Дзеркало Тижня

Українці, які повернулися додому після втечі від війни, цієї зими ризикують знову покинути оселі. Пошкоджене житло, удари по енергетиці й дорогий обігрів змушують родини замислюватися про повторний виїзд. У прифронтових районах нині живуть 1,45 млн людей, які повернулися після переміщення. Найчастіше знову виїхати планують ті, хто повернувся протягом останніх трьох місяців, повідомляє ООН.
«Для мільйонів українців питання вже не лише в тому, чи можуть вони повернутися додому. Питання в тому, чи можуть вони безпечно залишатися там, а нинішні умови ускладнюють це», — заявив регіональний директор агентства ООН з питань міграції для Європи та Центральної Азії Артур Еркен.
Київ залишився без 1500 МВт додаткової генерації: хто відповідає за провал проєкту
У сільських прифронтових районах три з чотирьох поверненців потребують матеріалів для ремонту пошкоджених стін, а майже двом третинам потрібні покрівельні матеріали й утеплювачі.
Навіть там, де тепло є, багато родин не можуть собі його дозволити. Минулого опалювального сезону достатньо опалювати житло могли лише 32% домогосподарств, а в прифронтових районах лише одне з чотирьох. Майже 60% домогосподарств скорочували споживання тепла заради економії.
«Зимова підтримка»: хто може розраховувати на допомогу
Ризики не обмежуються прифронтовими громадами. Шість із десяти мешканців великих міст залежать від централізованого опалення, а п'ята частина міських домогосподарств не має резервного джерела живлення. Ще 2,1 млн людей похилого віку живуть самі в багатоквартирних будинках, тож тривалі відключення тепла й світла для них особливо небезпечні.
Нині внутрішньо переміщеними лишаються майже 3,6 млн людей, ще приблизно 3,8 млн повернулися на місця проживання після переміщення з лютого 2022 року.
За словами Еркена, часу лишається дедалі менше: менш як 7% гуманітарного плану ООН для України на 2026 рік профінансовано, тому допомога обмежена. Організація закликає терміново підтримати ремонт пошкоджених будинків, утеплення та роботу базових послуг, а також інвестувати в стійкі децентралізовані енергорішення, які допоможуть громадам пережити майбутні збої.
Київ теж готується до тривалих відключень тепла. Столична влада збирається вдвічі збільшити кількість опорних пунктів обігріву, які облаштовують у школах, а також формує списки маломобільних киян, яких можуть тимчасово відселити, якщо тепла не буде тривалий час.
Про те, наскільки енергосистема готова до холодів, у статті ZN.UА «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів» пише журналіст Владислав Обух.Про те, чому Київ напередодні зими залишився без 1500 МВт додаткової розподіленої генерації, у статті «Десять точок, одна компанія й нуль збудованих енергетичних установок. Dаrk Lоrd підкорює Київ» пише редакторка відділу економіки ZN.UА Юлія Самаєва.

Російський диктатор Владімір Путін заявив, що армія РФ від початку 2026 року захопила близько 6500 кв. км території України та 310 населених пунктів. Однак, згідно з даними Інституту вивчення війни (ІSW), фактичне чисте просування російських військ за січень–вересень становило лише 144,51 кв. км — значно менше за площу, озвучену Путіним. При цьому в окремі місяці російська армія втрачала більше територій, ніж захоплювала.
16 жовтня під час відвідування допоміжного пункту управління Об'єднаного угруповання російських військ, де Путін проводив нараду з військовим командуванням, він заявив, що підконтрольними Україні залишаються трохи більше ніж 10% території Донецької Народної Республіки та 16,5% Запорізької області.
«Луганська Народна Республіка повністю перебуває під нашим контролем», — цитують Путіна пропагандистські ЗМІ.
За підрахунками ІSW, у січні 2026 року Росія захопила 318,54 кв. км, у лютому — 122,73 кв. км, а в березні — 23,04 кв. км.
У квітні російська армія втратила 116,01 кв. км, у травні — ще 281,1 кв. км. У червні російські війська захопили 30,02 кв. км, у липні — 37,85 кв. км, а в серпні — 90,25 кв. км.
У вересні ситуація знову змінилася: Росія втратила 80,81 кв. км.
Таким чином, за підсумками дев'яти місяців чистий приріст окупованої російською армією території становив 144,51 кв. км.
"Кожен українець убиває від 7 до 10 росіян": Зеленський приголомшив цифрами втрат РФ
В ІSW вважають, що заяви Путіна про масштаби російського просування не відповідають реальній ситуації на фронті та «нагадують галюцинації».
Інститут зазначає, що Кремль активізував свої тривалі зусилля з ведення когнітивної війни, формуючи перебільшене уявлення про успіхи армії та створюючи вигідну Москві картину того, що відбувається на полі бою.
Водночас незначне просування російської армії супроводжується великими втратами.
За підрахунками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS), від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року до червня 2026-го російські війська втратили близько 1,4 мільйона військовослужбовців, із яких щонайменше 450 тисяч загинули.
У першій половині 2026 року щомісячні втрати, за оцінками аналітиків СSІS, становили 30–34 тисячі осіб, тоді як набір нових контрактників забезпечував російській армії близько 27 тисяч військовослужбовців на місяць.
Росія не встигає поповнювати армію: втрати перевищують набір на 6 тисяч людей щомісяця — Тhе Guаrdіаn
У вересні, за даними високопоставленого військового представника НАТО, російська армія втратила понад 50 тисяч військовослужбовців, із яких 28 тисяч загинули. 

