"Близько опівночі очікується сніг"- пролунало зі старого приймача. Дивно, адже з тих пір, як Він опинився зачиненим в цій хижі, єдиними звуками лишалися електромагнітні перешкоди.

Одного прохолодного весняного надвечір'я, Денис Сергійович Зойкін помітив на задньому дворі зграйку дивних мурах. Звичайнісінькі , на перший погляд, комахи, окупували шматок бляхи, що вже роками лежав без діла.

Українська література, даного характеру, видавалася мені чимось подібним до кексів з родзинками, типу я знав, що таке існує, хтось це споживає, але особисто я куштувати не мав жодного бажання.

Любов, романтика і трішки Лавкрафта...

Огляд на культовий "Культ"