Біля воріт військової частини щодня стоять жінки в чорних хустинках — матері, дружини, сестри зниклих і загиблих. Вони мовчки чекають тих, хто не повернеться, тримаючи у серці біль, надію і частину власної душі, що зникла разом із ними.