У війні проти Росії загинув колишній футболіст "Динамо" Роман Максимюк.
Про це у своїх соціальних мережах повідомила його дружина.
Особу Максимюка вдалося встановити через тривалий час за результатами експертизи ДНК.
Максимюк, який був навідником Січеславської повітряно-штурмової бригади, востаннє виходив на зв'язок на початку 2025 року і вважався зниклим безвісти на Покровському напрямку Донецької області.
"Прошу пам’ятати мого Рому. Він був не просто зниклим безвісти. Він був чоловіком, татом, сином, другом. Людиною, яку любили й чекали", — йдеться у повідомленні Віри Максимюк.
52-річний Роман Максимюк відомий своїми виступами за "Динамо", "Дніпро", "Волинь", а також російський "Зеніт".
У активі колишнього півзахисника — п’ять матчів у складі національної збірної України. Восени 2022 року він добровільно вступив до лав ЗСУ.
ЗСУ ліквідували дзюдоїста-зрадника з Донецької області
Раніше повідомлялося про те, що ЗСУ ліквідували колишнього українського футболіста.

Європейський Союз покриває основну частину зовнішніх потреб України, але на наступний рік грошей не вистачає. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту в Брюсселі підтвердила, що дефіцит фінансування на 2027 рік становить близько 70 млрд євро. Потреби 2026 року вже забезпечені. На ЄС і його держави-члени припадає 80% зовнішньої допомоги, проте терміново потрібні й інші партнери, повідомляє Тhе Guаrdіаn.
«Реальність проста: поки ця війна триває, потреби України у фінансуванні й надалі зростатимуть», — заявила фон дер Ляєн. Вона наголосила: «Нині на Європейський Союз та його держави-члени припадає 80% зовнішньої допомоги Україні, і ми й надалі відіграватимемо провідну роль. Але нам терміново потрібні й інші партнери, які могли б долучитися». Також вона додала: «Як і впродовж усіх цих п'яти років війни, ніхто не хоче миру більше, ніж народ України, і наш обов'язок — підтримати його».
Йдеться про потребу у фінансуванні, а не про ухвалене рішення виділити цю суму. Схожу цифру називав і президент України Володимир Зеленський: за його оцінкою, війна наступного року коштуватиме 155 млрд євро, і Україні потрібно щонайменше ще 70 млрд євро на оборону, озброєння та стійкість. Уже погоджений кредит ЄС для України на 2026–2027 роки становить 90 млрд євро.
Брюссель відмовився додатково давати Україні гроші через невиконані реформи — FТ
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив, що Україна лишається одним із головних пріоритетів Європи. «Наша рішучість підтримати Україну та її народ залишається незмінною. Кожен справжній крок до миру має значення, і ми підтримуємо всі справжні зусилля в цьому напрямі. На жаль, дії Росії вказують у протилежному напрямі», — сказав він. За його словами, Москва посилює гібридні кампанії в Європі: «Ми спостерігаємо акти саботажу й неодноразові порушення повітряного простору держав-членів».
Уряд України 15 жовтня відзвітував, що виконав усі умови для отримання зовнішнього фінансування в 2026 році. Тепер потрібне погодження країн ЄС. На 2027 рік, за словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, для бюджету ще треба залучити 32,6 млрд доларів.
Про те, як перетворити заморожені російські активи на довгостроковий ресурс для України, у статті ZN.UА «Як перетворити російські заморожені активи з мертвого капіталу на довгостроковий інструмент» пише співзасновниця Міжнародного центру української перемоги та членкиня правління Центру протидії корупції Олена Галушка.

Президент Білорусі Аляксандр Лукашенка прокоментував заклики президента США Дональда Трампа до зміни керівництва в Україні.
Він вважає, що це питання не належить до компетенції американського президента.
Так Лукашенка відповів на запитання журналістів про те, чи можливий мир в Україні за президентства Володимира Зеленського, з огляду на нещодавні заяви Трампа.
«Хочете від мене як від політика отримати відповідь чи по суті? Якщо по суті, то це моє кредо — це не питання Трампа. Хто буде в Україні президентом, вирішить український народ», — заявив Лукашенка.
Трамп "грає в російську рулетку" напередодні проміжних виборів — Ахіоs
Водночас Лукашенка нагадав, що Зеленський свого часу обіцяв обіймати посаду президента лише один термін.
«На вибори треба йти. У цьому Трамп має рацію: обіцяв — треба виконувати обіцянки. Але диктувати не треба. Трампу не слід вказувати Україні, як діяти», — додав він.
Нагадаємо, 10 жовтня Трамп заявив, що Володимир Зеленський недостатньо зробив для припинення війни, та висловив думку, що Україні потрібен інший президент. Американський лідер також звинуватив Київ у тому, що українські удари по російських нафтопереробних заводах сприяють зростанню цін на дизельне пальне у США. Ці заяви пролунали на тлі домовленості Вашингтона з Москвою про постачання російського дизелю.
Зеленський відповів, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне припинення вогню. За його словами, такий термін потрібен для підготовки та організації голосування. 
Водночас 14 жовтня, в інтерв’ю журналісту Пірсу Моргану, Зеленський заявив, що не збирається йти у відставку. Він пояснив, що проведення виборів під час постійних російських атак є проблематичним, зокрема через неможливість гарантувати безпеку виборців і участь військових, які перебувають на фронті.

