З мого особистого досвіду є речі, які треба знати про позивні на війні.

Був у нас коротконогий стаф/пітбуль Тайсон. Купив один з командирів відділення аби була сторожова собака. Навіть кінологу заплатили.

Про Залужного і Сирського.

Про Залужного і Сирського.

Раз ви зупинили погляд ось тут, значить вам цікаво дізнатись про одне з двох: де почитати історії, котрих не зустрінеш на полицях.

Ідею для допису дала давня дискусія (якщо це можна так назвати) двох розумних людей. Один розповідав щось типу: критикуєш — підіграєш ворогу.

Я не знаю, як сказати правильно, того буде як є.

Я рідко коментую чи лізу в політичні теми, бо не люблю робити з себе експерта там, де я ним не є.

Перед тим, як почати, мушу вказати наступне. Досвід і ставлення мої субʼєктивні, можуть бути застарілі. І різні спортивні роти, які в армії тільки тим і займались, що готувались до змагань — до уваги не беруться.

- Мені нарешті дали помічника!
- Надовго?
- А на скільки його стане. Одну міну розмінує точно.

(с) З діалогу з сапером.