Уяви собі Джона Леннона. Не юного бунтаря з гітарою на дахах Ліверпуля, а вісімдесят п’ятирічного чоловіка з тонкими сивими пасмами, що розвиваються у легкому вітрі. Він сидить у мінімалістичній студії, оточений екранами та гаджетами, що світяться холодним блакитним світлом...