Пропозиція обмежити швидкість роботи Stаrlіnk в Україні надійшла від Ілона Маска. Про це стало відомо Тhе Теlеgrарh від чотирьох джерел, обізнаних із перебігом переговорів.
Мільярдер і технологічний підприємець запропонував президенту США запровадити обмеження швидкості в системі, що ускладнило роботу української протидронової оборони.
Одне з джерел повідомило, що Трамп погодився з пропозицією Маска. Це відкрило шлях Пентагону до запровадження обмежень у Stаrshіеld — військовій версії системи супутникового зв'язку.
Раніше Маск покладав відповідальність за ситуацію на Трампа, стверджуючи, що будь-які зміни мали ухвалювати американські військові, а остаточне рішення — президент США.
У той час Трамп перебував у конфлікті з Володимиром Зеленським через українські удари по російських нафтопереробних заводах.
Американські посадовці попереджали українську делегацію на мирних переговорах, що Вашингтон може припинити обмін розвідувальними даними та інші види підтримки, якщо Київ не зупинить далекобійні атаки.
І Трамп, і Маск публічно закликали українського президента покласти край повномасштабному вторгненню Росії.
На початку цього тижня один із радників Зеленського заявив, що компанія Маска SрасеХ обмежила доступ до системи Stаrshіеld, яку Київ використовує для перехоплення реактивних безпілотників та ударів у тилу противника.
У п'ятницю, спілкуючись із журналістами в кулуарах саміту ЄС у Брюсселі, президент України назвав уповільнення роботи системи «дуже небезпечним і неприємним сюрпризом».
У середу Маск заперечив свою причетність до обмеження доступу до Stаrlіnk, поклавши відповідальність на Білий дім.
Він стверджував, що будь-які обмеження швидкості або використання були ухвалені американськими військовими й, зрештою, президентом США.
Однак після того, як через відключення зв'язку вночі Київ пережив масовану російську атаку, високопоставлене джерело повідомило, що Маск занепокоївся можливістю негативної реакції європейських споживачів.
«Він написав у соцмережі, що не винуватий і що це зробила американська адміністрація. Насправді вони обоє були до цього причетні», — заявило джерело.
Високопоставлений європейський посадовець і два добре поінформовані українські джерела підтвердили цю версію подій.
Виступаючи в Білому домі в п'ятницю ввечері, Трамп заявив, що не вважає ні себе, ні Маска відповідальними за втрату Україною доступу до Stаrlіnk.
Того ж дня неназваний американський посадовець, якого цитує АFР, наполягав, що Трамп не звертався з проханням скоротити обсяг послуг Stаrshіеld для України.
«Президент ніколи не висував такого прохання», — заявив американський посадовець після того, як Rеutеrs повідомило, що рішення надійшло з Білого дому.
Пентагон публічно не пояснив запроваджені обмеження.
Наказ обмежити роботу Stаrshіеld для України надійшов із Білого дому — Rеutеrs
Stаrshіеld — це військова версія супутникової мережі Stаrlіnk, що належить Маску. Вона дає змогу операторам підтримувати зв'язок із безпілотниками, які рухаються на високій швидкості.
Запроваджене для України обмеження дозволяло безпілотникам, що використовують Stаrshіеld, рухатися зі швидкістю лише близько 160 км/год. Це зробило практично неможливим перехоплення масованих атак російських реактивних дронів і ракет, які рухаються вдвічі швидше.
У п'ятницю Зеленський повідомив, що роботу зв'язку почали відновлювати.
«Наше Міністерство оборони підтримує зв'язок, і мої партнери сказали мені, що з Білого дому надходили сигнали про повернення цих можливостей. Чи повернулися вони до попередніх обмежень швидкості? Ні. Але чи відновлюються вони зараз? Так», — сказав президент України.
Це не перший випадок, коли Маска звинувачують в обмеженні використання Stаrlіnk на шкоду Україні.
У 2023 році він підтвердив, що відхилив прохання Києва дозволити використання системи під час атак безпілотників на Крим — український півострів, незаконно анексований Росією. Маск пояснював своє рішення небажанням ставати співучасником «масштабного акту війни».
Маск вимикав Stаrlіnk і під час контрнаступу на Донбасі — біограф Айзексон
Водночас на початку цього року українці високо оцінили безпосередню роль Маска в блокуванні незаконного доступу до Stаrlіnk російських військових, які воюють в Україні.
Джерело повідомило Тhе Теlеgrарh, що Польща неодноразово попереджала про небезпеку надмірної залежності Європи від Маска та його компанії SрасеХ.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до технологічного мільярдера в соцмережах:
«Як ваші європейські клієнти, ми за вами спостерігаємо».
Європейський Союз планує до 2030 року запустити систему Іrіs2, яка має стати альтернативою Stаrlіnk.
Зеленський прибув до Брюсселя після болісного конфлікту з Трампом, сподіваючись отримати більше підтримки від європейських союзників.
За словами дипломатів, європейські лідери радили українському президенту пом'якшити критику американського колеги через побоювання, що Вашингтон може ще більше скоротити підтримку Києва.
Трамп різко розкритикував українські удари по російських нафтопереробних заводах, звинувачуючи їх у стрімкому зростанні цін на енергоносії напередодні проміжних виборів до Конгресу наступного місяця.
«Усе, що він робить, — це підвищує світові ціни на нафту», — заявив Трамп телеканалу Nеwsmах. «Ну, я вважаю, що це ганьба».
Минулої п'ятниці він оголосив про угоду щодо скасування санкцій проти Росії для закупівлі сотень тисяч одиниць обсягу дизельного пального у Владіміра Путіна.
Європейські лідери підтримали Зеленського, зустрівши його оплесками, коли він увійшов до зали для переговорів із прем'єр-міністрами та главами держав ЄС. Обговорення у п'ятницю тривало трохи більше години.
Пізніше український президент заявив, що відчув від європейських партнерів «лише підтримку».
Під час зустрічі він повідомив лідерам ЄС, що війна у 2027 році коштуватиме близько 155 мільярдів євро (135 мільярдів фунтів стерлінгів).
«І нам потрібно щонайменше ще 70 мільярдів євро від вас — на оборону, озброєння та нашу стійкість», — сказав він. «Це реалістична сума».
Зеленський також натякнув, що продовжить ігнорувати вимогу Трампа припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
«Головне правило наших операцій — відповідати. А решту ви побачите», — сказав він журналістам.
Коли один із журналістів запитав українського президента, чи не зробили його «цапом-відбувайлом» через внутрішньополітичні проблеми Трампа, Зеленський лише іронічно всміхнувся.
«Це і є моя відповідь», — сказав він і залишив сцену.

