизити роздрібні ціни на пальне, що відповідає світовій тенденції, яка відображається у падінні котирувань на нафту. Водночас регулятор не виявив ознак антиконкурентних узгоджених дій на ринку світлих нафтопродуктів. 

Українського військового, який у 2022-2025 роках перебував у російському полоні, підозрюють у співучасті з росіянами та системних знущаннях із інших українських військовополонених.
Як повідомили в Службі безпеки України, старший стрілець Національної гвардії України потрапив у полон у червні 2022 року та відтоді перебував у колишній Калінінській виправній колонії у окупованій Горлівці Донецької області. Там він погодився на співпрацю з російськими окупантами та отримав привілейований статус і «посаду» «завгоспа» 2-го поверху бараку.
За даними слідства, чоловік виконував вказівки окупантів та знущався з інших військовополонених. Зокрема, він змушував українських військових годинами стояти на морозі без належного одягу, примушував їх виконувати виснажливі фізичні вправи, бив полонених і доносив адміністрації колонії про тих, хто відмовлявся виконувати нав'язані окупантами правила.
В СБУ заявили, що через завдані ним тортури загинув один полонений ЗСУ, а десятки інших – отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія відмовляється забирати частину своїх військовополонених: хто не потрібний Москві



У березні 2025 року чоловіка звільнили у межах взаємного звільнення військовополонених між Україною та РФ. Після цього правоохоронці збирали дані про його дії, зокрема, свідчення інших звільнених із полону українських військових, які перебували разом із ним в одній колонії. Також провели низку експертиз, які підтверджували його вину.
Під час обшуку за місцем проживання чоловіка слідчі також вилучили смартфон із доказами його злочинів.
Затриманому оголосили підозру за ч. 2 ст. 431 КК України — насильство над військовополоненими та жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Міністерство цифрової трансформації України спільно з Міністерством юстиції розпочали бета-тестування нової послуги — розірвання шлюбу в онлайн-форматі через застосунок "Дія". Головна мета — дозволити громадянам пройти процедуру дистанційно, без відвідування державних установ, повідомляється на сайті "Дії". 
Зараз Минцифра запрошує взяти участь добровольців. Для цього підходять лише повнолітні громадяни України, які не мають спільних неповнолітніх дітей. Для цього необхідно мати верифікований податковий номер, ІD-картку або закордонний паспорт у застосунку, а також цифровий актовий запис про шлюб. 
Процедура передбачає подання заявки, після чого законодавством встановлено місячний строк на роздуми. Після його завершення розлучення відбуватиметься у форматі відеоконференції. 
Готове свідоцтво про розлучення буде доставлено заявникам в Україні "Укрпоштою". 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"єМалятко" планують покращити: Рябуха розповіла про зміни 



Онлайн-розлучення стало частиною ширшої тенденції переведення державних сервісів у цифровий формат. Про нові можливості "Дії" та плани подальшої цифровізації юридичних послуг в Україні йдеться у статті "Від еШлюбу до еНотаріату: які держсервіси рухаються в онлайн" редактор відділу соціум ZN.UА Алли Котляр.

Суперкомп'ютер британської аналітичної компанії Орtа змінив прогноз щодо переможця ЧС-2026 з футболу після першого туру групового етапу.
Тепер Орtа вважає збірну Франції головним фаворитом турніру. За даними суперкомп'ютера, французи перемогли в 15,73% із 10 тисяч симуляцій чемпіонату.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мбаппе став найкращим бомбардиром в історії збірної Франції



До початку турніру Орtа називала головним фаворитом збірну Іспанії (16,1%), тепер же іспанці посідають четверте місце з ймовірністю перемоги на турнірі (12,08%). Друге місце за версією суперкомп'ютера посідає збірна Англії, її шанси оцінюються в 12,33%. Шанси на трофей чинного чемпіона — збірної Аргентини — оцінюються в 12,28%.
Нагадаємо, у першому турі групового етапу французи обіграли Сенегал (3:1), англійці перемогли хорватів (4:2), аргентинці розгромили Алжир (3:0), а іспанці зіграли внічию зі збірною Кабо-Верде (0:0).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Хет-трик Мессі приніс Аргентині розгромну перемогу на старті ЧС-2026



Раніше повідомлялося, що європейські збірні виграли лише три матчі на початку ЧС-2026.