Вже стадія взяття зразків дала свої перші неочікувані результати. В той час коли свердло легко занурилося у щелепу із Баркгам Манор, в череп воно проникло після певних зусиль.

Для початку Джозеф Вейнер відкинув усі теорії, висунуті за 40 років "існування" знахідки, включно з тими, яких дотримувався і він особисто. Все треба було розпочинати з нуля!

Навесні 1949 року знаменитий південноафриканський лікар і палеонтолог, що відкрив у свій час парантропа та вивчав австралопітеків, Роберт Брум (Robert Broom), проглядаючи фонди Британського музею, зненацька знаходить цікаві кісткові рештки...

Отже 1949 року палеонтологу та антропологу Кеннету Оуклі вдалося отримати зразки пілтдаунських черепа і щелепи та провести процедуру датування флюориновим методом. Які ж результати отримав дослідник?

Минув вже 41 рік з того моменту, коли щаслива зірка Еоантропа, Людини Світанку, стрімко здійнялася над науковим небосхилом. Багато списів було зламано, але Пілтдаунську таємницю так ніхто і не зумів розгадати. Хто Він, де жив? Як?..

Після 1916 року, коли за кордоном стало відомо про знахідки у Шеффілд Парку (Sheffield Park), “рейтинг” Еоантропа істотно підріс...

В період з 1909 по 1914 рік бельгійський скульптор Луї Маскре, під керівництвом бельгійського ж антрополога Еме Луї Руто, створює скульптурний ряд відомих на той час "пращурів" людини...

Ну що ж, непроста оповідка про непросту долю Пілтдаунського Еоантропа, цебто “Людини світанку”, повільно наближається до логічної розв'язки. Проте зараз, у 10х-20х роках XX століття, слава його ще на верхів'ї...

Щоб довести свою правоту, антрополог Артур Кіт запропонував публічно проекзаменувати власне вміння у реконструкції черепів. Через деякий час виклик було прийнято...

Артур Кіт буквально з першого погляду оцінив перспективи щойно знайденого Пілтдаунського черепа і, будучи прибічником теорії про ранню появу Homo sapiens на еволюційній арені, відразу став його, майбутнього Еоантропа, палким прихильником.