Російський диктатор Владімір Путін у п'ятницю поставив армії завдання не припиняти атаки на об'єкти військово-промислового комплексу та логістичні центри України. Він позитивно оцінив ефективність таких атак, про результати яких доповів начальник Генерального штабу, повідомляєRеutеrs.
Путін наказав командувачам угруповань військ і далі діяти відповідно до плану так званої «спеціальної військової операції». «І, крім того, звичайно, має бути продовжено завдання масованих і групових ударів по об'єктах військово-промислового комплексу та логістичних центрах противника», — сказав він під час візиту до допоміжного пункту управління Об'єднаного угруповання військ.
«Хочу відзначити ефективність завданих нами ударів по об'єктах військово-промислового комплексу та логістичних центрах противника. Результати, про які доповів начальник Генштабу, оцінюю позитивно», — додав російський лідер.
СNN: Україна вичерпала запаси ракет-перехоплювачів Раtrіоt
Він також заявив, що наступ російських військ триває по всій лінії фронту, а його темпи значно прискорилися. «Темпи просування зросли, що підтверджується результатами виконання бойових завдань, і це дуже важливо», — підкреслив Путін.
«Інформацію про пуски балістики отримуємо лише від США»: Зеленський про розвіддані для України
Напередодні, 15 жовтня, російські дрони-ракети «Бандероль» влучили у термінал «Нової пошти»у Дніпропетровській області. На місці спалахнула масштабна пожежа. Загиблих і поранених, за попередніми даними, немає. У ніч на 14 жовтня Росія застосувала проти України 39 балістичних ракет і понад 120 ударних дронів. Після цього щонайменше 600 тис. абонентів лишилися без світла, повідомляв президент України Володимир Зеленський.
Про те, як російські удари по залізниці, портах і складах звужують торговельні маршрути України, у статті ZN.UА «Экспорт и импорт в условиях транспортного кризиса» пише кандидат економічних наук, президент Громадської спілки «Асоціація автомобільного транспорту України» Богдан Гевко.

У п’ятницю глава Кремля Владімір Путін провів нараду у допоміжному пункті управління Об’єднаного угруповання військ. Під час доповіді начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валєрій Гєрасімов заявив, що російська армія розпочала кампанію масованих ударів по енергетичних об'єктах України, передають "РИА Новости".
«Збройні сили Росії розпочали завдавати масованих ударів по об’єктах енергетики України», — сказав Гєрасімов.
Він уточнив, що визначено перелік об’єктів енергетики України та необхідні засоби для їхнього ураження.
Також, за словами Гєрасімова, армія РФ завдає ударів по українських стратегічних мостах.
Крім того, начальник російського Генштабу заявив у доповіді Путіну, що сталеливарне виробництво в Україні зупинено.
"Ударами у відповідь знижено можливості української промисловості з виробництва далекобійної зброї, зокрема крилатих ракет", — додав Гєрасімов.
Зеленський згоден призупинити удари по НПЗ, якщо США розширять радіус дії Stаrlіnk на 300 км углиб РФ — WSJ
Нагадаємо, минулого тижня президент США Дональд Трамп заявив про енергетичне перемир’я між Україною та РФ. 
В Україні сказали, що це стало несподіванкою, але погодились на пропозицію, зазначивши, що не битимуть по російських НПЗ, якщо Москва зупинить атаки на українську енергетику. За даними ЗМІ, після цього представники адміністрації президента США вимагали від українських військових і посадовців припинити такі атаки, погрожуючи припиненням обміну розвідданими та постачання зброї. Водночас Росія продовжила бити по енергетичній інфраструктурі України. Зокрема, під час нічного удару 14 жовтня росіяни атакували всі три столичні ТЕЦ.
Врешті вранці 15 жовтня Володимир Зеленський заявив, що «з України досить», і зняв заборону військовим на удари по російських НПЗ. 

Президент США Дональд Трамп у п'ятницю повідомив журналістам, що порадив Кеті Закарії переглянути своє рішення залишатися на посаді прессекретарки Білого дому після її невдалого початку роботи цього тижня, повідомляє Тhе Ніll.
«Я сказав: "Відверто кажучи, на твоєму місці я б переглянув це рішення. Подумай про це"», — розповів Трамп журналістам, згадуючи свою попередню розмову із Закарією.
Трамп зазначив, що остаточне рішення залишається за Закарією. На запитання, скільки часу він готовий їй дати, президент відповів, що поговорить із нею після повернення до Білого дому.
Сьогодні Трамп вирушив до Джорджії на передвиборчий мітинг, а потім проведе більшу частину вихідних у Флориді.
Водночас газета Тhе Nеw Yоrk Тіmеs повідомила у п'ятницю, що Закарію вже звільнили. Інформацію про її відхід підтверджує також Fох Nеws із посиланням на власне джерело. Офіційного підтвердження звільнення від Білого дому наразі немає.
Відставка другої прессекретарки Білого дому за час другого президентського терміну Трампа відбувається приблизно за два тижні до проміжних виборів до Конгресу, напередодні яких Республіканська партія стикається із серйозними труднощами.
Лише тиждень тому Трамп оголосив, що Закарія обійме посаду прессекретарки Білого дому,яку раніше обіймала Керолайн Левітт.
Протягом вихідних Закарія активно з'являлася в ефірах консервативних медіа, однак уже під час першого брифінгу у вівторок зіткнулася із серйозними труднощами.
Під час брифінгу, який тривав лише близько 14 хвилин, Закарія виглядала помітно схвильованою та розгубленою.
Вона відповіла лише на три запитання, переважно від представників консервативних видань, а також повідомила, що адміністрація попросила Кімберлі Гілфойл залишити посаду посла США у Греції.
Невдовзі після брифінгу новопризначена прессекретарка привернула до себе ще більше уваги, коли супроводжувала Трампа під час спілкування з журналістами на Південній галявині Білого дому перед посадкою президента у вертоліт Маrіnе Оnе.
Закарію, яка під час телевізійних виступів називала себе юристкою, у присутності Трампа запитали, у якому штаті вона складала кваліфікаційний іспит для отримання права на адвокатську практику.
Вона відповіла: «Коли я переїхала до Китаю».
Пізніше того ж вечора Тhе Wаll Strееt Jоurnаl повідомила, що Закарія не склала адвокатський іспит.
У середу громадська організація Саmраіgn fоr Ассоuntаbіlіty, яка займається контролем за підзвітністю посадовців та установ, подала скаргу до Колегії адвокатів Каліфорнії через заяви Закарії про те, що вона є юристкою.
В інтерв'ю консервативному телеканалу Rеаl Аmеrіса's Vоісе Закарія заявила, що «неправильно почула» запитання, а результати її адвокатського іспиту назвала такими, що «не мають значення».
Однак Закарія наразилася на нову хвилю критики після інтерв'ю ведучому Fох Nеws Шону Генніті у четвер увечері та участі в програмі Fох & Frіеnds у п'ятницю. Під час цих ефірів консервативні ведучі ставили їй незручні запитання щодо її кваліфікації та невдалого початку роботи на новій посаді.

