Прибігає така моя мамця додому й з порогу кричить: ″Шерлок, йди но сюди, подивись, що я тобі купила″. Я ліниво потягнувся й неспішно пішов до неї. Знав же ж, що знову притягла додому якусь хрінь. Вона ходить по квартирі й міркує куди її приліпити, а я дивлюсь на неї й думаю ″чим би вона не бавилась, лиш би мене не чіпала″. Приліпила, відкрила, почала крутити, мовляв ″дивись яке цікаве, а як пахне″. А я й дивлюсь, що дійсно воно їй цікаве, сидить, крутить, бавиться, от я і вирішив не заважати їй бавитись новою іграшкою, а вона чомусь засмутилась. Мусів зробити вигляд, що мені теж то цікаво 😼