29 січня в Україні віддають шану українським студентам, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.

Наприкінці грудня 1917-го більшовицька влада Радянської Росії розпочала відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Її дратувало проголошення Україною незалежності, тому Москвою було створено окремий ″український червоний уряд″ у Харкові, який оголосив війну незалежній частині держави.

Наступ більшовиків військове командування України очікувало з Полтавського напрямку і відправило туди свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Однак атака почалася з іншого боку.

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути. Вона розташована між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Уранці 29 січня 1918 року більшовики пішли в наступ. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: було відбито кілька атак, бойові втрати більшовиків становили до 300 убитих, без урахування полонених і поранених.

Українським військам віддали наказ відійти, щоб уникнути оточення. Однак, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення - у сутінках вони втратили орієнтир і вийшли на станцію Крути, яку вже контролювали червоноармійці. Близько 30 юнаків узяли в полон, катували та стратили.

У бою під Крутами українські захисники змогли зупинити наступ більшовиків. Потім вони організовано відступили, дорогою руйнуючи мости та дороги. Завдяки цьому Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж відбулося на заводі ″Арсенал″.

У ці дні тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу - Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією. У цей момент було важливим те, що українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради.

9 лютого 1918 року підписали Берестейський мирний договір, згідно з яким УНР була визнана самостійною державою, а її сили оборони отримали підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.