У Росії продовжують скорочувати соціальні витрати на користь військових. Наразі взялися аналізувати доцільність збереження нинішньої мережі медичних закладів. Замість утримання лікарень із невеликою кількістю пацієнтів голова бюджетного комітету комітету Ради Федерації Анатолій Артамонов пропонує направляти хворих до більших медичних закладів, де працюють фахівці потрібного профілю та є достатній потік пацієнтів.
«Нам не вистачає бюджетних коштів, тому ми маємо дбайливо до них ставитися», — заявив Артамонов, якого цитує «Медвестник».
За словами сенатора, у зв'язку з цим необхідно оцінити ефективність витрат на невеликі медичні заклади.
Артамонов поскаржився, що зараз частина приміщень у системі охорони здоров'я простоює, а деякі установи не можуть за чинними тарифами забезпечити навіть утримання інфраструктури, зокрема оплату опалення.
Раніше, у квітні, сенатор уже закликав регіональну владу провести «ревізію» та розглянути можливу «оптимізацію» лікарень у малонаселених регіонах.
Сенатор закликав губернаторів скорочувати витрати на медицину після того, як минулий рік російські регіони завершили з рекордним в історії дефіцитом місцевих бюджетів — 1,5 трильйона рублів.
Росія збільшить військові витрати у 2027 році на 27% — Rеutеrs
За перше півріччя 2026 року у фінансах суб'єктів РФ утворився додатковий дефіцит у розмірі 134,2 мільярда рублів.
Витрати перевищили податкові надходження у 66 регіонах. Найбільший дефіцит відносно власних доходів зафіксували у Вологодській області (30,8%), Єврейській автономній області (30,8%), Кемеровській (28,6%) та Іркутській (26,2%) областях.
Федеральний бюджет Росії, який спрямовує майже 40% усіх коштів на війну, цього року вдвічі скоротив фінансування ключових федеральних проєктів у сфері охорони здоров'я. Воно становитиме 181,14 мільярда рублів проти 366 мільярдів роком раніше.
Зокрема, проєкт модернізації первинної ланки охорони здоров'я, у межах якого планували побудувати та відремонтувати тисячі занедбаних поліклінік у регіонах, втратив більше половини фінансування.
Закупівлю обладнання для онкологічних диспансерів і ліків для пацієнтів із раком скоротили більш ніж утричі, а проєкт, у межах якого планували створити національні центри на базі провідних клінік, втратив понад третину фінансування.
Витрати на розвиток системи швидкої медичної допомоги скоротили на 27% — до 14,28 мільярда рублів.
Наступного року витрати федерального бюджету за статтею «Охорона здоров'я» планують зменшити ще на 59 мільярдів рублів — до 1,818 трильйона рублів. 

У музеї «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» відкрили мистецький проєкт «Дерево життя: традиції і сучасність».  На виставці представлені роботи українських митців та інсталяції з позивними українських військовослужбовців. На відкритті виставки побував фотокореспондент ZN.UА Василь Артюшенко.
Митці у різні способи переосмислили в різних матеріалах, техніках та стилях образ Дерева життя, як символа зв'язку між поколіннями та передачі культурного досвіду. 
Свої роботи представили Олександр Дірдовський, Володимир Балибердін, Галина Дюговська, Тетяна Пранчук, Катерина Гончар, Анастасія Лелюк, Олександр Гребенюк, Анна Кізіма та Людмила Антоненко. Художники експериментують із формами дерева життя — від лаконічних знаків до складних декоративних композицій, доповнюючи їх новими сенсами.
«Боротися, піклуватися, грати, поєднувати»: про що розповідає нова текстильна виставка в Києві
Окреме місце у виставці посідають інсталяції «Дерева Позивних». Вони відтворюють традиційні орнаменти української вишивки, викладені з військових патчів із реальними позивними воїнів Сил оборони України.
Інсталяції створили Сухопутні війська ЗСУ спільно з мисткинею Тетяною Пранчук. У проєкті традиційний український орнамент поєднується із сучасним військовим досвідом, а позивні захисників стають частиною мистецького осмислення національної ідентичності та зв’язку поколінь.
Раніше у Києві відкрили виставку з особистими історіями військових.

Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що Росія націлилася на морські шляхи, якими Україна вивозить збіжжя. За останній тиждень у Чорному морі дрони вразили п'ять суден. Технічного підтвердження, що за ударами стоїть саме Москва, Бухарест поки не має, повідомляє Вlооmbеrg.
«Росія дедалі частіше націлюється на зернові експортні коридори України в Чорному морі, що підвищує безпекові ризики для всього регіону», — заявив Дан.
Румунська влада розслідує, чи були російськими безпілотники, які протягом двох днів атакували два комерційні судна поблизу румунських територіальних вод. За словами Дана, атаки, ймовірно, спрямовані на морський коридор, яким Україна транспортує зерно.
Чорне море стає зерновим Ормузом: Вlооmbеrg попереджає про загрозу для всього світу
Румунія та Болгарія звернулися до союзників по НАТО із закликом посилити протиповітряний захист і надати додаткові засоби виявлення та протидії безпілотникам.
Румунські служби також шукають сімох членів екіпажу судна, ураженого дронами 15 жовтня. За даними Вlооmbеrg, унаслідок атак на судна в Чорному морі є загиблі та поранені.
РФ атакувала у Чорному морі іноземне судно. Капітан загинув
За словами Дана, атаки не змусять Румунію та Європу припинити підтримку України.
Після нічних атак на два танкери біля Румунії кілька європейських лідерів припустили, що за ними стоїть Росія. Болгарія вперше зіткнулася з дронами 6 жовтня: тоді безпілотники атакували торговельні судна в її виключній економічній зоні, одне з них затонуло. Україна змушена вивозити зерно дунайськими портами, де черги суден у Суліні у вересні перевищували два тижні.
Чим загрожує експорту блокада одеських портів, у статті ZN.UА «Морські ворота на замку. Скільки Україна втратить через блокаду одеських портів» аналізує економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Російському військовому, якого підозрюють у вбивстві шістьох людей на Харківщині, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За даними слідства, 13 жовтня він застрелив у будинку п'ятьох військовослужбовців 72-ї окремої механізованої бригади, а наступного дня його затримали. Про це повідомляє Харківська обласна прокуратура.Слідство вважає, що підозрюваний міг входити до складу російської диверсійно-розвідувальної групи. Щоб його не розпізнали, він переодягнувся в цивільний одяг.

.fslіghtbох-соntаіnеr { tоuсh-асtіоn: раn-y ріnсh-zооm;}Шостим загиблим став рибалка: за даними слідства, росіянин зустрів його дорогою й убив, бо боявся, що чоловік викриє його.Про стрілянину стало відомо 14 жовтня. У бригаді підтвердили загибель військових і вказали, що до розстрілу можуть бути причетні громадяни Росії. Правоохоронці відкрили провадження за статтею про умисне вбивство двох або більше людей.Це не єдиний напад на військових за останні дні. 11 жовтня у Шептицькому на Львівщині чоловік ударив ножем у шию військового ТЦК. Наступного дня нападника затримали. Військовий перебуває в реанімації.Про те, як зробити мобілізацію якісною, а не лише кількісною, у статті ZN.UА «Від "доставки" до громадянина: який код має змінити українську мобілізацію» пише офіцер Збройних Сил України Михайло Ташков.

Святий Престол повідомив про телефонну розмову Папи Римського Лева ХІV з російським диктатором Владіміром Путіним. Під час розмови понтифік попросив Путіна про перемир'я для евакуації мирного населення з окупованих Олешок в Херсонській області.
"Під час розмови Святіший Отець висловив глибоке занепокоєння щодо тяжкої гуманітарної ситуації в місті Олешки Херсонської області, попросивши про перемир’я, щоб забезпечити доставку продовольчої та медичної допомоги, а також добровільну й безпечну евакуацію цивільного населення", – йдеться в повідомленні.
Наостанок Святий Отець іще раз підтвердив прихильність Святого Престолу до сприяння діалогу та миру.
«Це співпраця із ЗСУ»: окупанти відбирали продукти, які українські військові скидали в Олешки
Нагадаємо, Олешки перебувають під російською окупацією з 2022 року. Наприкінці травня до міста припинили доставляти продукти. Жителі опинилися на межі виживання, а ситуацію ускладнюють заміновані дороги та постійні атаки БпЛА на мирне населення. У вересні українські військові провели операцію з доставки продуктів до Олешок за допомогою безпілотників.
На тлі погіршення ситуації українська влада та громадські організації закликають міжнародні структури долучитися до порятунку цивільних. Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій звернулася до Папи Римського, ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням допомогти евакуювати жителів на підконтрольну Україні територію

Бельгія цього року передасть Україні десять винищувачів F-16. Процес передачі уповільнили затримки в реалізації програми F-35, заявив прем’єр-міністр Барт де Вевер після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Брюсселі, пише Тhе Вrussеls Тіmеs.
«Ми трохи відстали через тривалі затримки з поставками F-35, але вони вже починають надходити, що дає нам можливість передати F-16 Україні. Цього року ми передамо десять літаків», — сказав він. 
Лідери двох країн також обговорили питання боєприпасів для F-16, які випускає бельгійський виробник озброєння FN Неrstаl.
В України виникла критична проблема з F-16 — WSJ
Президент Володимир Зеленський під час брифінгу в Брюсселі підтвердив, що Україна очікує додаткові F-16 від Бельгії до кінця року.
За його словами, Сили оборони використовують F-16 для знищення реактивних «Шахедів», і українські пілоти показують хороші результати.
У вересні Зеленський заявляв, що до кінця року Бельгія передасть Україні три винищувачі F-16.
Графік постачання бельгійських винищувачів Зеленський обговорював із де Вевером у Брюсселі ще в червні. Тоді сторони говорили також про новий оборонний пакет і внески до програми РURL.
Згідно із зобов’язаннями, взятими попереднім урядом Бельгії, країна має передати Україні свій застарілий парк F-16 у міру заміни їх на нові F-35.
Планувалося поставити 30 літаків до 2028 року, проте Бельгія довго відкладала поставки. Станом на початок 2026 року вона не передала жодного з 30 обіцяних F-16.

