Час «доказів у повітрі» закінчився. Верховний Суд закрив двері для нових аргументів влади у справі Порошенка, і виявилося, що за рік Банкова так і не змогла пояснити, за що накладено санкції. Весь цей час ми чули абсурд: мовляв, санкції — це «профілактика» злочинів, яких не було, а президенту взагалі не потрібні факти, щоб карати громадян.

Це прямий шлях від демократії до самодержавства. Коли закон замінюється волею однієї людини, виникає ідеальне середовище для торгівлі списками санкцій, про що вже свідчать скандальні зізнання щодо хабарів у СБУ часів Баканова. Більше того, маніпуляції з текстом Указу «на коліні» після підписання — це відверта фальсифікація.

Мета очевидна: будь-якою ціною прибрати головного опонента з майбутніх виборів. Але стратегія «поза законом» приречена. Європейський суд з прав людини вже поставив крапку: недоторканних актів не існує. Якщо українська Феміда не наважиться на правосуддя сьогодні, завтра це зробить ЄСПЛ, і ціна для держави буде значно вищою.