Спецпредставник президента Росії Владіміра Путіна Кіріл Дмітрієв стверджує, що США намагаються знайти спосіб скасувати санкції проти Росії. В американській столиці, за його словами, вже обговорюють, як їх зняти. Росія й США також розглядають нові спільні проєкти після дизельної угоди президента США Дональда Трампа з Путіним, зокрема дата-центри з малими атомними станціями, повідомляє Rеutеrs.
Дмітрієв вважає, що в США дедалі більше розуміють: санкції шкодять саме їм. «Вони самі загнали себе в ситуацію, коли намагаються знайти варіанти, як їх знімати», — сказав він.
Виступаючи в Москві на конференції «Російський енергетичний тиждень», Дмітрієв пояснив, що шарів санкцій накопичилося стільки, що всі заплуталися й не розуміють, як із цього вийти. Саме над цим, за його словами, нині працюють США. Він також назвав «хибним» закон Грема, який Трамп підписав минулого місяця. Документ має скоротити енергетичні доходи Росії за допомогою санкцій і мит.
Попри це, Дмітрієв налаштований оптимістично. За його словами, прогрес дається непросто, а також є «широкий опір» з різних боків, але приклад із дизелем показує: « Лід починає скресати» («thе ісе іs brеаkіng»). Він упевнений, що незабаром оголосять кілька інших значних ініціатив.
Мінфін США, за словами Дмітрієва, попросив очолюваний ним Російський фонд прямих інвестицій допомогти розв'язати складні питання з оплатою за дизельну угоду. Фонд, пообіцяв він, подбає, щоб усі платежі доходили до адресатів.
Проєкти зі США, стверджує Дмітрієв, уже реалізують «просто зараз» і продовжуватимуть до завершення того, що Кремль називає «спеціальною військовою операцією». Кремль уже висловлював невдоволення тим, що США досі пов'язують такі домовленості з мирною угодою щодо війни в Україні, а її поки не видно. Дмітрієв бере участь у переговорах Росії та США про завершення війни й давно просуває амбітні угоди, зокрема щодо корисних копалин та енергетики.
У вересні Трамп підписав схвалений Конгресом закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії. Він передбачає мита до 100% для найбільших покупців російської нафти й газу та до 500% для товарів, які ввозять безпосередньо з Росії.
9 жовтня Трамп оголосив про домовленість із Путіним про постачання російського дизелю на американський і світовий ринки, щоб знизити ціни на пальне перед проміжними виборами. Для цього США тимчасово зняли санкції з поставок російського дизельного пального. Сім американських сенаторів від обох партій заявили, що це рішення суперечить федеральному закону, який Конгрес ухвалив 2022 року: він забороняє імпорт російських енергоносіїв. За словами сенаторів, адміністрація не проконсультувалася з Конгресом і не пояснила свого рішення, тож вони закликали Білий дім негайно відмовитися від нього.
10 жовтня Трамп заявив, що Україні потрібен новий президент, і звинуватив президента України Володимира Зеленського в недостатніх зусиллях для завершення війни та в дорогому дизелі в США. «Україні час мати нового президента», — сказав він.
Зі свого боку, Зеленський 15 жовтня заявив, що Україна знову атакуватиме російські НПЗ. За його словами, Київ три дні не завдавав ударів по російських енергетичних об'єктах, щоб виконати домовленість про перемир'я, а Росія за цей час продовжувала атакувати українську енергетику. «Заборону знято. З нас досить», — наголосив президент.
Про те, що визначає ціну на дизель і за яких умов Україні вигідне енергетичне перемир'я, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

У неділю, 18 жовтня, в рамках центрального матчу дев’ятого туру української Прем’єр-ліги "Полісся" зіграє проти "Динамо".

Де і коли дивитися матч "Полісся" — "Динамо"

Поєдинок за передплатою можна буде переглянути на телеканалі УПЛ ТБ, який доступний на ОТТ-платформах МЕGОGО та "Київстар ТБ".У "Поліссі" вручили Усику бронзову медаль минулого сезону УПЛПоєдинок відбудеться на Центральному стадіоні в Житомирі, а стартовий свисток пролунає о 13:00.

Прогноз букмекерів на матч "Полісся" — "Динамо"

Аналітики віддають мінімальну перевагу господарям поля. На перемогу "вовків" приймаються ставки з коефіцієнтом 2,49. Нічия — 3,41. Перемога "біло-синіх" — 2,73."Полісся" після восьми матчів посідає друге місце в турнірній таблиці УПЛ, відстаючи від "Шахтаря" на два очки.У київського "Динамо" — 16 набраних очок після семи поєдинків і третя позиція."Динамо" у більшості виграло центральний матч туру УПЛРаніше повідомлялося, що "Полісся" втратило очки у матчі з новачком УПЛ і пропустило "Шахтар" на перше місце.

Кандидатка в президенти Франції Марін Ле Пен готова приїхати в Україну, якщо президент України Володимир Зеленський захоче поговорити з нею про французьку допомогу. Проте вона не відмовляється від обіцянки припинити фінансування України через шість місяців після свого обрання, повідомляє Еurоnеws.
Кандидатка від ультраправого «Національного об'єднання» висловилася про це напередодні. «Ми цілком можемо обговорити це питання, коли він забажає», — сказала вона. «Якщо пан Зеленський захоче, щоб ми поговорили, я із задоволенням приїду в Україну», — додала Ле Пен. За її словами, вона скаже українському президентові, що Франція більше не має фінансових можливостей надавати допомогу. Ле Пен також запевнила, що особисто нічого не має проти Зеленського.
У середу Ле Пен різко розкритикувала вартість французької допомоги Україні й оцінила її в 6 млрд євро на рік. Ця цифра приблизно відповідає середньорічному рівню допомоги Франції з лютого 2022 року, з урахуванням двосторонньої підтримки та внесків в європейські механізми. За словами Ле Пен, протягом перших шести місяців після її обрання допомогу збережуть, щоб нікого не змушувати, а потім фінансову допомогу Україні припинять.
Зеленський відповів, що пані Ле Пен «не до кінця розуміє певні деталі» військової співпраці Франції та України. За його словами, Франція від такого партнерства може лише виграти, бо Україна теж дещо повертає. Досвід української армії на фронті допомагає Франції випробовувати й удосконалювати свою техніку в реальних бойових умовах. Він навів приклад французько-італійських зенітних комплексів SАМР/Т, які кілька разів змінювали під реалії фронту, і французько-британських ракет Sсаlр/Stоrm Shаdоw. Таку співпрацю український президент назвав вигідною для обох сторін.
У четвер після переговорів із Зеленським у Брюсселі чинний президент Франції Емманюель Макрон знову підтвердив підтримку України. Через посилення російських атак, наголосив він, життєво важливо дати Києву все необхідне для захисту людей та інфраструктури. Франція й надалі нестиме свою відповідальність. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що відмова від допомоги Україні була б найпевнішим способом наблизити війну до французьких кордонів.
Ле Пен і Барделла виступили з різкою критикою Росії та висловилися про допомогу Україні
Ле Пен критикують і суперники. Кандидат від партії «Відродження», колишній прем'єр Габріель Атталь звинуватив її в бажанні «дозволити різати українців» і наголосив, що підтримка України не гуманітарна акція, аби почуватися краще, а питання власної оборони. Євродепутат Рафаель Глюксман, який переміг на праймеріз соціал-демократів, назвав її позицію «капітуляцією» та «підкоренням» Владіміру Путіну й закликав не допустити Ле Пен до влади. Кандидат від партії «Горизонти» Едуар Філіпп у дописі на Х назвав її слова «зрадою». За його словами, заява, що наприкінці 2027 року Франція припинить допомагати Україні, послабить її ще більше саме тоді, коли треба згуртуватися навколо неї.
За даними Кільського інституту, з початку повномасштабного вторгнення Франція зобов'язалася надати Україні 27 млрд євро: 7,9 млрд євро двосторонньої допомоги та 19 млрд євро через європейські механізми. Найбільший європейський донор в абсолютних цифрах — Німеччина: вона пообіцяла понад 50 млрд євро. Далі йдуть Франція, Італія та Нідерланди. Якщо ж порівнювати з ВВП, найвищою двостороння допомога є в Данії та Естонії.
Про результати переговорів у Брюсселі Зеленський повідомив того ж дня: Франція й Україна домовилися про додаткове озброєння для авіації, а всі ліцензії на виробництво озброєння, які обіцяв Париж, Київ уже отримав. Ле Пен і раніше говорила про згортання допомоги. На початку жовтня вона виступила проти вступу України до ЄС, пояснивши, що Франція втратить від цього в сільському господарстві.
Наприкінці вересня політикиня заявляла, що Франція більше не має фінансових можливостей допомагати Києву, але готова й далі навчати українських військових та надавати частину матеріальної допомоги.
Про те, які шанси на перемогу мають претенденти на Єлисейський палац і чим це загрожує Україні, у статті ZN.UА «Ле Пен тисне на акселератор: чому президентські перегони у Франції стають небезпечними для України» пише посол України у Франції у 2014–2020 роках Олег Шамшур.

Кабмін спільно з «Інститутом серця МОЗ України» реалізує проєкт, у межах якого органи для трансплантації, зразки крові, ліки та медичні вироби, необхідні для трансплантації, будуть доставляти безпілотниками. Це допоможе лікарям та пацієнтам зекономити час.
У міністерстві цифрової трансформації повідомили, що Інститут серця МОЗ має три спеціалізовані дрони, здатні долати відстань до 700 км і приземлятися на майданчиках біля лікарень без додаткових злітних смуг.
У Чернівцях розслідують схему «чорної трансплантології»: арештували чотирьох працівників бюро
Як зауважила заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва, завдяки принципу duаl-usе технології можуть знаходити нове застосування в цивільних сферах. І замість довгих годин на дорогах органи для трансплантації зможуть діставатися до пацієнта навпростець. 
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко нагадав, що за 9 місяців цього року українські лікарі провели вже 473 органні трансплантації. Кожна десята трансплантація проводиться дитині. Тому така ініціатива дозволить врятувати більше життів, адже питання часу під час трансплантації критично важливе. 
"Доставка донорських органів дронами — наочний приклад того, як сміливі технології переходять із презентацій у реальність, розв’язують практичні завдання та допомагають медикам рятувати життя людей", — зазначив Ляшко. 
У МОЗ нагадали, що у Національному листі очікування на трансплантацію — 4 382 пацієнти, серед них 92 дитини.
Раніше повідомлялося про те, що команда хірургів з Університету Дюка, США, вперше успішно відновила роботу серця, яке не билося понад п’ять хвилин, і пересадила його тримісячній дитині. Через три місяці після операції у немовляти зберігалася нормальна серцева функція без ознак відторгнення органу.

Україна отримує інформацію про запуски балістичних ракет лише від США. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу в Брюсселі.
Зеленський подякував американським партнерам за допомогу розвідданими. Він зазначив, що за час війни Україна налагодила обмін даними з десятками країн. Глава держави назвав “це дуже суттєвою допомогою”, за яку Україна їм вдячна. 
Водночас щодо запусків балістики, то за словами Зеленського, Україна отримує інформацію від Сполучених Штатів Америки.
“Ну, тут, бачите, багато викликів пов'язані з балістикою. Хочу вам сказати тільки одне: ми працюємо над всіма можливостями, щоби Україна була максимально незалежною”, — наголосив президент.
СNN: Україна вичерпала запаси ракет-перехоплювачів Раtrіоt
Раніше Зеленський заявив, що ввечері 12 жовтня Україна не отримала від партнерів попередження про атаку балістики РФ. Через день речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат повідомив, що партнери знову не повідомили Україну про застосування балістики у першу хвилю атаки. Проте уточнив, що у наступні три хвилі попередження були.
За даними видання Вlооmbеrg, США погрожували припинити обмін розвідданими, якщо Україна продовжить атакувати російські НПЗ. Через це тамтешні високопосадовці навіть телефонували українському військовому керівництву, закликаючи Київ припинити операції dеер strіkеs після оголошення Дональдом Трампом енергетичного перемирʼя. Президент України підтвердив, що США попереджали Україну, що скасують передачу розвідданих, якщо наша держава не припинить атакувати російські НПЗ.